Використання ефективних психологічних стратегій соціалізації педагогічних працівників для профілактики синдрому «емоційного вигорання»

Використання ефективних психологічних стратегій

соціалізації педагогічних працівників

для профілактики синдрому «емоційного вигорання»

в контексті сталого розвитку

 

Конспект практичного терапевтичного заняття

 

1. Вступ

Створення умов для реалізації  потенціалу вчителя, соціалізація його особистості як основа сталого розвитку

             2.  Основна частина

Використання ефективних психологічних стратегій соціалізації педагогічних працівників для профілактики синдрому «емоційного вигорання»

 (план-конспект практичного терапевтичного заняття).

3. Висновки

Практичне  застосування досвіду та його результативність

             4. Список використаних джерел

             5. Додатки

Вступ

Створення умов для реалізації  потенціалу вчителя,

соціалізація його особистості як основа сталого розвитку

 

 «Сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти свої потреби». («Наше спільне майбутнє», звіт Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р. )

Мета сталого розвитку суспільства:

«Краща якість життя для кожного тепер і для поколінь, що приходять» 

Основні критерії, за якими досягається ця мета, є наступні:

•                  Розвиток людського потенціалу 
•                  Ефективна захищеність природного довкілля 
•                  Бережливе, раціональне і якісне використання природних ресурсів 
•                  Високі і стійкі рівні зростання економіки та зайнятості 
•                  Розбудова суспільства знань 
•                  Входження України у європейське суспільство 

Людина – це джерело й водночас головна рушійна сила розвитку суспільства. Розвиток людини, створення умов для реалізації її інтелектуального та творчого потенціалу є основою сталого розвитку суспільства. Головна особливість концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку полягає у тому, щоб змінити, у першу чергу, характер мислення особистості, її ціннісні пріоритети та форми поведінки, в основі яких – виважене та відповідальне ставлення до своїх дій, активна громадська позиція, вміння пристосовуватися до соціальних змін і, одночасно, пристосовувати їх до власних потреб.

Тобто  формування досвіду і цінностей, необхідних для сталого розвитку.

Впровадження освіти для сталого розвитку потребує нових педагогічних моделей, нової педагогічної культури та мислення, нового педагогічного змісту.

Нові умови зумовлюють нові вимоги, потребують адекватної діяльності. Зрозуміло, що академічна освіта, яку здобули педагоги кілька років тому або й кілька десятків років тому, досвід, набутий в абсолютно протилежних сучасним устремлінням соціальних, політичних, ідеологічних взаємозв'язках, потребують як суттєвого перегляду, переосмислення, так і ґрунтовного поновлення. Саме в процесі методичної роботи, коли формується і вдосконалюється професійна компетентність і педагогічна майстерність, створюється такий колектив, що орієнтує свої професійні потреби на результативну діяльність.

''Метою освіти, - зазначено у Законі України «Про освіту», - є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору...''

       Такі глобальні завдання вирішуються у процесі соціалізації через засвоєння людиною особистісних цінностей, соціальних норм та  моделей поведінки.

Ці пріоритети передбачають активну позицію кожної людини, зокрема, її самореалізацію у матеріальній і духовній сферах суспільного життя, дотримання  конституційних норм тощо         У запропонованому обласному науково-методичному проекті «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства», над яким ми працюємо впродовж 2015-2020 рр., термін «соціалізація» визначається як накопичення людиною соціального досвіду та відтворення його у власній життєдіяльності.

У відповідності  основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі, наша школа визначила свою тему розробки обласного Проекту як «Системне впровадження в педагогічну практику школи сучасних освітніх стратегій соціалізації через засвоєння особистісних цінностей, соціальних норм і моделей поведінки».

З метою підготовки педагогічних кадрів до використання інноваційних освітніх технологій та реалізації завдань проекту ми пропонуємо висвітлити  один з пріоритетів Проекту, а саме «Зміцнення фізичного, психічного та психологічного    здоров’я    педагогічного   працівника,  запровадження  здоров’язберігаючих  технологій освітнього процесу».

         Загальновідомо, що професія педагога - одна з найбільш енергоємних. Для її реалізації потрібні величезні інтелектуальні, емоційні та психічні витрати. В останні роки проблема збереження психічного здоров'я педагогів стала особливо актуальною. Сучасний світ диктує свої правила, перетворення в системі освіти також піднімають планку: вітається творчий підхід до роботи, новаторство, проектна діяльність, інноваційні педагогічні технології. Збільшується не тільки фахове навантаження, разом з ним зростає і нервово-психічне напруження особистості, перевтома,  страхи опинитися непрофесіоналом, страх перед контролем. Така ситуація досить швидко призводить до емоційного виснаження, відомому як «синдром емоційного вигорання». «Емоційно вигорілі» педагоги відрізняються підвищеною тривожністю і агресивністю, категоричністю і жорсткою самоцензурою. Ці прояви значно обмежують творчість і свободу, професійне зростання, прагнення до самовдосконалення. У результаті особистість педагога зазнає ряд таких деформацій, як негнучкість мислення, надмірна прямолінійність, повчальна манера говорити, надмірність пояснень, розумові стереотипи, авторитарність. Педагог стає своєрідною «ходячою енциклопедією»: він знає, що потрібно, як потрібно, коли, навіщо і чому, і чим все це закінчиться. Але при цьому він стає абсолютно закритим і несприйнятливим до будь-яких нововведень і змін. Емоційне вигоряння - це свого роду вироблений особистістю механізм психологічного захисту у вигляді повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі впливи. Професійна діяльність працівників шкіл  рясніє факторами, що провокують емоційне вигорання: висока емоційна завантаженість, величезне число емоціогенних факторів, щоденна і щогодинна  відповідальність за життя і здоров'я всіх учасників педагогічного процесу. До того ж педагогічні колективи, як правило, одностатеві, а це - додаткове джерело конфліктів. У результаті вчитель стає заручником ситуації емоційного вигорання, бранцем стереотипів емоційного і професійної поведінки.

Тому цією роботою ми ставимо за мету реалізацію основної ідеї освіти сталого розвитку шляхом визначення ефективних психологічних  стратегій   профілактики синдрому «емоційного вигоряння»  для активізації механізмів соціалізації педагогічних працівників, стимуляції розвитку рівня їх  життєвої компетентності  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

 

Використання ефективних психологічних стратегій

соціалізації педагогічних працівників

для профілактики синдрому «емоційного вигорання»

(план-конспект практичного терапевтичного заняття)

 

Цілі:

профілактика психологічного здоров'я педагогів, ознайомлення з прийомами саморегуляції.

Завдання:

•                  визначення зон проблемності, «перекосів» у розподілі психічної енергії;
•                  аналіз прояву ознак вигорання;
•                  виділення джерел задоволення професійною діяльністю;
•                  зниження рівня емоційного вигорання педагогів.

Форма проведення  - коло спілкування, можливе вільне переміщення при виконанні вправ

Матеріали та обладнання: ноутбук, папір, ручки, аркуші з друкованою основою, пам'ятки, презентації, мелодії для релаксації.

Композиція: психотерапевтичне заняття складається з трьох блоків.
           Перший (вступний, аргументація, очікування) спрямований на створення атмосфери довіри, доброзичливості та прийняття учасниками  один одного.

Другий (основний) спрямований на пошук можливостей і заходів для зниження емоційної напруги.

Третій (заключний) - на знайомство з методами швидкого зняття емоційного і фізичного напруження, дихальної та звукової гімнастики, тощо

Блоки заняття складаються з 5 частин

План проведення психотерапевтичного заняття

І частина - створення атмосфери довіри, доброзичливості та прийняття учасниками тренінгу один одного.

      1. Привітання (презентація «Це я»)

      2. Вправа «Поза Наполеона»

      3. Правила групи

      4. Вправа «Цікаве ім'я»

ІІ частина - Очікування. Аргументація

      1. Вправа «Ранжування»

      2. Вправа «Колесо життя»

      3. Вправа «Пригощання,  або пиріжки з повидлом»

      4. Тест «Уявіть собі в лісі»

ІІІ частина - пошук можливостей і заходів для зниження емоційної напруги.

        І.   1. Вправа «Склянка стресу»

             2. Вправа «Записки на паркані».

Робота з індивідуальними особливостями.

 Інформаційне повідомлення.

             3. Генератор ідей «Я роблю це так»

             4. Вправа «Задоволення»

      ІІ. Методи швидкого зняття сильного емоційного та фізичного напруження
                       5. Презентація «Чому можуть навчити коти»

 ІУ. Банк рекомендацій

 У. Рефлексія.

            1. Вправа «Долоньки»

            2. Вправа «Транш від МВФ»

 

 

Зміст заняття

І частина

1. Вступ

Професійна діяльність педагогів рясніє факторами, що провокують емоційне вигорання: висока емоційна завантаженість, величезне число емоціогенних факторів, щоденна і щогодинна необхідність співпереживання, співчуття, відповідальність за життя і здоров'я дітей. До того ж педагогічні колективи, як правило, одностатеві, а це - додаткове джерело конфліктів. У результаті педагог стає заручником ситуації емоційного вигорання, бранцем стереотипів емоційного і професійної поведінки.

2. Вправа «Поза Наполеона»

Мета: визначення готовності до спільної роботи

Завдання в тому, щоб вся група або більшість учасників показали однаковий рух.

Учасникам показуються три рухи: руки схрещені на грудях, руки витягнуті вперед з розкритими долонями і руки стиснуті в кулаки. За командою ведучого: «Раз, два, три!», кожен учасник одночасно з іншими повинен показати один з трьох рухів (який сподобається). Завдання в тому, щоб вся група або більшість учасників показали однаковий рух.

 Коментар ведучого

 Ця вправа показує, наскільки ви готові до роботи. Якщо більшість показали долоні, значить, вони готові до роботи і досить відкриті. Кулаки показують агресивність, поза Наполеона - деяку закритість або небажання працювати. 

3.Прийняття правил групи (Додаток 1)

4. Вправа «Цікаве ім'я»

Мета: сприяти знайомству за допомогою розповіді про ім'я
Кожному розповісти щось цікаве, смішне,незвичне про своє ім'я (можливо, про його значення), щоб допомогти іншим асоціювати це ім'я з конкретною особистістю

2 частина

1.Вправа «Ранжування»

Мета: донести до учасників важливість вміння перемикання соціальних ролей для збереження психічного здоров'я та творчої активності; усвідомлення свого «Я».

Педагогам пропонується розподілити по порядку (за ступенем значущості, на їх погляд) перелік соціальних ролей.

— діти

 — робота

 — чоловік (жінка)

 — Я

 — друзі, рідні

 Через деякий час запропонувати варіант оптимального розподілу переліку:

 1. Я

 2. Чоловік (жінка)

3. Діти

 4. Робота

 5. Друзі, рідні

Учасникам пропонується поміркувати над отриманими результатами.

2. Вправа «Колесо життя»  (Додаток 2)

Мета: визначення ресурсу  балансу у всіх напрямках життя.

Цю вправу потрібно робити мінімум один раз на місяць, щоб бачити, на чому Ви їдете по своєму життєвому шляху.

▪ Життя будь-якої людини складається з різних аспектів: фінанси, здоров'я, любов, відпочинок і т.д. Дуже важливо намагатися дотримуватися балансу в усіх напрямках. Інакше за вас це зробить сама Життя. Багато працювали - захворієте і отримаєте вимушену відпустку, не стежите за здоров'ям - рано чи пізно доведеться звернутися за допомогою до медиків.

▪ Що стосується самої вправи, то вона досить відома, але особисто Ви коли її робили в останній раз? І чи робите Ви її щомісяця?

▪ Давайте ще раз разом пригадаємо, як виконувати цю вправу. Візьміть аркуш паперу і перемалюйте на нього колесо з картинки. Тепер оцініть свої успіхи в кожній сфері за шкалою від 1 до 10. А потім з'єднайте позначки ваших успіхів лінією по колу.

▪ В результаті отримаєте своє персональне Колесо Життя, а разом з ним і розуміння, чому особисто вам потрібно приділити більше уваги, а на що - менше

До речі, не впадайте у відчай, якщо у вас ні в одній шкалі немає оцінок в 10 балів. Зазвичай оцінка 10 - це ознака того, що незабаром людину чекає в цій сфері якісно нові зміни, переоцінка цінностей.

В результаті створюється  своє персональне Колесо Життя, а разом з ним і розуміння, чому саме особисто кожному учаснику  потрібно приділити більше уваги, у яких сферах є дисбаланс.

3. Вправа «Пригощання, або пиріжки з повидлом»

Мета: визначення стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях.
Знайомство учасників з власною стратегією поведінки для визначення зони комфортності вираження особистості

Ви заходите в булочну і купуєте пончик з повидлом. Але коли Ви приходите додому і надкушує його, то виявляєте, що відсутній один істотний інгредієнт - повидло всередині. Ваша реакція на цю дрібну невдачу?

 1. Чи відносите бракований пончик назад в булочну і вимагаєте натомість новий.

 2. Говоріть собі: «Буває» - і з'їдаєте порожній пончик.

 3. З'їдаєте щось інше.

 4. намазують маслом або варенням, щоб був смачніше.

 коментар ведучого

 Якщо ви вибрали перший варіант, то ви - людина, що не піддається паніці, знає, що до ваших порад частіше прислухаються. Ви оцінюєте себе як розважливу, організовану особистість. Як правило, люди, які вибирають перший варіант відповіді, не рвуться в лідери, але, якщо їх вибирають на командну посаду, намагаються виправдати довіру. Іноді ви ставитеся до колег з деяким почуттям переваги - не дозволите застати себе зненацька.

 Якщо ви вибрали другий варіант, то ви - м'який, терпимий і гнучка людина. З вами легко ладити і колеги завжди можуть знайти у вас розраду і підтримку. Ви не любите шуму і суєти, готові поступитися головну роль і надати підтримку лідеру. Ви завжди опиняєтеся в потрібний час в потрібному місці. Іноді ви здаєтеся нерішучим, але ви здатні відстоювати переконання, в яких твердо впевнені.

Якщо ви вибрали третій варіант, то ви вмієте швидко приймати рішення і швидко (хоча і не завжди правильно) діяти. Ви авторитарна людина, готові прийняти на себе головну роль в будь-якій справі. У підготовці та проведенні серйозних заходів можливі конфлікти, так як в стосунках з колегами ви можете бути наполегливими і різкими, вимагаєте чіткості і відповідальності.

 Якщо ви вибрали четвертий варіант, то ви людина, здатна до нестандартного мислення, новаторським ідеям, деякою ексцентричності. До колег ви ставитеся як до партнерів по грі і можете образитися, якщо вони грають не за вашими правилами. Ви завжди готові запропонувати кілька оригінальних ідей для вирішення тієї чи іншої проблеми. 

4. Тест «Уявіть собі в лісі»

Мета:визначення ведучих каналів отримання інформації.
           Створення за типом характеру зони психологічного комфорту

Уявіть, ви потрапили в ліс. На що ви в першу чергу зверніть увагу?

• Який гарний ліс, яке чудове небо, яка зелена травичка - Ви явний візуал.
• Як пташки співають, як дерева шелестять, і взагалі які звуки все прегарні.

Ви - аудіал.

• Ах, як свіжо пахне, який м'який мох, які приємні на дотик дерева.

Ви - кінестетик.

• Як я взагалі в ліс потрапив? Де карта? Як звідси вибратися? Навіщо я тут?

Такі питання собі, або ближнього свого товариша може задати дискрет.

Найрідкісніший типаж.

Візуал - людина, що сприймає більшу частину інформації за допомогою зору.

 Аудиал - той, хто отримує основну інформацію через слух.

 Кінестетик - той, хто сприймає інформацію через інші відчуття (нюх, дотик та ін.) І за допомогою рухів.

 Дискрет - людина, у якого сприйняття інформації відбувається через логічне осмислення, за допомогою цифр, знаків, логічних доказів. Ця категорія людей трапляється найрідше.

          Отже, свій тип Ви визначили. Це і є ваша зона комфорту, ваш емоційний ресурс.

3 частина

    І.   1. Вправа «Склянка стресу»

Мета: актуалізація мотиваційної готовності до змін

Коли викладач психології на семінарі "Управління стресом" підняла склянку з водою, то всі чекали питання "Стакан наполовину повний або порожній?". Замість цього вона з посмішкою на обличчі запитала: "Як ви думаєте, наскільки цей стакан важкий?". Відповіді коливалися ..... Потім вона відповіла: "Абсолютний вага не має значення. Все залежить від того, як довго я буду його тримати. Хвилина для мене не проблема. А якщо я протримається його годину, то моя рука почне хворіти. Якщо день - то вона затерпне і стане паралізованою. У будь-якому випадку, вага скла і води не змінюється, але чим довше я тримаю стакан, тим важче він стає. Давайте уявимо, що стакан з водою - це наші переживання. чим більше ви про них думаєте - тим гірше вам. І якщо ви будете думати про них занадто довго - ви будете почувати себе паралізованим, не в змозі що-небудь робити.

          Тому просто поставте склянку на стіл і живіть далі !!!!

          2. Вправа «Записи на паркані». (Додаток 3)
Мета: створення метафоричного образу актуальної проблеми

Зараз я пропоную Вам вийти з кола і прогулятися навколо столів, де розкладені різні оголошення з відривними записками. Подивіться ці картинки, подумайте, може бути, одна або дві картинки залучать Вас своєю внутрішньою метафорою.

Звучить спокійна музика. Учасники вибирають картинки, що сподобалися і повертаються в коло. Пропонується показати вибрану картинку і розповісти про свої асоціації з нею і своїм настроєм.

Обговорення: Як ви себе почуваєте? Що дала вам ця вправа?

З точки зору нейрофізіології, виконуючи цю вправу, ми більше задіяли праву гемісферу нашого головного мозку, що відповідає за абстрактні, метафоричні поняття. І це дало деяким можливість переключитися, подивитися на свою ситуацію збоку

Емоційне вигорання. Що робити?

Дамо визначення «Емоційне вигоряння - це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій (пониження їх енергетики) у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи ».                    

Перелік основних і факультативних ознак цього синдрому:
1) виснаження, втома; 2) психосоматичні ускладнення; 3) безсоння; 4) негативні установки по відношенню до підлеглих та керівництва; 5) негативні установки по відношенню до своєї роботи; 6) зневага у виконаннісвоїх обов'язків; 7) збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки); 8) зменшення апетиту або переїдання; 9) негативна самооцінка; 10) посилення агресивності (дратівливості, гнівливості, напруженості); 11) посилення пасивності (цинізм, песимізм, відчуття безнадійності, апатія); 12) почуття провини - останній симптом властивий тільки людям, які професійно, інтенсивно взаємодіють з іншими людьми.

Робота з індивідуальними особливостями. Інформаційне повідомлення.

Психологічна робота з учителями включає три основних напрямки, які відповідають виявленим аспектам вигорання.

Перший напрямок направлено на розвиток креативності у педагогів, тому що одним з ознак вигорання є ригідність мислення, опір змінам. Креативність - це швидкість, гнучкість, точність, оригінальність мислення, багата уява, почуття гумору. Креативність є потужним фактором розвитку особистості, визначає її готовність змінюватися, відмовлятися від стереотипів.

Другий напрямок має нівелювати вплив негативних професійних і особистісних факторів, що сприяють професійному вигоранню. Тут необхідна робота з розвитку вміння вирішувати конфліктні ситуації, знаходити конструктивні рішення, здатності досягати поставлені цілі і переглядати систему цінностей і мотивів, що перешкоджають професійному та особистому вдосконаленню і ін. Для цього можуть бути використані різного роду тренінги, наприклад, тренінги впевненості в собі , саморозкриття, особистісного росту, прийняття рішень.

 Третій напрям має бути направлений на зняття стресових станів, що виникають у зв'язку з напруженою діяльністю, формування навичок саморегуляції, навчання технікам розслаблення і контролю власного фізичного і психічного стану, підвищення стійкості до стресу.

    3. Генератор ідей «Я роблю це так» (Додаток 4)

Мета: Підвищити мотивацію і ступінь емоційного включення в хід заняття
Сформулювати перелік заходів, що знижує емоційну напруженість.

Вправа формує  активну позицію учасників заняття, тому отримані в подібних іграх знання та вміння особистісні і легко актуалізуються в діяльності.

    4. Вправа «Задоволення»

Мета: визначення власних можливостей відпочити і відновити свої сили.

Одним з поширених стереотипів життєвої психогігієни є уявлення про те, що найкращим способом відпочинку та відновлення є наші захоплення, улюблені заняття, хобі. Число їх зазвичай обмежена, т. К. У більшості людей є не більше 1-2 хобі. Багато з таких занять вимагають особливих умов, часу або стану самої людини. Однак існує багато інших можливостей відпочити і відновити свої сили.

Учасникам пропонується написати 5 видів повсякденної діяльності, які приносять їм задоволення, та проранжувати їх за ступенем задоволення - це і є ресурс, який можна використовувати як «швидку допомогу» для відновлення сил. (Як приклад – малюнки «Антістрес»- Додаток 5)

Хвилинка пустощів

 Презентація «Чому можуть навчити коти»   

ІІ. 5. Методи швидкого зняття сильного емоційного та фізичного напруження
           Мета: Усвідомлення, знаходження і зняття м'язових затисків; визначення і зняття зайвої напруги.

Ці методи включають в себе серію вправ по довільній напрузі і розслабленню основних м'язових груп. Характерною рисою кожної вправи є чергування сильної м'язової напруги і наступного за ним розслаблення (вправа «Муха»)  та вивільнення дихання («Перепочинок»)

Вправа «Муха»

Мета: зняття напруги з лицьової мускулатури.

Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна, плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що на ваше обличчя намагається сісти муха. Вона сідає то на ніс, то на рот, то на лоб, то на очі. Ваше завдання: не відкриваючи очей, зігнати настирливу комаху.

Вправа «Лимон»

Мета: управління станом м'язового напруження і розслаблення.

Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна (долонями вгору), плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть собі, що у вас в правій руці лежить лимон. Починайте повільно його стискати до тих пір, поки не відчуєте, що «вичавили» весь сік. Розслабтеся. Запам'ятайте свої відчуття. Тепер уявіть що лимон знаходиться в лівій руці. Повторіть вправу. Знову розслабтеся і запам'ятайте свої відчуття. Потім виконайте вправу одночасно двома руками. Розслабтеся. Насолоджуйтеся станом спокою.

Вправа «Бурулька» ( «Морозиво»)

Мета: управління станом м'язового напруження і розслаблення.

Встаньте, будь ласка, руки підніміть вгору і закрийте очі. Уявіть, що ви бурулька або морозиво. Напружте всі м'язи вашого тіла: долоні, плечі, шию, корпус, живіт, сідниці, ноги. Запам'ятайте ці відчуття. Замріть в цій позі. Заморозьте себе. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте повільно танути. Розслабляйте поступово кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпуса, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправу до досягнення оптимального психоемоційного стану. Виконаємо вправу ще раз.

Вправа «Перепочинок»

Зазвичай, коли ми буваємо чимось засмучені, ми починаємо стримувати дихання. Вивільнення дихання - один із способів розслаблення. Протягом трьох хвилин дихайте повільно, спокійно і глибоко. Можете навіть закрити очі. Насолоджуйтесь цим глибоким неквапливим диханням, уявіть, що всі ваші неприємності випаровуються.

Зняттю стресу допомагають як сміх, так і сльози.

Американський психолог Дон Пауелл радить «щодня знаходити причину, щоб хоч трохи посміятися». Лікувальна сила сміху відома всім: сміх поліпшує кровообіг, травлення, сміх допомагає мозку виділити ендорфіни – природні речовини, що знімають біль. Пам'ятайте, той, хто сміється, живе довго! Більшість людей зізнаються, що після сліз, вони відчувають себе краще. Вчені вважають, що сльози очищають організм від шкідливих продуктів стресу. Не бійтеся плакати!

4 частина

Багато людей несвідомо використовують такі природні способи саморегуляції, як тривалий сон, смачна їжа, спілкування з природою і тваринами, баня, масаж , рух, танці, музика та багато іншого. На жаль, подібні засоби не можна, як правило, використовувати на роботі безпосередньо в той момент, коли виникла напружена ситуація або накопичилося стомлення. Але існують прийоми, які можна використовувати під час роботи. Деякими з цих прийомів вчителі користуються, але роблять це зазвичай інтуїтивно, несвідомо. Тому важливо: - розібратися, якими природними механізмами зняття напруги і розрядки, підвищення тонусу вчитель вже володіє, але робить це безсистемно, від випадку до випадку, не усвідомлюючи, що вони є свого роду технікою безпеки для його роботи; - усвідомити їх; - перейти від спонтанного застосування природних способів регуляції до свідомого використання в цілях управління своїм станом; - освоїти способи психічної саморегуляції та самовпливу.

Досвід нашої взаємодії з учителями дозволяє виділити наступний банк природних прийомів регуляції організму: сміх, посмішка, гумор; роздуми про хороше, приємне; різні рухи, типу потягування, розслаблення м'язів; спостереження за пейзажем за вікном; розглядання квітів в приміщенні, фотографій, інших приємних або дорогих для людини речей; уявне звернення людини до вищих сил (богу, всесвіту, великої ідеї); «Купання» (реальне або уявне) в сонячних променях; вдихання свіжого повітря; читання віршів; висловлювання похвали, компліментів кому-небудь просто так. Довільні засоби саморегуляції з'явилися як результат роботи вчених на основі вивчення психології і фізіології людини, закономірності та розвитку механізмів розвитку напруженості і втоми, узагальнення досвіду поведінки людей в стресових ситуаціях, накопиченого століттями. Коло методів і способів психічної саморегуляції досить широке. Одні з них досить зрозумілі і прості в освоєнні, інші досить складні, їх освоєння вимагає методичного керівництва з боку підготовлених фахівців, треті дуже незвичні, оригінальні та можуть навіть здатися дивними, проте, ефективно працюють, і багато людей в світі їх із задоволенням використовують.

Банк рекомендацій

Нашим ресурсом можуть бути:

- Музика

- Комунікації

- Уповільнення (картинка «Під блакитним небом»)

- Милування  красою

- Бачити смішне

-Торкатися (Ця вправа з теорії "погладжувань" Еріка Берна. Слово "погладжування" відображає дитячу потребу в дотиках. Але вийшовши з дитячого віку, люди потрапляють в суспільство, де фізичні контакти суворо обмежені, тому доводиться задовольнятися заміщенням цієї потреби іншими формами «погладжування». Посмішка, коротка розмова або комплімент - все це знаки того, що вас помітили, і це доставляє нам радість

- Смакувати

- Прислухатися до себе

5 частина

Рефлексія.

1.           Вправа «Долоньки»

Мета: встановлення зворотного зв’язку, аналіз досвіду, отриманого в групі.

Кожен учасник групи повинен завершити фразу: «Мені сьогодні …»

Чи виправдалися ваші очікування?

На трафареті долоньок пишемо основні прийоми ПРОФІЛАКТИКИ емоційного вигорання, які сподобались на під час  спілкування

2.           Вправа «Транш від МВФ»

Мета: визначення  представника груп обговорення результатів психопрофілактичного заняття

            Подяка учасникам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Зараз освіта для сталого розвитку охопила всі сфери діяльності людини і уособлює значно ширше поняття, ніж екологічна освіта, яка була її передумовою. Освітній простір повинен формувати цінності, ставлення людини до себе та довкілля, стиль життя, активну життєву позицію – тобто все, що необхідне для забезпечення сталого майбутнього.

Основним критерієм досягнення цієї мети є розвиток людського потенціалу  шляхом формування культури здоров’я всіх учасників педагогічного процесу на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’я людини від стану довкілля та суспільства.

Формування висококваліфікованого творчо компетентного вчителя школи, вироблення в нього вмінь і бажання самостійно працювати над собою, віддавати свій розум і серце підростаючому поколінню є одним із найважливіших завдань випереджаючої освіти сталого розвитку. 

Робота з педагогами є дуже важливим напрямком супроводження навчально-виховного процесу. Педагогам потрібно психологічна підтримка, оскільки введення будь-яких інновацій для багатьох вчителів може супроводжуватися стресом, емоційними і нервовими перевантаженнями. Педагогу, який не відчуває емоційних труднощів, робота в задоволення, такий педагог творчо і з любов'ю виконує свої обов'язки. Збереження психічного здоров'я учнів неможливо без роботи з педагогами в цьому напрямку.

 Профілактика повинна бути комплексною, психологічною, організаційною, спрямованою на корекцію порушень психічного стану та, при необхідності, на поліпшення психологічного клімату в колективі, оптимізацію праці педагога.

Даний тренінг спрямований на формування навичок саморегуляції, управління власним психоемоційним станом, а також розвиває позитивне самосприйняття  та вміння протистояти стресовим ситуаціям. Це  свого роду техніка безпеки для учителів. Знання стадій і чинників синдрому професійного вигорання дозволить педагогічним працівникам більш серйозно поставитися до своєчасної профілактики розвитку цього синдрому.

Використання ефективних психологічних стратегій соціалізації педагогічних працівників для профілактики синдрому «емоційного вигорання» в контексті освіти сталого розвитку є ефективним засобом профілактики напруженості, запобігання синдрому професійного вигорання.

 Тобто  формування досвіду і цінностей, необхідних для сталого розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.               Бойко В.В. Енергія емоцій у спілкуванні: погляд на себе і інших. М .: Інформаційна дошка. Вид. Будинок Філін, 1996. - 256 с.
2.               Бондарчук О. І., зав. кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», Попередження емоційного вигорання керівників освітніх організацій як чинник формування їхньої  здоров’язбережувальної компетентності м. Київ, 6 червня 2013 р. http://dok.znaimo.com.ua/docs/index-44520.html
3.               Гнезділов А.В. Психологія і психотерапія втрат. СПб .: Видавництво «Мова». 2004. - 162 с.
4.               Зборовская І.В. Саморегуляція психічної стійкості вчителя // Прикладна психологія. 2001 № 6, С.55-65
5.               Кошин  С.С. під кер. І. М. Тичини, кафедра соціальної та практичної психології  ЖДУ ім. І.Франка.  Синдром емоційного вигорання як прояв професійної дезадаптації вчителів спеціалізованих навчальних закладів для дітей з вадами розвитку  http://eprints.zu.edu.ua/12532/1/Кошин%20Світлана.pdf
6.               Сайт Ваш психолог Синдром емоційного вигоряння: складові, чинники, симптоми http://www.psy.rv.ua/content/sindrom-emotsіinogo-vigoryannya-skladovі-chinniki-simptomi
7.               Сайт НВО - ліцей нових інформаційних технологій . Освіта для сталого розвитку http://lnit2.at.ua/index/osvita_dlja_stalogo_rozvitku/0-70
8.               Сушенцова Л.В./Профессиональное выгорание педагога: сущность, диагностика, профилактика . ГОУВПО "Мар. гос. ун-т" , 2006. - С. 190-198 .http://www.b17.ru/article/3458/
9.               Тренинг для педагогов: «Профилактика синдрома эмоционального выгорания в профессиональной деятельности» http://uchitelya.com/pedagogika/9838-trening-dlya-pedagogov-profilaktika-sindroma-emocionalnogo-vygoraniya-v-professionalnoy-deyatelnosti.html
10.          Трунов Д.Г. «Синдром згоряння»: позитивний підхід до проблеми // Журнал практичного психолога. - 1998, № 8, С. 84-89.
11.          Формалюк Т.В. Синдром «емоційного згоряння» як показник професійної дезадаптації вчителя // Питання психології, 1994, № 6, С.57-64.
12.          Чаплак Я.В., Коновчук Н.С Попередження та профілактика виникнення емоційного вигорання у представників різних професій Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/Psihologia/60196.doc.htm

 

Додатки

Додаток 1

Правила тренінгової групи

1. "Тут і зараз".

 Предметом аналізу є процеси, які відбу­ваються в групі у даний момент. Навіть якщо вправи орієн­товані на спогади минулого, це означає, що пережиті почут­тя аналізуються з сучасних позицій.

2. Відвертість, відкритість. 

Чим більше учасники бу­дуть відверті у розповідях про те, що їх дійсно хвилює і ціка­вить, тим продуктивнішою буде робота в групі. Щирість та відвертість сприяє отриманню для себе і наданню іншим чле­нам групи зворотного зв'язку.

3. "Принцип "Я". 

Визнання за кожним права бути несхо­жим на іншого, тобто навчитися брати відповідальність на себе, сприймати себе таким яким ти є і, відповідно, сприйма­ти інших такими якими вони є, надавати їм можливість відповідати за самих себе. Для цього всі висловлювання ду­мок і почуттів учасників тренінгу повинні будуватись з по­зиції "я": "Я відповідаю, мені здається" тощо.

4. Активність. 

У ході тренінгу немає змоги пасивно відсидітись. Активна участь усіх учасників тренінгу є обо­в'язковою.

5. Конфіденційність. 

Основна умова створення довірли­вої атмосфери, безпечної для саморозкриття кожного учас­ника тренінгу (наскільки він може собі дозволити). Все, про що говориться в групі стосовно її учасників повинно зали­шитись у межах групи. Проте, знання і досвід, який отримали учасники тренінгу у групі, можуть бути використаними будь-де і будь-коли.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Вправа «Колесо життя»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Вправа «Записи на паркані»

 

 

Додаток 4

Генератор ідей «Я роблю це так»

 

Поради психолога

Рекомендую звернути увагу, прислухатись та використовувати такі прості і доступні поради:

•                   Насамперед — учіться планувати. (Пам’ятайте! Дезорганізація може призвести до стресу).

•                   Визнайте й прийміть обмеження. (Багато з нас став­лять перед собою абсолютно недосяжні завдання. Але людина не може бути досконалою, тому часто виникає почуття неспроможності чи невідповідності).

•                   Розважайтесь. (Іноді необхідно втекти від життєвих проблем. Знайдіть захопливе й приємне заняття)

•                   Учіться терпіти й прощати. (Нетерпимість до інших призведе до гніву. Спробуйте зрозуміти, як почуваються інші люди, це допоможе вам прийняти їх).

•                   Будьте позитивною особистістю. (Не критикуйте й учіться хвалити інших. Зосередьтеся на позитивних рисах людей).

• Уникайте нездорової конкуренції. (В житті дуже багато ситуацій, коли ми не можемо уникнути конкурен­ції. Але занадто велике прагнення вигравати в багатьох сферах життя створює напруження й тривогу, робить людину агресивною).

•                   Якщо у вас проявилися негативні емоції (Ви зазнали невдачі, не змогли згуртувати учнів  на уроці, посвари­лися — ви починаєте себе картати, ніби того могло б і не бути, якщо б.... Відповідно, у вас виникають нега­тивні емоції до себе. Зміна емоцій — це нормально для психіки людини. Але інколи негативні емоції стають застійними, ось тоді вони й позначаються на здоров'ї людини. Застійні емоції нагадують заїжджену платівку: звучить завжди одна і та сама музика, яка стомлює, дратує, відвертає увагу від усього іншого, і зняти її чомусь нелегко.)

 

 

Додаток 5

Малюнки «Антістрес»