Виховний захід "Йдемо дорогою добра"

      Батрановська Людмила Володимирівна,

      учитель вищої кваліфікаційної категорії

      Сиваської спеціальної школи- інтернату.

Тема: Йдемо дорогою добра.

Мета: Розширити знання учнів про добро, його значення в житті людини. Стимулювати дітей до добрих вчинків. Виховувати любов до своєї Батьківщини, почуття патріотизму, вдячності й поваги до воїнів української армії. Розвивати зв’язне мовлення, вміння висловлювати свої думки.

Обладнання: контури стилізованої мапи України, картки з прислів’ями  для гри – естафети, вірш І.Савицької, малюнок школи, паперові квіточки, авторська  презентація «Йдемо дорогою добра», пісня «Дорогою добра», пісня «Мир, который нужен мне»,  малюнки дітей про мир.

  Хід виховної години

I.  Організація класу.

1. Привітання. Вправа «Коло добра»

- Діти, давайте станемо в коло, візьмемось за руки. Подаруємо посмішку своїм товаришам і передамо тепло своїх долонь один одному.

2.  Зворотний зв'язок. Вправа «Сонечко»

- А зараз я пропоную вам заплющити очі і уявити себе маленьким «сонечком». Давайте промовимо:

- «Я -  маленьке сонечко. Я розчісую свої промінчики і піднімаюся вільно і урочисто.

- Я – велика куля. В мене багато тепла і світла.

- Я – велике сонце.

- Я дарую своє тепло всім: небу, хмарам, річці, полям, тваринам, людям. Я посміхаюся від щастя дарувати тепло, світло і добро.

Вчитель . -  Діти, який настрій у вас після цієї вправи? (Веселий)

• Так, веселий, тому, що ми дарували оточуючим тепло, любов і добро.

II Оголошення теми і мети.

Сьогодні нам належить йти дорогою добра. Перш, ніж зібратися в дорогу, давайте перевіримо, чи є в нас все необхідне, для такого незвичайного маршруту. Я загадаю вам загадки про те, що нам знадобиться в дорозі, а ви спробуйте їх відгадати.

1.Ми в біді допомагаєм, разом ми вчимось і граєм,

Разом ходимо  в магазин. Коли немає тебе, то я один.

Приходь швидше, я сумую, мені без тебе сумно гратись.

З тобою добре спілкуватись, бо ми з тобою справжні… (друзі)

• Є у вас друзі?  (Так)

2.На уроках, в книжці, в школі

Почерпнеш ти їх доволі.

І назавжди у житті стануть друзями тобі.  (Знання)

• Чи є у вас знання? (Так)

3.В дорозі обов’язково потрібна… (Увага)

-  Будемо про це пам’ятати .

4.Один одному треба допомагати,

Щоб разом дружно крокувати. (Взаємодопомога й виручка)

 Вчитель.

 - Збори закінчилися, і в дорозі нам допоможуть вірні друзі, знання, уважність , взаємодопомога й виручка. Подивіться уважно на зображення нашого маршруту і скажіть, по якій країні ми будемо подорожувати? ( по Україні)

Що вам підказало? (Зображення контуру мапи України)

Давайте послухаємо, якою уявляла Україну українська поетеса Іванна Савицька у своєму вірші «Україна»

   Україна

Україна, любі діти,Наш чудовий край.

Там ліси і полонини ,І луги, і гай.

 І річок прудких  багато,І рибок в них тьма,

 Все те, все, кохані діти, - Вітчизна свята.

Україна – це біленькі у садках хатки,

Ниви, збіжжям засіяні, запашні квітки.

І міста розлогі, чисті,Знай, дитя, це знай.

Україна наша рідна –це чудовий край.

 Україно, Україно,мій рідний краю,

 Цілим серденьком дитини  я тебе кохаю.

І щодня шлю молитву Всевишньому Богу.

Щоб послав нам в Україну щасливу дорогу.

    Іванна Савицька.

Вправа «Мікрофон». Якими словами ще можна назвати Україну? (Діти висловлюють свою думку по черзі, передаючи мікрофон наступному учневі: Вітчизна , Батьківщина). На дошці з’являються картки з написами Батьківщина, Вітчизна.

 Батьківщина – це земля не лише ваших батьків, а й дідів, прадідів. Батьківщина – це край, де здавна звучить наша рідна мова, материнська пісня. Наша Батьківщина зветься Україною. Тож , давайте почнемо подорож по ній. Під час подорожі ми розширимо свої знання про добро, його значення в житті людини; будемо розвивати в собі прагнення до добрих вчинків; вчитимемося ще більше любити свою Батьківщину; висловимо слова вдячності й поваги воїнам української армії; розвиватимем уміння висловлювати свої думки. А девізом нашого заходу стануть слова Великого Кобзаря: «Добре жити тому, чия душа і дума добро навчилася робити.»

III. Робота над темою.

1.« Скарби народної мудрості.»

 На нашому шляху зустрічається незвичайна скарбниця. Прочитайте її назву.(Діти читають «Скарби народної мудрості»)

Вчитель: український народ з давніх часів складав мудрі прислів’я, приказки про добро. Зараз нам належить пригадати деякі з них. Завдання будемо виконувати у формі естафети. Пропоную вам об’єднатися у дві групи. Виграє та група, яка першою виконає завдання. Завдання полягає в тому, щоб дібрати другу частину прислів’я. І тут вам знадобляться взаємодопомога й виручка.

Вчитель : із цих прислів’їв ми бачимо, що українці по особливому відносяться до доброти, бо доброта приносить радість оточуючим людям.

2 . «Прірва  незнань».

 Ми продовжуємо йти  дорогою добра і підходимо до дивної водойми. Давайте прочитаємо її назву. На нашому шляху –« прірва незнання.» Як її подолати? ( Побудувати міст із знань). Ось тут нам і знадобляться наші знання творів В.О.Сухомлинського. Будувати будемо поступово, по одній колоді. За кожну правильну відповідь – одна колода. Великий педагог В.О.Сухомлинський стверджував: «Людина народжується, щоб лишити по собі вічний слід. І нехай цей слід буде сповнений добра». Пригадайте назви творів В.Сухомлинського. (Читання уривків)

1.«Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки» («Горбатенька дівчинка»)

2. «Хлопчик замислився. Він ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер саме був час подумати: дорога через ліс ще довга» («Навіщо кажуть спасибі»)

3. «Прийшовши  до лісу бабуся з внуком сіли відпочити. Вони побачили,як до куща прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку. «(По волосинці»)

4.« …Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика. Вона пішла за метеликом, а бабуся спинилася на хвилинку і, дивлячись їй услід, щось тихо прошепотіла.»  («Усмішка»)

Вчитель : молодці , ви добре знаєте твори В.О.Сухомлинського  й ваші знання допомогли вам збудувати міст через «прірву незнань». В.О.Сухомлинський хотів, щоб всі діти на нашій землі виростали добрими, чуйними, дружніми, товариськими, щедрими й щирими. Я вірю, що так воно й буде. Хай у кожному серденьку живе доброта, любов до людини й навколишнього світу.

 Вчитель: йдемо далі дорогою  добра і на нашому шляху

4.Руханка «Буревій».

Давайте трохи відпочинемо. Всі встанемо. Наша вправа називається «Буревій». Я буду називати фразу, а ви, хто має відношення до неї, міняйтеся місцями один з одним.

Хто допомагає своїм батькам?

Хто читає молодшій сестричці казочку?

Хто допомагає матусі готувати обід?

Хто робить добрі справи?

Хто поділяється з товаришами?

Хто застеляє своє ліжко?

5.Вправа  «Малюнок доброти»

Вчитель: ми продовжуємо йти дорогою добра.  Доброта і милосердя багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди. А сьогодні, коли в нашій країні йде війна на сході України  за незалежність і цілісність України, ми теж не можемо стояти осторонь. На наше свято ви намалювали малюнки, щоб відправити їх воїнам АТО. Тож пропоную провести презентацію своїх малюнків. (Діти презентують малюнки)

6. Гра «Планета Добра»

 Вчитель: діти України люблять грати в різні ігри. Пропоную погратися в гру «Планета Добра». У мене в руках яблуко. Давайте уявимо, що це не яблуко, а наша планета Земля. Погляньте, яка вона гарна, гладенька, світла. Та чи завжди вона так виглядає? (Відповіді дітей: мабуть, ні). А коли вона виглядає по іншому? ( Коли ми робимо погані вчинки). Які саме вчинки? Які слова суперечать слову «Доброта»?

(Діти називають слова: злість, ненависть, жорстокість, ворожість, жадібність, брехня, лінь, зрада та ін.) вчитель з кожним названим словом встромляє зубочистку в яблуко. Подивіться, діти, що сталося з нашою планетою? (Відповіді дітей). Що ж нам робити, щоб вилікувати нашу планету? (Відповіді учнів: називати добрі слова й вчинки.) Називайте, а я буду лікувати нашу планету. (Діти називають слова: доброта, ввічливість, увага, сміливість, дружба, допомога, піклування, працьовитість, повага та ін. З кожним словом вчитель витягує з яблука зубочистку.) Подивіться, чи стала наша планета такою, якою була раніше? (Ні, залишились ранки.) Що треба робити, щоб ці ранки швидше загоїлись? (Говорити більше добрих слів, робити більше добрих вчинків)

Вчитель: Отак, як це яблуко, зараз виглядає схід нашої країни. (показую на мапі)  У ранах та руїнах міста та села Луганщини, Донеччини, які зруйнували терористи. Тому сьогодні ми низько вклоняємося тим воїнам, що відвойовують схід України й хочемо передати їм слова вдячності.   

5. Вправа «Пошук добрих слів». Робота в парах.

Українські силовики продовжують боротьбу з терористами на сході країни. Вже стало доброю традицією разом із продуктами та речами передавати військовим дитячі малюнки з листами. Давайте й ми долучимося до такої доброї справи. До малюнків,які ви намалювали, доберемо ще й слова підтримки, які б зігрівали наших захисників, додавали їм сили . Об’єднайтеся в пари  й попрацюйте над складанням гарних речень для наших воїнів, а ми об’єднаємо їх у один лист.

(Діти працюють в парах, складаємо листа.)

Дорогі наші солдати! Ви нас не знаєте, але ми знаємо про вас дуже багато. Ми знаємо, що у цей тяжкий час, ви оберігаєте кордони нашої країни, бережете наш сон, наше життя. Ви ціною власного життя захищаєте мир. Нам би хотілося, щоб цей лист і наші малюнки принесли б вам хоч трохи тепла в ці холодні осінні дні. Щоб ви відчули, що ми думаємо про вас і любимо . Ми дуже хочемо жити в країні, де буде мир і добробут. Ми віримо,

 що ваші міцні руки вбережуть нашу Україну. Ми чекаємо вас! Повертайтеся живі й здорові!

Вчитель: Ось і підходить до кінця наша подорож . Що ж ми бачимо перед собою? (Будинок.) На дошці з’являється малюнок школи. Що вам нагадує цей будинок? (Нашу школу.) Чому на дорозі добра нам зустрілася школа? (Відповіді дітей: бо в школі нас вчать доброті, вдячності, вірності, людяності, дружбі, працьовитості, вчать робити добрі справи, бути людиною.)

IV. Заключний етап. Рефлексія.

Вправа «Стежка доброти»

Вчитель: Я думаю, що сьогодні стало очевидним, що добро живе у серці кожної людини і творити добро є потребою людини. Тому зараз візьміть, будь ласка, паперові квіточки й напишіть на них  добрі справи, які ви зробили комусь. Прикріпимо ці квіточки на стежинку, що йде від школи. Таким чином утворимо з вами стежку доброти. І нехай ця стежина з кожним роком стає все квітучішою й довшою. (Лунає пісня «Дорогою добра»), учні записують добрі справи на паперових квіточках, прикріплюють їх на малюнок школи.)

Вчитель :

А як ви гадаєте, наша дорога добра закінчилась, чи тільки починається? (Відповіді учнів.)

Так, хороша людина йде дорогою добра все життя. Вона робить добро й люди віддячують їй тим же. І завжди пам’ятайте :

На доброті існує світ,

 І добротою пахне хліб.

І мирне небо…

 І в школу йти,

Це також вияв доброти.

І до людей любов свята –

Це чистота і доброта.

 Література:

1.Л.С.Вавіна  «Читанка», підручник для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, 3 клас, К-2009.

2.Сухомлинський Василь. Казки школи під голубим небом:казки, притчі, оповідання. / упорядник О.В.Сухомлинська.- К.:Рад.шк.,1991.