ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ПЕРЕВІРЦІ ЗНАНЬ УЧНІВ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ПЕРЕВІРЦІ ЗНАНЬ УЧНІВ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить.

                                                       «Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить». (Іван Франко).Іван Франко

Метою Концепції нової української школи  є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами: запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на потреби учня);

•                 удосконалення процесу виховання;
•                 створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
•                 децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою,

Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової української школи — це:

•                 цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
•                 патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
•                 інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.

Головна проблема реформування сучасної освіти: озброєння учнів уміннями і навичками саморозвитку особистості, яке вирішується шляхом впровадження інноваційних технологій організації процесу навчання. Це вимога сьогодення. Основними принципами інноваційної освіти є креативність, засвоєння знань в системі, нетрадиційні форми уроків, використання наглядності.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі

Курс «Зарубіжна література» - важлива складова літературної та загально-гуманітарної освіти сучасних учнів, оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює умови для перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості, дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність.

Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах є формування широкої читацької компетенції, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Ця мета реалізується у  таких першорядних завданнях:

•                 формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості;
•                 стимулювання інтересу до читання в цілому;
•                 формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;
•                 плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;
  •                 формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;
  •                 підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;
  •                 виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій;
  •                 виховання поваги до книги, до художнього твору, що є унікальною

В останній час ми все частіше говоримо про те, що сучасне суспільство потребує людей нової формації, які не тільки знають, а ще й вміють, тобто є компетентними, а значить готовими до життя. Особливим в плані формування саме такої особистості є урок зарубіжної літератури, де у процесі опанування учнями кращих взірців художнього слова відбувається становлення світоглядних позицій, розвивається духовність, удосконалюються життєво важливі компетенції особистості (комунікативна, міжкультурна, соціальна, інформаційна та ін.)

Найголовніше завдання вчителя – вирішення проблеми, як допомогти учневі осягнути самого себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на уроках співтворчості, де вчитель і учень як рівний з рівним намагаються осягнути у спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженням від спілкування з текстом.

Створити осередок творчості та пошуку на уроці, сприяти якісній гуманітарній освіті особистості через розвиток дослідницької, творчої та пізнавальної діяльності учнів - ось головна мета, яка стоїть на першому місці.

Поштовх до освоєння учнями нових істин можливий лише на засадах партнерства та нових підходів. Інноваційний підхід до навчання дозволяє так організувати навчальний процес, що учневі  урок і в радість, і приносить користь, не перетворюючись лише в розвагу чи гру.

І саме на такому уроці, як казав Цицерон, «запалюються очі того, хто слухає, від очей того, хто говорить».

Актуальність мого досвіду як вчителя зарубіжної літератури полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку освіти та суспільних відносин зростають вимоги до особистості як суб’єкта соціальних процесів, виникає необхідність врахування фактору психологічної готовності молодої людини до здійснення тих чи інших дій у сучасних умовах, забезпечення молоді ефективним інструментарієм самореалізації та самовираження для досягнення життєвого успіху, а не тільки оволодіння сумою знань. В основу вивчення предмету покладено особистісно зорієнтовану модель навчання з використанням інноваційних технологій, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури.  Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв’язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні доцільності широкого використання тестових технологій навчання взагалі і особливо на уроках зарубіжної літератури.

Наведені приклади тестових завдань для перевірки знань учнів 1 та 2 курсів із зарубіжної літератури за Програмою відповідно рівню стандартів, подані також власні тести для підсумкового контролю учнів. (див. Додаток)Також наведені приклади тих видів робіт, які я використовую для актуалізації  знань учнів. Це і літературні диктанти, кросворди, запитання для бесіди. Етап сприйняття та засвоєння нового матеріалу містить інформаційний блок з теми, запитання для аналізу тексту, проблемні завдіння. Для підсумкового етапу пропонуються творчі завдання, завдання проблемного та аналітичного характеру.

Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого-емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість майбутніх кваліфікованих робітників, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності. Свою діяльність на уроках намагаюсь побудувати так, щоб кожен учень міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий потенціал.

Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямовані на оновлення системи освіти.  Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені. Інноваційна педагогічна діяльність є одним із видів продуктивної діяльності. Серед її обов’язкових компонентів особливу роль відіграє творчість. Педагогічний процес розглядають як спільну творчість (співтворчість) педагога й учня в ситуації педагогічної взаємодії, у процесі якої відбувається педагогічне перетворення людини.

Нова організація суспільства, нове ставлення до життя висувають і нові вимоги до гуманітарної освіти. Сьогодні основна мета навчання - це не тільки накопичення учнем певної суми знань, умінь, навичок, але і підготовка учня як самостійного суб’єкта освітньої діяльності. В основі сучасної освіти лежить активність і вчителя, і, що не менш важливо, учня.

Саме цій меті - вихованню творчої, активної особистості, яка вміє вчитися, вдосконалюватися самостійно, і підпорядковуються основні завдання сучасної освіти.

Термін «інновація» в перекладі з латинської мови означає «оновлен­ня, новизна, зміна». «Освітня інновація» є структурною одиницею (складовою) «інновації», яка в свою чергу включає педагогічну, науково-виробничу та соціально-економічну складові.

До педагогічних інновацій належать нововведення у навчальному й виховному процесах.

Інноваційна діяльність викладача спрямована на перетворення існуючих форм і методів навчання, створення нових цілей та засобів її реалізації, саме тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей.

Актуальність інноваційного навчання полягає в наступному: 

•                 подолання формалізму, авторитарного стилю в системі викладання; 
•                 використання особистісно-орієнтованого навчання;
•                 пошук умов для розкриття творчого потенціалу учня; 
•                 відповідність соціокультурної потреби сучасного суспільства;
•                 самостійна творча діяльність учнів.
•                 розвиток інтелектуальних, комунікативних, лінгвістичних
  і творчих здібностей учнів; 
•                 формування особистісних якостей учнів; 

Даними завданнями визначаються і завдання інноваційного навчання: 

• оптимізація навчально-виховного процесу; 
• створення атмосфери співпраці учня і вчителя; 
• вироблення довготривалої позитивної мотивації до навчання; 
• включення учнів у креативну діяльність; 
• ретельний відбір матеріалу і способів його подачі.

Основними принципами інноваційного навчання є:

• креативність (орієнтація на творчість); 
• засвоєння знань в системі; 
• нетрадиційні форми уроків;
• використання наочності.

Інноваційний урок - це динамічна, варіативна модель організації навчання учнів на певний період часу. Діяльність педагога на інноваційному уроці розкривається в різноманітних, незвичайних завданнях, неординарних діях, конструктивних пропозиціях, цікавих вправах, створенні навчальних ситуацій, дидактичному матеріалі, організації творчої роботи учнів. Виділяють такі види інноваційних уроків:

•                 самостійної діяльності;
•                 дослідницькі;
•                 на основі групової технології;
•                 проблемні;
•                 диференційованого навчання;
•                 на основі проектної діяльності;
•                 уроки-тренінги та ін.

Уроки самостійної діяльності - форма навчального процесу на основі організації самостійної роботи учнів. Мета таких уроків - формування та розвиток механізмів незалежності школярів, затвердження самостійних якостей особистості. Для кожного учня розробляється модель самостійної роботи: підбирається технологія навчання, обсяг і зміст навчального матеріалу, література та дидактичний матеріал, техніко-технологічні засоби навчального процесу. Кожному учневі видаються відповідні рекомендації в письмовій та усній формі.

Дослідницький урок - це форма навчання учнів на основі пізнання навколишнього світу, організації дослідження предмету або явища. Мета дослідницького уроку – використання, розвиток і узагальнення досвіду учнів і їхніх уявлень про світ. В основі такого уроку - організація практичного дослідження проблеми, теми або поставленого завдання. Мета діяльності учнів на дослідницькому уроці - отримання конкретного результату (продукту).

Відмінні особливості технології такого продуктивного навчання: самостійна навчальна діяльність учня; орієнтація навчання і праці на кінцевий результат; заміна урочних, замкнутих форм відносин між педагогом.

Сьогодні багато уваги приділяється використанню інформаційно-комунікаційних технологій. І це зрозуміло, тому що наш час - час інформаційний. Саме тому використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної освіти. Комп’ютер – це джерело інформації, наочний посібник, індивідуальний інформаційний простір, засіб діагностики і контролю.

Основні напрямки використання комп’ютерних технологій на уроках:

•                  візуальна інформація (ілюстративний, наочний матеріал);
•                  інтерактивний демонстраційний матеріал (вправи, опорні схеми, таблиці, поняття);
•                  контроль за вміннями і навичками учнів;
•                  самостійна пошукова, творча робота школярів.

Сучасний урок літератури неможливий без зіставлення літературних творів з іншими видами мистецтва. Цей органічний синтез допомагає керувати потоком асоціацій, будити уяву учнів, стимулювати їх творчу активність. Допомагають в цьому комп’ютерні інформаційні технології, які дають можливість підготувати презентацію ілюстративного та інформаційного матеріалу. Учні на уроці можуть переглянути уривки з художніх фільмів, прослухати аудіозаписи, музичні уривки і навіть побувати на віртуальній екскурсії в музеї. Підготовка до такого уроку – творчий процес. А видовищність, яскравість, новизна комп’ютерних елементів в поєднанні з іншими методичними прийомами роблять урок незвичайним, захоплюючим і незабутнім.

Важливу роль у засвоєнні програмного матеріалу відіграє правильно організований контроль знань учнів. Систематична перевірка засвоєння програмного матеріалу учнями покаже, хто з класу і в чому саме відстає, кому і яку треба надати допомогу. З цією метою вчитель використовує диференційний підхід: підбираються різнорівневі завдання, ставляться проблемні питання, складаються тести з урахуванням здібностей учнів. Цікавою формою роботи для учнів є завдання: «виправити помилки в твердженні» або «закінчити речення…»  

Правильно організований контроль дисциплінує учнів, змушує їх працювати систематично, послідовно й наполегливо опановувати навчальний матеріал. Звичка до щоденної організованої праці багато важитиме в майбутній практичній діяльності учнів.

Перевіряючи знання учнів з літератури, вчитель повинен звернути увагу на повноту і міцність знань, на глибину і правильність розуміння засвоєного матеріалу і на уміння учнів застосовувати здобуті знання на практиці.

Контролю підлягають усі елементи літературної освіти учнів – повнота знань і опанування фактичного матеріалу, міцність засвоєння знань, глибина і правильність літературних знань, уміння учнів користуватися здобутими знаннями.

Види контролю – поточний, періодичний та підсумковий. Поточний – це перевірка засвоєння навчального матеріалу учнями в процесі його вивчення. Мета його – спостереження за щоденною роботою учнів і стимулювання їх до праці систематичної та рівномірної.

Періодичний – перевірка засвоєння учнями певного розділу програми. Проводиться по закінченні певної теми як завершення.

Найпоширенішим у школах є метод контролю опитування учнів. На уроках літератури опитуванню приділяється значна частина часу. Мета опитування – не лише контролювати засвоєння учнями тієї чи іншої частини теми, але й забезпечити глибину приймання вивченого матеріалу, прищеплювати учням потрібні уміння та навички. Цим визначаються зміст і форма запитань, які даються учням.

Опитування доцільно вести так, щоб, перевіряючи знання вивченого, разом з тим підготувати учнів до сприймання того нового матеріалу, що пояснюватиметься на цьому уроці. Таким чином, контроль органічно пов'язується з навчанням.

Колективне (фронтальне) опитування вносить різноманітність у роботу, підвищує активність учнів, дає можливість за короткий час вияснити, чи засвоїли учні заданий матеріал. Воно не може повністю свідчити про підготовку окремого учня, але доповнює дані індивідуального опитування, бо дозволяє викликати учнів частіше. В деяких випадках учитель може поставити оцінку і за коротку відповідь з місця, це найчастіше буває тоді, коли учень виявляє правильне докладне усвідомлення якогось питання.

Основна форма опитування – індивідуальне опитування, коли учень дає повну, розгорнуту відповідь на запитання. Слід привчати учнів викладати думки самостійно. Відповідь учня краще вислухати до кінця, не перериваючи. Якщо учень спиниться, не закінчивши, треба поставити запитання, яке допомогло б йому зібратися з думками.

Кожне запитання сприяє розвиткові відповідної сторони психологічної діяльності учнів. Одні питання виховують пам'ять, інші перевіряють міцність запам'ятовування, вимагають відтворення вивченого матеріалу, знання текстів напам'ять, знання змісту літературних творів, хронологічних дат, основних дат із біографії письменника і з історії літературного руху, відомостей з теорії літератури тощо. Друга група запитань має на меті прищепити учням навички самостійного осмислення виучуваного матеріалу. Такими запитаннями ми спрямовуємо учнів на глибше продумування окремого літературного явища, в інших випадках вимагаємо зіставлення ряду фактів і відповідного узагальнення тощо.

Складним є питання про забезпечення належної уваги класу під час індивідуального опитування. Основний шлях боротьби з цим – виховання в учнів інтересу до літератури. Є й спеціальні заходи збудження учнів, прищеплення їм звички брати активну участь в уроці. Іноді вчитель спиняє учня і пропонує продовжити розповідь іншим. Учні можуть відзначити достоїнства і недоліки відповіді, рецензувати її. Така система взаємного рецензування виховує в учнів вміння уважно слухати відповіді товаришів, аналізувати їх, висловлювати про них власну думку. Рецензія також може бути оцінена.

Як ефективна форма контролю застосовуються різні види письмових робіт. Письмовим роботам належить неабияка роль в удосконаленні усного і писемного мовлення дітей, у розвитку їх творчих здібностей. Вони сприяють поглибленню знань з літератури, вихованню необхідних умінь і навичок аналізувати художні твори в єдності змісту і форми. Письмовими роботами часто завершується вивчення окремих розділів програми. Важливе значення мають письмові роботи у формуванні теоретико-літературних понять, виявленні рівня грамотності учнів, загальних та індивідуальних особливостей сприймання ними художньої літератури з метою наукового коригування цих процесів. Психологи доводять, що вбогий словник людини гальмує розвиток мислення, негативно позначається на культурі почуттів.

Важлива роль належить роботам на основі особистого досвіду і спостереження учнів. Також широко практикуються твори на суспільно-політичні і моральні теми. Письмові роботи можуть мати форму розповіді, опису, роздуму, характеристики. Розповідь – такий спосіб зображення життя, коли у центрі уваги ставиться подія, що розгортається в часі. Якщо на першому плані потрібно показати означальні зв'язки – ми віддаємо перевагу формі опису, характеристики, а якщо головним повинно стати виявлення причинних зв'язків, ми звернемося до форми міркування.

Практикування письмових робіт типу опису привчає учнів спостерігати життєві явища, розглядати їх всебічно, виділяти найістотніше в них. Письмові твори-роздуми вчать учнів міркувати, обґрунтовувати свою думку.

Перевірка письмових робіт – важливий фактор у роботі з учнями. Читаючи роботу, вчитель багато довідується про загальний розвиток учня, про його індивідуальні схильності; ці спостереження ляжуть в основу індивідуальної роботи з цим учнем. Виправлення робіт впливає на психіку учнів.

Можливі види контрольних робіт:

•                 тест;
•                 відповіді на запитання;
•                 контрольний літературний  диктант;
•                 анкета головного героя;
•                 комбінована контрольна робота тощо;

Сучасний урок зарубіжної літератури – це чудова можливість для учнів у самоствердженні та самореалізації, особливо за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій. Урок літератури – це поєднання авторського «я», художнього тексту, душевного стану педагога, який обов’язково передається учням, співтворчості «учень-вчитель» та багатогранне використання інформаційно-комунікаційних технологій. Зобразити це можна так:

У своїй роботі прагну використовувати ІКТ, бо в наш час комп’ютерних технологій для кращого засвоєння учнями програмового матеріалу  слово вчителя обов’язково треба поєднувати з показом презентацій, мультимедіа, відеоматеріалами. Мета, з якою я використовую інформаційно-комунікаційні технології -  дати максимально можливий об’єм знань, економлячи час на уроці; забезпечити сучасний рівень наочності та науковості; розвивати навички самостійної пошукової та дослідницької діяльності учнів; розвивати партнерські стосунки «вчитель - учень»; підвищувати пізнавальний інтерес до предмета; створювати «ситуацію успіху» для кожного учня; підвищити ріст успішності; «оживити» навчальний процес.

Використання програми розробки презентації дозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів, післяпрезентаційне обговорення та визначення кращих робіт.

Специфіка викладання зарубіжної літератури поставила на вимогу часу впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Абсолютно усі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з використанням комп’ютерної техніки.

Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність.            Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Сучасне життя досить складно уявити без використання комп'ютерної техніки.

Сучасні комп'ютерні технології дають можливість викладачеві у процесі підготовки до уроку якісно поліпшити процес викладання матеріалу. Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї «педагогіки співпраці». Об'єднання зусиль учнів і педагогів надає можливість якнайкраще розкрити індивідуальні особливості кожної дитини, зацікавити її, визначити сутність досліджуваної проблеми, досягти взаєморозуміння.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання  сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Застосування мультимедіа на уроках дає змогу активізувати канали учнівського сприйняття, а отже, сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Відомо, що більшість людей запам’ятовує 5 % почутого і 20 % побаченого з першого сприйняття. Одночасне використання аудіо- та відеоінформації підвищує запам’ятовуваність   до 40-50 %.

Інноваційні технології – прерогатива не тільки процесу викладання певного предмета. Вони застосовуються і в процесі  контролю за рівнем знань учнів. Однією з таких форм контролю знань, що має інноваційний характер є тестування.

Тестування - це метод і процес контролю знань, що полягає в кількісному вимірюванні рівня знань, умінь, навичок,  здатностей,  властивостей, якостей, уявлень того, кого випробовують, з метою оцінювання учня. Засобом вимірювання в цьому процесі є дидактичний тест.. Їх застосовують для діагностики помилок, ускладнень та особливостей процесу засвоєння інформації  і є  найпоширенішими у системі освіти.

Тести дають можливість учням перевірити себе, подивитися помилки і отримати незалежну оцінку. При створенні тестів можна використовувати  різні типи запитань: альтернативний вибір, вибір однієї вірної відповіді, вибір кількох вірних відповідей, встановлення послідовності, встановлення відповідності, вільна відповідь.

Кожен тест складається з тестових завдань, основними формами яких є:

•                 закритого типу – з вибором правильної відповіді однієї чи кількох з-поміж запропонованих варіантів;
•                 відкритого типу – що не містять готової відповіді;
•                 на встановлення відповідності між елементами двох різних множин, що сприяють перевірці знань про їхні зв’язки;
•                 на відновлення правильної послідовності – для того, щоб учень визначив правильний порядок низки дій, кроків, операцій, подій, фаз процесу тощо.

Вибір певної форми тестових завдань залежить від мети тестування, навчального предмета, змісту навчальної теми, технічних можливостей тощо.

Отже, не дивлячись на деяку консервативність методики викладання саме зарубіжної літератури, ми бачимо, що і при викладанні даного предмета є місце новизні та інноваційним формам і методам як вивчення предмета так і контролю за знаннями учнів.

Висновки: інноваційні технології – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система ґрунтується на внутрішніх умовах навчання, тому «педагогічні технології» пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

І саме уроки зарубіжної літератури – це насамперед уроки, на яких вчитель уміло використовує всі можливості учня, весь його можливий потенціал з метою активного розумового розвитку, формування моральних якостей. На уроках зарубіжної літератури в учнів формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головних завдань нинішнього викладача  літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача. Бо, як відомо, без книги людина не буде справжньою.