Виховний захід "Вечорниці"

Хід заходу

І Орг. Момент

ІІ Вступне слово вчителя-оголошення теми та мети заходу, короткий плану дій

ІІІ Виступ учнів із доповідями про проведення та традиції українських вечорниць.

ІV Виступ учнів (драматична постановка вечорниць)

Хлопці виходять з класу, дівчата залишаються.

Дія відбувається вдома в однієї з найповажніших жінок села. Молодь збирається у неї, усі кличуть її Паніматкою.

Клас прикрашено у вигляді селянської хати (піч, стіл з рушниками, скатертинами з вишивками, вигляд кімнати)

Ведучий: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світяться яскраві зорі! Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі могили в степу, обеліски та прекрасна народна пісня.

Лунають українські пісні....

Розповідь про українські вечорниці- 3 людини

Ведуча: Українська пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхнений її мелодіями! Яка мати не співала цих легких, як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх?

Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слова.

Ведучі виходять, з”являється хазяйка вечорниць, починає застеляти стіл скатертиною, чепуритися.

Хазяйка: Уже й вечір, ані дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б музика та пісні. І то ж споконвіку так ведеться. І ми колись... Як згадаю... Літа-літа! Летять, наче орли сизокрилі.

„Ой, верніться, літа мої,
Хоч до мене в гості....”

Непомітно заходить жінка

Жінка:

„Не вернемось, не вернемось.
Немає до кого.
Було б же нас шанувати,
Як здоров”я свого.”

Хазяйка: Ой, Наталко, налякала ж ти мене. А я тут молодість згадала, та так сумно стало.

Жінка: Не треба, Катре, не край мого серця

У двері хтось стукає. Співаючи, заходять дівчата в українському вбранні.

Дівчата: Добривечір у вашій хаті!

Жінки: І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будь ласка, у нашій хаті на нашій лаві.

Дівчата: Чи ж нам пристало сідати, нам пристало пісню співати

(співають)

Хазяйка: Просимо гостей до хати, просимо, просимо сідати.

Дівчата

„Сядем, сядем, заспіваєм
Аж усе, що тільки знаєм,
Поки підем спати,
Щоб раненько встати...”

Паніматка розмовляє з дівчатами.

• Ну що дівчата всі зібрались вже. Готові до свята?
• Катря Та наче всі , все принесли, зараз стіл накриємо, приберемось в хаті, та до роботи візьмемось , поки хлопці не прийшли.
• Мотря Да роботи ми багато взяли: і вишивати, і рушники оздоблювати, і ремонтувати одяг.
• Ірина Нам треба розподілити роботу-так швидше буде, бо хлопці ж мають прийти
• Маруся(рум’яна та пухкенька дівчина)  Так , швидше треба, бо я вже їсти хочу, скоріше б за стіл сісти, не дочекаюсь
• Катря Дівчата менше розмов-більше діла, а то довго будемо розмовляти не встигнемо і Маруся від голоду лусне. За столом простежу, щоб все поклали, приготую ще що треба, Катря з Мотрею - в домі приберіться, а всі інші діставайте роботу та й вперед…
• Мотря А що це ми мовчимо, які в селі новини?
• Ірино Я чула. Що наш Микола до Олени сватається, бідолашній вже 3 гарбуза отримав.
• Маруся Ого , то він собі на цілу зиму запасів гарбузів отримав, так можна хоч щодня гарбу знаки їсти!
• Люда  Знову ти, Маруся, про їжу!!!
• Паніматка  ну дівчата, Маруся поїсти любить, але ж вона і господиня яка, як готує-найкраще в селі.
• Катря  А як Іванко, його давно не було чутно та видно, зник кудись?
•  Мотря  О Іванко вже не гульвіса, прибрала його до рук Світлана, як із нею зустрічатися почав і на вечорниці не ходить і в клубі не з’являється.
• Ірина Молодець Світлана, везе ж таким
• Маруся  Слухайте дівчата, а що це ми мовчки сидимо, давайте пісню затягнемо, щоб веселіше було, та й  рот зайняти чимось треба, поки не їмо, бо слина вже підпирає.

Співають пісню «Ой за гаєм, гаєм..»

• Паніматка Пісня- піснею, а ти мені Маруся краще скажи, що ти собі думаєш?
• Маруся  Ви про що Паніматко?
• Паніматко  Як про що, ти тут серед нас найстарша дівчина на видання, а ще і не думаєш про одруження, все про котлети та пряники?
• Маруся Та ну вас Паніматко, встигну я цю дурню уткнути, та й за кого?
• Паніматка  Що зовсім немає кавалера?
• Маруся  Та ні!
• Катря А давайте знайдемо Марусі кавалера!
• Мотря  І що ж нам робити?
• Ірина Знаю-давайте нагадаємо.
• Люда  Точно-давайте. Нам потрібні дзеркало та свічка.

Збираються усі разом , ставлять свічку та дзеркало-гадають.

• Паніматка  Ну все Маруся - хто зараз прийде до нас-той і є твій суджений. 
• Маруся Хоч би красивий чи багатий з’явився…і з ковбасою
• Катря Хоч би не пряник чи бублик.
• З’являється хлопець,всі сміються, він каже що там інші чекають

Хлопці: Пустіть до хати!

Дівчата: Гарненько попросіть!

Хлопці стукають.

Дівчата: Агов, хто такий?

Хлопці: Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!

Дівчата: Не пустимо в хату, дуже вас багато!

Хлопці: Пустіть, бо гірше буде!

Дівчата: Ми як візьмемо палиці, полатаєм ваші спини.

Хлопці: ( видають, що злякалися) Дівчатонька, голубоньки, та ми ж прийшли не битися,   та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли, і музик привели!

музика

Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати. Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:

Співають пісню.

Потім проводитсься гра: хто знає більше народних пісень, що почитнаються на чоловічі та жіночі імена, про кохання. Змагаються хлопці та дівчатаХазяйка:

А хто з вас смішне нам щось розкаже?

Читають народні усмішки, гуморески. Дівчата:

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротах, крутить головою,
Він, сердега, як побачив, та через городи,
Заплутався в бур”яні та й наробив шкоди.

Хлопці:

В Шамраївці густо хати, вітер не провіє,
Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.

Дівчата:

Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі.
Я до неї:гиля, гиля – вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Гриця з”їла.

Гра квітка

Кожна з дівчат загадувала собі квітку, з якою себе асоціює, а хлопці відгадували. Котру квітку назвав, з тою дівчиною і до танцю йшов.

Хлопці (починають прощатися)

Дякуємо хазяйці! (кланяються)

Хазяйка:

Спасибі і вам, будьте здорові, йдучі.