«Використання інноваційних технологій на уроках фізики»

Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ»

Методична розробка

на тему:

«Використання інноваційних технологій на уроках фізики»

                                                                               Викладач фізики

                                                                           Кравчук О. М.

Вінниця 2021

Вступ  …………………………………………………………………………......  3

1.  Інноваційні технології навчання  ………………………………………….... 4

2.  Технологія особистісно зорієнтованого навчання  …………………….….  5

3.  Технологія проблемного навчання  …………………………………….…..  6

4.  Інформаційні технології  ………………………………………………….…  7

5.  Технологія розвивального навчання ……………………………………..….8

6.  Ігрові технології навчання.……………………………………………..……  9

7.  Технологія розвитку критичного мислення………………………………... 10

8.  Технологія інтерактивного  навчання ……………………………………......10

9.  Проектна технологія  …………………………………………………….….  11

Висновки  ……………………………………………………………………..…  13

Список використаних джерел та літератури  ………………………………..  14

Вступ

«Педагогічна майстерність — це високе мистецтво навчання і виховання, що постійно вдосконалюється, доступне кожному педагогу, основу якого складають професійні знання, вміння і здібності»

А.Макаренко

У сучасному світі, у всіх сферах соціального життя відбуваються серйозні зміни. Людство сьогодні перебуває в технологічній фазі науково-технічної революції, і щоб встигнути за новинками, щоб не відчувати себе викинутим за борт сучасного життя, треба постійно вчитися. «Навчання» стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього життя. Сьогодні особливо важливо розвивати пізнавальну діяльність учнів, формувати інтерес до процесу пізнання, до способів пошуку, засвоєння, переробки та застосування інформації, що дозволило б школярам бути суб'єктом навчання, легко орієнтуватися в сучасному мінливому світі.

Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, одним з пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних технологій, які розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання. Створюються нові освітні технології, розробляються нові методики викладання, з'являються нестандартні форми проведення уроків, варіативні програми і підручники і ...

Сучасний навчальний процесс повинен бути орієнтований на особистість учня і враховувати його індивідуальні особливості та здібності. Серед основних питань, які стосуються впровадження сучасних інноваційних технологій навчання, є пошуки можливостей органічного поєднання та взаємоузгодження традиційних методів реалізації навчального процесу з новими методами його інтенсифікації й активізації, що забезпечують формування необхідних якостей майбутнього фахівця.

Актуальність проблеми використання інноваційних технологій навчання на уроках фізики полягає в тому, що сучасні досягнення науки та техніки вимагають сучасних уроків, які враховують ці досягнення.

1. Інноваційні технології навчання.

Наприкінці 90-х років XX століття в педагогічній літературі з’явився новий термін — «інноваційна технологія». Термін «інновація» означає вне­сення в навчальний процес нового (факти, методи, прийоми), що покра­щує діючу систему освіти. 

Інноваційна освітня технологія – сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання та управління, об'єднаних єдиною метою; добір опе­раційних дій педагога з учнем, у результаті яких суттєво покращується мо­тивація учнів до навчального процесу.

Педагогічні інновації - це процес становлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, котрий оптимізує досягнення її мети; результат процесу впровадження нового в педагогічну теорію і практику, що оптимізує досягнення освітньої мети.

Інноваційна педагогічна діяльність полягає у розробці, поширенні чи застосуванні освітніх інновацій. Інноваційна освітня діяльність проводиться на рівні навчального закладу, регіональному та всеукраїнському.

Підготовка школярів до життя, праці й творчої діяльності закладається в загальноосвітній школі. Тому навчальний процес потрібно будувати таким чином, щоб заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та їхнє успішне застосування на практиці. Педагогічна наука й шкільна практика скеровують свої зусилля на пошуки нових шляхів удосконалення освіти.

Зміст освіти останнім часом переорієнтовується на заняття, що мають виховувати загально-людські цінності, орієнтують учня на звернення до навколишнього світу й до себе, на дбайливе ставлення до всього, що його оточує, на творчий пошук, саморозвиток, вміння шукати й знаходити своє місце в житті, бачити красу світу та людей. Звичайно, міцні знання необхідні, але важливо, щоб ці знання не стали самоціллю, а перетворювалися на засіб розвитку особистості, створили передумови до вдосконалення здібностей.

Одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти, згідно національної доктрини, є впровадження інноваційних технологій до навчально-виховного процесу.

2. Технологія особистісно зорієнтованого навчання.

Однією з інноваційних технологій загально-педагогічного характеру, які впроваджуються в сучасних школах є технологія особистісно орієнтованого навчання .  Особистісно зорієнтоване навчання – організація процесу навчання, в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.  Мета даної технології полягає в тому, щоб:

• визначити життєвий досвід кожного учня, рівень інтелекту, пізнавальні здібності, інтереси, якісні характеристики, які спочатку треба розкрити, а потім розвинути в навчальному процесі;
• формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів у межах соціокультурних та моральних цінностей нації;
• озброїти учнів механізмами адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиконання, необхідним для становлення самобутньої сучасної людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою, культурою та цивілізацією в цілому.

На відміну від традиційного навчання учень повинен бути суб’єктом навчального процесу. Індивідуальні особливості учнів треба враховувати, наприклад, на уроках самостійного розв’язування задач. Я пропоную учням задачі різної складності, кожен працює в своєму режимі, розв’язує  різну кількість задач.  

3.  Технологія проблемного навчання.

В основі технології проблемного навчання лежить створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

Проблемна ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок такої організації вчителем взаємодії учня з об’єктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і потребою розв’язувати його. Сутність пізнавального протиріччя міститься у неможливості за допомого тих знань і способів діяльності, якими володіють школярі, вирішити протиріччя, що виникли. 

Створювати проблемні ситуації на уроках фізики можна різними способами:

• зіткнення школяра з явищами, фактами, які вимагають теоретичного пояснення;
• спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлювань;
• спонукання школярів до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих, які вважають вірними і обґрунтування свого вибору;
• спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів, явищ, дій;
• спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки.

Проблемні ситуації на уроках фізики зручно створювати, з мого досвіду, при розв’язуванні різного виду задач; під час мотивації, використовуючи різні цікаві факти, прислів’я, приказки, загадки, поетичні рядки, літературні твори.

4.  Інформаційні технології.

Інформаційна технологія в навчально-виховному процесі – це поєднання традиційних технологій навчання і технологій інформатики, які розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, створюють сприятливі умови для навчальної діяльності учнів і вчителя.

Причин комп’ютеризації  навчання фізиці та астрономії можна назвати багато. У мережі є багато програмних продуктів, які учителі-предметники можуть використати під час проведення уроків із застосуванням  нових інформаційних технологій. Подібні уроки дозволяють підвищити інтерес до вивчення предметів природничо-математичного циклу, активізувати їх пізнавальну діяльність, сприяють формуванню наукового світогляду.

Найсучаснішим комп’ютерним засобом навчання є мультимедіа, що 
ґрунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій з фізики.

Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні реалізувати багато проблем у процесі навчання, а саме:

• використовувати передові інформаційні технології;
• змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;
• полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу  учнів;
• розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо;
• реалізувати ігрові методи на уроках;
• здійснювати роботу в малих групах або індивідуальну роботу;
• дають можливість роздруківки плану уроку та внесення в нього заміток та коментарів;
• проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення міжпредметних зв’язків;
• організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;
• організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності,  самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.

5. Технологія розвивального навчання.

Технологія розвивального навчання  – це активно-діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, скерованих механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфер. Ця технологія ставить на меті загальний розвиток учня, його інтелектуальних можливостей, почуттів, уміння вчитися та спілкуватися, формування творчої особистості.

Сучасна система навчання вимагає від учителя нових підходів до охоплення великого обсягу інформації. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій сфері знання. Учні ж повинні мати зовсім інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідей та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати свою думку. Ми вчимо дітей фізики не тільки для того,  щоб вони пізнали світ, а й навчилися думати, аналізувати, систематизувати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитися до будь-яких аргументів, вміти відстоювати свою позицію.

Важливим дидактичним прийомом, що відрізняє розвивальне навчання від традиційного, є надання учням право вибору – варіанта навчального матеріалу, форм роботи, можливого партнера та інше. Елементи розвивального навчання я використовую під час проведення лабораторних та дослідницьких робіт, спостереження, при розв’язуванні експериментальних та якісних задач.

6.   Ігрові технології навчання.

Гра – це діяльність, яка полягає в інтеракції між окремими учнями або групами учасників, об’єднаними для реалізації певних цілей. Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:

• добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;
• ефективний засіб активізації;        
• мотиваційна за своєю діяльністю;
• дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;
• багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;
• переважно колективна, групова форма роботи;
• має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);
• має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу у комплексі з іншими методами. Я використовую на уроках кросворди, ребуси, загадки, прислів’я, приказки, ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету; зробити уроки різноманітними, більш цікавими; вносить різноманітність в навчально-виховний процес та підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках.

З цією метою я використовую різні види ігор, серед яких:

• пізнавально – розважальні ігри («Острів скарбів», «Знайди помилку», «Сходження на вершину знань», «Лото», «Аукцион», «Морський бій»)
• спортивні ігри ( «Ланцюжок», «Естафета формул», «Фізичний футбол»)
• професійно – рольові ігри («Урок-суд», «Зліт представників різних професій»)

7.   Технологія розвитку критичного мислення.

Технологія розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень. Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової діяльності, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення – складний процес, який починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється:

• у здатності людини самостійно аналізувати інформацію;
• умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженні різних авторів;
• аргументувати свої думки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вони вірні);
• прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень.

Для розвитку критичного мислення на уроках я використовую такі методи: Залучення учнів до діяльності з пошуку відповіді на різноманітні питання та складання різних типів питань, складання сенканів, «кубування», проведення дискусій та диспутів, рецензування, читання з позначками. 

8.   Технологія інтерактивного навчання.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Інтерактивні технології на уроках фізики дозволяють забезпечити глибину вивчення матеріалу. Учні опановують всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Змінюється і роль учнів: вони стають активними, приймають важливі рішення. Проте кожна інтерактивна вправа потребує попереднього розгляду і навчання учнів для її проведення. 

У своїй практиці я використовую такі інтерактивні вправи як «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Броунівський рух», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Метод ПРЕС».

9.   Проектна технологія.

Сьогодення вимагає від освіти не забезпечення учнів певною сумою знань, а вміння отримувати знання самостійно, що можна забезпечити використанням не тільки однієї технології, а цілим комплексом технологій, поєднуючи їх протягом вивчення однієї теми. Найбільш вдало сукупність певних технологій навчання можна застосувати під час створення проектів.

Проектна технологія – це інноваційна форма роботи організації освітнього середовища, в основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем. Це  сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об'єкта, предмета, різного роду теоретичного чи практичного продукту .

Метод проектів завжди орієнтований на самостійність учнів – індивідуальну, парну, групову, – яку вони здійснюють упродовж певного часу; допускає можливість розв'язування пев­ної проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, не­обхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь із різ­них галузей науки та мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це те­оретична проблема, то має бути запропоноване конкрет­не її розв'язування, а якщо практична –  конкретний ре­зультат, готовий до впровадження.

Створення проекту передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією (викладенням) отриманих результатів. З іншого боку, ця технологія складається із сукупності дослідницьких, пошукових, проблемних ме­тодів, творчих за своєю суттю.

Сутність даного методу полягає в стимулюванні інтересу учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, і шляхом проектної діяльності, котра передбачає рішення даної проблеми, показати практичне застосування набутих знань.

В наш час метод проектів набув поширення та великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їхнього практичного застосування для розвитку конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. «Усе, що я пізнаю, я знаю. Знаю, навіщо це мені потрібно, де та як ці знання застосувати» – основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює прибічників багатьох освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями та прагматичними вміннями.

В діючій програмі з фізики після вивчення кожного розділу заплановані уроки захисту навчальних проектів. Ця робота учням подобається і вони із захопленням і цікавістю створюють проекти різних типів.

Висновки

Розвиток освіти ХХІ століття спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування в учнів предметних та життєвих компетенцій.

Застосування інноваційних технологій, які будуються на комплексному психологічному вивченні особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, дає можливість позитивно розвивати їх інтелектуальну, соціальну, духовну сфери, сприяє соціальному самоствердженню й культурному самостворенню. Використання різноманітних освітніх технологій є результатом творчого підходу вчителя до справи.

Фізика – унікальна дисципліна, найбільш механізована та точна, найбільш тісно пов’язана з навколишнім світом. Тому сприяти вивчення учнями фізики потрібно не для того, щоб вони стали фізиками, а для того, щоб вони навчилися думати, знаходити компроміси, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, вміли відстоювати свої принципи. Фізика вчить критично ставитися до будь-яких аргументів.

Таким чином, важливою умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання сучасних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Процес навчання повинен бути організований так, щоб зорієнтувати дитину на досягнення нею цілей, які вона сама собі поставила.

Список використаної літератури

1. Андрєєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога.// Х.: Основа, 2006.
2. Використання інформаційних технологій на уроках фізики в основній школі. //Інтернет ресурси.   https://knowledge.allbest
3. Задніпрянець І.І. Сучасні освітні технології у викладанні фізики.// – К.: Шк.світ, 2011. – (Бібліотека «Шкільного світу»)
4. Національна доктрина розвитку освіти.
5.  Цодікова С.О. Сучасні технології навчання на уроках фізики. //Інтернет ресурси.
6. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики . //К.: 2005.

Міністерство освіти і науки України

ДНЗ «Вінницький центр професійно – технічної освіти технологій та дизайну»

 «Механічна робота. Потужність. Кінетична та потенціальна енергія. Розв’язування задач»

                                                                                                  Викладач

Кравчук О. М.

Вінииця 2019

Тема уроку: Механічна робота. Потужність. Кінетична та потенціальна енергія. Розв’язування задач.

Дидактична мета уроку: Розкрити та повторити сутність поняття енергії як фізичної величини, яка описує стан тіла і зміна якої визначає роботу; повторити види енергії; дати уявлення про сутність закону збереження енергії в механічних процесах.

Розвивальна мета уроку: Розвивати математичну компетентність та компетентність у науках та технологіях, вміння аналізувати навчальний матеріал, умови задач, пробуджувати в учнів пізнавальний інтерес, стимулювати розвиток ініціативи, кмітливості.

Виховна мета уроку: Виховувати цілеспрямованість в досягненні поставленої мети та відповідальне відношення до праці.

Методична мета: Використання комп’ютерних технологій при викладані матеріалу.

Ключові та предметні компетентності: математична компетентність, компетентність у технологіях та комп’ютерна, мовна компетентність.

Тип  уроку:   Урок узагальнення й систематизації вивченого матеріалу.

Форма організації навчальної роботи: групова

Методи і прийоми навчання: пояснювально – ілюстративний, аналіз інформації, фронтальне опитування, самостійна робота.

Оцінювання: традиційне, за 12-бальною системою.

Час проведення: 45 хвилин

Матеріально – технічне і дидактичне забезпечення:  проектор, ноутбук, диск, картки-завдання, презентації, підручнки.

Міжпредметні зв’язки: математика, географія, біологія, перукарська справа.

Хід уроку

                                                                            ЕПІГРАФ

Недостатньо тільки отримувати знання, їх треба застосовувати

Йоганн Вольфганг фон Гете

І. Організаційний момент

Створення психологічної атмосфери уроку; підготовка необхідного обладнання; залучення учнів до ділового ритму уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

На минулих уроках ми з вами ознайомимося з такими поняттями, які мають досить велике практичне значення. Але спочатку давайте згадаємо, що ми живемо в цивілізованому світі, та користуємося його досягненнями. А якими саме? Це світло, тепло, вода. Уявіть собі, що раптом вимкнули електрику. Зникне освітлення, не працюватимуть телевізори, магнітофони, комп’ютери, холодильники, зупиниться електротранспорт. Чимало незручностей спричинить раптове відключення опалення. Що ви відчуєте?

А якщо в усьому місті раптово не стане води? Що тепер ви відчуєте?Звичайно не можна приготувати їжу, помити руки.

Це все є різні прояви одного і того самого поняття – енергії. Давайте пригадаємо що ж таке енергія та які є види енергії, в чому вимірюється енергія.

По горизонталі:

1. Механічна робота … пропорційна силі та шляху. (прямо)
2. Фізична величина, від якої залежить кінетична енергія. (швидкість)
3. Яка сила виконує роботу під час зупинки автомобіля після вимкнення двигуна? (тертя)
4. Одиниця енергії в СІ. (Джоуль)
5. Енергія, зумовлена взаємодією тіл або частин одного тіла. (потенціальна)
6. Повна механічна енергія з часом …(зменшується)
7. Якщо тіло або система тіл можуть виконати механічну роботу, то тоді вони мають … (енергія)
8. Фізична величина, від якої залежить кінетична енергія. (маса)
9. Фізична величина, від якої залежить потенціальна енергія. (висота)
10. Механічна робота є … зміни енергії тіла. (висота)
11. Величина, від якої залежить потужність. (час)
12. Якщо напрямок сили збігається з напрямком руху тіла, то робота … (додатня)
13. Одиниця потужності в СІ. (ват)

По вертикалі:

14. Під час виконання механічної роботи енергія тіла …(змінюється)
15. Величина, від якої залежить робота. (сила)
16. Корисна дія людини або якогось пристрою. (робота)
17. Величина, від якої залежить робота. (шлях)
18. Яка сила виконує роботу у випадку падіння сливи з дерева на траву? (тяжіння)
19. Енергія, зумовлена рухом тіла. (кінетична)
20. Фізична величина, яка характеризує швидкість виконання роботи. (потужність)
21. Робота, яку виконує сила тяги. (механічна)
22. Повна механічна енергія, це … кінетичної та потенціальної енергій тіла. (сума)

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Отже, ми з Вами пригадали що ж таке робота та енергія, які є види енергії та в яких одиницях вона вимірюється. І на сьогоднішньому уроці ми з Вами навчимось застосовувати наші знання для розв’язування задач. Запишіть тему уроку  «Механічна робота. Кінетична та потенціальна енергія. Розв’язування задач».

Крім того, так як ви навчаєтесь на перукарів, тому ми спробуємо відповісти на запитання – навіщо ж перукареві фізика?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Розв’язування задач

Перед тим, як ми розпочнемо розв’язувати задачі, давайте пригадаємо основні формули роботи, кінетичної та потенціальної енергії. Зробимо за допомогою методу «Ланцюг формул».

P =        *t

                                      A= *S

  = *x

 =  *g

 =2 ÷x²

  =2   ÷gh

 =2 ÷v²

 =

  =                  =mgh

 Відповіді : P = A*t,  A =F*S, F = m*g, , , m=, E_п= mgh, F=kx, ,  .

Задача 1.

      Дано:                                       Розв'язання

m = 30 г = 0,03 кг    А = FS        A=mgS

t = 5 хв = 300с              F =mg                              

S = 50 см = 0,5 м     A = 0,03 ∙10∙0,5 = 200∙5∙0,5= 0,15 Дж

A = ?

         Відповідь: 0,15 Дж

Задача 2.

      Дано:                                       Розв'язання

х = 3 см = 0,03 м          

F=50 Н                                F = kx

   Е_п = ?                    = = 0,75 Дж

         Відповідь: 0,75 Дж

Задач 3. Визначте кінетичну енергію коклюшки масою 4 г, якщо під час

              Дано:                                       Розв'язання

m = 4 г = 4*10^-3 кг        

v = 2 см/с = 2*10^-2 м/с    = Дж

Е_к = ?

         Відповідь:   Дж

Задача 4. Електродвигун фену для сушіння волосся, розвиває потужність

                 Дано:                                       Розв'язання

         Р = 1500 Вт                  P = A*t,           

        t = 10 хв = 600 с         Дж.

А = ?                                     

                     Відповідь:       Дж. 

Задача 5.

Задача 6. Людина йде берегом і тягне проти течії на мотузці човен, прикладаючи силу 200 Н. Кут між мотузкою і берегом становить 30⁰. Яку роботу здійснює людина, переміщуючи човен на 5 м?

Дано:                                       Розв'язання

F = 200 H            А = Е_п       

α= 30^о                           А =mgh=Fh                               

S = 5 м                A = 200 ∙5∙sin30^o = 200∙5∙0,5= 500 Дж

A = ?                    Відповідь: 500 Дж

Задача 7. З якою швидкістю рухається автомобіль, якщо відомо, що його
кінетична енергія дорівнює 50 кДж, а маса — 2,5 т?

                Дано:                                       Розв'язання

m = 2,5 т = 2500 кг         ,      ,

Е_к = 50 кДж = 50000 Дж,    

v = ?                                      ==6,3 м/с

         Відповідь: 6,3 м/с

Задача 8. При пробивані дошки швидкість кулі масою 8 г зменшилась від 600 м/с до 330 м/с. Яка робота виконанна з подолання опору дошки?          

Дано:                                       Розв'язання

v₁ = 600 м/с                   За теоремою про кінетичну енергію

v₂ = 330 м/с                    

m = 8 г = 8 10^-3 кг       

     А= ?                          

  Дж.                    

 Відповідь:       Дж.          

                                   Самостійна робота

V. Підсумок уроку та рефлексія

Скарбничка цікавих фактів

• Хто придумав термін «робота»?

Термін “робота” у фізику ввів французький учений Понселе у 1826 році.

• Один крок – багато чи мало?

Крок людини еквівалентний роботі в 60,44 Дж (для людини масою 60 кг): занесення ноги – 2,8 Дж; горизонтальне переміщення тіла – 18,12 Дж; вертикальне переміщення тіла – 39,52 Дж.

• Наше серце

Протягом життя серце людини виконує таку ж роботу, яка потрібна була б для підйому поїзда на найвищу гору Європи – Монблан (4810 м).

• Хто він – сер Джоуль?

Джеймс Прескотт Джоуль (1818-1889) народився в Англії у родині власника пивоварного заводу. Через слабке здоров’я до 15 років Джеймс не відвідував школу. Але в 15 років під керівництвом відомого хіміка Джона Дальтона успішно освоїв математику, фізику та хімію. Після смерті батька, продавши свою частку спадщини, Джоуль приступив до самостійних наукових досліджень, вклавши у це все свої гроші. За своє досить довге життя він провів тисячі експериментів в галузі електромагнетизму, теплових явищ.

У вас на партах лежать по три смайлики: задоволений, пасивний, роздратований. Оберіть і покажіть мені той смайлик, емоції якого вам найбільше імпонують після  сьогоднішнього заняття.

задоволений, пасивний, роздратований.  

VІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів

VІI. Домашнє завдання

• В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий Фізика 10 клас, 2018 р. §15-16 (повторити)
• Вправа 16 (задача №1, 3, 5)