Виховний захід "Зустрічаємо птахів радісно в рідному краї"
Сценарій виховного заходу
«Зустрічаємо птахів радісно у рідному краї»
(для учнів 5-7 класів)
Мета: розширити знання учнів про птахів рідного краю, їх роль у
природі та житті людини;
виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища, естетичне сприйняття природи, почуття необхідності її оберігати, закладати основи екологічної свідомості і культури;
розвивати спостережливість, інтерес до пізнання тваринного світу, пам`ять, мислення, зв`язне мовлення.
Обладнання: плакати і малюнки про птахів, комп`ютерна техніка,
мультимедійна презентація, шпаківні.
Учитель. З давніх-давен український народ у березні святкує багато свят, серед яких 22 березня – свято сороки. По селах всюди лунали веснянки, сміх, організовувались ігри, у яких закликали природні сили бути до людей милосердними, добрими. А ще у весняні свята дівчата пекли невеликі смачні рум`яні жайворонки, йшли з ними до лісу, парку, на галявину і підкидали їх: хто вище підкине і зловить, того родина буде забезпечена хлібом і всяким збіжжям на цілий рік. Зловленого жайворонка розламували, розкладали на гілках дерев, щоб пташки поласували. В свою чергу на знак подяки за доброту людей природні сили не залишать їх без достатку. Після прийняття християнства свято сороки було назване святом сорока святих, утім звичай зустрічати птахів, робити їм добро, залишився.
Перелітних птахів у різні часи зустрічали по-різному. Але всюди і повсякчас птахи несли надію на тепло. на сонце, на краще життя.
Учень. Щоб повернутися на батьківщину, нашим пернатим друзям необхідно здолати нелегкий шлях з перешкодами. Густі тумани сірою стіною стають перед крилатими мандрівниками. В сірій мряці птахи іноді гублять дорогу, з розмаху розбиваються об гострі невидимі скелі. Морські бурі ламають їм пір`я, збивають крила, відносять далеко від берегів. Раптові морози сковують води – птахи помирають від холоду і голоду. Тисячі їх гинуть від жадібних хижаків – орлів, соколів, яструбів. Але ніщо не може зупинити стрімкі зграї крилатих мандрівників. Через тумани і складні перешкоди летять вони на батьківщину, до своїх гнізд, несучи на втомлених крилах весну.
Учениця. Приліт пташок із теплого краю, із далекого вирію в наші рідні краї – характерна ознака весни.
Помилуйся, весна йде до тебе,
Журавлі караваном летять,
Тане день в щирім золоті неба,
І струмки по яругах шумлять.
Як сюди загостить внезабарі,
Скільки гнізд назвиває пташня!
Що за співи поллються, за чари,
Спозарання до смерку, щодня.
Учень. Ми живемо у прекрасному зеленому краї з багатою флорою і фауною, чуємо красивий спів птахів. А які вони, птахи нашого краю? Давайте познайомимося з ними ближче.
Пісня «Ой летіли дикі гуси»
Комп`ютерна презентація «Птахи України».
Учениця. Раніше за всіх з`являються птахи, із якими пов`язане весняне свято в народному календарі Герасима Грачовника (17 березня). Ще сніг не зійшов на полях, а граки вже діловито походжають по них, по розмерзлих дорогах і горбах, збираючи убогу їжу. Й одразу, не гаючи часу, лагодять гнізда, відкладають яйця. Ніхто з перелітних птахів раніше за граків не виводить потомство.
По полю ходить грак поважно,
Роздивляється уважно.
Не сховається комаха
Від дзьобатого птаха
Знищить він і гризунів,
Походивши кілька днів
За граками прилітають шпаки і жайворонки.
Прилетіли вже шпаки -
Перші вісники весни
Дуже любим цих птахів:
Знищать гусінь, слимаків.
Птах цей гарний теж співак-
Ось такий чудовий шпак.
Ми шпаківні змайстрували,
Про житло птахів подбали.
Учень. Перша пісня жайворонка сповіщає про те, що зима вже закінчується.
На сонці ліс аж зашарів,
Ледь-ледь парує діл зігрітий,
І пісню ранню вже завів
Дзвенючий жайворон в блакиті.
Він голосисто з вишини
Співа на сонечко блискуче:
«Весна прийшла до нас уроча,
Співаю тут прихід весни».
Учениця. Починаючи із середини березня на місця гніздування прилітають білі лелеки. Ці великі і красиві птахи зі сніжно-білим і чорним пір`ям здавна живуть біля оселі людини. Люди люблять їх за подружню вірність, за дивовижну прихильність до раз і назавжди обраної хати, куди вони повертаються з року в рік, за зворушливу турботу про пташенят, за величезну користь, яку приносять людям, винищуючи шкідливих комах, мишей та інших гризунів. Тому їх із радістю зустрічають навесні. «Прилетіли лелеки – весну принесли здалека», - кажуть люди. З появою цих віщунів хлібороби починали висівати ярі культури, садити городину, приказуючи «Як з`явились буслині лапи – не забирай з грядки сапи».
Із краю — вирію
Бузьки вилітають.
До нашої хати
Дороги питають.
Гей, летіть, ви, бузьки,
Попід небом синім.
Аж там, де кружляють
Плуги на царині.
«А ми прилетіли
З висока дивитись.
Ой, чи ви нас ждали,
Ой, чи ви смутились?»
Лелеки – дуже старанні, турботливі батьки. Недарма кажуть, що дітей до хати приносить лелека. Цей образ широко побутує в народній творчості, у письменстві.
Учень. Оскільки ластівки живляться комахами, то повертаються з вирію ці птахи найпізніше, а восени відлітають найперші, бо комах стає менше.
У присмерку літають ластівки,
Так низько, ніби в землю поринають,
І виринають з неї, мов з ріки,
Крильми собі дорогу протикають.
Шугають у зеніт, а звідтіля
Як чорні зорі, падають, як сльози…
А над хатами -«вісімка», «петля» —
О летуни мої, о віртуози!
Скільки віршів, пісень, переказів склали люди своїм добрим друзям — ластівкам. Ластівка стала сусідкою людини ще задовго до того, як люди стали осілими будівниками. Річ у тім, що гніздо ластівки не боїться сирості, міцне, але відкрите зверху, йому потрібен дах. І цим дахом ластівка вибрала будівлю людини. Поселившись поряд із людьми, ластівки щоденно бачать людей, звикають до них і зовсім їх не бояться. Вони надзвичайно турботливі батьки: постійно літають у пошуках їжі для своїх жовторотих дітлахів. Коли ті виростають, ластівки-батьки рано-вранці виводять малюків у перший політ. Ластів’ята сідають на гілочці рядком, а батьки ловлять комах і годують їх, адже крильця у пташенят не такі вже й міцні для швидкого лету.
Та хто сильніший із пташенят, не витримує довго чекати, летить слідом за батьками, а ті, спіймавши мушку, віддають її сміливцю. І останній урок — ластівка летить уперед, дожене муху, відлетить трохи вбік, а мале саме її схопить. Більше вже вчити не потрібно.
Учениця. Хто смачний, а хто гіркий, молодняк уже дізнається самотужки. Їжа ластівок — дрібні комахи: мухи, комарі, жучки, мушки, а в сильний вітер ластівки скльовують навіть тих, хто не хоче літати і сидить, притиснувшись до землі. Люблять ластівки супроводжувати череду корів та овець. Ті приваблюють комах, а ластівки, шугаючи понад саму голову, без промаху ловлять здобич.
Люди здавна з любов’ю ставляться до ластівки, ласкаво називають косаткою. Спостерігаючи за ластівками та їхніми звичками, люди дійшли висновку: ластівки низько літають над землею - на негоду.
І це насправді так. Зміну атмосферного тиску комахи дуже добре вловлюють. У передчутті негоди вони сидять у траві, а коли й літають, то дуже низько. Ось ластівки й ловлять їх над самою землею або прямо з травинок і підхоплюють.
Учень. Комахи, коли їх багато, можуть цілком знищити врожай на великій площі або знищити великі лісові масиви. Щорічні втрати від шкідників обчислюються мільйонами пудів зерна, мільйонами кубометрів деревини, мільярдами гривнів.
Учениця. З кожним роком все більше уваги приділяється охороні і приваблюванню дрібних комахоїдних птахів - винищувачів комах, як одному з найдешевших і найефективніших засобів боротьби з шкідниками.
Учень. Чи можуть птахи зменшити кількість комах, які так швидко розмножуються? Так, можуть і зменшують. Ненажерливість птахів разюча, і багато які з них за добу поїдають стільки, скільки важать самі.
Учениця. Коли б людина мала пташиний апетит, вона повинна була б з'їдати щодня принаймні сорок буханок хліба.
Кількість їжі, яку з'їдають птахи, найточніше можна було б підрахувати, тримаючи їх у неволі.
Малесенький корольок з'їдав за день до 1000 мурашиних яєць. "Компанія" з шести маленьких синиць з'їдала за день 60 - 80 борошняних черв'яків і близько 2000 яєчок метелика - монашки.
Учень. Рожевого шпака в неволі годували його улюбленим природним кормом - сараною. Тільки за один вранішній сніданок йому треба було 50 - 60 штук сарани, а за день він з'їдав 120 великих комах або 200 дрібніших.
Учениця. Рекорд ненажерливості у неволі встановила молода зозуля. Вона з'їдала за день 18 живих молодих ящірок (7-10 см завдовжки кожна), 39 великих зелених коників, 3 лялечки метелика мертва голова, 43 капустяних черв'яків, 5 личинок хруща, 4 павуки - хрестовики, 50 борошняних черв'яків і ще чималу кількість мурашиних лялечок.
Учень. Рожевий шпак приносить пташенятам під час прильоту З сарани по З г кожна. За день пара птахів згодовує пташенятам 360 г сарани. А за гніздовий місяць 1000 шпаків, які жили в колонії, разом з пташенятами знищили 22 т сарани.
Учениця. Одна сіра полівка знищує за літо 1 кг зерна. А одна сова з'їдає за літо 1000 сірих полівок і мишей. Отже, одна сова зберігає за літо тонну хліба.
Учень. Мухи - переносники різних шлунково - кишкових захворювань людини, в першу чергу дизентерії. Багато мух знищуються ластівками і стрижами. Ворони, сороки, шуліки живляться на звалищах та помийних ямах покидьками. Усі ці птахи виконують роль санітарів.
Учитель. Діти, а як же називаються будиночки в яких живуть пташки? А чи знаєте, як правильно їх будувати?
• Запам’ятайте! Не можна майструвати пташині будиночки з фанери, бо в них холодно і неспокійно – фанера звукопроникна.
• Дошки вистругують рубанком тільки з однієї сторони, всередині будиночків вони повинні залишатись не виструганими, щоб пташки могли чіплятись за них лапками.
• Кришки будиночків краще зробити не плоскими, а випуклими, щоб з них краще стікала дощова вода.
• Птахи не поселяться в будиночку, якщо вхідний отвір або льоток буде занадто вузьким або занадто широким.
• Пташиний будинок треба збити так, щоб в ньому ніде не було щілин.
• Синичник повинен бути глибоким і тісним – так зручніше синицям.
Вікторина
1. Хто з птахів найважчий? (Страус – 90 кг)
2. Хто з птахів найлегший? (Колібрі -1,5-2 г)
3. Хто з птахів найшвидше літає? (Сапсан, стриж –117 км/год.)
4. Хто з птахів найглибше пірнає? (Пінгвін – 265м)
5. Хто з птахів найбільш морозостійкий? (Качка, гуска – до 10 °С)
6. Хто з птахів неперевершений співак? (Соловей)
7. У кого з птахів найбільший розмах крил? (У південноамериканського кондора – 4,2м)
8. У кого з птахів найдовший дзьоб? (У пелікана – 51 см)
9. Чиє яйце найважче? (Страуса – 1500г)
10. Чиє яйце найлегше? (Колібрі – 2 мг)
11. Який птах є символом вірності і любові? (Лебідь)
12. Який птах є символом мудрості? (Сова)
13. Який птах є символом щастя? (Лелека)
Визначення переможців вікторини
Учень. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів, тому цей день є Міжнародним днем птахів, але ми закликаємо вас пам’ятати про охорону птахів не тільки в цей день, а завжди.
Інсценізація вірша «Птиця» Д. Павличка
Тріпоче серце пійманої птиці.
В руках моїх не чує доброти;
– Я дам тобі водиці і пшениці,
Моя пташино, тільки не тремти!
– Хіба потоки загубили воду?
Хіба в полях уже зерна нема?!
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
І все, що треба, я знайду сама.
Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
В своїх руках легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко
Від мене взяти кілька зеренець?
– Пусти мене! Мені, дитино мила,
Дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
Яка розкрити крилець не дає!
– Лети! Співай у небі гомінкому;
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе!
Учениця. Пташки – наші найменші друзі і невід’ємна часточка природи. Вони прикрашають діброви і сади, тішать нас своїм чарівним співом. Їх весела дзвінка пісня , яскраве забарвлення оживляють природу і звеселяють наші серця, додають нам бадьорості і радості.
Учень. Не можна уявити собі ліс, парк або сад тихим, беззвучним, а весну — без пісні жайворонка, співу синиці, без цвірінькання горобців. А пісня соловейка! Як приємно слухати ці співи! Вони створюють гарний настрій, запалюють серце любов'ю до рідної природи, до своєї землі.
Учениця. Для того, щоб ще більше оживити і прикрасити наші ліси, поля, луки, міста і села, необхідно активніше приваблювати й охороняти пернатих друзів.
Шануй, примножуй скарб неоціненний,
Який вручила нам свята земля!
Насаджуй сад і прочищай джерельце,
І скривдити не дай маленьке пташеня.
Учитель. Шановні учні! Зараз ми з вами вийдемо на шкільне подвір`я і розвішаємо шпаківні.
Список використаних джерел
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку