Використання опорних схем і конспектів на уроках української мови

Про матеріал

Система освіти орієнтує сучасного вчителя на використання у роботі різноманітних технологій, які дають можливість оптимізувати, інтенсифікувати навчально-виховний процес. На даний час їх існує ціла низка, тому кожен педагог має змогу підібрати саме ті, які б сприяли ефективності навчання школярів, розвивали в них пізнавальну активність, стимулювали продуктивне мислення. Використання найрізноманітніших методів і методичних прийомів, як традиційних, так і нових, важливе на всіх уроках, адже вони сприяють формуванню цілісної особистості.

Перегляд файлу

Використання опорних схем і конспектів

на уроках української мови

$C:\Documents and Settings\Татьяна\Мои документы\Мои рисунки\картинки\gjhnb.png$ Методична розробка для вчителів – словесників

Використання опорних схем і конспектів

на уроках української мови

(методична розробка для вчителів – словесників)

На сторінках розробки розглянуто та систематизовано теоретичний матеріал з питання використання опорних схем та конспектів на уроках, узагальнено досвід видатних освітян з цієї проблеми, представлено власне бачення цього питання, а також вміщено опорні схеми для 5 класу, розробки і фрагменти уроків з використанням опорних схем і конспектів на уроках української мови в 5 класі.

Метою цієї розробки є розгляд доцільності та ефективності використання на уроках української мови опорних схем та конспектів у світлі підготовки школярів до ЗНО, а також прагнення допомогти вчителю урізноманітнити методику викладання мови і навчити учнів діяти творчо і самостійно, враховуючи індивідуальні особливості школярів.

Практичний матеріал розробки укладений згідно з вимогами програми, розробленої на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти ( постанова КМУ від 23.11. 2011 р.), і надає можливість учителю організувати навчальну діяльність згідно з метою та завданнями особистісно орієнтованого навчання.

Розрахований на вчителів-словесників та студентів філологічних відділень.

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………... 5

Розділ 1. Теоретичні основи використання опорних схем та конспектів у методиці викладання української мови……………............ ..............................7

Теоретичне підґрунтя , сутність методики Ю.С. Меженка……………...7
Мета , завдання та принципи даної технології…………………….….....9

Розділ 2. Використання опорних схем та конспектів на уроках……………...11

2.1. Обґрунтування доцільності використання опорних схем та конспектів на уроках української мови …………………………………………………..……11

2.2. Методичні ідеї використання опорних конспектів ………………..…… 13

2.3 Види роботи зі схемами на різних етапах уроку………….………..…….17

2.4. Вимоги до складання опорного конспекту …………………..………….. 17

2.5. Використання опорних схем на уроках різних типів…………………….19

2.6. Плюси використання даної технології…………………………….………34

Висновки………………………………………………………….……………..37

Використана література…………………………………………………….......38

Додатки……………………………………………………………………...… 39

Урок з теми «Фонетика №1 ………………………………………..……..…..39

Урок з теми «Фонетика» №2 ……….………………………………………….47

Уроки з теми «Повторення вивченого в початкових класах»………………..52

Урок №1 Тема. Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови. Українська мова – державна мова України…………………………..…52

Урок №2 Тема. Частини мови, основні способи їх розрізнення. Іменник. Велика буква і лапки в іменниках………………………………………………55

Урок №3 Тема. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників…………………………………………………………………….60

Урок №4 Тема. Числівник. Правопис числівників……………………..……..64

Урок №5 Тема. Займенник. Особові займенники……………………….…….67

Урок №6 Тема. Дієслово . НЕ з дієсловами. Правоп ис -шся, -ться у кінці дієслів………………………………………………………………………….…72

Урок №7 Тема. Правопис прислівників..............................................................76

Урок№8 Тема. Уживання прийменників і сполучників………………………79

Урок №9 Тема. Контрольна робота № 1 за темою «Повторення вивченого в початкових класах»( тести)……………………………………………………..82

Пам’ятка для учня ……………………………………………………….…… 85

Вступ

Знання лише тоді стають знаннями, коли вони набуті зусиллями своєї думки, а не пам’яті.

К.Ушинський

На пошук ефективних підходів до навчання учнів орієнтує й програма, розроблена на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти ( постанова КМУ від 23.11. 2011 р.), де зазначається про перегляд засад традиційного навчання української мови в загальноосвітній школі, переорієнтування його на формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє уміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності .

На даний час уроки мови мають бути зорієнтовані на розвиток в учнів аналітико-синтетичних умінь, умінь порівнювати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати, визначати причинно-наслідкові зв’язки. Всі ці уміння дадуть поштовх до формування у школярів комунікативної компетентності. Разом з тим, учнів варто вчити визначати головне і другорядне, проводити елементи дослідження, виявляти залежність явищ і фактів. Здобуті знання, уміння й навички у подальшому нададуть можливість школярам менше часу витрачати на засвоєння матеріалу. Отже, учителю варто так організувати навчальний процес, щоб учні могли узагальнювати та структурувати інформацію.

Крім того, кожен педагог стикається на уроках з проблемою участі в уроці всіх учнів. І я неодноразово переймалася питанням - як оживити урок, підтримати інтерес до предмета?

Одним із видів такої роботи може бути подання навчального матеріалу за допомогою опорних схем та конспектів .

Використання опорних схем та конспектів на уроках вважаю важливим моментом у моїй роботі. Чому я звернулася до цієї теми? На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня - це вміння кодувати великий обсяг інформації, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати новими способами діяльності, чого так не вистачає в сучасному, багатому великим об'ємом інформації світі.

Достатня кількість різного роду «підказок» гальмує як мовленнєвий розвиток, так і грамотність школяра і далі не розвиваються такі вміння як здатність самостійно мислити, виражати свої почуття, доводити свою точку зору.
Важко домогтися результатів при вивченні мови, якщо школярі не активні на уроках. Отже, у них пропадає мотивація до вивчення предмета, що веде до зниження якості знань.

Як допомогти дітям? Як полегшити сприйняття теоретичного матеріалу і сприяти швидкому його запам'ятовуванню, осмисленому і більш міцному? Як змусити їх мислити, розмірковувати, зіставляти і, більше того, самостійно робити певні висновки?

Свою роль учителя бачу в тому, щоб допомогти учням активізувати свою діяльність, формувати вміння використовувати теоретичні відомості на практиці.

Розділ 1. Теоретичні основи використання опорних схем та конспектів у методиці викладання української мови

Теоретичне підґрунтя , сутність методики Ю.С. Меженка

Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.

О.П.Довженко

Все нове - це добре забуте старе. Так ще на початку своєї педагогічної діяльності я, спільно з колегами вчителями-словесниками, зацікавилася методикою великоблочної подачі матеріалу, розробленої Ю.С. Меженком, і вирішила використовувати її на своїх заняттях.

Введення великих блоків теоретичного матеріалу здійснюється за допомогою опорних сигналів. Першим методику опорних сигналів застосував у своїй практиці В.Ф. Шаталов.

Опорний сигнал за В.Ф. Шаталовим - це «асоціативний символ, який замінює якесь смислове значення; він здатний миттєво відновити в пам'яті відому і раніше зрозумілу інформацію». Під опорним конспектом розуміється «система опорних сигналів, які мають структурний зв'язок і представляють собою наочну конструкцію, що заміщує систему значень, понять, ідей як взаємопов'язаних елементів».

_(35).jpg Продовжив використання опорних сигналів, схем і конспектів у своїй практиці український філолог Ю.С. Меженко, дослідження якого з питання використання опор на уроках української мови викликали зацікавлення у широкого загалу освітян.

Отже, зупинюсь докладніше на теоретичних засадах використання опорних схем та конспектів на уроках української мови.

$C:\Users\макс\Downloads\school0413.gif$ 1.2. Мета, завдання та принципи технології використання опорних схем та конспектів

Робити складне простішим – в усіх галузях знань найдієвіший результат…

Феофан Прокопович

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю , а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками та вмінням застосувати набуті знання на практиці.

Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і вчитель повинен прагнути дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулювати розвиток його пізнавальних можливостей, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати.

Мета, завдання та принципи технології використання опорних схем і конспектів на уроках відповідають усім вимогам сучасної педагогіки.

$C:\Users\макс\Downloads\photo_event_768_600.jpg$

Відповідно до поставленої мети головним завданнями використання технології опорних схем і конспектів є

забезпечити стислий виклад і зображення основних положень нового навчального матеріалу, чітке визначення основних його ідей;
навчити узагальнювати теоретичний матеріал і вичленовувати з нього найсуттєвіші факти;
об’єднувати в систему розрізнені поняття та явища;
виробити стійке вміння застосовувати набуті теоретичні відомості на практиці.

при вивченні нового матеріалу;

при повторенні і систематизації вивченого;
при підготовці до ДПА та ЗНО;
на уроці і вдома при виконанні домашнього завдання;
з цілим класом і при індивідуальному навчанні

наочно;
зручно: завжди під рукою необхідний теоретичний матеріал;
коротко і містко представлений матеріал з кожної теми;
показаний алгоритм дій при застосуванні правила;
легше запам'ятовується потрібний теоретичний матеріал.

використання на кожному уроці;
ускладнення схем з переходом до старшої школи;
самостійне складання схем та конспектів.

Привчаючись працювати з опорними схемами і конспектами з п’ятого класу , учні в старших класах самостійно складають схеми і легко запам’ятовують складні правила, що допомагає в підготовці до ЗНО, а також набувають стійких комунікативних навичок.

Розділ 2. Використання опорних схем та конспектів на уроках

2.1. Обґрунтування доцільності використання опорних схем та конспектів на уроках

Аргументи, до яких людина додумується сама, зазвичай переконують її більше, ніж ті, які прийшли в голову іншим.

І.Я. Франко

Використання опорних конспектів збільшує час активного мовлення учнів. За підрахунками педагогів середньостатистичний учень 7-11 класу активно говорить протягом 6-7 уроків перебування в школі всього 1,5-2 хвилин, а решту часу мовчить. Тобто діти йдуть до школи не навчатися, як часто тішаться їхні батьки, а мовчати. А час активного мовлення завдяки використанню опорних конспектів зростає через те, що учні відповідають, опираючись на конспект (схему), проговорюють про себе відповідь на питання, спілкуються в групах, ставлячи запитання колегам та даючи відповіді на їхні запитання.

Отже, використання опорних конспектів на уроках української мови сприяє:

розвиткові усної розмовної мови учнів, збільшенню активного часу спілкування дітей на уроці, формуванню комунікативних умінь;
формуванню вмінь викладати свої думки аргументовано, доказово, логічно, послідовно;
формуванню вмінь виділяти головне у навчальному матеріалі, генералізувати його і акцентувати увагу на засвоєнні головного;
навчанню учнів діяти за алгоритмом, послідовно, визначати наступні кроки у засвоєнні навчальних досягнень, поетапному їх формуванню;
швидкому сприйманню та засвоєнню навчального матеріалу через багаторазове його повторення у різних поєднаннях, зв’язках;
засвоєнню навчальних досягнень на початковому та середньому рівнях всіма без виключення учнями (а це є головною умовою подальшого успішного засвоєння тем, вивчення яких опирається на знання та уміння з даної теми);
формуванню почуття впевненості у власних силах, навичок роботи в групах.

Під час проведення уроків української мови варто використовувати такі опорні схеми, що містять головні теоретичні відомості і факти, об’єднують у систему розрізнені поняття та явища і подають їх учням у сконцентрованому вигляді, активніше включають зорову пам’ять. Це полегшує розумову діяльність, сприяє об’ємному і швидкому засвоєнню теоретичного матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування. Робота за схемами дає змогу забезпечити стислий виклад і зображення основних положень нового навчального матеріалу, чітке визначення основних його ідей, допомагає школярам зорієнтуватися у процесі самостійного вивчення окремих тем.

Навчання за опорними схемами та конспектами вимагає активної розумової діяльності учнів. Вони повинні володіти навичками сприйняття інформації, співвіднесення її з засвоєною, умінням виділяти головне, бачити велику тему в цілісному вигляді без схематизованого короткого конспекту досить важко. Схема являє собою прийом, який полегшує сприйняття теми та її розуміння.
Як відомо, у кожної людини працюють у різній мірі всі три механізми пам'яті: слухова, зорова, рухова.

І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується. При поясненні нового матеріалу за допомогою опорних сигналів працюють зорова і слухова пам'ять, причому спосіб запам'ятовування не механічний, а заснований на встановленні смислового розуміння сигналів. При відтворенні опорних схем як контрольному моменті засвоєння знань підключається рухова (моторна) пам'ять.

Опорні схеми , на мій погляд, не тільки урізноманітнюють форми проведення уроків, роблять їх такими, що легше запам’ятовуються , емоційними, а й розвивають логічне мислення учнів, сприяють глибокому і послідовному засвоєнню матеріалу, служать підмогою в практичній діяльності учнів для закріплення умінь і навичок, розвитку мовлення.

2.2. Методичні ідеї використання опорних схем та конспектів

Що користі в тому, що ти багато чого знав, раз ти не умів застосовувати твої знання до твоїх потреб.

Петро Могила

У своїй практиці я застосовую опорні схеми та конспекти. Їх використання сприяє чіткості викладу матеріалу, виділенню головного, його поетапному викладу. Опорні схеми та конспекти сприяють поглибленню знань: заставляють учнів краще думати, краще засвоювати матеріал.

В основі використання опорних схем та конспектів лежать дві важливі

методичні ідеї.

1. Під час відповіді учень завжди змушений подолати два важливих етапи одночасно:

визначити, що відповідати, в якій послідовності;
вибрати засоби викладу змісту завдання.

Унаслідок цього відповідь виходить повна, навіть у цьому випадку, якщо учень на початковому та середньому рівнях орієнтується у матеріалі. Використання опорної схеми або конспекту дозволяє значно зменшити перші труднощі і зосередити сили учня на подоланні других.

2. Відповідно до традиційної методики проведення уроку вчитель пояснює новий матеріал, закріплює його і дає домашнє завдання. Отже, до перевірки рівня засвоєння матеріалу на наступному уроці учень встигає тричі усвідомити матеріал. Практика показує, що цього недостатньо. Як же збільшити кількість повторень, щоб зберегти різноманітність його форм, і не втратити часу? Щоб учень засвоїв нову тему, розповідаю два рази, а складніші моменти декілька разів, щоб учні, виходячи з уроку все зрозуміли і повірили що зможуть повторити.

Вивчення теми уроку проходить таким чином:

1) пояснення нового матеріалу методом розповіді (опорної схеми ще немає);

2) коротке пояснення матеріалу із використанням опорної схеми;

3) після занотовування схеми в зошит , учні працюють в парі: один з них розповідає другому теоретичний матеріал за схемою,а потім – навпаки.

4) первісне закріплення матеріалу відбувається біля дошки. У залежності від теми учні виконують ті чи інші вправи, використовуючи картку – опору та проговорюючи теоретичний матеріал.

5) продовження роботи на закріплення в парах: учні отримують завдання, виконують його, перевіряючи один одного та проговорюючи теоретичний матеріал за схемою;

6) робота над опорною схемою вдома;

7) читання правила в підручнику;

8) запам’ятовування опорної схеми;

8) письмове відтворення опорної схеми на наступному уроці;

9) робота над карткою-контролем за опорною схемою.

Таким чином, зміст матеріалу проходить через свідомість учня вже не три, а дев’ять разів, причому у різних формах. Якщо врахувати, що слабо підготовленого учня вчитель опитає не зразу, а лише тоді, коли сам учень і учитель уже впевнені в позитивній відповіді, то для цих учнів кількість повторень буде ще більшою, а це значить, що вони також засвоять матеріал і зможуть виконати завдання на належному рівні.

На уроках застосовую різноманітні методичні прийоми використання опорних схем.

З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.
Новий навчальний матеріал пояснюю чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.
Після пояснення нового матеріалу з теми проводжу стисле пояснення конспективних слів та символів опорних схем.
Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит. Якщо опорна схема розмножена як роздатковий матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит.
Під час підготовки домашнього завдання учням рекомендується:
- відтворити зміст схеми, виконаної на уроці за підручником і звірити його з конспектом у зошиті;
- відтворити по пам’яті опорну схему. Батьки повинні співставити відповідь дитини з оригіналом, виконаним на уроці;
- наступного дня, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити опорну схему і повторити визначення понять.

Під час перевірки знань на уроці оцінка за письмове або усне відтворення опорної схеми залежить тільки від підготовки самих учнів.

Крім письмового відтворення опорної схеми необхідно постійно робити і усне опитування біля дошки.
На перших порах під час усних відповідей можна дозволяти учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.
Необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.
Перед початком вивчення чергової теми (параграфу) учням дається перелік основних питань, котрі повинні бути добре засвоєні. Тим самим у школярів створюється ясне уявлення про той навчальний мінімум, котрим вони повинні оволодіти в процесі вивчення теми. Крім того, ці питання сприяють чіткому тематичному контролю.

Як показує досвід, працювати з опорними схемами може кожен вчитель.

2.3. Види роботи з опорними схемами та конспектами

Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

Митрофан Довголевський

Під час роботи з опорними схемами і конспектами доцільно використовувати такі види роботи:

Оформлення в довідкові зошити опорного конспекту з теми (навчання правильному оформленню, вмінню виділяти головне).
2. Коментування учителем окремих фрагментів конспекту (пояснення схематичних позначень).
3. Повторення учнями вголос частин конспекту, правил, схем (навчання правильної мови).
4. Використання конспекту в процесі виконання практичних завдань (багаторазове звернення до схеми, конспекту; запам'ятовування без заучування).
5. Внесення учнем позначок і власних доповнень до опорного конспекту.
6. Запис по пам'яті всього опорного конспекту або його частин.
7. Навчання складання власних опорних конспектів, схем, алгоритмів при повторенні і систематизації вивченого матеріалу.

2.4. Вимоги до складання опорних конспектів

Істина є добром інтелекту.

Георгій Кониський

Опорний конспект – це навчальний матеріал кількох параграфів, між якими існує певний зв’язок, поданий у стислому вигляді за допомогою опорних сигналів.

У навчальному процесі опорні конспекти виконують такі функції:

допомагають сформувати у дітей повне уявлення про тему, вчать бачити їх цілісно;
є зразком стислої передачі матеріалу, завдяки чому дозволяють набагато збільшити його обсяг засвоєння на уроці;
сприяють розвиткові логічного мислення, монологічного мовлення, особливо усного;
вивільняють час для формування практичних умінь і навичок у процесі виконання різного роду вправ;
забезпечують вищу якість знань, їхню системність.

      Учні й самі   із задоволенням пробують складати опорні схеми, багато з них я використовую в роботі. З досвіду роботи знаю, що систематичне   і цілеспрямоване використання опорних схем на уроках мови здатне не тільки закласти певний рівень знань, а й добре розвиває пам'ять, мислення, увагу. Ці    якості   останнім   часом недостатньо   розвинені    у    більшості    учнів.
Вимога уникати в схемі зайвих слів, непотрібної інформації ні в якому разі не перешкоджає включенню в неї   матеріалу, що має важливе значення для засвоєння      поточної     навчальної   інформації, а також    відомостей,    які обов'язково стануть у нагоді в майбутньому.
До   складання   опорних конспектів   ставляться певні вимоги, з якими учні мають бути ознайомлені.

2.5. Використання опорних схем та конспектів на уроках різних типів

Знання, не народжені досвідом, матір'ю всякої достовірності, марні й повні помилок.

Леся Українка

Досвід роботи показує, що використання опорних схем є доцільним на всіх етапах уроку. Зупинюсь на використанні опорних конспектів під час уроку вивчення нового матеріалу, який умовно можна поділити на два етапи.

Перший етап – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу . Якщо на першому етапі учитель робить якісь записи, то вони мають бути ідентичні сигналам, які входять в опорний конспект.

Другий етап – повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом, збільшеним до розміру плаката або форми А-4, яка доступна кожному учню.

Мета повторного пояснення – стисло, доступно і в логічній послідовності відтворити уже відомі учням з попереднього етапу уроку вузлові питання теми, пов’язавши їх з опорним конспектом і наповнивши тим самим схему відповідним змістом. Для кращого запам’ятовування теоретичних відомостей робиться третє пояснення. За часом – це дві-три хвилини. Вичленовуються лише найважливіші моменти. Якщо у класі є учні, які не засвоїли матеріал і після третього пояснення, стислий виклад його повторюється. Під час пояснення опорного конспекту учні лише слухають. Записи робляться після повного засвоєння теми.

Теоретичний матеріал підручника і робота за опорним конспектом (переказування його) – це домашнє завдання на наступний урок.

На наступних етапах уроку робота за конспектами продовжується. Наприклад, після пояснення нового матеріалу урок починається з письмового відтворення опорних конспектів у зошитах зворотного зв’язку. Після цього на занятті робиться взаємоперевірка опорних конспектів і попереднє оцінювання їх якості у системі «учень-учень», робота в парах. Остаточну оцінку за опорний конспект виставляє вчитель.

Отже, на кожному з етапів уроку можливо інтенсифікувати процес навчання за допомогою опорних конспектів.

Так , наприклад, доречним буде використання схем і опорних конспектів при вивченні теми «Фонетика» . Починаємо складати схеми у 5 класі, а поглиблюємо і закріплюємо матеріал, що супроводжується опорними конспектами, у 10 класі . В 11 класі при підготовці до ЗНО ці конспекти стають у пригоді.

При вивченні теми «Звуки і букви. Голосні та приголосні звуки» у 5 класі під час пояснення нового матеріалу доречно використати опорну схему «ЗВУКИ»

Діти набагато краще запам’ятовують складні теоретичні відомості з фонетики, коли бачать перед очима конспект, мають можливість під час виконання вправ користуватися опорою. Під час вивчення у 5 класі теми «Чергування голосних і приголосних» користуюся відповідними схемами, які сприяють кращому розумінню та запам’ятовуванню.

Під час вивчення теми «Уподібнення приголосних звуків» у нагоді стане така схема:

Відповідність між звуками та буквами

Я - [йа] позначають два звуки :

Ю - [йу] - на початку слова [ йама]

Є - [йе] - після голосного [майак]

Ї - [йі] - після апострофа та знака м’якості [мйач]

[баре^ил^ʹйеф]

Я - ['а] позначають м’якість попереднього приголосного

Ю - ['у] і один голосний звук:

Є - ['е] - після приголосного звука [л'ал'ка].

Щ - [шч] [шчука]

Ь - [ ] [пен']

ДЗ - [дз] [дзеркало] АЛЕ: на межі префікса і кореня Д і З, Д і Ж

ДЖ - [дж] [джм'іл'] позначають два різні звуки

[в'ід звук],[в'ід жати]

НН - [н:] [знан':а]

Е - [ е^и] в ненаголошеній позиції

И - [и^е] [ве^иселка],[си^енен'кий]

О - [о^у] - якщо в наступному складі наголошений [у]

[зо^узул'а]

- ться - [ц':а] [л':ец':а]

- шся - [с':а] [од'агайес':а]

Даний конспект доречно застосувати на уроці вивчення теми «Відповідність між буквами та звуками» . У п’ятому класі діти стикаються з проблемою під час написання транскрипції слів, а опорний конспект допомагає тримати перед очима всі особливості транскрибування , що сприяє швидшому запам’ятовуванню матеріалу.

На уроках узагальнення вивченого теж доцільно використовувати опорні схеми та конспекти. Так у старших класах, а саме у 9-му , коли потрібно швидко відновити у пам’яті та систематизувати теоретичні відомості з курсу «Орфографія» під час підготовки до ДПА, стануть у пригоді наступні схеми – конспекти. Ці схеми використовую і в 5 класі на уроках вивчення нового матеріалу з поданих тем.

АПОСТРОФ

Тверда роздільна вимова

Після:

Б П В М Ф ;
Префікса /основи на тв. приг.
Іншомовні слова

Перед :

Я Ю Є Ї

Після:

Збігу двох кореневих приг.

( крім Р) !

М’якого приг.

Перед :

Я Ю Є Ї

після Д ,Т ,З, С, Ц , Л, Н, ДЗ;
перед О;
ськ, цьк, зьк, еньк, есеньк, ісіньк, юсіньк;
ньч, ньц ньк
льч, льє льк !

сьч, сьц ськ

ться

після Б П В М Ф Г К Х Ж Ч Ш Щ ;
в середині числівників;
після Н перед Ж, Ч ,Ш, Щ , НЬК !

ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ

ЗБІГ

ПОДОВЖЕННЯ

е́нн, а́нн, я́нн, и́нн

АЛЕ: шалений, коханий, жаданий, неждано-негадано, свячене, священик

ім. с.р. на -я !-стя, -ртя
ім. ІІІ відм. в О.в. !-стю,-ртю
лити
Зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню, попіддашшю

НН

Осн. ім. + -ан, -ян, -ин, -їн

СПРОЩЕННЯ

-ЗДН-

-ЖДН-

-СТН-

-СТЛ-

! АЛЕ:

Кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний, хворостняк, шістсот, шістнадцять, шістдесят, кістці, невістці, пискнути, вискнути
Іншом. слова на –т, -ст.

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ

Разом

Через дефіс

-і-

! екс-, віце-, міні-, максі-, унтер-, лейб-, фельд -

НЕНАГОЛОШЕНИЙ ГОЛОСНИЙ В КОРЕНІ СЛОВА

-Е-	-И-
спільнокореневе - е́ - - ере -, - еле – - еньк - , - есеньк - , - ечк – е і,	е и , а́ -ичк - - иця – - иво - , ! МАРЕВО

НАПИСАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ

И -

Після приголосних «9» перед приголосним, крім Й

(Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу) – «9»

І -

На початку слова;
Після приголосних, що не входять до «9»;
Перед голосним

Ї -

Після голосного

ПОДВОЄННЯ В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ

*Відбувається*	*Не відбувається*
Власні назви; - загальні назвивід власних; при збігу _ _	Загальні назви; АЛЕ:нетто,брутто,тонна,вілла, манна, ванна, мадонна, білль, булла, бонна, мірра, пенні, аннали,мулла, конфетті

НАПИСАННЯ ЧАСТОК НЕ, НІ

Разом –НЕ-	Окремо –НЕ-
Без НЕ не вживається; Синоніми ; НЕМОВ,НЕМОВБИ, НЕМОВБИТО,НЕНАЧЕБТО, НЕАБИХТО,НЕАБИЩО, НЕАБИЯКИЙ,НЕЗВАЖАЮЧИ НА	Дієслова, дієприслівники, числівники, займенники; Протиставлення; *Зовсім, аж ніяк, анітрохи, ніскільки*
Дієприкметник
Неполиті квіти	Квіти не политі; Не политі вчасно квіти
- Ні -
Разом	Окремо
Ні + займенник	Ні + + займенник; Ні багато ні мало

НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ

С-	Перед К, П, Т, Ф, Х ( КаФе «ПТаХ»)
З-	Перед іншими приголосними
РОЗ-, БЕЗ- ЧЕРЕЗ-	Завжди пиши З
ПРЕ-	При перебільшеній ознаці ( ПРЕ = ДУЖЕ)
ПРИ-	При наближенні, приєднанні або неповній дії
ПРІ-	ПРІРВА, ПРІЗВИЩЕ, ПРІЗВИСЬКО

НАПИСАННЯ ПІВ ЗІ СЛОВАМИ

ПІВ
РАЗОМ	Із загальними назвами
РАЗОМ з апострофом	Із загальними назвами перед я, ю, є, ї
ЧЕРЕЗ ДЕФІС	З ВЛАСНИМИ назвами

Пропоную схеми для використання на уроках у 5 класі.

З теми «Повторення вивченого в початковій школі» стануть доречними такі схеми:

ЧАСТИНИ МОВИ
САМОСТІЙНІ	СЛУЖБОВІ	ВИГУК
ІМЕННИК	ПРИЙМЕННИК
ПРИКМЕТНИК	СПОЛУЧНИК
ЗАЙМЕННИК	ЧАСТКА
ДІЄСЛОВО
ЧИСЛІВНИК
ПРИСЛІВНИК

ВІДМІНИ ІМЕННИКА

Ж.Р.

Ч.Р.

СПІЛЬНИЙ

-а, -я

ІІ

С.Р.

Ч.Р.

-о, -е, -є,

ІІІ

Ж.Р.

+ мати

ІV

С.Р.

-а, -я

Р.в. – ати, -яти

ЗАЙМЕННИК
ОСОБОВІ
І ОСОБА	ІІ ОСОБА	ІІІ ОСОБА
*Я, МИ*	*ТИ,ВИ*	*ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ*

ПРИЙМЕННИК	СПОЛУЧНИК
Вживається з іменниками	Поєднує однорідні члени речення, прості речення в складному
В, на, за, під, перед, від, з-за	А, але, і, та, й

Під час вивчення теми «Лексика» у 5 класі можна використати цю схему.

ЛЕКСИКА
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ
Спільнослов’янська	Власне українська		Запозичена
ЗА ВЖИВАННЯМ
Загальновживана		Вузьковживана
ЗА ВИКОРИСТАННЯМ
Неологізми		Застарілі слова(архаїзми, історизми)
ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Синоніми Схожі за значенням	Антоніми Протилежні		Омоніми Звучать однаково,мають різне значення

Вивчаючи тему «Синтаксис» у 5 класі, використовую такі схеми:

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Означення

який?

чий?

котрий?

Додаток

кого?чого?

кому?чому?

кого?що?

ким?чим?

на кому? на чому?

Обставина

Як?

Де?

коли?

куди?

звідки?

ЗВЕРТАННЯ

ВСТАВНІ СЛОВА

,….

…, , …

!....

, ….

… , ,….

…….. , .

На уроках з розвитку мовлення доречним буде використання схем, що містять відомості про текст, стилі та типи мовлення.

Отже, схема як засіб наочності в навчанні є не стільки ілюстрацією, яка дається паралельно з усним чи письмовим викладенням матеріалу, скільки ключем до вирішення практичних завдань, схема активізує не лише пізнавальну, але й розумову діяльність учнів, тим самим мотивуючи учня, роблячи його успішним .

Опорні схеми на уроках повинні стати постійними помічниками учнів, основою дружнього спілкування, імпульсом до активної, зацікавленої праці. Вони забезпечують роботу всього класу й швидке просування в навчанні всіх дітей. Як результат, на кожному уроці з’являється резерв часу, а отже, можливість виконати велику кількість різноманітних вправ на закріплення й повторення вивченого, а також на вироблення міцних умінь і навичок. Це дає змогу працювати на майбутні теми програми, здійснювати їх перспективне вивчення. Разом з цим, опорні схеми та конспекти подають дітям цілісну картину окремих розрізнених правил, допомагають тримати в пам’яті логічні зв’язки певного визначення, оскільки здебільшого опорні схеми мають характер алгоритму і слугують для практичного використання.

2.6. Плюси використання даної технології

Чим допоміг би нам розум, коли б ми не могли висловити власної думки?

Феофан Прокопович

Представлені опорні схеми і конспекти - результат довгої аналітичної роботи. Вони спрощують подачу матеріалу і в той же час:

систематизують знання;
узагальнюють накопичені знання;
істотно полегшують процес засвоєння складних теоретичних понять;
сприяють швидкому запам'ятовуванню матеріалу;
дисциплінують мислення;
допомагають найбільш ефективно використовувати невелику кількість уроків на вивчення теоретичного матеріалу у середніх і старших класах;
полегшують планування уроків, а також складання планів творів та рефератів.

Звичайно, схема, за своєю природою, узагальнює і спрощує теоретичний матеріал. Разом з тим, швидко мінливі обстановка і система навчання сучасного школяра, активне вторгнення в життя школи інформаційно - комунікативних технологій ставлять учителів - словесників перед необхідністю створення нових методик, що враховують цю нову реальність. Вважаю, що дана методика враховує сучасну реальність і здатна зробити урок максимально ефективним.

До плюсів використання опорних схем і конспектів можна віднести:

продуктивність;
підвищується успішність (активне опитування на уроці, більше хороших і відмінних оцінок), учні не бояться відповідати біля дошки;
учні здатні бачити головне, розвивати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати;
доступність;
освоєння досвіду доступно будь-якому вчителеві, кожному учневі;
знання та вміння, набуті при складанні опорних схем і конспектів, допомагають під час підготовки презентаційних матеріалів до навчально-дослідних робіт, при підготовці до ДПА та ЗНО.

Свого часу В.Сухомлинський давав поради учителеві: «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, неосмислене. Шлях до осмислення фактів, речей, явищ, до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, висновки) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодіння знаннями» . Саме керуючись цією порадою, потрібно активно впроваджувати у процес викладання української мови опорні схеми.

Таким чином, якщо вчитель на уроках української мови буде постійно використовувати опорні схеми, то це сприятиме проведенню багаторазового повторення матеріалу й водночас підводитиме дітей до узагальнення всієї теми. Також внаслідок систематичного застосування вищезазначених схем досягається економія навчального часу, активізується пізнавальна діяльність школярів. Опорні конспекти з певної теми спрямовані на розвиток учнівської пам’яті й мислення, що забезпечує високу ефективність засвоєння програмового матеріалу.

Висновки
Головна умова ефективності інтенсивного навчання – створення психологічного мікроклімату, оптимальна реалізація можливостей кожної дитини, доброзичливі взаємостосунки, підтримка один одного, віра в успіх кожного. Тільки за цієї умови використання опорних схем та конспектів стимулюватиме розвиток абстрактного мислення.

При такій організації роботи розвивається не тільки мислення, а й мова і пам'ять, тому що вони тісно пов'язані один з одним. Отже, свідомість знаходиться в безперервному розвитку.

Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

І найголовніше: вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Біда нашого шкільного навчання в тому, що частіше викладання базується на усному поясненні вчителем нового матеріалу, який важче засвоюється учнями. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться « згортати» і «розгортати» необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що, спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Альтшуллер Г.С. Робоча книга з теорії розвитку творчої особистості.

Частина 1.-Кишинів: МНТЦ «Прогрес», 1990. - 237с.

Ардашаєва Л. Є. Опорні схеми й конспекти на уроках російської мови та літератури. // Інтернет-журнал "Ейдос". - 2010. - 19 березня.

Брандесом Р.Ф. Про творчу активність учня на уроці . - Челябінськ, 1988.

Гумільов Л.Н. Пошуки вигаданого царства. - М., 1970. - С. 347-348.

Міжнародний конкурс вчителів. Збірник матеріалів 1-го пед.семінара. "Артек", 2000. - 68с.

6. Конспекти Ю.С. Меженка http://uznajka.com/view_post.php?id=97

Конспекти уроків з теми «Фонетика»

Конспект уроку з української мови, 5 клас

Тема. Склад. Наголос. Правила переносу частин слова

Мета:

- поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова;

- розвивати усне і писемне мовлення ;

- виховувати мовленнєву культуру учнів.

Тип уроку: формування вмінь і навичок

Наочність: ілюстрації до тексту, слайди презентації, опорні схеми

Основні методи і прийоми: бесіда, пояснювально-ілюстративний метод, спостереження і аналіз мовних явищ, робота з підручником та опорними схемами

Хід уроку:

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Бесіда

- Пригадайте, яка була тема минулого уроку?

- Яка особливість вимови приголосних звуків, позначених двома однаковими буквами?

2. Робота біля дошки.

(Пояснення написання слів з подвоєними буквами, транскрибування поданих слів)

(транскрибують біля дошки)

3. Повторення теоретичного матеріалу за опорними схемами

- Давайте ще раз визначимо відповідність між звукам і буквами. ( опорна схема )

Відповідність між звуками та буквами

позначають два звуки :

Я - [йа]

Ю - [йу] - на початку слова [ йама]

Є - [йе] - після голосного [майак]

Ї - [йі] - після апострофа та знака

м’якості [баре ^Ил'йеф],[мйач]

Я - ['а] позначають м’якість попереднього

Ю - ['у] приголосного і один голосний звук:

Є - ['е] - після приголосного звука [л'ал'ка].

Щ - [шч] [шчука]

Ь - [ ] [пен']

ДЗ - [дз] [дзеркало] АЛЕ: на межі префікса і

ДЖ - [дж] [джм'іл'] кореня Д і З, Д і Ж позначають

два різні звуки [в'ід звук] [в'ід жити]

НН - [н:] [знан':а]

Е - [ еи] в ненаголошеній позиції

И - [ие] [ве ^Иселка],[си ^Енен'кий]

О - [оу] - якщо в наступному складі

наголошений [у] [зо ^Узул'а]

ться - [ц':а] [л':ец':а]
шся - [с':а] [од'агайес':а]

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Бесіда

Буває так, що коли ми пишемо – ціле слово не поміщається в рядку. Що тоді ми робимо? Ми намагаємося перенести його частину в інший рядок. Що для цього потрібно зробити? (поділити слово на склади)

Поділивши слово на склади, його легко перенести з рядка в рядок.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда

- Пригадайте, що таке склад? (частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря).

- Складання на дошці опорної схеми 1

ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Для того, щоб перенести частину слова, недостатньо вміти поділити його на склади — треба ще й знати правила переносу.

- Прочитаймо віршик-загадку про перенос частин слова. (шо-ко-лад)

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розвиток комунікативних вмінь. Бесіда за змістом соціокультурної теми.

Прочитаймо речення.

Про яку пору року можна так сказати? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «зима»? (складання асоціативного куща).

- Яку б погоду ви зараз хотіли побачити за вікном?

- Ну що ж, давайте у нашій уяві спробуємо відтворити образ сніжної зими. Прослухайте віршик про зимову красу. Закрийте очі, уявіть сніжну зиму…з неба повільно летять пухнасті сніжинки… Уявили? Слухайте…

2. Виразне читання вірша вчителем

3. Обмін враженнями. Бесіда за змістом вірша.

$C:\Documents and Settings\Татьяна\Мои документы\Мои рисунки\картинки\gjhnb.png$ - Які враження викликав у вас цей віршик? Що ви собі уявили?

(прийом « усне малювання»)

4. Робота над мовним матеріалом

- Прочитайте виділені у вірші слова, запишіть їх у зошити і поділіть на склади

(де-ре-ва; сріб-лом; зем-ля…) .

Визначіть кількість складів у кожному слові?

Від чого залежить кількість складів у слові? (від кількості голосних звуків у слові)

- Підкресліть відкриті склади однією рискою, а закриті — двома рисками.

5.Спостереження і аналіз мовних явищ

$C:\Documents and Settings\Татьяна\Мои документы\Загрузки\00 r227\37.png$

Формулювання учнями правил переносу. Ми вже сказали, що слова на письмі переносять із рядка в рядок за складами. При переносі частин слова слід додержуватись певних правил. Давайте спробуємо сформулювати ці правила.

(на дошці опорна схема «Правила переносу частин слова»)

Правила переносу частин слова

Отже, сформулюйте перше правило:

односкладне слово з одного рядка в інший не переноситься.

- Чи можна їх при переносі слова розривати буквосполучення ДЖ, ДЗ? (хо-джу, ґу-дзик). Буквосполучення йо, ьо НЕ МОЖНА розривати, якщо вони позначають 1 звук. Якщо ж дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх розривати можна: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний)

- Як би ви перенесли слова бур’ян, низько?

Сформулюймо правило: при переносі апостроф і м’який знак не відокремлюються від попередньої букви: бур’-ян (а не бур-’ян), низь-ко (а не низ-ько).

6. Читання правила у підручнику

- А зараз, прочитаймо правила переносу частин слова, що подані у підручнику .

- Яке правило ми не назвали? Прочитайте ще раз це правило.

- А якого правила, серед тих які ми назвали, немає у підручнику? (Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви)

7. Виконання тренувальних вправ

- Ну що ж, давайте перевіримо, як ви зрозуміли правила переносу частин слова. Завдання: списати слова, поділяючи їх на склади для переносу. Закриті склади підкреслити. Зразок. Фі/ал/ка.

Завдання: Прочитати вголос слова, правильно наголошуючи їх. Зверніть увагу на те, чи з однаковою силою голосу вимовляються склади у словах.

- Усно поділіть слова на склади. Чи всі склади вимовляються з однаковою силою голосу? Чи є у словах склади, які вимовляються сильніше від інших?

- Вимова одного складу з більшою силою називається…? (НАГОЛОС)

- Як називається склад на який падає наголос? Як називаються всі інші склади? (ненаголошені)

Складання опорної схеми 2.

В українській мові наголос рухомий. Як ви це розумієте?

Виконаймо наступну вправу і дізнаємось чи правильно ви думаєте.

Завдання: Прочитайте пари слів. Простежте, на який склад у кожній парі слів падає наголос. Чи змінюється місце наголосу при зміні форми слова?

- Чи змінюється місце наголосу при зміні форми слова? Отже, що значить «рухомий наголос»? (може змінювати своє місце залежно від форми слова)

8. Визначення ролі наголосу у слові

- Як ви вважаєте , яка роль наголосу у слові?Щоб відповісти на це питання, перевірити чи вірні ваші міркування, виконаймо завдання

Отже, скажіть, яка ж роль наголосу у слові? (може змінювати значення слова). Доведіть, що в українській мові значення слова може змінюватись залежно від місця наголосу.

VІІ. ПІДСУМОК

Узагальнююча бесіда за опорною схемою ( Схема розроблена Т.Н. Ситниковою ,

http://uznajka.com/view_post.php?id=97 )

- Підведемо підсумок. Чи все ви зрозуміли на уроці?

- Назвіть правила переносу частин слова. Наведіть приклади.

- Яка роль наголосу у словах? Що він допомагає зробити? (допомагає зрозуміти значення слів)

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

- Відкрийте щоденники, запишіть домашнє завдання: правила переносу ( за опорною схемою) , творче завдання: скласти казку «Подорож країною Складів»

IХ. ОЦІНЮВАННЯ

Конспект уроку з української мови, 5 клас

Тема. Співвідношення звуків і букв. Алфавіт

Мета : поглибити знання учнів про звуки і букви, алфавіт; вчити правильно вимовляти голосні й приголосні звуки, а також грамотно передавати їх на письмі; розвивати вміння й навички визначати звукове значення букв Я, Ю,Є,Ї; прищеплювати учням любов до мови.

Обладнання: схеми, ілюстрації, підручник, тексти диктанту.

Хід уроку:

І. Організаційний момент та мотивація навчання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Самостійна робота

Користуючись опорною схемою (див. додаток 1 до уроку),

виконати наступні завдання:

Завдання 1: підкреслити приголосні, що мають парні м’які:

Завдання 2: дібрати до поданих глухих звуків парні дзвінкі:

Евристична бесіда з учнями

У чому полягає відмінність між звуком і буквою?
Скільки звуків в українській мові? Скільки голосних? Скільки приголосних?
А скільки букв в українському алфавіті?
Чому ж існує така розбіжність: 33 букви і 38 звуків?

Висновок учителя: це питання і є темою нашого сьогоднішнього уроку.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Опрацювання теоретичного матеріалу підручника
Створення опорних схем на дошці вчителем

Пояснення і проговорення схем учнями
Запис схем у зошити
Творча робота .

Завдання: доповнити схеми власними прикладами

«Створи пару»

Дібрати до слів їхній звуковий запис, утворити пари.

«Утвори нове слово»

Завдання: змінюючи першу літеру, утворити нове слово

Відтворити на письмі вірш Шевченка, вставивши пропущені голосні

Самостійна робота.

Записати речення фонетичною транскрипцією. Виписати слова, в яких звуків більше, аніж букв.

«Дешифровщик»

Завдання: за допомогою алфавіту розшифрувати слова ( цифра – це номер букви в алфавіті) . Скласти з цими словами речення

V. Рефлексія

- Чи буває розбіжність між вимовою та написанням слова?

- Який звук позначають букви Я, Ю, Є , Ї?

- Для чого потрібно добре знати алфавіт?

Оцінювання.

VI. Домашнє завдання .

Користуючись опорними схемами, затранскрибувати перший стовпчик вірша Василя Симоненка «Лебеді материнства»

( підручник «Українська література», 5 клас)

Конспекти уроків до теми «Повторення вивченого в початкових класах»

за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

Урок №1

Тема. Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови. Українська мова – державна мова України.

Мета: надати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль мови в Українській державі; розвивати навички аналітичного та логічного мислення; виховувати пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, аудіо – та відеозаписи, мультимедійний проектор, презентація «Місце української мови в Українській державі»

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Організаційний момент. Привітання.
Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Обговорення епіграфу уроку.

Показ презентації «Місце української мови в Українській державі»
Бесіда з учнями.

Яка роль мови в суспільстві? Щоб відповісти на це питання, уявіть собі, що люди втратили мову. Що б тоді сталося з кожною людиною і суспільством?

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Робота з текстом

Прослухати текст. З’ясувати, про що йдеться.

Чи можна визначити ставлення автора до предмета мовлення?

У чому це виражається?

Завдання. Виписати в зошити, як автор називає мову, звертається до неї.

З чим порівнює автор мову?

Моделювання мовленнєвих одиниць

Для багатьох поетів і письменників мова — золотоносна ріка, що виблискує на хвилях поетичних рядків, прозових творів, пере-ливаються в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі.

Уявіть себе митцем слова й доберіть 5–6 образних визначень до слова мова.

Зразок

Мова — неоціненний діамант.

Мова — найбільший скарб народу.

Мова — ... .

«Мозковий штурм»

Шляхом висунення власних версій і гіпотез п’ятикласники усвідомлюють зміст понять «рідна мова», «національна мова», «державна мова».

Ознайомлення учнів зі статтею 10 Конституції України

Навчальне редагування тексту.

Завдання. Поділити текст на речення, визначити головну думку. Записати виправлений текст, додавши до нього заголовок.

6.Творча робота .

Завдання. Записати прислів’я,додавши пропущені слова.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Мікрофон»

- Яке значення української мови в житті нашого суспільства?

- Як ви розумієте роль української мови як державної в Україні?

VI. Домашнє завдання.

Дібрати 4-5 афоризмів про українську мову.

Урок № 2

Тема. Частини мови, основні способи їх розрізнення. Іменник. Велика буква і лапки в іменниках.

Мета: повторити з учнями найважливіші відомості про частинимови, зокрема про основні граматичні особливості іменників і правопис великої букви й лапок в іменниках; фомувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання іменників різних форм у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові п’ятикласників, виховувати любов до осінньої природи та народних звичаїв і прикмет.

Тип уроку: повторення набутих знань

Обладнання: опорні схеми, зошити, презентація до уроку

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Організаційний момент. Привітання.
Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Робота з опорною схемою.

ЧАСТИНИ МОВИ
САМОСТІЙНІ	СЛУЖБОВІ	ВИГУК
ІМЕННИК	ПРИЙМЕННИК
ПРИКМЕТНИК	СПОЛУЧНИК
ЗАЙМЕННИК	ЧАСТКА
ДІЄСЛОВО
ЧИСЛІВНИК
ПРИСЛІВНИК

Бесіда з учнями за опорною схемою.

Які ви знаєте частини мови?
На які групи поділяються всі частини мови?
Які з них належать до самостійних?
Які з них службові?

Робота з опорною схемою 2.

За допомогою чого ми розрізняємо частини мови?
На які питання відповідають самостійні частини мови?
Які граматичні категорії мають іменник? Прикметник? Дієслово?

ІІІ. Відпрацювання практичних завдань на основі повторення вивченого

Вибірковий диктант

Завдання. Виписати в три колонки: іменники, прикметники, дієслова.

Вибірковий самодиктант

Завдання. Знайти в тексті іменники, виписати їх, визначити власні і загальні назви, назви істот і неістот.

3. Робота в зошитах

Спишіть. Підкресліть іменники, визначте рід, число, відмінок , відміну іменників.

4.Лінгвістична гра «Склади слово» ( Робота в групах)

Завдання1. За наведеним зразком скласти із букв одного іменника інші іменники.

Соловейко – соло, коло, воло, колеса…..

І група : Ластівка –

ІІ група : Листоноша -

ІІІ група : Братерство -

Завдання 2.

Скласти нові слова з перших складів першого слова, других – другого, третіх – третього. Скласти з ними речення.

І група : вухо, калина, спідниця.

ІІ група : сокіл, дорога, виделка.

ІІІ група : мистецтво, вилити, вивчати.

Спишіть текст. Випишіть іменники — власні назви, поясніть уживання великої літери.

Поясніть, у чому полягає відмінність між написанням іменників — власних назв та іменників — загальних назв.

6. Пояснювальний диктант

Завдання. Пояснити вживання великої літери і лапок в іменниках.

IV. Рефлексія

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Що називається іменником?

2. На які питання відповідає?

3. Яку синтаксичну роль виконує?

4. Назвіть відомі вам морфологічні ознаки іменників.

5. Розкажіть про вживання великої літери і лапок в іменниках.

6. Яке значення мають іменники у мовленні людини?

V. Домашнє завдання

Запишіть 5-6 речень, у яких вживаються іменники - власні назви, що пишуться в лапках.

Урок №3

Тема. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників

Мета: повторити з учнями найважливіші відомості про прикметник як частину мови, зокрема про основні граматичні особливості прикметників і правопис голосних у відмінкових закінченнях прикметників; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прикметники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання прикметників різних форм у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до колискової, материнської пісні.

Тип уроку: повторення набутих знань.

Обладнання: зошити, опорні схеми, презентація до уроку

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з опорною схемою

ІІІ. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого.

Робота над зв’язним висловлюванням (виразне читання тексту вголос) Завдання. Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Переказати його стисло. Чи пам’ятаєте ви колискову пісню, що співала вам мама?

Виписати прикметники. Пояснити, яку роль відіграють вони у реченні, тексті? Усно дібрати до кожного іменника спільнокореневий прикметник

Вибірковий самодиктант.

Завдання . Виписати прикметники, визначити рід, число, відмінок.

Дослідження – коригування

Завдання. Відредагувати словосполучення. Визначити головне і залежне слова в них. Указати на рід і відмінок. Обґрунтувати свою думку.

Творче завдання

Завдання. Провідміняти словосполучення

Виділити закінчення прикметників. Використовуючи подані слова, скласти два-три речення, пов’язані між собою. Підкреслити іменники та прикметники.

«Встав потрібну букву»

Завдання. Вставте потрібний голосний у закінчення прикметників.

Завдання. Дібрати з довідки прикметник, поставити його в потрібну форму, визначити відмінок.

Слова для довідок: осінній, сивий, рідний, чужий, співучий, голосистий, бистрокрилий, теплий, скошений, лютий.

V. Систематизація й узагальнення знань

1. «Мікрофон» . Дати відповіді на запитання:

1. Що називається прикметником?

2. На які питання відповідають прикметники?

3. Яку синтаксичну роль виконують?

4. Назвіть відомі вам морфологічні ознаки прикметників.

5. Розкажіть про вживання голосних відмінкових закінченнях прикметників.

VI. Домашнє завдання. Написати повідомлення на лінгвістичну тему

« Прикметник як частина мови»

Урок №4

Тема. Числівник. Правопис числівників.

Мета: повторити з учнями найважливіші відомості про числівник як частину мови, зокрема про основні граматичні особливості числівників і їх правопис; формувати загально пізнавальні вміння знаходити числівники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання різних числівників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до свого колективу, сприяти збагаченню словникового запасу п’ятикласників засобами народної творчості.

Тип уроку: повторення набутих знань.

Обладнання: зошити, опорні схеми, презентація до уроку

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з опорною схемою

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою

і завданнями уроку

ІІІ. Виконання системи творчих завдань на основі

повторення вивченого

Бесіда за опорною схемою

1. Що називається числівником?

2. На які питання відповідає числівник?

3. Які має розряди за значенням?

4. Яку синтаксичну роль може виконувати числівник?

ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого.

«Четвертий зайвий»

1)Чотири, один, п’ятірка, шостий.

2) Ходять, п’ять, сидять, стояти.

3) Восьмий, далекий, восьмиповерховий, давній.

4) Два, двійня, двійка,дворіччя.

5). Сорока, рушниця, мішок, сорок.

6) Бігти, червоніти, їсти, п’ятий.

7). Дев’яносто, сто, двадцять, другий.

Завдання. У виділених словах пояснити вживання апострофа. З одним з числівників скласти речення

«Заміни числівник»

Завдання. Замінити кількісні числівники порядковими. Скласти і записати 2-3 словосполучення з утвореними числівниками.

Перепишіть прислів'я та загадки, замінивши цифри словами. Випишіть числівники, вкажіть їхні відмінки, поясніть правопис.

Моделювання речень

Завдання. Прочитати. Утворити з кожної групи слів речення, поставивши слова в потрібній формі.

Завдання з розвитку культури мовлення

Як правильно сказати:
- «Скільки зараз годин?» чи «Котра година?» («Котра година?»)
- «Зараз година ночі» чи «Зараз перша година ночі» («Зараз перша година ночі»).
- «Сім годин» чи «Сьома година»?

7.Конструювання зв’язного висловлювання

Завдання . Скласти діалог з теми «Мій розпорядок дня», використовуючи числівники.

V. Систематизація й узагальнення знань

1. «Мікрофон» .

Дати відповіді на запитання:

1. Що називається числівником?

2. На які питання відповідають числівники?

3. Яку синтаксичну роль виконують?

VI. Домашнє завдання. Написати повідомлення на лінгвістичну тему

« Числівник як частина мови»

Урок № 5

Тема. Займенник. Особові займенники.
Мета: повторити вивчене в початкових класах про займенник як частини мови, зокрема його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; проконтролювати вміння дітей знаходити займенник у тексті, удосконалювати вміння розпізнавати частини мови за загальним значенням, питаннями;
розвивати логіку, мислення, мовлення, уміння узагальнювати і систематизувати;
виховувати повагу до родовідної пам’яті.

Тип уроку: систематизація й узагальнення вивченого.

Обладнання: опорні схеми «Особові займенники»; вирази для вправи «Говоримо правильно»; підручники, комп’ютерна презентація із завданнями, ребус «Займенник», кросворд «Відгадайко».

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

Розгадавши ребус, ви дізнаєтесь тему нашого сьогоднішнього уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з опорною схемою

ЗАЙМЕННИК
ОСОБОВІ
І ОСОБА	ІІ ОСОБА	ІІІ ОСОБА
*Я, МИ*	*ТИ,ВИ*	*ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ*

Бесіда за опорною схемою

1. Що називається займенником? Чим він відрізняється від інших час-

тин мови? На які питання відповідає займенник?

3. Які граматичні ознаки характерні для займенника?

4. Які розряди займенників ви знаєте? Навести приклади.

5. Яку синтаксичну роль може виконувати займенник?

ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого.

Прочитайте вірш. Випишіть із нього займенники, зазначивши відмінок.
                  Вовки
—   Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?
—   Ох! За мною через став
Аж сто вовків гналось!
—   Бог з тобою!.. Сто вовків!
Та б село почуло!
—   Та воно, пак, і не сто,
А п'ятдесят було!
—   Та й п'ятдесят диво в нас...
Де б їх стільки взялось?
—   Ну, Іванцю! Нехай так,
Але десять гналось!
—   Та і десять не було!
Знать, один усього?
—   А як один? Аби вовк!
Страшно і одного...
—   А може, то і не вовк?
—   А що ж то ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.
        (С. Руданський)

Здогадалися, кого злякався герой вірша? Відповідь вам допоможе знайти загадка.

Спишіть текст, підкресливши займенники. Визначте, якими членом речення вони виступають .

«Коректори»

Завдання. Перепишіть. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку.

Творчий диктант

Завдання.Прочитати текст. Дібрати заголовок. Визначити тип мовлення. Який іменник повторюється дуже часто? Чи можна його замінити? Записати під диктовку відредагований текст.

Робота в групах.

Завдання. Дослідити текст,знайти в ньому займенники, визначити особу і число.

І група .

ІІ група.

ІІІ група.

V. Систематизація й узагальнення знань

«Мікрофон»

То для чого в мовленні вживають займенники?

VI. Домашнє завдання. Написати казку «В країні Займенників»

images (1).jpg Урок № 6

Тема. Дієслово . НЕ з дієсловами. Правоп ис -шся, -ться у кінці дієслів

Мета: повторити найважливіші відомості про дієслово як частину мови, зокрема про основні граматичні особливості дієслів і їх правопис; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити й розрізняти дієслова в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання дієслів у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до народної пісні.

Тип уроку: повторення набутих знань.

Обладнання: зошити, опорні схеми, презентація до уроку

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з опорною схемою

Бесіда за схемою

1.Що таке дієслово?

2. На які питання відповідає ця частина мови?

3. Яка форма дієслова називається неозначеною?

4. Як пишеться не з дієсловами? Навести приклади

5. Як визначити дієвідміну дієслова?

ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого.

Прочитайте вірш. Випишіть із нього дієслова, утворіть від кожного неозначену форму за зразком.
Зразок. Діє — діяти.

Спишіть текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у формі минулого часу. Визначте рід і число дієслів.

Виберіть і запишіть дієслова тільки в неозначеній формі. Поясніть, як утворюється неозначена форма (інфінітив).

Розподільний диктант.

Завдання. Випишіть слова у дві колонки за дієвідмінами.

Спишіть прислів'я, розкриваючи дужки. Поясніть правопис дієслів.

Списати текст, підкреслити дієслова, визначити дієвідміну.

V. Систематизація й узагальнення знань

«Мікрофон»

То для чого в мовленні вживаються дієслова?

VI. Домашнє завдання. Написати власне зв’язне висловлювання з використанням дієслів на тему «Як я допомагаю мамі».

www.to42.rosreestr.ru.gif

Урок №7

Тема. Правопис прислівників

Мета: повторити найважливіші відомості про прислівник як частину мови, зокрема про основні граматичні особливості прислівників і їх правопис; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання прислівників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові п’ятикласників.

Обладнання: зошити, опорні схеми, презентація до уроку.

Тип уроку: повторення набутих знань.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з опорною схемою

Бесіда за схемою.

Яка частина мови називається прислівником? Наведіть приклади

2. З якою частиною мови найчастіше зв'язані в реченні прислівники?
3. Якими членами речення бувають прислівники?

ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого.

Випишіть прислівники, поставте до них питання.

Робота в парах на «Прислівниковому» колесі огляду

Файл:4 11 1.jpg

«Коректори»

Завдання. Спишіть текст, розкриваючи дужки.

Складання усних зв’язних висловлювань.

Завдання. Придумайте продовження до тільки що записаної легенди.

Творче завдання.

Прочитати. Дібрати прислівники, протилежні за значенням. Пояснити їх написання.

Моделювання прислівників

Завдання. Від поданих слів утворити прислівники. Два-три прислівники, ввести їх в речення. Визначити синтаксичну роль

V. Систематизація й узагальнення знань

- Яка частина мови називається прислівником?

- Що означають прислівники?

- Чи можна побудувати текст без прислівників?

VI. Домашнє завдання. Написати лінгвістичну казку «Королівство Прислівників»

Урок №8

Тема. Уживання прийменників і сполучників

Мета: повторити з учнями найважливіші відомості про службові частини мови, зокрема про основні граматичні особливості прийменників і сполучників та їх правопис; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прийменники і сполучники в текстах; розвивати творчі вміння використання прийменників і сполучників у власних висловлюваннях;за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до України та повагу до її звичаїв і традицій.

Обладнання: зошити, опорні схеми, презентація до уроку.

Тип уроку: повторення набутих знань.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з опорною схемою

ПРИЙМЕННИК	СПОЛУЧНИК
Вживається з іменниками	Поєднує однорідні члени речення, прості речення в складному
В, на, за, під, перед, від, з-за	А, але, і, та, й

Бесіда за опорною схемою

1. Чим відрізняються службові частини мови від самостійних?

2. Для чого служать службові частини мови в реченні (тексті)?

3. З якою частиною слова можуть бути співзвучні прийменники? На-

ведіть приклади.

4. Яку роль у мовленні виконують сполучники?

ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого.

Спостереження над мовним матеріалом

Завдання. Прочитати. Про який обряд розповідається в цьому тексті? Що ви

про нього знаєте? Переписуючи текст, підкреслити прийменники

і сполучники. Пояснити їх правопис.

2. Дослідження-реконструювання тексту

Завдання. Прочитати легенду. Визначити тему, мету, стиль тексту. Замість крапок вставити потрібні прийменники і сполучники. Скористатися до-

відкою. Виділити голосом найважливіші слова. Подумати і сказати:

«Що символізує лелече гніздо?»

Довідка: у, на, з, якщо, і, щоб, в, над, що, а, то.

Переписати речення, розкриваючи дужки. Прийменники підкреслити. Префікси виділити.

4.Переписати, на місці крапок уставляючи сполучники. Пояснити вживання ком.

5. Лінгвістична гра «Четвертий зайвий» ( робота в групах)

Завдання І групи. Із кожного ряду прийменників виписати той, що відрізняється від інших правописом. Пояснити свій вибір.

Завдання ІІ групи. Подумати й назвати зайве слово, указавши на те, якою частиною мови воно є. Відповідь обґрунтувати.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Дати відповіді на запитання:

1. Чим відрізняються службові частини мови від самостійних?

2. Для чого служать службові частини мови в реченні (тексті)?

VІ. Домашнє завдання

Скласти й записати речення зі словами угору, у гору; напам’ять,

на пам’ять. Визначити синтаксичну роль поданих слів у складених реченнях. Пояснити правопис.

Урок №9

Тема. Контрольна робота № 1 за темою «Повторення вивченого в початкових класах»

( тести)

Мета уроку:

оцінити рівень навчальних досягнень п’ятикласників з розділу «Повторення вивченого в початкових класах»; з’ясувати можливі недоліки в ході повторення;здійснити перевірку здатності учні сприймати на слух незнайомі висловлювання, розуміти зміст та відрізняти частини мови.

Обладнання: зошити, картки з завданнями.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

ІІІ. Виконання контрольної роботи

Завдання І.

Виберіть правильну відповідь.
1.    У якому рядку всі слова — іменники:
а)    рух, завдання, бігати;
б)    дія, молодий, життя;
в)    звертання, сміливість, читання?

2.    У якому рядку всі іменники належать до назв неістот:
а)    птах, листя, вітер;
б)    книга, хата, осінь;
в)    яблука, груші, садівник?

3.    На які групи поділяються всі частини мови:
а)    на самостійні та службові частини мови;
б)    на головні і другорядні частини мови;
в)    на самостійні та службові частини мови, вигуки?

4.    У якому рядку перераховано всі службові частини мови:
а)    іменник, сполучник, прикметник;
б)    сполучник, прийменник, частка;
в)    займенник, частка, сполучник?

5.    Закінчіть речення:
Прикметник — це самостійна частина мови, яка... .
а)    виражає ознаку предмета і відповідає на питання
який? яка? яке? які?;
б)    виражає предмет і відповідає на питання хто? що?;
в)    виражає ознаку і відповідає на питання як? де? куди?

6.    Замість яких частин мови вживаються займенники:
а)    замість дієслів;
б)    замість сполучників;
в)    замість іменників?

7.    На які питання відповідають числівники:
а)    який? яка? яке? які?;
б)    хто? що?;
в)    скільки? котрий?

8.    У якому рядку всі слова — числівники:
а)    другий, два, двоє;
б)    двійка, подвоїти, одна друга;
в)    по-друге, двокімнатна?

9.    У якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо:
а)    не/волити, не/дописати, не/погодитися;
б)    не/навидіти, не/сказати, не/доробити;
в)    не/знайти, не/привітатися, не/боятися?

10.    У якому рядку всі слова — прислівники:
а)    тиша, тихий, голос;
б)    голосити, голосний, голосно;
в)    тихо, весело, голосно?

11.    У якому рядку всі слова — прийменники:
а)    біля, в, під, біль;
б)    для, доля, Оля;
в)    під, перед, на?

12.    У якому рядку всі слова — сполучники:
а)    від, до, за;
б)    і, а, та;
в)    я, ми, він?

Задання ІІ.

Прочитайте вірш Д. Білоуса. Напишіть невеликий твір на цю тему (6-8 речень). Над кожним словом надпишіть, якою частиною мови воно є.

ІV. Домашнє завдання

Скласти зв’язне висловлювання на одну з тем: «Згадка про літні канікули», «У бабусі в селі», «Літній відпочинок», «Подорож».

Пам'ятка для учня

РОБОТА З ОПОРНИМИ СХЕМАМИ ТА КОНСПЕКТАМИ ВДОМА

(за Ю. Меженко)

1. Згадай пояснення вчителя в класі.

(Учневі важливо відтворити в пам'яті картину уроку: записи на дошці, мова вчителя, несподівані моменти в поясненні нового матеріалу).

2. Спробуй розібратися в опорних сигналах.

(Цей етап уроку дозволяє учневі визначити, що їм вже засвоєно і над чим необхідно попрацювати).

3. Уважно прочитай матеріал підручника, порівнюючи його з опорним конспектом, спробуй зрозуміти його.

(Робота з опорними конспектами ні в якій мірі не применшує роль підручника. Навпаки, без нього опорні конспекти «мовчать»).

4. Розкажи матеріал підручника за допомогою опорних сигналів і без них.

(Це «індикаторний» момент підготовки. Якщо розповідь не виходить, учень повинен повернутися до другого і третього пунктів «Пам'ятки», інакше він не зможе відтворити конспект письмово).

5. Напиши опорний конспект по пам'яті.

6. Порівняй написаний тобою конспект із зразком.

(Дуже важливий етап, який формує навички самоконтролю. Якщо збіг повне, то це свідчення хорошої готовності до уроку. З учня знімається психологічний вантаж невпевненості при письмовій відповіді, який чекає його на наступному уроці. У позитивній оцінці своєї праці тепер школяр може бути впевнений. Якщо ж при відтворенні опорного конспекту в класі учень допустить помилку і отримає оцінку нижче очікуваної, то він може перездати матеріал у спеціальні консультативні години. Так реалізуються принципи психологічного комфорту про відкритих перспектив.)

7. Якщо допустив помилки, попрацюй над виправленням.

(Учень повинен сам визначити, з якого етапу йому слід повторити роботу.)

8. Виконай вправу.

9. Бажаємо вам успіху!

(Це не просто фраза, бо учень розуміє, що при такій підготовці до уроку він має право розраховувати на успіх. І вчитель постійно повинен пам'ятати про це).

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Рафальська Олена Павлівна

Пов’язані теми

Українська мова, Методичні рекомендації

Додано

12 жовтня

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні