Виховний захід "Вишиванка, мов долі моєї цвіт"

 Виховний захід “Вишиванка, мов долі моєї цвіт…”

 Виховний захід присвячений українській вишиванці.

 Лунають фанфари.  Під красиву мелодію виходять ведучі

Пісня «Чарівниця осінь»

 

Ведучий 1:  Сьогодні  у нас свято. Свято незвичайне. Це свято вишиванки. Щиро запрошуємо вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися  більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.

Ведучий 2:  Народне прислів’я каже: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому, що вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові. Українська вишивка –  це «молитва без слів», а сама вишиванка – це є оберіг  людини.

Учень1( 2 клас)

Вся у білих рушниках, 
наша хата - ніби птах.

Мчить вона через віки, 
диво-крила - рушники.

Учень2

Вишивала їх бабуся, 
вишивала їх матуся...

Я теж птаху помагаю - 
рушничок свій вишиваю

Учень3

Маленька Оленка, 
Левкова сестриця,
Що голочку має,—
Таки чарівниця.

Учень4
Як голка сумна — 
Тягне ниточку чорну. 
Як голка весела — 
Червону, проворну.

Учень5
То голочка плаче,
А то — заспіває.
Оленка піснями 
Рушник вишиває.

Звучить пісня  «Бабусина вишиванка»

Ведучий 1: Напевно, нема в Україні оселі, де б не було вишитого рушника,  серветки, чи сорочки. Ці дорогі серцю речі передаються дітям, онукам, правнукам із покоління в покоління і свято зберігаються.

Ведучий 2: Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем.

 

 

Учень1 (3 клас)

Квiти розцвiтають
Ось на рукавах,
З iрiю далекого
Повернувся птах – 

Учень2

Дивнi вiзерунки 
Сяють, мов живi –
Мама вишивала 
Оберiг менi! 

Учень3

Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.

 Ведучий 1

До вишиванки доторкнусь вустами,

I чорнобривцiв аромат вдихну.

Знов Ваших рук тепло вiдчую, мамо,

Сльозу з щоки непрохану змахну

Ведучий 2

Далеко Ви… I, водночас, Ви – поряд:

У злетi птаха, в шелестi трави…

Мене хтось боронить вiд зла i горя;

Якщо це янгол, то, напевно, – Ви…

Звучить пісня «Сонячний віночок»-танок

 Ведучий 1: Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Нині ми сприймаємо мову вишитої сорочки здебільшого як сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць.

Ведучий 2: А вона, між тим, народилася не тільки, як витвір мистецтва, а й як наш оберіг. Бо закодована була одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води. І захищала така сорочка, й сили додавала, й кохання берегла…

Ведучий 1: Сорочка була й залишається головним одягом людини, про що свідчать давні приповідки: «Своя сорочка ближче до тіла», «Щасливий, бо в сорочці родився». Вважається, що сорочка, яка безпосередньо облягає тіло, є провідником магічної сили, прихованої в людині. Сорочка у чоловіків і в жінок мала символічне значення оберегу від злих вітрів і недоброго ока. Ось чому при виготовленні сорочки треба було дотримуватися цілої низки засторог і магічних дій (ворожінь).

Ведучий 2: «Народитися в сорочці» – значить, бути щасливим у житті. Тому сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

 

Учень1(4 клас-5А)

Біле поле полотняне

рівно ткане, чисто пране.
А по ньому голка ходить,
за собою нитку водить.

 

Учень 2
Покрутнеться так і сяк —
зацвіте червоний мак.
Зазирне і там і тут —
василечки зацвітуть.

Учень 3
Застрибає навпрошки —
зажовтіють колоски.
А як пройдеться поволі —
заряхтять листочки в полі.
Біле поле полотняне
рушником барвистим стане.

Учень4

У вишневому садочку
Тоня вишива сорочку.
Вміло нитки підбирає,
Тихо пісеньку співає:

Учень5
“Ой летіли дикі гуси...” —
Для рідненької матусі.
Гарно доня вишиває,
Сонця промені вплітає.

Учень6

Вишиванко моя, вишиванко,
Ти- як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім...

Звучить пісня  «Мамина сорочка»

Ведучий 1: Нажаль, сьогодні мало кому цікаво дізнаватись про своє минуле та культуру своїх предків. Як мало і тих, хто займається створенням вишиванок. Всі, що продаються в якості сувенірів, на разі є штампованими на фабриках, а між тим найбільш цінна та вишиванка, що створена власноруч.

Ведучий 2: Кожен птах, кожна квітка, що прикрашає вишиванку, має своє символічне значення, спрямоване на добре та щасливе життя. Важливими є також правильно підібрані кольори: червоний, зелений, чорний. Створена руками, така вишиванка всотує не тільки частинку душі того, хто її зробив, а ще є ланкою між минулим, його традиціями і цінностями, та сучасністю.

Ведучий 1 : Дівчата змалку навчалися вишивати. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого.  Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію.

Ведучий 2: Візерунки також мали символічне значення. Калина означала красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла та праці. Тому такі сорочки дарують близьким та рідним людям.

Звучить пісня «Моя сорочка -вишиванка»

Ведучий 1: Готуючись заміж, кожна дівчина  повинна була вишити нареченому  сорочку.  Скільки пісень переспівалось за роботою, скільки дум передумалось за ті вечори, скільки разів мріяли про того, хто носитиме ту сорочку.

Ведучий 2: Про вишиванку  можна говорити багато. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишиту сорочку, і не лише на свято. І це не мода, адже мода змінюється. А вишита  сорочка була, є і буде оберегом для кожного з вас, адже в ній – тепло рук рідної вам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають вас, в ній – сила, тепло, життя.

Ведучий 1: Ми могли б ще дуже багато і довго розповідати про цей прекрасний вид мистецтва, але наше свято наближається до завершення.

Ведучий 2: Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка – це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання – не розгубити його, передати це живе  диво наступним поколінням.

Учень1 (5Б-клас)

Малює мама нитками життя,
На полотно уміло викладає. 
І сяє в візерунках вишиття –
Матусі доля буйно розквітає.

Учень2

На білім полотні – її роки,
Що проминули в радощах чи болі,
Червоно-чорні мами рушники -
Мов посмішки і сльози її долі

Учень3

Усе сплелось у тому вишитті: 
Квітки і сонце, біле й кольорове,
Все сокровенне, що було в житті ,
На рушнику розквітло веселково.

Учень4

У кожнім хрестику живе любов,
Тепло матусі і життєва сила.
Я по житті іду з тим рушником,
Що гріє душу і дарує крила!

Учень5

Вишиванко, моя вишиванко,
квітучо-весняна окрасо моя.
Пишайся, красуне панянко -
це співає укранська душа.

Учень6

Вишиванка - символ України,
Віддзеркалення вкраїнської душі,
Де рясніють кетяги калини
Й мамина сльоза на полотні.

 

Звучить пісня «Рушник вишиваний»

 

Ведучий 1: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі – українці, яких об’єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

Учень1(6клас)

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

Учень2

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На  вишиванках осявають путь.

Звучить пісня «Наша родина»»