Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні підходи та перспективи професійного розвитку фахівців соціономічних професій». 25-26 червня. Місто Вінниця
Напрямок: Медіаграмотність як педагогічна інноватика у професійному удосконаленні фахівців соціономічних професій.
Тема виступу:
«ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ У ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»
Виступаюча: Крупа Наталія Пилипівна, директор Сиваської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новотроїцького району Херсонської області, директор-менеджер, вчитель-методист, Відмінник освіти України, Флагман освіти України, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом»
Тези виступу.
Теза 1.«Концепція впровадження медіаосвіти в Україні», нову редакцію якої в 2016 році схвалила Президія Національної академії педагогічних наук України, має на меті сприяти розбудові в Україні ефективної системи медіаосвіти, що має стати фундаментом гуманітарної безпеки держави, розвитку і консолідації громадянського суспільства, протидії зовнішній інформаційній агресії, всебічно підготувати дітей і молодь до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формувати у громадян медіаінформаційної грамотності і медіакультури відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей [1]. Сучасна школа покликана розвивати у школярів медіаграмотність, той необхідний рівень медіакультури, який передбачає безпечне користування сучасними засобами мас-медіа (ЗМІ) та свідоме й критичне сприйняття інформації з різних джерел.
Тому сьогодні медіаосвіта є частиною освітнього процесу. Це сучасна і актуальна тема, яка цікавить багатьох вчителів, бо надає багато можливостей для поліпшення навчального процесу.
Постановка проблеми. У сучасних умовах комп’ютеризації усіх галузей людських інтересів та медіа грамотності посилюється роль та вплив сучасних інформаційних технологій на процес розвитку дітей з перших днів життя. Кожна дитина є активним користувачем телебачення, комп’ютера, планшета, Інтернету. Діти пізнають світ з особливою допитливістю та спонтанністю і збирають інформацію про своє оточення за допомогою своїх почуттів.
Сучасна дитина живе с в стрімкому інформаційному потоці серед нових медіа. Безперечно школярі повинні аналізувати й усвідомлювати інформацію, а також критично відноситись до неї, вміти правильно працювати з нею, відмежовувати корисну та зайву. Особливо це стосується дітей і підлітків, у яких ще не має життєвого досвіду. Адже сьогодні безліч медіа спрямовані на те, щоб впливати на психіку дитини з метою комерції, маніпуляції. Особливо це стосується дітей і підлітків, у яких ще не має життєвого досвіду, вони перш за все звертають увагу на зовнішність, привабливість. Тому надзвичайно важливим є те, щоб дитина була медіа грамотною, медіа компетентною, медіа освіченою.
Актуальність проблеми. Розвиток індивідуальності кожної дитини – один із провідних напрямів системи навчально – виховної роботи загальноосвітньої школи. На сучасному етапі головним завданням освіти, що висуває суспільство, є виховання незалежної та самостійної особистості, заохочення розвитку індивідуального досвіду кожного учня, спрямоване не тільки на оволодіння знаннями, але й на внутрішній розвиток особистості та її успішної самореалізації. Освіта повинна розвиватися за принципом безперервності, що передбачає постійне поповнення та оновлення знань людини. Для розв’язання проблеми підготовки конкурентоспроможної молоді необхідні нові підходи до навчання [2]. Саме тому був розроблений новий Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Новим елементом освіти, висвітленим у Стандарті, є варіативний компонент, до складу якого входять елективні курси, курси за вибором, факультативні заняття.
Теза 2. Мета виступу – показати, як реалізується особистісно орієнтований підхід в організації освітнього процесу сучасної загальноосвітньої школи, проаналізувати науково-методичну літературу та медіа освітній компонент з теми, ознайомити учасників конференції з призначенням та особливостями елективних курсів як виду варіативного компоненту змісту шкільної освіти та показати їх важливе значення у формуванні і розвитку учня на засадах людиноцентризму.
Теза 3. РОЛЬ СПЕЦКУРСІВ У СТРУКТУРІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОЇ ШКОЛИ..
У загальній структурі профільного навчання у старшій школі курси за вибором (факультативи і спецкурси) є чи не найважливішими, бо дають змогу максимально індивідуалізувати процес, врахувати генетично закладені здібності дитини.
Відповідно до нового Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання в старшій школі профіль навчання охоплює такі предмети: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором, факультативи, що входять до обов’язкової частини навчального плану. Курси за вибором можуть вибиратися не тільки згідно з обраним профілем, але й за власним бажанням учня, який хоче поглибити свої знання з певних дисциплін.
Виклад основного матеріалу.
Теза 4. ВПРОВАДЖЕННЯ В СЕРЕДНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ АВТОРСЬКОГО ЕЛЕКТИВНОГО СПЕЦКУРСУ З МЕДІАОСВІТНІМ КОМПОНЕНТОМ «AVE,SKOVORODA! ЙДЕМО ЗА СКОВОРОДОЮ! »
Загальні проблеми завдання і змісту спецкурсів завжди були у колі дослідницьких інтересів провідних спеціалістів України та інших країн. Науковці Херсонщини також вважають пріоритетним завданням розробку програм спецкурсів. Змістовна і цікава програма «Ave, Skovoroda! Ідемо за Сковородою!» авторського елективного спецкурсу з медіаосвітнім компонентом для учнів 9 (10,11 ) класів загальноосвітніх навчальних закладів, розроблена авторами-укладачами Сагач Галиною Михайлівною, доктором педагогічних наук, доктором теології, професором КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», академіком АН Вищої Освіти України, академіком 4-х Міжнародних академій, проректором Всеукраїнського народного університету українознавства імені Григорія Сковороди, співзасновницею Інституту генези життя та Всесвіту та Кузьміч Тетяною Олександрівною, кандидатом педагогічних наук, завідувачкою науково-методичної лабораторії управління загальноосвітніми навчальними закладами КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Програма схвалена на засіданні Вченої ради КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» (протокол № 2 від 19.03.2015 р.) [3]. Зміст даного спецкурсу не повторює зміст академічного чи профільного рівня, а доповнює їх, має інтегрований характер.
Розробники даного елективного курсу врахували такі принципи: науковість, індивідуальність, доступність, наступність, результативність, медіаграмотність.
Навчальний матеріал спецкурсу сформовано відповідно до критеріїв відбору змісту: відповідність профілю навчального закладу; урахування сучасних досягнень профільної наукової галузі; урахування змісту базових навчальних предметів; урахування виконання завдань Всеукраїнського проекту «Григорій Сковорода – 300».
Теза 5. СИСТЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОРСЬКОГО ЕЛЕКТИВНОГО СПЕЦКУРСУ З МЕДІАОСВІТНІМ КОМПОНЕНТОМ «AVE,SKOVORODA! ЙДЕМО ЗА СКОВОРОДОЮ! » В СИВАСЬКІЙ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕІВ № 2
В Сиваській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 Новотроїцького району Херсонської області цей елективний курс викладається з вересня 2015 року, упроваджується як шкільний компонент навчального плану, вноситься в розклад і є обов’язковими для відвідування учнями, він задовольняє інтереси учнів. Вони обрали його не лише згідно з обраним профілем, а й за власним бажанням, щоб поглибити власні знання з української літератури, художньої культури, музики. Це є предметний курс за вибором на якому поглиблено вивчають окремі розділи основного предмета, які включено до обов’язкової програми з української літератури. За обсягом елективний курс короткотерміновий (17 годин).
Кожне заняття курсу містило медіа освітній компонент (презентації, відеофільми, сюжетні театралізації, документальні фільми, портретні галереї, віртуальні екскурсії, бук трейлери, флешмоби, музичний супровід). Форми проведення занять були також різноманітні: доповіді, лекції з елементами практичної бесіди, захисти проектів, практичні заняття, вікторини, тестування, анкетування, створення колажів тощо). Пропонований елективний курс є пропедевтичним курсом для учнів основної школи, метою якого є спрямування учнів на вибір філологічного профілю навчання у старшій школі та орієнтація на професії вчителя української мови та літератури, журналіста, мовознавця, екскурсовода, науковця. Водночас, цей курс має міжпредметний характер, поєднуючи в собі світову літературу, художню культуру, музику та іноземні мови.
Практика школи щодо впровадження елективного курсу з медіа освітнім компонентом «Ave, Skovoroda! Йдемо за Сковородою!» у навчально-виховний процес дала змогу розвинути художню обдарованість учнів на заняттях творчо-підсумкового типу (концерти, тематичні вечори, літературні вікторини, екскурсії, наукові конференції учнів, випуск літературних газет, альманахів та ін), що є особливою формою творчого звіту про роботу з впровадження елективного курсу з медіа освітнім компонентом «Ave, Skovoroda! Йдемо за Сковородою!». Основні підходи до реалізації програми спецкурсу висвітлено в навчально – методичному посібнику «Тематичні розробки занять спецкурсу з медіаосвітнім компонентом «Ave, Skovoroda! Ідемо за Сковородою!» у 9 класі Сиваської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новотроїцького району» та на шкільному сайті.
Теза 6. Вже 7 років у Сиваській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 учні 5 - 6 класів вивчають спецкурс «Формування духовно-моральний цінностей».
Мета вивчення спецкурсу: Формування особистості, здатної виховувати й розвивати самого себе, самовдосконалюватись.
Ключові слова: добро, людяність, вчинки, доброзичливість, самооцінка, риси характеру, відповідальність, довіра, чесність, порядність, родинне коло, компроміс, гідність, повага, внутрішній світ, самовдосконалення, відповідальна поведінка, емоційні стани, конструктивна критика, спілкування у родині, з друзями, в шкільному колективі.
Актуальність спецкурсу: запалити в душах дітей свічку моральності, навчання учнів 5 – 6-х класів керувати своїми емоціями, поведінкою, допомогти зрозуміти життєві й моральні цінності .
Аналіз впровадження курсу: Програма для учнів 5-х класів складається з трьох розділів, 16 уроків. Програма для учнів 6-х класів складається з трьох розділів, 35 уроків за рік. Курс має медіаосвітній компонент, що допомагає його успішному засвоєнню.
Основні завдання і компетенції, які отримують учні при вивчені кожної теми спецкурсу: сформувати потребу в самовихованні; ознайомити з практичними прийомами та методами духовно-морального росту й удосконалення; розвивати комунікативні здібності та навички спілкування; навчити підлітків прийнятих способів зняття фізичного і психологічного напруження. Під час викладання спецкурсу застосовуються такі форми і методи навчання: діагностика, корекція, тренінги, обговорення ідей, думок, ситуацій, ігри та вправи, елементи АРТ-терапії, STEM, тематичне і проективне моделювання. Логіка курсу полягає в усвідомленні учнями гуманних цінностей, пізнання себе як особистості, пізнання законів життя через розуміння значущості іншого й визнання його дій як позитивне до себе ставлення.
Теза 7. Спецкурс «Формування духовно-моральний цінностей» у 7 класі логічно продовжується спецкурсом «Відверта розмова», у 8 класі – «Психологія спілкування», у 9 класі - «Громадянська освіта», у 10 – 11 класах – Тренінг – курсом «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу» і «Моя майбутня професія: шлях до успіху». Школярі також вивчають психологічні курси «Швидка самодопомога» (5 клас), «Розвиваючі ігри» (6 клас), «Сходинки до вершини «Я» (7 клас). Така система курсів за вибором і факультативів дає можливість школярам підготувати себе до подальшої більш змістовної роботи з вибору власної освітньої траєкторії розвитку.
ВИСНОВОК.
Практика доводить, що впровадження елективних курсів з медіа освітнім компонентом підвищує самостійну пізнавальну активність учнів, поглиблюючи знання, та має виняткове значення для розвитку їхніх наукових і творчих здібностей. Адже стандарти Нової української школи орієнтовані на формування всебічно розвиненої особистості та вміння реалізувати себе, застосовувати здобуті в процесі навчання знання на практиці, критично мислити, постійно розвиватися, щоб у майбутньому реалізувати поставлені цілі. В статті узагальнено досвід впровадження спецкурсів у навчально – виховний процес загальноосвітньої школи, висвітлено основні підходи до реалізації програм спецкурсів.
ЛІТЕРАТУРА: