Позакласний захід з християнської етики на тему:
Підготувала
вчитель основ християнської етики
Чортківського ліцею №5 Лесюк Наталія Миколаївна
Чортків 2024
Тема: «Нехай святиться ім’я Твоє !»
Мета. Дати уявлення учням про значення молитви у житті людини; виховувати свідоме ставлення до молитви, бажання молитись особисто; через молитву виховувати риси характеру, які відповідають нормам християнської моралі.
Вчитель. Сьогодні ми проведемо позакласний захід з християнської етики на тему: «Нехай святиться ім'я Твоє », присвячений молитві. Всі ви знаєте, що завжди новий день ми починаємо і закінчуємо молитвою. Службу Богу в церкві , початок і кінець робочого дня в школі, уроки християнської етики, всяку роботу, яку бажаємо виконати якнайкраще, починаємо молитвою. Чому так?
У такий спосіб ми запрошуємо Господа Бога, щоб Він був тут, серед нас. У його присутності ми хочемо працювати. Хочемо також навчитися говорити з Богом, відчути життя молитви. Адже молитва — це розмова з Богом. Молитва — матір добра. Від людей вимагається багато добрих діл, однак молитва повинна бути понад усі діла, оскільки без неї не може здійснитися жодне інше добре діло.
Всі ви, напевне, спостерігали, як батько чи мати у сім'ї вчать маленьку дитину робити перші кроки, ходити крок за кроком, вчать говорити перші слова. Батьки тішаться, коли дитина вимовляє все більше нових слів. Підростаючи, діти вчаться говорити з людьми, а також: вчаться говорити і з Богом. Таку розмову з Богом ми називаємо молитвою, і про молитву ми поговоримо сьогодні на нашому заході.
1-ша ведуча. Ісус Христос дуже часто молився, тобто розмовляв зі своїм Отцем. У Святому письмі є такі вислови: «Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився» (14 к. 1,35). «Він вийшов на гору молитись і провів усю ніч у молитві до Бога» (Лк. 6,12).
2-га ведуча. Ісус Христос молився на самоті або в оточенні своїх учнів, а інколи і в присутності багатьох людей. Апостоли, дивлячись на Ісуса, бажали і собі молитися так, як Він. Вони просили Його: «Навчи нас молитися». Ісус відповів тоді своїм учням: «Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться Твоє ім'я!» (Мт. 6,9).
3-тя ведуча. Ісус навчив їх найкращої молитви, якою є «Отче паш». Ми часто промовляємо її під час Служби Божої в церкві. Священик підносить руки вгору на знак того, що самі з себе нічого не маємо. Ми прошаки, які все отримали від Бога, і в усьому Йому завдячуємо.
4-та ведуча. Ісус, навчаючи своїх учнів Господньої молитви «Отче наш», бажав і нас навчити, що з Богом ми повинні говорити про всі наші справи так, як це робить дитина з улюбленим батьком; може розповідати про щось, перепрошувати, виявляти свою любов.
5-та ведуча. Цим способом між Богом і нами зв'язуються особливі взаємини — діалог. З Господом Богом можемо говорити самі і тоді наша молитва є особистою, може також бути такий діалог, коли ціла громада поєднується з Богом одночасно у спільній молитві в одному місці. Коли молимося спільно, тоді серед пас перебуває сам Ісус Христос. Він казав і обіцяв нам це: «Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там Я серед них». (Мт. 18,20). Тому зараз усі разом помолимось, щоб Христос перебував посеред нас.
Спільна молитва: «Отче наш»(співають молитву діти)
6-та ведуча. Найдосконалішою спільною молитвою, на якій прославляється Боже Ім’я, є Служба Божа. Ніколи не дозволяймо собі пропускати її або недбало брати в ній участь. Часом така байдужість приводить до сумних наслідків, як, наприклад, в інсценівці «Бабусина рада».
Бабусина рада
Ніжно Ангел будить:
«Дитинко вставай
І на службу Божу
В церкву поспішай».
Та в цей час Лукавий
Не спить, не дріма,
Тихо так у вушко
Дитині співа:
«Не вставай, дитинко,
А поспи ще трішки,
Бо тобі у церкві
Болітимуть ніжки».
Спить дитя блаженне,
У сні підроста.
Будить Ангел вдруге.
Нудить неспроста:
«Уставай, дитинко,
Сонечко вже встало
і недільне свято
Знову засвітало».
А Лукавий шепче:
«Не йди, не спіши,
Ти ж така потомлена,
В ліжку полежи».
Час проходить швидко
В клопотах буденних,
І роки спливають
У справах щоденних.
Стала вже бабусею
Дитинонька ота
І вже вкотре сходить
Неділенька свята.
Все в житті минуло:
І добре, і зле.
Радо вже щебече
Внучатко золоте:
«Знаєш, люба бабцю,
Яка в мене мрія ?
Щоб ти розказала,
Що то літургія?»
«Як тобі сказати,
Серденько моє,
Що занапастила
Я життя своє?
Книжок не читала,
В церкві не була
І про Літургію
Знати не могла.
Одну добру раду
Дам тобі, внучатко:
Як тебе будитиме
Твоє Ангелятко,
То вставай швиденько,
Умивайся вмить
І не прислухайся.
Що тобі болить.
Бо минеться молодість,
Як виростуть діти,
Будуть ще сильніше
Ніженьки боліти...
А на старість буде
Боліти душа,
Що життя змарноване
Не варте і гроша!»
Учень.
Церква тиха, церква мила,
Церква — радість, церква — сила.
В церкві молимось Отцеві —
Неба і Землі Творцеві.
Церква — це молитви дім,
Церкви треба нам усім,
Бо без церкви людина —
Як без мами пташина.
Пісня “Я іду до церкви зранку”
Вчитель .
Що таке молитва?Як ми повинні молитися? Яке значення має молитва у житті християнина? Учасники заходу допоможуть нам відчути її велику неземну силу і переконатися у тому , що саме молитва є найціннішим скарбом у духовному зростанні кожної людини.
Учень.
В молитві я клякнула на коліна
Й душею піднялася в небеса
І стала у покорі перед троном
Свого єдиного, небесного царя
Коли ж підняла погляд свій уздріла
С поміж темряви ночі в далечі
Як світло променіло і горіло
Разючим вогником в глибокій темноті
І в тую ж мить все я зрозуміла
Темрява ця, це є душа моя
А вогник той що світлом променіє
Це ти ,Ісусе,- сенс мого життя
Сценка: «Я молюся»
Іринка;- Олю?!
Оля :- Що?!
Іринка:- Ходімо уже додому, бо мої батьки почнуть уже хвилюватися
Оля;- Так. Так ідемо. Тільки я швиденько піду помолюся ісь в цю капличку .Бачиш?
Іринка:Але ж це так довго!
Оля:- Та ні. Я дуже швиденько. Тільки туди і назад . Піду відмовлю «Отче Наш» тай усе .Скільки його там. Я завжди дуже швиденько молюсь. Скажу чесно я просто хочу поглянути у ту капличку, мама казала що там дуже гарно.
Іринка: Он бачиш, ще поглянути, та ще й поки пробалакаєш той «Отче Наш» .
Оля:- Ірино. Таж тебе декілька хвилин не спасе!
Іринка:- Не спасе, не спасе. Ну добре я тебе почекаю на вулиці, тільки швиденько, прошу тебе.
Оля:Так звичайно…
Оля:- Отче Наш . що єси на небесах..
Ісус:- Так доню моя?Я слухаю тебе уважно.
Оля:- не перебивай мене, я молюся!
Ісус:- Але ж ти зверталась до мене Олю !
Оля:- Я зверталась? Еее… Ні, зовсім ні. Ми просто так молимося: «Отче Наш, що єси на небесах…»
Ісус:- Ось знову! Ти кличеш мене, щоб почати розмову, або …?Ну про що . про що мова?
Оля:- Нехай святиться Ім’я Твоє …
Ісус:- Ти це серйозно?
Оля:- Що серйозно?
Ісус:- Ти дійсно хочеш щоб ім’я моє було святим .Що це означає для тебе?
Оля:- Це означає, це означає…О Ісусе, я не знаю, що це означає.
Звідки мені знати?
Ісус:- Це означає , що ти хочеш мене прославити, що я єдиний важливий для тебе, що тобі цінне Моє ім*я.
Оля:- Аа…гмм., це я розумію.
Оля:- Нехай прийде царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі…
Ісус:- ти дійсно цього хочеш?
Оля:- Щоб була воля твоя?Дійсно!Я регулярно ходжу до церкви, роблю пожертвування.
Ісус:- Я хочу більшого. Щоб в твоє життя прийшов порядок. Щоб зникли твої погані звички, щоб ти навчилася думати про інших і щось зробити для інших. Я хочу щоб хворі виздоровили, голодні наситились, ті , що плачуть, втішилися і засудження були визволенні… Те. що ти робиш для людей- ти робиш для мене .
Оля:- Чому ти вимагаєш це все лише від мене?Дивись скільки інших ходять до церкви.
Ісус:- я думаю, ти дійсно молишся про те, що прийшло Моє царство і виконувалась Моя воля. Тільки. Якщо ти захочеш того ж. що і Я, ти зможеш стати вісником Мого царства.
Оля:- Зрозуміло. Можу я нарешті молитись дальше?Хліб наш насушній дай нам сьогодні.
Ісус:- Твоє прохання має зобов’язання зробити щось доля голодуючих. щоб сьогодні вони отримали хліб .
Оля:- І прости нам провини наші , як і ми прощаємо винуватцям нашим.
Ісус:- І твоєму товаришу теж?
Оля:- А це йому за що?Ти ж не бачиш як він мене при всіх висміяв?
Ісус:- Я знаю. А як твоя молитва?
Оля:- Я не це маю на увазі… І не види нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Ісус:- З радістю! Назви людей чи ситуації, де б я міг тобі допомогти.
Оля:- Що ти маєш на увазі?
Ісус: Ти ж сама знаєш свої слабкі сторони: лінивство, жадібність, заздрість, агресивність…
Оля:- Ти знаєш, я думаю. Що це сама важча молитва в моєму житті.
Ісус:- Чудово. Давай дальше молитися спокійно до кінця
Оля:- Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки вічні. Амінь.
Ісус:- Знаєш, це чудово, коли такі люди як ти, починають серйозно згадувати Мене, серйозно молитися, йти за Мною.
Коли вони розуміють куди вони йдуть-вони стають найщасливішими
Оля:- О Ісусе( а в той час заходить в каплицю Іринка)
Іринка: Олю, та що ти тут так довго робиш, скільки можна тебе чекати?
Оля:- Іринко, знаєш я тільки що розмовляла з Ісусом.
Іринка:- З Ісусом?! Олю ти що? Як ти могла з ним розмовляти? Ти ж мені казала , що ти йдеш просто помолитися. І де Він, Де Ісус?
Як ти могла з ним розмовляти?Це ж смішно!Олю , ну ти і придумала.
Оля:- Ні, ні. Я нічого не видумала, я насправді розмовляла з Ним. Ти знаєш, молитва, яку ми щодня з тобою відмовляємо - і є розмова з Ісусом.
Іринка:- Олю, Таж це звичайний текст, який ми …
Оля:- Іринко! Молитва це не просто текст. Молитва-це розмова з Господом, кожне слово в якій моє велику силу. Ти знаєш, спочатку я цього не розуміла , та потім Він мені до поміг збагнути все, що до сьогодні для мене були лише слова.
Іринка: Олю, скажи, а я можу розмовляти з Ним, Він захоче мені відповісти, коли я звернусь до нього?
Оля:- так, звичайно, можеш. Він чекає на молитву кожного з нас і я це зрозуміла. Спілкуючись з ним. Знаєш, Він завжди і всюди готовий допомогти нам. І нам варто лише звернутися до нього у щирій молитві.
Іринка тоді я йду і порозмовляю з ним. Я також хочу порозмовляти з Ісусом .
Пісня «Моліться люди»
Діалог.
— Що значить молитися?
— Молитися — це значить піднести духа до Бога і розмовляти з Богом.
— А з якою метою молимося?
— Ми молимося, щоб славити Бога, Богові дякувати, Бога про щось просити.
— Коли ж ми повинні молитися?
— Ми повинні молитися часто, а саме: рано ввечері, перед їдою і по їді, перед працею і після праці, у спокусах, у всіх потребах та нещастях.
— Ну а як треба молитися?
— Треба молитися: побожно — це значить: при молитві треба думати про Бога і остерігатися розсіювання; покірно — це значить: не нарікати якщо нас Бог зараз не вислухає; постійно — значить: не переставати молитися, хоч нам здається, що Бог нас не вислуховує; сподіватися на Божу волю, бо Бог краще знає, що для нас потрібне і спасенне. Ісус Христос є для нас взірцем молитви.
— Чи треба молитися за інших?
Так! Треба молитися за всіх — живих і померлих, і навіть за ворогів. Бо всі люди на землі є нашими ближніми, а Ісус заповідав любити ближнього як самого себе.
Вчитель.
«Отче наш» — це є найкраща і найважливіша молитва. Це — Господня молитва, бо її склав сам Господь наш, Ісус Христос. Вона складається зі вступних слів і семи прошень.
Вступні слова: «Отче наш, Ти, що є на небесах».
Перше прощення: «Нехай святиться ім'я Твоє». Тут просимо, щоб усі люди прославляли і величали Бога.
Друге прошення: «Нехай прийде царство Твоє». У ньому просимо Бога, щоб він запанував у наших душах, і щоб ми колись прийшли до небесного царства.
Третє прошення: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Тут просимо, щоб на землі так сповняли всі Божу волю, як Ангели в небі.
Четверте прошення: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Тут просимо про все потрібне для нашого земного життя.
П'яте прошення: «Прости нам провини наші, як ми прощаємо винуватцям нашим», Просимо, щоб Бог простив нам гріхи, як і ми прощаємо їх іншим. Бо наскільки простимо ми ближньому своєму, рівно ж настільки простить нам Господь провини наші.
Шосте прошення: «І не введи нас у спокусу». Просимо, щоб Господь Бог оберігав нас від спокус.
Сьоме прошення: «Але визволи нас від Лукавого». Просимо, щоб Бог хоронив нас від усього злого.
Амінь. Єврейське слово, що означає «так є» або «нехай так буде».
Промовляти Господню молитву треба часто. Вона з'єднує нас з Богом, додає сили проти злого і скріплює нас у добрім.
Білі птахи
Одному чоловікові приснився дивний сон. Йому снилось, що ангел Господній з'явився перед ним, кивком голови наказав іти слідом і повів його в церкву. Там четверо людей, стоячи на колінах, молились Богу, а перед кожним сидів білий птах зі складеними крильми.
- Глянь на цих людей, - звелів Ангел, - і зверни увагу на те, як будуть поводитись птахи.
Чоловік підійшов ближче до першої постаті, що молилась. То був чоловік. Здавалось, він звертається до Бога від усього серця. Прекрасний білий птах, що сидів біля нього, розправив крила і злетів. Чоловік, слідкуючи за його польотом, підняв голову і побачив, що в церкві не було даху: там, в височині, сяяла небесна синь і чудовий птах, піднімаючись все вище і вище, радісно ширяв в яскравих сонячних променях. Але раптом набожний вигляд чоловіка, що молився, змінився... Погляд його став важким і понурим: стиснувши кулаки, чоловік пробурмотів крізь зуби якусь погрозу і раптом, ширяючий в небесах птах, склавши крила, ринув униз немов пронизаний смертельною стрілою і розбився об камінні плити.
- Цей чоловік почав молитися щиро, - відповів Ангел на допитливий погляд супутника, - але під час молитви він згадав про свого недруга, і гнів закипів у його серці, відвернувши його від любові. У його душі нема прощення і забуття образи. Поглянь, він зайнятий зараз тим, що придумує план своєї помсти. Ні, його молитву ніколи не почує Господь.
Другою, що молилася, була жінка із стиснутими на грудях руками і слізьми на обличчі. Вона шепотіла молитву і її білий птах то здіймався вверх, то безсило опускався. Здавалось, йому щось заважало: ось і знову, набравшись сил, птах піднявся до краю церковних стін і знову зірвався вниз. І все ж таки він не розбився. Відчайдушно чинячи опір, птах біля самої землі розправив крила, почав набирати висоту і рухи його ставали все впевненішими. Нарешті птах досяг ясної блакиті і зник в освітленому небесному просторі.
Ангел, що слідкував за боротьбою, полегшено зітхнув.
- Цій жінці довелося пережити велике горе, - сказав Ангел, - і вона втратила віру в те, що Бог любить її. Довго не приходила вона до церкви, але сьогодні нарешті прийшла і спробувала молитись. Однак під час молитви повернулись її сумніви, віра знову похитнулась і вона вже готова була здатись. Тоді вона звернулась до Господа, признаючись у своїх сумнівах. Господь, почувши молитву жінки, наблизився, щоб утішити її і укріпити її віру. Бачиш, вона посміхається!
Третім був якийсь вуличний бродяга, перед котрим сидів брудний птах. Здавалось, він був зовсім нездатним злетіти. Чоловік почав молитись. Слів не було чути, він ледве ворушив вустами, звертаючись подумки до Бога. І тут опущені крила птаха затріпотіли, декількома сильними помахами крил він досяг краю стін. Сонячні промені торкнулися краю брудного пір'я і раптом чудово засяяли незвичною чистотою.
Ангел радісно посміхнувся.
- Цей чоловік ніколи не вчився молитись, - сказав він. - Ні разу в житті йому не приходилось молитись і він не знав, які слова йому потрібно говорити. Але серце його, обтяжене нудьгою і гріхами, звернулось до Господа, молячи про милість і прощення. І Господь почув його. В цю мить всі Ангели небесні раділи і торжествували, бо ще один грішник навернувся до Отця Небесного.
Останнім був маленький хлопчик, перед котрим сиділа маленька, дрібненька пташечка. Молитва його була проста і нехитра. Він каявся в тому, що згарячу вдарив сестричку, просив у Бога допомогти розібратися у математиці і зробити так, щоб мама скоріше видужала. Він дякував за футбольний м'яч, який тато подарував йому на день народження. Маленька пташечка легко змахнула крильми, радісно защебетала і зникла в небесах. А хлопчик весело побіг грати у м'яча і, проходячи мимо Ангела, засміявся від щастя.
На цих прикладах ми бачимо, яку велику силу має молитва від щирого серця.
—
Вчитель.
Отже, ми можемо і ми повинні молитися так, як навчав нас Ісус Христос у простоті і щирості своїх сердець. В наших молитвах просимо Господа про здоров'я рідних, друзів і усіх людей. Просимо про поміч для себе. Треба обов'язково доручати Господеві не тільки особисті справи, але й справи свого народу, міста, держави. Від нашої молитви багато залежить, бо через неї виявляємо Богові наше довір'я і любов. Господь Бог особливо вислуховує молитви маленьких діточок.
Ісусе наш маленький,
Прийми любові дар!
Бо ти зійшов із неба,
Приніс нам згоди дар.
Ісусе наш маленький,
Потіхо нас усіх!
Благаєм, зволь зілляти
Обілля ласк своїх!
Ісусе наш маленький,
Спасенний всіх людей!
Душа до Тебе лине
1 серце із грудей.
Мій Ісусику солодкий,
Мій приятелю святий,
Я із ліжка свого вставши,
Йду до Тебе, дорогий.
Ти колись, живучи в світі,
Між людьми на цій землі,
Славу й честь складав Отцеві,
Щоби дати приклад всім.
Буду чемна і слухняна,
Буду слухати батьків,
Тебе, Ісусу милий,
Полюблю аж до віків.
Боже, Господи, Ісусе,
На колінцях я молюся.
Всі гріхи мені прости
І від лиха захисти.
Просвіти наше серденько,
Щоб учились ми гарненько,
І у школі, і удома
Не робили зла нікому.
Щоб мамусі помагали
І татуся шанували,
Щоб росли ми всі здорові
Завжди в мирі і любові.
Зішли, Боже, ласки
На дітей маленьких,
Щоб ми виростали
На потіху неньці.
Май, Боже, в опіці
Всю нашу родину,
Глянь ласкавим оком
Ще й на Україну
Боже, Отче,
Глянь на діти,
На рожеві твої квіти.
Світи сонцем і зірками
Над малими школярами.
Дай нам сили і охоти
До навчання, до роботи,
Завжди Бога вихваляти,
Пісню вдячності співати.
Пісня « Молюся»
Учні.
Як пробудишся раненько,
Про Бога згадай
І молитву щирим серцем
Йому посилай.
Хай він прийме молитви наші.
Ласку надішле
І в спокої, в тихім мирі
Весь день промине.
Прийдіть, діти, до Ісуса,
Прийдіть, діти всі
1 в любові свої серця
Йому принесіть.
Молись в день радісного щастя
І в час важких незгод — молись.
Молись, коли грозять нещастя,
Як маєш сумніви — молись.
Молись, коли ти кривду знаєш,
Як в небезпеці ти — молись.
Молись, молись аж до могили,
Чи йдеш, чи їдеш ти кудись.
Молися ревно в час спокуси,
Як переможеш, дякуй ти.
Молись, молись і без вагання
Іди в молитві до мети.
Бог любить нас, бо всі ми — Його діти,
Бог тішиться, що ми живем на світі.
Він присутній є між нами,
Там, на небі й на землі.
Він все бачить і все знає,
Цілим світом управляє!
Господь любить усіх нас,
Він є з нами повсякчас!
Бог мене любить —
Добре я знаю,
Вітром голубить,
Серцем ласкає,
Небом привітним
Дивиться в очі,
Барвами літа
Душу лоскоче.
Трави духмяні
Стелить під ноги,
Тихим світанням
Кличе в дорогу,
Світ відкриває,
Помисли будить,
Добре я знаю:
Бог мене любить.
Пісня «Творче єдиний»
Вірш « Не залишай мене, Ісусе»
Не залишай мене, Ісусе,
Коли у серці біль щемить,
Коли сльозами враз заллюся
І радість щезне, відлетить.
Не залишай, як сил не маю
Молитись з вірою Тобі,
Коли надія покидає
І залишаюсь у журбі.
Але ще більше я прошу:
Не залишай мене тоді,
Коли тяжку Ти знімеш ношу
І щастя з'явиться в житті
Сьогодні хліба денного дай нам
І провини наші нам прости,
Як ми прощаєм нашим ворогам,
І до спокуси нас не допусти.
Борони нас, Отче, від лихого,
Бо царство, сила й слава — все твоє.
Шукаєм ми усюди царства Твого
І кожний з нас надією живе.
«Розмова з Богом»(слайди)
Вчитель.
І ось молитва, якої так важко навчитися в зрілі роки , але яка так легко випромінюються з дитячих уст.
Хлопчик:- Добрий день Господи, як в тебе справи? Як здоров’я?
Дівчинка:- я написала для тебе нову молитву.
Дай усім мамам на землі усмішку,
А татусям дай добрий голос,
І всім живим істотам на землі дай їжу,
А собі дай міцного здоров’я
Щоб ти міг все нам це дати
Хлопчик - я ніколи не забуду татові очі, як він дивився, коли мама схопивши мене за руку покидала його на завжди.
Дівчинка::- Господи скажи, скільки важить сльоза?
Дівчинка:- Рятуй людей не від гріхів , а від одинокості!
Хлопчик:- Роздай всім людям на земля доброту!
Дівчинка:- Я довго думала , що попросити у тебе
Може собаку?А потім подумала, навіщо непокоїти тебе по дрібницям і вирішила потрібно попросити у тебе щось важливе.
Так ,от, прошу щоб мама завжди була приходила з роботи весела і добра.
Хлопчик-Ти не знаєш. Де мій улюблений тато?
Дівчинка:- Я дуже хочу, щоб діти з дитячого будинку знайшли собі нових і люблячих батьків!
Дівчинка:- Чому деякі люди такі несонячні?
Хлопчик - Я дуже хочу, щоб моє день народження було не раз в році, а п’ять , і не із за подарунків, просто більше разів я бачила б тата.
Дівчинка - Чого мені не вистачає, щоб ти гордився мною ?
Хлопчик - Що б було на землі якби Адам і Єва не порушили Твою Заповідь?
Дівчинка - І ось тепер ти б створив ще раз людину?
Хлопчик - Нехай всі люди на землі посміхаються. Я тобі, Господи, вірю і не тільки в церкві.
Цитати про молитву
Молитва – це чудотворна сила, яка живить спраглі, осушені серця кожної людини, приносячи з собою світло Правди. Молитись – означає прославляти Господа зі щирою любов'ю, величати Ім'я Його Святе, вихваляти Святі Божі діла і смиренно просити для себе та для всіх людей спасення. Наша молитва повинна бути досконалою та тихою. Її мусить наповнювати гаряче прагнення та щира постанова. Тут не потрібно багато слів, все лине з глибини нашого серця. Лише тоді молитва дійде до Серця Господнього. А буває й так, як промовляла Мати Тереза, «достатньо лише одного, сповненого гарячої любові погляду на Христа, що є найпалкішою любов'ю...»
Щира молитва мусить супроводжуватись глибокою вірою та безконечною надією у великій тиші думок та серця, і тоді Господь почує її. Вірити у те, що просиш – означає повністю покладатись на Господа, віддатись в руки Пресвятої Богородиці і уповати на Їхнє милосердя.
Але все це неможливо, якщо людина сама не прагне до молитви, не відчуває в тому потреби, що є дуже сумно. Хтось боїться молитви, а хтось не вміє... І ми повинні самі собі в цьому зарадити, або ж прикликати загубленого до святої розмови з Богом, навертати його на стежину Істини, дати зрозуміти людям те, що молитва в особливий спосіб єднає з Богом.
Молитві не властива пустота, її повинна переповнювати глибока віра у те, чого прагнеш, просиш у Господа і так тоді і буде. Не варто молитись «просто, бо так треба», бо в такому випадку ти не усвідомлюєш потреби в молитві і її призначення. Спитай себе: Що для мене означає ця свята розмова з Господом? Чого ти очікуєш від неї? Чи насправді віруєш у велику силу молитви? Постанови собі дати відповіді на ці питання щиро, з повнотою серця.
Молитву потрібно любити, відчувати її часту потребу протягом дня. Взявши на себе молитовний труд, ми цілком звільняємось від марнот. Якщо хочете молитись краще – моліться більше, моліться палкіше. Ревність у молитві – це чистота у наших помислах та серцях, які ми підносимо до Господа, віра у Його милосердя до нас.
Ось як Ісус нам заповів: «молитись завжди і не падати духом» (Лк. 18, 1)! Молитись потрібно віддано, з великою любов'ю, не втрачаючи духа ревності, бо інакше занепаде наша молитва. Трапляються часом моменти, коли наша молитва безрезультатна. І тоді ми, не задумуючись, нарікаємо на Бога, мовляв: «Як так! Я стільки Тебе просив помочі, благав про спасення, а Ти мене не почув...» Бувають і випадки, коли людина думає, що достатньо лишень декількох молитов, аби Святий прийшов тобі на поміч. Молитись потрібно протягом усього життя! Мусимо зрозуміти, що Господня молитва не вимірюється, не рахується. Адже молитва – це Дух життя, вільний подих, і немає тут місця зайвим думкам чи намірам.
Молитва безрезультатною є лише в тому випадку, коли ми не перейнялись Святим Духом, коли ми не зосередили своїх думок на Христі. Ми молимось і бачимо лише слова на папері, а треба відчувати молитву і в ній уповати на Божу ласку. Нам слід цілком віддатись Божій волі та Його милосердю. Ми повинні довіряти Господнім обітницям, і лише тоді молитва принесе плоди.
«Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням» (Еф. 6, 18). Бог закликає всіх людей, Пресвята Богородиця шле нам свої настанови, показуючи правдиву дорогу спасення. Не відкидаймо цих прохань і Бог не відкине наші. Не нехтуймо молитвою, посилаючись на брак часу, не лінуймося!
Лишень погляньте! Заради нас, нещасних грішків, Ісус зійшов із Небес і був розіп'ятий, даруючи нам життя вічне, просячи Свою Матір, Пресвяту Діву Марію взяти нас під свій покров та оберіг! Милосердний Бог надав нам Ангелів Охоронців, аби зарадити нашим стражданням, захоронити перед гріхом. Господь послав нам Святих, щоб Вони зціляли немочі наші. Скільки Душ Святих над нами! І всі вони нас люблять, чують і згадують у своїх молитвах.
І ми повинні звертатись до них щодня, щоб звільнитись від лукавого, від всіх пороків і бути чистим перед Господом.
Адже ми завжди спілкуємося зі своїми рідними, товаришами. Знаходимо час для розваг. Так невже так важко знайти час для власної самопосвяти?! Невже немає часу, щоб заговорити до Господа, піднести до Нього своє знедолене серце, сполохані очі і повірити у Його неземну силу?
Не втрачай можливості молитись як зійде сонце і коли воно зайде, молитись в смутку і радості, молитись у здоровому стані і у хворобі. І вірити, щиро вірити у свою молитву і завжди пам'ятати, що все стається за волею Божою.
Возлюбімо Господа і Його молитви, як самих себе!
Пісня «Отче Наш»
Кінець.