27 квітня о 18:00Вебінар: Кольоротерапія: використання технології в роботі з учнями початкової школи

Використання фреймових структур у процесі формування в учнів загальнонавчальних умінь старшокласників на уроках української мови й літератури.

Про матеріал

У наш час безперервного збільшується обсяг інформації, яку потрібно критично переосмислювати. Зростає і обсяг навчальної інформації, який необхідно засвоїти учням у школі. Це обумовлює необхідність пошуку методів і технологій, що забезпечують засвоєння такого обсягу інформації в ті ж терміни навчання.

. Згорнути й компактно подати навчальний матеріал можна шляхом використання фреймового способу подання знань, який отримав свою назву від поняття «фрейм».

Перегляд файлу

 

 

Використання фреймових структур у процесі формування в учнів загальнонавчальних  умінь старшокласників на уроках української мови й літератури

 

Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань,  які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне – не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства.

  Глобалізація ринку праці й розвиток громадянського суспільства в Україні висувають проблему розвитку критичного мислення на перший план. Критичне мислення є  частиною підготовки  учнів  до життя.  Навчитися критично мислити - означає задавати запитання й шукати на них відповіді  через дослідження, через дискусії  йти до самостійного навчання,   вчитися  співпрацювати з іншими.

 У наш час безперервного збільшується обсяг   інформації, яку потрібно критично переосмислювати. Зростає і обсяг навчальної інформації, який необхідно засвоїти учням  у школі. Це обумовлює необхідність пошуку методів і технологій, що забезпечують засвоєння такого обсягу  інформації в ті ж терміни навчання. Сучасна людина змушена жити, навчатись і творити у швидкому інформаційному круговерті. Треба вміти швидко орієнтуватися в потоці інформації, самостійно  здобувати  знання.  Тому актуальною є потреба  впровадження нових інтенсивних технологій навчання, які забезпечували б активізацію розумових дій, розвиток пам’яті, задіювали б психологічні можливості людського мозку, активізували довготривале і мимовільне запам’ятовування.  На думку багатьох науковців,  дієвими є такі способи  вивчення навчального матеріалу: опорні конспекти, концептне (фреймове) структурування, візуалізація, застосування мультимедіа, метод опор, структурування тощо.  Великий потік інформації, збільшення  кількості навчальних предметів у школах, а також обсягу знань з усіх предметів вимагають згорнутого, компактного вигляду подачі інформації навчального матеріалу. Згорнути  й компактно подати  навчальний матеріал можна шляхом використання фреймового способу подання знань, який отримав свою назву від поняття «фрейм».

Фрейм - стереотип, стандартна ситуація. Фрейм (англ. frame — «каркас, остов», «будова, структура, система», «рамка», «окремий кадр фільму» та ін.) — структура,  шаблон, що  відображає у свідомості (пам'яті) людини певні ситуації, за якими творяться нові. Наприклад, вивчаючи тему «Українська мова», можна великий за обсягом матеріал зобразити у вигляді  такого фрейму:

 

 

Фрейм можна вважати різновидом критичного мислення, так як його створення вимагає творчої уяви, креативного  самостійного мислення, здатності до узагальнення,  уміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях тощо. Одну й ту ж інформацію можна представляти різними методами і формами роботи. О.М.Михайлов зазначив, що «часто те, на виклад чого сто років тому назад потрібно було цілий курс лекцій, тепер можна пояснити за декілька хвилин за допомогою двох-трьох написаних на дошці формул».  На уроках  української мови й літератури функцію таких формул виконують асоціативні малюнки, символи, схеми, опорні слова і графічні організатори, які сприяють згортанню, спрощенню, візуалізації тієї інформації, яку необхідно засвоїти. Фрейм можна створювати на основі образу, будь-якої проблеми твору, зіставлення характерів персонажів тощо.  Наприклад, під час вивчення новели О.Кобилянської «Битва» можна подати «битву» природи з людиною за допомогою такого фрейму:

 

 

 

Якщо опорні схеми у вигляді малюнків,   графіків, формул   дозволяють стискати інформацію та ефективно використовувати зоровий канал, через який надходить від 80 до 90% всієї інформації, то  фреймові схеми-опори дозволяють стискати    інформацію в десятки і сотні разів, тому що вона відображає стереотипну ситуацію. Якщо схеми-опори є індивідуальними, неповторними, виявляють особисте бачення конкретною людиною певної теми, то фрейми є стереотипними, уніфікованими, можуть заповнюватися багаторазово.  І опори, і фрейми мають спільні риси:

  • Наочність;
  • Працюють на образне мислення;
  • Ком пресують інформацію;
  • Активізують зорову пам’ять.

 

 

Учень використовує фреймові схеми-алгоритми, які легко вкладаються в довготривалій пам'яті. Завдяки використанню фреймового підходу до організації знань проходить  компресія навчального матеріалу.

    Процес згортання інформації вимагає від учня таких моментів:

  •  високого рівня розуміння матеріалу;
  •  уміння виділення з тексту основного змісту;
  •  подання стислої інформації у вигляді фреймових моделей і схем. 

У 9-му класі учні вповні вивчають біографію і творчість Т.Г.Шевченка. Кожного року діти поповнюють знання інформацією про видатного генія українського народу. Тому після вивчення цієї теми  старшокласникам  доцільно запропонувати створити фрейм «Тарас Шевченко», узагальнивши знання,  які вони отримували протягом декількох років.  Саме тут учні мають показати рівень знання матеріалу, вміння виділити головне і стисло подати інформацію у вигляді фрейму. 

 

 

 

Структура фрейму.

 Структура фрейму включає три основні типи даних:  

  1. Поняття (назва фрейму).
  2. Характеристика (назва термінала—вершини нижнього рівня).
  3. Значення характеристики (заповнювач термінала).  

    Модель фрейму—це щось на зразок схеми з категоріями і підкатегоріями.

Наприклад, назва нижче вказаного фрейму -  «Українська літературна мова».  Поняття   - «Форми реалізації мови» і «Ознаки літературної мови» -   назви термінала – вершини нижнього рівня. Далі йдуть заповнювачі терміналів,  їх також називають «вікнами», «слотами». 

 Фреймові подання знань в освітньому процесі дозволяють істотно підвищити якість і швидкість навчання. Актуальність методики використання фреймів у вивченні української мови та літератури полягає у таких ключових моментах:

  1. У створенні можливості уникнути протиріччя між необхідністю постійно збільшувати обсяг освітньої інформації і навчальними можливостями учнів.
  2. В уникненні роздрібнення навчального матеріалу.
  3.  У з’єднанні елементів навчання в одне.
  4.  У забезпеченні глибокого й міцного засвоєння знань учнями. 

 

Літературу називають людинознавством. Головним образом твору, зазвичай, є людина. Старшокласникам цікаво досліджувати, якою ж може бути людина, які їй найчастіше притаманні риси характеру і життя якої людини гідне наслідування. Дослідивши чимало творів, група учнів представила даний фрейм.

 

Основні положення, що обґрунтовують застосування фреймового підходу в навчанні української мови:

  • подання лексичного, граматичного матеріалу у вигляді фреймів дозволяє істотно підвищити якість і швидкість навчання;
  • високоефективний спосіб стиснення мовної, дискурсивної інформації у вигляді схем, моделей, алгоритмів-сценаріїв називається фреймуванням;
  • фреймова організація знань є основою розуміння і довгострокового запам'ятовування лінгвістичної інформації.

 Вивчення елементів української мови за допомогою фреймів включають такі підходи до навчання:

  • компетентнісний;
  • системно-діяльнісний;
  • фреймовий до організації знань у процесі навчання;
  •  культурологічний;
  •  особистісно орієнтований;
  •  комунікативний.  

Компетентнісний підхід дозволяє сформувати комунікативну компетентність у сукупності її складових - мовної, соціокультурної, навчально-пізнавальної компетентності в учнів. Також ключові, базові, професійні компетентності у вирішенні основних комунікативних цілей спілкування підлітків.

Системно-діяльнісний підхід у навчанні української мови - це підхід, у результаті якого учні набувають здатність і готовність аналізувати мову як систему пов'язаних елементів, виділяти загальний принцип побудови цієї системи та конструювати на його основі нові системи мовних елементів.

Фреймовий підхід до організації знань заснований на фреймуванні - високоефективному способі стиснення дискурсивної інформації.

Комунікативний підхід - це реалізація способу спілкування, при якому здійснюється впорядкована, систематизована і взаємоспіввідносна модель навчання української мови як засобу навчання в умовах, що моделюються на навчальних заняттях мовленнєвої діяльності як частини екстралінгвістичної діяльності.

Фрейми – продукт як індивідуальний, так і груповий.  Цікавою виявилася для учнів тема «СВІЧКА». За допомогою «Мозкового штурму» група учнів швидко створила асоціації до даного поняття – вони стали основними підкатегоріями. Далі заповнювалися слоти раніше отриманими на уроках відомостями під час вивчення творів Івана Малковича  та  Івана Кочерги.

 

 

Головні цілі навчання за допомогою фреймового підходу такі:

- якісне навчання всіх учнів: навчання української мови з максимальним використанням розумових можливостей, знань, умінь і особистісних якостей до досягнення максимально можливого рівня підготовки кожним учнем;

- інтелектуальний розвиток особистості: формування уявлення про мову як багаторівневу систему зв'язаних один з одним елементів.

Ураховуючи те, що під час сприйняття і розуміння текст потрапляє в пам’ять у згорнутому вигляді, то подавати навчальний матеріал теж варто структурованим, використовуючи таблиці, схеми, графи тощо.  Структурування навчальної інформації полягає у спеціальній побудові матеріалу з урахуванням певних  принципів, з-поміж яких:

  •            Системність (чітка логічна структура, доступна організація знань);
  • Інтерактивність (ефективний зворотний зв’язок між учасниками навчання, між учнем й інформацією);
  • Модульність (інформація розбивається на кілька автономних модулів, кожен з яких ділиться на блоки, теми, кожен модуль має закінчений, логічний, цілісний характер);
  • Адаптивність (адаптація навчальної інформації до інтелектуальних потреб учнів) 

Науковці наголошують на  необхідності структурування навчальної інформації, маючи на увазі нелінійну структуру. Такий спосіб подання навчального матеріалу   передає його внутрішню логіку, дає можливість  якнайповніше узагальнити інформацію.

  Така обробка і презентація інформації складає основу методики використання опорних конспектів, запропонованої В.Ф.Шаталовим  ще в 70-ті роки минулого століття, яка полягає у стисненні навчального матеріалу і введенні його короткого змісту  у вигляді опори – знаково-символічного, схематичного, логічно послідовного зображення головного з широким використанням асоціацій.

Інтенсивне  навчання  досягається внаслідок того, що мозок активно    сприймає образну інформацію, схеми, символи, малюнки -  навчальний матеріал стає доступним і добре запам’ятовується.  Робота з опорним конспектом базується на діяльнісній основі, оскільки учні не просто пасивно сприймають представлену картинку, а є її співтворцями.  У класі і вдома вони повинні доповнити  зміст опорного конспекту. Під час же відтворення навчального матеріалу спрацьовує зорова пам’ять: перед очима спочатку виникає картинка-опора з символами, асоціативними малюнками, а потім інформація «нанизується» на ці зорові образи, допомагаючи учням якісно відтворити зміст вивченого.  

Фрейм – це мінімальний опис певного явища, факту чи об’єкта, рамочна структура ключової ідеї навчального матеріалу, яку можна «накласти» на більшість тем і розділів, виражену в графічній формі.   Р.В. Гуріна вважає, що фрейм – це жорстка конструкція, каркас, який містить в якості елементів порожні комірки, вікна, рядки, що повинні бути заповнені і можуть багаторазово перезавантажуватись (на відміну від опорних конспектів і структурних схем) новою інформацією.

Пусті «вікна», слоти (порожні місця в опорі, які заповнюються конкретним змістом: малюнками, міні-текстами, символами) можуть заповнюватися новою інформацією. Якщо на уроці учень не встиг заповнити порожні слоти інформацією, то таку роботу можна продовжити вдома, змінити думку або ж додати нову.  Фрейм «Функції української мови» можна почати створювати разом із учнями, а потім запропонувати їм продовжити роботу самостійно.

Безперечною перевагою фреймів є те, що вони мають високу ємність, легко використовуються під час проблемного навчання:

  • передбачають самостійну роботу учнів, що в сучасних умовах розвитку освіти є достатньо актуальним;
  • формують інтелектуальний і пошуковий досвід;
  • формують прийоми дослідницької пізнавальної діяльності;
  • залучають до наукового пошуку, творчості.

Зрозуміло, що інформація під час складання фреймів подається не в “чистому вигляді”, а схематично, компактно згорнуто в  певну логічну послідовність  - структуру, модель. Тому для зображення фреймів учням   необхідно мати високий рівень розуміння матеріалу, узагальнення тексту і вміння передавати його зміст стисло, логічно, інформативно.

Водночас постійне залучення учнів до створення фреймів дає змогу розвинути низку загальнонавчальних умінь, а саме :

  • удосконалити загальнонавчальні вміння учнів: аналіз, конкретизування, синтез, узагальнення, виділення головного, що забезпечує вдосконалення стратегічної компетенції учня;
  • пояснити сутність ключових понять теми;
  • здійснити компресію вихідного тексту;
  • структурувати, упорядкувати і систематизувати знання, збільшити обсяг пам’яті, швидкість запам’ятовування.

Під час прочитання роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» учням було запропоновано простежити життєвий  шлях    Чіпки.

Складаючи фрейм, вони дійшли висновку, що одні й ті ж вчинки можуть привести людину як до вершини ідеального життя, так і до морального падіння. Отже,  вчинки Чіпки зробили  з нього як правдошукача, так «пропащу силу».

 

 

Відомі лінгводидакти вважають за необхідне використовувати на уроках української мови й літератури фреймове структурування матеріалу як спосіб оптимізації навчання в умовах профільної освіти   Водночас важливо розуміти, що однією з умов доцільного використання фрейму на уроках є дотримання єдності зовнішньої і внутрішньої форм структури фрейму. Так,  зовнішня форма – це сукупність структурних елементів фрейму, а внутрішня – це змістове наповнення, тобто все те, що мають осмислити і зрозуміти учні у процесі опрацювання навчальної інформації, згорнутої у такий спосіб (знаків, символів, графічних зображень, засобів мовленнєвого подання навчальної інформації тощо).

Використання фреймів під час вивчення словесності передбачає дотримання певної послідовності:

  1. Вибудувати каркас змісту певного навчального матеріалу, розділивши його на певні сектори.
  2. Визначитися з фокусом – темою, яка актуалізується в центрі каркасу.
  3. Продумати назви слотів.  
  4. Здійснити вербальне наповнення фреймових структур.
  5. Такий фрейм є візуалізацією, яка дає змогу розгортати відповідь за певним сценарієм, кроки якого визначаються назвами слотів.

Таку послідовність роботи пропонують А.А. Остапенко, С.І. Шубін Варіанти побудови фреймів залежать від теми, її інтерпретації вчителем, відтак підхід може бути не таким уніфікованим, оскільки представлення матеріалу лише у вигляді такої структури створить певну однобокість, передбачуваність. Тому варто експериментувати з формою представлення матеріалу для створення ефекту новизни, відкриття, що  підвищить інтерес до здобуття знань.

 Наприклад, цікавим з точки зору дослідження є фрейм «Маруся Чураївна». Адже це не просто дівчина – це легенда, це історичне минуле України. Про неї учні знають лише з легенд і художніх творів, тому  немало довелося знайти інформації, створюючи даний фрейм:

 

 

Учителеві варто не лише самому створювати фрейми, інтерпретуючи навчальний матеріал, але й спонукати до цього учнів. Така робота буде формувати загальнонавчальні вміння, необхідні сучасній людині для «навчання протягом життя».  Як варіант, можна запропонувати учням тему і назву слотів для самостійного заповнення з використанням  різних джерел інформації.     

  Завдання, які  повинні вміти виконувати учні при створенні фреймів:   

  • Придумати назви слотів до певної теми (певною мірою, це є очікувані результати розумової діяльності).
  • Заповнити слоти, використовуючи основні і допоміжні матеріали.
  • Придумати асоціативні малюнки до певної теми.
  • Створити власний словничок скорочень до певної теми, використати його під час складання фрейму.
  • Дібрати приклади до сформульованих фактів.
  • Запропонувати своє бачення способу фреймового представлення теми.
  • Використовуючи фрейм, створити під час роботи в групі повідомлення,  яке стосувалося б різних адресатів (1 група – для   батьків; 2 – для учнів; 3 – для  вчителів).
  • Обґрунтувати власну позицію щодо означеної проблеми.
  • Поставити проблемні питання учневі, який доповідає.
  • Визначити цінність опрацьованої інформації для власного розвитку.

Якщо ж учитель пропонує власне бачення навчального матеріалу у вигляді фрейму, то  це має бути не просто ознайомлення з уже готовим продуктом, а співпраця, співтворчість педагога й учнів у процесі викладання певної теми.  А зобразити фрейм можна і на дошці, і на плакаті, що є як швидкий процес, так і зручний. Учитель може запропонувати учням вдома доопрацювати частини фрейму, додати інформацію з різних джерел, висловити власне бачення порушеної проблеми, поставити низку проблемних запитань

 Фреймове структурування є й інтерактивним навчанням, так як передбачає   роботу в парах, у групах, що дає можливість навчатися культурі спілкування, відповідальності за створення продукту навчання, здатності до узагальнення.

Лише за таких умов буде забезпечене активне сприймання, адекватне розуміння і міцне запам’ятовування навчальної інформації. Така організація здобуття знань, опанування важливих умінь і навичок, формування ціннісних орієнтирів і набуття досвіду формуватиме компетентного учня, спроможного  критично  мислити, вирішувати навчальні завдання і розв’язувати життєві проблеми.

  Неодноразово протягом навчання у школі учні пишуть висловлювання на тему «Щастя». Я запропонувала їм створити фрейм даного поняття. І тільки глибоке дослідження творів, повне знання їх змісту, проблематики, вчинків героїв   дасть змогу створити фрейм.

 

 

Фрейми реалізують глибинні види міркувань: за аналогією і  міркування  з  абстракцією.  При  цьому  вони  містять  інформацію  різного характеру   та реалізують опис понять різного ступеня узагальненості, стратегії пошуку і виведення рішення.

Цікавим за асоціаціями є фрейм у кольорах і почуттях. Якщо один учень створив фрейм «Битва»  (за твором О. Кобилянської «Битва»), де показав між якими героями твору виник конфлікт, то іншого учня зацікавила психологія героїв під час битви, і він  створив фрейм у кольорах і почуттях, які виникають під час битви.

 

 

 

 

Основними поняттями фреймової моделі є події та параметри. Події використовуються  для  опису  стереотипних  ситуацій,  об'єктів,  процесів проблемної  області,  а  також  відносин  між  ними.  Параметри  моделі дозволяють  представити  у  фреймі  конкретні  дані,  характеристики проблемної  області,  а  також  визначити  можливі  способи  їх  отримання  і контролю.  Про  кожну  подію,  що  виникає  при  інтерпретації  фреймової моделі, можна сказати, що воно або має місце, або невідома. Складні події при цьому вимагають для своєї інтерпретації причинно-наслідкові відносини, контекст.  У  фреймі-завданні  обов'язково  повинне  бути  основне,  чітко поставлене запитання або фокус інтересу. Крім цього, необхідне занурення учня  в  реальну  ситуацію.

 Свою роботу на з учнями уроках української мови й літератури я   уявляю у вигляді такого фрейму:

 

 Фрейм  також  повинен  відповідати  поставленій меті, може мати кілька рівнів складності, розвивати аналітичне мислення, містити  практичні  приклади.  Фреймова  модель  повинна  бути  відкритою, тобто підтримувати механізм розширення і оновлення інформації, повинна враховувати  не  тільки  значення  слів,  але  й  факти  реальності,  тобто екстралінгвістичну  інформацію,  фонові  знання  суб'єкта  інтерпретатора ситуації, описані даною моделлю. Вона повинна бути також практичною, не перевантаженою  детальним  описом  зв'язків  і  відносин  між  концептами, поняттями, але відображати всю релевантну інформацію, що відноситься до певної  ситуації. 

Я вважаю, що кожен сучасний учитель в умовах невідповідності між ускладненням змісту програм і часом, відведеними на вивчення матеріалу, має володіти різними способами структурування інформації з метою оптимізації навчання і вироблення здатності учнів самостійно здобувати, структурувати і використовувати інформацію для забезпечення власних навчальних і життєвих потреб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Vlasenko Anna
    Вельмидякую, користуюся в своїй роботі.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Дубинська Тетяна Анатоліївна,
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Космикіна Валентина Миколаївна
    Цікаво викладено ( я б сказала, усе розкладено по поличках). Щиро дякую.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
9 травня 2018
Переглядів
2498
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку