Виховний захід " З вогнем дружи, а життя і здоров'я - бережи!"

Тема заходу: «З вогнем  дружи, а життя  і  здоров'я бережи!»

Мета заходу: з'ясувати причини виникнення пожеж, знайомити учнів із правилами протипожежної безпеки, розвивати логічне мислення дітей, уміння робити висновки, виховувати бережливе ставлення до свого здоров'я.

Обладнання заходу: плакати на протипожежну безпеку, фотографії, пам'ятки для учнів, загадки, прислів’я, тести, запрошені працівники пожежної служби.

                                                Хід заходу.

1. Організаційний момент.

     Сідайте зручніше, хлопчики й дівчата,

     Про вогонь розмову будем починати!

     Вчитель : Про що  ви сподіваєтесь дізнатися на сьогоднішньому заході?

                ( відповіді дітей) Гра « Мікрофон»

 

  Прочитайте девіз нашого заняття : «Щоб у ваших домівках не сталось біди, правила протипожежні пам'ятайте завжди!»

 

А чи знаєте ви, звідки до людей прийшов вогонь? (відповіді дітей)

Розповідь учителя про історію виникнення вогню.

 

       Діти, на чому ваші матусі готують їжу? Правильно! В одних будинках печі, а в інших — плити. Утім, так було не завжди. Давним-давно (як ми вже з вами знаємо) люди жили в печерах, причому без вогню. І от одного разу, ударяючи каменем об камінь, люди побачили іскри, які підпалювали дерево, торкаючись до нього. Так з'явився в печерах вогонь. Люди почали складати про нього загадки, наприклад, такі.

     Жувати — не жую, а все пожираю.

     Червоний півник по жердинці біжить.

     Я не сам по собі, я найсильніший і найстрашніший,

    Усі люблять мене й усі  гублять мене.        

     Бажаний гість замість цукерок дрова їсть.

     Шкварчить і злиться, води боїться.

     Язики він гарячі має – лизне ними – усе зникає.

     Без зубів, а кусає.

 

     Вогонь допомагав людям готувати їжу (демонстрація картинки). Що роблять люди? Якою за смаком та запахом виходить їжа, якщо її готують на відкритому вогні? Як іще люди використовували вогонь у печерах?

Йшли роки, тисячоліття, і люди поступово дізналися, що вогонь може бути дуже небезпечним. У полум'ї згорали житла, і навіть цілі міста. Розумні, талановиті люди стали думати, як зробити так, щоб вогонь давав тепло, допомагав готувати їжу й водночас не становив загрози.

       Люди винайшли піч. Вона обігрівала будинок, на ній готували різні смачні страви: кашу, борщ, млинці... (де­монстрація картинок). Усередині печі розпалювали дрова, вона нагрівалася... Але піч «з'їдала» багато дров, вона могла засмітитися, і тоді в будинку з'являвся дим. Незручно й не­приємно!

Зараз, завдяки вченим-винахідникам, у будинках «жи­вуть» газові й електричні плити.

    Багато господинь купують мікрохвилівку. У неї ставлять їжу, натискають на кнопочки, і піч починає працювати за певною програмою, до того ж швидко й безшумно. Але печами продовжують користуватися в будинках, на дачах.

     А як зараз люди добувають вогонь? ( відповіді дітей, демонстрування сірників, запальничок) .

    А тепер, діти, послухайте  казку про пригоди Маленького Сірничка.

 

 

     Учень 1 : Жив собі Сірничок маленький,

 Білий, тендітний, тоненький.

 Із сірки голівка у нього була,

 Справно запалював він дрова.

 

 

    Учень2:      Цікавість  його почала розбирати,

                        Вирішив він піти погуляти.

                        Схотів Сірничок подивитись, хто з вогником хоче дружити.

 

    Учень3:      Сумно самому скрізь мандрувати,

                        Вирішив він друзів шукати.

                        У дворі грались маленькі хлоп’ята –

                        Сірник запросив їх подорожувати.

 

   Учень 4 :     Взяли діти Сірничка за руку та й побігли весело на луки.

                         А на луках сіно сушилось, що його для корів накосили.

                Почали діти по сіні стрибати та сірничок у нього ховати.

                А сірничок так розгулявся, аж запалав від такого щастя.

                Вогник із нього спочатку малий побіг швидко по траві сухій.

                Діти злякались почали кричати, тата і маму побігли гукати.

                         Чи правильно зробили діти? Чи можна з сірниками дружити?

 

Діти:           Сірничок малий, та вогонь від нього прудкий.

  Його легко запалити, та нелегко погасити.

  Тож, малята, сірником не грайтесь,

  Про своє  здоров’я подбайте.

 

Учень 5: Пішов Сірничок далі мандрувати,

Нових пригод собі шукати.

В одному дворі, три хлопчаки

Зробили ракету, хочуть запустити.

Тут Сірничок до них приєднався,

Своїм вогником до ракети приклався.

Та не за хмари ракета рвонула,

А до сусіда у двір повернула.

Упала вона на сусідову хату,

Хата швидко почала палати.

Позбігались люди почали гасити.

Чи все правильно зробили діти?

 

Діти: Ігри з вогнем ведуть до біди. Пам’ятай, друже, про це завжди.

 

Учень 6: А що ж Сірничок? Він утік, злякався,

      та й нових друзів шукати подався.

      Побіг він до лісу – туди пішли діти,

      Щоб на природі влітку відпочити.

      У лісі малята розвели багаття,

      Почали навколо нього стрибати.

      А вогник з багаття –

     сірничка рідний братик –

     почав і собі по траві стрибати.

     Трава суха почала горіти.

      Про що забули мандрівники, діти?

 

Діти: Щоб у лісі розкласти багаття,

потрібно ділянку під нього скопати,

подалі від дерева її вибирати.

Коли вогонь почав згасати,

Його ще водою треба заливати,

Щоб не лишилося у ньому жаринок.

Вогонь не лишайте і на хвилину!

 

Учень7: Вернувсь сірничок до рідної хати,

  Ліг у коробочку спочивати.

  А ви любі діти, запам’ятайте,

  З сірниками ніколи не грайтесь!

                     Вогонь нам другом теж буває,

  І кожен з вас про це вже знає.

  Вогонь нам нагріє повітря в кімнаті,

  Але про пожежну безпеку треба знати.

 

Вчитель: До нас на наше заняття завітали люди, які допомагають людям під час пожеж.  Як їх називають?(відповіді дітей)

 

Учень: Пожежник – професія дуже важлива –

             Людей рятувати щодня, щохвилини.

             Пожежі гасити, від бід рятувати,

             Дорослим і дітям допомагати.

( Виступ дітей у костюмах пожежників)

Пожежник 1: Коли у вашу хату тепло приносить газ

  Про правила безпеки з ним нагадуйте не раз.

  Правило перше, найбільш важливе -

  До газплити не підходить дитина.

  Коли дітей вдома самих залишають,

  Хай діти газприлади не зачіпають.

Пожежник 2: Електроприлади – речі корисні,

  Але для здоров’я теж небезпечні.

  Тож, діти, прошу вас, запам’ятайте –

  Електроприлади самі не чіпайте.

  Електроприлад може загорітись –

  Водою його не можна гасити.

  Вода проводить струм електричний –

  А це для життя дуже небезпечно.

  Коли загорілась праска чи чайник,

  Сухою ковдрою вкрийте їх негайно,

  А із розетки шнур приберіть,

  На допомогу дорослих гукніть.

 

Пожежник 1: Коли ви в хаті топите дровами,

  Про свою безпеку теж подбайте самі.

  Не сушіть білизну близько до плити -

  Це до пожежі може призвести.

  Біля плити сміття не складайте,

  Дверцята зачиненими тримайте.

  Випаде жарина – бути біді,

  Почнеться пожежа – що тоді?

 

Пожежник 2: Як прийде Новий рік у хату,

     Ми любим ялинку прикрашати.

     Гірлянди на неї почепимо,

     Бенгальські вогні запалимо

.

Пожежник 1: Бенгальські вогні не паліть круг ялинки,

      Від них відлітають маленькі іскринки.

      А іскорок тих дуже багато,

      Вони вам можуть зіпсувати свято.

Пожежник 2: Пам’ятає кожен з нас,

                         Де бензин, мастила, газ –

                         Там вогонь не допускай –

                         Спалахне усе -  і край!

 

Пожежник 1. Щоб від пожеж не палали оселі,

                       А діти були щасливі й веселі.

                       Потрібно правила вивчати і завжди їх пам’ятати.

                       Якщо  із вікон валить дим, дзвони негайно 101.

                       Якщо запах газу чути із квартири – швиденько дзвони на 104.

 

Пожежник 2:  Дбайте про себе, близьких і знайомих.

Навчайте безпеки старого й малого.

 Бо кожному з нас треба добре знати,

 Що можна робити, а чого уникати