Виховний захід "Весна багата святами"

 Виховний захід

 «Весна багата святами»

Мета. Відроджувати календарно-обрядові звичаї нашого народу, примножувати його традиції. Розширювати духовний світ дітей. Вчити учнів слухати та співати українські народні пісні, веснянки, великодні гаївки, грати у народні ігри. Формувати навички виразного читання віршів, основи акторської майстерності. Виховувати любов до української народної пісні.

Обладнання: магнітофон, великодня аплікація, вишиванки, квіти, аркуші паперу, олівці, карточки з надписами продуктів, сценічні костюми, писанки.

ХІД СВЯТА

Стежинкою зеленою

Крокую я, іду

І пісеньку весняную

З собою я веду.

Хай пісенька улюблена

Злітає в небеса.

Розкаже хай  усім вона,                                                                                                                                      Яка в Землі краса.

Хай пісенька малесенька

За мною вслід біжить

Стежинкою до Сонечка

У сонячну блакить

.(Виконується пісня «Співаночка» на вірші Тамари  Мезенцевої).

Я весело співаю

Про весну та гаї.

І вітер переймає

Співаночки мої

Приспів:

Іду я по стежині,

Скрізь сонечко сія,

Фіалці темно-синій

Радію я.

Зозуленька на щастя

Кує мені: ку-ку.

Берізонька срібляста

Стрічає у вінку

• Прийшла до нас довгождана весна, - все живе пробудила від довгого зимового сну. Ця пора року багата релігійними святами. 15 лютого було велике  свято, яке називається Стрітення. Вважалося, що в цей день Зима зустрічається з весною.                                                                                     Давайте пригадаємо пісню про зустріч Діда Мороза і Весни

Вихвалявся Дід Мороз:

«Я страшніший бур і гроз.

Вже кого полоскочу,

Не до сміху…до плачу».

Тут з’явилася Весна,

Уклонилася вона

І сказала: «А мене?...»

Дід  Мороз як дримене .

І кричить з кущів:»Ой, весно!

Зовсім це уже не чесно!

Ти мені, красуне, мила,

Сиву бороду спалила».

А весна собі сміється.

А весна собі сміється:

«Хай Мороз не задається,

Хай Мороз не здається!»

• Чому дід Мороз утік від весни?
• Вдруге подібна зустріч відбувається на Обертіння (9 березня), коли «птиця повертається до гнізда, а чоловік до жінки та роботи». Першими, саме на Обертіння, коли з полів ще не зійшов сніг, прилітають у рідні краї жайворонки. Цих благовісників весни дуже шанували і співали про них у веснянках. Веснянка – це пісня на честь приходу весни.

Жайвір прилетів,                                                      Жайвір прилетів,

Весноньку просив:                                                   Вербоньку просив:

• Веснонько, прийди,                                           - Вербо, зацвіти,

Землю розбуди!                                                       Квіти розпусти!

Жайвір прилетів,                                                     Жайвір прилетів,                                                                                                                    пролісків просив:                                                    Дощика просив:

- Проліски, зійдіть,                                                  - Дощик, поливай,

Землю пробудіть!                                                    Земле, розквітай!

- Наступні свята вже символізують прихід весни. Це насамперед Явдохи (14 березня), -«коли байбак уже тричі свисне», Сорока великомучеників   (22 березня), які « ще можуть сорок лопат снігу кинути», та Теплого Олекса        (30 березня), бо «на Олекси кидай сани, бери воза».

• З цими святами починали водити весняні хороводи.

- Діти, а який весняний хоровод ви знаєте? Давайте поводимо цей хоровод.

« Подоляночка»

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона сіла,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

• Ой устань, устань, подоляночко!

Ой устань, устань молодесенька!

Вмий своє личко,

Личко біленьке,

Біжи до Дунаю,

Бери молоденьку.

Бери ту, що скраю.

- Весна завжди асоціювалася з чеканням якихось змін не лише у природі, але й у житті молодих. Тому для дівчат весна приносила дуже гарне дійство – вінкоплетіння.

Змагання на краще сплетений вінок.

• Плести весняні, літні або весільні вінки – то не лише гарне дійство, але ціла наука, яка втрачена на жаль. За переказами, квіти перед вінкоплетінням обов’язково замочувались у приготовлених рослинних соках. Аби зберегти на довше свіжо лист самого вінка. У віночку повинно бути 12 квіточок – це барвінок, любисток, ружа, півонія, мальва, цвіт вишні та яблуні, васильки, хміль,  калина, чорнобривці, ромашка. За народним повір’ям, любисток та васильки були колись птахами. Що вчили людей любити один одного та бути  щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими рослинами – любистком та васильками. Ці 12 квіточок  умовно перегукуються з 12 –ма  місяцями року, циклічним круговоротом нашого життя.
• Діти , яке велике свято ми ще будемо святкувати?
• Так. Правильно, - це найбільше релігійне свято – Великдень

Великдень

Великий день!

Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі…

Веснянку діти хороводять.

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не  заходить,

А сяє й сяє із небес.

-   Великдень – це найбільше релігійне свято. Цього дня воскрес Ісус Христос (дата свято не постійна, найраніше – у березні, найпізніше на початку травня). Воскресіння залишається, незбагненним для розуму, чудом. Воно відбулося рано-вранці у тиші і спокої, коли вхід у запечатану і закриту каменем гробницю охороняла варта.

    Господь Ісус Христос ожив, воскрес із мертвих Божественною силою. Він вийшов із гроба, не відваливши каменя, не порушивши печатки, залишившись невидимим для вартових. Потім був землетрус, з неба зійшов Ангел Господній, відвалив камінь від дверей гробниці і сів на ньому. Воїни завмерли від страху,  а потім утекли. Першим засвідчив факт воскресіння Христа ангел. Потім Сам Спаситель з’явився Марії Магдалині.

    До Великодня готуються заздалегідь. Попередню неділю називають Вербною. У цей час пробуджуються від зимового сну природа, першими зацвітають верби, лози. Перші «котики» - символ молодості, пробудження природи, їх наділяють цілющою силою. Котики освячують у церкві. Свячену лозу дуже шанують, її закладають за образи. Виганяють нею на Юрія перший раз худобу на пашу.

  Давайте ми пограємо в гру «Вербич»

Опис гри:

Всі діти стають у коло. У центрі – дитина, яка тримає вербову гілочку – «Вербич». Всі діти кажуть: «Вербич, Вербич, Весну поклич!». Вербич відповідає: «Зараз покличу!». Всі діти: «І ми з тобою. Побий нас вербою!». І обертають  спинами до Вербича.  Вербич  торкається до кожного гілочкою, промовляючи слова:

Не я б’ю, верба б’є,

За тиждень – Великдень.

Весна принесе золотого ключа,

А ви пошукайте собі Вербича.

Із закінченням слів. Вербич кладе гілочку в центрі кола, а сам стає разом з дітьми. Хто з дітей першим візьме гілочку, той стає Вербичем.

  Після гри всі під музику сідають на стільчики.

• Три останні дні перед Великоднем вважалися  жалобливими, «бо Ісус Христос спокутував за наші гріхи.» Здебільшого це стосується Чистого четверга. З цим днем пов’язано чи не найбільше обрядів і дійств: прибирали у домівках, милися , по обіді ішли до церкви. З відти приносили страсну свічку, яка була оберегом домівки від усього злого.

Ось і субота надходить,

Печемо ми паски,

Білий хліб пухкий, духмяний

З Божої ласки.

Печуть матуся велику паску,                                                                                       Бо ж Великодній надходить час.

А діти просять: «Зробіть нам ласку -

Спечіть маленьку паску для нас!»

Маленьку паску спекла матуся

Яка маленька, хоч і мала!

В кошик поклала її Гануся

І посвятити у церкву пішла.

Пасок великих кругом багато,

Одна маленька – найкраща від усіх!

Маленька паска в велике свято –

То радість дітям, веселий сміх.

•  Чому саме паски пекли? А тому, що в Україні в глибокій пошані з давніх-давен був хліб. Тож хліб вважається святим. Звідси і пішов звичай випікати смачний хліб, круглої форми, призначений до пасхального дня.

• А зараз звернемось до наших мам, щоб вони нам допомогли вибрати інгредієнти для тіста паски, і розповіли як правильно потрібно випікати цей хліб. ( даються карточки з назвами продуктів, які потрібні для випічки паски).

- Діти, а що ще є символом цього свята?

- Так крашанки , писанки, дряпинки. Це своєрідні символи народного живопису, Чому саме яйця? Яйце – символ життя, воно показує, як із мертвого може стати живе. Подивиться людина на яйце, і здається їй. Ніби воно мертве, як камінь, а покладе під квочку, із нього курчатко вилупиться. От так мертве і стане живим. Так і Господь воскрес із мертвих! Хоч крашанки фарбували в різні кольори, але перевагу віддавали червоному, «бо він нагадує кров Спасителя».

Сценка- Діти, сьогодні до нас завітали  незвичайні гості, а саме Великодні писанки.

( Виходять  5 писанок. Костюми писанок: бочкувата форма з твердого дроту накривається гофрованим папером, на голівках відповідні прикраси тієї ж форми, кольору, костюм одягається через голову. Далі з’являється курочка, яка має тільки  жовтий дзьоб, нашитий на білу матерію.)

Курочка.

Ко-ко-ко, куд-ку-дак,

Знесла яйце, як кулак.

Цілу купу наскладала.

А ще більше планувала.

Ко-ко-ко, куд-ку-дак,

Всі великі, мов кулак!

(Писанки починають обережно рухатись і поволі підходять ближче до краю сцени, залишаючи позаду себе великий кошик)

ВСІ ПИСАНКИ

Стук, Стук, Стук, обережно,

Бо в кошику тісно!

Стук, Стук, Стук, обережно,

Від жари аж млосно!

Червона писанка.

Я сидіти тут не хочу.

На підлогу собі скочу.

Зелена писанка.

Ходімо швидше, вилізаймо,

Пісню гарну заспіваймо!

(Писанки обертаються навколо себе, хваляться своїм вбранням і співають пісню                                     «Ми веселі писанки»)

Гарні писанки усі ми

І немає кращих нас

Діти нас розмалювали

І прийшли ми всі до вас.

Змалювали дрібно квіти

Вісім хрестиків малих

І дрібнесенькі ялинки

Поясочок поміж них.

Тут узори і тут узори

Сяє зірка із небес

Осява високі гори

Провіща: «Христос Воскрес! 2р.»

Червона писанка.

В буряках мене купали.

На червоне змалювали.

Зелена писанка.

У траві мене варили,

На зелено закрасили.

Жовта писанка.

Мене  вбрали у лушпину,

В цибулеву свитину!                   

   Коричнева писанка.

В шкірці яблука мочили,

Це додало мені сили.

Біла писанка.

Я біленькою зосталась,

Тільки квіточок набралась.

Червона писанка. - Мене вкривають зелені    листочки.

Жовта писанка. -Мене у жовті узори прибрали.

Коричнева писанка. -На мене коричневих цяток наклали.

Біла писанка. -Я така гарна, й не передати.

Всі писанки.

  Всі ми гарненькі і хочемо сказати:

«Христос Воскрес!»

Писанки співають.

Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка аж мліє.

             Христос воскрес! Христос воскрес!

             Пташки співають в полі, в лісі,

             І дзвонить дзвін аж до небес,

             Де білі хмарки розпливлися –

             Христос воскрес! Христос воскрес!

      «Христос Воскрес» - защебече

                         Пташка на ліщині,

        «Христос Воскрес!» - прошепочуть

                                    Фіалочки сині.

        «Христос Воскрес!» - загомонять

                         На дзвіниці дзвони!  «Христос Воскрес!» - озвуться

        Зоряні загони.

«Христос Воскрес!» - привітає

       Нас рідна Землиця –

       Киньмо смуток, хай сьогодні

       Кожен веселиться!

Ведуча промовляє 3 рази: «Христос Воскрес!». Діти всі 3 рази відповідають «Воістину Воскрес!»

З такими словами люди ідуть додому до святкового сніданку, який починається розподілом одного свяченого яйця на всіх членів родини. Люди куштують усі освячені страви і ідуть у гості до своїх родичів та друзів. По обіді  молодь збирається на майданчиках грають у ігри  і співають  веснянки, гаївки.

• Давайте і ми пограємо  в гру «Жучок»

Правила гри.

Потрібно стати парами один до одного обличчям, і попарно схрестити обидві руки. По них. Мовби по місточку, проходить один учень. Пара, по чиїх руках пройшов «Жучок», миттю перебігала вперед. Рухаючись у такий спосіб по кругу, співали:

Ходить жучок по долині,

А жучиха по вербині.

Гра, жучку, грай.

А наш жучок невеличкий,

А на жучку черевички.

Грай, жучку, грай.

А наш жучку чорновусий,

А на ньому жупан куций.

Грай, жучку, грай.

• Зараз ми пограємо з вами у гру «Чиє яйце довше крутиться»

Для цього за моєю командою на столі одночасно 3 гравці  розкручують крашанки. Чиє яйце довше буде крутитися, той і переможе, він забирає яйця програвших. Гра продовжується стільки , скільки є гравців.

-Є ще одна цікава гра, яка називається «Намалюю я писанку». Діти змагалися у кращому створенні власного малюнка на писанці. Зараз ми поділимось на команди і намалюємо свої писанки. А малюючи послухайте.

Виступ бібліотекаря:

• Веснянки називають ще гаївками. Ця назва закріпилась у Галичині разом з назвами «маївки», «гаїлки», «ягілки».
•   Посеред  вигону, взявшись за руки, дівчата водили «Кривого танця». Чому саме кривого? Якщо вірити переказу, цей танець з явився дуже давно, коли на наші землі нападали татари. Батьки привчали дітей остерігатися ворогів, заплутувати свої сліди, аби по них чужинці не потрапили в село. Для цього й був придуманий «Кривий танець». До речі, всі веснянки обов'язково починаються і закінчуються саме цим  танком.

«Кривий танець»

Ми кривого танцю йдемо, танцю йдемо,

Кінець його не знайдемо, не знайдемо – 2.р.

Ой то вгору, то в долину, то в долину.

Ой то в рожу, то в калину – 2р.

Ми кривого танцю йдемо, танцю йдемо,

Кінець його не знайдемо, не знайдемо – 2.р.

А як кінець той найдемо, той найдемо,

То додому ми підемо. – 2 р.

• Такими  піснями, веснянками, гаївками, іграми, обрядами  наші пращури зустрічали і відзначали  прихід найкращої пори року – весни.
• Я вважаю, діти, що у вашій пам'яті закарбувалися ті перлинки  українських звичаїв, що ви сьогодні почули і побачили, і ви в майбутньому про них будете розповідати своїм дітям. Бо скільки житиме звичай, стільки житиме обряд, скільки житиме обряд, стільки житиме український народ. Дякую всім за активну участь.