Використання сучасних засобів і методів навчання для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти на уроках громадянської освіти

Викладач громадянської освіти

ДПТНЗ «Лебединське вище професійне

училище лісового господарства»

Тетяна ДУДНИК

Використання сучасних засобів і методів навчання для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти на уроках громадянської освіти

Єдиний шлях, що веде до знання – це діяльність.
Бернард Шоу

Найбільшою проблемою педагога, викладача-предметника являється проблема зацікавленості здобувачів освіти. Дуже часто можна спостерігати, що здобувачі освіти хоч і відвідують уроки, роблять домашні завдання, відповідають біля дошки, проте роблять це, так би мовити, «для галочки», не відчуваючи і не осмислюючи сам предмет чи подану інформацію. Разом з тим, основною задачею викладача є розвиток в здобувача освіти прагнення пізнавати нове, досліджувати, творчо та логічно мислити, робити висновки та вміти ними користуватися. Все це носить в сучасній педагогічній науці назву «активізації пізнавальної діяльності», або «розвиток пізнавального інтересу».

Активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення здобувачами освіти їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення усвідомлених цілей.

Можна виділити певні рівні активності здобувачів освіти в навчальній діяльності:

1. Низький – викладач повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує як розв’язується завдання, а здобувач освіти слухає, записує, пригадує повідомлене.

2. Середній – завдання розв’язуються спільними зусиллями викладача та здобувача освіти; останні залучаються у частковий пошук.

3. Високий – самі здобувачі освіти здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання.

Отже, пізнавальна активність здобувачів освіти є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої до ефективного оволодіння знаннями та способами діяльності.

Традиційні уроки дають змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального уроку, коли, наприклад, здобувач освіти відповідає біля дошки. Левову частку іншого часу він, у кращому разі, слухає викладача, а частіше - просто очікує перерви. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і до навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо...

Готуючись до уроків  ставлю перед собою завдання: «Як же знайти засоби і методи навчання, які залучать здобувачів освіти до навчальної праці, що дозволить їм відчути радість пізнання? Показати необхідність вивчення теми».

Метою громадянської освіти є цілеспрямована підготовка здобувачів освіти до ефективного функціонування в системі демократичних суспільних відносин на основі соціальної взаємодії, громадянської участі та відповідальності.

Основний компонент навчання – вміння здобувачів освіти дебатувати, аргументувати власну думку (усно та письмово), досліджувати суспільно значимі явища, події і процеси. Приймати рішення щодо вдосконалення власних навичок, спонукати до управління власним навчанням.

 Використовую сучасні засоби і методи навчання для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти на уроках громадянської освіти. А саме:

Метод “Дерево передбачень” техніка допомагає розвивати усне мовлення та навчає створювати припущення. Права частина дерева – припущення (записують під гілками). Ліва частина дерева – аргументи (записують під листям). Стовбур – тема, проблемне питання.

 Чи можливе задоволення особистих потреб без участі інших людей і зусиль суспільства?

Метод “Діаманта” (Даймонд, діамантова діаграма)

Діаманта – це віршована форма із семи рядків.

• 1 рядок – тема (іменник)

•  2 рядок – означення (прикметники)

•  3 рядок – дія ( дієслова)

•  4 рядок – асоціації (іменники)

•  5 рядок – дія (дієслова)

• 6 рядок – тема (іменник)

• 7 рядок – цілісне речення із слів.

“Кола Вена” (“Діаграма Вена”)

Цей прийом придумав у кінці 80-их років позаминулого століття англійський логік і філософ Джон Венн, щоб схематично показати всі можливі співвідношення між кількома множинами.

У середнє коло записуються спільні ознаки даного питання, а в ті кола, які не перетинаються - відмінні

Метод «Кола Вена» спонукає всіх здобувачів освіти до дискусії. Головне завдання для кожного з них – висловити свою думку.

Кола Вена застосовують для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак.

«Хмари (теги) слів» – це форма роботи на уроці, яка дозволяє створити ситуацію інтересу, активізує процес навчання, сприяє кращому засвоєнню знань.

«Хмара слів» – це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми.

ГРА-ДЕШИФРАТОР

Метод кодування слова, терміну який повязанй з темою уроку. Знайдіть назву терміну.

Встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи.

ГРА-АНАГРАМА

Анаграма -  складання нового слова з вихідного, для цього необхідно переставляти місцями літери чи склади.

Кроссенс – це візуальний асоціативний ланцюжок, який складається 9 зображень, кожен з яких пов’язаний з попереднім і наступним зображенням, що в результаті з різних сторін розкриває певне поняття, явище або факт.

Переваги застосування кроссенсу:

- Активізує пізнавальну діяльність.

- Пробуджує інтерес до теми.

- Розвиває творче, логічне та образне   мислення.

- Демонструє взаємозв’язки між компонентами  теми.

- Забезпечує діалог між різними учасниками  процесу.

“Кубик Блума” —  прийом навчання, який полегшує розглядання різних сторін теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й повністю, використовуючи для цього глибині знання.

Цей прийом було запропоновано американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом, автором теорії таксономії, яка передбачає поділ цілей навчання на блоки: «знаю» — «творю» — «умію». Цей прийом допомагає залучити до роботи всіх без винятку здобувачів освіти.

МЕНТАЛЬНА КАРТА (майдмепінг, карта розуму) – це діаграма на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані навколо основного слова або ідеї.

Використовую на практичних занять переважно у форматі питальних речень, що спонукає здобувачів освіти до дослідження зазначеної проблеми.

Урок-квест. Quest – це цілеспрямований пошук. Інтелектуальна командна гра, мета якої – швидше та якісніше від інших команд дістатися фінішу, виконуючи в процесі різні інтелектуальні  завдання та знайти предмет пошуків. Квест-урок стимулює розвиток логічного мислення, привчає здобувачів освіти розмірковувати над завданням, різнобічно оцінювати ситуацію, аналізувати інформацію з точки зору значимості, важливості та необхідності, дозволяє пов’язувати матеріал кількох предметів, залучаючи логіку і критичне мислення.

Метою уроку-квесту «Права дитини» є отримання знань про права дитини та шляхи захисту її прав, дізнаємося навіщо дитині потрібні права, адже дорослі завжди поруч і забезпечують всім необхідним.

Фрагмент уроку.  На станції «Старт» ви дізнаєтесь про те, коли і як виникла Конвенція ООН про права дитини, як побудовано цей міжнародний документ, які закони охороняють права дитини в Україні.

Після перегляду фрагменту мультика про права дитини https://www.youtube.com/watch?v=BWUxZk-hqq0  відбудеться гра «Перший мільйон». Пропоную зіграти пригадавши Конвенцію ООН про права дитини.   https://learningapps.org/display?v=pnkjm4q7n22

Висновок.  Отже, будову уроку з громадянської освіти викладач починає із визначення того, що здобувачі освіти вже про це знають та чого їм належить навчитись, які запитання, пов'язані з темою уроку, постають. Потім він організує пошук здобувачам освіти інформації та розгляду варіантів розв’язання проблем і переходить до осмислення ними власної позиції щодо відповідей на поставлені запитання.