Програмовий зміст:
Використання елементів народної математики у формуванні логіко-математичних уявлень
Програмовий зміст:
Матеріал: пшоно, стрічки. Мисочки, мішечки, серветки, лічильні палички, іграшки домашніх тварин і птахів.
Хід заняття
(Стоїть хата. Сільський двір, чути як співають півні. Заходять діти)
Настя. Тільки сонечко зійде,
Зазирне в вікно світанок,
До вікна ми підійдем
І промовим : « Добрий ранок» (разом)
(виходить господиня).
Господиня: Доброго дня Вам!
Встаньте дітки всі рівненько
Посміхніться всі гарненько,
Посміхніться всі до мене,
Посміхніться всі до себе,
Привітайтесь: (разом) «Добрий день»
Хай гарно розпочнеться новий день.
Ой справді гарно, маю стільки клопотів по господарству. А ви мені допоможете?
Діти: Так. Звичайно бабусю.
Господиня: Ось зібралася картоплю з городу забрати в льох. Будемо за кожним мішком кидати камінчика в баночку.
Діти: А для чого бабусю?
Господиня: Взимку, коли з льоху виносили мішок з овочами. Викидали камінчик з баночки. Так господиня знала скільки у неї залишилося мішків до кінця зими.
(Хлопчики носять, а дівчатка кидають в банку камінці).
Господиня: Ой дякую, згадала, що ще не погодувала курочок.
Пісня «Півник»
Купила я півника
Сліпого на очі
Завів кури в кукурудзу
Сам собі сокоче
Ой півнику, півнику
Не йди на петрушку
Бо я тебе заріжу
Зробимо з тебе юшку
Діти: А що вони їдять?
Господиня: Ось у мене в мішечку є пшоно. Раніше не було магазинів, ваг, мірних стаканчиків і тому сипучі вимірювали жменею (показує як це треба робити). Мені потрібно дізнатися на скільки днів вистачить ось цього мішка пшона. Допомагають вимірювати і порахувати.
Господиня: За один раз курочки з’їдають одну жменю. Годувати їх потрібно 3 рази: вранці, вдень, ввечері. Скільки жмень пшона потрібно на один день?
Діти: Три.
Завдання: насипте в кожну миску по 3 жмені пшона. Скільки вийде мисочок, на скільки днів мені вистачить годувати курей. (діти стають по колу насипають, відповідають що вийшло).
Господиня: Значить пшона мені вистачить на 7 днів?
Діти: на тиждень.
Господиня: Назвіть мені дні тижня.
(Відповіді дітей)
Господиня: Молодці. А чи знаєте ви , що раніше і цифр не було!? Я вам зараз розповім і покажу, як раніше записували числа. Я буду писати на дошці, а ви будете викладати числа з лічильних паличок.
Один – це одна риска,
Дві рисочки – це цифра два,
Три рисочки – це цифра три,
Цифру чотири так позначали.
Щоб написати цифру п’ять,
Треба нам дах намалювати.
Тоді дах схожий з цим значком,
Коли повернена догори дном.
А якщо дві палички хрестиком скласти,
Число десять можна отримати.
(Робота з лічильними паличками).
Господиня: Молодці! Всі впорались із завданням. Тепер ви мені покажіть, як ви зараз записуєте числа.
(Діти на листочках у клітинку пишуть числа від 1 до 10).
Господиня: Молодці дітки, і дні тижня знаєте і цифри знаєте. А що це у мене?
Діти: Гарбуз.
Господиня: Де він виріс?
Діти: На городі.
Господиня: Зараз ми з вами трішки пограємо. Ви котитимете гарбуз один одному, промовляючи лічилку. Та дитина, біля якої зупиниться гарбуз на слова « А тобі відповідати», відповідатимуть на питання.
Їхав дядько Помазан з гарбузами на базар
З воза впали гарбузи, покотилися з гори
Помазан став доганяти, А тобі відповідати!
1.Сьогодні середа?
2. На вулиці весна?
3. 5 менше 1?
4. Лід гарячий?
5. Трикутник круглий?
6. Після ранку настає ніч?
7. У квадрата 4 сторони?
8. Поїзд довший за автобус?
9. Кущик вищий за дерево?
Господиня: Молодці малята, багато знаєте. А от у нас залишилось ще пшоно, можемо і кашу зварити. Але, щоб усім вистачило, пшона, мабуть жмень з 10 потрібно. А що це за гиря така «жменя»?
Настя: Це не гиря, а народна мірка.
Господиня: Та щоб наша каша була смачна, що ще потрібно?
Діти: Цукор та сіль.
Господиня: Так, молодці. Хто це нам поміряє 5 пучків цукру і 3 солі. Що ж міряйте скільки вам потрібно цукру та солі. Каша в нас буде не проста, а гарбузова. Але подивіться, який великий гарбуз, як ми його піднімемо. Зараз наші хлопчики поміряються силою, «Хто більше разів підніме гарбуз».
(Хлопчики піднімають гарбуз. Всі діти лічать і порівнюють хто більше).
Господиня: Каші наварили, вже й вечір скоро. Потрібно вас на вечорниці збирати, стрічки на віночки виміряти. Чим же нам виміряти?
Діти: метром, лінійкою
Господиня: А в мене нічого немає, що ж робити, як виміряти?
Настя: На заняттях ми дізналися, як міряли наші дідусі й бабусі за допомогою різних частин тіла.
Господиня: Якими мірками ми зможемо відміряти стрічки?
Діти: Сажень, аршин, лікоть.
Господиня: А ще ви забули що одна з народних мірок довжини – це п’ядь. П’ядь - це відстань між великим і вказівним пальцями (показує п’ядь). Дівчатка відміряють стрічки довжиною у шість п’ядь і відріжуть. Хлопчики ліктем (відстань від ліктьового суглоба до кінця середнього пальця) відміряють нитки, щоб я зв’язала носочки.
Діти: Дякуємо за стрічки, бабусю, а ми теж хочемо зробити тобі подарунок.
(діти складають лоску тики тканини так, щоб вийшла наволочка).