Презентація "Формування громадянської компетентності засобами проєктного виховання" має наступну структуру: 1.Сутність поняття «громадянське виховання». 2.Основні особливості, переваги та недоліки проєктної технології навчання. Планування навчального проєкту. 3.Приклади проєктів у виховній роботі.
Громадянське виховання – це цілісна система, що охоплює всі сфери діяльності, сприяє вихованню свідомості, демократичних цінностей, поваги до принципів і правил життя суспільства. Мета громадянського виховання – сформувати свідомого та відповідального громадянина, патріота і професіонала, який спроможний відповідати і за себе, і за країну, вміє діяти компетентно і технологічно.
Громадянське виховання- це процес формування свідомого громадянина;- це виховання на основі національних та загальнолюдських цінностей.- це формування людини з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні;- процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною;
Концепція розвитку громадянської освіти в Україні Концепція розвитку громадянської освіти в Україні базується на необхідності створення сприятливих умов для формування та розвитку громадянських компетентностей людини на всіх рівнях освіти та у всіх складниках освіти, що дасть змогу громадянам краще розуміти та реалізувати свої права в умовах демократії, відповідально ставитися до своїх прав та обов’язків, брати активну участь у суспільно-політичних процесах, а також усвідомлено забезпечувати захист, утвердження та розвиток демократії. Концепція громадянського виховання
Ціннісні орієнтири громадянської освіти Виховний процес повинен бути невід’ємною складовою всього освітнього процесу та орієнтуватися на духовні цінності українського народу (національна самосвідомість, ідентичність, самобутність, гідність, соборність, свобода), загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, повага до інституту сім’ї, турбота, повага до себе та інших людей) та соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови та культури, патріотизм, шанобливе ставлення до навколишнього природного середовища, повага до закону, відповідальність та солідарність).
Громадянські компетентностіОсновними громадянськими компетентностями є:розуміння власної громадянської (державної), національної та культурної ідентичності, повага до інших культур та етносів;здатність берегти українські традиції та духовні цінності, володіти відповідними знаннями, вміннями та навичками, спроможність реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства;розуміння значення національної пам’яті та її впливу на суспільно-політичні процеси;знання європейських цінностей, зокрема принципів демократії, та здатність застосовувати їх у повсякденному житті; розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та права інших; розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки, здатність попереджувати та розв’язувати конфлікти;знання та розуміння державного устрою, державного управління у всіх сферах суспільного життя на всеукраїнському та місцевому рівні;знання механізмів участі у суспільному, суспільно-політичному та державному житті та вміння їх застосовувати разом з прийняттям рішень на всеукраїнському та місцевому рівні; відповідальне ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільно-політичному житті;здатність формувати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;здатність критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;здатність до соціальної комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання проблем спільнот різного рівня, зокрема шляхом волонтерської діяльності.
Система громадянської освіти. Основними змістовими напрямами громадянської освіти є:права людини та громадянина;участь громадян та інститутів громадянського суспільства у веденні державних справ;використання судової системи для захисту громадянських прав; використання інших механізмів захисту прав людини на національному та міжнародному рівні;участь громадян та інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення, процесах прийняття рішень на різних рівнях; відповідальне ставлення до своїх обов’язків;національно-патріотичне виховання;критичне мислення;медіаосвіта;волонтерська діяльність. Громадянська освіта має бути практичною і повинна допомагати у набутті необхідних компетентностей.
У своїй роботі сучасний педагог повинен намагатись виконувати усі поставлення перед ним завдання щодо виховання здобувача освіти-патріота. Для цього можна використовувати різноманітні технології виховання. Проте для реалізації утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України використовують інноваційні технології виховання. Особливе місце у системі виховної роботи займає проєктна діяльність. Як свідчить практика, лише самостійна дослідницька, пошукова діяльність переводить її у творчі вчинки, високий рівень морально-етичної поведінки особистості, а отже, веде до успіху.
– це сукупність заходів із певними визначеними цілями, із датами початку та закінчення, яка формується задля створення продукту або послуг, виходячи із наявних ресурсів та вимог. Особливі характеристики проєкту: Тимчасовість;Унікальність;Розгорнутість у часі;Процес управління змінами.
Проєкт розглядають як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками Основу цієї технології становить не інформаційний, а діяльнісний та компетентнісний підходи, спрямовані на формування в здобувачів освіти інтелектуальних та громадянських якостей, необхідних для майбутньої життєдіяльності, а також компетентної участі у громадських справах.
Деяка непередбачуваність результату (ніхто не знає, що в нього вийде) ставить людину в роль дослідника, творця, активізує її здібності, а якщо це колективний проєкт, то стимулює розвиток колективних взаємовідносин. А стосовно закладу освіти проєкт – це взаємна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність, яка має загальну мету й узгоджені засоби діяльності та спрямована на досягнення загального результату. У чому відмінність проєкту від планування будь-якого заходу?
Проєкти бувають. За предметно-змістовими ознаками:монопроєкт у рамках однієї галузі знань;міжпредметний проєкт (на суміжжі різних галузей знань). За кількістю учасників (індивідуальний, парний, груповий, колективний, масовий). За тривалістю в часі:мініпроєкт (на 1 урок);короткотерміновий (до 1 місяця);довгостроковий (семестр, навчальний рік).
Що дає використання проєктів у виховній роботі закладу освіти?По-перше, інновації у виховній діяльності дозволяють включити великий відсоток здобувачів освіти як у виховний, так і в навчальний процес у цілому. По-друге, проєктна діяльність допомагає якнайкраще організувати цілеспрямовану співпрацю у вихованні майбутнього покоління через активну, творчу діяльність. По-третє, кожний проєкт дозволяє побачити у звичайному щось нове, роздивитись об'єкт дослідження з інших точок зору. Проєкт розвиває вміння, здібності й мислення здобувача освіти; відкриває нові можливості та розкриває прихований потенціал кожного; допомагає вдосконалюватись, спілкуватись і прислуховуватись; підтримує і дає впевненість у собі, віру у своє «я».І, нарешті, на відміну від традиційної системи, яка розглядає виховні питання з інтелектуальної сторони і тільки потім - з емоційної, а моральні принципи повинні бути зрозумілими, у проєктній діяльності основні моральні принципи (чуйність, обов'язковість, відповідальність за прийняті рішення) ґрунтуються на дії, їх треба «прожити». Таким чином, проєктний метод сприяє інтенсивному розвитку самостійності здобувачів освіти, активному становленню їх інтелектуально-творчих здібностей і в цілому збагаченню особистості, формуванню її соціально значущих якостей.
Можливості інтеграції проєктів Розглядаючи можливості інтеграції проєктів у процес виховної роботи у закладі освіти, можна виділити три основних підходи. Проєкт може:використовуватись як одна із форм позакласної діяльності;бути альтернативним способом організації виховної роботи;інтегруватись у традиційну систему виховання. Прикладами проєктів, які використовуються як форма позакласної роботи, можуть слугувати різноманітні конкурси, вікторини, участь у заходах, пов'язаних із будь-якими подіями в житті групи, закладу освіти, міста, підготовка творчих вечорів, концертів, виставок, звітних заходів тощо.
На початковому, а іноді його називають пошуковому та аналітичному етапі важливо виробити в здобувачів освіти мотивацію до дослідницької роботи, оскільки особистий інтерес вихованців сприяє усвідомленому підходу до виконання проєкту в цілому. Етап підготовки до роботи над проєктом передбачає: створення ініціативної групи – здобувачів освіти, пошук чи вибір проблеми, низки питань, котрі потребують вирішення; визначення теми на предмет її необхідності, реальності здійснення, актуальності, суспільного значення; формулювання цілей та встановлення конкретних завдань; обговорення методів та засобів реалізації; збір необхідної початкової інформації; моделювання кінцевого результату; планування майбутньої діяльності; нормування робочих груп і визначення завдання для кожної; розробку критеріїв оцінювання проекту. Принциповим є колективне обговорення здобувачів освіти всіх рішень, що приймаються на основі узгодження їхніх інтересів, використовуючи різноманітні, методи групової роботи (мозковий штурм, загальне коло, виявлення альтернатив, вибір оптимального варіанту тощо).
Основний етап або практичний передбачає: збір та аналіз інформації, отриманої на основі спостережень, особистого досвіду; пошук оптимального способу досягнення цілі проєкту, побудова алгоритму діяльності, планування роботи;взаємодії з компетентними спеціалістами, пошук свідчень, що містяться у друкованих виданнях, архівах, Інтернеті тощо; виконання запланованих кроків: спостереження, робота з літературою, анкетування експеримент тощо. Результати обговорюються здобувачами освіти в групах, після чого виробляються ідеї, версії, варіанти вирішення проблеми. Висунуті гіпотези перевіряються, зібрані матеріали готуються до захисту. Успіх проєкту значною мірою залежить від оформлення його результатів.
Заключний етап або контрольний передбачає: аналіз результатів, формулювання висновків, їх коригування; оцінка якості проєкту, групове обговорення, "мозкова атака", "круглий стіл"; консультації з експертами, самостійна робота здобувачів освіти, консультації з керівником проєкту; узагальнення та класифікація зібраних матеріалів; подання результатів (лабораторна робота, творчий звіт, виготовлення ілюстративного матеріалу, схеми, альбому, сценарію, альманаху, газети, відеорепортажу, створення сайту тощо); презентація, захист проєкту. Під час усного захисту, що по формі нагадує процедуру обговорення наукової роботи, автори представляють, обґрунтовують актуальність, значення, новизну, і логіку свого проєкту, відповідають на запитання слухачів та зауваження опонентів.
Тематика проєктів може бути різноманітною, виходячи із проблем і потреб конкретного контингенту учасників. Темою проєктів можуть стати: - заклад освіти (його історія, минуле і майбутнє, комфортні умови для навчання, оформлення кабінетів, музеїв тощо); - шкільний двір, шкільний сад, їдальня, майстерні; - шкільна форма, шкільна газета, інформаційний центр тощо; - обов'язки здобувача освіти, пам'ятки активу; - мої батьки, мій родовід, моя країна, моя родина; - проблеми спілкування, дружби, кохання, взаємовідносин між однолітками; - світ навколо мене (хто я, я і дорослі, я і вчителі, я і мої друзі); - екологічні проблеми міста, району, країни; - народознавство, звичаї та традиції українського народу, народні ремесла та промисли; - звички та їхній вплив на організм людини; - чи можемо ми бути милосердними, як допомогти іншим людям тощо.
Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проєктом та можуть бути органічною частиною дослідницьких проєктів, їхнім модулем. Прикладом інформаційного проєкту нашого закладу освіти може бути інформаційний проєкт з елементами дослідження здобувачів освіти «Єднання заради незалежності», який вони розробили і виконали до Дня соборності України
Творчі проєкти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вони розвиваються, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятими групою правилам спільної діяльності, інтересам учасників проєкту. Учасники заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення
Таким чином, проєктна діяльність у виховній роботі стає: шляхом розвитку творчого потенціалу особистості та її самореалізації; середовищем, яке розвиває, формує соціальні вміння, навички та сприяє процесу набуття життєвого досвіду; засобом перевірки відповідності особистого досвіду потребам особистісної активної ролі у суспільстві; творчим звітом про рівень лідерської компетентності .
Прикладом творчого проєкту можуть стати відеоролики, створений до Міжнародного дня захисту дітей, Міжнародного дня миру, до Дня вишиванки, до Міжнародного дня волонтера, до Дня пом'яті про Чорнобильську трагедію, до Дня толерантності, до Дня української писемності і мови. Здобувачі освіти дослідили історію рідного краю, покращили вміння працювати з інтернет-ресурсами, відео-редакторами.
Отже, введення до змісту громадянського виховання проєктної діяльності сприяє формуванню у молоді громадянських знань, умінь, цінностей, а також таких особистісних рис: демократичність, правовий світогляд, активність, комунікабельність, відповідальна участь, ініціативність, поінформованість, здатність діяти результативно у складі команди та знаходити засоби розв’язання проблем у демократичний спосіб.