Використання здоров’язберігаючих технологій в логопедичній роботі.

Тема: Використання здоров’язберігаючих технологій в логопедичній роботі.

Ціль: розкрити можливості використання елементів здоров’язберігаючих технологій, які використовуються в корекційній логопедичній роботі. 

Здоров’язберігаючі технології в ЗДО – невід’ємна частина педагогічного процесу, а особливо корекційної роботи. Який психологічний портрет дитини, що має мовленнєві недоліки? З якими проблемами зустрічається вихователь під час роботи з цими дітьми?

              Низька працездатність, підвищена втомлюваність.

              Несформованість довільності психічних процесів.

              Низька навчальна мотивація.

              Низька самооцінка.

Подолання цих труднощів можливе лише завдяки створенню здоров’язберігаючого середовища і правильного вибору форм, методів та прийомів логопедичної корекції.

Сьогодні я хотіла б познайомити вас з системою роботи по збереженню здоров’я дітей, яка реалізується мною на логопедичних заняттях і запропонувати вашій увазі ті її складові, які можуть бути використані в роботі вихователя старших груп. Це:

        Артикуляційна гімнастика.

        Вправи на розвиток загальної і мілкої моторики.

        Кінезіологічні прийоми.

1.           Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки гарній рухомості органів артикуляції, до яких відносяться язик, губи, нижня щелепа, м’яке піднебіння. Точність, сила і диференційованість рухів цих органів розвиваються у дитини поступово в процесі мовної діяльності. Недостатність артикуляційної моторики – одна з багатьох причин мовних недоліків. Робота в цьому напрямку – компетенція вчителя-логопеда. Вихователям старших груп слід звертати особливу увагу на формування артикуляційної моторики, оскільки її недостатність гальмує формування технічної сторони мовлення і її виразність. Робота з розвитку основних рухів органів артикуляційного апарату здійснюється у формі артикуляційної гімнастики.

Артикуляційна гімнастика сприяє:

          Чіткості вимови звуків мови,  а також їх якість (правильність і виразність).

          Зняттю емоційної напруги, створенню позитивного настрою на заняття (якщо здійснюється на його початку як оргмомент).

          Формуванню навичок самоконтролю.

Організація проведення артикуляційної гімнастики

          Кожна вправа виконується 5 – 7 разів.

      Під час підбору вправ слід дотримуватись певної послідовності, йти від простих вправ до більш складних. Проводити їх краще емоційно, в ігровій формі.  

          Статичні вправи виконуються по 7 – 10 секунд.

   На одному занятті виконуємо 3 – 4 вправи, включаючи вправи різних блоків.

         Дитина повинна добре бачити обличчя вихователя, а також своє лице, щоб самостійно контролювати правильність виконуваних вправ.

I блок – вправи для губ і щік.

          Дудочка.

          Паркан

          Кулька.

II блок – статичні вправи.

          Млинчик.

          Грибочок.

          Чашечка.

III блок – динамічні вправи.

          Гойдалка.

          Годинник.

          Муляр.

          Горішки.

          Чистим зубки.

          Кішка.

Приклад проведення артикуляційної гімнастики з використанням віршів.

Ранок з котиком Мурзиком.

Котик Мурзик вранці встав, зубки чистить він почав.

Вправо – вліво, вправо – вліво, чистить зубки кіт уміло.

Прополощим ротик, як чистюля котик.

Мурзик гребінець узяв, розчісуватись почав.

Ми за ним не відстаємо, язичком все здійснюємо.

Далі по порядку робимо зарядку.

Мурзик спинку вигинає…

Мурзик спинку прогинає.

А тепер язик наш – м’яч. Починай футбольний матч.

Гол забили ми – ура.

Вже і снідати пора. Котик наш напік млинів.

Зі сметанкою смачних.

Як сметану любить котик? Оближи скоріше ротик!

А тепер чайку поп’ємо. Його у чашечку наллємо.

Мурзик наш для всіх дружок,

Любить гарних діточок! 

Виконуємо артикуляційні вправи за опорними картинками.

Творчою групою педагогів були запропоновані методичні рекомендації для роботи вихователів – логопедів . Вони складаються з п’яти блоків:

I.              Розвиток загальної і мілкої моторики.

II.           Вправи для релаксації.

III.        Розвиток психічних функцій.

IV.       Розвиток правильного мовного дихання.

V.          Зорова гімнастика.

Включення динамічних пауз і пальчикових ігор в структурі логопедичних занять  – необхідний компонент здоров’язберігаючих технологій. Використання рухових вправ дозволяє вирішити декілька задач:

               Сприяє підвищенню мовленнєвої активності;

               Розвиває мовні вміння та навички;

               Знімає напругу, відновлює працездатність;

               Активізує пізнавальний інтерес;

           Покращує концентрацію уваги, знижує труднощі переключення з одного виду діяльності на інший.

Вправи, які є органічним продовженням теми заняття, поєднані з іншими завданнями одним сюжетом, сприяють продуктивній реалізації цілей і задач заняття, підвищують активність дітей.

Запропонований практичний матеріал вміщує вправи на розвиток загальної і мілкої моторики. Вказані також лексичні теми і теми занять, на яких можуть бути використані вправи.

Підбір вправ до заняття з певної теми здійснюється з допомогою вказівника, де позначені теми занять, розділи і номери вправ. Завдання, на яких немає посилань, можуть використовуватись на будь-якому занятті.

 Вправа «Плутанина» (виконуємо лише ті команди, про які говорить ведучий, а не ті рухи, які він показує. Наприклад, просимо підняти руки вгору, а показуємо рух «руки в боки»).

Логоритмічна вправа з олівцями «Помідор» 

2.  Кінезіологія – це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я шляхом певних рухомих вправ.

Для успішного навчання дитини, гармонізації її розумової діяльності необхідно враховувати її психофізіологічні особливості під час підбору методик навчання. Особливо важливим це є для дітей, що мають труднощі при адаптації і засвоєнні програмового матеріалу. В цьому випадку кінезіологічна корекція може слугувати засобом профілактики і попередження порушень усного мовлення, читання та письма, укріплення психічного здоров’я дитини. Окрім того, кінезіологічні вправи сприяють:

     покращенню почерку, так як розвивають мілку моторику рук,

     дозволяють покращити увагу, пам’ять, просторові уявлення,

     підвищують працездатність, знижують втомлюваність,

     активізують пізнавальні процеси і підвищують здатність до довільного контролю.

Відомо, що рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від ступеню сформованості тонких рухів пальців рук .

Кінезіологія приділяє особливу увагу таким вправам, в яких використовуються одночасно різнотипні рухи рук. Регуляція таких рухів здійснюється на рівні головного мозку, на відміну від симетричних узгоджених рухів, регуляція яких, в основному, відбувається на рівні спинного мозку.

   «Кільце» (з’єднуємо почергово пальці в «кільце» з великим від вказівного до мізинця і назад; виконуємо спочатку однією рукою, потім двома, обов’язково з мовним супроводом).

    «Кулак – ребро – долоня» (виконуємо серію послідовних рухів, прискорюючи темп).

      «Лезгинка» (ліву руку зжати у кулак, великий палець відставити у бік, кулак розгортаємо пальцями до себе. Випрямленою долонею правої руки торкаємося мізинця лівої. Одночасно змінюючи положення правої і лівої рук. Повторюємо 6-8 разів, домагаючись високої швидкості зміни положень).

     «Буратіно» (долоня лівої руки ребром до обличчя, великий палець приставити до носа. Притиснути до мізинця лівої руки великий палець правої, польці не торкаються один одного. Рухати пальцями одночасно, по одному і перебираючи від вказівного пальця лівої руки до мізинця правої).

   «Вухо-ніс» (лівою рукою беремося за кінчик носа, а правою за протилежне вухо. Відпускаємо одночасно вухо і ніс, плескаємо у долоні, змінюючи положення рук з точністю «до навпаки»).

Дзеркальне малювання. Беремо в обидві руки по олівцю, малюємо одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, букви. Під час виконання цієї вправи розслабляються очі і руки, синхронізується діяльність обох півкуль головного мозку.

Застосування кінезіологічних вправ дає результати при дотриманні слідуючих умов:

   систематичне виконання;

   поступове збільшення темпу і складності;

   точність виконання рухів і прийомів;

   виконання стандартних навчальних

 дій бажано чергувати з     кінезіологічними вправами;

          при залученні дітей у творчу діяльність, вправи слід виконувати до початку роботи, не припиняючи її.

Підводячи підсумки, я хотіла б ще раз підкреслити, що

Здоров’я – це головне життєве благо. Тільки здорова людина може бути вільною, радісною, щасливою.