Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Використання навчальних ігор на уроках біології

Про матеріал
Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а що важливіше, вміння самостійно здобувати й виконувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи підвищення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення. Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм і методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчальний процес активних методів, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають учням змогу формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей. Таким чином, забезпечуючи зацікавленість дітей на уроках біології і впроваджу¬ючи в життя гасло І. Канта: «Не дум¬ки слід навчати, а думати».
Перегляд файлу

 

Використання навчальних ігор  на уроках біології

 

ЗМІСТ

 

                 Вступ………………….………………………………………………………..3

1.Гра, її місце в методиці викладання в біології…………………………… .6

1.1. Рольові ігри   …….………..……………………………………………....9

1.2.Вікторини…………………………………………………………….11

1.3.Кросворди…………………………………………………………… 12

2. Ігрова діяльність учнів як засіб підвищення якості знань з біології…...........................................................................................................13

3.Висновки  ……………………………………………………………..23

4.Використана література ………………………………………………24

 

Вступ

                                                            У дитячому віці гра – це норма,і дитина повинна      завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу

                                                                                       А.С. Макаренко

Кардинальні зміни в суспільстві, розвиток науки, техніки, зростання інформатизації об’єктивно потребують змін у всіх сферах життя, тому числі і в освіті. Л.Д. Скляренко у підручнику з сучасної педагогіки зазначає, що основним протиріччям сучасної освіти є протиріччя між зазначеними темпами збільшення інформації та обмеженими можливостями людини до їх засвоєння. Тому сьогодні необхідна  серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти,і до її форм і методів навчання. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а що важливіше, вміння самостійно здобувати й виконувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи підвищення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення.

Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм і методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчальний процес активних методів, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають учням змогу формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей. Таким чином, забезпечуючи зацікавленість дітей на уроках біології і впроваджу­ючи в життя гасло І. Канта: «Не дум­ки слід навчати, а думати».

Гра супроводжує людину протягом усього життя. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для дитини гра – це основний вид діяльності, засіб взаємодії з навколишнім середовищем, засіб його пізнання.

Перші ігри починаються у віці близько року в спілкуванні з дорослими. Для гри підходять і каша в таріл­ці, і вода у ванній.

Після трьох років маля все частіше виходить з теплого кола родини, його починають займати однолітки. Якщо дворічні можуть грати поряд, не звер­таючи ніякої уваги один на одного або цікавлячись лише чужими іграшка­ми, то дошкільнята відкривають для себе світ відносин, вчаться дружити, сваритися, домовлятися, поважати чужу власність, ділитися. У цей час переважають сюжетно-рольові ігри, що відображають діяльність дорос­лих: «дочки-матері», «лікар», «мага­зин». Діти розігрують знайомі ситу­ації, випробовуючи різні ролі; при цьому вони вчаться ставити себе на місце іншого, діяти узгоджено і зала­годжувати конфлікти. Розвиваються мова, уява, здатність до імпровізації, спостережливість та багато інших корисних якостей. Поступово ігрові дії стають усе більш умовними, іноді  вони можуть замінятися словесними позначеннями. Потім сюжетно-рольові ігри доповнюються іграми зі складними правилами — і рухливи­ми, і настільними. Більшість таких ігор припускає участь кількох людей, їх змагання, установку на перемо­гу, успіх. Тому з психологічної точки зору варто застосовувати гру в шко­лі, зокрема на уроках біології.

У школі учасниками гри є учні та вчитель. Адже вчитель уже постає не стільки зберігачем знань, скільки провідником у світ пізнання. Його за­вдання — прищепити смак до знань, прагнення до істини, бажання по­стійно поновлюватися, удосконалю­ватися.

На уроках, прагнучи розв'язати ре­альну проблему, учні взаємодіють на рівні «дорослий — дорослий».

Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно. Потенціал гри повинен бути використаний і в навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Гра розвиває здатність висувати нові, несподівані ідеї, що відрізняються від широковідомих, банальних, тоб­то оригінальність мислення.

Використовуючи  їх на своїх уроках для того, щоб уроки для учнів були більш цікавими, жвавими, щоб учні були активними учасниками навчально-виховного процесу. Те, що при вивченні певного методу спочатку виглядає складним, треба зробити для учнів на практиці організаційно простим , створити для учнів такі умови , щоб вони були включеними в роботу і причетними до неї, були уважними та отримували можливість самовираження. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.       Гра, її місце в методиці викладання біології

Скільки існує школа, стільки точаться розмови про те, як зробити школу другою домівкою для дітей, як їх зацікавити їх нелегкою працею навчання. Учитель завжди мимоволі прагне до того, щоб вибрати найзручніший спосіб викладання. Чим спосіб викладання зручніший для учителя, тим більш незручний для учнів. От і використовуються ті методи і форми навчання, які цікаві учням. В цьому значну роль дає навчальна гра. Гра є методом організації і здійснен­ня навчально-пізнавальної діяльності учня (проблемно-пошуковим мето­дом), стимуляції і мотивації обов'язку і відповідальності (коли є причиною підвищення балів за правильну від­повідь на уроці), контролю за ефек­тивністю навчально-пізнавальної ді­яльності. Привернути увагу учнів не так легко. І полегшити цю справу допоміг один приклад. Наприкінці 60-х років XX ст. університетські ви­кладачі в США забили тривогу: ста­ло очевидно, що класична лекційна система майже не працює — студенти погано відвідують заняття, недостат­ньо ефективно засвоюють матеріал. Професор Р. Ікін з Каліфорнійсько­го університету вирішив привернути увагу до своїх лекцій з біології досить несподіваним способом. Він почав гримуватися під великих біологів ми­нулого і розказувати про їх відкрит­тя від першої особи в манері та стилі цих учених. Успіх був приголомшли­вий, причому не лише в студентів, але й в колег. Отже, рольові ігри, де ролі виконують діти, — це досить звичне явище. А коли вчитель у ролі співа­ка, та й ще репера, виконує хіп-хоп перед учнями на тему «Гормони», а учні, як уважні слухачі, допомага­ють йому закінчувати — це великий успіх, я вважаю. Ось приклад купле­ту такої пісні.

Гіпофіз: маєш ти його в мозку, Він продукує гормон росту,

  •           Не хочеш карликом рости, Вчи біологію і ти, і ти.

На вступному уроці на тему «Вища нервова діяльність, методи її вивчен­ня» в 9 класі, розповідаючи біографії І. П. Павлова, І. М. Сеченова, Рене Декарта, мої учні грають роль цих ве­ликих учених, цитують їх праці.

Хоча ігрова діяльність є основним видом діяльності у дошкільному віці, вона не втрачає свого значення як одна з форм освоєння навколиш­нього світу для школярів. Гра є од­нією з важливих умов розвитку осо­бистості дитини і формування у неї свідомого, відповідального ставлен­ня до навколишнього середовища. Саме в ході гри дитина включається в такі ситуації, в яких діє як у реаль­ному житті. Свою діяльність під час гри вона сприймає всерйоз і вкладає у неї сили і здібності, у результаті чого у грі відбувається інтенсивний роз­виток її особистості. Видатний пе­дагог В. О. Сухомлинський писав, що «в грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повно­цінного розумового розвитку. Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».

У грі проявляється політ фантазії, на­роджуються проекти і гіпотези, які людина зможе перетворити в майбут­ньому на реальність. На це неоднора­зово вказували видатний вітчизняний педагог К. Д. Ушинський, відомий психолог Д. Б. Ельконін, автор «Пси­хології гри». У ході гри діти вчаться спілкування, самовиховання.

Часи змінюються, але ігри та зовсім принципи їх проведення залишаються. Є певні вимоги до організації  ігор.

1. Гра – форма діяльності учнів, у якій усвідомлюється світ довкола себе, відкривається простір особистої активності.

2. Гра має бути на інтересі, учасники повинні будуть отримувати задоволення від гри.

3. Обов'язковий елемент змагання між учасниками гри

4. Гра має базуватися на вільному творчості самодіяльності учнів.

5. Гра мусить бути доступною, мета гри – досяжною, оформлення – барвистим, різноманітним.

6. Ігри повинні відповідати певним навчально-виховним завданням, програмним вимогам знаннями, умінь, навичок, вимогам стандарту.

7. Ігри повинні відповідати досліджуваному матеріалу і будуватися з урахуванням підготовленості учнів та його психологічних особливостей.

8. Ігри мусять базуватися певному дидактичному матеріалі та методику його застосування (Янковський, 2007).

З вимог можна сформулювати основні мети, які переслідує гра:

- викликати інтерес до цієї теми;

- спровокувати потреба роботи з навчальною літературою;

- направити розумові процеси на самостійне пізнання суті питання

Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей:

  1.       Дидактичних (формування й застосування нових засобів удосконалення навчання, розширення кругозору тощо);
  2.       Розвиваючих (розвиток пам’яті,мови, розумових процесів – аналізу, синтезу, співставлення і т. ін., творчих здібностей);
  3.       Виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності,волі, навичок співробітництва та ін.).

Будь-яка навчальна  гра включає три основні етапи:

 

  Під час підготовчого етапу формулюється мета гри, обирається навчальний зміст гри, розробляється її план та сценарій, готується обладнання, проводиться інструктаж, розподіл ролей, консультацій тощо. Останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра перетвориться із навчального засобу в самоціль. На цьому етапі учитель повинен допомогти систематизувати результати гри (чого навчилися?), оцінити процес пізнавальної діяльності.

Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку й використовуватися на різних його етапах. Гра може виконувати мету актуаліза­ції знань на початку уроку, закріплен­ня знань у кінці, поглиблення знань, знаходження розв'язання проблеми самостійно, самостійного пошуку не­відомої інформації із залученням ло­гічного, творчого мислення, роботи з підручником, актуалізації роботи слабких учнів, своєрідної зміни ді­яльності на уроці як приклад актив­ного відпочинку.

Гра може стати частиною стандарт­ного і нестандартного уроку. У грі добре застосовуються міжпредметні зв'язки, чим можна зацікавити біо­логією дітей, які цікавляться інши­ми предметами.

 Хочу показати на прикладах зі свого досві­ду застосування ігри, її місце в на­вчально-пізнавальній діяльності учнів та результати цього. «Слабка ланка»,  КВК, кросворди, сканворди, ребуси, вікторини забез­печують виконання наступних цілей: освітньої (засвоєння основ сучасної біологічної науки, закономірностей розвитку живої природи, системи знань про будову та функції організ­мів), розвивальної (розвивають логіч­не, творче, критичне мислення, ува­гу, спостережливість, уміння робити висновки, порівнювати, користува­тися термінами, послідовно виклада­ти матеріал, спілкуватися, поважати іншу думку, викликають інтерес до біології, самостійність, пізнавальну активність, допитливість), виховної (формують науковий філософський світогляд, знання про матеріальність, діалектику, пізнавання світу, вихову­ють повагу до власного здоров'я та здоров'я інших, забезпечують тру­дове, політехнічне, естетичне, еко­логічне, санітарно-гігієнічне, стате­ве, патріотичне виховання).

   У процесі вивчення біології для учнів важливо використовувати різні види ігор: рольові, ситуатив­ні, ділові.

1.1. Рольові ігри

Особливе місце серед них займають рольові ігри, які найбільш сприятливі для розкриття сфери діяльності лю­дей і стосунків між ними, між при­родою і суспільством. Це може бути участь учнів в уявних по­дорожах, фантастичних розповідях, вікторинах, лото, розв'язанні крос­вордів, ребусів, виконанні ролей жи­вих і неживих об'єктів та ін.

Прикладами ситуативних ігор є різні види «подорожей», тому ці ігри мо­жуть перетворюватися і на рольові, якщо кожен з учасників виконує пев­ну роль. До рольових ігор готуються за спеціально рекомендованою лі­тературою, при цьому учні можуть одержати консультації у вчителів, учених. Склад учасників гри, які ви­конують роль спеціалістів, кореспон­дентів, учених та ін., визначається її навчальними завданнями. У про­цесі гри розв'язуються такі пробле­ми, які цікавлять учнів і не можуть бути повноцінно розкритими на уро­ках. Під час гри учні перевтілюють­ся в нові для них соціальні ролі вче­ного, лікаря, журналіста.

          Ось, наприклад, під час вивчення теми: «Гігієна зору»  учням пропонується гра

«Прийом хворого  окулістом». Хворий (короткозорий, далекозорий) звертається до лікаря, щоб він допоміг йому виправити вади зору. Лікар радить йому окуляри для виправлення далекозорості чи короткозорості; пояснює, чому хворий має носити  окуляри саме з такими лінзами.

  Важливо, щоб учні добре усвідомили зміст ро­боти за обраним фахом і завдання, які стоять перед ними. Рольові ігри можуть проводитися у формі конфе­ренцій, семінарів, прес-конференцій, залежно від бажань учасників і змісту гри.

Ділова гра — це метод імітації при­йняття рішень у керуванні виробни­чими процесами, різними галузями народного господарства. Проводи­ти ці ігри значно важче, ніж рольо­ві, оскільки треба добре знати вироб­ничі процеси, складні ситуації, що мають місце на виробництві. Тому такі ігри можна успішно проводити лише за умови ґрунтовної підготов­ки до них учнів.

Незважаючи на різноманітність ви­дів ігор, відмінність у формах їх ор­ганізації (масова, групова чи індиві­дуальна), спільним для них є те, що вони справляють великий емоцій­ний вплив на школярів різного віку. У процесі гри формуються як уміння та навички спілкування з природою, так і позитивні взаємини між учня­ми, між учнями і вчителем, що є од­нією з умов ефективності виховання. Гра допомагає педагогу виявити інди­відуальні можливості та здібності ді­тей , їх характери, що дає змогу більш ефективно впливати і на їх вольову сферу, на процес виховання.

З віком гра втрачає своє провід­не значення для школярів, проте її і елементи мають місце в усіх класах. Тому, плануючи уроки та інші форми  навчально-виховної роботи, слід пе­редбачати й ігрові ситуації, у процесі яких учні виявляють свою освіченість і готовність до практичної діяльності.

1.2. Вікторини

Особливим видом ігор є вікторини. Біологічна, зокрема ботанічна, вікто­рина — це захоплююча гра, мета якої — зацікавити учнів у набутті нових знань про рослини, сприяти закріпленню і глибшому їх осмисленню шляхом читання науково-популярної літе­ратури, вирощування рослин.

Найчастіше вікторини спрямовані на підготовку учнів до олімпіади. У цьому разі проводиться не одна, а кілька вікторин, тематика яких охоплює основний зміст олім­піади, що має відбутися. Тематика вікторин може бути різною, напри­клад: «Слаба ланка» «Чи знаєте ви дерева і кущі свого краю?»,  «Що ви знаєте про квітки рослин?», «Наші кімнатні рослини», «Чи знаєте ви ботаніку?» та ін. Кож­на з названих тем вікторини охоплює серію запитань та завдань.

Часто під час проведення вікторин учням пропонуються загадки, бота­нічні кросворди, прислів'я, приказ­ки, даються малюнки і гербарії рослин і пропонується назвати їх, розпові­сти, де вони ростуть, які їх біологіч­ні особливості.

Проведення вікторин потребує ре­тельної підготовки. Учитель заздале­гідь повідомляє учням тему віктори­ни, рекомендує потрібну літературу.

Відповіді на запитання вікторини учні дають зазвичай в усній формі, рідше в письмовій.

У своїй практиці  використовува­ла вікторини на теми «Дроб'янки», «Голонасінні».

Ось приклади питань з них:

  1. Чому квашена капуста не псу­ється?
  2. Найвище дерево на Землі було на­звано на честь вождя індіанського племені черокі. Як його звали?

Відповіді:

1. Молочнокислі бактерії, що утворюються під час квашення капусти, виділяють молочну кислоту, що вбиває бактерії гниття.

2. Секвоя.
1.3. Кросворди

У сучасній методиці викладання біології значна увага приділяється не­стандартним формам навчання, які да­ють змогу максимально враховувати зміст предмета (теми), вікові особли­вості учнів, поєднувати раціональне та емоційне у викладанні й навчан­ні. Однією з таких форм є дидактич­на гра — кросворди.

Підбір кросвордів за темами курсу дає змогу використовувати їх у на­вчальному процесі та під час тема­тичного контролю як творчі завдання (індивідуальні або групові), врахову­ючи диференційований підхід до на­вчання.

Під час тематичного оцінювання, якщо базове завдання виконане не повністю або допущені помилки, до­даткове завдання (кросворд) дає учню можливість заробити 1—2 бали в разі їх правильного розв'язання.

Розв'язання різноманітних кросвор­дів під час контролю сприяє розвитку мислення учнів, самостійності й са­моконтролю.

Кросворди містять запитання, які ви­значають знання біологічних понять і термінів з теми, сприяють розширен­ню та поглибленню знань, потребу­ють читання додаткової літератури.

Робота над створенням кросворда з теми — це один з прийомів стиму­лювання творчої активності учнів, яка сприяє розвитку творчого інте­ресу учня до змісту теми.

Така робота має розвивальний харак­тер, формує навички роботи з науко­во-популярною літературою.

Робота зі створення кросворду може проводитись як у малих групах по чотири-п'ять осіб за наявності у складі кожної з них одного-двох учнів з ви­соким та середнім рівнем навчаль­них можливостей, так і індивідуаль­но (за вибором).

Робота в групах створює атмосферу співробітництва й співтворчості. Ін­дивідуальна робота базується на більш глибоких знаннях з теми й умінні пра­цювати самостійно.

  1.     Ігрова діяльність учнів як засіб підвищення якості знань з біології

Гра – як жодний інший прийом розганяє нудьгу і заповнює урок позитивними емоціями. Це видно в очах школярів і з питань на перерві перед уроком: «Чи будемо сьогодні грати?

Адже ігрові методи навчання суттєво відрізняються від традиційних, що дають змогу учню безпосередньо ста­ти учасником ситуації чи події, яка розглядається. У процесі гри учні ма­ють можливість потрапити на деякий час у «реальні» життєві умови, відчу­ти їх, осмислити вже потім прийня­те рішення. Слід відзначити і те, що умовність ігрової діяльності, відсут­ність реального ризику невдачі (якщо навіть рішення помилкове) дає змогу учню шукати, знайти й обґрунтувати правильне рішення. Саме в процесі ігрової діяльності уявляється здиву­вання перед власним «відкриттям», задоволення своїми здобутками, ра­дість самостійного руху вперед. Разом з тим, ігрові форми навчання дозво­ляють учням отримувати і засвоюва­ти більший обсяг не лише необхідної, а й додаткової інформації.

Великою допомогою щодо підбору дидактичного матеріалу, звичайно, є методична література. Адже ме­тоди викладання вчителя — інформа­ційні та проблемні, методи навчання школярів — репродуктивні та пошу­кові.

На уроках біології практикую ігри «Що? Де? Коли?», «КВК», «Брейн-ринг», «Поле чудес», вікторини. Звичайно, не завжди є можливість провести урок-гру, тому частіше ви­користовую ігрові моменти, напри­клад, різні конкурси:кросворди,го­ловоломки, «Аплікації», «Далі, далі, «Знайди помилки», «Поле чудес».

3 теми «Квітка — видозмінений пагін « (6 клас) проводжу такі конкурси:

1. Аплікації

У конвертах є частини аплікацій квітки, пагона. Команда, яка перша правильно зібрала аплікацію, отримує 5 балів, друга — 4, третя — 3 бали.

2. Четвертий зайвий

Викреслити із чотирьох слів одне, яке не підходить за змістом:

  • Корінь, пелюстки, віночок, ма­точка.
  • Тичинки, квітконіжка, листок, чашечка.

3. Вікторина «Про квітку»

  • В якій родині квітка схожа на ме­телика?
  • Назвати рослини, в яких квітки цвітуть один день і навіть менше.
  • Чому гіацинт називають квіткою дощів?
  • Яке значення мають яскраві пе­люстки, запах, нектар у квіток?

Дуже важливо, що в процесі навчаль­ної гри зусилля учнів спрямовують­ся на досягнення мети, виховують­ся в них вольові якості. При цьому формуються самостійність, наполе­гливість, витримка, воля до перемо­ги — все те, без чого не може бути успіху. Наявність усіх цих умов скла­дає в наш час основу продуктивної праці в будь-якій сфері суспільства. Ігрові методи впливають на розви­ток логічного мислення, теоретич­них знань і практичних умінь та на­вичок, самостійності та самоосвіти, колективного співробітництва. По­винен бути контроль за його резуль­татами з боку колективу або вибра­них членів журі. Облік результатів змагання повинен бути відкритим, ясним і справедливим.

Наприклад, рольова гра «Знавці» з те­ми «Смакова сенсорна система».

Беруть участь учні, які претендують на четвертий рівень. Усі інші учні класу диктують питання творчого характе­ру для «знавців».

Хід гри

Учні сідають довкола столу. Учні з кла­су ставлять запитання «знавцям». Від­повідає той, хто першим піднімає руку. Ведучий оцінює питання. Окремий учень веде облік балів. Якщо «зна­вці» не знають відповіді на запитан­ня, то відповідь дає учень, який готу­вав питання, і отримує 1 бал.

Орієнтовні питання

  1. Чому людина в разі нежиті втра­чає апетит?
  2. Чим пояснити своєрідний смак айви?
  3. Чим пояснити пристрасть пів­денних народів до гострої їжі?
  4. Як пояснити, що слабкий розчин алкоголю примушує краще відчу­вати солодке та гірке, а кофеїн — кисле?

Допомагає зацікавити учнів навчаль­ним матеріалом використання крос­вордів.

На розгадування кросворда дається 5 хвилин. За кожне правильно розга­дане слово учень отримує 1 бал.

Кросворд «Гризуни» (7клас)

 

 

4

 

7

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

5

6

 

г

Р

И

3

У

Н

И

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Північний звір з плямистою шер­стю.
  2. Невеликий степовий гризун, за­барвлення плямисте, оглядаючи місцевість, стає «стовпчиком», свистить.
  3. Маленький гризун, завдає вели­кої шкоди народному господар­ству.

4. Великий гризун, тіло вкрите голками, нічна тварина.

  1. Болотяний бобер, має міцне ху­тро, заради якого його розво­дять.
  2. Полівка, веде напівводяний спо­сіб життя. Об'єкт промислу і роз­ведення.

7.Гризун з довгими задніми но­гами, пересувається стрибками, живе в норі.

 

 

1

             

Т

 

 

 

 

 

 

2

 

В

 

 

 

 

 

3

 

 

А

 

 

 

 

4

 

 

 

Р

 

 

 

5

 

 

 

 

И

 

 

6

 

 

 

 

 

Н

 

7

 

 

 

 

 

 

И

    Головоломка «Тварини по діагоналі» (7 клас)

1

                                        

Т

Р

У

 

Т

 

Е

 

Н

 

Ь

 

2

С

В

Е

Р

Б

У

Н

3

П

Л

А

З

У

Н

И

4

С

Е

В

Р

Ю

Г

А

5

У

С

Т

Р

И

Ц

Я

6

Е

В

Г

Л

Е

Н

А

7

П

Р

И

М

А

Т

И

  1. Самець бджіл.
  2. Кліщ, що спричиняє коросту.
  3. Клас хребетних, який включає ящірок, черепах, змій.
  4. Цінна промислова риба родини осетрових.
  5. Морський промисловий їстівний молюск, який має двостулкову черепашку.
  6. Представник найпростіших од­ноклітинних організмів.
  7. Ряд найбільш високоорганізованих ссавців.

«Сходинки»

  1.          Впишіть у клітинки назви грибів, що закінчуються на «К»

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

и

 

ж

 

и

к

 

м

а

с

л

ю

о

п

е

н

ь

о

т

р

у

т

о

в

и

 

п

і

д

о

с

и

ч

н

и

п

і

д

б

е

р

е

з

н

и

 

  1.          Сигнальна гра «Який це гриб?»

а) червоний сигнал – трубчастий гриб, зелений – пластинчастий.

б) червоний сигнал – отруйний гриб, зелений – їстівний.

Вчитель зачитує назви грибів, а учні піднімають сигнали

У процесі гри в учнів виробляєть­ся вміння мислити системно, шу­кати нові ідеї. Вони вимагають, щоб учасники віддавали їм свою енер­гію, розум, самостійність. Відгаду­вання кросвордів, головоломок стає  напруженою роботою і через зусил­ля веде до задоволення.

   Тематичне оцінювання знань учнів і теж можна провести у формі гри. Для  цього з числа учнів, які мають високий  рівень знань з предмета, призначається залікова комісія. Столи в кабінеті розставляють уздовж стін, за кожним сидить «екзаменатор». Він має поста­вити одне запитання, заслухати від­повідь і оцінити її в балах.

Перед початком уроку учні готують свої залікові картки, де проставлено номери запитань. Учень підходить до кожного столу і відповідає на запитання. Наприкінці уроку залікова картка надається вчителю, який виставляє загальну оцінку.

  Гра як жодна інша форма навчання дозволяє представити взаємодію всіх компонентів освіти (наукових, естетичних, правових, моральних та ін.). Гра є важливим засобом формування цінностей, орієнтацій діяльності, у процесі якої найбільш успішно проходить засвоєння учнями моральних норм поведінки, розвитку творчих сил, фантазій, естетичних почуттів.

Гра насправді серйозною спробою пошуку дитиною суті речей, явищ, процесів та власного місця серед них. Навчальна гра надає особистості широку свободу для розвитку її творчих обдарувань. Вона створює умови певних життєвих чи навколишніх ситуацій, за якими людина поводить  себе відповідно до  отриманої ролі і особистих якостей. Гра будується на засадах свободи дій, широкого вибору варіантів поведінки, яскравих емоцій, вимагає прийняття рішень. Розумно мотивована гра дозволяє учневі  набути значного життєвого досвіду. Вона вчить дитину технологій пошуку шляхів розв’язання спочатку навчальних, а потім складних життєвих проблем, спонукає конструктивно сприймати навколишній світ, захищати власну та поважати альтернативну точку зору. Гра є цілком самодостатнім мотивом будь-якої колективної поведінки. Використання гри у навчанні знімає скутість, розвиває уяву і почуття гумору, сприяє створенню радісної і доброзичливої  атмосфери у колективі, орієнтованої на успіх.

Ігри підвищують ефективність викладання біології. Ігри проводяться на уроках,  пропонується як домашнє завдання, використовується і в позакласній роботі. Відомо, що в процесі гри в учнів розвивається уява, спостережливість, кмітливість, а також викликається інтерес до самого предмета.

Навчальна гра – це підпорядковане  сукупності певних правил і прийомів заняття, у процесі якого реалізуються дидактичні завдання за допомогою ігрових ситуацій. У структурі навчальної гри можна виділити такі компоненти:

  •         Дійові особи або учасники;
  •         Правила, які визначають діапазон дій гравців;
  •         Сюжет, що визначає зміст навчальної діяльності;
  •         Навчальне завдання як ситуація з пізнавальними цілями, які досягаються в процесі гри;
  •         Ігровий матеріал(жетони, фішки, рулетка тощо) відповідно до правил гри.

Будь-яка гра відрізняється одна від іншої одним або кількома структурними компонентами. Наприклад, розрізняють ігри:

За кількістю учасників: індивідуальні: (ребус головоломка), і колективні(КВК, турнір, вікторина, «аукціон»)

  •         За часовим режимом: короткочасні( лото, чайнворд), і тривалі( «круглий стіл», «суд», «конференція»);
  •         За навчальним завданням( кількістю ігрових ситуацій): прості( лото, головоломка) і комбіновані( КВК, «казка») та іншими ознаками.
  •         Варіативність і кількість компонентів у структурі навчальної гри визначають її вид ( лото, кросворд, казка, прес-конференція тощо). Видів ігор досить багато. Вони об’єднуються за певними правилами у типи:
  •         Настільні;
  •         Змагальні;
  •         Рольові.

У настільних іграх провідну роль відіграють операційні правила, якими визначається ігрове завдання. Як ігровий матеріал можна використати креслення ( кросворд, чайнворд, літери тощо). Завдяки настільним іграм є можливість оригінальним способом закріпити отримані знання, додатково використати довідкову, науково-популярну літературу.

Значення для організму

C

Сl

I

K

F

Mg

P

Ca

O

Na

1. Входить до складу біомолекул

г

а

б

в

б

б

ф

у

р

д

2. Основний позитивно заряджений іон в організмі тварин

г

а

в

е

а

б

а

г

д

а

3. Основний компонент кісток і черепашок, бере участь у регуляції обмінних процесів

о

о

а

а

б

в

г

м

н

у

4. Негативно заряджений іон в організмі тварини

а

о

а

г

і

н

н

а

в

б

5. Головний внутрішньоклітинний

позитивно заряджений іон.

р

о

а

б

л

л

а

н

а

г

6. Входить до складу гормонів щитоподібної залози

м

о

л

б

н

а

н

і

н

б

7. Входить до складу зубів

л

а

л

б

о

н

а

н

і

а

8. Структурний компонент білків, нуклеїнових кислот, АТФ

і

н

а

о

у

і

б

н

а

в

9. Активізує діяльність ферментів, структурний компонент хлорофілу

н

о

п

р

с

і

б

в

г

д

10. Входить до складу води та біомолекул

о

в

р

с

т

ф

а

б

н

в

 КЛЮЧОВЕ СЛОВО: ГЕМОГЛОБІН

У рольових  іграх   на перший план ви­ходять організаційно-управлінські правила, основною функцією яких є спонукання  ігрового протиборства, зіткнення інтересів учасників, ство­рення ігрового конфлікту тощо. Як правило, на уроках біології відобра­жають реальні проблеми суспільства в екологічному та ін. аспектах. До цьо­го типу належать такі ігри, як «казка», «суд», «форум», «мандрівка» тощо. Дидактичне значення цих ігор поля­гає в тому, що засвоєння навчально­го матеріалу відбувається у процесі розв'язання навчально-ігрових за­вдань на основі імітації. Рольові ігри дають можливість отримати знання нетрадиційним способом, система­тизувати та узагальнити їх.

Рольові ігри сприяють розвитку ло­гічного мислення та аналітичних здіб­ностей учнів, учать самостійності прийняття рішень у різних ситуаці­ях. Вони посилюють інтерес до ви­вчення біології і сприяють кращому засвоєнню знань.

У змагальних навчальних іграх основ­ними є процесуальні правила, які зу­мовлюють характер ігрового процесу. Змагання включають такі види ігор, як вікторина, КВК, «аукціон» тощо. Цей тип ігор сприяє формуванню мотивації навчання біології, логіч­ного мислення, швидкого прийнят­тя рішень. Учнів будь-якого віку охо­плює бажання виграти, показати своє здібності й уміння з предмета. Ігро­вий матеріал надає ігровому процесу ймовірного характеру. Таким матері­алом може бути рулетка, конверти із запитаннями, комп'ютер як тоталі­затор тощо, які посилюють емоцій­не напруження, створюють ситуацію азарту, захоплення.

У результаті діяльність учнів активі­зується і відповідно урізноманітню­ється процес навчання.

Отже, ігрові правила в різних видах ігор дають можливість виділити їх типи.

Залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів, самостійності їх у розв'язанні поставлених навчаль­но-ігрових завдань ігри поділяють на класи:

  • репродуктивні;
  • частково-пошукові;
  • пошукові.

До класу репродуктивних належать такі типи ігор, за допомогою яких пі­знавальна діяльність школярів набуває відтворювального, виконавчого ха­рактеру. Процес пізнання відбуваєть­ся на основі певного зразка, інструк­ції, відповідно до якої діє учень. До них можна віднести настільні ігри та змагання, причому контроль і оціню­вання здійснюється не лише безпо­середньо учасниками гри, а й учите­лем та однокласниками. Практичне використання репродуктивних ігор полягає в тому, що вони дають мож­ливість за порівняно незначний час закріпити знання, виробити необхідні вміння та навички. Ці ігри можна ви­користовувати для повторення та уза­гальнення знань, закріплення вмінь перевірки і контролю знань.

Під час застосування частково-по­шукових ігор логічні операції шко­лярів ускладнюються, що сприяє не лише закріпленню отриманих знань, а й виробляє вміння застосовувати їх в інших ситуаціях.

Пошукові ігри спонукають самостій­ну, пізнавальну, а в деяких випадках і дослідну діяльність учнів. Завдяки таким іграм школярі розв'язують на­вчальні завдання шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків.

До частково-пошукових і пошукових належать рольові ігри, які можна про­водити на заняттях з формування но­вих знань, умінь і навичок, для повто­рення та узагальнення знань і вмінь, їх перевірки і контролю.

Отже, пріоритетність навчально-пі­знавальної діяльності й рівень само­стійності учнів (клас ігор), характер організації навчання (тип ігор) і ви­довий склад ігор (навчальна гра) да­ють можливість виділити ігрові фор­ми навчання і дати визначення цьо­го поняття.

Ігрова форма навчання — це спо­сіб організації навчально-пізнаваль­ної діяльності учнів на основі ігро­вої моделі.

Структурними компонентами ігро­вої форми є:

  • ігрова модель, яка визначає рам­ки гри і є вихідною базою, тобто в основі лежить вид гри;
  • спосіб організації навчання, або правила організації гри і навчан­ня, що визначають тип гри;
  • характер навчально-пізнавальної діяльності, що визначає клас гри.

Ігрова форма характеризується саме цими структурними компонентами. Ігрових форм не може бути безліч, а виділяється лише три: «дидактич­на», «семінар», дослідження».

                      Структура ігрових форм навчання

 

 

 

      Дидактична гра            Семінар                            Дослідження

 

 

 

    Репродуктивні              Частково-пошукові                     Творчі

                                                 та пошукові

 

 

 

      Настільні                     Змагальні                                  Рольові

 

 

 

 Кросворд, ланцюжок,          турнір, «аукціон»,                     «Казка»

   павучок, портртрет         вікторина, КВК,                        «конференція»,

                                            «Щасливий випадок»                 «концерт»

Ігрові форми навчання спрямова­ні на досягнення дидактичних цілей навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Якщо розглядати ігрову форму з погляду діяльності учнів на основі гри, матимемо справу з «дидактичною грою». Коли ж метою є результат або аналіз і вході ігрової діяльності пере­віряється його достовірність, то ма­ють місце такі ігрові форми, як «до­слідження» і «семінар».

Отже, розмежування понять «навчальна гра» й «ігрова форма навчання», визначення їх структурних компонентів дало можливість здійснити  класифікацію ігор і виділити ігрові форми. Це сприяє ефективному ви­користанню їх на уроках біології.

 

 

 

 

 

Висновки:

  1.       Під час гри створюються умови для спілкування учнів, виникає можли­вість проявити при цьому ті якості, які недоступні їм у повсякденному житті. Спілкування учнів у ігрових ситуаці­ях дає їм відчуття реальності, вносить іронію, гумор, знижує навантаження, одноманітність, посилює мотивацію до навчальної діяльності. При цьому в грі мотивація набуває цілого комп­лексу пізнавальних, естетичних, мо­ральних, соціальних спонукань, які по­требують від учнів прийняття рішень.
  2.       Спілкування в ігровій ситуації дозво­ляє учням не тільки дістати відповідну інформацію, але й за допомогою наслі­дування та запозичення співпережи­вання розвивати емоції, оволодівати моральними нормами поведінки.
  3.       Використання ігрових моментів на уроці сприяє: розширенню кругозору учнів,

стимулює пізнавальну активність учнів, учні використовують знання, вміння і навички на практиці; розвиває пам’ять, мислення, уяву, фантазію, творчі здібності тощо;

4. Виховують самостійність, комунікабельність, формують вміння співпрацювати в колективі, брати на себе відповідальність за прийняті рішення.

5. Застосування ігор на уроках дає змогу, стимулювати як пізнавальну, так і творчу активність учнів, пад час гри між учнями відбувається обмін знаннями і наявним практичним досвідом, створюється позитивний емоційний настрій, що сприяє більш ефективному вирішенні поставлених навчально-виховних завдань.

6. Застосування на уроках елементів ігро­вої діяльності дає можливість учням самостійно опрацьовувати нову на­вчальну інформацію в процесі прак­тичної (пошукової або творчої) дії. А це перші кроки виявлення серед учнів класу обдарованої дитини.

 

 

Література:

  1.       К.М. Задорожний, О.В. Суворова «Дидактичні матеріали». Видавнича група «Основа», 2006 р.
  2.       Педагогічна академія пані Софії,міні журнал. Видавнича група «Основа», 2005р.
  3.       Журнал «Біологія»
  4.       Інтернет ресурси.

1

 

doc
Пов’язані теми
Біологія, Інші матеріали
Додано
2 лютого
Переглядів
70
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку