Використання технології розвитку критичного мислення школярів на уроках англійської мови

Використання технології розвитку критичного мислення школярів на уроках аглійської мови «Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати» (Р. Декарт). «Я поважаю віру, але саме сумніви – це те, завдяки чому ти вчишся» (У. Мізнер)

Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. При цьому більшість з нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності. Насправді ж мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати/тренувати, так як тренуються, наприклад, спортсмени чи музиканти. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення. Що ж таке критичне мислення? Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі. Його не варто плутати з: простим запам’ятовуванням (пам’ять комп’ютера набагато ширша, ніж наша, але це не значить, що комп’ютер може мислити). розумінням складних ідей (коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї наше власне мислення пасивне – ми лише сприймаємо те, що створив хтось інший). творчим/інтуїтивним мисленням (мозок творця працює несвідомо – у цьому й головна відмінність). Важливі ключові характеристики, які має критичне мислення: Свободу та самостійність (здатність висловити ідею незалежно від інших). Інформація для нього – відправна, а не кінцева точка для розвитку (щоб народити зважену думку потрібно опрацювати величезну кількість матеріалів). Починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити (перший крок до того, аби навчити учнів критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм розгледіти безкінечну кількість питань навколо). Використовує переконливу аргументацію (коли людина знаходить власне вирішення і підкріплює його розумними доказами). Є соціальним процесом (будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими – ми поглиблюємо свою позицію).

На шляху до розвитку такого мислення потрібно пройти 6 послідовних кроків: 1. Нерефлексивний мислитель – ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення. 2. Спантеличений мислитель – усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням. 3. Мислитель-початківець – намагається удосконалюватися, але без регулярної практики. 4. Практикуючий мислитель – визнає необхідність регулярної практики. 5. Просунутий мислитель – росте у процесі своєї регулярної практики. 6. Майстер мислення – усвідомлене і проникливе мислення стає візитівкою людини. З чого почати вчителю? Наприклад, із практики 9 стратегій для розвитку критичного мислення: 1. Використовуйте «пустопорожній час». Ми часто відволікаємось і витрачаємо наш час на непотрібні речі (переклацування каналів телебачення, безцільне «блукання» в інтернеті чи соцмережах, самозвинувачування чи жаль щодо минулого), що не приносять нам ні продуктивного результату, ні задоволення. Тож чому б не використати цей час на тренування мислення? Наприклад, наприкінці кожного дня можна проаналізувати: про що я сьогодні думав за день? коли я мислив при цьому про якісь дурниці, а коли, навпаки, думав продуктивно? що я сьогодні зрозумів нового? Чи дозволив я сьогодні якійсь негативній думці мене «вимкнути» на якийсь час? якби можна було б повторити цей день – щоб я подумав/зробив інакше? Чи впливали на мене думки інших, чи я діяв відповідно до власних переконань і цінностей? Якщо робити це регулярно – ваше мислення почне змінюватися. 2. Працюйте над 1 проблемою в день. Це можна робити навіть на ходу, наприклад, по дорозі з роботи. Подумайте, які проблеми перед вами зараз стоять. Відкиньте ті, на які ви не можете впливати самостійно. Потім оберіть 1 проблему, яка вам під силу. Вивчіть її з усіх боків: з яких елементів вона складається, як стосується ваших цілей та потреб? Виясніть, яка інформація вам потрібна для ширшого розуміння та вирішення проблеми. Потім зберіть інформацію й продумайте ресурси та дії: що можна зробити в короткостроковій та довгостроковій перспективі; що вам для цього потрібно? Продумайте стратегію, а коли настане час дій, контролюйте їх та будьте готові за потреби перебудувати стратегію.

3. Інтерналізуйте (від лат. Interior – «внутрішній»; процес перетворення зовнішніх дій, властивостей предметів, понять, соціальних форм спілкування в стійкі внутрішні якості особистості через засвоєння норм, цінностей, вірувань, установок, уявлень тощо). Засвоюйте інтелектуальні стандарти. Кожен тиждень працюйте з однією з інтелектуальних норм (зрозумілість/чіткість, точність, доречність, глибина, широта, логічність, значення та ін.). Наприклад, якщо ви зосередитесь на «зрозумілості» протягом тижня, спробуйте зауважувати, коли ви незрозумілі в спілкуванні з іншими та коли інші люди незрозумілі у тому, що вони говорять. 4. Ведіть інтелектуальний щоденник. Кожен тиждень записуйте його в такому форматі: опис емоційно значимої для вас ситуації, вашу реакцію на неї, її аналіз та оцінку аналізу (що ви взнали про себе? Що б ви зробили інакше, якби можна було б повторити цю ситуацію?). 5. Перебудовуйте характер. Виберіть одну інтелектуальну рису – наполегливість, автономія, співчуття, хоробрість, смиренність тощо – та розвивайте її протягом тижня. Наприклад, обравши смиренність, фокусуйтеся на моментах, коли ви визнаєте, що ви – неправі, а також на моментах, коли ви відмовляєтесь це визнавати навіть тоді, коли погоджуєтесь з доказами цього (це моменти захисту, коли, наприклад, ми кажемо: «Я вже знаю все, що маю знати про це»). Спробуйте розширити ваші знання/переконання та прийняти інші думки. 6. Зменшуйте рівень егоцентризму. Людині властиве егоцентричне мислення – несвідомий нахил на користь себе. Спостерігайте за собою у таких ситуаціях: коли я думаю егоцентрично? Чи говорю часом щось ірраціонально – аби отримати свою вигоду? Чи намагаюся я нав’язати свою волю іншим? Зафіксувавши такі моменти, спробуйте вдатися до саморефлексії, задавши собі такі питання: а що б в такій ситуації відчувала та зробила б раціональна людина?

7. Передивіться свій погляд на речі. Ми живемо в світі, де часто кожна ситуація є вже певними чином «визначена» (соціальними нормами, правилами, цінностями тощо). І те, як визначена ситуація, впливає на те, як ми почуваємося в ній і як ми діємо. Але насправді кожна ситуація може бути визначена багатьма способами – в цьому і закладено можливості для нас. Кожен з нас в силі дивитися на проблеми чи «негативні» ситуації під іншим кутом зору, побачити в них конструктивні/ позитивні моменти, знайти шляхи виходу і бути щасливішим. Щоб практикувати такий підхід, потрібно встановити певні принципи. Наприклад, можна створити список 5-10 негативних ситуацій, де ми відчуваємо себе сердитими, незадоволеними, розчарованими тощо. І до кожної з них знайти альтернативні бачення і модель поведінки. Звісно, існують дуже складні ситуації (хоча насправді їх значно менше ніж тих, де ми навіть не намагаємося побачити альтернативи), в яких спершу важко знайти вихід, але навіть тоді ви можете зробити так, як радить мудрий англійський дитячий віршик: «For every problem under the sun, there is a solution or there is none. If there be one, think til you find it. If there be none, then never mind it». Відкладіть думки про цю проблему на якийсь час – тоді вихід може знайти вас сам. 8. Працюйте зі своїми емоціями. Щоразу, коли ви відчуваєте негативні емоції, спитайте себе: які мої думки привели мене до цього? як інакше я можу подумати про те, що мене так турбує? Можливо щось в цій ситуації є смішним, або цікавим/новим досвідом (дозвольте собі здивуватися, що і таке буває в світі!)? Якщо ви знайдете відповіді на ці питання – ваші емоції неодмінно змінюватимуться. 9. Проаналізуйте вплив групи на ваше життя. Час від часу задавайте собі питання, як на вас впливає той чи інший колектив/група/соціум: яку поведінку від вас очікують/вимагають? Що забороняють робити? Часто групові норми можуть впливати на нас на несвідомому рівні, в результаті чого ми можемо забороняти собі думати чи вчиняти певні речі. Тоді як насправді, можливо вам давно хотілося б поводитися інакше (згідно з особистих норм та цінностей).

Застосовуючи ці стратегії для свого життя, паралельно ви можете почати будувати уроки та працювати над проектами eTwinning Plus із застосуванням вправ для розвитку критичного мислення учнів. Можна щодня розвивати в учнів базові навички, необхідні для критичного мислення: спостережливість; схильність до інтерпретації, аналізу, виведення висновків; властивість давати оцінки (ідеям, предметам, явищам тощо). Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення в учнях. Можна пояснити, з чого складається таке мислення і чим воно відрізняється від звичайного, скориставшись цією таблицею: Критичне мислення Звичайне мислення чіткість нечіткість точність неточність конкретність невизначеність ретельність похибки значимість незначимість узгодженість (послідовність) неузгодженість (неузгодженість) глибина (фундаментальність) поверховість повнота неповнота значущість тривіальність (банальність) чесність (неупередженість) пристрасність (упередженість) адекватність (щодо цілі) неадекватність (щодо цілі) оцінююче судження здогадки зважене судження імпульсивне віддавання переваги класифікація просте групування припущення вірування логічне формулювання висновків формування висновків розуміння принципів об'єднання понять за асоціацією Всі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи у проектній роботі – бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмисленню нового, генеруванню власних ідей.

Технології розвитку критичного мислення на уроках англійської мови Технологія розвитку критичного мислення – одна із технологій, яка може вирішити завдання, поставлені в нових стандартах. Мета даної навчальної технології – розвиток навичок мислення школярів, які необхідні не тільки в навчанні, але і в житті. Критичне мислення пропонує рівноправні взаємодії суб`єктів навчання, діалогічне мовлення, можливість висловлювати свої думки, бути почутим, вміти слухати, розуміти і сприймати інші думки вибудувати систему тверджень на захист своєї точки зору, співставляти різні позиції.    Застосування технології критичного мислення на уроках англійської мови дає можливість створити сприятливі умови для активізації і розвитку мислення школярів.    Критичне мислення – це самостійне мислення, в якому початковим етапом є інформація. Вона починається з запитання , будується на базі ствердження. Ця технологія дає можливість визначати і ставити особливу мету, підтримати активність на уроці, викликати продуктивну дискусію, сприяє тому, щоб учні самостійно могли будувати і ставити запитання, допомагає висловлювати власну думку, підтримує мотивацію до читання, виховує повагу до думки іншого. Структура уроку з використанням технології розвитку критичного мислення складається з 3-х етапів: 1)    виклик (визначається тема уроку, відбувається актуалізація знань по темі) 2)    осмислення (пошук відповідей на запитання, які були поставлені на початку уроку) 3)    рефлексія (відбувається цілісне осмислення, узагальнення і засвоєння отриманої інформації) нова інформація. Ці етапи повинні бути на кожному уроці, так як це дає можливість побачити складний процес мислення, який починається з інформації, а закінчується її осмисленням, прийняттям рішень.

   Виклик   На  цьому етапі учень «пригадує», що йому відомо по даному питанню (робить передбачення), систематизує інформацію до вивчення нового матеріалу, задає запитання, на які хоче отримати відповідь. Роль учителя – координація. Сутність деяких прийомів і стратегій. Осмислення змісту – 2-й етап уроку (realization of meaning) спрямований на: а) отримання нової інформації; б) корекцію учнем поставленої мети навчання. Рефлексія – через питання і письмо (reflection). Необхідна не тільки для того, щоб вчитель перевірив пам'ять своїх учнів, але і для того, щоб вони самостійно могли проаналізувати чи змогли вони досягти поставленої мети. Цей етап сприяє розвитку навичок критичного мислення. Інструментів/завдань для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в інтернеті, або ж придумати самостійно. Важливо при цьому пам’ятати, що розвивати критичне мислення – це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії. І чим більше поле для самостійних думок та дій (з правом на деякі помилки в процесі засвоювання нових знань) отримають ваші учні – тим ефективнішим буде навчання. Одне китайське прислів’я говорить: «Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дозволь мені діяти самому – і я навчуся». Навчити дитину мислити самостійно, зважувати, приймати та брати відповідальність за свої думки й рішення – чи ж не це є одним з найважливіших завдань вчителя?!

Today’s students will inherit a complex and rapidly changing world, a world in which they’ll be required to absorb new ideas, examine and interpret information, apply knowledge, and solve unconventional . To deal with the information explosion of the 21st century, students will need to develop systematic ways of thinking and reasoning. Critical thinking skills will be essential. Critical thinking is the ability to: solve problems make products that are valued in a particular culture be flexible, creative and original think about thinking locate the appropriate route to a goal capture and transmit the knowledge express views and feelings appropriately Effective critical thinkers use one or more of the multiple intelligences identified by Dr. Howard Gardner: verbal/linguistic logical/mathematical visual bodily/kinesthetic musical/rhythmic interpersonal (the ability to work cooperatively in a group) intrapersonal (self-identity) Research indicates that critical thinking is neither inborn nor naturally acquired. Fortunately critical thinking can be taught and learned. In our daily lives, we use many critical-thinking skills simultaneously-and not in any prescribed order. At school the critical-thinking activities are arranged in a hierarchy, beginning with the skills of recognition and recall and working up to the more advanced skills of analysis and synthesis performed with two kinds of activities: 1. those led by teacher and 2. independent ones.

Recognizing and Recalling Activities To begin thinking critically, students must first learn to recognize and recall key information. Mind Squeeze This activity tests students’ observation and memory skills. After the class completes the task, discuss various strategies that students used to recall the items on the page.( for example, in rows or columns, or they classified them into groups) Take two minutes to look at the words and objects on this page. then turn the page over and see how many you can recall. Good luck!

Trivia Trackdown It is a great way to sharpen students’ recognition and recalling skills. You might begin by having students complete this table independently or with a partner. Then have the class research general information on science, art, music, literature, sports, geography, history and other subjects. Students can write questions on the index cards with the answers on the back. Collect the cards and divide the class into teams. Have the teams lined up on different sides of the room and take turns answering the questions as you call them out. Award points for correctly answered questions. How many of these questions can you answer? How many squares are there on a checkerboard? What is the name of Mickey Mouse’s dog? What was the name of the Wright Brothers’ airplane? What is the capital of New York? What do frogs have in their mouths that toads don’t? How many queen bees are there in each hive? Who was the second president of the USA? How many teaspoons make a tablespoon? Name the Great Lakes. Who painted the “Mona Lisa”? Who is the Friendly Ghost? How many sides are there on a snowflake? Making a Menu You may wish to have students work with partners to complete this page. Encourage the teams to share their “menus” with the class. It’s dinner time, but what are you going to eat? Complete this page to help you think of a menu.

Food that begins with b Food that grows below the ground 1……………………….. 2………………………. 3………………………. 4……………………… 5……………………….. 1…………………………. 2…………………………. 3…………………………. 4…………………………. 5………………………….. Fast food Food that grows on trees 1………………………….. 2………………………….. 3………………………….. 4………………………….. 5………………………….. 1…………………………. 2…………………………. 3…………………………. 4…………………………. 5…………………………. Food that is white List your favourite food 1………………………… 2………………………… 3………………………… 4………………………… 5………………………… 1………………………………. 2………………………………. 3………………………………. 4………………………………. 5………………………………

Arctic/ Antarctic Facts This activity helps students recognize, recall and organize facts. It also gives them practice in extrapolating important information from a passage. Encourage students to paraphrase the information they include in the web. Read the passage. Then fill in the web with facts from the passage. Include at least three facts for each heading.

Antarctic Facts

What’s Up and What’s Down? See how much you’ve learned about the Arctic and the Antarctic by playing this game with a partner. Here’s how: Cut apart the cards, shuffle them and place them in a stack facing down. Take turns picking a card and asking your partner a question. If their answer is correct, pick another card and ask another question. If they answer incorrectly, they pick a card and ask you a question. The player who answers the most questions correctly wins.

Distinguishing and Visualizing Activities When students become skilled at distinguishing between important and unimportant data and visualizing problem-solving strategies, they naturally develop more logical and effective patterns of thinking. The activities in this section will help students learn to identify specific items and form strong mental images.

Magic words Sometimes a word is just a word. But other times, words can be magic! Just move the letters around and you have new words. Take a look at the examples below: Say if you can rearrange the underlined words below to match the clues. Change sore to a thorny flower………………………… Change add to a word for father……………….. Change not to a word for 2,ooo pounds………………….. Change stone to little messages……………………… Change panel to a flying machine……………… Change sale to an animal………………… Real Estate Look carefully at the homes on this page. Then answer the questions. Before students complete this activity, you might want to discuss the term real estate to make sure everyone knows what it means. Follow up by talking about the variety of homes pictured and how and why houses differ around the world. How many houses have only two windows and one door? How many homes have no windows? How many homes are not for people? How many homes float? How many homes have flags flying? How many homes have 12 or more windows? How many homes do not have walls made of wood? How many homes have a porch? original word on now pot new word no won top

Activities for Following Directions and Classifying After students feel comfortable distinguishing and visualizing different aspects of a problem, it is time for them to work on following directions and classifying information. The ability to follow directions helps students work through a process one step a time. Knowing how to classify information helps them to bring order to a problem by organizing its pieces into groups and based on common features. Quick Draw You can use art as well as numbers to sharpen students’ abilities to follow directions. Have each student take out a sheet of paper and a pencil. Explain that you are going to read a series of directions for the class to follow. Then read these directions: Draw a square in the bottom left-hand corner of the paper. Draw another square in the bottom right hand corner of the paper. Draw a circle in the middle of each square. Put a dot at the centre of each circle. Draw a line connecting the two squares. Draw four triangles an inch from the top of the page. Put an X in the first triangle on the right. Draw an oval inside the second triangle from the right. Draw a diamond inside the circle. Put a square in the third triangle from the right. Colour in the last triangle. Draw a circle around that triangle. Draw a line across the middle of the page. Use that line as one side of a rectangle. Write your full name in script in the rectangle. Draw a square directly above the rectangle. Divide the square in half. Colour in half of the square. Have students compare their drawings. Do they all look alike? Discuss which directions could be rewritten to be more precise.

Are We There Yet? In the space below, write directions from your classroom to any place in the school building, such as the gym or the library. Do not write the name of your destination. instead, write: …..(directions). And then you are there. When you have finished writing your mystery directions, exchange papers with a classmate and create a map based on his or her directions. In the space provided, write the name of the destination. Exchange papers with the classmate once again to see if you were right. Directions: ………………………………………………………………………………………. ………………………………………………………………………………………. ………………………………………………………………………………………. Map: The destination is:……………………………………………….. Get Set A set is a collection of people, objects or numbers. The members of the set are alike in one or more ways. Here’s an example: How are all the numbers outside the box the same? (odd) How are all the numbers inside the box the same? (even)

1. Put the following letters into two sets. Put one set inside the box and the other set outside the box. Be ready to explain how you made your choices. A B Z E D I G O C U 2. Arrange the following items into two sets. Put one set inside the circle and the other set outside the circle. Be ready to explain how you made your choices. jet, robin, glider, kite, sparrow, helicopter, eagle, hummingbird In Groups Each of these lists has one item that does not belong. Find and cross out that item. Then explain why that item is out of place. zebra, lion, elephant, kitten The kitten is not a wild animal. soccer, tennis, track, bowling ………………………………………… plum, melon, peach, apricot ………………………………………… New Mexico, Albany, Utah, Vermont…………………………………… pen, pencil, crayon, ruler ........................................................... Extra: Write a title to name each group

Sequencing and Predicting Activities Two important steps in the critical-thinking process are the ability to sequence and to predict information based on prior knowledge and context clues. Gomuku , Tick-Tac-Toe or Noughts and Crosses Players have to figure out how to put Zs and Os in a certain order to win. They also have to predict what their opponents will do. Grammar Practice Make up sentences using any grammar tense you are learning in the affirmative+, negative – or interrogative ? forms. write + cry ? eat ? dance - play - swim + draw + study ? drive -

Vocabulary Practice Make up correct sentences saying what students usually do in these classes. Order, Please Below there are lists of four items. You can order the items in the list in different ways. Arrange each list in a way that makes sense to you (size, time, alphabet, convenience, importance0. Write your explanation on the line provided. dawnhour, second, day, minute………………………………………………………………… dusk, midnight, high noon………………………………………………………… Elizabeth Atkinson, Carlos Dias, Andrea Martin, Bob Kin……………………........... ...................................................................................................................................... Seed, bud, flower, fruit............................................................................................. California, Pensylvania, Alaska, Hawaii................................................................

Activities For Inferring And Drawing Conclusions From the time they are born, children make inferences about the world around them. Through body language, sounds and visual clues, they are able to gather information and reflect on experience. Q&A Some questions have only one answer. Other questions, however, have more than one answer. How many answers can you give? “Be sure not to lose these,” Sammi said as she and her friends left on a week’s camping trip. What did Sammi hand her friends? Dad looks out the car window and said, “This would not be a good place to grow crops.” How did he reach this conclusion? How could you tell it was windy, without going outside? About 70 percent of the earth is covered with water. The remaining 30 percent is land. People don’t live on that land. Why not? Evaluating Activities Before students begin the activities, explain that evaluating means making a judgment about something. We often make evaluations in their everyday lives- judgments about other people, events, things they see, food they eat, and books they read. You Decide Many great scientists and inventors have helped the world. But which ones are the most important? You decide. Cut out the cards. Then, read the information on both sides. Decide which inventions were the most important and why, arrange the cards from most to least important. Discuss your ideas with the class.

My Hero! List the five people you admire most. These people can be from the past or the present. Hero 1. ………………………………………… Hero2 ………………………………………….. Hero 3…………………………………………. Hero 4…………………………………………. Hero 5…………………………………………. Think of a trait that all the people you admire have in common. Write it below. ………………………………………………………………………………….………………………………… Now think of a specific quality that makes each of the people unique. Write a different trait for each person.

Fact or Opinion A fact is something that you can prove. Facts are true. An opinion is a personal belief that may or may not be true. Rainbows are created when drops of water are hit by light and form prisms. Cats make nice pets. Sign language is the language used third most often in America, after English and Spanish. You should use mustard on hot dogs and ketchup on burgers. Mercury, Venus and Earth are planets. Sixth grade is more fun than fifth grade. Nr objects How alike 1 sweater/blanket 2 fish/soap 3 puppy/baby 4 spring/youth Twins? Some things look alike and act alike. Other things don’t look that much alike –but are still very much alike. Tell how each pair of objects below are alike. list as many ways as you can. dry-desert: wet-ocean Dry is to desert as wet is to ocean. palm-hand; sole- three-triangle: four- pears-trees: pumpkins- turkey-thanksgiving: witch- Analyzing Activities We often face very tricky problems-something that cannot be solved easily. No matter what the problem is, a good way to solve it is to analyze. Explain that analyzing a problem means breaking it down into smaller parts or “steps’ and then thinking about each step. Complete the analogies below. Then write the analogy statement.

Synthesizing Activities Synthesizing means putting information together. In these activities students get a chance to use what they know to figure out new things. A Coat Of Arms Think what makes your family unique. Then design a family coat of arms below. Make a motto!