Виховний захід «Великодніми стежинами»

Про матеріал

Цей виховний захід має на меті розширити і поглибити знання учнів про найбільше християнське свято, традиції українського народу щодо підготовки та святкування Великодня

Перегляд файлу

Виховний захід «Великодніми стежинами»

Підготувала

вчитель початкових класів

Попівської філії Комунального закладу

«Наталинський ліцей

Наталинської сільської ради

Красноградського району

Харківської області»

Головко Олена Григорівна

Мета: розширити і поглибити знання учнів про найбільше християнське свято, традиції українського народу щодо підготовки та святкування Великодня; розвивати уяву, творчі здібності дітей; виховувати духовність, любов і повагу до традицій нашого народу.

Обладнання: вишиті рушники, писанки, свічки, паска, малюнки, повітряні кульки.

Епіграф: Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть…

Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть.

Хід виховного заходу

І.Організаційний момент

II.Вступне слово учителя

Весною приходить до нас одне з найвеличніших християнських свят - Великдень. Великодній день - святий день. У цей день воскрес Син Божий - Ісус Христос, власним життям заплативши за гріхи роду людського.

До Великодня готуються заздалегідь. Неділя, що передує Великодньому тижневі, називається Вербною, Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими гілками (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

Сьогодні ми пройдемо великодніми стежинками, щоб ще більше дізнатися про світле свято Великдень, пограти, поспівати, розказати вірші.

Учень

Лине пісня до небес, -
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть -
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди.

1 стежинка « Історія і походження свята Великдень»

Ведучий. На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття – із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням і теж символізувало відродження життя і надій. З роками Великдень став частиною нашої культури, замінивши давні звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом - янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє

2. Складання асоціативного куща.

На дошці подані картки зі словами: яблунька, верба, осінь, весна, рушник, калина, писанка, колядка, вертеп, веснянки, кошик

– Прочитайте подані слова і виберіть ті, що мають відношення до Великодня. Поясніть свій вибір.

На дошці навколо слова «Великдень» діти вивішують картки з потрібними словами

2 стежинка « Великодній тиждень»

1 учень. Страсний понеділок (на інтерактивній дошці малюнки: будинок, пензлик, насіння)

За традицією український народ у понеділок прибирав свою оселю - фарбував, мив, чистив. У понеділок, особливо для жінок, день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до четверга посіяти все насіння.

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

2 учень. Страсний вівторок (на інтерактивній дошці малюнки: дрова, корито, праска, білизна)

У вівторок жінки прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль. Також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! - тре завзято

наш вівторок довгоногий.

3 учень.Чиста середа (на інтерактивній дошці малюнки: мука, яйце, хата)

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали замішувати тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо.

Пишна пані середа

і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак,

хату облаштує!

4 учень. Страсний четвер (на інтерактивній дошці малюнки: вода, свічка, писанка, рушники)

День страстного тижня, з якого починаються приготування до святкування - це Страстний четвер, який ще називають Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зберігають до наступного Страсного четверга.

В цей день випікають паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна - гріх! Колись був звичай пекти три пасхи - сонцю, покійним, живим. То саме першу пасху пекли в четвер, другу - в п'ятницю, а третю - в суботу.

Чистий четвер -

вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця

начисто скупався.

5 учень. Страсна п’ятниця (на інтерактивній дошці малюнки: церква, Ісус на хресті)

Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п'ятниці проникнуті Духом жертовної любові.Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю цілий рік. цього дня - винесення Плащаниці( це велика картина із зображення розіп’ятого на хресті Ісуса). Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

Обряд Богослужіння у Велику П`ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П`ятниці та Великої Суботи, яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід`ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу

6 учень. Велика Субота (на інтерактивній дошці малюнки: кошик з писанками, пасочка)

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти - його промивали у проточній воді й сушили на сонці. Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик.

У суботи, ой, роботи -

пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує,

вимальовує-малює.

3 стежинка «Великодня писанка»

Ведучий. У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують в червоний - радість життя, надія, любов; жовтий - Місяць і зорі, а в господарстві - урожай; синій - символ неба, води, простору, вітру, здоров'я; зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття; білий - чистота.

Неможливо собі уявити весняне свято “Великдень - свято всіх святих” без яйця, тобто крашанки і писанки. Адже яйце - загальнолюдський символ - символ життя, весни, сонця.

Учитель: Діти, ви почули різні назви великодніх яєць - писанки, крашанки. А чим вони схожі та чим відрізняються? Чи знаєте ви інші способи прикрашання яєць до свята?

1 учень: Крашанки - яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником, найчастіше відваром цибулі.

2 учень: Крапанки - мальовнича композиція з різнокольорових цяток.

3 учень: Дряпанки або шкрябанки - це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент.

4 учень: Мальованки - яйця, розмальовані пензликами.

5 учень: Писанки - яйця, розписані воском за допомогою писачка, воску та барвників.

(На інтерактивній дошці демонструються різні способи прикрашання яєць.)

Конкурс «Повітряне яйце»

Всі учасники отримають надуту повітряну кульку та різний декор. Їх завдання: за певний період часу оригінально прикрасити великоднє яйце. У кого вийде більш оригінально, той переміг.

Після прикрашання великоднього яйця всі діти співають пісню «Писаночка»

Гра «Музична писанка».

Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить із кола. Гра продовжується до тих пір, доки не залишиться переможець. Він і бере собі писанку.

4 стежинка «Великодній кошик»

Гра «Збирання великоднього кошика»

Ведучий. У суботу всі православні збирають великодній кошик (На столі стоїть кошик).

Ось ми маємо з вами кошика, але нам потрібно наповнити його продуктами та речами, які освячують в церкві. Для цього вам потрібно відгадати загадки. Розгадкою яких і будуть потрібні речі.

(Учні розгадують загадки, і поетапно кладуть все, що повинно бути в кошику)

Цю здобну смакоту

Всі печуть лиш раз на рік.

У неділю, в світле свято

Подають її на стіл (Пасха)

- А що ж символізує паска?

Учень: Паска - символ Царства Небесного та воскресіння, хліб вічного життя, яким став для людей Ісус Христос.

Я з-за столу не вставала,

На яєчку малювала

Роду нашого святиню -

Українську берегиню (писанка)

- Що символізує писанка і яйце?

Учень: писанка символізує життя, достаток, вічний рух; крашанка - побажання усякого добра. Яйце - символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння.

Коли її засвітять під образами,

Вона заплаче тихими сльозами.

Сльоза її світла й гаряча, як пічка…

То біла великодня…(свічка)

- Що ж символізує свічка?

Учень: свічка символізує просвітлення розуму, душі.

Продукт із м’яса,

Без якого немає свята (ковбаса)

- Що символізує ковбаса?

Учень: Освячення м’ясних страв сягає коренями ще до старозавітної Пасхи: на це свято споживали жертовне ягня. Ягня - це прообраз Ісуса Христа, який своєю жертвою, відкупив наші гріхи.

Білосніжна, наче сніг,

Додаємо до страв усіх.

У борщах вона, в супах,

Разом з перцем на столах. (сіль)

-Сіль додає смаку до всього. У Євангелії написано «Ви - сіль землі», так ми маємо бути зразком благочестя для інших.

Наче сонечко, жовтеньке,

А розтане - то м’якеньке.

Молочко у ньому є,

Смак до каші додає. (масло)

Що за білі крупинки?

Не зерно і не сніжинки.

Скисло молоко - та в строк

Отримали ми смачний ( творожок)

-Що символізують сир і масло?

Учень: сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога до людей.

Танок « Гарна в мене писанка»

Ведучий. А зараз дівчатка покажуть танок з писанками

5 стежинка. Святкування Великодня в Україні

Ведучий. Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!» Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися». Розговляються насамперед освяченим яйцем.

Великодній стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, рясним і дуже красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв по числу днів минулого посту. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, як і розпис яєць, колись був захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.

Учитель. Після розговляння люди співали, танцювали, грали в різні ігри. Зараз і ми пограємо у цікаві великодні ігри.

Найбільш відома гра «Битки», або «Цокання яйцями»

Одна дитина тримає в руці крашанку гострим кінцем, а друга б’є по ній своєю крашанкою також гострим кінцем. Потім друга дитина б’є своєю крашанкою тупим кінцем по крашанці першої дитини з боку тупого кінця. Чия крашанка розіб’ється з обох боків, той програв.

Гра «Вгадай, де яйце»

Є декілька шапок. Під одну з них покладемо яйце. Хто з учасників відгадав, під якою шапкою яйце, той виграв.

Гра «Великодня дзиґа»

Діти розкручують на пласкій поверхні варені яйця. Перемагає той, чия крашанка зупиниться останньою.

Естафета «Яйце у ложці»

Гравці розбиваються на команди. Кожен учасник по черзі повинен бігом, з яйцем у ложці, дістатися до фінішу і повернутися назад, щоб передати яйце наступному гравцеві у команді. Виграє команда, яка закінчила перегони першою і чиє яйце не розбилось.

Ведучий. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено».

Після розговин починали дзвонити на дзвіниці, - а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Учитель. Ось майже і закінчилася наша подорож великодніми стежинками. І як підсумок проведемо вікторину «Великоднє чудо»

- Яку назву має саме велике релігійне свято у християн? (Великдень)

- Яка подія у християн відзначається на Великдень? (Воскресіння Христа)

- В яку пору року святкують Великдень? (Весною)

- Що є символом Великодня? (Яйця і паска)

- Яку назву має великодній хліб? (Паска)

-        Як ми називаємо великодні яйця? (Писанки, крашанки, дряпанки, крапанки).
-       Якими словами ми вітаємося на Великдень? (Христос Воскрес! Воістину Воскрес!)
-      Як називається неділя, яка йде за тиждень до Великодня? (Вербна)
-      У який день завжди святкують Великдень? (Неділя)
-       У чому ми несемо освячувати яйця та паски до церкви? (У кошику)