Використання інтерактивних технологій на уроках математики у початковій школі

Вступ

Математика в початковій школі тримається на одній складній речі: дитина має навчитися бачити число там, де його не можна доторкнутися. Першокласник легко порахує яблука на картинці, але вже за кілька тижнів йому пропонують «5 + 3» без жодного яблука. Із цього переходу від предметного до абстрактного багато дітей виходять із першим «я не люблю математику», і виправити це переконання потім буває значно важче, ніж запобігти йому.

Я працюю з молодшими школярами не перший рік і помітила: діти найкраще розуміють те, що пройшли самі. Порахувати кроками довжину класу, розкласти квасолини в «будиночки» числа, посперечатися в парі, чия відповідь правильна, зіграти в магазин і розрахуватися «грошима». На таких уроках не доводиться просити «будьте уважними», бо діти зайняті справою.

Саме це я називаю інтерактивними технологіями: уроки, на яких учень не слухає готове пояснення, а діє, спілкується з однокласниками й сам доходить до висновку. Сюди входить робота в парах і групах, дидактичні та рухливі ігри, рольові ситуації, вправи на кшталт «Карусель» чи «Мозковий штурм», робота з предметами. Цифрові інструменти я теж використовую, але як один із варіантів, а не основу.

Є ще одна причина, чому я до цього прийшла. В інтерактивному форматі помилка стає частиною гри чи спільного пошуку. Її видно одразу, і виправити її можна без страху «поставлять погану оцінку». Для семи-восьмирічної дитини це серйозна різниця.

В одночас не кожен прийом працює однаково. Бувало, що гра виходила шумною, а математики в ній було мало. Бувало, що груповий проєкт виконувала одна дитина, поки решта дивилася. Тому в цій методичці я зібрала лише те, що перевірила на власних уроках: що спрацювало, що ні й чому.

Матеріал розподілено за класами, від першого до четвертого, бо потреби дітей на цих етапах різні. У першому класі це числовий образ і лічба, у четвертому задачі, дроби та величини.

Про цифрові ресурси для уроків математики в 1-4 класах

Свою роботу з цифровими інструментами я будую на одному правилі: спершу діти діють руками, потім закріплюють на екрані. Спочатку вони викладають, малюють, вимірюють, розігрують, а вже потім виконують ту саму ідею в інтерактивній вправі. Екран у такому разі не підміняє розуміння, а допомагає закріпити його: дає миттєву перевірку, дозволяє повторити без втоми, не соромлячи дитину за помилку. Якщо ж вправу краще й швидше зробити з предметами чи на папері, я роблю з предметами.

Т акож раджу вчителям звернути увагу на кілька практичних речей.

Перш ніж показувати вправу дітям, пройдіть її самі: інколи в готових матеріалах трапляються неточності.

Перевіряйте, чи відкривається посилання без реєстрації учня.

Умови користування в сервісів змінюються, тож безкоштовне сьогодні може стати платним завтра. І завжди майте запасний варіант без екрана на той випадок, якщо інтернет чи техніка підведуть.

Д о кожного розділу про клас я додала декілька QR-кодів на вправи, які мені самій здалися корисними.

Таблиця нижче допоможе швидко зорієнтуватися, а розділи про класи покажуть, як ці інструменти працюють у реальному уроці.

1 клас

Шестирічні й семирічні діти ще мислять діями та предметами. Висидіти двадцять хвилин над зошитом їм важко, а от пройти, потримати, перекласти, показати цілком під силу. Головне завдання першого класу в математиці: щоб число стало для дитини чимось зрозумілим і своїм. Склад числа, лічба, порівняння, перші додавання й віднімання в межах 10, а потім 20 мають спиратися на досвід, а не на заучене «так треба».

Тому тут я більше даю дітям матеріал для дії.

Один прийом триває 7-10 хвилин, а потім діяльність змінюється.

Що я помітила в першому класі

• Діти, які добре порахували предмети, значно легше переходять до запису прикладу, якщо між цими етапами є малюнок чи схема.

• Рухові завдання краще ставити в середині уроку, коли увага падає, а не в кінці.

• Те, що працює, краще повторювати в нових варіантах, аніж щоразу вигадувати нове.

Ц ифрова скринька 1 класу

2 клас

Другокласники вже сміливо дивляться на зошит, вони вміють працювати в парі й чекати своєї черги. А математика ускладнюється: числа йдуть до 100, з'являються розряди, перехід через десяток, а наприкінці року й таблиця множення. Помітно, як одні діти починають «літати», а інші тихо відстають. Тому головне завдання другого класу: щоб обчислювальні прийоми діти відкривали й розуміли, а не лише заучували, а ті, хто повільніший, не залишалися сам на сам із труднощами.

Тривалість одного прийому та сама, що й у першому класі: 7-10 хвилин. Але завдання вже можуть бути довшими й складнішими, а діти здатні працювати в групах по чотири учні.

Що я помітила в другому класі

• Діти, які добре «бачать» розряди на предметах, значно рідше плутають 41 і 14 або помиляються при переході через десяток.

• Таблицю множення краще вчити малими порціями (одну-дві таблиці за тиждень), повертаючись до вивченого в іграх, а не швидко «проходити» все.

• У груповій роботі я обов'язково розподіляю ролі: той, хто записує, той, хто перевіряє, той, хто доповідає. Інакше працює один-два учні.

• У грі на швидкість діти часто дають відповідь неправильно, зате першими. Тому в нас заведено правило: спочатку точно, потім швидко.

Ц ифрова скринька 2 класу

3 клас

У третьому класі математика стає серйознішою: числа до 1000, таблиця множення й ділення, письмові обчислення, задачі в кілька дій, периметр, частини цілого. Діти вже вміють працювати самостійно, люблять змагатися й добре відчувають, коли їх недооцінюють. Тому ігри тут мають бути з викликом.

Цього року я бачу два головні завдання. Перше: щоб таблиця множення стала автоматичною, але не через зубріння, а через багаторазове повернення до неї в різних іграх.

Друге: щоб діти навчилися працювати із задачами. У третьому класі з'являються задачі в дві-три дії, на кратне порівняння, на знаходження частини числа, з величинами (ціна, кількість, вартість). Тут я найчастіше бачу, що дитина вміє рахувати, а задачу «не бачить». Вона хапається за перші-ліпші числа й підбирає дію за ключовим словом: побачила «усього» і додає, не вдумуючись, що відбувається в сюжеті. Тому в задачах я починаю не з обчислень, а з розуміння умови: розповісти своїми словами, намалювати схему, придумати запитання, знайти помилку в чужому розв'язку.

Що я помітила в третьому класі

• Таблиця множення «сидить» міцніше, якщо діти повертаються до неї щодня по 3-5 хвилин у різних іграх, а не вчать її кілька тижнів поспіль.

• У змаганнях між командами обов'язково міняю склад, інакше сильні постійно збираються разом.

• Діти охоче пояснюють одне одному, але слабкого учня не слід робити постійним «слухачем». Він теж має хоч раз виступити з відповіддю, нехай навіть простою.

• Шифри й ігри з секретом викликають більше інтересу, ніж звичайні змагання на швидкість.

Ц ифрова скринька 3 класу

4 клас

У четвертому класі математики стає помітно більше: багатоцифрові числа до мільйона, письмове множення й ділення, дроби, площа, швидкість, час, діаграми. Діти вже здатні довго тримати в голові умову, працювати в групі й сперечатися з аргументами. Водночас четвертий клас це «перевал» перед п'ятим, і прогалини, які раніше лишалися непомітними, тут стають видно.

Тому головне завдання року, як я його бачу, це перейти від виконання дій до розуміння того, навіщо вони потрібні. Дитина має вміти не тільки порахувати, а й оцінити, чи розумна відповідь, пояснити свій хід думки й помітити помилку.

Що я помітила в четвертому класі

• Дроби найкраще розуміються, коли їх спершу складають, розрізають і розкладають, а вже потім записують.

• У групових проєктах (ярмарок, опитування, експедиція) обов'язково розподіляю ролі, інакше працюють двоє-троє.

• Четвертокласники охоче пояснюють, але ще охочіше сперечаються. Правило нашого класу: сперечайся числами й аргументами, а не голосом.

Цифрова скринька 4 класу

Інтерактив чи гра самі по собі нічого не гарантують. Якщо в азарті діти забули, навіщо рахують, це був гарний шум, а не урок. Тому після кожного прийому я ставлю одне запитання: «Як ти це порахував?» Саме відповідь на нього показує, чи розуміє дитина, чи просто вгадала.

Сподіваюся, що вправи, картки й цифрові ресурси з цього посібника заощадять вам час на підготовку. Але найбільше хочу, щоб вони допомогли вашим дітям сказати не «я не вмію математику», а «я придумав, як це розв'язати».

Беріть що підходить, змінюйте під свій клас, відкидайте те, що не спрацювало. Це нормальна робота вчителя, і саме так цей посібник складався в мене.

Список використаних джерел

1. Знайшов. URL: https://znayshov.com/

2. Canva. URL: https://www.canva.com/

3. ChildDevelop. URL: https://childdevelop.com.ua/

4. Elpom. URL: https://elpom.com.ua/

5. IZZI. URL: https://ua.izzi.digital/

6. Kahoot. URL: https://kahoot.com/

7. Learning.ua. URL: https://learning.ua/

8. LearningApps. URL: https://learningapps.org/

9. Liveworksheets. URL: https://www.liveworksheets.com/

10. Wordwall. URL: https://wordwall.net/