Тема: «Ліс – багатство нашої країни»
Мета: ознайомити учнів з таким явищем, як ліс; дати визначення терміна «ліс»; визначити функції лісу; обґрунтувати необхідність раціонального використання лісових ресурсів; формувати ціннісне ставлення до природи; сприяти екологічному вихованню учнів.
Обладнання: фотографії, презентація « Ліс – багатство нашої країни».
Форма проведення: усний журнал.
Хід заходу.
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.
Учитель. Українська земля щедро обдарована природою. Майже 25 тисяч видів рослин вплелися у різнобарвний вінок флори України. Тут різнотравні килими степів півдня, представники кримських субтропіків, ліси Полісся та зелених Карпат. Неможна уявити життя без лісу. Гарний ліс! Багатий на свої дари.
Цей ліс живий!
У нього добрі очі!
Л. Костенко
ІІІ. Основна частина.
Існують різні визначення терміна « Ліс».
Лісові духи-охоронці. У балтів покровительку лісів називали Лаздона. Естонці вірили, що ліс охороняють лісові духи. Причому хазяї березового гаю жили тільки в березовому гаї, соснового бору – тільки в сосновому борі. Ці духи, перетворившись на воїна або ведмедя, відлякували від лісу поганих людей або, навпаки , сприяли, щоб такі люди заблукали. Коли ліси горіли або їх рубали, то в них часто чувся жіночий плач – то плакали за своїми загиблим дахом лісові духи.
У стародавніх греків дерева перебували під заступництвом особливих міфічних істот ( німф) – дріад і гама дріад. Вважали, що той, хто саджає дерева і доглядає їх, користується їхньою особливою прихильністю.
У слов’янській міфології лісовик – житель лісів, і його головне завдання – охорона лісу. Крім цього, він керує всіма лісовими звірами й птахами. Звичайно лісовики жили на верхівках беріз. Українці думали, що не годиться забирати сире дерево з лісу, тому що воно живе, лісовик розгнівається й помститься.
Зачаровані ліси. В одній легенді розповідається, як один священик, потрапивши в зачарований ліс, зупинився, щоб послухати трелі солов’я. Постоявши п’ять хвилин, він знову вирушив у дорогу. Але виявилося, що минуло не п’ять хвилин, а 500 років.
3.Третя сторінка журналу « Що нам дає ліс?».
1. Деревина для будівництва – пиломатеріали, фанера, пресована і клеєна деревина, технологічні тріски, деревні плити – ДСП, ДВП.
2. Продукція хімічної переробки деревини – продукти гідролізу деревини: скипидар, етанол, каніфоль, кормові дріжджі, деревне вугілля; целюлоза і її похідні: целулоїд, папір, картон, штучний шовк.
3. Рекреаційні властивості лісу: санітарно-гігієнічні та оздоровчі, культурно – естетичне значення лісу, збагачення атмосфери киснем.
4. Додаткові цінності лісу – лікарська сировина і вітаміни, рослинні харчові продукти, кормові угіддя, бджільництво, мисливство: м'ясо звірів, хутро.
5. Захисні властивості лісу – водоохоронні і водорегулювальні, берегозахисні, ґрунтозахисні, полезахисні, зміцнення гірських схилів.
4. Четверта сторінка журналу «Ліси Карпат та Криму».
З- поміж багатств Карпат чи не найбільше зацікавлення в усіх, хто туди потрапляє, викликають ліси. У Карпатських горах зосереджено понад 15% усіх лісів України. Це найбільший лісовий масив держави. Українські Карпати інколи називають Лісистими Карпатами. Переважають смереково-дубові насадження, ялиця і граб. Карпатські ліси України мають високоякісну деревину, яка користується попитом як на внутрішньому, так і на світовому ринках.
Ліси Карпатських гір ростуть великими суцільними масивами. Вони відіграють важливу водозберігаючу і природоохоронну роль, багаті на лікарські рослини, ягоди, гриби.
Велику площу Кримських гір займають ліси. Вони поширені в усіх районах середньогір’я і низькогір’я Криму. У горах Криму переважають дубові ліси ( діброви), близько третини лісової площі зайнято буком і сосною.
На кам’янистих кручах Південного берега Криму від мису Айя до Алушти в ущелинах скель зустрічається єдине вічнозелене широколистяне дерево місцевої дикої флори з дивною назвою суничник дрібноплідний або просто суничне дерево. Деревина суничника тверда й міцна. В умовах Криму ця рослина відновлюється слабо. За свою унікальність дерево підлягає охороні.
5. П’ята сторінка журналу « У народі кажуть…»
Що не дуб – то кожух, що не соснина – то хатина.
Хто ліси рубає – той сушить місця, жене від полів хмари, собі горя готує.
Ліс без догляду глухне.
Ліс за деревом не плаче, а за порослю сохне.
Ліс – навесні веселить, улітку холодить, восени годує, узимку зігріває.
Багато лісу – не рубай, мало лісу – бережи, немає лісу – посади.
Одна людина залишає в лісі слід, сотня – стежину, тисяча – пустелю.
Ліс і вода – рідні брат і сестра.
6.Шоста сторінка журналу « Значення лісів».
Ліс безцінний дар природи. Значення його в природі важко переоцінити. Ліси впливають на клімат, пом’якшуючи його, мають величезне водо регулююче значення. Завдяки рослинності в лісі нагромаджується значна кількість вологи. Танення снігу відбувається повільно, вода не стікає, а просочується в ґрунт, створюючи запаси ґрунтових вод, які підтримують режим річок.
Ліс впливає на формування ґрунтів. Лісові насадження захищають поля від суховіїв, вітрової та водної ерозії ґрунтів. Він гігантська фабрика цілющого повітря. Це легені наших міст і селищ. Лісове повітря позбавлене пилу, наповнене корисними виділеннями лісових рослин, які відновлюють сили людини, дають їй здоров’я.
Ліс – природна скарбниця харчових, лікарських,технічних,декоративних та інших рослин. У лісах росте значна кількість рослин, плоди яких відзначаються цілющими смаковими властивостями, значним вмістом вітамінів, цукру, жирів, кислот. Це суниця, брусниця, журавлина, малина,ожина, черемха, ліщина. У лісах зростає велика кількість різних видів грибів, серед яких багато цінних їстівних.
Ліс – джерело естетичних вражень і натхнення людини. Багато художніх полотен, музичних та поетичних творів митців були створені під враженням від краси лісу.
7. Сьома сторінка журналу « Поетична».
Прекрасний вірш про ліс є у видатного українського поета М. Рильського:
Ліс або, як кажуть серби , шума –
Це не просто сосни і дуби:
Не одна там народилась дума,
Повна щастя, ніжності, журби.
Він співа то грізно, то шовково,
Як морська безсмертна глибина –
Не одно ж там розцвіло ся слово,
Запалала пісня не одна.
Гомонить він з вечора до рання,
Незглибимий, як людське життя,
Не одне там виникло кохання,
Не одне змужніло там дитя.
З хмарами він дружбу вічну має,
Приятель дощам він голубим, -
І в пшеничнім пишнім урожаї
Лісовий таїться сизий дим.
Той, хто любить паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Сам достоїш людської любові,
Бо живе й працює – для століть!
Після завершення останньої сторінки журналу із слухачами проводиться вікторина, яка складається із загадок про рослини своєї місцевості.
ІV. Підсумок заходу.
Заключне слово вчителя.
Ліс – вічне джерело краси, натхнення, здоров’я. Ліс має багато друзів, але основним другом і захисником його повинна бути людина.
А тому втручання людини в цей чудовий світ природи має бути із знанням справи – обережним і дбайливим.
Для людини закон –
Зберегти все, що є,
І примножить стократ,
Що земля нам дає.