Виховний захід "За все тобі я дякую, родинонько моя!"

Виховний захід  " За все тобі я дякую, родинонько моя!"

Мета. Розповісти учням про важливість родинних зв’язків, встановити позитивний психологічний клімат у класі, сприяти зміцненню добрих стосунків між учнями та їхніми батьками, допомогти дітям зрозуміти,що родина є найвищою цінністю в житті дитини, про роль батьків у дитячому житті; розвивати вміння займати позицію і висловлювати свою думку; виховувати любов до своїх родин та повагу до сімейних традицій.

Обладнання. Аудіозаписи пісень, плакати родинних дерев,виставка батьківських та учнівських робіт, ілюстрації.

                                          Хід заходу

Вчитель

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне

Оселя наша і сім’я.

Батьки і діти—це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді—колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти…

Чомусь таке трапляється, на жаль.

А діти—це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж.

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка не має меж!

Слухаємо пісню «Батько і мати»

Вчитель

Рідна казка про гнома

Рідна стежка і сад…

Всюди добре, а вдома

Краще, кажуть, стократ.

Шановна родино!

Так я хочу вас всіх називать.

Бо зібрались усі ми на свято,

Щоб про батька і неньку добре слово сказать.

1 дитина

Що треба для повного щастя людині?

Свобода і мир та ранкова роса.

А ще небеса мирні, райдужні, сині

І неповторна безмежна краса.

2 дитина

Хай сонячний зайчик стрибає по хаті,

Хай казку дарує і щире тепло.

Щоб всі ми були і здорові й багаті

І щастя веселе у хаті жило.

Пісня про хату Ю.Грицюк - моя хата

ОСЕЛЯ

Житла в Україні споруджували найрізноманітніші.

Та символом України стала біла хата. Чепурними боками пишалася вона серед зелені вишневих садочків. Внутрішній кут такої хати з одного боку від вхідних дверей  займала вариста піч. По діагоналі влаштовували покуть. Тут розміщувалася божниця, на поличці стояли образи. Їх прикрашали вишиваними рушниками.

Уздовж бічної стіни під іконами ставили стіл. Біля столу розміщували довгу  дерев’яну лаву. Збоку від стола  знаходилася скриня. Між піччю та бічною стіною будувався дерев’яний настил на стовпчиках. Це був піл.

У протилежному від печі кутку, часто біля дверей або над ними, розміщувався мисник. Це були полиці або невелика шафка для посуду.

Привабливий вигляд оселі позначався і на характері членів родини, на їхніх стосунках.

Національний одяг

Здавна українці мали свій національний одяг. Чоловічий одяг: широкі штани(молоді чоловіки носили червоні, а старі – сині), білі вишиті сорочки. На голові носили капелюхи, на ногах чоботи.

Жіночий одяг: сорочка-вишиванка, спідниця, на голові у жінки – яскрава хустка, на шиї – намисто, чобітки червоного кольору. Дівчата на голову одягали віночки з квітів і стрічок.

Стрічки: коричнева - символ землі, жовта – символ сонця, зелена – символ краси, синя – символ миру, червона – символ любові. Кожна стрічка була такої довжини, щоб закривати волосся.

Український віночок – не просто краса, а й оберіг, в ньому чаклунська сила, що болі знімає,волосся береже. До віночка впліталися квіти: барвінок – символ життя, безсмертник – символ здоров’я, яблуневий цвіт – символ материнської любові, калина – символ дівочої краси. Всього у віночку 12 квіточок.

Вчитель

Батьки – це вогник, який гріє душу людини, він схожий на полум’я свічки.

3 дитина

А ще треба сонце—велике й гаряче,

Без сонечка світла не буде й тепла.

Без нього найменша травинка заплаче,

А треба, щоб радість від сонця цвіла!

4 дитина

Для щастя ще потрібна радість і неба блакиті

Здоров»я і сила, багато тепла.

А найголовніше—тато і мама, найкращі у світі

І пісня чарівна, щоб завжди була.

Вчитель (розповідь про маму).

5 дитина

Мама. Матінка. Матуся.

Матусю, мамо, люба ненько.

Тобі на свято квіти ми несем,

Ти наше сонце, матінко рідненька,

Ти над усе для нас, ти над усе.

Вчитель

Одне слово, але скільки воно значить для кожного з нас. Скільки в цьому слові ніжності, ласки, доброти. Немає друга ближчого й ріднішого, ніж мати. Всі радості й печалі , мрії і прагнення—разом з нею. Все розуміє материне серце. Мама—це лагідна вдача, тепло, невичерпна ласка, приязнь і щедрість.

6 дитина

Чи є в світі що миліше,

Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро без примуси?

Разом НІ

7 дитина

Чи є в світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками

Вдень і серед ночі?

Разом НІ

8 дитина

Чи є в світі що щиріше,

Як серденько мами,

Яке б»ється для дитини,

Днями і ночами?

Разом НІ

9 дитина

МАМА! Найдорожче слово в світі.

Де б не був ти, щоб ти не робив,

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем, відданим тобі.

10 дитина

Пам’ятаймо, милі діти,

Пам’ятаймо завжди з нами

Що для нас в усьому світі

Разом Найдорожчі наші мами!

11 дитина

 Нам маленьким і дорослим—

Все дають вони з любов’ю:

Ніжне серце, світлий розум,

Силу нашому здоров’ю.

12 дитина

Як ставали ми на ноги,

Перший крок наш був –до мами!

Радість маєм чи тривогу—

Серце мами завжди з нами.

Слухаємо пісню Н. Май «Пісня про маму».

Вчитель (розповідь про тата).

1 дівчинка

Кажуть, я мала вередувала,

Плакала частенько і дарма,

На руках у тата засинала.

І вночі татусь мороку мав.

2 хлопчик

Як хворів я , мама наді мною

Промовляла тихо : « Боже мій»

А татусь холодною водою

Обтирав мене, щоб я не був слабий.

3дитина

У суботу тато прибирає,

Добре знає діло він своє.

Миє все, підлогу натирає—

Вихідний матусі він дає.

4дитина

А як свято радісно стрічаєм,

Цілий день ми разом проведем,

Спортом ми займаємось, гуляєм,

Або в гості до бабусі йдем.

5дитина

 Дорогий, хороший, рідний тату,

Кращого за тебе не знайти,

Дорогий, хороший, рідний тату,

Як чудово, що у нас є ти!

6дитина

Кажемо: « Спасибі»

Рідні тата, Вам,

І бажаєм щастя

Ми своїм батькам.

7дитина

 Горе чи нещастя,

Чи біда яка,

Всіх нас виручає

Батькова рука.

8дитина

Як підеш у люди,

Що б там не було,

Хай в тобі не згасне

Батькове тепло.

Слухаємо пісню про тата.

1 дитина

Все зроблено в світі руками

Такими як у тата і мами.

Руками усіх трударів

Наших дорогих батьків

2 дитина

За все найкраще у житті,

За ваші руки золоті,

За ваші добрі серця.

Ми всі вам вдячні без кінця.

3 дитина

Діти мріють, ласкою зігріті,

Щоб ніколи не було біди…

Щоб були рідненькі в цілім світі

Тато й мама з нами назавжди.

Пісню про маму і тата співає 3клас.

Вчитель

Від рідної хати, дитино,

Тебе поведе у світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного щебету,

Красу людських почуттів,

Цвіт папороті і калини,

Цвітіння весняних садів,

Цвіт райдуги і шипшини,

Цвітіння мрій і надій.

 Іди по цій стежці , дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам»ятай: ти—ЛЮДИНА!

Вчись, думай, твори добро.

Та де б не ходив ти світами,

Серце тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

Коріння тут твоє.

Родині вклонись низько-низько

Й ніщо не здолає тебе.

 Вчитель. Здавна існує добра традиція зберігати і передавати із покоління в покоління імена своїх предків. І наші учні спробували намалювати генеалогічні дерева своїх родин. Давайте зараз звернемось до своїх родоводів.(презентація робіт)

Ще однією давньою родинною традицією є повага до своїх славетних предків. Можливо ваші родичі не стали відомими історичними особами, проте були або є простими, хорошими, гідними поваги людьми, якими пишається ваша родина. Про своїх рідних хлопчики і дівчатка написали у творах, а зараз розкажуть про них і нам. Учні 3класу читають твори про сім’ю.

Інтерв’ю 2клас «Чому хочу навчитися у своїх батьків».

Змагання між класами. Прислів’я про сім’ю.

Нема у світі цвіту гарнішого над маківочку, нема ж кого ріднішого над матіночку.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Дитина плаче, а матері боляче.

У дитини заболить пальчик, а у матері - серце.

Любов матері і на відстані гріє.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

Мати однією рукою б'є, а другою гладить.

Як матір покинеш, то й сам загинеш.

Без любові до матері немає і любові до людей.

Той добре серце має, хто слабшого захищає.

Без сім'ї нема щастя на землі.

Діти - окраса дому.

Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - кінець.

Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти.

Як батьки ставляться до своїх батьків, так і діти ставитимуться до них.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Молодь багата мудрістю батьків.

Вчитель. Діти, молодці. Запам’ятайте назавжди. Три біди є у людини – смерть, старість, погані діти. Старість – неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. Все повернеться до Вас, зроблене вами: і погане, і хороше.

 Щоб ваші матусі були молодими, радісними, лагідними, красивими, здоровими, їхні діти повинні приносити додому радість, успіхи, бути турботливими і чуйними. Кожна дитина повинна нести в собі добро, бути добрим сином чи донечкою, онуком чи онучкою, учнем чи ученицею, другом чи подругою. Давайте доберемо близькі за значенням слова до слова «добрий» (той, хто робить добро):

- милосердний (готовий надати допомогу);

- співчутливий (чуйне ставлення до чужого горя);

- людяний (поважає людей, уважно ставиться до чужих потреб);

- турботливий, чуйний, лагідний, доброзичливий, щирий;

- уважний, чемний, ввічливий, розумний, привітний, вдячний;

- відповідальний, працелюбний, небайдужий, скромний.

За таких дітей може мати почуття гордості кожна мама, татусь, бабуся, дідусь, вчитель, вся наша шкільна родина. А тепер усі разом зробимо висновок з усього сказаного і складемо вірш про дружбу. Останнє слово кожного другого рядочка ви будете добирати самі в риму. Прийшов час завершити наше свято шкільної родини. Заспіваємо пісню про добро і дружбу.

У нас здавна

Є традиція славна

Воду взяти з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити!

Від душі прийміть вітання

І найкращі побажання.

У здоров’ї жити всім,

І дорослим, і малим.