Впровадження елементів технології критичного мислення на уроках зарубіжної літератури

Доповідь 

«Впровадження елементів технології критичного мислення на уроках зарубіжної літератури»

Як вчитель зарубіжної літератури маю деякий досвід роботи над методичною проблемою  «Застосування елементів технології критичного мислення на уроках зарубіжної літератури».

Вважаю, що вона є найефективнішою, бо спонукає учнів до критичного аналізу та критичної рефлексії. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони говорять, думають, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: «Я не згоден! Я думаю інакше!», тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку. Абсолютно впевнена: навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя в демократичному суспільстві. 
          Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності інноваційних технологій в процесі вивчення зарубіжної літератури, що сприятиме активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме до розвитку критичного мислення, у ході якого формується позитивний досвід, оскільки учень розвиває вміння здобувати й опрацьовувати інформацію, самостійно аналізувати, систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві й комунікативні вміння й навички. 
           Моя мета - повна відмова від авторитарної педагогіки, оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення міри їх впливу на сучасного учня, необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу,відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді, формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє, формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки. 
           Переслідую завдання - виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де, формування високого духовного світогляду школяра, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим суспільством, духовних та моральних цінностей людини, вироблення вміння учнів точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати власні вчинки, давати їм відповідну оцінку. 
           У процесі викладання предметно використовую різноманітні інтерактивні методи, наприклад:
Метод «Павутинка» дискусії. Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів.

У середніх класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки-диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Обери позицію». Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.

При вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових підходів, таких як «Конференція з Данте», «Гість уроку – Гомер»,  «Слідча експертиза існування В. Шекспіра», «Кінорепортаж: в гостях у О. Пушкіна»,  «Інтерв'ю з письменником О. Генрі». 

           Поряд з цим постійний зв'язок тримається із українською літературою, музикою, живописом, – це інтегровані уроки. Ще однією методичною стратегією розвитку критичного мислення є «кубування», за допомогою якого можна робити висновки, узагальнення .

            Результативним для розвитку критичного мислення є прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

Прийоми, які забезпечують зосередження уваги на ключових моментах у тексті, чи в творчості, акцентують увагу учнів: читання в парах , твір-п'ятихвилинка ,  переконуючий лист («Лист на підтримку Євгенія Онєгіна»).

Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми «Мозковий штурм» та «Мікрофон». «Мозковий штурм» спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Це будь-яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Найчастіше використовую презентації. Обсяг матеріалу визначає форми роботи. При опрацюванні об’ємних тем найдоречніше застосовувати технології «Ажурна пилка» або «Навчаючи – вчуся».  Цей вид діяльності дає змогу працювати разом задля вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному.

Стратегія «Кола Вена» допомагає учням скласти порівняльну характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

           Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-подорож , урок-представлення проектів, урок-дослідження, урок-пошук істини.

Переконана, що творчий підхід вчителя до викладання зарубіжної літератури допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди на життя, сприяє повноцінному осмисленню художніх творів. На таких уроках учням завжди цікаво.
            Виходячи з цього роблю висновки, що:

Методи й прийоми розвитку критичного мислення учнів дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, що по праву визнається найвідповідальнішими у роботі вчителя, бо стосується життєвих умінь учнів.    
              У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення учні: 
- поліпшують навчальні результати; 
- набувають соціальних навичок; 
- усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем; 
- набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед аудиторією; 
- набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах; 
- не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу; 
- часто виступають організаторами шкільних заходів; 
- краще ставляться до навчання та школи в цілому. 
Досвід моєї роботи переконує, що при такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно покращується успішність, сходинки в науку.