"Використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початковій школі"

Про матеріал
Використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початковій школі. В умовах динамічних перетворень у сучасному суспільстві особливу увагу потрібно приділяти національно-патріотичному вихованню підростаючої особистості, насамперед через використання краєзнавчих і народознавчих засобів на уроках та у позаурочний час.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початковій школі»

 

 

 

 

 

Виконала:

ПАРАМОНОВА

Ірина Володимирівна,

вчитель початкової школи

(1 – 4-ті класи)

вищої кваліфікаційної категорії,

звання старший учитель

Харківського приватного НВК «Ліцей Професіонал»

Харківської області

 

 

 

Харків 2021

Змінюються часи, віхи історії... змінюється планета, люди, ритми життя. Але  одвічними залишається цінності  людської гідності, чесноти добра, любові, світла, краси, істини. Найбільше щастя для будь якої нації – виростити здорове та високоморальне покоління.

Навчання та виховання у школі, повинно бути  спрямоване і  побудоване таким чином, щоб забезпечити оптимальний розвиток кожної дитини, виходячи з її неповторності та індивідуальності.

У законі України «Про освіту» стаття 12 зазначено, що метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Із цього закону виходять такі виховні завдання національно-патріотичного виховання:

- прищеплення загальнолюдських духовних цінностей: чесноти Добра, Краси, Справедливості, Гідності;

- виховання правової культури, дотримання Конституції України, Законів України, поваги до державної символіки Герба, Прапора, Гімну України;

- успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

- формування мовленнєвої культури, оволодіння та вживання державної мови як духовного коду нації;

- формування цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до свого народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне;

- відновлення і вшанування національної пам’яті;

- досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина української держави;

- підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини.

Доречно зазначити, що саме тому у сучасній українській  школі активізуються пошуки змісту і форм вивчення рідного краю, малої Батьківщини, її духовної спадщини. Одже краєзнавство стає стратегічним, одним із найважливіших суспільних завдань морально-патріотичного виховання підростаючого покоління, тому що  краще за інші галузі знань сприяє  формуванню суспільної свідомості, причетності до історичної і культурної спадщини.

Змістовний аспект краєзнавства виявляється у пізнанні різних аспектів життя рідного краю: соціального, культурного, етнографічного, політичного, економічного, пращурів, представників різних поколінь свого роду, мешканців краю, представників найближчого оточення.

Краєзнавство – завжди «краєлюбство». Знання рідного краю, його минулого і сьогодення необхідне для безпосередньої участі у його перетворенні, оскільки мала Батьківщина – жива, діяльна частка великого всесвіту. Краєзнавство породжує почуття патріотизму – глибокої любові до своєї країни.

Мала Батьківщина! Яка близька і мила вона нашому серцю. Кожна людина  цінує своє місто, домівку,, школу , парк, вулицю, річку, ліс, поле, де гуляв у дитинстві. Використання місцевого історичного матеріалу у навчальних цілях загострює увагу учнів до фактів та явищ дійсності, допомагає виробленню самостійного критичного мислення, твердих суджень і переконань, умінь та навичок, формує гуманне ставлення до історичної спадщини свого народу.

Освіта в сучасних умовах має забезпечувати соціальну адаптацію та самореалізацію особистості, виховувати успішну людину. Молодь  на виході зі школи повинна адаптуватися, перш за все, до місцевих умов, увійти в навколишній соціум (не дарма у народі кажуть : «де народився, там і згодився »). Це стане можливим, якщо вихованець знатиме і любитиме, цінуватиме рідний край, пишатиметься його історичною і культурою спадщиною, земляками, знатиме його традиції, менталітет.

Прогресивні світові педагоги завжди розглядали краєзнавство як одну з форм зв'язку навчання з оточуючим життям. Про необхідність використання у навчанні місцевого матеріалу зазначали Я.А. Каменський, Й.Г. Песталоцці. У вітчизняній педагогіці про виховні можливості вивчення рідного краю писав В. А. Сухомлинський. У своїх роботах видатний педагог розкрив виховні можливості краєзнавства у становленні громадянських якостей та всебічного розвитку особистості. Багаторічний досвід роботи з дітьми переконав педагога у необхідності використання природи як сенсорної, чуттєвої основи мовленнєвого розвитку дітей, «споконвічного джерела дитячого розуму і розвитку мовлення». Звідси витікає наступне завдання педагога , яке формулює Сухомлинський,  – перші наукові знання, істини дитина має здобувати з природи, з довкілля, яку він сам реалізував у «школі під блакитним небом», у своїх "Щоденниках «Подорож у природу», «Подорож у світ праці», «Подорож до джерела рідного слова» з найменшими дітьми – шести років. «Я буду так вводити малюків у навколишній світ, – зауважував В. Сухомлинський, – щоб вони кожного дня відкривали в ньому щось нове, кожний наш крок був мандрівкою до джерела мислення й мови – до чудової краси природи. Дбатиму, щоб кожний мій вихованець зростав мудрим мислителем і дослідником»...

В умовах модернізації освіти, коли кожний  сучасний вчитель має у своєму розпорядженні різноманіття педагогічних засобів, інформаційної підтримки, безумовно,  повинен пам'ятати про організацію систематичної роботи з краєзнавства і, по можливості, максимально поєднувати урочну та позаурочну діяльність своїх вихованців. Таким чином, створювати умови для самоосвіти та всебічного розвитку кожної особистості.

Суть краєзнавчого принципу у навчанні полягає у встановленні зв'язку матеріалу, що вивчається в школі, з тими знаннями та вміннями, які набуваються в результаті досліджень рідного краю.

Особливе місце у цьому важливому процесі належить учням початкових класів. Пояснюється це особливостями сприйняття дітей пізнавати навколишній світ, форми поведінки, виробляти власне світосприймання та світобачення. Саме тому основи національно-патріотичного виховання значною мірою закладаються саме в цей період життя та навчання.

Як у нашій сучасній школі ми вчимо учнів любити свій край, свою країну, батьківщину, тобто яку роботу проводимо у початкових класах з краєзнавства?

Краєзнавчий матеріал можна класифікувати за формою представлення:

  • Повідомлення
  • Лепбук
  • Проект
  • Відеоролик
  • Мультимедійна презентація
  • Інсценування
  • Екскурсія-мандрівка
  • Урок-вікторина
  • Урок-видання газети чи наукового альманаху
  • Інтегрований урок

Сучасні педагогічні технології: ігрової, проблемної, пошукової, особистісно - орієнтованої, проектної та дослідницької технології комп’ютерної інформатизації освіти та випереджальне навчання спонукають і дозволяють використовувати краєзнавчий матеріал на різних етапах уроку. Зараз багато дуже різної інформації та вчителю потрібно вміти правильно її відбирати, систематизувати та використовувати.

Краєзнавство у сучасній початковій школі – це вивчення учнями під керівництвом вчителя природних, соціально-економічних, культурних і історичних відомостей про рідний край. Воно сприяє формуванню у дітей цілісного сприйняття світу і розумінню взаємозв’язків, розширенню кругозору на уроках української мови та читання, математики, Я досліджую світ, мистецтва, технології.

Саме тому у реаліях сьогодення найчастіше у своїй професіональній діяльності я використовую інтегровані уроки, метою яких є формування цілісної картини світу та місця людини в ньому, розкриття загальних закономірностей, ідей, відображених у різних науках і відповідних ним навчальних предметах.

Інтеграція на основі краєзнавчого матеріалу активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розкриттю творчого потенціалу дітей через прийоми новизни, створення проблемних ситуацій, динамічності навчання. Такі уроки знімають стомлюваність і перенапруження учнів за рахунок переключення з одного виду діяльності на інший. Інтеграція неминуче розширює тематику досліджуваного матеріалу, викликає необхідність більш глибокого аналізу і узагальнення явищ, коло яких збільшується за рахунок інших предметів.

З власного досвіду роботи я зробила висновок, що в перші два роки навчання у школі не слід особливо акцентуватися на інтеграції уроків, адже в дітей ще невеликий обсяг знань. Найбільш доцільними та ефективними такі уроки стають починаючи з третього-четвертого класу. У цьому віці учнів можна долучати до безпосередньої участі у збиранні та узагальненні краєзнавчого матеріалу та його презентації.

Міжпредметний підхід дозволяє об'єднати знання єдиною ідеєю: захоплення, гордість та любов до рідного дому, сім'ї, тим самим розвиваючи творчу уяву, спостережливість дітей. Різні види навчання повинні взаємодоповнювати один одного.

Зі свого досвіду роботи у мене склалася така невелика система:

Насамперед – це сім'я. Сімейні традиції. Практична діяльність через створення презентацій про сім'ю. Вважаю, що саме в сім'ї діти набувають практичного досвіду пізнання свого краю, його звичаїв, традицій.

Ім'я твоє. Історія прізвищ. Індивідуальна пошукова діяльність. Робота з енциклопедичною літературою. Складання аркуша з описом значення свого імені (прізвища) в портфоліо.

Моя школа – мій дім.

Мій двір, моя вулиця. За що люблю, що змінив би.

Оглядова екскурсія до історичного музею. Пам'ятні місця Харківщини, Слобожанщини. Екскурсія.

Моє місто – минуле та майбутнє. З історії утворення міста, заснованого у 1654 році.

Проект «Місто, у якому ми живемо».

Мій край на мапі України.

Спостереження у природі. Рухливі ігри на відкритому повітрі.

Дивовижна природа. Зоопарк, парки та ліси Харківщини.

Знайомство з творчістю письменників та поетів Слобожанщини.

Знайомство з традиціями та звичаями українського народу. Різдво, щедрування, посівання, широка масляна, Великдень.

День птахів. Акція «Покорми птахів». Практична діяльність зі створення годівниць, шпаківень.

Друга світова війна в історії мого краю, мого міста, моєї родини. Екскурсія в музей Другої світової війни.

Люди землі Харківської. Для ознайомлення з поданою темою пропоную учням таке завдання:

Харківщина – земля талановитих людей – філософів, вчених, митців, громадських діячів. Знайди видатні прізвища, які створили обличчя і славу нашого міста.

А

Р

М

Б

А

Г

А

Л

І

Й

С

К

П

Е

С

Л

Б

К

 

 

С

Л

А

Т

І

Н

 

 

М

К

А

А

У

 

 

 

Ч

 

 

 

 

 

Р

Е

О

Н

Р

З

Л

 

Б

Е

К

Е

Т

О

В

Є

Ч

В

Д

А

Н

И

Л

Е

В

С

Ь

К

И

Й

П

Н

О

А

Б

Е

С

 

 

С

 

 

 

 

 

І

І

Р

У

А

Ц

Е

 

 

Ь

Г

У

Р

Ч

Е

Н

К

О

 

Ш

Ь

Н

 

 

К

А

Р

А

З

І

Н

О

Д

 

О

 

К

 

 

А

 

 

 

 

 

 

В

А

 

В

 

О

 

К

О

Ш

К

І

Н

 

 

 

 

 

 

 

Г

І

Р

Ш

М

А

Н

Т

О

Н

О

В

 

Я не тільки знайомлю учнів з «малою Батьківщиною», але й використовую матеріал про природу рідного краю, його історичну та культурну спадщину, про господарську діяльність місцевого населення на уроках та у позаурочній діяльності.

При відборі краєзнавчих відомостей для уроку дотримуюсь правил:

- події місцевої історії та культури мають бути важливими для даного краю, зрозумілими та доступними віку учнів;

- факти мають бути досить яскравими, емоційно насиченими;

- надавати учням можливість здійснювати маленькі «відкриття», залучаючи їх до участі в роботі за якоюсь темою або знайомого об'єкта, наприклад, вулиці, де знаходиться їхній будинок або школа;

- формувати вміння спостерігати навколишню дійсність, шукати невідоме у відомому, незнайоме у знайомому;

- викликати інтерес до рідних місць (вулиці, будинку, школи), сприяти формуванню патріотичних почуттів.

На інтегрованих уроках української мови під час вивчення теми «Правопис  великої літери» пов'язую уроки з місцевим матеріалом, знайомим дітям. Практично кожен урок ми перетворюємо на маленьку подорож Харковом. Знайомимося з назвами вулиць, на честь яких вони отримали такі назви, наприклад, таке завдання:

 

Прочитай текст. В пропущені місця встав відповідну цифру за змістом.

З часом поселення розросталося. В другій половині XVII століття, початку XVIII століття з’явилися перші , які практично були шляхами.

Принцип найменування вулиць того був досить простий: вулиці називались за прізвищами або за родом діяльності . З назв того часу до наших днів збереглися: Чеботарська, , Римарська.

Кожна вулиця міста має свою цікаву , а разом вони утворюють великий мегаполіс.

Ровесник Харківської фортеці – Поділ – ядро сучасного .

До цього часу назва однієї з вулиць Подолу про його минуле. Це Ковальська вулиця торгово-ремісничого .

 

Щодо теми «Написання великої літери на початку слів…» можна працювати зі словами: місто Харків, Харківська область, річка Лопань, вулиця Сумська, тощо. Паралельно з основним навчальним матеріалом подається інформація, пов'язана з цими словами.

Для першого класу можна давати лише короткі історичні довідки або просто пояснювати значення цих слів, щоб діти мали уявлення про місто чи область, де вони живуть; про вулицю, на якій розташований їхній будинок або школа і т. д. Можна запитати у дітей, які знамениті імена та прізвища, пов'язані з нашою територією, вони можуть знати.

Наведу приклад уроку-знайомства з деякими словами.

— Спершу давайте згадаємо деякі близькі нам слова і пояснимо їх значення. (Учитель роздає дітям картки із зображенням площі, пам'ятника. Учні називають слово та пояснюють його значення.)

Пам'ятник — це споруда, яка нагадує нам про людину чи подію. Наприклад, пам'ятник Тарасу Шевченку.

Майдан — це велике вільне місце, оточене спорудами, наприклад, майдан Свободи.

Уроки математики стають цікавими, жвавішими, якщо використовувати матеріал, пов'язаний з історією рідного краю. Дуже важливо вчити дітей одразу на реальних подіях, датах, кількісних співвідношеннях. Така систематична, цілеспрямована робота дозволяє зняти психологічний бар’єр, адже учні можуть самостійно добираючи матеріал розширювати свій кругозір. Вчителі початкової школи нечасто використовують ці прийоми не тому що вони малоефективні, а тому що важко знайти потрібний матеріал.

Основні вимоги формулювання задач на основі краєзнавчого матеріалу:

  • Сюжет, зміст, числові дані повинні бути достовірними та відображати різноманітні сторони навколишнього середовища, мати виховний характер;
  • Зміст задачі повинен бути зрозумілим без зайвих коментарів;
  • Числовий матеріал повинен відповідати програмним вимогам даного класу.

Матеріал для складання задач можна використовувати із довідників, краєзнавчої літератури, підручників з історії та географії, мережі Інтернет. При складанні текстових задач відбираються дві-три числові характеристики одного чи двох предметів. Наприклад, така задача:

Ще один приклад:

Відстань між Харковом і Богодуховом становить 60 кілометрів. Автобус рухається зі швидкістю 60 км/год. За який час він подолає цю відстань?

Склади обернені задачі, у яких шуканими будуть відстань та швидкість.

Також пропоную дітям проявити свої творчі здібності і самостійно скласти задачі за такими історичними фактами. Наприклад:

Місто Харків засновано у 1654 році, а місто Львів – у 1256 році.

- На скільки років Львів старший за Харків?

- Скільки років було Харкову 7 років тому?

- Скільки років буде Львову у 2026 році?

- Скільки років місту Харкову нині?

Такі завдання допомагають узагальненню і встановленню зав’язків між відомими та шуканими даними.

На уроці математики у 2 класі під час вивчення римських цифр  доречним буде таке завдання:

Багато років тому наші пращури заснували сучасний мегаполіс Харків вздовж річок, назви яких зашифровані.

 

1

У

 

 

Л

 

 

О

2

 

Х

 

 

 

 

 

3

 

 

Е

 

Р

 

П

4

 

А

 

Н

 

Т

 

5

Ч

 

 

 

К

 

 

6

 

 

І

 

 

 

В

7

 

 

 

Ь

 

Д

 

 

1

2

3

4

5

6

7

Розташуй букви відповідно до їх координат в дужках (перша цифра – номер рядка, друга – номер стовпчика).

 

        1) (2;2), (2;4), (3;5), (5;5), (6;3), (6;7)

2) (1;4), (1;7), (3;7), (4;2), (4;4), (7;4)

3) (1;1), (7;6), (4;2)

4) (4;4), (3;3), (4;6), (3;3), (5;1), (4;2)

 

Також, на уроці математики у 2 класі можна запропонувати таке задання:

 

 

 

На уроці української мови у 4 класі  у нагоді стане таке завдання:

Визнач, скільки помилок у тексті. Познач правильну відповідь.

   8

  10

  12

Харківська площа Свободи – найбільша в Україні, шоста в Эвропі і дванацята в світі.

З висоти пташиного полёту вона нагадуе хімічну колбу, в середині якої знаходиця цілий бульвар.

Пирлина площі – будівля Держпрому. Цей унікальний архітектурний памятник вважаєця першим хмарочосом України.

Поруч з ним Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. На 1932 рік це був найвишчий будинок усієї України.

Ці дві історичні споруди росташовані півколом на центральній площі.

 

А на уроці математики у 4 класі учнів зацікавить розв'язання такого прикладу із завданням:

Хочеш дізнатися висоту ХНУ ім. В.Н. Каразіна, тоді порахуй:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

3

4

2

7

-

5

2

6

4

:

7

)

-

1

0

0

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропоновані завдання можна використовувати як додаткові до підручника на етапах повторення, закріплення та систематизації знань, щоб не відволікати уваги школярів від пояснення нового матеріалу.

Звичайно, вчитель повинен постійно враховувати рівень розвитку та вікові особливості дітей, підбираючи до уроку краєзнавчий матеріал маленькими порціями, поступово збільшуючи обсяг інформації.

Краєзнавчий матеріал широко застосовується і у позакласній роботі – зустрічі та бесіди з цікавими людьми, проведення екскурсій, вікторини, проекти, відвідування бібліотечних уроків, творчі майстерні, усні журнали, віртуальні екскурсії, заочні подорожі, конкурси декламування віршів, присвячених рідній землі.

Таким чином, у молодших школярів формується низка ключових компетенцій:

Вміння застосовувати свої знання у вирішенні практичних завдань.

Вміння працювати індивідуально й у групі, що, своєю чергою, формує вміння надалі правильно організовувати проектну діяльність.

Пізнавальний інтерес до природи, історії, культури рідного краю.

В умовах динамічних перетворень у сучасному суспільстві особливу увагу потрібно приділяти національно-патріотичному вихованню підростаючої особистості, насамперед через використання краєзнавчих і народознавчих засобів на уроках та у позаурочний час. Адже краєзнавство – найдоступніша і дуже широка сфера застосування знань і умінь, що набувають учні. Воно створює умови для робіт дослідницького характеру, що дуже допомагає розвитку творчої ініціативи та цілеспрямованого використання енергії молодших школярів. В сукупності з інтелектуальним розвитком учнів початкової школи краєзнавство допомагає бачити красу навколишнього світу, знаходити прекрасне у народній творчості, з чим назавжди зв'яжуться незабутні образи рідного краю, Батьківщини.

doc
Додано
24 січня 2022
Переглядів
2973
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку