Використання дидактичних ігор на уроках інтегрованого курсу "Я досліджую світ"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Покровськ, 2019

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання дидактичних ігор

на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Автор:

Корнієнко Л.О., викладач природничих дисциплін КЗ «Покровський педагогічний коледж»

 

ПЕРЕДМОВА

Наслідком сучасної реформи є суттєві зміни змісту освіти загалом і змісту освітньої галузі «Природознавство» зокрема. Відповідно до Нового Державного стандарту освіти вводиться новий інтегрований курс « Я досліджую світ», який об’єднує навчальний зміст кількох освітніх галузей. А саме:

• природничої;
• громадянської та історичної;
• cоціальної та здоров’язбережувальної.

Мета інтегрованого курсу «Я досліджую світ» – формування в учнів цілісної картини світу під час опанування власного соціального досвіду. Матеріал курсу охоплює систему знань про природу і суспільство, сприяє розвитку в молодших школярів навичок дослідницької діяльності, формуванню ціннісних орієнтацій. Тому саме цей курс є основою для формування природничої компетентності молодших школярів.

Сучасне визначення природничої компетентності в контексті НУШ суттєво змінилося і доповнилось у порівнянні з попередніми роками. Воно стало більш містким, має практичний вектор. Природнича компетентність передбачає формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та аналізу.

Суттєві зміни в стандартах освітньої галузі «Природознавство» вимагають переосмислення дидактичних та методологічних аспектів викладання курсу «Я досліджую світ» з огляду на ту роль, яку відіграють взаємовідносини людини і природи в сучасному глобалізованому світі. Адже цей курс є пропедевдичним і готує молодших школярів до вивчення таких предметів як хімія, біологія, географія, фізика, тощо.

Недостатньо вивченою проблемою є методика розробки завдань на компетентнісній основі, вироблення засад формування наукових понять у молодших школярів, розвиток їхніх дослідницьких умінь та вмінь спостерігати, які складають передумови ефективної пропедевтики природничих знань. Адже НУШ має стати школою без нудьги, вимогливою, але творчою, школою допитливості і наполегливості в навчанні, школою, у якій готують успішну та обізнану особистість.

 

 

 

 

 

Сучасні діти, які будуть навчатися в НУШ – це діти покоління «альфа». Вони зайняті кількома справами одночасно. Не уявляють себе без ґаджетів і дуже мобільні. Ці характеристики потрібно брати до уваги під час вибору методів і прийомів формування природничої компетентності молодших школярів. Їх не можна змусити  щось робити. У них потрібно викликати зацікавленість, що буде спонукати їх до активної пізнавальної діяльності.

Саме тому актуальним і дієвим інструментом для підвищення якості знань учнів, їх активності та зацікавленості на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» стануть дидактичні ігри.

Дидактичні ігри

Формування в учня природничої компетентності буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого дня, створюючи комфортне середовище для навчання, виховання і відпочинку молодших школярів.

Під цим маються на увазі не лише комфортні меблі, інтерактивна дошка, ґаджети, зони відпочинку, зелені куточки, а й використання методів і прийомів для активної й безпечної пізнавальної діяльності дітей у початковій школі.

Дидактична гра — незамінний атрибут освітнього процесу в початковій школі. Ця діяльність сприяє підвищенню ефективності роботи на уроці та в позакласній діяльності, адже з грою учні знайомі ще з молодшого віку.

Для молодших школярів доцільно вводити дидактичні ігри:

•                   з метою розвитку та коригування пізнавальної активності ( порівняння, відновлення та доповнення цілого, вилучення зайвого, узагальнення).
•                   для розвитку мовлення;
•                   для розвитку емоційно-вольової сфери ( ігри-інсценізації, ігри з елементами сюжету).

Упродовж уроку доцільно створювати кілька ігрових ситуацій чи організовувати урок у вигляді сюжетно-рольової гри. Варто застосовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує від учителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учня – запам’ятовування складних правил. Перевагу слід віддавати тим іграм, під час яких буде залучена більшість учнів класу. Якісно підібрана гра передбачає  якісне опанування вивченого матеріалу, швидку відповідь, довільну увагу учасників та позитивні емоції не лише переможців, а всіх учасників.

Використання віршів, пісень, прислів’їв, відео, стереоефектів (шум моря, спів птахів) за певною тематикою, загадок під час проведення гри сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Методична скарбничка кожного вчителя багата різноманітними дидактичними іграми. При цьому дидактичні ігри мають відповідати таким вимогам:

• узгоджуватись з темою і метою уроку;
• забезпечувати поглиблення, розширення та закріплення знань учнів;
• сприяти розвитку комунікативних навичок дітей;
• розвивати й коригувати  моральні якості учнів;
•                   відповідати віковим особливостям дітей, бути доступними, забезпечувати поступове опанування операцій аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення тощо.

            Дидактичні ігри можуть:

- бути тільки в словесній формі; поєднувати слово й практичні дії; поєднувати слово й наочність: поєднувати слово і реальні предмети.

Структурні складові дидактичної гри - дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Успіх дидактичних ігор значною мірою залежить від правильного використання в них ігрового обладнання.

Велике значення має використання дидактичних ігор під час екскурсій на природу. Показати учням розмаїття та красу довкілля, привернути увагу до малопомітних, але істотних ознак тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічного світогляду дітей значно легше, якщо спонукати учнів до активного емоційного сприймання.

Використання природного матеріалу під час ігор сприяє розвитку сприйняття певного аналізатора (звук, смак, дотик, запах), мислення та уваги ( виокремлення істотних ознак, їх порівняння та узагальнення); уміння описувати предмети та знаходить їх за описом; знаходити ціле за частиною та частину за цілим; групувати предмети за способом їх застосування; визначати послідовність стадій розвитку рослин та тварин, пояснювати їх значення.

На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ», під час вивчення живої природи можна використовувати наступні ігри.

Гра «Знайди помилку».

Учитель розповідає про якесь природне явище і навмисно припускається помилки. Учні уважно слухають і, якщо помітили помилку, плескають у долоні, привертаючи увагу.

Гра «Сніжинка».

У залежності від теми, яку вивчають на уроці «Я досліджую світ» («Квіточка», «Листочок», «Краплинка»), відповідає на запитання той учень, на парту якого «впала» сніжинка (квіточка, листочок, краплинка).

Гра «Знайди відповідність».

Залучіть батьків до виготовлення «Тематичного барабану», на якому можуть бути зображені пори року, тварини і їх їжа, малюнки і назви рослин. Учням необхідно знайти відповідність рухаючи по колу «Тематичний барабан» (Рис.1).

  

Рис. 1. Тематичний барабан

Гра «Закінчи речення».

Учням пропонується переписати речення і доповнити їх словом із протилежним значенням.

• У лісі ростуть дерева великі й....
• Восени деякі птахи летять у вирій, а … повертаються.
• Річки бувають глибокі й....
• Улітку дні довгі, а взимку....
• Сонце – найбільша планета Сонячної системи, а найменша планета – це …

Діти оцінюють свою роботу, враховуючи охайність і правильність.

Гра «Урожай»

Учитель готує фішки двох кольорів та 2 кошики. За їх допомогою об’єднує учнів у дві команди. Одна з команд «збирає» в свій кошик овочі, інша – фрукти. Збирати можна макети, реальні предмети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка швидше та вірно виконає завдання.

Гра «Рослини»

Учитель готує для гри великі малюнки, на яких зображено сад, город, поле, луки, ліс, клумбу (на кожній зображено шість рослин, які знають діти), та 36 маленьких малюнків із цими рослинами із двостороннім скотчем на зворотному боці. Великі малюнки використовують учні, а маленькі – учитель.

Учитель демонструє та називає рослини. Діти знаходять названу рослину на великому малюнку на накривають її. Перемагає той учень, який першим повністю заповнить малюнок з відповідними рослинами.

Гра «Сад, город, поле, лука»

Учитель кидає дітям по черзі м’яч і називає рослину.

 Учень, який спіймав м’яч, має швидко відповісти, де вона росте: у саду, на городі, полі, лузі.

Гра «Знайди пару»

Учнів об’єднують у дві команди: одній роздають листя, іншій – плоди. За сигналом учителя учні стають парами у такий спосіб, щоб листя відповідало плодам. Правильно дібрана пара проходить крізь «чарівну браму»  (двоє учнів – експертів піднімають догори зчеплені руки). Якщо завдання виконано неправильно, «брама» зачиняється.

Об’єктами для гри можна обрати:

• малюнки коріння та бадилля;
• малюнки тварин та роздруківки їх назв;
• малюнки тварин та їжі, яку вони їдять;
• малюнки тварин та їх слідів;
• малюнки грибів та їх назви.

Гра «Три однакових листки»

Учитель разом з учнями готує для гри натуральні об’єкти чи предметні малюнки. Гру проводять восени під час екскурсії. Учитель демонструє дітям лист з певного дерева, куща. Дітям слід знайти по три подібних листочка. Перемагає той, хто виконає завдання вірно і першим.

Гра «Збираємо букет»

Учитель готує для гри презентацію на кожному слайді якої зображена певна рослина. Під час демонстрації та опису рослини учитель використовує вірші.

Пролісок

Я пролісок синенький

І перший навесні                                  

Сказати вам раденький:

«Кінець! Кінець зимі!»

            З-під снігу мій листочок

            До сонця простягну

            І ніжний мій дзвіночок

            Вітатиме весну. 

                 К. Перелісна

Конвалії

Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки,

А як звуть їх – угадай?

          Це конвалії у гаї

          На галявині цвітуть

          І ніде, ніде немає

 Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати –

Шкода їхньої краси!

                              М. Познанський

Півники

У квітник побіля хати,

Збіглись півники чубаті.

Через ті чубки, мабуть,

Їх і півниками звуть.

                              В. Лучук

На столах перед дітьми лежать малюнки із стеблами квітів. Діти повинні домалювати й розфарбувати інші складові рослин, яким відповідають ці стеблини.

Гра «Орнамент із листя»

Учитель готує для гри листя дерев.

На початку гри учитель викладає візерунок із листочків в певній послідовності (наприклад, два листочки берези, один листочок клена, три листочки тополі тощо). Учні продовжують викладати самостійно подібну послідовність.

Гру можна провести у формі змагання чотирьох команд, які учитель об’єднав за порами року. Перемагає та команда, яка перша правильно виконала завдання.

Гра «Потрібно – не потрібно»

Учитель говорить: «Я хочу посадити овочі на городі. Морква потрібна?».                     Діти відповідають: «Потрібна».

Учитель перераховує ягоди, фруктові рослини та овочеві, а учні обирають саме ту культуру, яка відповідає певній групі рослин. Перемагає той учень, який жодного разу не помилився.

 

Гра «Збираємо врожай»

Дітей об’єднують у команди ( вітер, вода, вогонь).  Одна з них «збирає» овочі, друга – їстівні гриби, третя – фрукти. Збирати можна реальні предмети, макети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка вірно і швидше виконає завдання.

Гра «Що спочатку, а що потім?»

Учитель готує малюнки для фруктів, ягід чи овочів різної зрілості (наприклад, ягода зелена, червона, чорна). Можна використовувати плоди, які вже вивчали ( абрикос, перець, смородину, помідор, вишню).

Учитель роздає дітям малюнки. За сигналом діти, які мають однакову рослину різної зрілості, об’єднуються в групи.

У кожній групі вони мають розташуватися з малюнками від незрілого плоду до зрілого. Перемагає та група, яка в правильній послідовності та швидше стане в ряд.

Гра «Справжній кухар»

Учитель готує малюнки продуктів необхідних для приготування чи натуральні продукти. Дітей об’єднують в команди «Борщ», «Рагу», «Фруктовий салат». Серед продуктів необхідно пропонувати й ті, що не потрібні.

Учитель пропонує учням приготувати борщ, овочеве рагу чи фруктовий салат та презентувати його.

Гра «Магазин» 

Учитель готує для гри муляжі чи зображення овочів та фруктів.

Діти в «магазині» обирають товари самостійно, але «касир – учитель»  пропускає їх тільки за умови, якщо вони назвуть їх та віднесуть до певної групи. Якщо відповідь не задовольняє касира, він не пропускає покупця, який у цьому випадку радиться з дітьми і більш детально й точно відповідає на запитання касира.

Діти можуть об’єднуватися по двоє-троє для спільної покупки. Тоді вони розповідають про неї разом. Схвалюється відповідь, у якій використані вірші, загадки, прислів’я.

Гра  «Вигадана історія»

Учитель готує 4 набори зображень, або предметів, які відносяться до вивченої теми та ховає їх у «таємничу скриньку».

Під час гри представники 4 команд дістають із «таємничої скриньки» тематичні картинки, не пов’язані між собою. Необхідно, керуючись отриманими зображеннями, скласти захоплюючу розповідь за вивченою темою. Робота в групах відбувається протягом 10 хвилин. Під час розповіді історії оживлюють за допомогою зображень на дошці.

Гра « Впізнай мене»

Гру доречно проводити під час закріплення знань з  теми «План місцевості. Умовні знаки на плані місцевості».

Учитель готує 4 набори карток із умовними позначеннями до плану місцевості.

Перед початком гри учні об’єднуються в 4 групи за порами року.

Учитель починає читати загадки, а члени груп обирають правильні відповіді і підіймають картку на якій зображене умовне позначення, яке загадав учитель.

Правильні відповіді учитель записує на дошці.

Перемагає та команда, яка жодного разу не помилилась.

          Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить. (Річка)

 Така я велика,
Що й кінця не маю,
Лежу собі тихо,
Нікого не займаю.
Тільки мені добрі люди
День і ніч топчуть груди. (Дорога)

Із-за гірки, з-під крутої,
Прокрадається норою,
Та й до моря утіка,
Навіть менше ніж ріка. (Джерело)

Всі пани скинули жупани,
А один пан не скинув жупан. (Мішаний ліс)

Стоїть корито,
Повно води налито. (Ставок)

Суцвіттям пахучим цвіте навесні,
А осінню стиглі плоди медяні
Дарує нам щедро тобі і мені. (Сад)

Йде від хати і до хати,
А з місця не зрушить. (Стежка)

Весною шумить,
Літом холодить,
А взимку гріє. (Ліс)

 

Умита вранці росою,
Раз на рік поголена косою.
А трава росте й росте,

Бо дерев нема ніде (Лука)

Над глибокою рікою
Вигнув спину він дугою.
Всі по ньому їдуть,
Всі по ньому йдуть,
А з собою не беруть. (Міст)

Нитка кам’яна
Підперезала міста й села. (Шосе)

Хоч не море він, не річка,
Але в ньому теж водичка.
Він біжить через лісок.
Називається... (Струмок).
    Цікавою для школярів молодшого віку буде гра «Природниче лото» (Рис. 2, 3).

Учні заповнюють поля на картках малюнками певної групи тварин: свійських чи домашніх (Рис. 18), обирають місце існування цієї групи тварин.

 

Рис. 2. Природниче лото                                  Рис. 3. Природниче лото

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Баракина Т. В. Формирование научных понятий у младших школьников [Текст] / Баракина Т.В. // Начальная школа плюс до и после. – 2006. – № 10. – с.30–36 

2. Богданец Т. П. Характеристика природоведческих понятий [Текст]: (к вопросу о формировании естественнонаучных понятий и умственном развитии младших школьников) / Т. П. Богданец // Начальная школа плюс до и после. – 2007. – № 9. – С. 39-41. – Библиогр.: с. 41.

3. Болотна Ю. Креативний учитель – запорука творчого потенціалу учня [Текст] / Ю. Болотна // Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2012. – №15-16. – С. 97-99.

4. Галиева Е. В.  Дидактический потенциал физического образования в пропедевтике естественнонаучных знаний у младших школьников: Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: 13.00.02 / Галиева Елена Владимировна; Самарский государственный педагогический ун-т. – Самара, 2004. – 196 с.

5. Гич Г. М. Сторітелінг як інноваційна методика формування мовної компетентності [Текст] / Г. М. Гич //  Науковий вісник Миколаївського університету ім. В. О. Сухомлинського. –2015. – № 4. – С.188 - 192.

6. Сорока Т. В. Креативні методи в підході до сучасного уроку [Текст] /Т. В. Сорока // Науково – методичний журнал  «Основи здоров’я». –2017. – №10. – С. 11-13.

7. Гілевич Л.І. Сторітелінг в початковій школі як технологія розвитку критичного мислення [Електронний ресурс] / https://18047.blogspot.com/ – Дата звернення : 07.09.2018. – Назва з екрану.

8. Біда Д. Формування природничо-наукових уявлень і понять у молодших школярів засобами Міжнародного природничого інтерактивного учнівського конкурсу «КОЛОСОК» [Електронний ресурс]/file:///C:/Users/liana/Desktop/formuvannja-pryrodnycho-naukovyh -kolosok.pdf Дата звернення: 10.09.2018. – Назва з екрану.

9. Джигун Н.О. Формування природничої компетентності молодших школярів [Електронний ресурс] / file:///C:/Users/liana/Desktop/Природ%20компет.pdf Дата звернення: 10.09.2018. – Назва з екрану.

10. Дмитренко К.А. Працюємо з «особливою» дитиною у «звичайній»  школі [Текст] / К.А. Дмитренко, М.В. Коновалова, О.П. Семиволос // ТОВ «Видавнича група «Основа». – 2018. – с.66 - 88.

11. Лавриненко В. Я. Сторітелінг на уроках [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-237585.html Дата звернення: 14.09.2018. – Назва з екрану.

12. Онлайн-курс для вчителів початкової школи https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:MON-EDERA-OSVITORIA+ST101+st101/about.