Виховний захід "Вечорниці"
Про матеріал
Виховний захід разрахований на учнів 9-х класів.Для підготовки до заходу діти мають самстійно опрацювати матеріал традицій українських вечорниць, а під час заходу артестично зобразити колорит цього свята.
Хід заходу
І Орг. Момент
ІІ Вступне слово вчителя-оголошення теми та мети заходу, короткий плану дій
ІІІ Виступ учнів із доповідями про проведення та традиції українських вечорниць.
ІV Виступ учнів (драматична постановка вечорниць)
Хлопці виходять з класу, дівчата залишаються.
Дія відбувається вдома в однієї з найповажніших жінок села. Молодь збирається у неї, усі кличуть її Паніматкою.
Клас прикрашено у вигляді селянської хати (піч, стіл з рушниками, скатертинами з вишивками, вигляд кімнати)
Ведучий: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світяться яскраві зорі! Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі могили в степу, обеліски та прекрасна народна пісня.
Лунають українські пісні....
Розповідь про українські вечорниці- 3 людини
Ведуча: Українська пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхнений її мелодіями! Яка мати не співала цих легких, як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх?
Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слова.
Ведучі виходять, з”являється хазяйка вечорниць, починає застеляти стіл скатертиною, чепуритися.
Хазяйка: Уже й вечір, ані дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б музика та пісні. І то ж споконвіку так ведеться. І ми колись... Як згадаю... Літа-літа! Летять, наче орли сизокрилі.
„Ой, верніться, літа мої,
Хоч до мене в гості....”
Непомітно заходить жінка
Жінка:
„Не вернемось, не вернемось.
Немає до кого.
Було б же нас шанувати,
Як здоров”я свого.”
Хазяйка: Ой, Наталко, налякала ж ти мене. А я тут молодість згадала, та так сумно стало.
Жінка: Не треба, Катре, не край мого серця
У двері хтось стукає. Співаючи, заходять дівчата в українському вбранні.
Дівчата: Добривечір у вашій хаті!
Жінки: І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будь ласка, у нашій хаті на нашій лаві.
Дівчата: Чи ж нам пристало сідати, нам пристало пісню співати
(співають)
Хазяйка: Просимо гостей до хати, просимо, просимо сідати.
Дівчата
„Сядем, сядем, заспіваєм
Аж усе, що тільки знаєм,
Поки підем спати,
Щоб раненько встати...”
Паніматка розмовляє з дівчатами.
- Ну що дівчата всі зібрались вже. Готові до свята?
- Катря Та наче всі , все принесли, зараз стіл накриємо, приберемось в хаті, та до роботи візьмемось , поки хлопці не прийшли.
- Мотря Да роботи ми багато взяли: і вишивати, і рушники оздоблювати, і ремонтувати одяг.
- Ірина Нам треба розподілити роботу-так швидше буде, бо хлопці ж мають прийти
- Маруся(рум’яна та пухкенька дівчина) Так , швидше треба, бо я вже їсти хочу, скоріше б за стіл сісти, не дочекаюсь
- Катря Дівчата менше розмов-більше діла, а то довго будемо розмовляти не встигнемо і Маруся від голоду лусне. За столом простежу, щоб все поклали, приготую ще що треба, Катря з Мотрею - в домі приберіться, а всі інші діставайте роботу та й вперед…
- Мотря А що це ми мовчимо, які в селі новини?
- Ірино Я чула. Що наш Микола до Олени сватається, бідолашній вже 3 гарбуза отримав.
- Маруся Ого , то він собі на цілу зиму запасів гарбузів отримав, так можна хоч щодня гарбу знаки їсти!
- Люда Знову ти, Маруся, про їжу!!!
- Паніматка ну дівчата, Маруся поїсти любить, але ж вона і господиня яка, як готує-найкраще в селі.
- Катря А як Іванко, його давно не було чутно та видно, зник кудись?
- Мотря О Іванко вже не гульвіса, прибрала його до рук Світлана, як із нею зустрічатися почав і на вечорниці не ходить і в клубі не з’являється.
- Ірина Молодець Світлана, везе ж таким
- Маруся Слухайте дівчата, а що це ми мовчки сидимо, давайте пісню затягнемо, щоб веселіше було, та й рот зайняти чимось треба, поки не їмо, бо слина вже підпирає.
Співають пісню «Ой за гаєм, гаєм..»
- Паніматка Пісня- піснею, а ти мені Маруся краще скажи, що ти собі думаєш?
- Маруся Ви про що Паніматко?
- Паніматко Як про що, ти тут серед нас найстарша дівчина на видання, а ще і не думаєш про одруження, все про котлети та пряники?
- Маруся Та ну вас Паніматко, встигну я цю дурню уткнути, та й за кого?
- Паніматка Що зовсім немає кавалера?
- Маруся Та ні!
- Катря А давайте знайдемо Марусі кавалера!
- Мотря І що ж нам робити?
- Ірина Знаю-давайте нагадаємо.
- Люда Точно-давайте. Нам потрібні дзеркало та свічка.
Збираються усі разом , ставлять свічку та дзеркало-гадають.
- Паніматка Ну все Маруся - хто зараз прийде до нас-той і є твій суджений.
- Маруся Хоч би красивий чи багатий з’явився…і з ковбасою
- Катря Хоч би не пряник чи бублик.
- З’являється хлопець,всі сміються, він каже що там інші чекають
Хлопці: Пустіть до хати!
Дівчата: Гарненько попросіть!
Хлопці стукають.
Дівчата: Агов, хто такий?
Хлопці: Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!
Дівчата: Не пустимо в хату, дуже вас багато!
Хлопці: Пустіть, бо гірше буде!
Дівчата: Ми як візьмемо палиці, полатаєм ваші спини.
Хлопці: ( видають, що злякалися) Дівчатонька, голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли, і музик привели!
музика
Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати. Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:
Співають пісню.
Потім проводитсься гра: хто знає більше народних пісень, що почитнаються на чоловічі та жіночі імена, про кохання. Змагаються хлопці та дівчатаХазяйка:
А хто з вас смішне нам щось розкаже?
Читають народні усмішки, гуморески. Дівчата:
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротах, крутить головою,
Він, сердега, як побачив, та через городи,
Заплутався в бур”яні та й наробив шкоди.
Хлопці:
В Шамраївці густо хати, вітер не провіє,
Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.
Дівчата:
Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі.
Я до неї:гиля, гиля – вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Гриця з”їла.
Гра квітка
Кожна з дівчат загадувала собі квітку, з якою себе асоціює, а хлопці відгадували. Котру квітку назвав, з тою дівчиною і до танцю йшов.
Хлопці (починають прощатися)
Дякуємо хазяйці! (кланяються)
Хазяйка:
Спасибі і вам, будьте здорові, йдучі.