"Використання методу групового інтерактивного навчання на уроках історії та правознавства".

    Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії

  Моє педагогічне кредо:

 “ Мистецтво навчання є мистецтво будити в юних душах інтерес і потім задовільняти його; а здоровий, живий інтерес буває лише при хорошому настрої. Коли ж насильно забивати голову знаннями, вони лише гнітять і засмічують розум. Щоб переварити знання, потрібно засвоювати їх з апетитом”

                                                                                                        Анатоль Франс.

     Актуальність теми, над якою я працюю, диктується соціальною  необхідністю та вимогами часу. Сьогодні держава та суспільство вимагає від вчителів виховувати відповідальну особистість, яка здатна до самоосвіти, саморозвитку, вміє використовувати набуті знання та вміння для творчого розв`язання проблем, критично мислити та опрацьовувати різноманітну інформацію, яка прагне до знань та постійно рухається вперед до повної самореалізації. Тому основним завданням суспільних предметів є підготовка дітей до життя, набуття ними навичок  правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій.

  Щоб виконати ці принципово нові замовлення, вчителю потрібно, на мою думку, розробляти та використовувати новітні технології, методики, принципи навчання та виховання зростаючого покоління. Ефективність процесу навчання значною мірою зумовлена методами його реалізації. Кожен спосіб сприйняття знань та інформації має свої переваги та недоліки.  Навчання має бути пристосоване до індивідуальних потреб різних учнів. Це вимагає від учителя різноманітних підходів у навчанні. Тому, поряд із традиційними методами викладання доцільно  використовувати новітні, де в центрі уваги знаходиться не

вчитель, а де учні самі доходять висновків з допомогою вчителя. Отже,

Щоб дитина була не просто спостерігачем, а активним учасником я використовую в навчально-виховному процесі інтерактивні методи роботи, які сприяють кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, розвивають їх  творче мислення, формують навички дій, виробляють вміння застосовувати здобуті знання на практиці. Суть інтерактивних методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих, хто навчається. Учитель виступає лише як керівник розумової діяльності учнів, допомагає, спрямовує, реалізовує важливий принцип виховання: “Допоможи мені, щоб я зробив це сам”. Діти  співпрацюють у діалозі з  вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією. Отже, інтерактивне навчання спонукає учнів бути не тільки спостерігачами, а й активними учасниками навчального процесу.

Існує багато варіантів інтерактивного навчання та я в своїй практиці використовую такі:

• групові методи роботи;
• дискусія;
• “Мозковий штурм”;
• “Прес”;
• “Мікрофон”;
• проектні технології;

•  Інтелектуальні ігри.   

Вивчивши методичну джерельну базу з даного питання та практично реалізувавши набуті знання, я вважаю, що дані технології:

• підвищують інтерес дітей до історії як навчального предмету;
• забезпечують глибше засвоєння знань;
• сприяють формуванню в учнів вмінь та навичок самостійної роботи, творчості, креативності, сприяють всебічному розвитку особистості;
• забезпечують виховну функцію, оскільки навчають працювати в команді, прислухатися до чужої думки та поважати її, бути толерантними, спільно виробляти рішення.

Запроваджуючи інноваційні технології навчання в практику, я побачила, що  навіть ефективні інтерактивні методи не завжди відразу дають бажані результати і потребують коригування та адаптації до потреб конкретних учнів  в  умовах е класу. Робота в цьому напрямку дозволила мені виявити типові проблеми впровадження інтерактивних технологій на уроках історії та визначити найбільш пріоритетні шляхи їх розв`язання, а саме:

• з огляду на великий обсяг  навчального матеріалу та необхідність формування навчальних компетенцій, перевагу надавати урокам вивчення, засвоєння  нових знань та умінь ;
• упродовж уроку, крім інноваційних засобів навчання , використовувати також традиційні;
• забезпечувати максимальні можливості для самостійної роботи учнів;
• у ході вивчення навчального матеріалу постійно створювати умови для актуалізації раніше набутих знань, завдяки чому учень усвідомлює важливість і можливість практичного застосування;
• обов'язково оцінювати навчальну діяльність учнів.

Мета роботи: продемонструвати на прикладі з власного досвіду запровадження   деяких методів інноваційних технологій та довести, що інтерактивні методики підвищують ефективність навчально-виховного процесу.

      Звичайно, вибирати форми роботи на уроці — це особиста справа кожного вчителя, але сьогоднішній шалений темп життя не оминув і освіту. Ніхто мені не може заперечити, що Україні потрібна якісна освіта, тому варто прислухатись до методів, які нам пропонує сучасна педагогіка. Ми не повинні боятися нових форм роботи, не повинні уникати ще більш тісного контакту і спілкування з дітьми. Для того, щоб працювати по-новому, рухатися вперед, досягти результатів, треба щось терміново міняти в своїй системі викладання. Але дуже часто наш слов'янський менталітет грішить однією характерною для багатьох рисою — ми обіцяємо почати нове життя з понеділка, тільки не уточнюємо з якого саме. Успіх, на мою думку, прийде лише до тих, хто невтомно працює над сучасною системою освіти кожен день самовіддано, творчо, неординарно.

Використання методу групового інтерактивного навчання на уроках історії та  правознавства.

На уроках історії та правознавства я практикую метод групового інтерактивного навчання. У доцільності та результативності цієї форми роботи переконалася на власному досвіді. Перш за все, цей вид діяльності дав мені можливість зацікавити учнів у вивчені історії. Під час роботи задіяні всі діти класу: від найсильніших до тих, які мають низький рівень знань. Робота в групах дає можливість вислухати думку кожного, нехай навіть саму незначну. Нерідко буває так, що учень з певних причин комплексує, але цей же учень, працюючи в групі, опиняється в атмосфері свого колективу і висловлює спокійно свою думку. Таким чином ми дбаємо і про психологічний стан учня.

Отже, працюючи над даним методом, я переконалася, що:

• групова форма роботи не ізолює учнів, дає змогу реалізувати природнє прагнення до спілкування, співпраці, взаємодопомоги;
• учні показують достатні результати засвоєння знань та формування вмінь;
• у дітей формується колективізм, моральні гуманні якості, творчість;
• учні вчаться розприділяти обов'язки, розв`язувати конфлікти, що виникають у спільній діяльності, шукати вихід із складних ситуацій.

Слід пам'ятати, що групова форма роботи має свої правила і норми. Перед початком роботи я нагадую дітям:

• про правило піднятої руки. Таким чином, учні повідомляють про бажання виступити;
• про черговість виступів, дотримання якої виховує вміння уважно слухати повідомлення кожного учасника;
• про те, що повідомлення мають бути чіткими і зрозумілими;
• чітко визначаю час для роботи ( 10-15 хвилин );
• про  те, що кожен має право висловитись, що до роботи потрібно залучати всіх членів групи.

Після інструктування  поділяю клас на групи. При поділі можна користуватися різними критеріями. Ми повинні пам'ятати, що учні одного класу відрізняються рівнем навчальних можливостей. Так, група учнів з високим рівнем має достатній рівень самостійності. Представників цієї групи доцільно залучати до ролі помічників вчителя. Учнів з середнім рівнем можливостей після консультації потрібно орієнтувати на самостійну роботу. Основну увагу слід звернути на учнів з низьким рівнем можливостей. Вони мають знаходитися під постійним контролем Працюючи над даним методом, я дійшла висновків, що найкраще працюють групи, в яких поєднуються учні з різними рівнями знань та інформованості. Такий розподіл дає можливості забезпечити обмін навчальною інформацією та формування відповідних умінь між учнями різного рівня підготовки. Кожна група визначає лідера, який керує її роботою. Кожна група забезпечується робочим місцем та отримує завдання. Слід уникати завдань на які можна відповісти коротко “так” або “ні..” Завдання можуть носити проблемний характер,наприклад:

• У чому полягає відмінність декабристських програм “Конституції” М.Муравйова та “Руської правди” П.Пестеля щодо майбутнього України? ( 9 клас )
• Чи можна назвати повстання Чернігівського полку складовою частиною декабристського руху? Відповідь обґрунтуйте 5. ( 9 клас )
• В чому історичне значення прийняття християнства в Київській Русі?

( 7 клас )

• Чи справедливими, на ваш погляд,  є воєнні дії США в Афганістані після терактів 11 вересня 2001 року? ( 11 клас )
• Чи можна було уникнути голодомору 1932-1933рр.? ( 10 клас )
• Чи потрібно заборонити смертну кару? (Правознавство, 10 клас )

Можна групам запропонувати завдання, які передбачають складання логічних схем. Складання схем відбувається в декілька етапів. У кожному класі проводиться робота — це своєрідні підетапи, спрямовані на вирішення навчальних завдань, щоб у старших класах  учні могли скласти самостійно будь-яку схему, яка б мала закінчений чіткий вигляд.

    Схему можна заповнювати на дошці або набрати на стандартних листках на комп'ютері. Схема являє собою модель і завдання учнів — заповнити її. Такі завдання можна застосовувати як в груповій діяльності, так і в індивідуальній. Після короткого інструктажу прямими або навідними питаннями спонукаємо учнів до міркувань, пропонуємо звертатись до підручника та робити записи в схемі. Так триває доти, поки вся схема не буде заповнена. Складання схеми пов'язано з певними труднощами. Вчителю важливо тримати під контролем первинний, підготовчий етап — навчити учнів самостійно працювати, докладати зусиль. Головна мета роботи над схемами — стиснути матеріал, полегшити його засвоєння та дати можливість учням його осмислити самостійно. Такі завдання сприяють розвитку мислення, уяви, самостійної творчості. ( Додаток 1. )

На своїх уроках  я практикую ще й такий вид роботи як дебати. Дебати допомагають дітям прояснити думки щодо суперечливих проблем і дають можливість побачити різну перспективу, привчають дітей бути толерантними та поважати погляди інших.

Наприклад, спосіб ведення дебатів:

• Обрання теми: “Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні” ( 8 клас ).
• Учитель ділить учнів на дві групи. Перша група - “прихильники православної віри”, друга - “греко-католики”.
• Учні отримують аркуші паперу та розпочинають дебати. Схема така: аргумент “прихильників православ’я”, наприклад, православ'я має давніші корені, ніж уніатство. Берестейська унія завдала шкоди, розколовши віруючих. Аркуш переходить до другої групи, які спершу пишуть відповідь на аргумент, а тоді власний аргумент.
• Обмін аргументів проходить 2-3 рази. Потім аркуші збираємо і підводимо підсумки в усній формі.

Вивчивши в 11 класі тему “Відлига ( 1953-1964рр. )”, можна провести дебати, розкривши позитивні та негативні наслідки діяльності М.С.Хрущова.

Перша група “прихильники діяльності” ( захищаюча сторона ), друга - “противники” ( обвинувальна сторона ). Роздаю групам заздалегідь підготовлені схеми із зазначеними питаннями по яких вестимуться дебати. Наприклад: основні напрями політики М.С.Хрущова:

• Зміни в суспільно-політичній сфері;
• Реформування промисловості;
• Реформи в сільському господарстві;
• Соціальна політика.

Для підготовки виділяємо 15 хвилин. Потім кожна група наводить свої аргументи. Підводимо підсумки.

Можна пропонувати групам завдання, які передбачають складання текстових порівняльних таблиць. ( Додаток 1 ).

Вчителям історії відомо, на скільки складною є проблема запам'ятовування дат. З метою її розв`язання можна використати в ході уроку вправу “Хронологічний марафон”. Виготовляю картки декількох видів: одні із зазначеними подіями, другі із датами, треті — містять уривки документів, легенд, пісень, портретів діячів. Клас ділю на групи: 1-ша — контролює правильність виконання завдань; 2 — отримує картки із датами; 3 — після того як друга група ( за сигналом вчителя ) підняла картку з датою, піднімає відповідні свої картки. Групи можуть мінятися ролями. Так в ході гри діти краще запам'ятовують дати та опановують матеріал.

   Відома інтерактивна технологія “Мозковий штурм” спонукає учнів проявляти творчість, дає можливість вільно висловлювати думки. Мета полягає в тому, щоб зібрати протягом короткого часу від усіх учнів якомога більше ідей щодо поставленої проблеми. Наприклад:

Як ви вважаєте, чи потрібно такий документ, як “Конвенція про права дитини” вам особисто і людству взагалі? ( 9 клас. Правознавство )

У класі можна повісити плакат із текстом “Кажіть все, що спаде на думку. Не обговорюйте, не критикуйте висловлювання інших. Можна повторювати ідеї запропоновані іншими. Поширення ідей заохочується”.

      Одним з найскладніших моментів групового навчання, на мою думку, є оцінювання  вкладу кожного учасника групи в кінцевий результат діяльності. Досить-таки часто оцінка , яку виставляє вчитель всій групі, не є об'єктивною для всіх, оскільки вчитель враховує лише кінцевий результат роботи групи. В зв'язку з цим постає завдання розробки механізму, який би відбивав реальний вклад кожного члена групи в кінцевий результат. Діяльність кожного доцільно оцінювати в залежності від вкладу кожного учня. Вчитель повинен постійно спостерігати за перебігом діяльності дітей. Оцінку, яку отримує учень в роботі групи можна поділити на дві частини: перша — самої групи, друга — оцінка вчителя.  Кожній групі я видаю анкету, в якій по вертикалі перераховані критерії оцінювання, а по горизонталі — прізвища всіх членів групи. Анкета заповнюється всіма учасниками групи. Оцінка вчителя: в процесі діяльності, спостерігаючи як працюють учні, вручаю членам команди, виготовлені фішки: зелені — високий рівень; жовті — достатній; синій — середній; червоні — низький. Проаналізувавши дані анкети та видані фішки, можна виставити оцінки.

Рекомендації щодо використання методу групового інтерактивного навчання:

• Використання групової роботи потребує від вчителя серйозної та копіткої підготовки до уроку. Тільки в такому випадку збільшується обсяг та глибина знань, що засвоюються дітьми.
• Об'єднуючи дітей у групи необхідно:
• враховувати індивідуальні особливості школярів ( тільки на початковому етапі, потім діти мають набувати навичок роботи з різними партнерами );
•  слабкому учню підбирати не просто сильного партнера, що гарно вчиться, а терплячого, сумлінного, який в доступній формі пояснить не зрозуміле;
• Не нехтувати таким елементом, як підготовка робочого місця для групи. Заздалегідь розставити парти так, щоб члени груп мали можливість працювати разом.
• Підбирати завдання такі, що розвивають творчі здібності, мислення, самостійність, вміння відстоювати свою думку.
• Щоб не викликати в учнів перевтоми займатися груповою діяльністю на уроці не більше 15-20 хвилин.
• Під час діяльності не варто вимагати абсолютної тиші: діти мають обмірковувати відповіді та запитання, висловлювати свої думки. Треба тільки шляхом переконання боротися з викриками та розмовами в повний голос.
• Роботу учнів в одній групі можна оцінити однаково, але бажано оцінювати внесок кожного члена групи в спільну справу через самооцінювання та взаємооцінювання.
• Поважати думки дітей, навіть якщо вони вас не влаштовують. Діти мають право на вільне висловлювання своїх думок. А завдання вчителя — вміло розкрити їх хибність і поступово підвести до належного висновку. Сувора різка заборона викликає тільки протест. Аргументоване пояснення змушує дитину замислитися, а це вже позитивна дія.
• І остання, але найголовніша порада. Не поспішайте очікувати вдалих результатів від перших спроб. Перші спроби організації групової роботи найчастіше є невдалими ( постійний шум, невміння учнів діяти разом, повільний темп уроку ). Але не відмовляйтеся від даного методу. Треба пам'ятати, що співпраця — це вміння, навичка, а будь-якого вміння треба навчитися. Основне завдання вчителя —  це створити на уроці такі умови,

щоб кожна дитина мала можливість максимально самореалізуватись