Мета: Виховувати любов, повагу, шанобливе ставлення до найріднішої людини - матері; розвивати мовлення дітей, навички виразного читання віршів напам’ять, творчу думку, мислення, уяву; зміцнювати дитячий колектив; виховувати почуття доброти, милосердя, чуйності, вдячності; продемонструвати значні успіхи у розвитку естетичної культури дітей.
Сьогодні у цій залі свято
Ми дуже раді всіх вітати!
І сподіваємось, що кожен
Для себе щось узяти зможе.
Хтось настрій добрий запозичить,
Бо посмішка усім нам личить,
Хтось слову доброму зрадіє,
Бо про добро усі ми мрієм.
Та починати вже нам час,
Сюди ми запросили вас.
Аби всім разом у дружнім колі,
В домівці нашій - рідній школі
Сердечно й щиро привітати
З сьогоднішнім маминим святом.
Вчитель. Добрий день дорогi гостi, шановнi батьки, вчителi та дiти! Ми раді бачити Вас на нашому святі. Від усієї душі вітаємо Вас зі святом Матері! Сьогодні ми зібрались, щоби вшанувати матір.
Мати, мама, матуся, нене – такими високими словами величають жінку-матір. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Цим словом ми називаємо найдорожчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу нам людину.
Чи є в свiтi що свiтлiше
Як маминi очi,
Що все зорiють за дiтками
Вдень i серед ночi?
Чи є в свiтi що милiше,
Як маминi руки,
Що дитину обiймають
Навiть в днi розлуки?
Чи є в свiтi що щирiше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями i ночами?
Чи є в свiтi що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
Зночi до рання?
Мати - досвітня пташина,
Здосвітку віч не зімкне,
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Мати - то сонечко рідне,
Сонечко ясне, земне, -
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
Пісня «Вітаємо маму»
(Виходить Весна)
Як тільки пісню я почула,
На свято ж зразу я прибула.
Та квітів на свято принесла багато.
Тож не потрібно вам більше сумувати!
Бо як приходить у гості Весна,
Радість з собою приносить вона.
Якось я спитала у Весни:
Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
Поспішаю я на свято Мами
Поспішають квіти проростати,
поспішають журавлі вертати,
поспішає сонечко теплішать,
поспішають дітки розумнішать.
В Африці далекій, пам’ятаю,
говорив мені Премудрий Слон,
що якби на світі мам не стало,
то й Весни б на світі не було!
Ще сказав: — Ви помічали, може, —
кожна мама із Весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
що Весна із мамою — сестриці.
Мама! Мама! Гарне слово
Тільки скажеш – все готово!
Мамо, кашки – кашка є
Мамо, чаю – вже наллє
Мамо, спати – вже роздітий
І у ліжку, і укритий.
Мамо, ніжку зав’яжи,
Мамо, казку розкажи.
Мама! Мама! Гарне слово
Тільки скажеш – все готово!
Поцілунками, обіймами, квітками,
Побажаннями і гомоном пісень
Привітаєм нашу рідну, любу маму
У велике свято – мамин день.
Вітаємо з днем Матері
Бальний танець
Весна: Я знаю, що в народі існує багато прислів’їв і приказок про маму.
Діти, а чи знаєте ви такі прислів’я?
Нема того краму, щоб купити маму.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде та скоро розтане.
Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
На сонці тепло, а біля матері добре.
Дитина плаче, а матері боляче.
У дитини заболить пальчик, а в матері - серце.
У кого є ненька, у того й голівка гладенька.
Як під сонцем квітам, так і з матір’ю дітям.
Який кущ – така й калина, яка мати – така й дитина.
Весна Молодці, діти. Я бачу, що ви знаєте багато прислів’їв про маму.
Як добре нам жити і знати,
І вірити друзі весь час,
Що кращого слова, ніж мати,
Немає у світі для нас!
Хто найбільше із усіх
Любить нас, дітей малих?
Хто про нас найбільше дбає,
Хто нас щиро доглядає?
Разом: Мати.
Хто готує їсти нам,
Хоч не раз не їсть і сам?
Хто нас чеше і вмиває,
В чисту сукню зодягає?
Разом: Мати.
Хто, як щось у нас болить,
Цілу ніченьку не спить?
Хто найкращу казку скаже,
Як дитина спати ляже.
Хто співає нам злегенька?
Разом: Ненька.
Хто до школи перший раз
Відпровадив з дому нас?
Хто нам книжку дав у руки,
Заохотив до науки,
Вчив трудитись, працювати?
Разом: Мати.
Хто життя свого за нас,
Не жаліє в кожен час?
Хто нас вчить у світі жити,
Вірно рідний край любити?
Рідну мову шанувати?
Разом: Мати.
А тепер ми вам розкажем,
Як ми щиро любим вас
І які хороші, милі,
Гарні мамочки у нас!
Моя матуся, мов підсніжник ніжний!
В ній дух і сила незборима є.
І хоч у квітки колір білосніжний,
Та є жага, щоб довести своє!
Немов ромашка ніжна і тендітна,
Така ж чарівна, як любов сама
Вона завжди ласкава і привітна,
Така – найкраща лиш вона одна.
А моя матуся
як ніжний лісовий дзвіночок!
Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!
Як незабудки в мами світлі очі
І ніжні руки – пелюстковий цвіт
Вона найкраща, я сказати хочу,
Мене веде за руку в білий світ!
Моя матуся, мов краса лілей,
Що пишно розцвіли на квітнику
Пишаюся я мамою своєю,
Люблю її, красиву і струнку!
А моя матуся гарна, як калина,
В неї чорні брови, губки – як малина!
А на конвалії краплиночки роси.
І стільки ніжності у квітці цій – без меж!
В сили, й магії, дитинної краси…
Моя матуся схожа з нею теж!
А крокуси! Яка краса чарівна!
Природи несказанна дивина
Моя матуся, ніби та царівна,
Як диво-квітка, і сама весна!
Ніжні фіалки землю вкривають.
Всюди весна і сміх!
Рідну матусю зі святом вітаю!
Мамочка схожа на них!
Синенькі проліски! Вони повсюди.
Їх сонячні лоскочуть промінці,
Їм усміхаються прохожі люди –
На маму схожі диво-квіти ці!
Як же гарно по всюди бузок зацвітає,
Ніби свято на цілій землі.
Моя матінка вроду таку ж гарну має,
І до матінки горнуться діти малі.
В нарцисах стільки ніжності п’янкої
І вроди дивної. В них аромат весни.
Матусенька – цінителька краси такої,
Що навесні на землю йде і в сни…
А моя матуся, схожа на веселку,
Бо така чудова і така весела!
До маминих долоней
Тулюсь я сонний- сонний.
Там серденько стукоче,
Що обійняти хоче.
Пісня « Мамо, мамочко моя»
Вчитель Діти, сьогодні ми не раз казали – мама рідненька, єдина, неповторна… А давайте перевіримо, як же добре ви знаєте своїх матусь, чи зумієте впізнати свою маму серед інших? Я запрошую підійти до мене 3-х матусь.
ГРА "ВПІЗНАЙ СВОЮ МАМУ ІЗ ЗАВ ЯЗАНИМИ ОЧИМА”
Вчитель: - Молодці, діти! Бачу, ви, дійсно ніколи не переплутаєте своїх матусь.
А як же наші матусі знають своїх синів і донечок?
Гра Чи знаємо ми своїх діточок?
(Мама і дитина стають спиною один до одного. Вчитель задає запитання. Дитина піднімає червону- ні, зелену – так картки. А потім мама вголос відповідає.)
- Чи любить ваша дитина манну кашу?
- Чи миє посуд ваша дитина?
- Чи любить ваша дитина чистити зуби?
- Чи лягає спати ваша дитина о 9 год. вечора?
- Чи застеляє вранці ліжко ваша дитина?
- Чи любить вмиватися ваша дитина?
- Чи любить читати книжки?
Учениця грає на фортепіано
Дуже часто мами наші втомлюються, адже вони багато працюють, а тут ще й ми дошкуляємо – то не слухаємось, то оцінку погану принесли, тоді мамам не до жартів, але сьогодні ми вас трошечки розвеселимо...
Весела перерва для мам.
Оленко, ти думаєш іти додому?- гукає мама у вікно.
Так,- відповідає донька.
І що?- запитує мама далі.
Дай ще годину подумати.
Синку, чому ти вже всьоме чистиш зуби?
Аби вистачило на весь тиждень!
Сер, а це правда, що люди в землі ростуть?
Звідки це ти взяв?
Я чув, як наш тато сусіда запитував: «Де це ти викопав таку дружину?»
Петрику, чому ти не вчиш англійську?- зітхає мама.
А навіщо?- поводить син плечима.
Як навіщо? Адже нею говорить майже половина людей на земній кулі! Ну, то хіба цього мало?!
Івасику, чому у тебе один черевик білий, а другий - чорний? Біжи додому та перевзуйся.
Та я вже бігав. Там вдома теж один черевик білий, а другий - чорний.
– Ти неможливий, синку! Від твоєї неслухняності в мене сивіє волосся!
– А ти, мабуть, мамо, теж не була слухняна, коли була малою, адже бабуся зовсім сива!
– Здається, синку, ти вчора не був у школі? – питає мати.
– Це тобі, напевно, вчителька сказала? Ох, ці жінки... ніколи вони не вміють тримати язика за зубами.
– Мамо, ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині із покоління в покоління?
– Авжеж, знаю то й що?
Частівки
Шановні мами та бабусі прийміть вітання від чоловічого колективу нашого класу.
Ну, а зараз, любi гостi, ви послухайте про нас!
Ми — частівочки веселi — заспiваємо для вас.
Колектив наш чоловiчий готував частiвки сам,
Щоб всмiхнулося обличчя наших кращих в свiтi мам!
В наших мам сьогодні свято, Їх вітаємо усіх!
В нас частівок є багато, А у мам веселий сміх!
Раз у рiк на свято мами я у руки вiник взяв.
Залишилося вiд нього три соломинки усього.
Мамо, мамо На роботі дуже довго ти була
Наша киця вже в турботі чи ти ВІСКАС принесла?
В нас сьогоднi в мами свято, і на кухнi у нас тато.
Тато так обід варив, мало кухню не спалив.
А я мамi помагав і на кухнi прибирав,
Так я посуд перемив, що тарiлки перебив.
Я для мами теж трудився: у тазок води налив,
Наш годинник запилився, то я з милом його мив
Та хіба це допомога? Я для мами посуд мив!
Потім вимив ще й підлогу – всіх сусідів затопив.
Помагав я мамі прати,ось шкарпетки – як нові!
Виправ я б іще і брату, та скінчивсь «пантін – прові»!
Ось почистити на свято думав сковороду я,
А тодi чотири днi мене мила вся сiм’я.
Підгоріли суп і каша, сіль насипана в компот.
Повернувся батько Саша Із відпустки до турбот!
Затрималася бабуся, став прохати я дідуся,
Щоб він щось приготував. Дуже швидко дід втікав!
Ми салат святковий з братом готували мамi в свято:
Коли котик скуштував, цiлий день i нiч нявчав.
Учні(разом)
Наймилiшi, найдобрiшi, дуже любимо всiх вас.
А тепер ловiть скорiше поцiлуночки від нас!
Ми частівки проспівали, Звеселили трохи вас.
І усім, усім бажаємо Щастя, посмішок від нас!
А як же не згадать сьогодні
Наших дорогих бабусь?
Адже щасливо живе той,
У кого є бабуся.
Добрий день бабусю, дорога моя!
Це для тебе сонечко лагідно сія…
І ласкаво повняться рученьки твої,
Я люблю твій голос – теплий, дорогий.
Наші бабусі любі, гарні й милі.
Вони найкращі від усіх людей.
І хоч вони вже трохи посивіли,
Але так щиро люблять нас, дітей.
Я розірвав свої штанчата.
І щоб сховатися від тата, -
До бабусі утікав!
А вона побурчить,
Поцілує та й мовчить.
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штани –
Все до бабці, не до тата:
Там безпечніш від біди.
І щасливо той живе,
В кого бабця люба є,
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька подбає.
Хоч часом ми буваємо нечемні
і дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо напевно:
ми більше радуємо вас!
Спасибі вам знову і знов
за вашу ласку і любов.
За те, що вдома повсякчас
Ви так турбуєтесь про нас.
Дорогі наші бабусі! Ми підготували для вас чудову пісню, яку з любов’ю вам даруємо.
Пісня про бабусю
Вчитель:
А зараз , я би хотіла зачитати Вам легенду про створення матері
Одного разу добрий Бог вирішив створити… маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
– Ти стільки часу тратиш на неї!
– Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо спитав:
– Шість пар рук?
– Не в руках проблема, – відповів Бог, – а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
– Аж стільки! – скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
– Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».
– Господи, – сказав ангел, – вже пізно, йди відпочивати.
– Не можу, – відповів Господь. – Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
– Надто ніжна, – сказав, зітхаючи.
– Але витривала! – відповів Господь із запалом. – Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
– Вміє думати? – спитав ангел.
– Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
– Тут щось стікає, – сказав здивовано.
– Так, це – сльоза, – відповів зі смутком Бог.
– А для чого вона? – спитав ангел.
– Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
– Господи, Ти – справді геній! – вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
– Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу…
(Ерма Бомбек)
Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?
Учні стають навколішки, складають рученята і промовляють молитву за своїх матерів
Молитва дітей
Є в мене найкраща у світі матуся
За неї до тебе Пречиста молюся.
Молюся устами, молюся серденьком,
До тебе небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе дрібними словами,
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.
За це я складаю в молитві долоні,
До тебе Царице на сонячнім троні.
Кохані матусі і рідні бабусі!
Хай довгі літа накує вам зозуля!
Бажаєм вам радості, щастя й любові.
Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!
Щоб настрій завжди був веселий, хороший.
Ми любим за все вас:
за строгість, за ласку,
хай буде життя ваше
схожим на казку!
За вашу чесність, скромність, розум,
За щирість, людяність, тепло,
Яке даруєте ви людям
На радість, щастя і добро.
Дорогі наші мами! Сьогодні ми низько вклоняємося вам за ваші нестерпні муки, що подарували світу нове життя.
За ваші безсонні ночі, коли ви сиділи за нашими к колисками!
За ваше велике терпіння, за ніжні руки і гарячі серця.
Поклін сьогодні, завтра, вчора
І восени, і навесні.
Пошли ж вам, Боже, щастя море
І тільки радісні пісні.
Пісня «А ми бажаєм вам добра»
Всі: Наймиліші, найрідніші, щиро любимо ми вас!
А тепер прийміть, кохані, подаруночки від нас!
Мультимедія
МАМИ! МИ ВАС ЛЮБИМО!
Вчитель.
Настав вже час закінчувати свято,
Ми вдячні всім, хто був із нами тут.
Бажаєм щастя вам, здоров’я, радості багато,
Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.
Нехай у ваших домівках панують спокій і затишок. А доля нехай подарує вам добрих, чуйних, хороших дітей та онуків!
Зі святом вас !