ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВОГО МЕТОДУ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 5 КЛАСІВ НУШ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Інститут післядипломної освіти 

Науково-методичний центр   професійного  розвитку педагогічних  працівників

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВОГО МЕТОДУ ДЛЯ

АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 5 КЛАСІВ НУШ

ПРИ ВИВЧЕННІ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уманець Т.О., учитель інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 224 м.Києва

           

1.       АКТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ТЕМИ

 

Тема даної роботи надзвичайно актуальна, оскільки українська освіта середньої ланки наразі проходить реформування відповідно до концепції Нової Української Школи. Новий зміст освіти, оснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації, педагогіка партнерства – ось одні з головних принципів Нової Української Школи. 

Досягненню саме таких завдань сприяє впровадження дослідницькопошукового методу. Організація творчого пошуку на уроці, що вимагає застосування на практиці засвоєних знань,  або навіть і  «відкриття» нових знань у ході дослідження – ідеальні засади саме для формування компетентностей. 

В ході такої роботи якнайбільше умов для втілення педагогіки партнерства – адже під час дослідницько-пошукової діяльності учитель і учні стають «на один бік» процесу здобуття знань – і взаємодіють як партнери, і поділяють відповідальність за результати власної діяльності. Формується при цьому і самостійність, і здатність до самоосвіти, до роботи з інформацією.

Тому і мотивація у здобувачів освіти під час такої діяльності зовсім інша, аніж на «стандартних» уроках, адже прагнення отримати знання як результат, здобути інформацію в ході дослідження посилюється і природньою дитячою цікавістю, і бажанням експериментувати, пізнавати. Емоційне забарвлення такої роботи  більш насичене, яскраве, і кожна нова розкрита таємниця природи – це для учнів радість.

Державний стандарт базової загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, визначає, що в природничій освітній галузі здобувач освіти в 5-6 класі :

1)         пізнає світ природи засобами наукового дослідження;

2)         опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту;

3)         усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини; відповідально поводиться для забезпечення сталого розвитку суспільства;

4)         розвиває власне наукове мислення, набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

Метод дослідницько-пошукового навчання забезпечує досягнення здобувачами освіти  саме таких результатів, адже знаходить своє застосування в кожному з перерахованих вище критеріїв. 

 

 

2.      СТАН ВИВЧЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВОГО МЕТОДУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ

 

Застосування дослідницько-пошукового методу в навчанні  розпочалось більше ніж півтора століття тому. Сутність його полягає в тому, що під час самостійного спостереження і вивчення об’єктів природи школярами, отримання конкретних фактів викликає процес розмірковування, співставлення, перенесення знань – і формування нових знань. Тобто – учні самостійно здобувають знання під час дослідження проблеми.

Вивчення дієвості такого навчання завжди цікавило провідних науковців і практиків. На важливість самостійного пошуку в освіті й вихованні вказували ще Я. Коменський, Дж. Локк, Й. Песталоцці, К. Ушинський, M. Moнтecopі та інші. Дослідженням цього методу займався на початку ХХ століття Б.Є.Райков; продовжили ці дослідження М.М.Рубінштейн, В. А. Шіголев, К.Н. Ягодовский. Саме К.Н.Ягодовський почав розвивати методику застосування такого навчання. Дослідницький метод навчання із середини 50-х років вивчали М.Н. Скаткин, М.І. Махмутов, І.В. Дорно, Ю.В. Сенько, В.В. Успенський, Н.М. Мочалова, Т. А. Камишнікова та ін Найбільш послідовно описав його І.Я. Лернер. 

В світовій педагогічній спадщині цьому присвячені також дослідження

Д.Дьюі, Е.Пархерст, Е.Торндайк – США; О.Декролі, Е.Демолен, П.Кергомар – Франція; М.Монтессорі – Італія; А.Ферьєр – Швейцарія; Г.Кершенштейнер, В.Лай, Е.Мейман – Німеччина  та ін.

Вільям Кіллпатрік (США) розробив широко відому в світовій педагогіці "проектну систему навчання" ("метод проектів"), суть якої полягала в тому, що діти, виходячи зі своїх інтересів, разом з учителем виконували власний проект, вирішуючи певне практичне, дослідницьке завдання.

Великого значення дослідницькій діяльності у навчанні молоді надавав видатний вітчизняний педагог К. Ушинський, зазначаючи, що розум формується шляхом спостереження та переробки цих спостережень, утворення уявлень, суджень і понять, подальшого перетворення цих понять у нові судження і нові зовнішні поняття. Критикуючи старі підходи до освіти, К. Ушинський писав, що "нова школа" має розділяти і організовувати працю вчителя і учнів, вимагати, щоб діти якомога більше працювали самостійно, а вчитель керував цією самостійною працею і надавав для нього новий матеріал.

Наразі в країнах світу приділяється велика увага саме дослідницькопошуковому методу : це система ІBSE («Іnquiry based science education») у США, ESFI у Франції, BOV у Чехії,  IBE у Великобританії та інші.

Зокрема, система ІBSE досліджувана понад 20 років доктором Робін М. Гілліс. «Наука, заснована на дослідженні, використовує дослідницький підхід до викладання та навчання, коли учням надається можливість досліджувати проблему, шукати можливі рішення, робити спостереження, ставити запитання, перевіряти ідеї, мислити творчо та використовувати свою інтуїцію», –  стверджує Робін М.Гілліс.

Таким чином, вітчизняний і зарубіжний досвід впровадження дослідницькопошукового навчання цікавий для українських педагогів; він може отримати застосування не лише в предметах природничого напряму, а й інших шкільних дисциплінах. 

 

 

3.       ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ДОСЛІДНИЦЬКО-

ПОШУКОВОГО НАВЧАННЯ В ПРАКТИЦІ ЗЗСО

 

Відповідно до методичних джерел, дослідницько-пошуковий метод навчання передбачає виконання здобувачами освіти певних видів діяльності у такій послідовності:

1.Спостереження і вивчення фактів, виявлення суперечностей у предметі дослідження (постановка проблеми).

2.  Формулювання гіпотези щодо розв'язання проблеми.

3.  Побудова плану дослідження.

4.  Реалізація плану.

5.Аналіз і систематизація одержаних результатів, формулювання висновків. 

Передбачається  самостійне проходження учнями всіх етапів експерименту аж до аналізу отриманих результатів.

Як це можна реалізувати на уроках?

•     Педагог разом з учнями формулює проблему.

•     Нові знання учням не повідомляються. Учням належить отримати їх самостійно під час дослідження проблеми. В їх завдання входить також порівняння різних варіантів відповідей і визначення тих коштів, які дозволять досягти потрібного результату.

•     Діяльність вчителя в основному передбачає оперативне управління тим процесом, який здійснюється при вирішенні проблемних завдань.

•     Отримання нових знань відбувається з високою інтенсивністю і з підвищеним інтересом. При цьому предмет пізнається досить глибоко і міцно.

•     Дослідницький метод навчання передбачає здійснення процесів спостереження і пошуків висновків під час роботи з книгою, виконання письмових вправ, а також лабораторних і практичних робіт.

Реалізація дослідницько-пошукового навчання можлива при використані технологій активного навчання, учнівських проектів; за допомогою педагогічних прийомів: дискусія, круглий стіл, мозковий штурм, хмара понять, рольова гра, моделюванння, та багато інших.

При цьому необхідно приділити надзвичайну увагу саме навикам роботи з інформацією в різних видах, тобто – розвиткові інформаційної компетентності. Не секрет, що великий відсоток дітей не мають навіть сформованого навика усвідомленого читання; робота з великим обсягом інформації виснажує їх увагу, пам’ять і мислення. Емоційний інтелект також потребує поступового розвитку. В своїй   роботі я прагну приділяти увагу саме розвитку пізнавальних психічних процесів та емоційного інтелекту. До прикладу, включаю в уроки ігри і вправи на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, сенсорного сприйняття, навичок взаємодії.

Ще один важливий акцент необхідно поставити на ролі учителя в дослідницько-пошуковому навчанні. Це той випадок, коли під час дослідницької діяльності учнів учитель стає посередником, який спільно з учнями як партнер бере участь у пошуку рішень. Учитель готує навчальну ситуацію, проблему  (на перших етапах), обладнання. Учитель може допомогти у пошуку, але не дає готових знань і рішень. Для цього можна використовувати запитання, що спрямовують учнів. 

І, відповідно, учитель оцінює прогрес розвитку компетентностей, а не рівень знань. Оцінює розуміння учнями змісту і їхні спроби пошуку, а не результат експерименту. 

Така трансформація ролі учителя вимагає додаткових інтелектуальних та емоційних зусиль, пошуку нових ресурсів, готовності до змін, до гнучкості в роботі на уроках і поза ними. 

Як на мою думку, проблематика фахового розвитку і становлення особистості педагога Нової української школи в реальних умовах української системи освіти потребує надзвичайної уваги і активного практичного вирішення.

 

 

4.       ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВОГО

МЕТОДУ У ВЛАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Викладання в 5 класах інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» я розпочала із вересня 2022 року. Під час розгляду модельних навчальних програм обрала програму  «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шаламов Р.В., Каліберда М.С., Григорович О.В., Фіцайло С.С.).

У методичних рекомендаціях щодо викладання предметів природничої галузі у 2022 році наголошено: «Інтегрований курс “Пізнаємо природу” є пропедевтичним і формує дослідницькі компетенції, що є важливими з огляду на наступне вивчення окремих природознавчих предметів у другому циклі базової середньої освіти, та закладає підвалини розуміння цілісної природничонаукової картини світу.

Основна змістова складова інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» полягає у формуванні дослідницької компетенції, її закцентовано на активному діяльнісному здобутті природничих навичок та одночасно знань про природу завдяки її дослідженню» (Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, 5 клас, Природнича освітня галузь. Лист МОН 1/9530-22 від 19.08.2022 року). 

Таким чином, дана програма створює усі методичні передумови для роботи над впровадженням дослідницько-пошукового методу на уроках курсу «Пізнаємо природу».

Для забезпечення в школі № 224 міста Києва матеріальної бази, за сприяння і підтримки адміністрації та спільними силами учителів кафедри природничих наук,  було облаштовано кабінет наук про природу і людину, де відбувається викладання не лише інтегрованого курсу «Пізнаємо природу», а й курсів «Здоров’я, безпека та добробут», «Етика» (5 класи), предмету «Основи здоров’я» (6-9 класи). 

Кабінет облаштований відповідно до концепції НУШ, являє собою мобільний освітній простір, розподілений на динамічні зони для різних видів діяльності, самоосвіти, відпочинку і розвитку тощо. Кабінет обладнаний небхідними технічними засобами. Під час проведення занять використовуються мультимедійний проектор і екран, ноутбук, Wі-Fi роутер. 

 

 

 

 

         

       

         

 

При кабінеті облаштовано дослідницьку природничу лабораторію, де учні мають змогу працювати із наочністю, виконувати практичну частину проектів при вивченні курсу «Пізнаємо природу». Для цього маємо прилади для вивчення та вимірювання оточуючого середовища, набори об’єктів живої природи, зразки мінералів, природних матеріалів тощо. 

 

 

         

 

         

Щоб лабораторія не ставала музеєм, усі її матеріали і зони, на мою думку,  мають бути динамічними, гнучкими, які легко змінюються залежно від змісту і цілей уроків у кожен період часу. Так, у нашій лабораторії зміст і наповнення її варіюються залежно від видів діяльності, проектів, у яких задіяні учні. Для висвітлення діяльності використовуються зони «Наші проекти», «Фотозвіти», де учні мають змогу демонструвати власні роботи, бачити відображення дослідницько-пошукової діяльності. Про кожного з мешканців нашого «Живого куточка» або про об’єкти наших досліджень є цікавий інформаційний постер, який часто приваблює увагу не лише п’ятикласників, а й інших учнів школи. В перспективі йдемо до того, що учні 5 класів зможуть готувати подібні інформаційні матеріали самостійно.

Як вже було сказано вище, дослідницько-пошуковий метод навчання передбачає виконання здобувачами освіти певних видів діяльності у такій послідовності:

1.    спостереження і вивчення фактів, виявлення суперечностей у предметі дослідження (постановка проблеми);

2.    формулювання гіпотези щодо розв'язання проблеми;

3.    побудова плану дослідження;

4.    реалізація плану;

5.    аналіз і систематизація одержаних результатів, формулювання висновків.

Із вересня 2022 року ми з учнями 5 класів вивчаємо елементи таких видів діяльності в ході уроків курсу «Пізнаємо природу». Протягом першого семестру 

ми вчились спостерігати і класифікувати, вимірювати і порівнювати; працювати з інформацією, з інфографікою (навчальний проект «Опосередковане спостереження за пожежею в природному середовищі»). 

Ми вже провели багато цікавих уроків і в нашій лабораторії, і на відкритому повітрі в природному оточенні. 

 

Уроки «Пізнаємо природу», тема – «Спостереження за осінніми явищами в житті рослин. Будова рослин»

 

       

Ми вивчали рослини, спостерігали і намагались зрозуміти таємниці осінніх явищ – чому жовтіє листя? Чому відбувається листопад? Збирали природні матеріали  - плоди різних древ, гербарії, виготовляли креативні вироби з них.

 

 

Навчальний проект «Вимірювання і порівняння масиву даних». Визначення середнього зросту хлопців та дівчат у класі. Вимірювання проводили весело, а от порівнювати результати, будувати таблиці – ще було важкувато…

                                      

                 

Навчальний проект «Визначення фізичної величини за результатами вимірювання». Порівняння різних способів вимірювання швидкості руху людини та швидкості вітру. Створення анемометра.

                 

Навчальний проект «Спостереження за реальним фізичним процесом (зміною агрегатного стану)». Визначення мети спостереження, виміряти температуру плавлення льоду/парафіну. 

Розуміння сутності станів речовин набагато легше відбувається на наочності, навіть молекулярну різницю цих станів п'ятикласники зрозуміли швидко.  

                          

                 

Навчальний проект «Класифікація об’єктів неживої природи за запропонованими ознаками» (класифікація корисних копалин , гірських порід і мінералів).

Із класифікацією за зовнішніми ознаками учні впорались успішно. Проблемою стало формування висновків проекта, аналіз отриманих даних – це поки що слабкі місця багатьох пятикласників.

 

Навчальний проект «Створення реальної моделі на основі власних спостережень». Дослідження особливостей форми й розташування елементів квітки.

Зіштовхнулись із проблемою вибору матеріалів для моделі; не усі пятикласники змогли послідовно виконати етапи проекту, прагнучи до моделі як виробу, а не до ретельного вивчення об'єкту моделюванння. Але, разом із тим, у частини учнів прокинувся процес творчого проектуванння.  

 

                 

Дослідницько-пошукова діяльність в нас не обмежується програмним матеріалом. 

Так, в рамках акції міжнародного благодійного соціально-освітнього проекту «Flowers4school: квіти для школи» ми висаджували в горщики посадковий матеріал – тюльпани, нарцисси, піони, гіацинти. Діти вивчали цикли життя рослин, вчились розуміти зв'язок між умовами вирощуванння і розвитком, цікаво і весело виконали спільну важливу роботу. В акції брали участь учні 5-9 класів школи.

                         

                 

 

При застосуванні дослідницько-пошукового методу я прагну, щоб учні за період 5-6 класів  розвинули дослідницьку компетентність, вийшли на нові  рівні:

-         спочатку я ставлю перед учнями проблему і одночасно з цим намічаю методику її розв’язання. Діти шукають відповідь або самостійно, або під безпосереднім керівництвом учителя.

-         пізніше проблема ставиться учнями. Я надаватиму допомогу в її вирішенні. У цьому випадку нерідко використовується колективний або груповий пошук відповіді.

-         в ідеалі - проблема ставиться і вирішується учнями самостійно.

Тобто, в перспективі ми йдемо до самостійності в пізнанні природи і вирішенні практичних запитів, пов’язаних з нею. В тому числі – соціально значимих проектів, формуванні відповідального суспільного  ставлення до природного середовища нашої планети.

           

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.      До історії становлення дослідницького навчання // Дослідницький компонент у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів та позашкільних закладів освіти: ретроспектива і перспектива : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 21 листопада 2013 року, м. Київ. – К.: Інститут обдарованої дитини, 2013. – С. 6-13.

2.      Алексєєв Н.Г., Леонтович А.В. Критерії ефективності навчання учнів дослідницької діяльності // Розвиток дослідницької діяльності учнів: Методичний збірник. - М .: Народна освіта, 2001. - С. 64-68.

3.      Алексєєв Н.Г., Леонтович А.В., Обухів А.С., Фоміна Л.Ф. Концепція розвитку дослідницької діяльності учнів // Дослідницька робота школярів. - 2002. №1. - С. 24-33.

4.      Леонтович А.В. Дослідницька діяльність учнів. Збірник статей // Бібліотека журналу «Дослідницька робота школярів», серія «Збірки та монографії», М., 2006, 114 с.

5.      Леонтович А.В. Моделювання дослідницької діяльності учнів:

практичні аспекти // Шкільні технології. - 2006, № 6, с. 89-98.

6.      Кларін, М. В. Інноваційні моделі навчання в зарубіжних педагогічних пошуках / М. В. Кларін. - М., 2004.

7.      Що таке наука, заснована на дослідженні? Дана Бульба https://ssec-siedu.translate.goog/stemvisions-blog/what-inquiry-basedscience?_x_tr_sl=auto&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk&_x_tr_pto=wapp

8.      Тeacher’s guide to the creativ process 10 steam activities. Destination Imagination, 2022

9.      10 безкоштовних і веселих навчальних завдань на основі дослідницької діяльності 10 Free Activities - Inquiry Based Learning Games

10.Інноваційне наукове навчання  Innovative Science Learning - Science Education Projects  

11.https://sciencevoicesorg.translate.goog/?_x_tr_sl=auto&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk&_x_tr_pto= wapp  

12.https://what.com.ua/doslidnickii-metod-navchannia/  

13.https://oplatforma.com.ua/article/2361-metodi-navchannya  

14.Дослідницький метод навчання на його використання на уроках біології

https://allreferat.com.ua/uk/pedagogika_metoduka_vukladanny/kursovaya/4 68