Конспект уроку з легкої атлетики

План -  конспект уроку з легкої атлетики

Тема. Різновиди ходьби і бігу. Біг з прискоренням на визначених відрізках.

Завдання:1.  Продовжити ознайомлення учнів з прави­лами загартування організму.

2.  Повторити різновиди ходьби і бігу.

3.  Повторити біг з прискореннями на визначе­них відрізках.

4.  Сприяти   розвитку   швидкісно - силових якостей учнів.

Місце проведення: спортивний майданчик, стадіон.

Інвентар:, свисток,  секундомір, м'ячі.

План -  конспект уроку з легкої атлетики

Тема. Різновиди ходьби і бігу. Біг з прискоренням на визначених відрізках.

Завдання:

1.  Продовжити ознайомлення учнів з прави­лами загартування організму.

2.  Повторити різновиди ходьби і бігу.

3.  Повторити біг з прискореннями на визначе­них відрізках.

4.  Сприяти   розвитку   швидкісно-силових якостей учнів.

Місце проведення: спортивний майданчик, стадіон.

Інвентар:, свисток,  секундомір, м'ячі.

Основними засобами розвитку швидкісно-силових якостей є вправи швидкісно-силового характеру – різноманітні стрибки, пробігання коротких відрізків, метання м’ячів і інших предметів на дальність, з різних вихідних положень.

Серед різноманітності засобів розвитку фізичних якостей не останнє місце займають спортивні і рухливі ігри, а також естафети. Крім того ігри в процесі тренувань підвищують емоційність заняття, що є дуже важливим для школярів.

Дитячий і підлітковий вік особливо сприятливий для розвитку координаційних здібностей, швидкості, швидкісно-силових якостей, загальної витривалості, у подальшому виникає можливість для розвитку м’язової сили, спеціальної витривалості у спортсменів..

Працюючи із школярами 11-12 років кожен вчитель повинен дотримуватися певної послідовності завдань і не намагатися розв’язати їх одразу, при доборі засобів і методів враховувати рівень його функціональних можливостей і тоді підготовленість школяра буде прогресивно зростати.

Учні повинні знати, що; розвиток фізичних якостей (насамперед швидкісно-силових) сприяє збільшенню швидкості бігу; підвищенню швидкості бігу сприяють активне відштовхування за рахунок повного випрямлення опорної ноги в колінному і гомілковостопному суглобах і більший винос уперед стегна махової ноги; піднімання стегна махової ноги забезпечує кращі умови постановки ноги на опору; скутість і напруженість під час бігу не дозволяє економічно й ефективно виконувати бігові рухи, приводять до зайвих енергетичних витрат і зниження швидкості.

Учні повинні вміти: пробігати коротку дистанцію у швидкому темпі, зберігаючи волю рухів і їхню правильну структуру; візуально визначати помилки в техніці бігу на швидкість.

Методичні поради щодо запобігання травм на заняттях швидкісної спрямованості.

Типові травми, що виникають на заняттях швидкіснї спрямованості, це: розтягнення або розриви м’язів, зв’язок та сухожиль. При надмірних навантаженнях та зловживаннях тривалими натужуваннями можуть виникати деструктивні зміни у серцево-судинній системі.

До типових причин травмування та порушень у роботі ССС належать організаційні недоліки та методичні помилки.

До організаційних недоліків належать несприятливі санітарно-гігієнічні (недостатнє освітлення, слизька підлога тощо) та метеорологічні (холод, надмірна вологість тощо) умови занять; неякісний інвентар, обладнання та екіпіровка; порушення правил безпеки та дисципліни на заняттях.

До методичних помилок належать:

• виконання вправ з граничними та біля граничними обтяженнями на фоні втоми, що може стати причиною розтягнень і розривів м’язів, зв’язок та сухожиль, травм суглобів; перенапруження серцево-судинної системи;
• зловживання силовими навантаженнями з великими обтяженнями на хребет може призвести до порушень постави, деформацій, ущільнення або грижі міжхребцевих дисків тощо;
• застосування великих обтяжень у вправах, техніка виконання яких недостатньо засвоєна (недосконала міжм’язова координація), призводить, як правило, до травмування слабких ланок опорно-рухового апарату.
• зловживання тривалими навантажуваннями може призвести до порушень у роботі серця, розширення судин, порушень капілярного кровообігу тощо.

Враховуючи вище наведені методичні помилки, на заняттях силової та швидкісно-силової спрямованості необхідно неухильно дотримуватися таких правил:

• перед тренуванням провести ретельну розминку та зберігати організм у теплі протягом усього заняття;
• величини обтяжень та загальний обсяг силових навантажень слід збільшувати поступово, особливо на початкових етапах занять силовими вправами;
• обачливо визначати величину обтяження у кожній новій вправі. Спершу необхідно добре засвоїти їх техніку з легкими та помірними обтяженнями;
• не слід затримувати дихання під час виконання силових вправ з неграничними обтяженнями;
• уникати надмірних навантажень на хребет. Під час виконання вправ з граничними та біля граничними обтяженнями користуватися спеціальним важкоатлетичним поясом. В інтервалах відпочинку між силовими вправами доцільно розвантажувати хребет – виконувати виси на перекладині, гімнастичних кільцях, шведській стінці; систематично зміцнювати м’язи черевного пресу та тулуба;
• систематично зміцнювати м’язи стопи за допомогою вправ локального впливу. Це сприятиме зростанню пружності стопи і допоможе уникнути значної кількості травм рухового апарату;
• вправи з граничним та біля граничним обтяженнями виконувати тільки на жорсткій підлозі і тільки у взутті, яке міцно фіксує п’ятигомілковий суглоб;
• не виконувати глибокий вдих перед навантажуванням, щоб запобігти перенапруженню серцево-судинної системи. Оптимальним буде напів вдих або вдих на 60 – 70% від глибокого вдиху; при максимальному напруженні з навантажуванням слід закрити очі, щоб запобігти пошкодженню ніжних судин очей та напружити сфінктери ануса, щоб запобігти геморою;
• вправи на розтягування в інтервалах відпочинку між силовими вправами не слід виконувати з великим напруженням. Амплітуда рухів повинна бути на 10 – 20% меншою за максимальну у відповідному суглобі;
• при відчуттях болю або поколювання у м’язах, зв’язках, сухожиллях чи суглобах слід негайно припинити виконання відповідної вправи;
• виконуючи стрибки у глибину, приземлення на обидві (одну) ноги(у) необхідно здійснювати на носки з подальшим пружним опусканням на всю стопу. У момент приземлення і наступного відштовхування ноги зігнуті (120 – 140) у колінних суглобах. Для амортизації використовують гумове покриття товщиною 2-3 см;
• зістрибування може здійснюватися з висоти 30-100 см залежно від силової підготовленості людини та маси її тіла. Ефективність відштовхування значно покращується з застосуванням додаткових орієнтирів. Наприклад, під час відштовхування вгору дістати рукою підвішений предмет, під час відштовхуванні вперед-вгору – перестрибнути через бар’єр певної висоти тощо. Висота, з якої виконуються стрибки у глибину, має зростати поступово. Втома і біль у м’язах є свідченням про недовідновлення систем організму студента і сигналом для здійснення корекції подальших навантажень.

Наведені методичні поради можуть бути застосовані щодо виконання усіх вправ силової спрямованості: вибухові віджимання в упорі лежачи, вибухові вправи на спеціальних тренажерах, стрибки з додатковим обтяженням, скоки на одній нозі, стрибки на двох ногах через бар’єри тощо.