Використання інтерактивних методів на уроках образотворчого мистецтва.

Загальноосвітня школа І-ІІІст. с. Маяки

 

 

 

 

 

 

 

Використання інтерактивних методів на уроках образотворчого мистецтва.

 

 

                                                    Сацик О.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017р

 

 

 

 

 

 

 

Сацик Олена Степанівна

 

Використання інтерактивних методів на уроках образотворчого мистецтва.

/Методичні рекомендації. - ЗОШ І-ІІІст. с. Маяки, 2017р./64c

 

В роботі розкриті  інтерактивні  технології на уроках образотворчого мистецтва. Робота подана у формі конспекту уроку, на  різних етапах якого показано можливість використання і інтерактивних прийомів.

Автором розроблено кросворди, сенкани та інші цікаві вправи, які можна використовувати на уроках образотворчого мистецтва, виховних заходах.

Призначена для вчителів образотворчого мистецтва,інших вчителів предметників, учнів, батьків.

 

 

 

 

 

Навчально-методичне видання затверджено методичною радою _____________________

Протокол №_______від______________2017року.

 

 

 

Зміст

 

1. Предмова…………….……………………………………….....4
2. Інтерактивне навчання
   1. Інтерактивне навчання…..………………...………………..6

2.2. Типи уроків образотворчого мистецтва та основні їх  компоненти……………………………………………………..…...8

3. Основні інтерактивні методи, які можна  використовувати на уроках образотворчого мистецтва на  різних  етапах  уроку

• Вступ………………………………………………….........10
• Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього
• завдання…...………………………………………………..10
• Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів діяльності………………………………………………..…18
• Мотивація навчальної діяльності на уроці……..……..…18
• Пояснення нового навчального матеріалу………..……..25
• Вивчення основних понять або закріплення основних

понять……………………………………………………...29

• Практична діяльність……………………………………..31
• Фізкультхвилинка……………………………………...….33
• Підбиття підсумків уроку. Закріплення та узагальнення. Рефлексія……………………………………………..……38
• Домашнє завдання……………………………………..…..40

4. Порівняльна характеристика пасивних та інтерактивних методів навчання…………………………………………………..41

5. Додаток1 Кросворди……………………………………………43

6. Додаток2 Сенкани………………………………………………61

7. Рекомендована література……………………………………...64

 

 

 

Передмова

 Першочергове завдання педагога полягає у тому,

 щоб відкрити у кожній людині творця,

 поставити його на шлях самостійної,

творчої, інтелектуальної праці.

В.О.Сухомлинський

 Кожна людина, яка б вона сильна, цілеспрямована, практична не була, прагне до досконалості, до краси....

Їй потрібно те життєдайне джерело, яке б наповнювало душу енергією, розум – мудрістю, а життя – красою...

Звичайно, цю важливу роль відіграє мистецтво. Людина, яку надихнули ніжні звуки чудової мелодії, неперевершений спів поезії, а чи незабутній, різнобарвний слід пензля на полотні, здатна на справді великі справи.

Неабияку роль в формуванні та розвитку особистості відіграє образотворче мистецтво. Адже, як відомо, дитя, яке ще не вміє зв’язно говорити, висловлювати свої думки, вже намагається чи то на клаптику паперу, чи то на стіні будинку, намалювати деякі невідомі йому штрихи. Або з охотою береться до розфарбовування кольоровими олівцями замальовок...

З перших днів перебування дитини у школі, вона із задоволенням зображає на папері все, що бачить, уявляє, що її оточує (маму, тата, дерева, птахи, квіти і т.д.).Не вміючи читати, писати, дошкільнятко уже чудово малює.

Уявімо собі, яким сірим, монотонним було б наше життя, якби не було образотворчого мистецтва...

Як часто людина, виснажена буденним життям, сповненим турботами та обов’язками, звертається до чогось неординарного, таємничого...

Згадаймо, якої енергії і наснаги на довгий час додається нам після відвідування музеїв. Як чудово ми почуваємо себе упродовж багатьох днів, перебуваючи під впливом тих магічних витворів.

Образотворче – це один із видів мистецтва, що супроводжує людину у продовж усього життя, забарвлює його різнобарвними тонами, додає наснаги, витримки...

Уміймо бачити і дарувати красу! Учімося створювати її! І тоді світ неодмінно стане привабливішим, привітнішим та досконалішим...

Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вив­чення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попе­редніх уроках.

Уроки художньо-естетичного циклу є найдоступ-нішою формою роботи з різними інтерактивними прийомами. За їх допомогою можна перевірити, закріпити, а також повторити набуті навички. Майже кожна дитина любить гратися, але накопичення шкільного матеріалу ще й на уроках мистецтва дуже велике, тому найкраще його запам’ятовування може бути здійснене в вигляді інтерактивного навчання, ігровій формі.

      Запропоновані вправи дають змогу школярам актуалізувати набуті знання про художні матеріали, художників, композиторів, архітекторів, набути навичок використання відповідніх термінів.

      Це і кросворди, бліц-турніри, мозаїки, мистецькі хвилинки, інтерв’ю,  рольові ігри, «Показуха», писання сенканів.

В даній роботі  розглядається поняття інтерактивного навчання, наводяться різноманітні інтерактивні прийоми, які можна використовувати на різних етапах уроку. Робота подана у формі конспекту уроку з різними етапами уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1  Інтерактивне навчання

 Інтерактивне навчання – це спосіб пізнання, здійснюваний у формах спільної діяльності тих, хто навчається: всі учасники освітнього процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії колег і свою власну поведінку, поринають у реальну атмосферу ділового співробітництва з вирішення проблем.

При цьому здійснюється постійна зміна видів діяльності: ігри, дискусії, робота в малих групах, невеликий теоретичний блок (міні-лекція), проектування та інші.

• Основні принципи інтерактивного навчання:

•   діалогічна взаємодія,
• робота в малих групах на основі кооперації й співробітництва,
• активно-рольова (ігрова) і тренінгова організацію навчання

Суть інтерактивного навчання:

• полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учасників процесу навчання.
• Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці) де і слухач, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

Інтерактивне навчання одночасно вирішує
три завдання:

• учбово-пізнавальне (гранично конкретне);

- комунікаційно-розвивальне (пов'язане із загальним емоційно-інтелектуальним тлом процесу пізнання);

• соціально-орієнтаційне (результати якого проявляються вже за межами навчального часу й простору.

Форми і методи інтерактивного навчання:

евристична бесіда, презентації, дискусії, "мозкова атака", метод "круглого столу", метод "ділової гри", конкурси практичних робіт з їхнім обговоренням, рольові ігри, тренінги, колективні розв’язування  творчих задач, кейс-метод (розбір конкретних виробничих ситуацій), практичні групові й індивідуальні вправи моделювання виробничих процесів або ситуацій, проектування бізнес-планів і різних програм, групова робота з авторськими посібниками, ілюстративними матеріалами, обговорення спеціальних відеозаписів, включаючи запис власних дій, педагогічна студія, зустрічі із запрошеними фахівцями, методи з використанням комп'ютерної техніки тощо.

Впровадження інтерактивного режиму дає такі переваги:
    - досвід активного освоєння навчального змісту у взаємодії з навчальним оточенням;

• розвиток особистісної рефлексії;
• освоєння нового досвіду навчальної взаємодії, переживань;
• розвиток толерантності

На уроках образотворчого мистецтва можна  застосовувати різні інтерактивні методи  та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищувати ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати інтерес до навчання.

Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва потрібно спланувати свою роботу так, щоб:

•        дати учням випереджувальні завдання: прочитати, продумати, виконати самостійні  підготовчі завдання. Поспостерігати за явищами природи або довкілля;
•        на одному занятті можна використовувати декілька інтерактивних методів(1-3, але не багато);
•        визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді;
•        передбачити різноманітні методи для привертання уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни.

 

2.2 Типи уроків образотворчого мистецтва та основні їх компоненти

 

• Уроки ознайомлення з мистецькими творами

(Учні ознайомлюються з окремими творами різних видів чи жанрів образотворчого мистецтва або цілими серіями цих творів).

• Уроки вивчення творчості художників

(Проводяться бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців)

• Уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва

(Організовується сприймання, оцінка та аналіз певного художнього твору або кількох творів)

• Уроки оволодіння образотворчою грамотою

(Заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо)

• Уроки створення самостійних творчих робіт

(Втілення задумів учнів)

• Урок конструювання
• Урок-дослідження (порівняння) .

( Наприклад, малювання обличчя людини (поміряти всі відстані від очей, довжину носа, вуха і т.д.)

За структурою

Сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й відрізняються відповідно до певної теми або типу.

Їх основні компоненти такі:

• Організація уваги учнів (в разі сприймання – установка на сприйняття)
• Розповідь або лекція вчителя
• Демонстрація наочних засобів навчання (з пара-лельним

• коментарем, бесідою або обговоренням)
  • Інструктаж (вербальний тобто словесний, або візуальний тобто
• демонстраційний)
  • Практична, творча або оцінна діяльність учнів
  • Аналіз та оцінка створених (або сприйнятих) художніх робіт

Звичайно, кожному окремому уроку “відповідає” певний набір методів і методичних прийомів.

• Порівняльний аналіз
• Моделювання
• Ігровий метод
• Дискусія
• Метод проблемних та експериментальних ситуацій
• Колективна творча діяльність

 

 

3.             Основні інтерактивні методи, які можна  використовувати на уроках образотворчого мистецтва на  різних  етапах  уроку.

 

І. Вступ.

Так, як учні  приходять  на урок не  завжди в гарному настрої, тому потрібно їх  відразу налаштувати на доброзичливий лад і відкриваючи  серця і душі назустріч Прекрасному світу мистецтва за допомогою, наприклад  ось такого вступ:

•        Сьогодні ми знову поринемо в світ Образотворчого мистецтва , де ми працюватимемо  разом і звичайно розраховую на вашу підтримку та допомогу. Кожному з вас хочеться   побажати на цьому уроці бути:

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

І – інформованим

Х – хоробрим

У – уважним

Тобто побажати  Успіху!

•     Сонечко. Намалювати рукою в повітрі сонце (Круг, очі, посмішку, промінці), якщо діти здогадались, то малюють разом з вчителем.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. 

Починаючи урок, потрібно  налаштувати учнів на вивчення даної теми, і для цього бажано звернутися до життєвого досвіду учнів, до знань набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань, перевірці домашнього завдання, доцільно використовувати такі методи як « Так-Ні», побудова асоціативного куща, «Пінг–понг», «Ланцюжок», тестові завдання з використанням сигнальних карток, «Парашутисти», розгадування кросвордів, загадок.

 

2.1. «Так – Ні»

Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає до активної участі в уроці.

Учитель загадує щось (природне явище, число, предмет, історичну подію, літературний персонаж та ін.). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так», «ні», «так і ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Якщо питання некоректне або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він відмовляється від відповіді наперед обумовленим жестом. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вдалими. Головне в цьому прийомі - навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань.

 

Наприклад  під час вивчення теми «Сприйняття мистецтва: Скульптура.»  Вчитель пропонує учням відгадати, про що йтиме  мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учителя тільки відповідей «так » чи « ні». Учні можуть ставити такі запитання:

•        Це твір живопису (графіки, архітектури, скульптури…)?
•        Це об’ємна скульптура?
•        Це рельєф? Це кругла  скульптура?
•        Вона станкова( монументальна, малих форм, монументально–декоративна)?

Якщо знайдено учнями відповіді, то вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов’язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню набутих знань.

2.2. Асоціації. Побудова асоціативного куща.

Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування - слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиками, не зберігається у мозку. Мозок запам’ятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, схем та асоціацій. Тому не записуйте, а малюйте асоціативні схеми.

Основні принципи створення асоціативних схем такі:

Уявіть, що мозкові клітини - наче деревця, на гілках яких зберігається тематично споріднена інформація. На аркуші паперу спробуйте накреслити основні моменти будь-якої теми у формі дерева.

1. Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символа, від якого розгалужуються інші елементи.

2. Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам’ятати, одну головну тему для кожної гілки.

3. На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.

4. Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.

5. Малюйте стільки малюнків і символів, скільки зможете.

6. Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.

Регулярно доповнюйте кожну схему. Легше починати із загального, а далі побудувати асоціативну схему, переходячи до конкретного, коли довідаєтесь щось нове з тематики.

Сміливо малюйте, сміливо користуйтеся кольоровими олівцями, і ви побачите результат. Влаштуйте конкурс на кращий зошит з номінаціями - «Найяскравіша», «Найакуратніша», «Найбільш творча», «Містер суперсхема» і т. д. Але тільки для себе чітко розставте пріоритети: основне - знання, а конкурс тільки для того, «щоб примусити коня пити».

Наприклад під час вивчення теми:

•  «Портрет»   асоціативна схема має такий вигляд: 

 

 « Ілюстративна робота.»  асоціативний кущ може мати такий вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4.  «Парашутисти» - робота в парах.

На парашутах записані вирази з образотворчого мистецтва, які роздаються учням по одному на парту. На дошці написані правильні продовження – відповіді на  вирази. Кожен парашут треба посадити в свій квадрат. Наприклад:

 

«Вид образотворчого мистецтва, в якому дійсність пластично відтворюється в об’ємних формах – це…» на дошці запис  - скульптура.

2.5.  « Знайди зайве»

Під час вивчення теми Декоративно-прикладне мистецтво, учням пропонується знайти зайве слово

1.      лінійний, тональний, вишивка
2.      горизонтальні , хвилясті, гравіювання
3.      висхідні, вертикальні, батик
4.      нисхідні, ламані, кераміка
5.      колорит, колірна гама, витинанка
6.      колірний  тон, нюанс, ткацтво
7.      анімалістичний, пейзажний, орнамент.

ці всі зайві слова відносяться до якого виду образотворчого мистецтва?

вишивка гравіювання, батик, кераміка, витинанка, ткацтво, орнамент – види Декоративно – прикладного мистецтва. Отже,  тема уроку це ознайомлення з різноманітними формами декоративно – прикладного мистецтва.

 

2.6. « Конструктор» робота в парах

З окремих літер потрібно викласти слова, ставлячи літери в порядку зростання чисел.

 1453627            2453761            43251

Вившкиа      уанвянк      итакб    - вишивка, кування, батик - види Декоративно – прикладного мистецтва.

 

2.7 « Хто скоріше »

На дошці розташована низка слів ( суміш видів та жанрів образотворчого мистецтва): анімалістичний, натюрморт, декоративно–прикладне мистецтво, скульптура, пейзаж, архітектура, історичний, побутовий, живопис, портрет, інтер’єр, графіка. Розділити слова на дві групи : одна частина класу Види образотворчого мистецтва вибирає, а інша –Жанри образотворчого мистецтва.

Перевірка домашнього завдання

 

2.8 «Вірю - не вірю»

Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні.

 

2.9 Бліц-опитування  по ланцюжку

Перший учень ставить коротке питання другому. Другий - третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь - кілька секунд, учитель має право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо коректне. Кожний учень має право відмовитися від участі в бліц-турнірі, тому, щоб процедура не зірвалася, учитель з’ясовує наперед, хто з учнів хотів би взяти участь у цій дії.

Як варіант для перевірки домашнього завдання або на узагальнюючому уроці можна запропонувати влаштувати змагання між рядами на якийсь час, тобто яка з груп, не перериваючи ланцюжок, правильно і швидше за інших відповість на питання. При цьому треба вибрати рефері, які контролюватимуть правильність відповідей і час, за який учні впораються із завданням.

2.10 Лото

Цей методичний прийом теж вимагає попередньої підготовки. На аркуші щільного паперу або на картоні великими буквами записують формули (умовні знаки, словарні слова і т. д.), які були вивчені на попередніх уроках. Потім аркуш паперу розрізають так, щоб на кожній частині паперу залишилися окремі цифри, букви, математичні (хімічні, географічні) знаки. Розрізані частини лото (у двох екземплярах) перемішують на столі. Учитель викликає двох учнів до столу і пропонує скласти формули (слова). Перемагає той, хто це зробить швидше і правильніше. До гри можна ввести рефері, який оцінить і прокоментує результати.

Цей методичний прийом ідеально підходить для індивідуальної роботи (тихого опитування). Покладіть на столі перед учнем (який через певні причини соромиться відповідати при всіх) лото і попросіть зібрати його за визначений час. Тим самим ви перевірите його знання.

Варіант 1. Учні отримують по вісім карток, які виготовляє вчитель. Можна взяти стандартний білий аркуш, на якому намалювати з одного боку якийсь простий малюнок (будинок, квітку, дерево), або одразу підготувати аркуші з малюнками і розрізати їх на вісім частин. Зі зворотного боку на утворених картках написати текст, поділений на певні частини. Запропонувати учням розкласти ці картки за логічною послідовністю. Виграє той, хто правильно складе малюнок.

Варіант 2. Учитель роздає учням картки з малюнками, але без тексту. Учні складають картинку і по черзі перевертають картки. Потім учитель читає текст, що містить вісім логічних частин (це можуть бути поняття, явища, характеристики тощо). Учні по черзі пишуть по одному реченню на кожній картці (зліва направо або зверху вниз).

Після виконаної роботи учні перемішують свої картки і передають сусіду по парті. Отримавши чужі картки, учень має розкласти їх у певному порядку, щоб отримати малюнок. Виграє той, хто швидше впорається із завданням.

 

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів діяльності.

 

3.1. Після того, як  дізналися назву теми для досягнення успіху  необхідно сформулювати завдання уроку. Це може зробити кожен із учнів, використовуючи формулу :

«Після цього уроку я зможу:

•        Пояснити…
•        Створити…
•        Набути навички в роботі…
•        Проаналізувати…,

тобто учні мають усвідомити власні очікування від уроку.

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

4. 1.  Метод « Мозговий штурм»

•                     Як ви вважаєте, навіщо ми вивчаємо тему «…»
•                     Де нам знадобиться це в житті?

 

4.2.  Картка оцінювання роботи на уроці

Картка оцінювання роботи на уроці
П І учня клас
Вид роботи	Кількість балів,яку можна отримати	Кількість отриманих балів
Створення асоціативного куща	0 - 2
«Мозговий штурм»	0 - 2
Практична робота	0 - 8
Усього	0 - 12

 

Під час аналізу картин можна використовувати:

 

4.3.  Метод « Діалог»

Його суть полягає в тому, що групи шукають узгоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, переліку ознак, кінцевому тексті. Вся увага приділяється сильним моментам позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і під час завершення роботи дають узагальнену відповідь.

Це може бути під час аналізу картин по такому алгоритму:

1.      Назва картини, автор.
2.      Визначення жанру твору ( пейзаж, портрет, натюрморт, історичний, побутовий, анімалістичний, міфологічний, сюжетно – тематична картина)
3.      Що зображено на картині ? ( Події, об’єкти …)
4.      Що лежить у центрі композиції, статична чи динамічна композиція?
5.      Яким чином виділено головне: розміром, кольором, розміщенням?
6.      Наявність плановості ( багатопланова композиція або використання планів недоречне)
7.      Як автор  використав лінійну та повітряну перспективи?
8.      Визначення колориту картини

 

4.4.  Метод « ПРЕС»  дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників:

1.      Позиція: почніть зі слів « Я вважаю…»
2.      Обгрунтування: починаючи словами « …тому, що…» поясніть на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.
3.      Приклад: продовжуйте висловлювання словом «…наприклад» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.
4.      Висновки: закінчить висловлювання  « отже (тому), я вважаю»  і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як ви оцінюєте даний твір мистецтва.

У виступі використовуйте думку експертів, газетні статті, теоретичний матеріал з даної теми, думки інших учнів, слова вчителя тощо.

 

4.5.   Технологія « Уяви себе» за картиною І Левітана «Золота осінь»

•        Як ви думаєте, про що ця картина?
•        Що зображено на ній?
•        Яке небо на картині?
•        Якого кольору листя на деревах ?
•        Чи всі дерева одягнені в золоте вбрання ?
•        Якою здається вода в річці?
•        Як зображено сонце?
•        Що видно на високому березі вдалині?
•        Що найбільше сподобалося вам у цій картині ?
•        Чому осінь називають золотою, багатою, щедрою?
•        Який колорит у картині?
•        Який настрій викликає пейзаж?
•        Якій заголовок можна дати цій картині ?

 

 

 

 

4.6Схема порівняльного аналізу

№	Категорії порівняння	Художник, картина	Художник, картина
1	Сюжет твору
2	Композиційна будова твору
3	Техніка виконання
4	Характеристика образів
5	Ідея твору

Саме за допомогою порівняльного аналізу дитина :

•          Самостійно визначає види, жанри, техніку образотворчого мистецтва, композицію твору;
•          Розрізняє репродукції за оригіналами;
•          Виражає власну думку.

 

4.7  Картинна галерея

 

Учитель вивішує на дошці 4-5 картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об’єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки, поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.

Наприклад під час вивчення теми «Пейзаж», вивісити картини пейзажі різних епох:  перші елементи пейзажу, які  з’явилися в наскельних розписах епохи неоліту, пізніше — у прадавніх орнаментах. У Давньому Єгипті навіть ієрогліфи нагадують зображення води, небесних світил, гір, дерев, птахів. Елементи пейзажу в своїх виробах давньогрецькі вазописці, які прикрашали численні керамічні вироби сюжетними розписами. Епоха Відродження відкрила нову сторінку в історії розвитку пейзажного живопису, який у вигляді конкретних пейзажних елементів став частиною творів релігійного жанру. Сучасний  пейзаж як утілення естетично і етично прекрасного, вигаданого образу природи, що символізує гармонію природи і людини; пейзаж ,як  портретне  відображення природи конкретної країни.

 

4.8   Показуха (скульптура)

Учитель називає поняття, дію, процес або явище. Об’єднавши учнів класу в декілька груп, він пропонує представникам кожної групи через хвилину представити його у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації вчитель організовує обговорення за такими питаннями:

• Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою?
• Якими засобами вони його передали?
• Які ознаки поняття їм удалося передати?

Наприклад: під час вивчення теми «Повітряна перспектива» зобразити: Іде дощ, світить сонце; «Світ природи» зобразити : біг тварин, плавання риб, політ пташки.

 

4.9  Мозкова атака

Цей прийом полягає у колективній творчій роботі з розв’язання певної складної проблеми. Всіх учнів об’єднує спільна робота над пошуком істини.

Розгляньмо застосування цього методу під час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги (Тема: «Книжкова графіка»). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання (проблему для обговорення): Чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна композиція? Учням пропонують порівняти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтавця до твору Т.Шевченка «Встала весна».

Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти зазначають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що, ілюструючи твір, художник розкриває графічними засобами думку автора, а працюючи над сюжетною композицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трактує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець: художніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фантазію, вміння й навички.

Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями систематизує інформацію щодо особливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження «повертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.

 

4.10  Дивуй

 

Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування - початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

 

4.11  «Так—Ні»

Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає до активної участі в уроці.

Учитель загадує щось (природне явище, число, предмет, історичну подію, літературний персонаж та ін.). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так», «ні», «так і ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Якщо питання некорект¬не або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він відмовляється від відповіді наперед обумовленим жестом. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вдалими. Головне в цьому прийомі - навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань.

 

4.12    Асоціації на дошці

 

Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття) та питань методології. Залежно від змісту має три форми проведення:

Поняття. Учитель вертикально на дошці записує основне поняття, яке мають опрацювати учні. Далі він просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, яке воно у них викликає. Обов’язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основними поняттями літери.

Квітка. Учитель малює на дошці квітку (серединка та чотири пелюстки). У серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.

Прямокутник. Учитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому основне поняття. Потім він просить учнів назвати його синоніми, антоніми, прикметники, дієслова, що, на їхню думку, пов’язані з цим поняттям.

Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота.

 

4.13Джерела інформації

 

Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Учитель просить звернути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи на важливості її повсякденного використання.

Як варіант можна використовувати уривки з художньої та науково-популярної літератури.

Наприклад під час вивчення теми «Шрифти» принести для перегляду різні газети, книги, журнали, надписи різними шрифтами.

 

V. Пояснення нового навчального матеріалу.

 

5.1 Метод « Мозговий штурм»  - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Дуже важливо уважно слухати один одного і доповнювати та розвивати ідеї  інших учасників, а також висувати якомога більше ідей щодо вирішення проблеми; не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

 Наприклад ,  під час вивчення теми «Світлотінь»

•        Що є об’єктом зображення у пейзажному жанрі? Назвіть види пейзажу. Що таке колорит?

Після того, як учні висловились учитель нагадує, що колорит може бути світлим і темним, теплим і холодним, залежно від того, які кольори у ньому переважають. За допомогою ілюстративного матеріалу діти порівнюють кольорові поєднання та настрій творів. Пейзажі А.Куїнджі демонструють зв’язок колориту та ліричного настрою, випромінюють любов до рідної землі.

•        Як називають художників, які працюють у жанрі пейзажу?

Учитель додає до відповідей учнів інформацію про те, що художники, які зображують море, воду називають художниками мариністами (слово марина означає Морська).

 

5.2. Робота в групах

 

 Тема: Кольори та відтінки у живопису. Комбінування технік «по-вологому» та « по-сухому» для передавання глибини простору ...

Цей метод можна використати  щоб діти відповіли на питання « В яких випадках потрібно використовувати техніки  «по-вологому» та « по-сухому» для передавання глибини простору ?»

Для цього поділяємо учнів на 2 команди. Одна дає пояснення щодо техніки «по-вологому», інша – «по-сухому».

 

5.3 «Мікрофон» або гра  «Ланцюжок» - діти , передаючи мікрофон називають по черзі слова, терміни, наприклад кольори і відтінки  або   частини об’ємного рисунка ( полиск, світло, півтінь, власна тінь, рефлекс, падаюча тінь).

 

5.4. Метод « Прес конференція»

 

Проведенню такого заняття повинна передувати чимала підготовча робота. Десь тижнів за три оголошується тема, і протягом цього часу учні добирають матеріал в книгах, періодичній пресі. І вже за тиждень аналізуються зібрані тексти, ілюстрації, систематизуються і виділяються питання по даній темі. Розповідається з якою метою відбуваються прес-конференції – „це збори представників органів масової інформації (преси, радіо, телебачення), що проводяться офіційними особами з метою інформування з актуальних громадсько-політичних питань. Прес-конференцією називають також зустрічі державних, політичних, громадських діячів, учених та ін. з представниками органів масової інформації для бесіди і відповіді на їхні запитання, що становлять громадський інтерес» – і пропонується провести такий захід на наступному занятті. Кожен учень має вибрати собі питання і підготувати на нього відповідь. Таким чином, визначаються „фах” майбутніх учасників прес-конференції: „історики”, „літературознавці”, „мистецтвознавці”, „журналісти”...

За учнівськими столами, оберненими до класу „фахівці”. „Журналісти” на своїх учнівських місцях – серед „глядацького залу”.

Настанова вчителя, що успіх сьогоднішнього заняття залежатиме від кожного з дітей. Особливо від „фахівців”, адже їм потрібно якнайдокладніше  розповісти все, що встигли дізнатися на дану тему. Від „журналістів” чекаємо цікавих запитань.

 

5.5.Дослідницька робота . Технологія « Словесний малюнок»

 

Група учнів – дослідників знайшла і зачитає, як у  художній літературі письменники описують осінній пейзаж. Спробуємо зараз уявити те, про що йтиме мова.

 

5.6. Гра « Експерти та  доповідачі»

Клас ділиться на дві групи: експертів і доповідачів. Роздаються експертам графічні роботи (гравюра, граттаж, пуанталізм) і вони спробують визначити, до якого виду графіки належить твір, техніку його виконання, якщо можливо, то і автора . Доповідачі в цей час отримують картки з інформацією, з якою нас ознайомлять.

Потім викликаються послідовно експерт зі своєю думкою та доповідач з інформацією про використану в творі графічну техніку.

 

5а Робота з підручником (текстовим матеріалом)

 

5а.1 «Філософи»

 

Будь-який матеріал, як стверджують психологи, краще запам’ятовується, якщо його розкласти по полицях на сім одиниць. Цими одиницями можуть бути такі філософські категорії:

1) особливості;

2) спільне;

3) одиничне;

4) зміст;

5) форма;

6) явище;

7) сутність.

Учитель пропонує учням (за певний час) прочитати текст і розкласти весь матеріал за названими категоріями, створивши таким чином своєрідну таблицю-конспект. Залежно від особливостей та складності матеріалу вчитель може виділити інші категорії. Перемагає той, хто повністю впорається із завданням. Конспект обговорюється в класі.

 

VI. Вивчення основних понять або закріплення основних понять

 

6.1      «М’яч зі словами»

 

Це один з варіантів опрацьовування термінології. Кидаючи м’яч, учитель (або учні) називає термін, а той, до кого м’яч потрапив, дає стисле пояснення, про що йдеться.

6.2  Місткий кошик

 

Цей методичний прийом дуже доречний перед проведенням тематичного оцінювання, оскільки грає роль розминки.

На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати терміни (поняття, географічна або історична номенклатура, персоналії та ін.) з вивченої теми. Головне, щоб «кошик» був заповнений доверху. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.

 

6.3  Кросворди

 

Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.

У Додатку1 розміщені  кросворди на різноманітну тематику, які можна використовувати на уроках образотворчого мистецтва.

 

6.4 «Павучки»

 

Для роботи над поняттями можна використовувати невеликі структурно-логічні схеми - «павучки». Слово обводять овалом і до нього підбирають ключові слова, які характеризують ці поняття. Ці слова утворюють «ніжки павучка». «Павучки» використовуються для усної зв’язної мови, характеристики понять.

Зручно використовувати під час вивчення теми «Натюрморт».

 

6.5 «Слабка ланка»

 

Для того щоб закріпити нову термінологію, можна застосувати ігровий методичний прийом «Слабка ланка». Вчитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій - два попередні та свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка». На уроці тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

 

6.6 Термінологічна розминка

 

Учням, поділеним на мікрогрупи, даються два-три поняття. Завдання учнів - записати декілька визначень кожного поняття і потім захистити свою точку зору.

 

VIІ. Практична діяльність.

 

7.1 Робота в групах

 

Для цього учням роздаються кольорові прямокутники. Колір означає групу, у якій учень працюватиме. Група повинна за визначений час виконати завдання:

Наприклад тема: Аплікаційна композиція з геометричних фігур «Килим», відтворення настрою за допомогою використання локальних кольорів та простих геометричних  форм: - створити композицію;

-  подати результати своєї діяльності ( узяти участь у виставці робіт);

- Обговорити та оцінити роботу кожного члена групи.

Завдання для груп:

•        аплікаційна композиція за уявою «Сум», «Радість»,  «Спокій», «Напруження», «Самотність», «Кохання».

 

2. Алгоритм.

Наприклад тема: «Натюрморт з геометричних фігур»

1.      Визначити  місце рисунка на аркуші паперу, намітивши межі зображення його легкими лініями
2.      Провести вертикальну лінію циліндра.
3.      Помітити основу кожного геометричного тіла. Ближчий предмет має бути трохи нижчим ( куля) за віддалений. Визначити пропорції кожного предмета.
4.      Промалюйте форму верхньої та нижньої основи циліндра. Нижню частину ( овал) малювати прозорою
5.      Виконати штрихування темних частин ( власна тінь, падаюча тінь)
6.      світло й освітлені частини (полиск) залишати білими
7.      Кордонів між частинами  об’ємного рисунка не має бути. Наприклад,  світло переходить у півтінь плавним штрихом.
8.      Штрихування вести акуратно, по формі об’ємних предметів.

Дві групи і кожна виконує свій натюрморт.

 

7.3 Різні техніки

 

 Клас ділиться на групи, і кожна група використовує свою техніку:

 - штампування

- монотипія

- губкою

 - Зубною щіткою

- пуантилізм ( малювання квачиком)

- малювання на основі манної крупи

7.4  «Кольори і сонце»

 

Тема: «Дитячі зимові розваги»

1 група – малює пейзаж, коли сонечко тільки зібралося лягати спати. Вам потрібно користуватися лише теплими кольорами.

2 група -  мають відобразити боротьбу теплих сонячних променів із холодним подихом ночі. Вам можна користуватися, як теплими так і холодними кольорами.

3 група -  створює пейзаж, у якому сонечко вже заховалося за обрій. І допоможуть вам це зробити холодні кольори.

 

VІІІ.   Фізкультхвилинка

 

8.1  «Хто мене чує...»

У класі стоїть шум, у цьому випадку неважливо який це шум - робочий або неробочий, але вчителеві потрібна увага. Не намагаючись перекричати шум, а навпаки, дуже тихо, собі «під ніс» учитель говорить майже пошепки: «Хто мене чує... підніміть ліву руку». Деякі почнуть прислухатися.

Учитель продовжує: «Хто мене чує... погладьте себе по плечу». Кілька рук миготять у повітрі, з’являються посмішки.

«Хто мене чує...- так само тихо, злегка розтягуючи ударні голосні, бубонить він,- постукайте по столу три рази». Лунає рикошет легких постукувань, які насторожують навіть тих, кого й гучним голосом не докличешся.

«Хто мене чує... устаньте». Всі одностайно встають. У класі ідеальна тиша.

«Хто мене чує... сядьте. Увага на мене!» Усі сідають, клас зібраний і готовий до роботи.

Цей прийом апробований у роботі з усіма віковими групами й постійно доводить свою ефективність. Але на уроках зі старшокласниками має особливу популярність, за умови несподіваних і різноманітних завдань-рухів (послати повітряний поцілунок, погладити себе по голові й т. ін.).

 

 

 

8.2  «Руки-ноги»

 

Коли вчитель плескає у долоні один раз, клас піднімає руки, два рази - учні підіймаються. Якщо руки вже підняті, то, коли ведучий плескає один раз, їх треба опустити (відповідно, коли діти вже стоять, то на серію оплесків вони повинні сісти). Змінюючи послідовність і темп плескання, учитель намагається спантеличити учнів, тренуючи їхню зібраність.

Це вправа дуже ефективна, концентрує увагу, з нею справляється той, хто здатний чітко підкорятися командам і не повторювати рухи сусідів, які можуть бути неправильними. Умови слід пояснювати стисло: «Одноразове плескання - команда рукам: їх треба підняти або опустити; декількаразове плескання - команда ногам: потрібно встати або сісти», після чого вчитель відразу подає сигнали. Моментальне включення учнів у вправу змушує їх по ходу справи усвідомлювати завдання, покладаючись на кмітливість і спритність.

 

8.3  «Естафета»

 

Найпростіша естафета: учні по ланцюжку встають і сідають у єдиному ритмі - так, щоб, як тільки сів попередній, встав наступний. Умови елементарні, ефект стабільний!

Порядок вставання можна міняти - по рядах, від парти до парти; змійкою, через двох людей; одночасно поодинці з кожного ряду (подвійна естафета); за абеткою. Головне в завданні - не підштовхувати наступного ліктем, не викрикувати його ім’я, одним словом, не втручатися в роботу іншої людини. Якщо ж це відбулося, ведучому нічого не залишається як тут же зупинити естафету (домовленість дорожче за гроші) і почати її заново.

 

8.4 «Естафета з варіаціями»

 

Вставання можна замінити естафетою з крейдою у дошки. Написати слово або коротеньку фразу (кожному по одній букві) - який ряд швидше. При цьому дотримуватися того ж порядку - перший учень сів на місце, тільки тоді встав другий.

В естафетах тренується самостійність у визначенні моменту свого вступу до загальної справи, відчуття залежності один від одного. Це колективна вправа, в якій у кожного є свій обов’язок, що має бути виконаний вчасно. Це «вчасно» і є основною складністю, адже від кожного з учасників вимагається вірно визначити момент, коли йому самому треба встати або сісти, а від інших - не втручатися в роботу кожного.

 

ІХ. Підбиття підсумків уроку. Закріплення та узагальнення. Рефлексія.

 

9.1.Діаграма Венна

 

Тема «Види образотворчого мистецтва» - робота в групах:

Визначити відмінність між 

1.      часовими і просторовими
2.      просторовими і просторово-часовими видами мистецтва.

 

 

9.2   Технологія «Сенкан»

 

Віршовані форми (наприклад, синквейн - п’ятиряддя) - це спосіб творчої рефлексії, що дозволяє в художній формі оцінити вивчене поняття, процес або явище.

 1 - іменник,

 2 – прикметники,

 3 - дієслова.

 Фраза з 4 – х слів, що визначає відношення до теми, 1 слово синонім).

У Додатку2  наведені приклади сенканів, які можна використати на уроках образотворчого мистецтва.

 

9.3  Гра « Гарячий стілець»

 

На спинці стільця прикріплені завдання, учні по одному повинні швидко і коротко дати на них відповіді.

 

9.4  Прийом « Відкритий мікрофон»

 

Учні оцінюють роботу за такими критеріями:

•         оригінальність образного мислення
•         композиційне вирішення
•         форми в образотворчому мистецтві
•         емоційність малюнка
•         єдність кольору і світла
•         думка автора про свою роботу

 

9.5 Метод « Мікрофон»

 

•         Що ми повторили?
•         Що нового дізналися на уроці ?
•         Що навчилися робити?
•         Чи всі задоволені результатами, які отримали на уроці?
•         Чи виправдалися ваші очікування, які ви визначали на початку уроку?

 

9.6 « Незакінчене речення»

 

Потрібно продовжити ,або закінчити речення.

 Наприклад: Жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи, міст, сіл – це…(пейзаж)

Відтворення художнього оригіналу поліграфічним або фотографічним способом  -  це… ( репродукція)

 

9.7  Прийом « Рюкзак»

 

Хто вирушає у подорож, той завжди збирає з собою необхідні речі у рюкзак. Завершуючи урок, давайте також зберемо наш рюкзак, щоб узяти в дорогу знання, уміння та настрій сьогоднішнього уроку.

Я знаю______________________________________

Я вмію______________________________________

Мій настрій______________________  тому, що ________________________________________________

Тему «Силует» необхідно вивчити тому, що______________________________________________

Учні зачитують свої враження та кладуть аркуш до рюкзака, який тримає вчитель.

 

Закріплення та узагальнення

9.8 Доміно

Учням пропонують 18 незакінчених фраз. Самі закінчення написані на інших аркушах. Учням необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.

9.9 Крокодил

 

Цю досить відому гру з успіхом використовують на уроках узагальнення знань.

Учні діляться на дві команди. Один з учнів (або невеличка група) демонструє дослід, явище з допомогою міміки й жестів, без слів чи обладнання. Переможе команда, котра швидше розгадає показане.

 

9.10 Есе 

 

Есе - твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему й має підкреслене суб’єктивне трактування, вільну композицію, орієнтацію на розмовну мову, прихильність до парадоксів. Написання есе покликано звернути учня до свого досвіду в усіх його протиріччях із певного питання.

 

Рефлексія

 

9.11   Кольорова феєрія

До особливих видів письмової рефлексії відносять ті, в яких задіяні маленькі кольорові форми (стіки - невеликі кольорові квадрати). Робота зі стіками не вимагає стільки часу й зосередженості, як у «великих» письмових формах проведення рефлексії - есе, щоденник та ін. Водночас вони дозволяють зберегти якесь інкогніто та не примушують до обнародування власної позиції. Стіки можуть застосовуватися під час проведення як онтологічної, так і психологічної складової рефлексії. Наприклад, на столі в учнів лежать стіки трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний), які відповідно означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо незрозуміло», «Мені складно зрозуміти». Під час пояснення нової теми вчитель просить показати стіки, які відповідають рівню розуміння конкретної ситуації. Після цього вчитель приймає рішення - продовжити пояснення, повернуться на вихідні позиції й пояснити знову, змінити тактику пояснення, взяти на замітку й попрацювати індивідуально з окремими учнями. У разі використання кольорових стіків можна контролювати зміну настрою класу (або самооцінку власної діяльності учнів) під час уроку або зрозуміти результат емоційного настрою після проведеного заняття. При цьому використовують як колірні характеристики, так і малюнки. Діти малюють смайлики, в яких показують власні емоційні відчуття після проведення уроку. На вже готових заготівках (малюнках) стіків підкреслюють потрібне: наприклад, зростання або зниження інтересу до уроку; посилення або зменшення рівня діяльності й т. ін.

 

9.12 Підіб’ємо підсумки

 

Один з найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що, як правило, застосовується на етапі завершення уроку,- це промовляння за такою схемою:

На уроці я...

- дізнався...

- зрозумів...

- навчився...

- найбільший мій успіх - це...

- найбільші труднощі я відчув...

- я не вмів, а тепер умію...

- я змінив своє ставлення до...

- на наступному уроці я хочу...

 

 

 

Х.  Домашнє завдання

10.1 Творче завдання

Зазвичай воно виконується на добровільних началах і стимулюється вчителем високою оцінкою й похвалою.

Діапазон творчих завдань широкий. Однак серед них можна виділити деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:

1) частівки, байки, казки, фантастичні оповідання з навчальних тем;

2) чайнворди, кросворди і т. п.;

3) тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач;

4) збірники анотацій на статті з обра¬ної теми;

5) навчальні комікси;

6) плакати - опорні сигнали.

Домашнє завдання

 

10.2 Заздалегідь

 

На початку теми повідомляються всі завдання, які необхідно виконати, поділивши на обов’язкові й додаткові, письмові й усні. Обмовляються терміни складання завдань та їхній обсяг, принципи оцінювання, чи є можливість вибору завдань та ін.

 

10.3 Одне завдання на двох

 

Два варіанти цього методичного прийому: перший - учні «однієї вагової категорії», другий - за принципом «паровоз  і вагончик», тобто один з учнів сильніший і відіграє роль ведучого, другий - ведений. У другому варіанті важливо так продумати завдання, щоб працювали обидва учні, але частини завдання були розподілені з урахуванням здібностей і можливостей.

 

10.4 Вибери завдання сам

 

На дошці заздалегідь записані домашні завдання трьох рівнів, і учні вибирають собі комбінацію придатних для них варіантів за інтересом і силою.

 

 

10.5  Ярмарок-продаж

 

Вчитель «продає» домашнє завдання, установивши кожному бальну ціну.

 

4.  Порівняльна характеристика

пасивних та інтерактивних методів навчання

 

 

Критерії порівняння	Пасивні методики	Інтерактивні методики
І.Обсяг інформації	За короткий проміжок часу можна ознайомитися з великим обсягом інформації	Невеличкий обсяг інформації потребує значного часу
2. Глибина     вивчення змісту	Як правило, орієнтовані на рівень знання й розуміння	Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка)
3.Відсоток       засвоєння	Як правило, невисокий	Як правило, високий
4. Контроль     над процесом     навчання	Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і процес навчання. Результати роботи учнів передбачені	Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені
5.Роль особистості педагога	Особисті якості педагога залишаються в тіні, він виступає як «джерело» знання	Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор
6.Роль учнів	Пасивна; учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання	Активна; учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання
7. Джерело     мотивації     навчання	Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство)	Внутрішнє (інтерес самого учня)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Кросворди

Тема: Книжкова графіка. Листівка-ілюстрація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1.Книжковий знак у вигляді наклейки або малюнка, розташований із внутрішньої сторони обкладинки книги, що містить ім’я власника, його емблему.

2. Орнамент або малюнок, зазвичай за шириною сторінки, перед початком тексту розділу книги.

3. Міцний, цупкий аркуш паперу для з’єднання книжкового блоку з обкладинкою.

4. Малюнок, графічні прикраси наприкінці книги, розділу.

5. Перша літера в тексті, що виділяється порівняно з іншими.

6. Перша вихідна сторінка видання, на якій розташовується назва книги, ім’я автора й найменування видавця.

7. Малюнок у тексті книги, журналу, що супроводжує та пояснює текст.

Відповіді:

1. екслібрис

2. заставка

3. форзац

4. кінцівка

5. буквиця

6. титул

7. ілюстрація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворд по темі: Види мистецтва.

									5
	7						6
						4					2
		8
1
			3

1. Мистецтво проектування і будівництва споруд, ансамблів, міст.

2. Мистецтво, у якому художнє відображення дійсності відбувається у зорових образах.

3. Мистецтво, у якому художнє відображення дійсності відбувається засобами синтезу

окремих видів мистецтва (гра акторів, музика, трюки, спецефекти).

4. Найновіший вид мистецтва.

5. Мистецтво, у якому художнє відображення дійсності відбувається у слові.

6. Мистецтво, у якому художнє відображення дійсності відбувається у трюках, магії,

дресируванні, акробатиці .

7. Мистецтво, у якому художнє відображення дійсності відбувається у звуках.

8. Мистецтво, у якому художнє відображення дійсності відбувається засобами синтезу

окремих видів мистецтва (гра акторів, музика, слова, декорації).

В і д п о в і д і: 1 – архітектура, 2 – образотворче, 3 – кіно, . 4 – телебачення, 5 – література, 6 – цирк, 7 – музика, 8 – театр.

5

л

7

6

і

м

ц

т

у

4

и

е

2

з

8

т

е

а

т

р

р

о

и

е

к

а

б

к

л

т

р

1

а

р

х

і

т

е

к

т

у

р

а

б

р

з

а

а

о

ч

т

е

в

3

к

і

н

о

о

н

р

я

ч

е

 

Кросворд по темі:  Орнамент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Візерунок, що ґрунтується на ритмічному повторенні його елементів.

2. Підпорядкування художнього зображення умовним, орнаментальним формам, перевага таких форм над реалістичним передаванням дійсності.

3. Малюнок, що є певним переплетенням фігур, сполученням фарб ( як правило, на вишивці, мереживі, орнаменті).

4. Повторення однорідних елементів в орнаменті.

5. Гармонія, розмірність, розміщення точок або частин предмета в просторі, коли одна половина . є дзеркальним відображенням другої.

6. Повторення елементів складального орнаменту.

Відповіді:

1. орнамент

2. стилізація

3. візерунок

4. ритм

5. симетрія

6. рапорт

							3
							в
5	с	и	м	е	т	р	і	я	2
			6				з		с
	1	о	р	н	а	м	е	н	т
			а				р		и
			п				у		л
			о				н		і
			р				о		з
4	р	и	т	м			к		а
									ц
									і
									я

Кросворд по темі: Пейзаж

 

		1
			2
3
						є
			4
		5
			6

1. Видатний майстер пейзажу, який дуже полюбляв ліс.

2. Вид пейзажу, що зображує гори та гірські масиви.

3. Морський пейзаж.

4. Автор картини «Золота осінь».

5. Який художник зобразив ведмедів на картині І. Шишкіна «Ранок у сосновому лісі»?

6. Архітектурний пейзаж (назва якого відмирає).

Відповіді:

1. Шишкін
2. гірський
3. марина
4. Левітан
5. Савицький
6. ведута

1

Ш

и

ш

к

і

н

2

г

і

р

с

ь

к

и

й

3

м

а

р

и

н

а

є

4

Л

е

в

і

т

а

н

5

С

а

в

и

ц

ь

к

и

й

6

в

е

д

у

т

а

 

 

 

 

 

 

Кросворд по темі: Світ природи. Морські глибини.

Іван Костянтинович Айвазовський

												7
								5
										6
				3
	2					4
1

 

1. Відомий художник-мариніст, на могилі якого вирізьблені слова: «Народився смертним, залишив після себе безсмертну пам’ять».

2. Яке звання здобув художник у Амстердамі, а потім і від Головного військово-морського штабу Росії?

3. Що було засноване ще за життя художника на його власні кошти та існує досі у його рідному місті?

4. Що зображують у своїх картинах мариністи?

5. Місто, в якому майже все життя прожив художник.

6. Якого відомого російського поета зобразив І. Рєпін у картині «Прощання… з морем»?

7. Який вал зобразив відомий мариніст у своїй картині?

 

Відповіді:

1) Айвазовський

2) галерея

3) академія

4) море

5) Феодосія

6) Пушкін

7) дев’ятий

7

5

д

Ф

е

е

6

в'

3

о

П

я

2

а

4

д

у

т

1

г

к

м

о

ш

и

А

й

в

а

з

о

в

с

ь

к

и

й

л

д

р

і

і

е

е

е

я

н

р

м

е

і

я

я

Кросворд по темі: Виражальні засоби різних видів мистецтва. Матеріали та інструменти

												4
					8
							2
			1
		3
5
								7

1. Вид ручки для малювання широкими соковитими

лініями.

2. Станок для малювання.

3. Невелика чотирикутна або овальна дошка з дере-

вини або порцеляни, на якій художник змішує .

і розтирає фарби під час роботи.

4. Вид фарби.

5. Кольорові олівці з барвистого порошку без опра-

ви.

6. Рідка або суха фарба стійкого кольору, що викорис-

товується в малюванні, кресленні пером, пензлем,

виготовлена зі спеціальної сажі та клею.

7. Інструмент для стирання ліній, виконаних олівцем.

8. Ним виконують лінії, штрихи.

Відповіді: