Виховний захід " З родини йде життя людини"

Про матеріал

Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей- батька й матері, дідуся та бабусі, бажання допомагати їм. Вчити бути чемними, уважними, завжди пам’ятати місце де народилися, рідну землю. Формувати почуття обов’язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це одне ціле.

Перегляд файлу

   Родинне свято «З родини йде життя  людини»

 Двоє ведучих в українських формах розпочинають свято

 1 учень. Добрий день, шановна родино! Наше свято – це ще одна сходинка до сімейного зближення, до родинного єднання в шкільній сім’ї.

2 учень.Добрий день, люди добрі,

 Що сидять в нашій господі!

 Раді святом вас вітати,

 Щастя і добра бажати.

 1 учень:  Сьогодні ми зібралися на свято,

 До нього готувалися усі.

 Щасливі, що у залі мами й тати,

 А також ще й бабусі й дідусі

2 учень: Хай це родинне свято в нашій школі

 Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

 Бо найщасливіша у світі та людина,

 Що друзів має поряд, повсякчас.

Пісня

Слово класного керівника. Доброго дня, шановні батьки та рідні! Я дуже рада, що ми всі тут зібралися на святі «З родини йде життя людини». В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Родина – це не тільки родичі, це друзі, наш клас, школа й увесь народ.Батьки – це найцінніше, що є в кожної дитини. Для мене, крім моїх батьків, родина – це мої 5і 4 учнів, з якими ми несміливо 1 вересня переступили поріг нашої школи вперше. Спитаєте, чи було страшно? – Так! Але на сьогодні ми – дружня, цікава, єдина родина, частинка родини Угриничівської школи , частина України. І я намагаюся робити все, аби зберегти родинний вогник у кожного з них.

Комп’ютерна презентація про клас.

1 учень.Кожен з нас добре знає своїх бабусь та дідусів, цих невтомних трудівників, скарбничих мудрості нашого народу, зберігачів сімейних традицій, цікавих казкарів. Вони люблять нас, своїх онуків, передають нам свої знання і уміння.(Розповіді учнів про бабусь та дідусів з представленням речей, створених їхніми руками. Можливо, бабусі самі розкажуть щось цікаве).

Учень . Ой бабусенько рідненька, чарівниченько любенька,

 Твої руки золоті в невсипущому труді.

 Твою працю я шаную,твоє серце добре чую.  І тебе, - я побажаю, - хай сонечко завжди вітає!

Учениця.Цілую бабусині натруджені руки,

 Що знали в житті і любов, і розлуки,

 Що вміють такий смачний хліб випікати

 І людям добро завжди дарувати.

Учень. Любий, добрий наш дідусю,

 Ми – твої внучата,

 Прибігаємо до тебе,

 Щастя побажати.

 Хоч твоє волосся сивиною

 Густо посріблилось,

 Ти для нас, дітей маленьких,

 Другом залишився.

Учениця.Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити,

 Як бути чесним, добрим, як по правді жити.

 Ми твої слова розважні пам’ятати будем

 І в життя твою науку понесемо всюди.

Пісня

2 учень.Батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать, вкладають у наші вуста добрі слова. Давайте привітаємо тих батьків, які сьогодні завітали до нас на свято (Оплески дітей).

Учень. Не скупіться на теплі слова,

 Бо у світі багато тепла

 Лиш від рідної хати

 Та від лагідних рук мами й тата.

Учениця. Коли зміцніють крила, щоб літати,

 Не забувай про рідних маму й тата.

 Та встигни добре слово їм сказати,

 Допоки ти живеш у рідній хаті.

 

Учень. Ніхто мене так на світі,

 Як вони, не любить.

 Дай же, Боже, щоб я виріс,

 В школі гарно вчився,

 Щоб я батькові і неньці

 Добре відплатився.

Пісня

2 учень.Нехай не ображаються наші батьки, бабусі, дідусі, та найдорожчою для дітей завжди була мама. Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно. От тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати й того дня, коли над нашою колискою вперше схилилася мати. Вона оберігає нас від усього злого, і в самому звучанні цього слова – наш захисток. У кожної мами своє ім’я. А що ж воно означає? Кожен учень коротко розповідає про тлумачення імені своєї мами.(На дошці «сонечко», кожен учень підходить до дошки й прикріплює смужку з іменем своєї матері)

Що означає ім'я ТАЇСІЯ Ім'я походить від латинського слова - рідна. У неї добрий і веселий характер, вона рішуча і смілива. Здатна захистити слабкого й скривдженого.

Що означає ім'я ЛЮДМИЛА Це слов'янське ім'я, що означає "мила людям". Свої обов'язки по будинку виконує старанно, любить створювати затишну обстановку.

-Вона чудово готує, проявляючи в процесі готування страв винахідливість і своєрідний підхід у самих звичайних випадках. Уміння рукоділити допомагає заощаджувати засоби в сімейному бюджеті. Діти завжди виглядають ошатно.

Що означає ім'я НІНА. Ім'я давньогрецького походження, означає "мир, спокій". У дитячі роки Ніна самостійна й рішуча. Має гарні здібності. Здатна реально підходити до оцінки навколишньої дійсності. Любить вирощувти вазони.  Анайбільше хобі – створювати красу.

Що означає ім'я ІВАННА Французький варіант імені Іоанна. Іванна в дитинстві дуже своєрідна дитина. Характером більше схожа на батька. Переймає в нього впертість, люб’язність. Вона створена щоб допомагати людям.

 Діалог мами из сином Учень 1. - Розкажіть мені, мамо, про вишні. Їх було так багато в саду…

 Учень 2. - Були, сину, морози, невтішні, А вони кого хочеш зведуть.

 Учень 1.- Розкажіть мені, мамо, про зорі,Чи такими були і колись?

 Учень 2. - А той, сину, хто виріс у горі –Не часто на зорі дививсь.

Учень 1.- Розкажіть мені, мамо, про долю, Чи людині підвладна вона?

 Учень 2. - Наша доля , мій сину, як море – Той пливе лиш, хто має човна.

 Учень 1. - Розкажіть мені, мамо, про роки – Чи спливають помітно вони?

 Учень 2.- Роки, сину, помітні…допоки…Матерів пам’ятають сини.

Пісня

Сценка (мати та син)

- Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

 - Так, синочку, правда.

 - А чому так багато зірок на небі?

 - Це коли людина приходить на світ, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає.

 - Бачив?

 - Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

 - Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

 - Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

 - Старайся, мій хлопчику…

Учениця Молитва за маму (дівчинка в українській сорочці із свічкою в руках)

 Є у мене найкраща у світі матуся,

 За неї до тебе, Пречиста, молюся.

 Молюся устами, молюся серденьком,

 До тебе, небесна Ісусова ненько.

 Благаю у тебе дрібними словами

 Опіки та ласки для рідної мами.

 Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

 Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

 Рятуй від недуги матусеньку милу,

 Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

 Щоб вивела діток у світ той, у люди,

 Щоб ними раділа – пишалась усюди.

Учениця.Підростеш, як колос,

 Підеш поміж люди, -

 Мами рідний голос

 Все з тобою буде.

 Батькові турботи...

 Сад і ліс, і поле...

 Не цурайсь роботи

 У житті ніколи.

 Не забудь стежину

 В рідний край, до хати.

 В будь-яку годину

 Мати буде ждати.

 Бо без батьків чого ми в світі варті?

 Без маминої ласки і тепла,

 Без татової строгості і жарту

 І без свого родинного тепла.

Дитина :Мій татусь розумний

 Все на світі знає,

 Бо книжок багато

 Він завжди читає.

 дитина:Мій татусю рідний

 Завжди будь таким:

 спритним і веселим, -

 Вічно молодим!

дитина(хлопчик): Не дарма вважає

 Наша вся сім‘я,

 Що на тата ззовні

 Дуже схожий я.

 Підросту ще трішки,

 Усього навчусь

 І таким завзятим

 Стану, як татусь!

 дитина:Горе чи нещастя, чи біда яка

 Всіх нас виручає татова рука.

 Татова правиця знає труд і піт.

 Із руки цієї ми йдемо у світ.

 дитина: Як піду я в люди,

 щоб там не було,

 у  мені не згасне

 батькове тепло.

Учень 1 Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. “Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а від самих дітей”. (В.О. Сухомлинський).

Учень 2 Тому й хочеться переповісти цікаву й повчальну казку “Як внук діда виручив”.

 Був собі дід, а в нього був син жонатий. Дід був такий старий, що став уже забувати. От син сидить одного разу із жінкою тай каже:- що ми будемо з батьком робити, що не вмира він та й не вмира? - Знаєш що? Візьми лубок здоровий. Зсадиш діда з печі, та й на лубок. Винесем його на холод, може простудиться і вмре . Так вони і зробили .А маленький внучок все те бачив... Сів та й робить  лубка.

- що ти там робиш? – питають якось батьки свого сина.

 - оце – лубок, а оце – дідусь! Це як ви будете вже такі старі, як дідусь, то я тоді й вас – на лубок тай винесу на мороз, щоб вам було те, що й дідусеві, - відповів він.

Учень 1 Ми всі чиїсь діти.Пройде кілька років – ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість. А народна мудрість вчить.

Діти по черзі:

 - що робить батько, те й його дитятко.

 - що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.

 - годуй батька на печі, бо й сам будеш там.

 - як син до батька обходиться, таких синів матиме.

- діти –це ренгенівський знімок батьків.

Учень 2. Кожен батько вчить своїх дітей любити: рідний край — місце де народились, вчить любити рідну домівку, село, рідну Україну.

Діти Прилинь, прилинь до рідного села

Приїдь, приїдь, тебе чекає хата.

Тут вишня соловейком зацвіла

І в нього будуть солов’ята.

Прилинь, хоч в гості до Зелених свят,

Візьми дітей, нехай дитина знає,

Що і вночі маленьких солов’ят

Своєї мови батько научає.

Прилинь додому в солов’їний день

Хай зрозуміє тут твоя дитина:

До дідових і бабиних пісень

Подібна дуже мова солов’їна.

Не скупіться на теплі слова,

У світі так мало тепла

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни їм слово сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Учень 1. Наше свято продовжується. Ми переходимо до конкурсів.

1 конкурс для мам «Угадай дитину по руках»

 Діти ( 6 – 7 учнів) стають у коло. Мамі зав’язують очі. Вона повинна по руках впізнати свою дитину.

2 конкурс для тат «Кольорові кульки»

 Ваше завдання: сісти на кульку, щоб вона лопнула, дістати папір, на якому записане завдання, і виконати його.

 Заспівати куплет улюбленої пісні

 Розказати улюблений анекдот

 Назвати осінні квіти

 Назвати українські страви

 Зробити комплімент сусіду праворуч від вас

3 Конкурс «Пантоміма».

 Викликаються діти по черзі. Завдання: показати батькам загаданий предмет, який вони повинні відгадати. ( Слова – телевізор, парасолька, чайник, кенгуру,отримав 2, літо)

4 Конкурс «Сімейний бюджет». Викликаються дві родини, дається однакова кількість монет (по 1 та 2 копійки) у сумі 99 коп. Завдання: хто швидше порахує.

5 Конкурс ерудитів

 1. Коли варять кутю? ( На Різдво)

 2. Хто автор слів «Караюсь, мучусь, але не каюсь»? ( Т. Шевченко)

 3.Рослина - символ України ( калина)

 4. Птах, який за народним повір’ям, приносить щастя (лелека).

 5. Що стоїть посеред Землі? ( буква м)

7. Взуття, плетене з кори дерев ( личаки)

 8. Як називають батьків дружини? (теща, тесть)

 9. Державні символи України?

 10. Яке слово складається з семи букв я? ( сім’я).

Учень 2 А зараз  вашій увзі пропонуємо“Жменя сміху — всім на втіху»

*** Грали ми у татовіз,

 У найшвидший татовіз,

 У найкращий татовіз:

 Їхав я, а тато — віз.

 Довго тато сперечався,

 Не бажав як слід пихтіти,

 Але потім розійшовся —

 Я не міг його спинити.

Збили шафу. Впало крісло,

 Стало нам в кімнаті тісно,

 Ми рушаємо надвір —

 Лише пил нам навздогін.

 Татовіз мій швидко мчить,

 Наче вітер, він летить.

 Пригадати неможливо,

 Скільки ми чудес зустріли.

А додому поспішали,

 На порозі стріли маму.

 Вона дуже здивувалась:

 — Де ви були? Що тут сталось?

 «Потяг» швидко відповів:

 — Ми промчали сто країн,

 Подивились білий світ…

  — Молодці,— сказала мама,—

 У пилючці, без чобіт.

 За границею катались,

 Доки брюки не порвались.

 Кинули мене саму…

 — Отже так! — сказала мама.

 — У неділю і я із вами

 Покатаюсь досхочу

 Ще й на місяць полечу!

***Учитель сказав своїм учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге відповідати не буде.

- Перше запитання : скільки волосин у пуделя ?

 Один учень підняв руку і сказав :

 - Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім.

 - Звідки ти це знаєш ?

 - Це вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен.

***Учителька питає учня :

 - Послухай, Сергійку, якщо я скажу : "Я красива" - який це час ?

 - Минулий, Валентино Василівно.

***Іде заняття в школі. Вчитель:

 - Хто вважає себе дурнем, підведіться.

 Через декілька хвилин підводиться Вовочка.

 - Ти що, вважаєш себе дурнем?

 - Hі, але негарно, коли ви одні стоїте…

Учень 2.Людське безсмертя з роду і до роду

 Увись росте з коріння родоводу.

 І тільки той, у кого серце чуле,

 Хто знає, береже минуле

 І вміє шанувать сучасне, -

 Лиш той майбутнє

 Вивершить прекрасне!

Представлення родовідних дерев

Звучить пісня

Учень 1 Сім’я, родина і Батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася, зросла… Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки з Батьківщиною

Учень 2  Завершити наше свято  нам хочеться словами:

 Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

 Степом котиться диво – луна.

 Це моя Україна, це моя Батьківщина,

 Що, як мама, як тато – одна.

 Учень 1Слово надається мамі нашої шкільної родини, директору школи – Бартошик  С.Г.

Учень 2 Український народ щедрий і гостинний .Тому вісх учасників запрошуємо до солодкого столу.

1

 

docx
Додано
29 листопада 2020
Переглядів
1078
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку