використання асоціативних схем на уроках біології як основа критичного мислення школярів

Відділ освіти Костопільської районної державної адміністріції

Районний методичний кабінет

Костопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

Р. Довбак

 

 

 

Використання асоціативних схем на уроках біології  як основа критичного мислення школярів

Методичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Костопіль – 2019

 

Р. Довбак. Використання асоціативних схем на уроках біології  як основа критичного мислення школярів. – Костопіль, 2019. – 49

 

 

 

У посібнику в стислій формі вміщено методичні рекомендації та поради щодо формування критичного мислення на уроках біології шляхом використання різних типів схем та їх доцільне використання на різних етапах уроку, розкрити значення логічних схем у науковому пізнанні цілісної картини світу.

Пропонований посібник має на меті допомогти вчителю у підготовці до уроку та виборі ефективних технологій у формуванні наукового світогляду.

 

 

 

Схвалено науково-методичною радою Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4. Протокол № 3 від 05.01.19

 

 

Рецензент:

Редкодубська С.М. – вчитель методист Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4

 

Комп’ютерний набір – Р. Довбак

 

ЗМІСТ

Вступ  ……………………………………………………………………….……… 4

Розділ. 1.  Використання асоціативних схем як наочних засобів формування критичного мислення школярів. …………………………………………….……. 7 

1.        Використання схем в історії педагогіки. ………………………………..…. 7
2.        Психологічні засади використання опорних схем………………….……... 9
3.        Класифікація асоціативних схем та їх особливості…………………….....16

Розділ 2. Доцільність застосування різних типів асоціативних схем при вивченні біології……………………………………………………...…………… 22

2.1.  Використання структурно-логічні схеми на уроках біології………..……. 22

2.2. Розробки структурно-логічних схем на уроки біології у 6-7 класах……… 26

Висновки…………………………………….…………………………………..… 33

Список використаної літератури………………………………….…………..… 35

Додатки ………………………………………………..…………………………... 36

Додаток 1. Конспект уроку для 7 класу «Живлення і травлення. Особливості обміну гетеротрофного організму»………………………………………………36

Додаток 2 . Розробки вправ з використанням структурно логічних схем з метою формування критичного мислення на уроках біології…………………………47

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

«У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.»

В. Сухомлинський

 

Освіта XXI століття — це освіта для людини, її стрижень — розвивальна, культуро-творча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем.

Ефективність навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів, тому одна з основних задач -  не лише надання учням суми знань, але й розвиток пізнавальних інтересів, творчого підходу до справи, прагнення до самостійного поповнення знань, уміння застосовувати їх в практичній діяльності.

У сучасному світі знаний стають все більш доступними для тих, хто хоче оволодіти ними, тому переосмислюється самоцінність знань. Натомість зростає роль умінь добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення людини Це зумовлює; зменшення питомої ваги готової інформації, зміну співвідношення між структурними елементами змісту на користь засвоєння учнями способів пізнання, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту змісту.

Широке використання активних методів навчання безсумнівно буде сприяти ефективному вирішенню головної проблеми навчання - підвищення якості знань учнів, підвищення ефективності навчання на уроках біології. Важливо, щоб вчитель умів обирати такі методи і форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни.

Одним з найголовніших завдань сучасної шкільної освіти є розвиток особистості учнів, створення умов, що забезпечують формування їх творчих здібностей, у результаті яких вони будуть підготовлені до активного самостійного й успішного життя.

За результатами психологічних досліджень встановлено, що 83% інформації людина сприймає зором, 12% – слухом, 5% – іншими рецепторами. Дослідження пам’яті свідчать, що людина запам’ятовує 20% від почутого, 30% – від побаченого, 70% – від одночасно побаченого й почутого, 80% – від побаченого, почутого й обговореного, 90% – від побаченого, почутого, обговореного й активно виконаного. На мій погляд, одним із дієвих засобів розвитку логічного мислення на уроках біології є структурно-логічні схеми та опорні конспекти. Вони відображають у графічній формі зміст та структуру матеріалу, який вивчається.

Відомий український педагог В. Сухомлинський вважав, що без формування розвинутої емоціональної пам’яті, яка є результатом одночасності бачення, слухового сприйняття, переживання і мислення, не можливий повноцінний розумовий розвиток учня: “Принцип наочності мусить пронизувати не тільки урок, а й інші сторони навчально-виховного процесу, все пізнання” [8]. Розуміння символічних зображень (схем, графіків, малюнків тощо), які зроблені вчителем в процесі викладення навчального матеріалу, є основою абстрактного мислення учня. Такий «симбіоз» сприяє активізації розумової діяльності учнів та виключає одноманітність у процесі навчання[3].

Актуальність проблеми обумовлена оновленням змісту навчання.   Сучасний школяр має набувати нових навичок «мобільного навчання». Перед сучасними учнями постає проблема у пошуку ефективних прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, формування екологічного мислення та наукової картини світу, творчих здібностей та формуванню критичного мислення, здатності до саморозвитку та самонавчання поряд з традиційними джерелами здобуття знань та широкого використовуються глобальних і локальних інформаційних мереж з різноманітними базами даних та профільованими експертними системами.

Провідна ідея досвіду. Формування критичного мислення шляхом використання структурно-логічних схем дозволяє ефективно формувати ряд ключових компетентностей, учні використовують при роботі зі схемами зорову, слухову, емоційну пам'ять, логічне та абстрактне мислення. Використання схем дає можливість компактно і структуровано зобразити навчальний матеріал який буде краще засвоєний ніж суха розповідь вчителя. Учні вчаться взаємодіяти з вчителем, реалізують свої набуті навички у оволодінні науковим матеріалом.

Мета роботи: обґрунтувати актуальність використання структурно-логічних схем як ефективного методу оволодіння навчальним матеріалом, узагальнити досвід роботи зі структурно-логічними схемами, як ефективного, актуального, цікавого учням методу, що підвищує мотивацію навчальної діяльності на уроках біології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ. 1.  Використання асоціативних схем як наочних засобів формування критичного мислення школярів. 

1.       Використання схем  в історії педагогіки.

 

«Всі мої прагнення спрямовані лише на те,

 щоб зробити очевидною істину і докласти

мій невеликий талант до того, щоб відволікти

 людей від старих та забобонних переконань»

 Антоні ван Левенгук

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання, асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС). Такий підхід допомагає дітям ефективно засвоювати навчальний матеріал, дає можливість успішно підготуватися до тематичного або семестрового оцінювання, олімпіад, інших конкурсів та ЗНО. Наочність означає чуттєве пізнання, яке є джерелом знань. Тому чим більше наочності, тим більше опори на чуттєве знання, тим, отже, краще розвивається розум.

Різні аспекти означеної проблеми досліджували багато вчених, які вважають, що така система роботи дозволяє створювати між викладачем та учнями атмосферу співпраці та взаємодії, вчить взаємоконтролю та самоконтролю, умінню самостійно здобувати знання, узагальнювати їх в максимально спрощеному вигляді [1]. Зокрема питання використання наочних засобів навчання знайшли своє відображення у працях Арістотеля, Сократа, Декарта, Ж. Ж. Руссо; психологів Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, Д. М. Богоявленського; педагогів Я. А. Коменського [4]., Й. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка. Продовжуючи ідеї Я. Коменського, Й. Песталоцці називає саме наочність важливим стимулом навчально-пізнавальної діяльності [7].

Значний внесок у проблему використання абстрактної наочності (у вигляді схем) на уроках вивчення навчальних дисциплін зробили М. Винокур, Л. Нечепоренко, Н. Силич, О. Скуратович. Теоретичний та практичний інтерес становить наукова позиція Л. Нечепоренко [7]. щодо призначення та функцій схематичної наочності, форм роботи вчителя із схемами та текстовими таблицями, методик їх використання. Відома вчена вважала, що завдяки використанню схематичної наочності, в учнів активізується пізнавальна діяльність, що забезпечує свідоме сприйняття, систематизацію навчальної інформації, поглиблення засвоєних знань. Л. Нечепоренко підкреслювала особливу цінність схем та таблиць [7], які створені вчителем на дошці в процесі пояснення матеріалу: «Виникаючи на очах учнів, вони стають наочним формулюванням окремих висновків, положень, надають можливість поєднувати та роз’єднувати окремі елементи, виділяти крупним планом необхідні на даний момент деталі, спрощувати або ускладнювати схеми в залежності від рівня підготовки учнів».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.       Психологічні засади використання опорних схем.

 

Основною метою освіти є  різнобічний розвиток учня, формування життєтворчої особистості, майбутнього громадянина України – людини, яка здатна: брати на себе відповідальність за своє майбутнє і, усвідомлюючи власні можливості і потреби, досягати життєвого успіху та реалізовувати сенс свого буття в різних сферах своєї життєвої активності; самостійно, незалежно і достойно адаптуватись в суспільстві, орієнтуючись в соціокультурному контексті, вільно спілкуючись, поважаючи культуру і цінності Українського народу та інших народів і націй; [1] усвідомлюючи життя як найвищу цінність; свідомо дбати про своє здоров’я. Питання вироблення в учнів комунікативних компетентностей, знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій, умінням використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування є актуальним і сьогодні.

Система освіти орієнтує сучасного вчителя на використання у роботі різноманітних технологій, які дають можливість оптимізувати, інтенсифікувати навчально-виховний процес. На даний час їх існує ціла низка, тому кожен педагог має змогу підібрати саме ті, які б сприяли ефективності навчання школярів, розвивали в них пізнавальну активність, стимулювали продуктивне мислення. Використання найрізноманітніших методів і методичних прийомів, як традиційних, так і нових, важливе на всіх уроках, адже вони сприяють формуванню цілісної особистості. Не є винятком і уроки біології, на яких також відбувається розвиток інтелектуальної, творчої, комунікабельної, національно свідомої людини.

На пошук ефективних підходів до навчання учнів орієнтує й програма, де зазначається про перегляд засад традиційного навчання української мови в загальноосвітній школі, переорієнтування його на формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє уміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності Крім того, кожен педагог стикається на уроках з проблемою участі в уроці всіх учнів. І я неодноразово переймалася питанням - як оживити урок, підтримати інтерес до предмету?

Одним із видів такої роботи може бути подання навчального матеріалу за допомогою опорних схем та конспектів .

Чому я звернулася до цієї теми? На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня - це вміння, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати новими способами діяльності, оволодівати мовними уміннями та навичками  [11].

Як полегшити сприйняття теоретичного матеріалу і сприяти швидкому його запам'ятовуванню, осмисленому і більш міцному? Як змусити їх мислити, розмірковувати, зіставляти і, більше того, самостійно робити певні висновки?

Свою роль учителя бачу в тому, щоб допомогти учням активізувати свою діяльність, формувати вміння використовувати теоретичні відомості в практиці.

 Найголовнішим завданням педагога є те, що вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Нажаль найчастіше викладання нового матеріалу базується на усному поясненні, тому тема важче засвоюється. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі опорних схем і таблиць, приводить до розвитку образного мислення. Адже особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Опорні схеми і таблиці повинні бути простими, зрозумілими і наочними. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади біологічних назв. Схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, в посібнику, на класній дошці, чи мультимедійній презентації або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Тому, що вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя на даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню) навчального матеріалу, а в подальшому вміти самостійно аналізувати і складати схеми чи таблиці, систематизуючи свої знання.

З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем і таблиць. Новий навчальний матеріал пояснювати чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі. Після пояснення нового матеріалу по темі проводити стисле пояснення слів опорних схем. Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит. Таблицю краще подавати поетапно, для кращого її осмислення.

Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем і таблиці необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово чи послідовність. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

У багатьох школярів великі труднощі викликає робота з текстом: вони не завжди можуть поділити його на змістові частини, визначити головну думку, скласти план, знайти необхідні повідомлення для запов­нення таблиць і схем.

Все нове - це добре забуте старе. Мене зацікавила методика подачі матеріалу, розробленої Ю.С. Меженком [11], і я вирішила використовувати її на своїх заняттях.

 

Введення великих блоків теоретичного матеріалу здійснюється за допомогою опорних сигналів. Опорний сигнал за Шаталовим -  це «асоціативний символ, який замінює якесь смислове значення; він здатний миттєво відновити в пам'яті відому і раніше зрозумілу інформацію» [10]. Під опорним конспектом розуміється «система опорних сигналів, які мають структурну зв'язок і представляють собою наочну конструкцію, що заміщує  систему значень, понять, ідей як взаємопов'язаних елементів».

 

 

Навчання по опорних схемах та конспектах вимагає активної розумової діяльності учнів. Вони повинні володіти навичками сприйняття інформації, співвіднесення її з раніше засвоєною, умінням виділяти головне, критично мислити, [4] бачити велику тему в цілісному вигляді без схематизованого  короткого конспекту досить важко.

Схема являє собою прийом, який полегшує сприйняття теми та її  розуміння.
Робота зі схемою вчить умінню виділяти головне в досліджуваному матеріалі, сприяє розвитку логічного мислення учнів, формує вміння в конкретному лінгвістичному факті бачити мовну закономірність.

 

 

 

 

 

І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується. При поясненні нового матеріалу за допомогою опорних сигналів працюють зорова і слухова пам'ять, причому спосіб запам'ятовування не механічний, а заснований на встановленні смислового розуміння сигналів. При відтворенні опорних схем  як контрольному моменті засвоєння знань підключається рухова (моторна) пам'ять.

З досвіду роботи знаю, що систематичне і цілеспрямоване використання опорних схем на біології здатне не тільки закласти певний рівень знань, а й добре розвиває пам'ять, мислення, увагу.

Отже, схема як засіб наочності в навчанні стала  не стільки ілюстрацією, яка дається паралельно з усним чи письмовим викладенням матеріалу, скільки ключем до вирішення практичних завдань, розв’язання питання,формування компетенції учнів.

Опорні схеми на уроках  стали постійними помічниками учнів, основою дружного спілкування, імпульсом до активної, зацікавленої праці. Вони забезпечили  роботу всього класу й швидке просування в навчанні всіх дітей. Як результат на кожному уроці з’являється резерв часу, а отже, можливість виконати велику кількість різноманітних вправ на закріплення й повторення вивченого, а також на вироблення міцних умінь і навичок.

Систематична робота зі схемами, складання їх за безпосередньої участі самих учнів призводить до того, що на певному етапі навчання вони вже можуть самостійно, спираючись на схеми, викласти  навчальний матеріал. 

За узагальнюючою схемою можна повторити основні положення теми на уроці приблизно п’ять разів, а саме під час:

 

 

 

Схема залучає простотою складання і простотою застосування, оскільки знайомити з нею можна учнів за допомогою класної дошки, комп'ютера, інтерактивної дошки,а для цього не потрібно спеціального часу.
Схема доречна на різних етапах навчання: при введенні нового матеріалу, при закріпленні і повторенні навчального матеріалу. Усвідомлене застосування теоретичного матеріалу, що міститься в опорних схемах, приходить до школярів не відразу. Потрібна ретельно обміркована робота, яку я починаю  ще з шостого класу.

Систематична робота зі схемами, складання їх за безпосередньої участі самих учнів призводить до того, що на певному етапі навчання вони вже можуть самостійно, спираючись на схеми, викласти  навчальний матеріал. Спочатку з таким завданням справляються тільки сильні учні, потім ініціативу проявляють і більш слабкі. Стратегія такого навчання – розвиток особистісного потенціалу учня, формування стійких біологічних знань.

 

 

3.       Класифікація асоціативних схем та їх особливості.

 

Основою для самоактуалізації й самореалізації особистості виступає креативність. За моїми переконаннями, під креативною треба розуміти таку особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку.

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання, асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС) [8].

Майндмепінг (mindmappinq – «малювання асоціативних схем») створив Тоні Базан, яку ще раніше використовував Леонардо да Вінчі.

В результаті використання асоціативних схем, СЛС та ОС досягається:

1. активізація учнів на уроці, планування, заощадження часу, підвищується інтерес до навчання;
2. більша свобода в міркуваннях і доведеннях учнів, креативність;
3. позбавлення від механічного зазубрювання, концентрується увага;
4. зняття скутості та страху перед помилкою, бачення «цілісної картини».

Питання застосування асоціативних систем як одного зі способів організації навчального матеріалу на уроках біології є актуальним, бо забезпечує компетентнісний підхід (впроваджує як предметні компетенції: знання, вміння, навички, ставлення, так і ключові: автономну дію, інтерактивне використання засобів та функціонування у соціально гетерогенних групах для вміння вчитися). Враховуючи вищесказане, метою роботи було встановити, які види схем найдоцільніше використовувати в процесі вивчення біології. Асоціативні схеми в усьому їх різноманітті, починаючи просто з малюнків, які називають міжнародною мовою майбутнього, не лише дозволяють учням легко засвоювати навчальний матеріал, але й дають підґрунтя для подальшого розвитку мислення та, як результат, нових асоціацій. Формування в учнів умінь і навичок навчальної діяльності передбачає використання опорних конспектів на уроці та в позаурочний час. Конспекти уроків, побудовані на основі асоціативних систем, привчають учнів компактно, у логічній послідовності фіксувати навчальний матеріал. Зміст біологічної науки, викладений у такий спосіб, може бути використаний учнями під час самостійного повторення й систематизації знань. Застосування асоціативних систем забезпечує втілення дидактичних принципів, таких як: науковість (добір матеріалу навчального предмета на підставі наукових даних, новітніх досягнень науки та зв'язку з іншими науками), доступність (на основі зрозумілості викладу за принципом «від простого – до складного», міцність засвоєного (передбачає тривале збереження в пам'яті набутих знань, умінь і навичок на основі повторення, закріплення знань) [2]. Асоціативні схеми існують у різних формах візуалізації, під різними назвами. До асоціативних схем можна віднести карти розуму, діаграми, таблиці з названими колонками, концептуальні карти, кластери, графічні органазейри, [1, 3]. Розглянемо доцільність застосування різних типів асоціативних схем при вивченні біології.

1. Карти розуму (пам'яті, ментальні), або Міnd Марs :

а) ментальні карти з переходом до скриблінгу та коміксів, які використовує вчитель одночасно з поясненням нового матеріалу. Як приклад коміксу у методичній літературі наводиться малюнок, зроблений за мотивами відомого датського карикатуриста X. Бідструпа (Іл. 1.1.) для пояснення відмінностей між чотирма темпераментами людини (також можна застосовувати такі схеми під час вивчення еволюції органічного світу);

Іл. 1.1. Карикатура Х. Бидструпа "Темперамент".

б) діти малюють ментальні карти власноруч, використовуючи уяву або попередній досвід (прикладами можуть бути наведені схеми будови квітки, рефлекторної дуги, тканин рослин і тварин, будова клітини (Іл. 1.2.)).

Іл. 1.2. Ментальна карта з теми «Будова клітини»

2. Діаграми (схеми, стратегії) для записування основних ідей з поступовим переходом до інфографіки. Може бути циклічна діаграма (Іл. 1.3.) або діаграма розвитку (варто застосовувати при вивченні екології (Іл. 1.4.), зокрема, під час розгляду закономірностей сукцесій; ланцюгів живлення).

Іл.1.3. Діаграма «День школяра»

Іл. 1.4. Діаграма розвитку «Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення»

3. Таблиці з названими колонками (наприклад, таблиця порівняння особливостей будови гаметофіту і спорофіту сфагнуму болотного та політриху звичайного, або ж основних фаз мітозу та мейозу). Не зайвим буде використання таблиць термінів і їх визначень до певних розділів чи тем.

4. Концептуальні карти підсумовують вивчене, є складнішими за ментальні карти, оскільки далі можна за стрілками зупинятися на характерних рисах вибраних об‘єктів та явищ (варто застосовувати при вивченні фізіологічних процесів рослин і тварин у взаємозв‘язку і їх будовою).

5. Кластер – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у вигляді пучка. Кластери застосовують на різних етапах уроку для забезпечення кращого засвоєння знань (бажано застосовувати при вивченні фізіологічних систем людини і тварин, видозмін органів у рослин) [3].

6. Графічний органайзер (наприклад при вивченні історичного розвитку органічного світу часова шкала історичних ер може стати прикладом синтезу даних, під час якого учні визначають важливі деталі про певні процеси). Отже, використання асоціативних схем на уроках біології не лише роблять процес вивчення навчального матеріалу цікавим, доступним, творчим, ініціативним, а й забезпечує формування внутрішньої потреби учнів у передачі власного бачення світу, самостійності, винахідливості та творчості.

 Методичні прийоми у використанні опорних схем.

1. З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.
2. Новий навчальний матеріал  пояснювати чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.
3. Після пояснення нового матеріалу по темі  проводити стисле пояснення слів опорних схем.
4. Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит.
5. Під час підготовки домашнього завдання учням рекомендується:

• відтворити по пам’яті опорні схеми  і таблиці;
• на наступний день, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити  схему чи таблицю  і повторити визначення понять.

6. Крім письмового відтворення опорної схеми чи таблиці необхідно постійно робити і усне опитування.
7. На перших порах при усних відповідях можна дозволяти учням користуватися конспектами з опорними таблицями і схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Доцільність застосування різних типів асоціативних схем при вивченні біології.

2.1.  Використання структурно-логічні схеми на уроках біології.

 

Структурно-логічні схеми – це спосіб наочного представлення інформації в структурованому, систематизованому, закодованому за допомогою знаків-сигналів (символічних, графічних, візерункових, словесних) вигляді [7].

Структурно-логічна схема виступає одним із можливих варіантів вирішення проблеми. Її застосування сприяє ефективнішому засвоєнню різних термінів, понять, явищ тощо. Зорове сприйняття структурно-логічних схем набагато ефективніше за рахунок чіткої структури смислового змісту теми, який подається з урахуванням законів логіки: аналізу, синтезу, порівняння, судження [8]. Основними перевагами структурно-логічних схем та опорних конспектів можна назвати наступні:

1. забезпечення високої концентрації уваги учнів за рахунок структурованості смислових відрізків, на яких базуються основні поняття, висновки;
2. створення цілісної картини теоретичного матеріалу за допомогою наочно-образної систематизації;
3. демонстрація змісту теми або цілого розділу при оптимальному інформаційному навантаженні;
4. відновлення цілісної картини із смислових фрагментів;
5. сприяння розвитку мислення, формування вміння аналізувати та синтезувати, класифікувати та узагальнювати;
6. врахування образу мислення сучасної людини, яка надає перевагу наочно-образній інформації;
7. сприяння формуванню культури наукового пізнання, основою якої є вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Я використовую у своїй роботи структурно-логічну схему як елемент організації та проведення уроку.

Під час використання логічних схем, конспектів необхідно враховувати, що вони повинні бути простими, лаконічними. Бажано, щоб схема розміщувалась на одній сторінці. Всі елементи схеми або опорного конспекту необхідно розміщувати так, щоб була зрозуміла їхня ієрархія. Наприклад, видові поняття, конкретні і загальні – у центрі схеми, допоміжні – на периферії. Між елементами схеми необхідно встановити логічні зв’язки. Щоб схема була наочною, можна використовувати графічний матеріал, символи, таблиці, кольори. Але останніх повинно бути не більше 2-3, велика кількість кольорів дратує зір та погіршує сприйняття схеми в цілому. Всі структурно-логічні схеми мають легко сприйматися, мати образне, інформаційне, смислове та емоційне навантаження [7]. За функціональним призначенням схеми можуть бути: образні (покращують сприйняття інформації), логічні (дозволяють встановити логічну послідовність між частинами (Іл. 2.1.)), сутнісні (відображають складники понять (Іл. 2.2., Іл.2.5.), процесів (Іл. 2.3.) або явищ (Іл. 2.4.)). .

Основні прості типи опорно-логічних схем наведені на ілюстраціях.

Іл. 2.1. Схема послідовність процесів

 

Іл.2 2. Схема відношення цілого до його рівноправних смислових частин

Іл. 2. 3. Схема взаємозалежності частин цілого

Іл. 2 4. Схема зв’язків між предметами, явищами, поняттями

Експериментально доведено, що використання логічно-опорних схем сприяє міцному засвоюванню навчального матеріалу, зменшує втомлюваність студентів. Останні дослідження психологів доводять, що поєднання наочних засобів навчання з вербальним дає 60% запам’ятовування від усього об’єму інформації. Робота з опорними схемами та конспектами на уроці сприяє організації засвоєння знань та вмінь, управлінню увагою, розвитку пізнавального інтересу до навчання в результаті новизни змісту, відбитого в наочності. Застосовувати їх можна на різних етапах навчання: під час вивчення нового матеріалу, узагальнення, систематизації або контролю знань. Структурно-логічні схеми не є єдиним методом вивчення основ наук, але використання їх у комплексі з іншими методами [6] дає змогу навчити студентів глибоко аналізувати і систематизувати матеріал, що вивчається. Використання структурно-логічних схем - це лише один із методів і прийомів викладання. Безумовно, їх застосування сприяє систематизації знань, підвищує інтерес до предмета, виробляє вміння вивчати причинно-наслідкові зв’язки.

2.2. Розробки структурно-логічних схем на уроки біології у 6-7 класах.

 

Спираючись на власний досвід, використовую структурно-логічні схеми на уроках біології у 6 класі при вивченні вегетативних органів рослин у темі «Органи рослин» (Іл.2.5.-2.6.). Наведена класифікація у вигляді схем інтенсифікує матеріал, економить час для демонстрації на уроці,

Іл.2 5. Схема класифікації листків за наявністю черешка.

Іл. 2.6. Схема класифікації листків за формою листкової пластинки.

Вважаю доцільним використовувати як структурований матеріал схеми із натуральними зображеннями живих об’єктів.  Так у 7 класі. При вивченні теми «Комахи. Особливості будови. Спосіб життя». Самі ілюстрації виступають у ролі наочності, знайомлять учнів з представниками фауни України чи світу (Іл.2 7.).

Іл.2 7. Схема стадій розвитку комах за допомогою малюнків.

Іл.2.8. Схема стадій розвитку комах.

Використовую схеми на різних етапах уроку як активізація пізнавальної діяльності. Пропоную учням вправу «Встав пропущене» (Іл.2. 9). З логічної послідовності учні вчаться прослідковувати логічні зв’язки між  блоками схеми, аналізуючи що пропущене. 

Іл.2. 9. Схема стадій розвитку комах для доповнення.

 

Іл. 2.10. Схема типів кінцівок комах.

Іл. 2.11. Схема типів ротових апаратів комах.

З власного досвіду помітила, що урок з теми «Живлення і травлення. Особливості обміну гетеротрофного організму» є ефективним при використанні схем на етапі пояснення нового матеріалу (Іл. 2.12.- Іл. 2.14.). Оскільки обсяг навчального матеріалу є значним а час на пояснення обмежений, то саме схеми і підвищують інтерес до матеріалу і водночас його спрощують, подають у компактному вигляді (Іл. 2.13.). 

 

Іл. 2.12. Схема способів життя гетеротрофних організмів.

Іл. 2.13. Схема класифікації тварин за способами захоплення їжі.

Іл. 2.14. Схема способів живлення тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Освіта забезпечує в кінцевому рахунку певний рівень розвитку пізнавальних потреб і здібностей людини, певний рівень знань, умінь, навичок, його підготовки до того чи іншого виду практичної діяльності. Знання є важливими соціальними цінностями. Знаннєво орієнтований зміст освіти сприяє соціалізації особистості, її входженню у соціум і забезпеченню її життєдіяльності.

Ціннісне ставлення передбачає поєднання інтересів учителя та учня, спрямованих на вільний саморозвиток особистості, збереження її індивідуальності, виховання такого громадянина-патріота, який здатен забезпечити високий рівень розвитку культури держави, її престиж та гідне місце в цивілізованому світі.  Школа пропонує своїм учням освітній досвід, який максимально розкриває їхній навчальний потенціал. Вони прямуватимуть шляхом, на якому стануть незалежними учнями з широким кругозором, будуть критично мислити та з легкістю вирішувати проблеми, а також віддано розвиватимуть свої таланти. Саме так вони будуть створювати кращу версію як самих себе, так і суспільства. Для цього ми забезпечуємо довірливе, турботливе і співчутливе середовище, де учні можуть розвинути морально-етичні духовні якості та вміння розуміти інших.

Найголовнішим завданням педагога є те, що вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Нажаль  найчастіше викладання нового матеріалу базується на усному поясненні,  тому тема важче засвоюється. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі опорних схем і таблиць, приводить до розвитку образного мислення. Адже особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Структурологічні схеми можна застосовувати під час проведення всіх типів занять, у тому числі і при використанні інтерактивних технологій: робота в парах, в групах, робота над учнівськими  проектами. Структурно-логічні схеми та конспекти на уроках допомагають вирішити такі завдання: упорядкувати навчальну інформацію, інтенсифікувати процес засвоєння знань, виробити в учнів та студентів уміння та навички структурування, систематизації й узагальнення навчального матеріалу. Кожен етап роботи зі структурно-логічними схемами викликає в учня особисті почуття, бачення в окремих частинах цілого, вміння неординарно відповісти на поставлені запитання, захоплення та бажання отримати результат. Такі уроки не примушують, а заохочують, захоплюють побаченим. Та сприяють стимулюванню навчально-пізнавальної діяльності.

Учні, коли працюють з опорними схемами і таблицями, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

В.Сухомлинський  радив : «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, неосмислене. Шлях до осмислення фактів, речей, явищ, до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, висновки) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодіння знаннями» [9].

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с.
2. Вукіна Н. Критичне мислення: як цього навчити / Вукіна Н., Дементієвська Н. – Х.: ВГ «Основа», 2007. – 190 с.
3. Каптелова Н. В. Кластеры как средство формирования информационнокоммуникативной компетентности школьников / Н.В. Каптелова // Физика: метод. газета для преподавателей физики, астрономии и естествознания. – 2008. – ғ 17. – С. 2–4.
4. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2 т. / Я.А. Коменский. – М : Педагогика, 1982. – Т.1. – 656 с.
5. Левківський М.В. Історія педагогіки: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. - С.58-62, 67-74.
6. Марченко О. Г. Формування критичного мислення школярів. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 160 с. – (Б-ка журн. «Управління школою»)
7. Нечепоренко Л.С. Схематические наглядные пособия и методика их применения / Л.С. Нечепоренко. – Каменец- Подольский, 1967. – 231 с.
8. Структурно-логічні схеми. Таблиці. Опорні конспекти. Есе. Навчальні презентації: рекомендації до складання : метод. посіб. для студ. / уклад. : Л. Л. Бутенко, О. Г. Ігнатович, В. М. Швирка – Старобільськ, 2015.–112 с.
9.  Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.
10.  Шаталов, В. Шлях пошуку. [Текст] / В.Ф.Шаталов. – Санкт-Петербург: «Лань», 1996. – 286с.
11. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Академвидав, 2003. - С. 464-468.

 

Додатки

Додаток 1.

Конспект уроку для 7 класу «Живлення і травлення. Особливості обміну гетеротрофного організму»

Тема: «Живлення і травлення. Особливості обміну гетеротрофного організму»

Мета уроку:

• формувати в учнів поняття про види гетеротрофного живлення тварин, стратегії полювання та пристосуваннями до способів живлення;
• формувати вміння працювати з текстами підручника, розвивати увагу, спостережливість, вміння аналізувати інформацію;
• формувати бережливе ставлення до тваринного світу.

Обладнання і матеріали:

• мультимедійна презентація до теми уроку;
• відеоролики  «Полювання восьминога»;
• роздавальний дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Початок уроку

Прийом «Психологічна настанова».

Варіант – «До успіху»

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІІ. Основна частина уроку

3.1 Мотивація та актуалізація

Колективна бесіда

Урок розпочинається з обговорення питання: «Для чого організмам живлення?» (слайд 2). Під час обговорення слід звернути на два моменти:

«Живлення потрібне для того, щоб:

 

Після бесіди вчитель оголошує тему і мету уроку.

3.2 Вивчення нового матеріалу

Метод пояснення

Учитель пояснює термін «живлення», визначення якого учні записують у зошит (слайд 3).

ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН – процес надходження в організм тварини поживних речовин, необхідних для його норм, життєдіяльності. Є важливою ланкою зв’язку організму з зовнішнього середовищем. 

 

Колективна бесіда за слайдом «Типи живлення». Обговорення схеми. (слайд 4)

Вам уже відомо, що тварини – гетеротрофи, які живляться шматками їжі. Ці шматки мають містити органічні речовини, з яких тварини вивільнять енергію для своєї життєдіяльності. Де тварини можуть знайти їжу? Якою вона може бути?

Звісно, можна знайти якусь органічну речовину, яка вже не є частиною живого організму: відмерлі рештки, послід тощо. Є різні способи харчуватися іншими істотами. Можна від’їдати від них шматки або вбивати й ковтати їх повністю. Тварини, які живляться у такий спосіб, називаються хижаками. Зверніть увагу: слово “хижак” ми застосовуємо як до тих тварин, що живляться тваринами (м’ясоїдних), так і до тих, хто споживає рослини (рослиноїдні). В обох випадках хижак споживає інших істот. До речі, є й такі види, що можуть живитися як рослинами, так і тваринами, – усеїдні.

Міксотрофні організми (міксотрофи) займають проміжне положення. В залежності від умов довкілля вони можуть себе вести як автотрофи, так і як гетеротрофи. Прикладом міксотрофних організмів може слугувати евглена зелена, яка на світлі здатна до фотосинтезу, а у темряві засвоює органічні речовини, подібно до гетеротрофів. Поживні речовини при цьому всмоктуються через мембрани клітин. У багатьох хижих рослин, таких, як росичка, міхурчатка, мухоловка та інші, виробилися спеціальні ловчі камери та залози, які виділяють травні соки, а також з'явилися складні рухи (настії). Пояснення вчителя про гетеротрофний тип живлення (слайд 5). Жодний гетеротроф не може жити за рахунок неорганічних речовин і створювати з них у своєму тілі органічні речовини.

 На відміну від рослин тварині потрібні для живлення складні органічні речовини: білки, жири і вуглеводи, які вони отримують, поїдаючи рослини або інших тварин.

 

 

Обговорення схеми та її відтворення у робочий зошит «Спосіб життя тварин і живлення» (слайд 6).

Рослиноїдні (травоїдні) тварини живляться виключно рослинами, тому за способом живлення їх називають рослиноїдними. Рослиноїдні тварини – це заєць, лось, козуля, миша, снігур, сойка, бджола. 

 

Хижі (комахоїдні і м’ясоїдні) живляться тільки іншими тваринами. Кормом для них є рослиноїдні тварини. До хижаків належать вовк, рись, ласка, куниця, сова, лелека, орел, вуж, жаба, щука, жук олень (слайд 7).

У кожній групі тварин є хижі тварини. Тому говорять: хижі звірі, хижі птахи, хижі плазуни, хижі земноводні, хижі риби, хижі комахи.

Поліфаги (всеїдні тварини) живляться і рослинною і тваринною їжею.
Це – ведмідь, лисиця, кабан, борсук, їжак, горобець, синиця, карась, мурашка.

Ектопаразити зовнішні паразити, паразитичні організми, що мешкають на поверхні тіла господаря. Деякі Е. непорушно прикріплені до господаря (наприклад, паразитичні веслоногі рачки на шкірі і зябрах риб). Більшість же пересувається по тілу господаря (плоскі черв'яки моногенєї — на рибах, воші— на птицях і ссавцям і ін.). Основним пристосуванням до існування на господарі є всілякі і часто складно влаштовані органи прикріплення — присоски, диски, крюки.

Ендопаразити  внутрішні паразити, паразитичні організми, що мешкають у внутрішніх органах тваринних і рослинних організмів, званих господарями, у тому числі і усередині їх окремих кліток (внутріклітинний паразитизм). Для багатьох Е. характерні складні життєві цикли, що супроводяться зміною господарів.

Симбіоз, або взаємовигідне співжиття двох або більше організмів. Симбіонти – організми, що живуть у симбіозі.

  У тварин прослідковуються різні стратегії знаходження тваринами їжі (слайд 7).

 

Аналізуємо різні способи захоплення тваринами  їжі за схемою (слайд 8 )

У одноклітинних:

• За допомогою псевдоподій (амеби)
• За допомогою війок (наприклад, інфузорії)
• За допомогою дифузії

У багатоклітинних:

• Фільтрація (кит горбач);
• За допомогою щупалець (каракатиці);
• Зіскоблювання (виноградний слимак);
• Заковтування (анаконда);
• Всмоктування (метелики).

 

 

За стратегіями полювання розрізняють наступні типи (обговорення і запис у робочому зошиті) (слайд 9 )

1. Активне полювання – напад (гепард)
2. Переслідування (щука)
3. Під час польоту (ластівка, вечірниця руда)
4. Влаштування пасток (павуки)
5. Маскування і напад із засідок (богомол)
6. Одиночне (ведмідь) або групове (вовки)

Під час пояснення демонструються відеоролик  «Полювання восьминога».

Коментоване читання тексту підручника про паразитизм на с.118 з демонстрацією слайдів презентації (слайди 10).

 

Розповідь вчителя про сапротрофів (слайд 11), зоофагів  та хижаків.

САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії.

Метод "Залиште за мною останнє слово". Мета: формування уміння концентрувати увагу під час опрацювання тексту, вміння аналізувати та робити нотатки-коментарі. Учні працюють індивідуально.

Завдання для учнів:

• Розграфіть у зошиті дві колонки: в першій запишіть початок речення «Мене здивувало…», у другій – «Мене зацікавило…».
• Під час читання тексту запишіть двома-трьома словами те, що вас здивувало або зацікавило у ньому.
• Прочитайте текст на с.117-118 про хижацтво, після чого зробіть нотатки у зошиті.

Текст підручника Хижацтво  -   це  такі  взаємовідносини  між  організмами  різних  видів, коли один з них -  хижак -  упольовує тварину,  вбиває її та живиться за рахунок здобичі. До хижаків належить більшість кишковопорожнинних, головоногих молюсків,  багато ракоподібних,  павукоподібних,  риб,  амфібій,  рептилій.  Є  хижаки  серед  кільчастих  червів,  комах,  черевоногих молюсків,  птахів і ссавців. Хижаки виробляють різні стратегії вполювання здобичі (мал. 170). Багато видів хижаків активно наздоганяє свою здобич.  Найшвидший з них -  гепард -  переслідуючи здобич на коротких відстанях (у кількасот метрів), може  розвивати  швидкість  до  115  км/год.  Щука у  відкритих  водоймах може довго переслідувати рибу, що тікає. На льоту ловлять здобич серпокрильці  й  ластівки.  Типовий  мисливець  із  засідки  -   кіт  свійський.  Він може годинами чекати на мишу біля входу, що веде в підпілля. Багато павуків влаштовує хитромудрі пастки: дуже гарну і правильну за  формою  сітку  плете  павук-хрестовик.  Своєрідна  засідка  в  богомола: він сидить нерухомо і чекає, поки поблизу від нього сяде неуважна муха або коник. Тоді богомол дуже повільно підбирається до здобичі, обережно переставляючи довгі стрункі ноги,  на частку секунди завмирає,  миттєво викидає свої передні «ловильні»  ноги.

Після опрацювання учнями тексту вчитель просить окремих з них поділитися своїми нотатками, які колективно обговорюються. Учні по-черзі керують обговоренням тих цитат, які вони вибрали в тексті.

Учитель залишає за собою останнє слово. Оскільки діти навряд чи звернули увагу на слова, які у тексті могли здивувати вчителя завдяки критичному мисленню. Тому він говорить про те, що його здивувало (слова спеціально виділені жирним курсивом):

«По-перше, мене здивувала українська мова. Зазвичай слово «упольовує» не вживається. Його можна замінити. Замість «упольовує тварину» можна написати «полює на тварину». Замість «стратегії вполювання здобичі» - «стратегії полювання».

По-друге, термін «підпілля» недоречний і його слід замінити на слово «нора».

По-третє, у тексті написано, що багато павуків влаштовує хитромудрі пастки, проте опис пасток як про гарні і правильні за формою сітки не можна прив’язати до слова «хитромудрі»

Після слів вчителя учні краще розуміють, як правильно читати тексти з позицій критичного мислення.

3.3 Закріплення знань

Робота в малих групах

Учні об’єднуються в групи по четверо. Кожна група отримує таблицю до заповнення (додаток 4) і картку з інформацією про живлення виду (додаток 5). Опрацювавши інформацію, група заповнює таблицю. Після виконання роботи групи доповідають про виконану роботу, а інші групи вносять дані до своїх таблиць (слайд 12).

IV. Завершення уроку (рефлексія)

Вправа «Коло висновків»

Учні по колу говорять, до яких висновків вони дійшли під час уроку.

 

Домашнє завдання: Опрацювати §28.

Група 1. Вивчити терміни до вивченого матеріалу.

Група 2. Скласти сенкан до термінів «живлення», «хижак», «симбіоз».

Група 3. Проаналізувати пристосування у зовнішній будові птахів і ссавців до різних способів живлення.

 

Додаток 1

Характеристики	Види
	1	2	3	4	5
Тип живлення (автотроф, гетеротроф, міксотроф)
Стратегія знаходження їжі (активна, пасивна)
Характер живлення (фітофаг, некрофаг і т.д.)
Різноманітність їжі (поліфаг, стенофаг)
Спосіб захоплення їжі
Стратегія полювання

 

Додаток 2

 

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 2.

Розробки вправ з використанням структурно логічних схем з метою формування критичного мислення на уроках біології

Вправа «Склади правильно»

Використовується при вивченні теми «Дихання та газообмін у тварин»  у 7 класі. Суть вправи полягає у компонуванні схем  із наявних блоків. Учень формує вміння встановлювати взаємозв’язки між наявними блоками, впорядкувати їх та правильно розташовувати. Вправа виконується учнями у парах або малих групах,  як основний засіб у формуванні навичок комунікації та взаємодії між учнями. Кожній парі роздається заготовлені заздалегідь блоки.

     

       

Коли учні справились із завданням, звіряємо схеми з оригіналом. Доцільно використовувати для цього презентацію з проекцією на екран.

Вправа «Доповни схему»

Є доцільна у використанні під час вивченні теми «Кров, її основні функції. Транспорт речовин у тварин» у 7 класі. Дана вправа може бути актуальною на етапі уроку рефлексії. Суть вправи полягає в тому, що учні опрацьовують та аналізують текст підручника §31, с. 131-132, потім дописують пропущені блоки, спираючись на аналіз тексту. Дана вправа формує навички аналізувати текст, вміння вибирати головні терміни, шукати взаємозв’язки  між поняттями та біологічними явищами.

Склад крові

 

                           Плазма крові

                                                                            Формені елементи

 

 

 

Виконується як самостійна письмова робота у робочий зошит. По закінченню звіряється з оригіналом.

 

 

Вправа «Зашифрувати»

Використовується при вивченні теми «Кров, її основні функції. Транспорт речовин у тварин». Мета: формувати вміння аналізувати текст підручника с. 132-133. Формувати ключові терміни та вміти їх використовувати при логічній послідовності. У схему учні вписують номери понять, таким чином оптимізують час уроку.

1. Циркуляторні системи; 2. Замкнена; 3. Незамкнена; 4. Гемолімфа; 5. Мале коло кровообігу; 6. Членистоногі; 7. Двостулкові молюски. 8. Артеріальна кров; 9. Велике коло кровообігу. 10. Амфібії; 11. Птахи.