Виховний захід "Українські вечорниці"

Українські вечорниці

Автор: Юшковець Тетяна Василівна, педагог-організатор Гоголівського ліцею Броварського району Київської області

 

Святково прибрана світлиця.

Господиня порається біля столу.

Господиня

Он, вже перша зірочка запалала,

І відразу   молодість нагадала.

Як бува чекала зірниці,

Щоби бігти на вечорниці.

Але, сумувати не буду,

Бо  ще мить й сюди прийдуть  люди -

Хлопці молоді  та  дівчата,

Щоби вечорниці справляти.

Чути пісню у виконанні дівчат   “ Ой, мамо, люблю Гриця”                                                                 

 З піснею заходять, постукавши  у двері. У руках тримають кошики, тарілки зі стравами

Дівчина 1:

Господине , відчиняйте,

Нас, веселих, зустрічайте!

Ми, дівчата білолиці,

Несем борошно з пшениці.

 

Дівчина2:

Ми ще й маку прихопили,

Меду з діжечки налили,

Дівчина3:

Хмизу в лісі назбирали —

Вечорниць давно ж чекали!

Разом: Добрий вечір в вашій хаті!

Будьте дужі та багаті.

Господиня:

 Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка! Вже зачекалася моя оселя, коли ж вже прийдуть дівчата й парубки веселі!

А я, любі, вас чекала,

Та вечерю готувала:

І варенички й узвар,

І чарівних трав відвар.

Поспішаймо, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Дівчина 4:

А ми теж не сачкували,

Щось варили, випікали.

Щоби  час не витрачати,

Зараз страви готувати,

Поки хлопці не прийшли,

Хочем погадати.

 

Дівчата розставляють на столі те, що принесли.

Господиня:

А тепер можна й до гадань братися. Ось послухайте,дівчатка. Є  спосіб дізнатися , як же виглядатиме наречений , це -  побачити його уві сні . Для цього  потрібно покласти під подушку гребінець і проговорити: «Суджений мій, ряджений , прийди мене розчесати». І ,  не розчісуючись , лягти спати. Хто насниться , той і буде нареченим.
Дівчина5:

А мені бабуня розповідала, що коли під ліжко поставити  посудину з водою , а зверху покласти дощечку, то присниться суджений.

Господиня:

 Правильно, але, лягаючи спати , потрібно ще три рази сказати:
Дай же , Боже , молодій мені ,
Щоб приснився мій суджений у сні .
Ой ти , місточок , та не хилися ,
А ти , мій суджений, мені наснися.
Перейди річку – бистру воду ,
Й веди за руку мене , молоду .
Якщо присниться хлопець , який візьме за руку і переведе через міст , то він і є той самий суджений. Це, дівчатка, перевірене гадання.

Дівчина6:

Ой, а як же це запам’ятати так багато?

Господиня:

А я  вам підготувала листочки-підказки. Ось, будь ласка.

(дівчата дякують і беруть листочки)

Дівчина 7:

А  давайте погадаємо на чашках.

Дівчата: Давайте! А як?

Дівчина7:

Розкладемо  в них хліб, сіль, цибулю цукор, каблучку та гроші, .  Кожна  вибирає чашку з закритими очима. Цибуля – до сліз, хліб – до достатку, каблучка – до весілля,  сіль – будьте уважні: найближчим часом  вас можуть чекати неприємності. Якщо дісталася чашка з цукром, незабаром вас очікують веселощі. Гроші – розбагатієте.

Господиня:

А-ну ж, дівчата,відвертайтеся, а я все розкладу. (перемішує і накриває чашки хустинкою) Вибирайте!

(Дівчата вибирають і вголос кажуть,що випало).

Дівчина 8:

Дівчата, хочете дізнатися ім’я майбутнього чоловіка?

Дівчина 9:

Ти пропонуєш йти на вулицю та питати першого зустрічного?

Дівчина8:

Не обов’язково йти кудись. Сьогодні такий вечір, що все можна зробити без зайвих клопотів. Ось я приготувала папірці з іменами(показує в шапці).  Хто перша, найсміливіша?

 (Дівчата по черзі витягують папірці).

Господиня:

А прийдете додому, то перекиньте  на порозі через голову чобіт, в який бік носком повернеться, звідти  і чекати сватів.

Дівчина 10:

Розказувала моя бабуся, що її мати отак кидала чобіт і попала ним прямо  по лобу парубку, що повз проходив.

Дівчина 1:

Мабуть, добру гулю набила?

Дівчина 10:

Не знаю, яку гулю, та довго не сердився.  Скоро  сватів заслав, а чобіт той беріг усе своє життя.

(дівчата  реагують, на кшталт: оце так історія…, як романтично…)

Господиня:

Дівчата, хочете дізнатися, котра з вас перша заміж вийде?

Дівчина2:

Та, ми, наче,  не дуже поспішаємо.

Дівчина 3:

Еге ж, не поспішаємо! Казала моя бабуня, що дівочий вік, як весняний сніг, недовго триває. Тут – дівчина, не встигнеш озирнутися, вже й баба.

Дівчина 4:

Таке скажеш  - “баба”, до цього ще , слава Богу, далеко. Та,  все ж таки, давайте дізнаємося, у кого першої на весіллі танцювати будемо.

Всі:

Давайте!

Господиня:

 Наймолодша з Вас кидатиме через голову віночок, а ви  ловіть.  Хто у нас наймолодша? Ти, Валюша, бери віночок та кидай.  Ну що, готові?

Валя кидає віночок  через голову, дівчата намагаються зловити. На порозі з’являються хлопці. Писклявими голосами (імітуючи дівчат), промовляють

Хлопці:

І ми хочемо віночок, і нам погадайте!

Господиня:

Що це там за гості? А ми вже гадали, що ви десь заблукали.

Хлопці разом :

Доброго всім вечора!

Дозвольте зайти!

Господиня:

Заходьте, будь ласка,

Якщо ваша ласка.

(до дівчат, крадькома)

Ой, дівчатонька, ставайте,

Наших парубків стрічайте!

На їх жарти не зважайте,

А свої з голів виймайте!

Господиня ( до хлопців)

Прошу, гості, в нашу хату

І веселу, і багату!

(Хлопці  кланяються дівчатам, ті їм кланяються у відповідь. Усі сідають на лави.)

 Хлопець1:

Туп, туп-перетуп,

По селу пройшовся гук:

Тут дівчата білолиці!

В цьому домі вечорниці?

Дівчина 5:

Тут зібралися дівчата,

Тут смачненьке є для свята.

Ждуть варенички біляві.

А ви звідки, хлопці браві?

Хлопець 2:

Ми прийшли до вас здалека,

Розповів про вас лелека,

Що в цю хату заглядав,

Й від пилюки довго чхав!

Дівчина 6:

Це – той птах, що  залітав?

А про вас нам так сказав:

«Йдуть до вас поважні гості,

Торохтять в них зуби й  кості!»

Хлопець 3:

Ну, якщо так, то скажемо по правді.

Йшли в село ми у сусіднє,

Там дівчата ждуть привітні.

Роботящі, довгокосі,

А іще – дзвінкоголосі,

Голосочки, як кришталь…

Хлопець 4:

Та своїх нам стало жаль.

Свої очі витріщають,

Парубків так виглядають,

З вікон ледь не випадають!

Дівчина 7:

Ну, і женихи із вас,

А яка походка -

Одна нога косолапа,

А друга -  коротка.

Дівчина 8:

Ходить  Льоша по селу,

Усім посміхається,

Вчора зуби повставляв –

Рот не закривається!

Хлопець 5:

Та, хлопці, краще бути самим,

чим з такими вишкварками!

Ой, дівчата, ви красуні,

Брови, як шнурочки,

Шити, прати не уміють,

Нуль,навіть  сорочки!

Дівчина 9:

Ох і язики у вас,

хлопці, глядіть, не наступіть!

У криниці є вода –

Нікуди розлиться.

Навкруги є купа хлопців –

Ні в кого влюбиться!

Дівчина 10:

А я зараз таке розкажу!

Наші хлопці, супер- братці,

Жах, як армії бояться.

І знаєте, що вони роблять?

Дівчата:

Що ? Ну, кажи!

Дівчина10:

В шафах все перевертають,

На себе сукні  надягають.

Дівчина 1:

Потім підуть парики

Й усе, прощайте, мужики!

Хлопець 6:

Оце вже не вигадуйте, дівчата,

Візьміть до уваги, що нам ще рано до армії.

Хлопець 7:

А коли прийде час, то ховатися не будемо,

Хіба що від таких язикатих, як ви.

Хлопець 8:

Ой, на горі, на току,

Курчата чубаті.

А в нашій Тарасівці

Всі дівки горбаті!

Дівчина 2:

Ах, так? Тоді йдіть, кращих дівчат собі шукайте! ( всі дівчата дмуть губи і відвертаються)

Господиня:

Бачте, хлопці, дівчата образилися. То ж подумайте, як помиритися.

( Хлопці дівчат пригощають цукерками, бубликами і усі миряться )

Господиня:

Пожартували, покепкували,

Головне, щоб  у такий  гарний вечір образ не тримали.

Краще веселої пісні  заспівайте!

Хлопець 9:

Ми дівчатам місцем поступаємось, чули, що у них голосочки гарні, як дзвіночки.

Дівчина 3:

Ну, ви вже так сильно не підлизуйтесь. А заспівати можемо, ось хоч би пісню “Ой, устану ранесенько”

Пісня “ Ой, устану ранесенько”

Хлопець 10:

Співаєте Ви добре, а що це ви не взяли роботу якусь на вечорниці, як колись наші бабусі брали? Щось би шили-вишивали чи пряли.

Хлопець 1:

Чи килима якого б виткали ?

Дівчина 4:

А це  ми вже після вас. Ви ж теж тут не косите чи снопи молотите?

Дівчина 5:

Чи бондарюєте або стельмахуєте?

Хлопець 2:

Ого! Які ви старовинні професії знаєте!Та ні, ми на вечорниці прийшли більше язиками помолотить.

Хлопець 3:

На вас, гарних, подивитися.

Хлопець 4:

Смачненького поїсти.

Дівчина 6:

Ну, це зрозуміло. Раз ви такі  сміливі, то, може, покажете щось чи розкажете?

Хлопець 5:

А  з “Кайдашевої сім’ї” фрагмент готові подивитися?

Дівчина 7:

Звісно!  Ми таке любимо. Давайте!

Сценка з “Кайдашевої сім’ї ( Діалог про сватання)

Господиня:

 Молодці, хлопці, повеселили нас. А ви, дівчата, пішли б заміж за таких   Кайдашів?

Дівчата (разом):

Ні!

Господиня:

Це ж чому?

Дівчина 8:

Там справа не в хлопцях, вони, хоч і вредні, але ж по-своєму, цікаві.

Господиня:

 А в кому ж тоді справа?

Дівчата: У свекрусі!

Дівчина 9:

Ми і з книги та з  фільму знаємо, яка там противна свекруха була, вона ж нікому життя не давала.

Господиня:

 Так, так. В Україні здавна повелося, що свекруха і невістка — це вічна боротьба. На цю  тему народ складав приказки, пісні. Наприклад: “У лихої свекрухи і ззаду очі”. Або, інша: “Свекруха на печі, що собака на мотузці. А невістка — чужа кістка”.

Дівчина 10:

 А ми з дівчатами навіть пісню підходящу знаємо. А Ви, хлопці,  на вус мотайте. Бо хто така свекруха? Це — мати чоловіка.

Пісня “Чому бджоли не йдуть в поле”

Дівчина 1:

Запрошуємо усіх подивитися жартівливу сценку про свекруху та невістку

Сценка “ Свекруха та невістка” ( з шоу “Вар’яти” про борщ)

Хлопець 6:

 Так, життя — складна штука. Але сміх та гумор завжди допоможуть, у будь- якій ситуації.

  Хлопець 7:

Тому хлопці прочитають гумореску Павла Глазового “Як мій кум був моржем”.

 Гумореска “ Як мій кум був моржем”.

Хлопець 8:

 А ще послухайте гумореску Павла Глазового про Гогу та Наталку.

Гумореска “ Лиха прикмета”

Господиня: Дякуємо нашим артистам.  А я хочу продовжити  тему стосунків у сім’ї. Ви ж усі дорослі люди, то маєте знати, як воно буває. Дівчата згадали про свекрух та невісток, а з давніх-давен існує конфлікт між тещею та зятем. Може, у вас на цю тему щось є?

Хлопець 9:

 Аякже. Ми навіть міні- сценку покажемо, як воно в житті буває.

Сценка “ Теща та зять”  ( теща збирається помирати)

Господиня:

 Ну й артисти, так артисти! Але у житті буває по- різному, буває подібно до цієї сценки, а трапляється, що теща із зятем живуть душа в душу. А хто у нас бажає заспівати якої веселої пісні?

Дівчина 2:

 Ми можемо, нас хоч вночі розбуди, співатимемо.

Хлопець 10:

 А, може, ми хочемо заспівати?

Дівчина 3:

 Які проблеми, давайте заспіваємо разом. Ось, хоч би й  пісню   “ Ішов козак потайком”

Пісня “ Ішов козак потайком”

Господиня:

 Як гарно, коли Ви так дружненько співаєте. А  чогось веселенького на теми сучасного життя, раптом, не знаєте?

Дівчина 4:

 А хто такі квадробери всі ж, думаю, знають? Розкажу вам гумореску про цих чудиків.

 Гумореска “ Квадробер”

Хлопець1:

 Я оце  так аналізував,  і зробив висновок, що  здавна з чоловіків дуже багато хотіли. Щоб хату  бігом збудував, гроші заробляв,  жінку на руках носив, тещі догоджав. Ніякого особистого простору. 

Хлопець 2:

 Простору захотів. А ти знаєш, хто такий приймак?

Хлопець 3:

 Це — таке прізвище. Знаю, в сусідньому селі там багато Приймаків.

Хлопець 4:

  А звідки  воно пішло, не знаєш. Виявляється, якщо хлопець одружувався і у нього не було свого житла, то йшов жити до дружини.

Хлопець 1:

 І що тут такого?

Хлопець 2:  Що такого? Ти вже був не людина, а приймак. Доля твоя була гірка.

Хлопець 3: А де докази?

Хлопець 2: Будуть тобі докази. Хлопці, давайте заспіваємо про черемшину.

Хлопці. Давай!

Пісня “ Цвіте- цвіте черемшина” (співають 3 куплети)

Хлопець 4: (під мелодію) Оре-оре приймаченько, на шлях поглядає,

усім жінки несуть їсти, а йому  - немає!

Хлопець 5: Їде, їде приймаченько, у дудочку свище.

Ховай, тещо, хліб і сало, їде приймачище!

Хлопець6: Ви далі, люди, послухайте.

Не успів же приймаченько на лавочку сісти, наказала йому теща:”Неси курам їсти”!

Хлопець 7: Щоб ті кури поздихали і хата згоріла! Як же мені примацькеє життя надоїло!

Дівчина 5: Хлопці, та не хвилюйтеся ви так! Такі традиції давно пішли у минуле.

Дівчина 6: Але, в селах і зараз кажуть, що, якщо ти приймак, то навіть кота повинен на “Ви” називати.(дівчата сміються)

Хлопець7: Дякуємо, дівчатка, поспівчували. Зате ви, як станете дорослими, то будете вредними тещами.

Хлопець8: Або сварливими свекрухами.(хлопці сміються).

Дівчина 7: Зате, колись для своїх онуків ми будемо добрими, лагідними і турботливими бабусями.

Дівчина 8: Так,так. А ви дідами, які завжди чимсь незадоволені і  бурчать: бу-бу-бу....

Господиня:  Та, годі вже Вам сперечатися. А поки Ви юні і прекрасні, покажіть, будь ласка, нам усім ще якусь сценку.

Дівчина 9:  З задоволенням. Ми ж не просто так згадали про бабусь. До Вашої уваги

Сценка “ Турботлива бабуся”

Господиня:  Дякуємо нашим артистам, молодці! Хочу сьогодні похвалити Вас усіх, а особливо, хлопців. То завжди на вечорницях випрошують щось смачненьке, а сьогодні скромно мовчите. А їсти , мабуть, вже добре хочете,тим паче, що увесь час згадуємо про їжу?

Хлопці: Так, звісно, хочемо. Тільки соромимося.

Хлопець9: Ми виробляємо  силу волі, витримку, може, хтось це оцінить.

Дівчина 10: Та, звісно, оцінимо і пригостимо. Тільки заспівайте оту смішну старовинну пісню про жінку, будь ласка.

Хлопець 1: Ну, де Вас подінеш, дівчатка, тільки ж не обдуріть, готуйте щось смачненьке.

Пісня “Та була в мене жінка”

Господиня: От, молодці, хлопці, таку пісню заспівали, яку ніхто й не чув. Заслужили спробувати вареничків. Дівчатка, пригостіть їх перед грою.( дівчата пригощають хлопців і захисників)

Дівчина1: Так, ми вже зачекалися, коли гратимемо у нашу улюблену гру — “Яблучко”.

Господиня: А яблучко теж вже зачекалося, ось, тримайте. Ставайте дружно в коло і під музику акуратно передавайте на блюдечку яблучко. Коли музика обірветься, у кого лишилося яблучко, той виконує бажання, яке витягне з капелюха. Отже, почали!

Гра “ Яблучко”. (У двох капелюхах фанти окремо для хлопців та дівчат0.

Гра проходить під веселу українську мелодію “ Ой, лопнув обруч”

Господиня:

 Щось так швидко звечоріло,

У світлиці вже стемніло

Треба свічки запалити,

В сил Небесних попросити:

(звучить ніжна мелодія, усі учасники вечорниць запалюють свічки)

 

Дівчина 2:Матінко Божа, Цариця Небесна,

Хай Україна з руїни воскресне!

 

 Хлопець1: Хай Перемога засяє зорею

Над дорогою моєю землею.

 

Дівчина 3: Вимоли, випроси в Бога та Сина

Миру та спокою для України,

 

Дівчина 4: Радості тихих ночей і світанків,

 

Хлопець 2: Жита у полі без мін і без танків.

 

Дівчина 5: Випроси мирного й чистого неба,

де видивлятись шахедів не треба.

 

Дівчина 6: Випроси щастя для кожної мами,

що омиває ікони сльозами.

 

Хлопець3: Хай повернуться живі і здорові

всі, хто воює на боці любові.

 

Дівчина 7: Матінко Божа, моли свого сина,

Хай порятує усю Україну!

( Мелодія змінюється)

 

 

Дівчина 8: Настане день, війни затихнуть звуки,

Лишивши нам навік жахливі сни...

 

 Хлопець 4: Я  говоритиму і  дітям, і онукам:

“Лиш головне, щоб не було війни !”

 

Дівчина 9: Я розповім про те, що наболіло,

як ворог наш вночі на нас напав,

 

Хлопець 5:Село як наше дивом уціліло,

і як  народ таким єдиним став.

 

Дівчина 10: Як допомогу ми на фронт збирали,

як наші вчителі плели сітки.

 

 Хлопець 6: Які малюнки діти малювали,

які співали про війну пісні.

 

Дівчина 1:Про те, як  мчали в укриття ховатись,

там будували плани на життя,

 

Хлопець 7: І вечорниці навіть умудрялись

провести в школі гарно, до пуття.

 

Хлопець 8: Я розповім про хлопців в камуфляжі,

найкращих, наймужніших  -з ЗСУ.

 

Хлопець 9: Як ми хотіли бути на них схожими,

щоби пишалось нами все село.

 

Дівчина 2: Про те, як ЗСУ відвоювали

нам право жити на своїй землі.

 

Хлопець 10: Як цілим світом ми відверто слали

на дно морське військові кораблі.

 

Дівчина 3: Я розповім про всі нічні тривоги,

як  до  виття сирен звикали ми.

 

 Хлопець 1: Як цілий світ давав нам допомогу.

Про літо з лютим присмаком зими.

 

Дівчина 4: Про наші прапори , про синьо-жовті,

якими майорів весь білий світ,

 

Дівчина 5: Як   я тоді,   ще юная школярка

відчула, наче серцю сотня літ.

 

Хлопець 1: Я  дітям й внукам розповім про перемогу,

про сльози щастя на людських очах,

 

Дівчина 6: Як кожен з нас  молився щиро Богу,

хто вдома, хто у церкві при свічках.

 

Дівчина 7: Нехай для нас це тільки світла мрія,

та я вже їй на вірність присягла,

І на питання: що таке росія?

Скажу: “ то — вбивця, вже її нема”.

 

Пісня  Олі Зеленської “Україна”

 

Господиня: Слава Україні!

Усі учасники та гості: Героям слава!

 

Слово господині, гостям, військовим.

Пригощаємо усіх варениками, пиріжками, узваром тощо.