Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів

Міністерство освіт і науки України

УО Краматорської міської ради

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ММО вчителів початкових класів Краматорських загальноосвітніх шкіл

ТГ вчителів початкових класів м. Краматорська

 «Використання інноваційних технологій для формування

ключових компетентностей учнів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 м. КРАМАТОРСЬК

 

 

УДК 796.01

 

УКЛАДАЧІ:

Клебча О.А., керівник ТГ вчителів початкових класів Краматорських загальноосвітніх шкіл. Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів [методичний посібник]. – Краматорськ, 2022. –  42с.

Колесникова Н.М., ТГ вчителів початкових класів Краматорських загальноосвітніх шкіл. Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів. Учитель початкових класів першої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Сопільник А.А., методист вищої кваліфікаційної категорії відділу дошкільної і початкової освіти Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

В методичному посібнику подано матеріали про використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів початковоъ школи.

Методичний посібник рекомендований вчителям початкової ланки під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

Представлено матеріали, які розкривають історичні та сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність використання використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів в початкоій школі.

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендований до друку засіданням науково-метожичної ради

 (протокол №2 від  16 лютого 2022 року)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичний посібник

Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів

 

 

Мета освіти – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, професійні навички, вільно орієнтуватися, самореалізовуватися, саморозвиватися і самостійно приймати правильні, морально-відповідальні рішення в умовах мінливого світу.

        Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина та Державна національна програма «Освіта» підкреслюють, що завданнями загальної середньої освіти є:

• формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;
• виховання громадянина України.

          Школа сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи з учнями.

Актуальність даного питання зумовили вибір обраної методичної теми.

Даний методичний посібник  рекомендовано до видання та застосування у практичній діяльності, його можна рекомендувати до впровадження у навчальний процес.

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Сопільник А.А., методист вищої кваліфікаційної категорії відділу дошкільної і початкової освіти Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

 

ТВОЧА ГРУПА

«Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів»

 

Клебча О.А., керівник ТГ вчителів початкових класів Краматорських загальноосвітніх шкіл «Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів», учитель початкових класів  вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

 

Колесникова Н.М., ТГ вчителів початкових класів Краматорських загальноосвітніх шкіл «Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів», учитель початкових класів першої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

«Треба так перебудувати навчально-виховний процес,

щоб учні не були пасивними об’єктами його;

щоб вони брали активну участь в ньому під

керівництвом педагога».

Григорій Ващенко

 

 Традиційно мета шкільної освіти визначалась набором знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень. Сьогодні такий підхід виявився недостатнім. Науковці впевнено говорять про кризу «зунівської» моделі освіти, називаючи серед її причин те, що в сучасних умовах «старіння» інформації відбувається значно швидше, ніж завершується цикл навчання у школі. З огляду на це традиційна схема «передачі» від учителя до учня «необхідного запасу знань» виглядає до певної міри застарілою.

 Наступна причина кризи знаннєвої парадигми виявляється у тому, що сьогодні немає необхідності перевантажувати пам'ять дитини знаннями «про всяк випадок», бо існують величезні бази інформації, і потрібно просто навчити дітей правильно ними користуватися.

 Сьогодні соціуму необхідні учні і випускники, готові змінюватися і пристосовуватися до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися упродовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.

 Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2011р. №462 ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів.

 У процесі розроблення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти ретельно вивчено зарубіжний досвід та враховано кращі традиції вітчизняної освіти. Позитивними змінами нової редакції зазначеного документу є:

• Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової освіти;
• Особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкової школи;
• Формування ключових компетенцій;
• Розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
• Використання здоров’язбережувальних технологій;
•  Екологічне спрямування освіти;
• Передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу;
• Посилено природничу складову стандарту (передбачено 2 години на вивчення предмету «Природознавства»);
• Впровадження інформаційно -комунікаційних технологій;
• В галузі «Технології» виокремлено змістову лінію ІКТ ( передбачено 2 год у 2-4 кл).

 З урахуванням потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці виокремлюються три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні, предметні.

 Міжпредметні компетентності формуються у взаємозв’язку змісту і методик викладання предметів однієї чи різних освітніх галузей.

 Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмета, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які сформульовано у програмах з кожного предмета.

 У Державному стандарті зазначено, що основним завданням початкового навчання є оволодіння учнями ключовими компетентностями.

 До ключових компетентностей відносяться:

- уміння вчитися;

- соціальна;

- загальнокультурна;

- інформаційно-комунікативна;

- здоров’язбережувальна;

- громадянська.

 Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної й позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом.

 У чинних навчальних програмах на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту.

 Для кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (Учень називає, наводить приклад, характеризує, аргументує, визначає, розпізнає, відтворює, аналізує, порівнює, робить висновки).

 І в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти також знайшли своє відображення ті зміни, які відбулися за останнє десятиліття:

 • Посилено практичну складову;

 • Чіткіше окреслено вимоги до результатів навчання завдяки їх структуруванню на предметні компетентності;

 • Внесено вимоги до формування ключових компетентностей;

 • Передбачено можливості контролю навчальних досягнень за певними критеріями.

 Сьогодні до школи приходять діти, які живуть в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі, і щоб скористатися його перевагами, я переосмислила самоцінність знань і самодостатність себе як джерела інформації.

 Перед нами, як і перед школою, постало важливе завдання: підготувати дітей до дорослого життя так, щоб вони не втратили моральних орієнтирів, знайшли сенс життя, змогли найефективніше та найповніше реалізувати свої здібності і переконання.

 Важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.

 Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.

 Особливої уваги потребує мотиваційний компонент уміння самостійно вчитися. Ми знаємо, що неможливо досягти навчальної самостійності учня без формування стійких позитивних мотивів учіння. Як відомо, мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Внутрішня мотивація виникає поступово, у багатьох учнів вона нестійка і залежить від ситуації (цікаві завдання, змагальність, підтримка вчителя та ін.) О.Я.Савченко вказує, що особливо важливим є стиль навчального спілкування з дітьми. Тому постійно вивчаємо  роботи Шалви Олександровича Амонашвілі. Пам’ятаючи слова цього великого педагога «В усмішці сила і мудрість вчителя», - кожний ранок починаю з усмішки. Це чудовий початок дня, запорука гарного настрою. На ранкових зустрічах діти дарують один одному усмішки, створюють позитивний настрій, спілкуються, радіють успіхам своїх однокласників: хвалять один одного, висловлюють компліменти, дарують пісні, вірші. На цих зустрічах вітаємо іменинників, переможців дня.

 Для формування оцінки рівня сформованості ключових компетентностей використовую інтерактивні технології, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуації вибору, вільному обміні думками тощо. Саме інтерактивні методи («мікрофон», «позначка», «кубування», «сенкан», «незакінчене речення», «асоціативний кущ» та ін.) дають змогу під час проведення уроків в початковій школі створити таке навчальне середовище, в якому формується соціальна компетентність, розвивається світогляд, зв’язне мовлення, характер дитини. Навчально-виховний процес організовується так, що учні мають змогу вчитися співпрацювати в парах, групах, формувати свої власні ідеї та думки, навчаються критично мислити, сперечатися на задану тему.

 Ми  бачимо себе тільки у співпраці з учнями: ми і вони – ділові партнери, ми – координатори цього процесу. Наша сьогоднішня праця – створити в класі атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, учити дітей розуміти і вирішувати проблеми; надати дітям можливість щоденно відчувати радість від пізнання і творчої діяльності.

 Ми не знаюємо як складеться доля нашіх школярів, що чекає їх у майбутньому, але хочу, щоб роки в початковій школі були щасливим спогадом та впевненим стартом в житті. Виховати відповідальність, працьовитість, повагу до інших, не ламаючи при цьому індивідуальності, можна тільки поважаючи й цінуючи кожну дитину. Тому ми використовуємо таку форму роботи як «Головна дитина». Суть її полягає в тому, що з допомогою лічилки ми вибираємо когось одного з класу. На чотири дні він стає головним учнем класу, міста, головний у світі. Решта дітей говорять «головній дитині» тільки добрі, приємні слова, підтримують її. Дитина має відчути, що вона неповторна, унікальна, відчути, що її цінують, люблять, відчути повагу і увагу інших людей. У кожної дитини є позитивні якості, навіть у розбишак. За них можна похвалити. «Головна дитина» може робити те, що не дозволяється іншим, їй нічого не забороняють: пересісти за будь-яку парту, стати в шерензі де захоче, роздавати зошити, вести урок, навіть не виконувати домашнє завдання. Їй не роблять зауважень. Для неї виготовляємо газету, куди вписуємо віршик, присвячений саме їй, діти дарують малюнки, наклеюють стікери та інше. По закінченні своїх головних днів дитина забирає газету додому.

 Ця форма роботи допомагає долучити до життя класу батьків. Вони вдома теж продовжують цю акцію: виконують бажання дітей, готують улюблену страву, а головне – говорять, як вони її люблять і цінують

 Ми теж підтримуємо дитину в школі, приділяємо їй особливу увагу, прислухаюсь до її бажань. На каліграфічних хвилинках складаємо про неї речення, на математиці – задачі. Дитина почувається важливою і потрібною, її слухаються. А саме головне, коли її хвалять, то їй хочеться стати ще кращою, бути добрішою і зробити щось хороше. Ця робота вчить дітей поважати почуття і потреби інших, чути інших, виявляти увагу до того, що цікаво іншим. Це один із способів створення в класі атмосфери психологічного комфорту, сприятливого середовища для навчання і виховання учнів, вона підвищує самооцінку учнів, виховує повагу і толерантність до інших, самодисципліну.

 Велику увагу приділяємо організації дитячого колективу, формуванню в учнів бажання і уміння здобувати знання, ставитися до навчання як до серйозної, відповідальної та наполегливої справи. Радість і захоплення викликає у дітей підготовка до різних подій: пошук цікавої інформації, гарних пісень, віршів. Ця робота допомагає в самореалізації кожній дитині. Особливо подобається нашим школярам готувати різні проекти. Ми готували проекти «Народні промисли», «Народний календар», «Сільська ластівка», книга-збірка власних творів. Запам’яталась робота над проектом «Птахи взимку», захист якого провели у вигляді «Шкільної служби новин».

 Щоб процес навчання був більш емоційним, результативним, обов’язково має бути зворотній зв'язок. Співпраця між учителем і учнями, залучення батьків до організації і проведення різних форм роботи – запорука успішної роботи. Багато позитивних емоцій викликала виховна година «Тато, мама, я – читацька сім?я» . Сімейні команди змагалися в читацькому кругозорі, кмітливості, умінні римувати , інсценувати та ін.

 Сьогодні ми стоїмо на позиціях:

 • Утвердження всіма засобами цінності і гідності дитячої особистості, врахування її потреб, можливостей і пізнавальних інтересів;

 • Відродження України неможливе без оновлення школи;

 • Ми повинні перейти до початкової школи, яка орієнтує на введення особистісно орієнтованої системи навчання з використанням інноваційних методів навчання;

 • Ми маємо будувати свою педагогічну діяльність на приорітетах гуманних ідей демократизації та гуманної педагогіки;

 • У сучасних умовах розвитку системи освіти необхідно впроваджувати ефективні інновації у традиційну класно-урочну систему, а також шукати нові форми організації поза її межами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

ТВОЧА ГРУПА

«Використання інноваційних технологій для

формування ключових компетентностей учнів»

 

Клебча О.А., керівник ТГ вчителів початкових класів Краматорських загальноосвітніх шкіл «Компетентнісний підхід в сучасній системі навчання і виховання учнів», учитель початкових класів  вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

 

Колесникова Н.М., ТГ вчителів початкових класів Краматорських загальноосвітніх шкіл «Компетентнісний підхід в сучасній системі навчання і виховання учнів»,  учитель початкових класів першої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

11 ключових компетентностей учнів

та їх зміст за Державним стандартом початкової школи

чек-ліст для вчителя

 

вільне володіння державною мовою	•       вміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати •       факти •       любов до читання •       відчуття краси слова •       усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження •       готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	•       активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади •       можливість розуміти прості висловлювання •       іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях •       оволодіння навичками міжкультурного спілкування
математична компетентність	•       виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі •       моделювання процесів та ситуацій •       із застосуванням математичних відношень та вимірювань •       усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій	•     допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї •     самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати •     формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів •     пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження
інноваційність	•     відкритість до нових ідей, ініціювання зміну близькому середовищі (клас, школа, громада тощо) •     формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади
екологічна компетентність	•     усвідомлення основи екологічного природокористування •     дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства
інформаційно- комунікаційна компетентність	•     опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування •     здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях
навчання впродовж життя	•     опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання •     організація власного навчального середовища •     отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб •     визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення •     навчання працювати самостійно і в групі
громадянські та соціальні компетентності	•        усвідомлення ідей демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, рівних прав і можливостей •        співпраця з іншими особами для досягнення спільної мети •        активність у житті класу та школи •        повага до прав інших осіб •        уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України •        дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя
культурна компетентність	•        залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості
підприємливість та фінансова грамотність	•     ініціативність •     готовність брати відповідальність за власні рішення •     вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей •     усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці •     готовність до втілення в життя ініційованих ідей •     прийняття власних рішень

 

Види вправ для формування предметних

компетенцій на уроках рідної мови

На уроках читання для розвитку комунікативних вмінь теж використовуємо  цікаві ігрові завдання та вправи. Наприклад, для розвитку уваги і швидкості читання (тема «Мова барвиста, мова багата»):

• «Добери риму».

Діти шукають у вірші слова, які мають співзвучну кінцівку до слів: Україна, вперше, збагне, небокрай, незглибимий

• «Знайди пару».

Діти переглядають вірш і знаходять пари до слів: перше, рідній, зелений, коханий, тополиний, гне, почує, шумить, промовля, одкривається (до прикметників – слова, ознаку яких вони виражають; до дієслів – слова, на дію яких вказують).

На розвиток читацьких навичок (тема «Книга корисна, коли її читають. Василь Сухомлинський «Спляча книга»):

«Чи є в оповіданні такі речення?»

Учитель читає речення. Учні відшукують його в тексті.

1.У ній розповідалось про могутнього богатиря. (Так.)

2. Але минуло вже багато років, як Книгу читали. (Ні.)

3. Часто до Книги приходили гості. (Ні.)

4. На полиці лежала Спляча Книга. (Ні.)

5. Стали вогненні букви меркнути. (Так)

Читює слово, що означає назву предмета. Учні повинні знайти у тексті і прочитати ознаки цього предмета. (Наприклад, «країни – далекі», «звірі – небачені», «весна – рання, тепла»....)

Слова для гри можна називати або показувати на картках-блискавках: книга, богатир, залізо, слово, людина, палітурки, букви.

На розвиток фонетичного слуху можна подати таку вправу-гру «Впіймай на гачок» (тема «Ми всі – природи рідної частинки»)

Учитель називає однакові слова, а серед них таке, що відрізняється лише одним звуком. Діти повинні назвати це слово («спіймати на гачок») і запам’ятати.

Лети – лети – лети – мети – лети.

Кулак – кулак – кулак – кулик – кулак.

Комашка – ромашка – комашка – комашка.

Як підсумок теми «Від слова – до книги» використовувались такі ігри:

• «Знавці назв творів та їх авторів».

1. Автор вірша «Вже брами літа замикає осінь…». (Л. Костенко)

Хто з поетів написав «Пісеньку про куличка»? (Д.Білоус)

2. Автор вірша який закликає: «Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні!» (Г. Черінь)

• «Знайди ознаки».

3. Хто з українських поетів закінчує вірш словами: «Дівчина літом веселим зоветься…»? (М. Рильський)

4. В яких творах героями виступають діти? Пригадайте авторів цих творів. (К. Перелісна «Песик і хлопці», О. Донченко «Лісовою стежкою», О. Буцень «Наше відкриття», В. Сухомлинський «Сергійкова квітка»)

• «Про кого іде мова?»:

1. Хто «важко віддає плоди,… людей хапає за рукава»? (Шипшина)

2. Хто в оповіданні «грається променем, грається листом. Не розлучається з нашим дитинством»? (Білка)

3. Кого діти знайшли «на болоті біля річки… із пораненим крилом»? (Журавлика)

4. Хто «застудився, а тепер лежить під пледом, п’є гарячий чай із медом»? (Соловейко)

Отож, коли проводити урок-гру чи використовувати елементи дидактичної гри на уроці (цікавинки, кросворди, загадки тощо), то ефективніше проходить процес формування загальнонавчальних умінь і навичок, а навчання перетворюється на захоплюючий процес. Тому потрібно органічно включати гру у структуру уроку; посилити розвивальну спрямованість дидактичної гри; вміло керувати процесом ігрової діяльності.

Сучасне життя вимагає, щоб дитина в початкових класах навчилась висловлювати свої думки логічно, виразно, щоб пройшла початковий курс ораторського мистецтва.

Будь- яка творча робота дає можливість висловити власну думку, розповісти про незвичайні спостереження. Дуже важливо розвивати творчі навички, мислення та творчу уяву дітей.

З цією метою ми  пропонуємо використовувати наступні мовні ігри.

1. Спиши слова. Підкресли у кожному слові першу букву. Утвори і запиши нове слово, склади з ним речення.

Урожай, край, річка, айстра, їжак, нива, акація.

2. Гра «Хто швидше?». Утвори нові слова, змінюючи лише одну букву.

Шило- мило, колос-голос, чайка-гайка, шишка-мишка, роса-коса.

Склади з ними речення.

3. Гра «Віднови вірш на основі рими»

В берег вдарила з розбігу (2)

Як ріка зламала кригу, (1)

Припливла в човні весна (4)

Без вітрила, без весла (3)

4. Допиши вірш

………………..до нас прийшла.

………………..дари принесла.

Опадають з дерев…………

Відлітають від нас………..

Короткі стали…………

З неба падають……….

5. «Незвичайна математика»

Виконайте дії і прочитайте утворені слова.

Кни + голка – лка + люб …(книголюб)

Біб + ліс – с +олень – лень + тека =…(бібліотека)

6 Прочитай зашифровані слова і запишіть

Б У Р А Т І Н О

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1414 7834

2347 3474

1345 14347

5458 14747

7. Склади ланцюжок слів (5 слів), де останній склад попереднього слова є першим складом наступного.

Малина…,…,…,….

8. За поданим початком продовж казку. Добере заголовок.

Одного дня, гуляючи у лісі, білка Пустунка почула, як хтось її кличе:

- Білочко, рідненька, допоможи.

- Кинулась Пустунка на голос, перестрибнула через кущ і своїм очам не повірила…

9. Гра «Радіо»

Ви, диктор і повинні по радіо оголосити, що розшукується дитина, яка загубилася. Її потрібно описяти, а діти за цим описом повинні відгадати, хто ж загубився.

10. Постав речення у такій послідовності, щоб вийшло зв’язне висловлювання Добери заголовок.

Школярі ходили на екскурсію до лісу.

Гарно в лісі взимку!

Був теплий зимовий день.

Дерева одягнулися в сріблясті шати.

11. Доповни речення порівняннями:

На траві блищать росинки, мов…

Сонце ніжно голубило землю, як…

Озеро вибликує на сонці, ніби…

12.Знайди в тексті мовленнєві помилки.

Незабаром літні канікули. Школярі будуть отдихати. Оленка з мамою поїде до бабушки в село.Дениско з дєдушкой буде на дачі. Всі разом ми знову зустрінемося першого сентября.

13. Склади 2-3 речення, зв’язані за змістом:

- про маму,

- про друга,

- про любимий урок,

про улюблену пору року.

Навчально - виховний процес будую відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, щоб зростала їх самостійність і творча активність. В досягненні цієї мети нам допомагає використання інтерактивних технологій, які грунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками. Робота в парах, групах дає змогу кожному учневі відчути радість спілкування, перемоги, піднятись на вищу сходинку знань. Саме інтерактивні методи «мікрофон», «позначка», «кубування», «сенкан», «незакінчене речення», «асоціативний кущ» дають змогу під час проведення уроків розвитку зв’язного мовлення створити таке навчальне середовище, в якому формується соціальна компетентність, розвивається світогляд, зв’язне мовлення, характер дитини.

Підводячи підсумок нашої роботи, хочемо зазначити, що надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, тому що успіх гарантований лише для тих, хто прикладає для його здійснення власні зусилля. Ми  з впевненістю можемо сказати, що ми, інші вчителі, учні й батьки докладаємо великих зусиль, щоб успіх кожного й успіх всіх був гарантованим, життєпридатним.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що уміння вчитися як володіння сукупністю провідних загальнонавчальних умінь і навичок визнано ключовою компетентністю учнів загальноосвітньої школи загалом і початкової. Всім відомо, що коли вчитель проводить урок-гру чи використовує елементи дидактичної гри на уроці (цікавинки, ігри, кросворди, загадки, ребуси, практичні заняття, рольові ігри, застосовує інтерактивні методи навчання, комп’ютерні технології навчання), то навчання перетворюється в захоплюючий процес. Тому вважаєио, що на уроці повинно бути якнайбільше завдань, які б спонукали дитину до улюбленої діяльності. І якщо дитина буде навчатися з бажанням, відчувати себе маленькою частинкою всього процесу навчання, чекати і разом з усіма працювати з радістю над новим відкриттям, вміти користуватися додатковою літературою, довідниками то вона, закінчивши школу, не розгубиться у вирі життя.

 

Формування ключових компетентностей молодших

школярів шляхом використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках в початкових класах

Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів.

Ще і сьогодні провідне місце у викладанні предметів займають традиційні засоби – дошка, крейда та друковані джерела (підручники, зошити з друкованою основою). Завдяки ж використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе  це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і різноманітні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

 

Значення ІКТ для учнів та вчителя

Одним із головних завдань початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.

Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.

Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

• забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;
• зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
• підвищити унаочненість навчального процесу;
• забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;
• індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.
• моделювати досліджувані процеси або явища;
• організувати колективну й групову роботи;
• здійснювати контроль навчальних досягнень;
• створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

Учителю застосування ІКТ дозволяє економити час і максимально ефективно вирішувати повсякденні справи і обов’язки як фахівця:

• готуватися до уроків (складати конспекти, добирати дидактичні матеріали тощо), батьківських зборів, виховних годин, різноманітних виступів на педрадах, засіданнях МО, семінарах тощо;
• оформлювати документацію
• в оперативному режимі відслідковувати результати навчальної діяльності учнів;
• налагоджувати спілкування з батьками своїх учнів;
• обмінюватися з колегами досвідом роботи, власними методичними надбаннями,  обговорювати з ними актуальні питання навчання і виховання школярів, швидко отримувати й систематизувати потрібну інформацію.

Таким чином, упровадження ІКТ полегшує роботу вчителя, а навчання дітей робить більш цікавим і ефективним.

Як показує практика, застосування комп’ютера на уроках у початковій школі має  декілька режимів:

-    демонстраційний (демонстрація певної навчальної інформації);

-    індивідуальний (організація індивідуальної роботи учнів);

- комбінований (застосування на одному уроці і демонстрації, і індивідуальної роботи).

Для роботи в демонстраційному режимі вчителю достатньо мати на уроці один комп’ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна інформація виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів.

Щоб організувати індивідуальну роботу, кожний учень має бути забезпечений персональним комп’ютером.

Як показує практика, якість знань учнів підвищувалася, коли вони самостійно засвоювали навчальний матеріал, використовуючи ПК, а вчитель при цьому виконував роль організатора і координатора навчального процесу.

У початковій школі ІКТ можна використовувати на будь-якому етапі уроку: у процесі перевірки домашньої роботи, актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, закріплення, повторення вивченого, контролю, оцінювання.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

- джерело навчальної інформації;

- наочний посібник

- тренажер;

- засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

- засіб підготовки текстів, їх зберігання;

- графічний редактор;

- засіб підготовки виступів;

- обчислювальна машина великих можливостей.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить, складає план уроку, виходячи з його цілей. При відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Гігієнічні вимоги до роботи на комп’ютері

Під час роботи в комп’ютерному класі необхідно добре знати і чітко виконувати гігієнічні вимоги до роботи на комп’ютері.

Загальновідомо, що організм дитини, який постійно перебуває у стані росту і розвитку, дуже чутливий до впливу будь-яких чинників навколишнього середовища, зокрема і шкільного.

Введення у навчальний процес такого технічного засобу, як персональний комп’ютер, потребує комплексної гігієнічної і психо-педагогічної оцінки в аспекті можливого негативного впливу на здоров’я учнів під час їхньої роботи в кабінетах комп’ютерної техніки.

Результати досліджень свідчать, що в кабінетах комп’ютерної техніки за наявності десяти працюючих комп’ютерів протягом дня значно підвищується температура повітря, знижується вологість.

Ступінь стомлювання учнів на уроках з використанням персонального комп’ютера вища, порівняно із звичайними. Робота на персональному комп’ютері відрізняється від інших видів діяльності значними функціональними змінами нервово-емоційного статусу, потребує напруженої роботи здорового аналізатора, супроводжується вимушеною робочою позою. Це пов’язано з тим, що користувачу комп’ютера доводиться читати інформацію на екрані монітора (роздивлятись букви, малюнки) і одночасно на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переведення погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптація зору.

Статична сидяча поза при цьому викликає напруження плечового поясу і тому неправильно підібрані меблі та недоцільно вибраний режим роботи можуть призвести до порушення постави, а довготривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни.

Тому зрозуміла необхідність всебічного вивчення функціональних змін реакцій організму і здоров’я молодших школярів під впливом навчання на персональних комп’ютерах з метою гігієнічного нормування режимів безперервної роботи дітей на них.

Основні гігієнічні принципи безпечного для здоров’я застосування комп’ютерної техніки під час навчання школярів:

• гігієнічна доцільність розміщення та створення відповідних оптимальних умов у приміщеннях кабінетів комп’ютерної техніки;
• обладнання кабінету спеціальними меблями, призначеними для комп’ютерної техніки відповідно вікових особливостей користувачів;
• гігієнічне нормування всіх чинників, що виникають при роботі комп’ютерної техніки і можуть змінювати внутрішнє навчальне середовище;
• нормування тривалості безперервної роботи учнів на персональних комп’ютерах залежно від віку і вихідного стану здоров’я дітей;
• психо-гігієнічна експертиза навчальних комп’ютерних програм;
• виховання дітей у напрямку засвоєння гігієнічної культури користування комп’ютерною технікою.

Для профілактики зорового стомлення на уроках необхідно дотримуватись певних рекомендацій: оптимальна тривалість безперервного заняття на комп'ютері для дітей 6-річного віку – 8 - 10 хв, 7 - 10-річних – 10 - 15 хв, не більше чотирьох разів на тиждень.

З метою профілактики зорового стомлення дітей після роботи на персональних комп’ютерах рекомендується проводити комплекс вправ для очей, які виконуються сидячи або стоячи, відвернувшись від монітора з максимальною амплітудою руху очей. Для зацікавлення ці вправи потрібно проводити в ігровій формі.

Головне, дотримуватись принципу “не нашкодь”, тобто, вчасно запобігати можливому надмірному стомленню. Як сказав В.Сухомлинський, «Першочерговою місією вчителя є збереження здоров’я дітей». Не забуваємо про це і зараз – у добу комп’ютеризації. Комп’ютер цінний помічник, але він може стати й шкідливим сусідом.

Сучасні комп’ютерні програми в початковій школі

Сучасні комп’ютерні програми дають можливість продемонструвати яскраву наочність, запропонувати різні цікаві динамічні види роботи, виявити рівень знань та умінь учнів.

При використанні комп’ютерної техніки на уроках слід враховувати якість навчальних комп’ютерних програм. Вони повинні відповідати таким вимогам:

• бути цікавими і доступними для дітей, викликати у них позитивні емоції;
• будити їх уяву та фантазію;
• формувати алгоритмічне, логічне мислення;
• розвивати творчі здібності;
• вчити працювати з комп’ютером (клавіатурою, мишею);
• відповідати віковим особливостям дітей;
• дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.

Багато можливостей для розвитку логічного та алгоритмічного мислення дає курс «Я досліджую світ» (розділ інформатика),  який відповідає вищезгаданим вимогам. Використання комп’ютера в навчальній діяльності учнів сприяє розвитку розумових здібностей, пам’яті, просторової уяви, уваги, моторики, творчого нестандартного мислення, підвищує інтерес до навчання, створює гарний настрій.

Цей проект спрямований на розвиток внутрішнього світу молодшого школяра, його свідомості, системи знань переживань, прагнень; збагачення досвіду дитини, зв’язок з практичним, повсякденним життям, навчання ставитися до себе, як до неповторної особистості, що займає певне місце в родині, суспільстві. Курс «Сходинки до інформатики» є комплексом навчально-розвивальних ігрових програм для дітей молодшого шкільного віку. В його основу авторами закладено чотири змістові лінії:

• формування уявлення про можливості та сфери застосування комп’ютера, ознайомлення з технікою безпеки під час роботи з комп’ютером та у комп’ютерному класі; формування елементарних необхідних навичок роботи з мишею та клавіатурою;
• розвиток загальних здібностей дитини: логічне мислення, просторова уява, увага, кмітливість, зорова і слухова пам’ять, креативність;
• підтримка навчальних предметів: математика, українська та англійська мова, «Я і Україна», основи здоров’я, логіка, музика;
• алгоритміка: формування уявлення про алгоритми, розвиток алгоритмічного мислення.

Ще один, не менш цікавий курс, розрахований на молодших школярів, учнів 2 – 4 класів, - «Шукачі скарбів». Він передбачає розвиток логічного й алгоритмічного мислення, а також оволодіння практичними навичками роботи з комп’ютером. Опанувавши навички роботи з комп’ютером у молодших класах, діти зможуть потім користуватися ним як інструментом у своїй діяльності. У старших класах вони зможуть застосовувати отримані знання (методи роботи з інформацією, способи розв’язання задач) при вивченні шкільних предметів.

У своїй діяльності я використовую й інші комп’ютерні програми:

• навчально-інформуючі: енциклопедії, електронні підручники, кінофільми;
• контролюючо-тестові програми, зокрема «MyTest»;
• графічний редактор Paint (робота з графічним редактором Paint сприяє розвитку просторової уяви дітей, моторики, координації рухів, уваги. Крім того, забезпечуються міжпредметні зв’язки з математикою, природознавством, образотворчим мистецтвом);
• програма презентацій Power Point.

Використання  комп’ютера на уроках рідної мови

Основні професійні інструменти вчителя початкових класів – це дитяча книжка (у тому числі і підручник) і живе усне мовлення, розраховане на сприйняття учнями молодшого шкільного віку. Тому чільне місце у формуванні дитячої особистості посідають уроки рідної мови (навчання грамоти, класне читання, позакласне читання, українська мова, уроки розвитку мовлення).

Та не лише цим я користуюсь під час підготовки до уроків. Я намагаюсь використовувати різноманітні дидактичні засоби, наочні посібники для того, щоб учень зміг краще зрозуміти прочитане, осягнути ті моменти, які хотів виділити автор твору або і сам вчитель.

Плануючи свій урок, передусім відмовляюся від уроків-копій відомих поурочних розробок, оскільки в них не знайшли вияву риси індивідуальної майстерності вчителя, особливості роботи з даним контингентом дітей. Також звертаю увагу на уроки «творчого» типу, які нагадують виставу з «феєрверком» різноманітних педагогічних засобів і прийомів, застосуванням комп’ютерних програм, що дають змогу перевести на новий етап і підготовку вчителя до уроку, та і сам урок.

Методика застосування комп’ютера на уроках з різних предметів, у різні періоди навчання (не однакові вікові групи) не може бути однаковою. Адже і саме використання комп’ютера виконує тоді різні психологічні і педагогічні завдання.  Зміст навчального предмета, різноманітні можливості педагогічних програмних засобів, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення мають також вікові особливості учнів та їх знайомство з комп’ютерною технікою.

Застосування комп’ютерної техніки робить привабливими і по-справжньому сучасними уроки читання. Завдяки ІКТ відбувається індивідуалізація навчання, контроль і підведення підсумків проходять об’єктивно й вчасно.

Узагальнивши результати наукових досліджень і досвід творчих педагогів, учителів-новаторів, можна виділити та використовувати наступні позитивні моменти використання ІКТ для інтенсифікації уроків читання:

– підвищення цілеспрямованості навчання;

– посилення мотивації навчання;

– застосування активних методів і форм навчання;

– прискорення темпу навчальних дій;

– краще запам’ятовування, відтворення матеріалу тощо.

Важливе місце на уроках читання посідає використання презентацій під час вивчення біографій письменників.

Розглядом можливостей використання комп’ютера для розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів є вишукування зв’язків, які можна налагодити під час комп’ютерного навчання, а також допомога, яку надасть комп’ютер (в процесі такого використання вчителю для формування конкретних навичок).

Як показали дослідження, із використанням комп’ютера на уроках української мови (зокрема для розвитку зв’язного мовлення) намітилась певна різниця у формуванні здібності до абстрагування, рівня розвитку мовних якостей, що супроводжують процес мислення.

Використання наочних посібників (малюнків, схем, таблиць), які можна з успіхом виготовити з допомогою комп’ютера та роздрукувати на принтері навіть для кожного учня (або використовувати безпосередньо з монітора), багато в чому допоможе дітям в плані розуміння фактичного змісту твору. Адже школярі в цьому випадку мають змогу не лише чути голос вчителя (учня), який читає твір та бачити букви (абстрактний, знаковий елемент), але й дивитись на самих персонажів, аналізувати причинно-наслідкові зв’язки, виражально-зображувальні засоби, що їх застосував автор. Звичайно, такий вплив відразу на декілька органів чуттів, у різноманітних формах покращить процес сприймання учнями почутого і побаченого.

Виділивши за допомогою таких таблиць головне, вчитель забезпечить і належне розуміння основної думки твору учнями. Сприймання покращується і за рахунок елементу цікавості, який, звичайно присутній на уроках такого виду. Щодо уваги учнів, то треба зауважити, що за невмілого використання педагогом на уроці будь-якого засобу (чи то малюнка, чи то грамзапису) можливе зниження дитячої уваги, і тут на допомогу має прийти педагогічна майстерність учителя, його вміння вчасно запропонувати те, з чим він хоче працювати.

Чудовий вихід із такої ситуації я вбачаю у використанні комп’ютерних дидактичних засобів або засобів, розроблених за допомогою ПК.

В плані розробки дидактичних засобів, на мою думку, можливості комп’ютера дуже великі і до кінця далеко не вивчені. Хочу представити лише декілька визначальних    із        них.

1. Створення наочності. Наочні посібники можуть бути створені у будь-якій програмі, що працює з графікою, а саме: WORD; COREL DRАW; ADOBE FOTOSHOP тощо. Також можна використовувати вже створену наочність, оцифрувавши її (за допомогою сканера) і доповнивши якісь свої елементи. Таблиці та схеми у початкових класах (особливо у 1) можна використовувати з малюнками.

2. Створення різноманітних завдань. На уроках РЗМ (розвитку зв’язного мовлення) величезне місце займає практична діяльність учнів, а саме виконання різноманітних завдань, як творчого, так і репродуктивного характеру.

За допомогою текстового редактора WORDPAD можна створювати дидактичні матеріали у вигляді текстових завдань, а з допомогою текстового процесора WORD такі завдання набудуть ще й графічних елементів. Аналогічні завдання можна використовувати як роздатковий матеріал (роздруковувати на папері) або (якщо дозволяють умови), за певних уявлень дитини про комп’ютер, виконувати прямо на комп’ютері.

     Ще одним прикладом використання ППЗ для розвитку мовлення учнів є створення дидактичних пам’яток. Вони можуть мати наступну форму і зберігатись безпосередньо на комп’ютері у формі файлів, які дитина може відкрити, коли їй це необхідно.

     Загалом величезний і багатофункціональний процесор WORD може використовуватись для досягнення наступних цілей:

- друк тексту;

-форматування;

-вставка малюків, гіперпосилань, таблиць, графіків та ін.;

-вставка звукових та ін. файлів на сторінку;

-створення простих геометричних фігур.

3. Для розвитку мовленнєвої діяльності школярів, як на уроках читання, письма, так і на решті уроків величезне значення мають проблемні ситуації, саме розв’язання і пояснення яких потребує належного словесного оформлення. Такі проблемні ситуації пропонуються молодшим школярам у формі запитань:

-Чому?

- Чому так вважаєш?

-Обґрунтуй відповідь.

-Що б ти порадив герою казки (оповідання)?

Ми  пропонуємо  використовувати презентації POWERPOINT для розробки проблемних ситуацій. POWERPOINT – це програма, у якій можна створювати різноманітні презентації із почерговою зміною слайдів. На слайдах можна розставляти графіку, звук та ін.

4. Ще однією з найпоширеніших програм у стандартному наборі є графічний редактор PAINT. Окрім використання PAINT вчителем, він паралельно може використовуватись учнями, для розвитку зв’язного мовлення. Виконуючи найпростіші завдання, з коментуванням своєї роботи, вже з першого класу учні будуть розвивати своє мовлення на різних уроках.

Види робіт, які можна запропонувати для виконання учнями:

• коментоване малювання;
• коментоване розфарбовування малюнка;
• коментоване перенесення частин малюнка для створення нового зображення тощо.

Методика використання ІКТ на уроках математики

Немає потреби і неможливо однаково навчати і навчити всіх дітей, сформувати в кожної дитини одні й ті самі вміння та навички з різних предметів, добитися від дітей одного і того самого рівня розвитку логічного та творчого мислення, однакового сприймання дійсності. Це стосується і навчання математики, методів розв’язування різних задач, побудови й аналізу різноманітних математичних моделей процесів та явищ. Комп’ютерна підтримка цього процесу дає значний педагогічний ефект, полегшуючи, розширюючи і поглиблюючи вивчення і розуміння математики як науки.

      Одне з найскладніших завдань для вчителів математики початкових класів – це сприяти розвитку розумових здібностей молодших школярів. Але не слід забувати також і про виховання певних почуттів, які підсилюють розумову активність учня. Позитивний фон уроку викликає у школярів почуття радості, здивування, захоплення від розв’язання певної складної задачі та знаходження раціонального способу, що сприяє формуванню інтересу до вивчення математики.

Учителі початкових класів використовують у методиці викладання математики різні методи навчання, що вважаються класичними:

• усний виклад;
• демонстрування та ілюстрування;
• бесіди;
• вправляння;
• виробничо-практичні методи тощо.

      Однак ці методи всіх проблем та завдань не вирішують.

Використання ІКТ в процесі вивчення математики відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, наочного осмислення учнями предметного матеріалу. Застосування комп’ютера на уроках математики – гарна можливість активізувати пізнавальні інтереси учнів під час вивчення та закріплення нового матеріалу, підвищити мотивацію навчальної діяльності, організувати самостійну роботу учнів. Можливості використання комп’ютера дають змогу подавати новий матеріал наочно, в формі гри тощо.

Для вчителів математики початкової ланки освіти важливим є наступні питання в контексті використання комп’ютера на уроці:

• реалізація можливостей ІКТ у області побудови різних екранних зображень математичних об’єктів, їх динамічного уявлення;
• автоматизація процесів обчислювальної і інформаційно-пошукової діяльності, а також діяльність по збору, обробці даних про об’єкти, що вивчаються, явища, процеси;
• реалізація прикладної спрямованості навчання математики з використанням ІКТ;
• встановлення вимог до електронних засобів освітнього призначення, необхідних для вивчення математики та експертної їх оцінки;
• використання комп’ютерних тестуючих і діагностуючих методик встановлення рівня засвоєння матеріалу.

Комп’ютерне забезпечення уроків математики в початковій школі потребує належного прикладного програмного забезпечення (ППЗ). Вибір програм та розробка дидактичних комп’ютерних засобів здійснюється вчителем на основі наступних       принципів:

1.  Доступність. В цьому принципі сконцентровані такі ідеї, як відбір ППЗ, що вже є у наявності (програми, які вже знаходяться на комп’ютері), а також відбір програм, з якими ознайомлений вчитель і вміє з ними працювати.

2.  Простота. Тут мається на увазі можливість учнів працювати з деякими програмами (наприклад, іграми, найпростішими редакторами та спеціально-розробленими для дітей 6-10 років програмами).

3.  Надійність. Програми, які використовує вчитель, мають бути ліцензовані, щоб не принести випадкової шкоди психічному чи фізичному здоров’ю дітей, які з ними працюють.

4. Ще одним принципом підбору програм є їх практична багатофункціональність, тобто можливість вчителя зробити у цій програмі якомога більше корисної інформації для дітей: підібрати або створити малюнки, схеми, таблиці, іншу наочність, роздрукувати її, використовувати як наочний посібник саму програму або її продукти і т.і.

      Найважливіше у роботі вчителя на уроках математики – активізувати пізнавальну діяльність учнів. Засобів для цього в нього чимало. Це й дидактичні ігри, і проблемні ситуації, і цікаві задачі. Але спинюсь на наочних посібниках, (які, на мій погляд, варто застосовувати на різних етапах навчання і з різною метою (для перевірки вивченого, закріплення, повторення, вдосконалення знань). Посібники дають змогу урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш плідним, цікавим, захоплюючим, ефективно організувати як колективну, так і індивідуальну роботу.

Використання ІКТ під час викладання

предметів художньо-естетичного циклу

Велику користь приносять інформаційно-комунікативні технології під час викладання предметів художньо-естетичного циклу: музики, трудового навчання та образотворчого мистецтва.

При вивченні цих предметів учні розвивають пісенність, танцювальність, слух, голос, сприймання музики, сприймання художнього мистецтва, навички практичної роботи з мистецькими творами, уміння виражати своє ставлення та емоційне переживання щодо твору мистецтва, уявлення про світ професій тощо.

Говорячи про виховання, потрібно розуміти і неабиякі нові можливості, які дає використання комп’ютера у навчанні на образотворчому мистецтві, музиці чи трудовому навчанні.

Відомо, що інформація краще засвоюється, якщо вона подається в різноманітному й зручному для її сприйняття вигляді. Навряд чи буде цікаво і запам’ятається школяреві тема «Образ жінки-матері в образотворчому мистецтві» (образотворче мистецтво, 4 клас),  якщо про неї дитина довідається з надиктованого конспекту, а самі картини будуть намальовані у підручнику чи вивішені на дошці. Добре, якщо є в класі телевізор, відеомагнітофон, репродукції й інший наочний матеріал. Тоді тему уроку можна донести так, що вона викликає в школярів жвавий інтерес. Ще ефективніше буде, якщо кабінет оснащено комп’ютером із проектором, а краще локальною комп’ютерною мережею.

Крім того, при наявності таких засобів можна проводити контроль знань майже на кожному уроці.

Отже, розглянемо можливості використання комп’ютера на уроках образотворчого мистецтва.

Для демонстрації репродукцій, фотографій і схем можна приготувати слайди (наприклад, у програмі PowerPoint), у яких використовуються різні анімаційні ефекти. Матеріал супроводжуватиметься пояснювальним текстом, музикою, голосом диктора. Виділені ефекти дають уявлення про деталі і символіку.

Можна демонструвати гаму кольорів, виділяючи розглянуті фрагменти і знебарвлюючи (або затінюючи) все інше. За допомогою засобів мультиплікації можливо окреслити лінії перспективи або плавно обрисувати композицію.

Матеріал для показу набирається з різних джерел — це готові графічні файли з Інтернету або з компакт-дисків, скановані репродукції з книг і альбомів. Музика може бути запозичена з будь-якого джерела, дикторський текст записується за допомогою активного мікрофона.

Роботи, створені протягом року, записуються на диск. Таким чином можна підібрати матеріал та розробити електронний посібник.

До створення подібних електронних посібників можна залучати старшокласників, що вивчають інформатику. Вони виконуватимуть по індивідуальних завданнях частини проекту, що полегшить роботу вчителя.

Супровід уроків музики. На цих уроках можна використовувати безліч програм, зокрема, пропедевтичний курс «Сходинки до інформатики». Всі вони в основному дозволяють:

• створювати мелодію, наносити нотні знаки на віртуальний нотний стан;
• записувати мелодію, «натискаючи» клавіші на віртуальній клавіатурі;
• відтворювати створену мелодію (голосом, за допомогою звучання фортепіано, органа й інших музичних інструментів);
• корегувати, зберігати на диску, завантажувати мелодію.

 

За допомогою цих програм можна проводити музичні диктанти, вирішувати задачі пошуку помилок у записі мелодій і т.д. Робота може бути організована в такий спосіб: перша половина класу працює з музичними фрагментами за комп’ютерами, друга — з тестами на папері, потім групи міняються місцями.

Та для початкової школи слід використовувати й інші можливості музичних редакторів, насамперед, це прослуховування  різних звукових записів (мелодії, казки, концерти, уривки з класичних музичних творів та ін.). Комп’ютер можна використати і при вивченні типів музичних інструментів. За допомогою демонстрації різноманітних мультимедійних програм можна довідатися про історію створення, зовнішній вигляд обраного інструмента. Цю відео- і аудіоінформацію можна подавати на великому екрані через проектор або працювати з нею індивідуально (з використанням навушників). Саме ці можливості відповідають запитам програми початкової школи.

Аналогічно можна використовувати комп’ютерні програми і на уроках трудового навчання, ілюструючи схеми та послідовність виконання тих чи інших виробів. Наприклад, на кожному уроці вчитель демонструє дітям поетапність виготовлення деталей виробу, елементи закріплення тощо. Це ж можна робити за допомогою слайдів у програмі PowerPoint. Так само учні з різних боків можуть розглянути весь виріб. Заздалегідь заготовлені малюнки в будь-якій відповідній для цього програмі допоможуть учневі пізнати світ професій та профорієнтувати його.

Близько 70-80% часу на уроках трудового навчання відводиться на виконання трудового завдання (виробу), решта – на актуалізацію опорних знань, повідомлення технологічних відомостей тощо. Саме в цих частинах уроку і можливе широке застосування комп’ютера як технічного засобу навчання.

Наприклад, на вступних заняттях комп’ютер можна використати для цікавого повідомлення правил техніки безпеки – в малюнках з звуковим оформленням. Так само цікаво можна і розповісти про самі уроки трудового навчання, чим на них будуть займатись діти.

 

При роботі з папером і картоном, а також навчанні елементам графічної грамоти використання комп’ютера значно полегшить і спростить процес створення технологічних карт, що збереже час вчителя на підготовку до самого уроку. Якщо в цьому випадку застосувати програму створення та перегляду слайдів «PowerPoint» із відповідним звуковим оформленням діти безумовно швидко і без особливих труднощів засвоять матеріал, що дасть змогу правильно виготовити та оздобити вироби. Також у цьому випадку вчителю легко індивідуалізувати та диференціювати навчання, адже зовсім не обов’язково, щоб всі учні виготовляли однакові вироби. Із одночасним використанням декількох технологічних карт кожен учень отримає завдання, що відповідає його рівневі розвитку, можливостям та інтересам.

Слабші учні зможуть виготовити посильний виріб, що збільшить їх інтерес до навчання, а сильні – виконати складнішу роботу, що забезпечить належний розвиток їх здібностей.

Під час опрацювання теми «Робота з природним матеріалом» завдання учнів найчастіше зводиться до виготовлення іграшкових тваринок з підручного матеріалу (шишок, листя, квітів тощо). В такому випадку дітям можна запропонувати розглянути малюнки, фотографії (оформлені в програмі перегляду зображень та факсів) із зображенням тваринок та виробами тих самих тваринок з природних матеріалів. Учні, порівнюючи обидва зображення, краще сприймуть процес створення іграшкової тваринки, що забезпечить відповідні зв’язки з природою і кращу якість виробу, а також зможуть самі вибрати, яку саме іграшку їм робити.

Тема «Елементи конструювання і моделювання» в початковій школі є досить проблемною. На уроках з цієї теми необхідний дитячий технічний конструктор, будівельний набір, а вони дуже рідко є в учнів. Без їх використання побудувати уроки є дуже складним завданням для вчителя, та можливим за умови наявності комп’ютерів та готових програмних продуктів (педагогічний засіб «Конструктор»). Їх використання дасть змогу на високому рівні виконати завдання цієї теми.

На трудовому навчанні в 1-4 класах програмою передбачені навчальні екскурсії на робочі місця працівників різних сфер діяльності. І організація таких екскурсій для учнів сільської місцевості, та ще й в потрібні строки (тобто саме під час опрацювання певної теми, а не в період канікул) є практично неможливою.

На допомогу в таких випадках стає комп’ютер. Саме на ньому в різних програмах можна створити такий навчальний продукт, що дасть змогу провести заочні мандрівки на завод, фабрику, художню майстерню тощо. Найголовніше, аби такі екскурсії подобались учням та забезпечували виконання поставленої мети.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня

перевага полягає в тому, що учні засвоюють різні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес у сприйманні знань. Значно підвищується особистісна роль учителя - він є лідером, організатором. Але необхідно зазначити, що проектування і проведення уроків за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Саме з цією метою проаналізувала можливості навчальних предметів початкової школи згідно з новими програмами в контексті компетентнісного підходу.

Це допомога при поурочному плануванні, щоб визначати, як ефективно використовувати для формування ключових компетентностей потенціал змісту навчальних предметів. Упродовж роботи над проблемою зроблено добірку практичних завдань та інтерактивних вправ із циклу предметів початкової школи для роботи з учнями 1-4 класів, які систематизовано в дидактичному посібнику «Використання інтерактивних методів навчання в практичній діяльності вчителя початкових класах».

Отже, з’ясувавши актуальність проблеми компетентнісного підходу до

навчання та особливості його впровадження в початковій школі; проаналізувавши методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволяє формувати в учнів основні ключові компетентності, було встановлено ефективність застосування інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в учнів основних ключових компетентностей.

З практичної точки зору представлений досвід з проблеми «Формування ключових компетентностей в учнів початкових класів засобами інтерактивного навчання» можна впроваджувати й використовувати в роботі вчителям початкової ланки як на різних уроках, так і в позаурочній діяльності.

У подальшому визначаю такі перспективи роботи:

• поповнення дидактичного матеріалу із зазначеної проблеми;
• розробка циклу уроків з формування ключових компетентностей;
• публікації у педагогічній пресі;
• надання матеріалів на виставку тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ
 

1. Єрмаков І Феномен компетентнісно спрямованої освіти // Школа. Інформаційно-методичний журнал. – 2006.– № 12. – С. 5-7.
2. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібник. / Авт. – уклад.: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: АПН, 2002. – 136 с.
3. Козлова О.Г. Сутнісні складові інноваційної діяльності вчителя. – Суми: ВВП „Мрія-1” ЛТД, 1999. – 92 с.
4. Савченко М. В.. До проблеми формування основ життєвої компетентності у дітей старшого дошкільного віку // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. / Гол. ред. Мартинюк М.Т. – Умань, 2007. – Частина 2. – С. 185-191.
5. Система педагогічної освіти та педагогічні інновації. Аналітичне дослідження: [проект пр ООН, МФ “Відродження”] / В. Олійник (керівник проекту), Я. Болюбаш, Л. Даниленко, В. Довбищенко, І. Єрмаков, С. Клепко; за ред. П. Згаги. – Полтава – Київ: ПОІППО, 2003. – С. 64-77.
6. Ящук І.П. Формування життєвої компетентності особистості старшокласників загальноосвітніх шкіл України: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2001. – 215 с. 
7. Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій освіті: теоретичні засади / Т. М. Байбара // Початкова школа. — 2010. - №8.
8. Бібік Н. М. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти / Н. М. Бібік // Науковий часопис НПУ ім. Михайла Драгоманова. — серія 17 (вип. 17). - 2010.
9. Грицюк О. Інтерактивні технології навчання молодших школярів // Початкове навчання та виховання. – 2011. - № 8. С. 2 -10.
10. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – 2011. - № 18. 5. Дідик О. В. Компетентнісно орієнтовне навчання // Х.: Основа. – 2010.
11. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібник. / Авт. – уклад.: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: АПН, 2002. – 136 с.
12. 7Навчальні програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: «Освіта», 2012.
13.  Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти / О. Я. Савченко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті; світовий досвід та українські перспективи; під заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: К.І.С., 2005.
14. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод, посіб. / О. І. Пометун. - К. : АСХ, 2004.-192с.
15. Пометун О. І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн /О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : [б-ка з освітньої політики]; під заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: К.І.С., 2004.
16.  Пометун О. Як вивчати новий матеріал на інтерактивному уроці / О. Пометун // Завуч (Шк. світ). – 2006. – №10. – С.8–11.
17. Ящук І.П. Формування життєвої компетентності особистості старшокласників загальноосвітніх шкіл України: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2001. – 215 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

Клебча Олена Анатоліївна, Сопільник Алла Анатоліївна,

Колесникова Наталія Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання інноваційних технологій для формування ключових компетентностей учнів

Методичний посібник

 

 

 

 

 Підписано до друку 16.02.2022 Формат 21х29,7 1/16. Гарнітура Times.

 Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 15. Тираж 45пр.

 

 

Друкарня ПП «Дорошенко Ю. і  Ко»

84320, Україна, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40Ш

 Тел.: 0626462897