Виховний захід "Великдень"

"Великдень"

( відео)

Ведуча: Сьогодні у нас незвичайне свято, яке ми присвятимо одному найдавнішому, найбільшому, найурочистішому святу – Великодню. Святом із свят та торжеством з торжеств є світле Христове Воскресіння, або Пасха.

Учень. Вдягла весна мережану сорочку,

 Умившись і звільнившись від турбот,

 І підіймає волошкові очі

 До вищих, до церковних позолот.

Учень. Великий день! Великий день!

Весняне свято –

Радіють діти на землі.

І мама, й тато.

Учень. Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі.

Учень. Великдень всіх нас на гостини просить,

 Малює сонце полотно небес,

 І крашанку, як усмішку підносить,

 Христос Воскрес!

Ведуча. Останній  перед Паскою тиждень називають Страсним.

У великий, або Чистий четвер йдуть до церкви і слухають «страсті» - розповідь про Христа. Цей день – день весняного очищення, протягом якого всі господарки і господарі наводили порядок в стайнях, коморах, на подвір’ї в хаті – все повинно бути, чистим і святковим.

Ведуча.У чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку солі, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці на Великдень, як прийдуть, бувало, з церкви і сядуть за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах.

Ведучий:У Чистий четвер до схід сонця купались, щоб тіло було чистим. Дівчата, щоб бути гарними, вмивалися з «яєчка»: клали крашанку в миску з водою.

А господарі в цей день кололи кабанів, бо ж на великодньому столі повинні бути шинка й ковбаса, а ще різали поросятко, бо за старим звичаєм разом з пасхою в церкві святили й печене порося з шматками хріну в зубах.

Ведуча. А чим займаються господині в п’ятницю? Яка приємна робота припадає на цей день?У п’ятницю ні мити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова.

Ведуча:Паски печуть в Україні у Страсну п’ятницю з білого пшеничного борошна. Туди додають молоко, цукор, яйця та різні прянощі. У цей день господині дуже хвилюються, щоб добре підійшло тісто і паски гарно випеклися.  Поки паска не освячена, її не можна було їсти – це було б грубе порушення традиції. Щоб паска вдалася гарною, усі виходили з хати. Коли садили паску в піч, молилися. Деякі господині обмахували віником усі кути хати: «Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блошиці, стоноги, пріч із моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю!»

Ведуча. У Великодню суботу виготовляють крашанки і писанки.З давніх-давен писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. Їх вважали символом добра, сонця. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, вона приносить добро, щастя, достаток, захищає від усього злого, недоброго. Писанка – це символ краси, весни, Великодня й України.

Учениця (тримає писанку)

Я писана красуня –
Вся в рисках і квітках,
Красу митців несу я,
Їх славлять у віках,
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.

(

Ведучий. «Писанка» - це значить писати за допомогою воску та фарби. Писанку не можна розмалювати, коли ти з ким-небудь посварився чи був у гніві, бо це символ сонця і добра. Найчастіше розписували 13 яєць: 12 апостолів та Спаситель.

Ведучий. Візерунки на писанки наносили так: на шкарлупі гарячим воском наводили місця, які хотіли залишити білими, і яйце занурювали, скажемо, у зелену фарбу. Потім покривали воском дільниці, які писанкар хотів бачити зеленими, і яйце кидали в іншу фарбу. Наприкінці крашанки ставили в піч, і віск розтавав.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову:

червоний – радість життя;
жовтий – місяць, зорі, тепло, врожай;
блакитний – здоров’я;
зелений – весна, воскресіння природи;
чорний з білим – пошана духів;
коричнева – мати земля, її врожаї, щедрість.

Ведучий. На великоднє свято дарують люди одне одному писанки. Оздоблене узором яйце символізує пробудження природи, зародження нового життя.

Пісня «Писанка»)

Учениця. В наших писанках Великдень
Дзвоном трепетна луна,
А орнаменти казкові
Підказала нам весна.

Учень. На долоньці в Лесі

Дивонько казкове –

Писанка чудова, різнокольорова.

Писанку цю вперше

Леся розписала,

Мама тільки трішки

Їй допомагала.

Три пучка калини,

Три птахи крилаті –

Мов маленьке сонце

Світиться у хаті.

Учень. На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам ,Боже, ласки

На всі дні, на всі віки.

Учень. Христос Воскрес! – шепочуть діти,
Христос Воскрес! – вкраїнські діти,
Радійте всі – ви наші друзі.
Христос Воскрес! – моя родино,

Ведуча.  Надходить субота. Чим займалися господині в суботу???

Готували м’ясні страви: смажене порося, ковбаси, пекли мандрику – сирну бабку.

Увечері господиня клала в кошик паску, порося, мандрику, крашанки, писанки, ковбаси, масло, сало, мед, сіль, цукор, пшоно, ніж, землю, шматочок чорного хліба, білу глину, мак – для освячення в церкві.

Ведуча.  Світлої неділі скрізь звучить вітання «Христос воскрес!» У відповідь: «Воістину воскрес!» За давньою традицією, після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки або великодній дар. Три дні святкують, нічого не роблять, лише ходять у гості і веселяться.

( Відео)

Ведуча.  От і зустріли ми Великдень. Це свято буває завжди навесні, яка настає разом з теплим сонечком, з травичкою і квіточками. Радіє природа,радіють люди, дорослі і малі. Щиро вітаємо вас із наступаючим світлим  святом Воскресінням Хрестовим. І хай світлий Великдень принесе у ваш дім добробут і радість. Нехай Господь збереже вас і вашу родину. Добра вам і щастя. Ось і підходить до завершення наше свято. Доки люди пишуть писанки, доти буде світ.

Ведуча.  А зараз ми пропонуємо вам взяти участь в іграх, в які грали наші предки на Великдень.

Великодні ігри

Катання яєць

Улюбленою пасхальною грою на Русі було катання яєць: робили простий дерев'яний або картонний «каток», а навколо нього звільняли рівне порожнє місце, на якому розкладали фарбовані яйця, або маленькі призи, або іграшки. Гравці підходять по черзі до катка і котять своє яйце; предмет, який яйце чіпатиме, - виграний. 
Естафета з яйцем

Гравці розбиваються на дві команди і повинні бігом з яйцем у ложці дістатися до фінішу і повернутися назад, щоб передати яйце наступному товаришеві по команді. Можна гру урізноманітити і тримати ложку не в руках, а в роті. 

Хто ведучий? 

У грі повинні брати участь не менше шести гравців, один з гравців залишає кімнату. В цей час інші сідають в коло і вибирають ведучого. Ведучий робить прості рухи, наприклад, ляскає в долоні, мотає головою, трясе кулаками в повітрі і т.д. Решта гравців повинні повторювати рухи ведучого і щонайшвидше виконувати нові рухи услід за ним. Тепер гравець, який виходив за двері, повертається і стає в центр кола. Його завдання - виявити, хто ведучий. Це зовсім непросто, тому що, поки він дивиться на ведучого, той не стане робити нових рухів. Коли ведучий все ж знайдений, він повинен вийти з кімнати, а гравці вибирають нового ведучого. 

Фанти

Зазвичай фанти, якщо їх не придумати заздалегідь, бувають досить одноманітними: заспівати пісню, прочитати вірш, станцювати, розповісти анекдот. Але якщо підготуватися заздалегідь, можна придумати багато цікавого: інсценувати дресирувальника і дресировану тварину, зобразити власною фігурою якусь знайому картину, скласти частушку про сьогоднішній вечір, за допомогою пантоміми розповісти про подію, відому всім присутнім, і т.д. 

 «За двома зайцями» 
(реквізит - три дерев'яні яйця)