ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСІБ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

Про матеріал

Стаття присвячена дослідженню ролі медіаосвітніх технологій у процесах трансформації природничої освіти в профільній школі. Проаналізовано педагогічні можливості застосування медіаосвітніх технологій у вирішенні завдань сучасної освіти. Виявляються позитивні й негативні наслідки впровадження медіаосвітніх технологій у навчальний процес старшокласників та особливості застосування останніх для формування медіа компетентної особистості школяра. З’ясовано, що реалізація медіаосвітніх технологій зумовлює зростання ролі кожного школяра в навчанні.

Перегляд файлу

УДК 372.8

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСІБ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

Лілія Кожокар

kozhokar1710@gmail.com

вчитель хімії

Запорізького навчально-виховного комплексу №19

Запорізької міської ради Запорізької області

м. Запоріжжя, Україна

Стаття присвячена дослідженню ролі медіаосвітніх технологій у процесах трансформації природничої освіти в профільній школі. Проаналізовано педагогічні можливості застосування медіаосвітніх технологій у вирішенні завдань сучасної освіти.

Виявляються позитивні й негативні наслідки впровадження медіаосвітніх технологій у навчальний процес старшокласників та особливості застосування останніх для формування медіа компетентної особистості школяра.

З’ясовано, що реалізація медіаосвітніх технологій зумовлює зростання ролі кожного школяра в навчанні.

Ключові слова: медіакомпетентність, медіаосвітні технології навчання, природнича освіта, профільна школа

The article is devoted to the study of the role of media education technologies in the transformation of natural education in the profile school. The pedagogical possibilities of using media education technologies in solving the problems of modern education are analyzed.

Positive and negative consequences of the introduction of media education technologies into the educational process of senior pupils and the peculiarities of their application for the formation of the media of the competent personality of the student are revealed.

It is revealed that the implementation of media education technologies increases the role of each student in the study.

Зростання темпів розвитку науки, зміни знань і технологій, збільшення конкуренції на ринку праці, сприяє підвищенню вимог, яким має відповідати випускник школи для самореалізації в житті. Одним із стратегічних напрямів розвитку освіти, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, Законом України «Про освіту» є реалізація компетентнісного підходу, який передбачає перенесення акцентів зі знань і вмінь як основних результатів навчання на формування в учнів системи компетентностей [2].

Тому сучасна освіта повинна забезпечувати учня ключовими компетентностями, які дозволяли б ці знання швидко віднаходити, поновлювати і поповнювати.

Нова українська школа формується на засадах компетентністного підходу та інноваційних технологіях. Тобто, кожен старшокласник має володіти різноманітними компетентностями [3].

Однією з найважливіших стає медіакомпетентність, що полягає не лише в оволодінні технічними засобами, які швидко змінюються, а й у критичному ставленні до здобутих знань, почутої інформації. Медіакомпетентність включає в себе медіаграмотність, медіакультуру, медіатворчість, медіаімунітет тощо [10, c.33-37].

Оптимальним шляхом розвитку ключових компeтентностей є використання медіаосвітніх технологій при вивченні інтегрованого курсу «Природничі науки». Природничі науки – інтегрований курс, що об'єднує фізику, хімію, біологію, географію, астрономію та екологію, розроблений для шкіл (класів), які навчаються за суспільно-гуманітарним профілем. Інтегрований курс обирають учні 10-11 класів, які не планують складати ЗНО з природничих предметів. Мета курсу – дати цілісне наукове бачення світу, розвивати допитливість та вміти застосовувувати наукові знання в повсякденному житті [8].

Застосування медіаосвітніх технологій навчання під час вивчення цього курсу ствоює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Учні розвивають критичне мислення, уміння міркувати, аналізувати, розв’язувати проблемні ситуації.

Медіаосвітні технології якнайкраще відповідають принципам особистісного підходу. Використання різних засобів інформацій у навчально-виховному процесі, а саме писемних, друкованих, електричних, телевізійних, цифрових і є медіаосвітні технології [7, с.37].

На мою думку, вчителі, які викладають інтегрований курс «Природничі науки» повинні знати освітні періодичні джерела та періодичні видання відповідно до свого фаху, навчально-пізнавальні програми телебачення та радіомовлення, сайти мережі Інтернет; вміти створювати власні презентації, газети, листівки, брошури, радіо та телепрограми, сайти та блоги в мережі Інтернет.

Застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі є не лише доцільним, а й необхідним. Вони виконують такі основні функції:

- інформатизація навчального процесу (доступ до різних джерел інформації);

- активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

- підвищення мотивації учнів до навчання;

- інтерактивність навчання;

- моніторинг навчального процесу;

- підвищення ефективності засвоєння учнями навчального матеріалу;

- спонукання до творчої діяльності (підготовка презентацій з використанням комп’ютерних програм; участь учнів у відеоконференціях, робота з зарубіжними учнями тощо).

Незважаючи на підвищення уваги деяких вчених до цього питання, формування медіа компетентності на уроках природничих дисциплін в профільній школі є несистемним, носить поодинокий характер, тому потребує уточнення деяких аспектів.

Застосування медіаосвітніх технологій дуже позитивно впливає переважно на формування критичного мислення, комунікаційної медіакомпетентності [10, с.28].

Педагоги формують в учнів такі вміння: використовувати різні джерела інформації; класифікувати інформаційні джерела; користуватися новими інформаційними технологіями; переробляти інформацію для отримання певного продукту; аналізувати та критично ставитися до інформації; розуміти та усвідомлювати інформацію.

Треба відзначити, що велика частина педагогів використовує медіа як засіб наочності, перевірки знань, методичного обладнання, не маючи достатніх уявлень про існування інших функцій і можливостей у соціальних, моральних, психологічних, художніх, інтелектуальних аспектах (формування уваги, пам’яті, естетичного смаку, пізнавальної активності тощо). Використання комп’ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним [4, с.4].

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його. Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання. Застосування на уроці комп’ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об’єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня [1, с.103-107].

Сучасні діти рано залучаються до візуальної культури, а це формує фрагментарність, поверховість, нестійкість сприйняття інформації, у тому числі і навчальної. У результаті цого зміст тексту втрачається, як тільки його складність перевищує рівень найпростіших висловлювань.

Діапазон інновацій, які вчитель може використовувати для поліпшення ситуації, надзвичайно широкий: віртуальні (електронні) виставки; буктрейлери за програмовими творами; бібліотрансформери; створення власних букблогів або використання тих, що є у Мережі; Book Slam (книжкове змагання); фанбуки, які дуже активно читаються саме дитячо-юнацькою аудиторією; рекомендаційні сервіси; соціальні мережі та QR-коди тощо.

Цікавою методикою є сторітелінг (англ. – storуtelling, «розповідання історій») – прийом, суть якого полягає у вибудовуванні промовцем перед аудиторією сюжетної оповіді. Відповідно, цифровий сторітелінг – це спосіб впливу на людину через створення таких «історій» у Мережі.

Застосування медійних технологій формує навички впевненого користування Інтернет-сервісами та інструментами, оскільки цифрові «історії» містять графіку, текст, аудіо- або відеозаписи, мелодії. Учитель разом із учнями може використовувати і цифровий сторітелінг, адже новітні технології мають широкий діапазон застосування у навчальному процесі. Для створення цифрових історій можна скористатися такими програмами: Closr, яка дозволяє на великому зображенні виділяти мітками певні зображення і додавати до них надписи; ZooBurst, за допомогою якої можна будь-яку сторінку тексту, створену у такому сервісі, переглянути під будь-яким кутом у 3D-просторі; Narrable використовується, коли для створення історії необхідно завантажити зображення і до них прикріпити звуковий файл («озвучку»); Storify – цей сервіс дозволяє створювати цілі статті або пости у Мережі, де збираються тексти, зображення та відеоджерела; Metta – програма для створення відеолекцій та цифрових історій на основі тексту, зображень і відео; PowToon – сервіс анімованих презентацій з набором шаблонів для роботи і великою бібліотекою зображень та ефектів; Moovly – сервіс для створення анімованих презентацій із елементами скрайбінгу; Wideo і GoAnimate – програми для створення анімованих відеороліків (перша – з використанням готових шаблонів); Сервіси Pixton, Chogger і ToonDoo призначені для створення коміксів, у тому числі для створення мальованих коміків та коміксів на основі власних фотографій та картинок або галереї готових персонажів, фонів та предметів.

Також перспективною медійною технологією, яку тільки починають використовувати у середовищі Інтернет, є лонгріди – великі текстові матеріали з мультимедійним супроводженням, що розміщуються на сайтах і можуть активно використовуватися як навчальні тексти. Із перспективних методик роботи безпосередньо з текстами можна назвати такі: картографування тексту як метод «уповільнення» читання на уроках; театралізація тексту (читання за ролями); вікіфікація тексту (перетворення у вікі-гіпертекст); візуалізація тексту (використання технік візуального мислення: скрайбінг, концептуальні карти, інтерактивні плакати); комп’ютерне моделювання тексту з метою кращої ілюстрації взаємозв’язку складних природних процесів [9, с.14].

Тому привчаю учнів до підготовки випереджуючих завдань у вигляді повідомлень про наукові досягнення і відкриття в фізиці, біології, хімії, медицині. Останнім часом окремі учні до випереджуючих завдань роблять альбоми, презентації у вигляді слайдів або буклетів. Така робота спонукує опрацьовувати й переосмислювати новий пізнавальний матеріал, який дає можливість дізнатися більше, розширити свій інтелект та можливість проявити свої знання в певних життєвих, а також професійних ситуаціях.

Доцільно пропонувати випуск шкільної газети, де учні розміщають авторські статті та повідомлення про хімічні та екологічні проблеми, розробку та ведення учнівських сайтів та сайту школи, організацію роботи шкільного радіо, створення відеоканалу на Youtube. Особливо вдало це застосовується при знайомстві з проблемою ГМО, сталого розвитку тощо.

При презентації проекту доцільно використовувати самостійно створені буклети, лепбуки, газети, відеоролики, авторські радіопередачі тощо.

Для того, щоб зацікавити учнів, сформувати у них мотивацію до навчання, розвинути допитливість, звернути увагу на природні явища у навколишньому середовищі на етапі мотивації та закріплення знань з предмету використовую «Цікавинки», аудіо-записи віршів, уривки фільмів, літературних творів, повідомлення з газет, наукових журналів, мережі Інтернет. Це дозволяє без перевтоми, негативного ставлення засвоювати матеріал. Одночасно це дає змогу розвивати культуру мовлення, вчитися формулювати та висловлювати власну думку.

Аудіо-записи віршованих рядків можна використовувати для формулювання запитань; факти, узяті із фільмів, художньої та науково – фантастичної літератури можна використовувати для складання оригінальних завдань [4, с.14].

Комп’ютерні анімації дозволяють наочно й динамічно розглядати багато природничих явищ та отримувати соціокультурні знання. На екрані як би оживають схеми і взаємозв’язки між об’єктами і явищами. Оскільки хімія, фізика та біологія - науки експериментальні, а недостатня матеріальна база не дає можливості виконувати весь дослідницький практикум, на допомогу приходять віртуальні лабораторії, які дозволяють значно скоротити час виконання практичних досліджень [5, с.3–8].

Доцільним є використання дидактичних ігор комунікативної спрямованості, веб-квестів, створення груп в соціальних мережах, забезпечення розвитку писемного мовлення учнів через написання статей в шкільні блоги, наповнення власних веб-сайтів, використання наукового лексикону, дотримання вимог нової наукової номенклатури, але найбільш цінне - залучення учнів до реалізації творчих робіт та проектів, проведення інтенсивної позакласної роботи з предмета та активне залучення до неї учнів.

Отже, медіаосвітні технології формують продуктивну творчу діяльность: проведення нестандартних уроків, залучення учнів до науково-дослідницької роботи, стимулюють до самостійного складання учнями задач, тестів, питань до теми за допомогою освітніх сервісів, зокрема, learning apps.org, до використання нетрадиційних домашніх завдань [6, с.125 - 137].

Таким чином, вважаю за доцільне:

системно впроваджувати на уроках «Природничі дисципліни», у позаурочний час засоби медіа інформації з метою посилення мотивації навчання, підвищення ефективності сприйняття навчального матеріалу, кращого його засвоєнню учнями;
поєднувати виклад теоретичної інформації з показом демонстраційного матеріалу через відтворення звуку (музика, мова та ін.), відеоінформації (відеоролики, анімаційні фільми), змінних комп’ютерних слайдів, відеокліпів, переміщення зображень і текстів, зміною кольору і масштабу зображення тощо;
використовувати інформаційні можливості соціальних мереж для організації роботи з обдарованими учнями, по впровадженню різних проектів (медіа акцій, флешмобів, скайп – конференцій);

– формувати в учнів через використання медіа засобів інформації медіа-грамотності, медіа-компетентності, відповідно до вікових можливостей.

Але не слiд забувати, що яскрава картинка на екрані – це лише засіб і спосіб подачі навчального матеріалу, але головним на уроці залишається жива взаємодія вчителя і учнів, постійний обмін інформацією між ними, мотивація навчання, спонукання до мислення, активізація навчальнопізнавальної діяльності. А всі новітні засоби дозволяють лише зробити цей процес більш гнучким і ефективним.

Освітянське першочергове завдання полягає в сприянні тому, щоб у особистості школяра була постійна потреба у самоактуалізації, саморозвитку, індивідуальності та відповідальності. Тому трансформація природничої освіти в Україні на засадах компетентнісного підходу може повноцінно вирішуватися лише за умови реалізації комплексу заходів, які передбачають оновлення державних стандартів, навчальних програм, підручників та практики навчання з урахуванням психолого – педагогічних та методичних вимог, враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів.

Отже, впровадження медіаосвіти допоможе модернізувати навчання за допомогою сучасних медіазасобів, використання яких допоможе саморозвитку старшокласникiв та професійному самовизначенню в житті.

Список використаних джерел:

1. Дементієвська Н. Формування навичок критичного оцінювання ресурсів Інтернету у користувачів різного віку / Н. Дементієвська // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. – Тернопіль, 2008. – № 7. – С. 103-107.

2. Закон України «Про освіту » від 05.09.2017 № 2145-VIII Режим доступу :МОН України : https://mon.gov.ua

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу :МОН України : Державні стандарти. http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/

4. Жук Ю. О. Навчальне середовище предметів природничо-математичного циклу: проблеми системного аналізу / Ю. О. Жук // Зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту. – К. : Науковий світ, 2004. – С. 88–94.

5. Комп’ютерно-орієнтовані педагогічні технологій у шкільному навчальному процесі / В. Ю. Биков, Ю. О. Жук, С. П. Величко, О. М. Соколюк // Наукові записки. – Сер. «Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти». – Кірово- град : РВВ КДПУ ім. В Вінниченка, 2014. – Вип. 5, ч. 1. –238 с. – С. 3–8.

6. Куценко О. Медіаосвітні моделі: концептуальній підхід до нових освітніх Технології [Електронний ресурс] / О. Куценко // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні . - 2008. - № 4. - С. 125 - 137. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/spkho/2008_4/pdf%5cho-4_2008_p-125-137_kutsenko.pdf

7. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / [ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; наук. ред. В. В. Різун]. – К.: Центр вільної преси, 2012. – 352 с.

8. «Природничі науки. Інтегрований курс. 10-11 клас» Навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів Авторський колектив під керівництвом Засєкіної Т. М. http://www.orioncentr.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/Pryrodnychi_nauky_10kl_BLOK_A-%D0%91.pdf

9. Світлана Шумаєва Медіа компетентність як складова загальної мас-медійної просвіти учнів- Режим доступу: http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/16/visnuk_12.pdf