ВИКОРИСТАННЯ ДИХАЛЬНОЇ ГІМНАСТИКИ У КОРИГУВАЛЬНІЙ ТА ОЗДОРОВЧІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ ТА УЧНЯМИ

ВИКОРИСТАННЯ ДИХАЛЬНОЇ ГІМНАСТИКИ У
КОРИГУВАЛЬНІЙ ТА ОЗДОРОВЧІЙ РОБОТІ
З ДІТЬМИ ТА УЧНЯМИ

В умовах навчального закладу дітей треба вчити правильно дихати, правильно рухатися, правильно пити, їсти, оберігати себе, правильно розслаблятися, правильно думати. Значне місце у корегувальній роботі мають посідати дихальні вправи. На кожному занятті, уроці мають бути присутні дихальні вправи. Крім того, мають плануватися та проводитися курси дихальної гімнастики для дітей, які мають певні відхилення у стані здоров'я.

Мета дихальної гімнастики:

•     навчити дітей правильно дихати носом;

•     впливати позитивно на нервову систему, на процеси обміну речовин, кровопостачання легень;

•     поліпшувати дренажну функцію легень, бронхів;

•     коректувати деформації хребта і грудної клітини, що розвиваються внаслідок

частих захворювань дитини;

•     підвищувати загальний тонус організму;

•     збільшувати обсяг легень і відновити повноцінне зовнішнє дихання.

Під час виконання дихальних вправ, слід обов’язково дихати ротом, що сприяє розвитку дихальної мускулатури, особливо м'язів, які забезпечують глибокий видих. Це дозволить не лише швидко ліквідувати кисневий голод, який утворюється внаслідок інтенсивної роботи, але й загартовувати організм.

Під час проведення занять на повітрі необхідно цілеспрямовано вчити дітей правильному диханню. Піднімання рук вгору, розведення їх в сторони, виправляння тулуба супроводжуються вдихом. Нахили, повороти тулуба, зведення рук, присідання та інше повинні супроводжуватися видихами, які посилюються цими вправами.

Практичний досвід переконує, що діти легко оволодівають дихальним оздоровчим комплексом, що є підготовчим етапом оздоровчої системи, який сприятливо впливає на загальний стан організму, зміцнює здоров'я, розвиває силу і спритність, допомагає боротися з недугами, посилює опірність організму застудним захворюванням, розвиває гнучкість, пластичність, координацію рухів. Дитячий інтерес стимулюється імітаційним характером вправ.

      Комплекс дихально - оздоровчих вправ доцільно зробити змістом ранкової гімнастики,  ввести його до заняття, уроку фізичної культури.

ВПРАВИ НА ДИХАННЯ

      Дихання - важливий фізіологічний процес, який відбувається автоматично, рефлекторно. Разом з тим, на дихання можливо впливати, регулюючи його, роблячи поверховим та рідким, затримуючи на декотрий час тощо. Процес дихання, який здійснюється дихальними центрами нервової системи, складається з трьох фаз;

1- видих;

2- пауза;

3- вдих.

Ці фази безперервно пов’язані, ритмічно йдуть одна за одною. Система дихальних вправ заснована на фізіологічних особливостях дихання, спрямована на розвиток дихального апарату (його гнучкості і еластичності, збільшення його обсягу) шляхом тренування мовленнєвого та голосового апарату (вимова окремих звуків, складів, слів і фраз), які узгоджені з відповідними вправами.

Нормальним вважається дихання, в якому бере участь весь дихальний апарат (всі відділи легень: верхні, середні і нижні). Воно має назву змішане або гармонійно - повне.

Також є нижнє або заспокоювальне дихання, середнє зміцнювальне дихання, верхнє або радісне дихання. Існує також особливе ритмічне дихання. Воно виконуються під час ходьби, при цьому треба йти спокійно, рівномірним кроком, розслаблено, опустивши плечі, а дихати треба рівномірно та вільно (наприклад: 2 кроки - вдих + 2 кроки - видих).

З метою успішного опанування дихальною гімнастикою необхідно дотримуватися наступних правил:

•      дихати із задоволенням, тому що позитивні емоції мають певний оздоровчий ефект;

•      концентрувати увагу на дихальних вправах, що збільшує позитивний вплив;

•      дихати треба повільно, це необхідно для насичення киснем організму;

•      виконувати кожну вправу не довше, ніж вона приносить задоволення;

•      дихати носом.

Кожна дихальна вправа складається з шістьох послідовних етапів, а

саме:

1. Прийняти позу і зафіксувати її.
2. Розслабитися.
3. Зосередитися на вправі, яка буде виконуватися.
4. Зробити глибокий вдих.
5. Виконувати дихальну вправу.
6. Відпочити після вправи, змінити позу.

Основна поза дихальної гімнастики - стати прямо, ноги нарізно, стопи - паралельно. Знайти зручне положення голови і тулуба, руки вздовж тулуба або ліва рука - на нижній частині живота, права - охоплює грудну клітину, приблизно на рівні ліктя (для контролю за актом дихання).

В основу методики проведення занять має бути покладено використання спеціальних дихальних вправ на фоні загально - розвивальних фізичних вправ. Основу дихальних вправ складають вправи з тривалим та сильним видихом. Цього можливо досягти вимовою голосних (ааа, ууу, ооо), шиплячих (ш, щ, ж), у поєднанні звуків (ох, ах, ух). Ці дихальні вправи ми проводимо в ігровій формі (звук бджоли, літака тощо). Співвідношення загально розвивальних вправ та дихальних вправ 2:1.

Навантаження буде поступово збільшуватися за рахунок зростання кількості повторів і ускладнення вправ.

До складу комплексу вправ рекомендую ввести елементи надування гумових іграшок, м’ячів (у заключній частині заняття).

Надування іграшок та м’ячів слід починати з 3 - 4 вдихів, поступово збільшувати їх кількість на 2 - 3 вдихи на кожному занятті, довести до повного заповнення іграшки повітрям. При цьому необхідно контролювати, щоб дитина вдихала повітря лище носом.

Дихальна гімнастика у дошкільному та молодшому шкільному віці спрямована на вирішення завдань:

       підвищення загального життєвого тонусу, загартування дитини, протидії її організму хворобам дихальної системи;

       розвиток дихальної мускулатури, збільшення рухомості грудної клітини та діафрагми, поліпшення лімфо - і кровообміну в легенях;

       поліпшення діяльності серцево - судинної системи та кровообігу.

ЛІКУЮТЬ ЗВУКИ

Позитивний ефект відмічається при використанні на заняттях, уроках звукової гімнастики. Дихальні вправи з вимовлянням звуків спрямовані на активізацію метаболічних процесів і клітинного обміну за рахунок звукової вібрації, яка, крім того, дозволяє поліпшити мікроциркуляцію в альвеолах, стимулює діяльність діафрагми, покращує дренаж мокроти, послаблює м'язи бронхів, підвищує емоційний тонус всього організму дитини.

Під час вимовляння звуків вібрація голосових зв'язок передається на легені, трахею, бронхи, а від них - на грудну клітину. Такий вібромасаж розслаблює м'яку мускулатуру бронхів.

Звуки вимовляються під час видиху максимально довго. Тривалість видиху повинна регулюватись самою дитиною, щоб не сприяти перенапруженню та появі кашлю.

Вимовляння тих або інших звуків по - різному впливає на організм             

1.       Звук «Н» стимулює мікроциркуляцію крові в області голови. При цьому долоню однієї руки слід класти на верхівку голови.
2.       Звук «В» стимулює мікроциркуляцію крові в області обличчя, гайморових пазух. Слід добиватися відчуття вібрації в цій області. Для тактильного відчуття вібрації тримати долоню слід на дистанції 5 - 10 см від губів (очі заплющенні).
3.       Звук «3» стимулює мікроциркуляцію крові в області голови та шиї. Долоню однієї руки слід покласти на передню частину шиї. Для маленьких дітей вправи можна назвати «комариком». Кисті рук підняти до плечей та, вимовляючи звук «з», махати «крилами» (рухи руками, зігнутими у ліктях).
4.       Звук «Ж» стимулює мікроциркуляцію крові в області грудної клітини. Ця вправа ефективна при появі мокроти у бронхах. Долоні слід покласти на грудину попереду і повільно тиснути на неї.
5.    Звук «М» покращує мікроциркуляцію крові і обмін речовин в області грудної клітини, діафрагми. Промовляючи цей звук, долоні покласти на область сонячного сплетіння.

6.   Звук «Р» надає сильної вібрації тканинам організму. Поліпшується кровообіг, стимулюються різні обмінні процеси, покращується вихід мокроти. Спочатку звук промовляється при розслабленому стані тіла, виконуючи дрібні рухи розслабленими ланками тулуба. Можна імітувати різні механізми (трактор, вантажівка). Потім звук промовляється з максимальним напруженням м'язів шиї, рук, спини, черевного пресу. При серцевих захворюваннях та хворобах печінки ця вправа протипоказана.
7.    Звуки «Б - П » стимулюють діяльність діафрагми, покращують дикцію за рахунок тренування губних м’язів. Долоні слід покласти на живіт, губи напружені (як гумові). Живіт на кожен звук напружується уперед, поштовхами. Долонями слід контролювати поштовхи. Звуки на кожен видих вимовляються 2-4 рази.

8. Звук «Т» стимулює діяльність діафрагми, покращує дикцію за рахунок тренування кінцівки язика; заспокоює кашель. Під час видиху кінчиком язика із зусиллям вдаряти по переднім зубах, промовляючи неодноразово звук «Т» («як стріляють»). На кожен звук - живіт енергійно напружувати.

9.    Звуки «ХА - ХА » стимулюють діяльність діафрагми, тренують голосові зв’язки (роблять голос мелодійним). Виконується дуже різкий видих, на кожен звук - енергійний рух животом.
10.    Звук «С» розслаблює дихальні м'язи. Під час вправи очі слід заплющити. Звук промовляється тихо, рівно, якомога триваліше (як хвиля перекочується по піску). Цю вправу добре

виконувати перед сном, а також - пщ час відпочинку між фізичними навантаженнями.

Ефективність занять дихальною гімнастикою значно підвищується, якщо додатково використовуються дихальні тренажери:

•       Склянка з водою - видування повітря через трубочку (С.Хрущов);

•       Ігри на дитячих музичних інструментах (М.Лазарєв);

•     Фабричні тренажери з регулюванням протидії під час вдиху - видиху (В. Фролов та інші.).

ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ

Г Очищаюче дихання: зробити глибокий вдих. Затримати дихання (2-3 с). сильними поштовхами видихати повітря через губи, складені трубочкою, та надувати щоки.

Г Голосове дихання: зробити глибокий вдих. Затримати дихання (2-3 с). широко розкривши рота, видихнути повітря зі звуком «ХА!». Опісля зробити очищаюче дихання.

Г Дихання, що оживлює нерви: зробити глибокий вдих. Затримати дихання (2-3 с). напружити руки, повільно їх підіймати угору, стискуючи у кулак пальці. Повільно видихаючи повітря, опускати руки донизу, поступово розслабляючи їх. Потім зробити очищаюче дихання.

Г «Ковальські міхи»: сидячи зі схрещеними ногами, тулуб прямий, руки повільно на стегнах. Швидко вдихати і видихати через ніс до 10 разів. Потім - вдихнути та затримати дихання на 5 - 7 сек. Повільно видихнути. Закінчити очищаючим диханням.

До занять добирати одну вправу. Кожну вправу робити до

трьох разів. Після останнього разу - очищаюче дихання.

ГІМНАСТИКА ДЛЯ ШИЇ ТА ГОРЛА

1. «Коник»: процокати язиком. Спочатку - повільно, потім - швидше; тихо, потім - гучніше. 15 - 20 с.
2. «Ворона»: вигукувати «кар - р - р - р!». зробити те саме, але не розкриваючи рот; беззвучно, голосно. 6-8 разів.

3. «Кільце»: рухаючи кінчиком язика по піднебінню,

засунути його якомога глибше. Навчитися робити це вільно, із закритим ротом. До ЗО с.

4. «Ситий лев»: дотягнутися язиком до підборіддя. 6-8 раз.
5. «Навчитись позіхати»: голосно - беззвучно («о - хо - хо»). При позіханні покращується кровообіг мозку. 5-6 разів.
6. «Трубочка»: губи скласти трубочкою, зробити колові рухи за та проти годинникової стрілки, дотягнутися до носа, до підборіддя. До ЗО с.
7. «Мені смішно»: перед дзеркалом підморгуючи собі, усміхнутися, натискуючи на кінчик носа та засміятися.

3.  «Кільце»: рухаючи кінчиком язика по піднебінню,

росунути його якомога глибше. Навчитися робити це вільно, із закритим ротом. До ЗО с.

4. «Ситий лев»: дотягнутися язиком до підборіддя. 6-8 раз.
5. «Навчитись позіхати»: голосно - беззвучно («о - хо - хо»). При позіханні покращується кровообіг мозку. 5-6 разів.
6. «Трубочка»: губи скласти трубочкою, зробити колові рухи за та проти годинникової стрілки, дотягнутися до носа, до підборіддя. До ЗО с.
7. «Мені смішно»: перед дзеркалом підморгуючи собі, усміхнутися, натискуючи на кінчик носа та засміятися