Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання історії

Анотація.  Стаття висвітлює актуальні питання використання інформаційних технологій в процесі навчання історії учнів 5-11 класів. Пропонується характеристика інформаційно-комунікативних технологій, їх види, функції та умови використання на уроках історії.

Постановка проблеми.  Стрімкий розвиток нових інформаційних технологій  має значний вплив на виховання підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер навчання в сучасних закладах  освіти. Застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало потребою сьогодення. 

   В сучасних умовах реформування шкільної системи освіти постає необхідність у  модернізації змісту освіти спрямованого на комп’ютеризацію навчального процесу. Оснащення кабінету сучасним мультимедійним устаткуванням створює основу для  використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. Сучасні інформаційні системи дозволяють швидко та оперативно віднаходити необхіднінавчально  - довідкові відомості. Реалії інформаційно-освітнього простору спонукають вчителя суспільствознавчих дисциплін залучати до своїх педагогічних методик універсальні дидактичні можливості комп’ютерних систем, які спрямовуються на формування в учнів вміння працювати з історичною інформацією в процесі пошуково діяльності.

Аналіз останніх публікацій.  Дана проблема є об’єктом дослідження відомих науковців, а саме: К.Баханова, О.Пометун, Д.Десятова, О.Мокрогуза, Т. Ладиченко та інших, які підтверджують актуальність питання.

Метою дослідження є систематизувати досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії.

Виклад  основного  матеріалу. На початку XXI століття людство увійшло в нову стадію свого розвитку – вченні й політики, підприємці й педагоги дедалі частіше говорять про настання інформаційної ери. Сучасний стан розвитку освіти передбачає використання комп’ютерних технологій, які є основою інформаційних засобів навчання. В умовах збільшення кількості та об’єму інформації, навчальні підручники не здатні ефективно виконувати такі освітні завдання, як оновлення змісту освіти, забезпечення особисто-орієнтованого навчання та розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності [4, с. 96].

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, який спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи, інформаційно-комунікаційна компетентність учня визначається як здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно- значущих завдань [2]. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу, який спрямований на розвиток умінь і навичок учня; застосування здобутих знань у практичних ситуаціях; пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Таким чином, одним із пріоритетних напрямків інформатизації суспільства є процес інформатизації освіти, який передбачає широке використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

Використання сучасних інформаційних технологій на уроці історії – одна з найбільш важливих тенденцій сучасного освітнього процесу. При цьому під інформаційними технологіями навчання слід розуміти процес підготовки та передачі інформації учню засобом системи використання комп'ютерної техніки та програмними продуктами. Це дає змогу організувати спільну роботу викладача та учнів під час уроку, залучити дані мережі Інтернет для розвитку вмінь і навичок учнів самостійно здобувати нові знання.

Важлива роль у цьому процесі відводиться саме вчителю історії, який володіє інформаційно-комунікаційною компетентністю. Під інформаційно-комунікаційною компетентністю вчителя А.Єлізаров розуміє сукупність знань, умінь і досвіду, причому саме наявність досвіду є визначальною стосовно виконання професійних функцій. Як здатність людини вирішувати навчальні, життєві, професійні завдання з використанням ІКТ визначають інформаційно-комунікаційну компетентність О. Шилова та М. Лєбєдєва [5, с.95-100].

Науковець С. Литвинова під інформаційно-комунікаційною компетентністю розуміє здатність вчителя-предметника орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства [8,с.16-18].

Застосування засобів інформаційно-комунікативного навчання дозволяє розвивати самостійність та критичність мислення учня, шляхом заохочення до індивідуального пошуку та подальшого застосування набутих знань, умінь та навичок на практиці. Завдяки використанню ІКТ збільшується мотивація пізнавальної діяльності учнів, що створює ситуацію успіху для кожного учня.

Впровадження ІКТ у процесі викладання історії має низку переваг, а саме:

1.                   ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв’язку;
2.                 Знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;
3.                 Знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;
4.                 Сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умови використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;
5.                 Реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів[7, с.11].

Таким чином, застосування ІКТ на уроках історії дає можливість вчителю скоротити час на вивчення матеріалу за рахунок наочності і швидкості виконання роботи, перевірити знання учнів в інтерактивному режимі, що підвищує ефективність навчання, допомагає реалізувати весь потенціал особистості – пізнавальний, морально-етичний, творчий, комунікаційний і естетичний, сприяє розвитку інтелекту, інформаційної культури учнів, робить уроки більш інформативними та цікавими.

Важливим критерієм при використанні ІКТ на уроках історії є відповідність останніх педагогічному змісту освіти та педагогічним технологіям. Варто зазначити, що інформаційно-комунікаційні засоби мають використовуватися вчителем з метою оптимізації власних енергозатрат та підвищення ефективності навчального процесу. Під час підготовки до уроку педагог має керуватися принципом збалансованого використання та взаємоінтеграції традиційних та новітніх технологій освіти. Не зважаючи на посилення впливу ІКТ на процес навчання, вчитель є головним джерелом інформації, тому що, по-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається; по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.

Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:

•                    Збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці історії;
•                    Підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;
•                    Встановлюються міжпредметні зв’язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;
•                    Стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;
•                    Змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп’ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;
•                    Змінюється ставлення до комп’ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи у будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку [7, с.12].

Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку історії з використанням ІКТ:

•  Адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей дитини.
•  Керованості: у будь-який момент вчитель повинен мати можливість скорегувати процес навчання.
•  Інтерактивності і діалогового характеру навчання.
•  Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи.
• Підтримання стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп'ютером.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов’язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.

Висновок

Інформаційно-комунікаційні технології є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Вони значно розширили можливості подачі навчальної інформації за допомогою  кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки. Значно зростає мотивація учня до навчання. Новизна роботи з комп’ютером підвищує інтерес до оволодіння знаннями, а також подання навчальних завдань за ступенем складності. Кожне заняття з комп’ютером викликає у дітей емоційний підйом, більшу зацікавленість до предмету. Комп’ютер дуже привабливий і для вчителів-істориків. Він допомагає їм краще оцінити знання дитини, зрозуміти її, спонукає до пошуків нових нетрадиційних форм і методів навчання. 

Використання ІКТ робить урок привабливим та сучасним. Урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів, а саме інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, пам'ять, мова, уява, інтерес до навчання. Урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонічної індивідуальності, здібної до колективної співпраці.

Прикладом  використання ІКТ на уроках історії є робота над навчальними презентаціями. Учні самостійно шукають матеріал, аналізують його, осмислюють. Це сприяє як росту загальної інформаційної культури учня, так і поглибленню знань по  історії.  Завдяки використанню ІКТ відбувається  занурення в проблему з однієї сторони й серйозна економія навчального часу - з іншої. Інформаційні технології дозволяють повною мірою розкрити й реалізувати потенційні можливості інших інноваційних технологій і методів:  прищеплювати навички науково-дослідницької роботи за допомогою організації дослідницької діяльності з використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної й практичної діяльності; розвивати вміння добувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій; формувати вміння коротко й чітко формулювати свою точку зору; сприяти гуманітарному розвитку учнів на основі прилучення до інформації культурного, гуманістичного плану.

Не зважаючи на вищезазначені переваги використання ІКТ на уроках історії існують, на жаль, ряд технічних проблем, які потребують нагального розв’язання, а саме:

1. Оснащення кабінету історії сучасним мультимедійним устаткуванням.
2. Забезпечення достатнього рівня компетентності педагогів у галузі використання ІКТ.
3. Створення якісних навчальних матеріалів, якими можна наповнити освітні Інтернет-мережі і за їх посередництва масово використовувати на уроках чи в процесі підготовки до них.
4. Вироблення правильної стратегії функціонування освітніх мереж.

Вирішення цих проблем повинно бути реальним, а не декларативним, тож має забезпечуватися належними ресурсами, а не тільки адміністративним тиском на педагогів.

Отже, вчителю, що використовує ІКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більш ефективним. Інформаційні технології покликані розвантажити вчителя й допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі та намагатися активізувати роботу самих  слабких і пасивних учнів.

Сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати із сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель, що постійно діє в рамках звичайного уроку, істотно поступається своїм колегам, що ведуть заняття з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» [Електронний ресурс].
2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Освітня галузь «Суспільствознавство», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1392/[Електронний ресурс].
3. Методика навчання історії в школі// О.І. Пометун, Г.О.Фрейман. – К., 2015, - 328с.
4. Інноваційні технології на уроках історії// Мокрогуз О.П. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – С.96.
5. Лебедева М.Б., Шилова О.Н. Что такое ИКТ-компетентность студентов педагогического университета и как ее формировать?/ М.Б. Лебедева, О.Н. Шилова // Информатика и образование. – 2004. - №3.- С.95-100.
6. Литвинова С.Г. Інформація сучасної освіти // Інформатика в школі. – 2009. - №9. – С. 16-18.
7. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 111[1] с. – С.10-12).

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання історії