ВІКТОРИНА «Я У СВІТІ НЕ ОДИН, ЩО Я ЗНАЮ ПРО ТВАРИН...»

ВІКТОРИНА «Я У СВІТІ НЕ ОДИН, ЩО Я ЗНАЮ ПРО ТВАРИН...»

Мета: поглиблювати знання учнів про життя тварин; учити бачити прекрасне навколо себе; розвивати пам'ять, пізнавальну активність учнів, логічне мислення, уміння аргументовано висловлювати свою думку; удосконалювати навички міжособистісного спілкування; виховувати любов до рідної землі, дбайливе ставлення до неї.
Обладнання: плакат «Охороняти природу означає охороняти Батьківщину»; слайди («Птахи», «Звірі»); картки з відгадками до метаграм; відеозапис фільму «У прісних водоймах»; картинки із зображенням плазунів; презентація «Комахи».

 

 

Хід заходу
 

 

І. Організаційний момент

У ч и т е л ь. Як ви розумієте слова М. Пришвіна: «Охороняти природу означає охороняти Батьківщину»? (Відповіді учнів.)

- Щоб правильно охороняти природу, слід її досліджувати, вивчати і знати. А скільки у природи загадок?! Хіба на це запитання можна так одразу дати відповідь? Послухайте вірш.
 

 

Думаю, думаю, думаю...
Ліплять під стріхою гнізда
Малі серпокрильця - навіщо?
Човен гойднувся на хвильці - чому це?
Сіються в небі зірки, наче дощик,
Вітер хмаринку полоще - навіщо?
Думаю, думаю, думаю...
Світиться місяць, тихо зозуля кує на узліссі.
Світиться срібна хмаринка-перлинка,
Падає крапля, немов намистинка - навіщо?
Сніг випадає узимку - чому це?
Думаю, думаю, думаю...
Загадок стільки!
А я ще так мало знаю...
Виросту скоро і все розгадаю.
                                                 Муса Галі «Думаю»
 

 

ІІ. Повідомлення мети заходу

У ч и т е л ь. Сьогодні ми узагальнимо знання про природу, зокрема про життя тварин. Визначмо для себе, чи добре ми орієнтуємося в природознавстві, оберемо найерудованішого і найвинахідливішого знавця природи рідного краю, дізнаймося багато цікавого та нового, перевірмо звої знання, відкриймо нові таємниці.

ІІІ. Основна частина

Біля кожного учня лежить картка із зображенням тварини певної групи («Комахи», «Риби», «Пташки», «Звірі»). Учитель показує картки із зображенням тварини однієї з груп, а діти, у яких картки із зображенням тварин саме цієї групи, виходять до дошки і повідомляють назву тварини.

 

Дивний світ пташиний! Без нього ми не уявляємо свого життя. Птаство чарує нас гарним співом, стрімким польотом, незвичайним забарвленням, приносить велику користь нашим садкам, паркам, лісам.

Птахи — це дуже різноманітний світ тварин за формою, оперенням, розмірами, способом життя, користю. Тіло птахів укрито пір'ям — це істотна їх ознака. Серед птахів, які живуть на нашій території, є перелітні та зимуючі.

 

►► Конкурс «Пташине царство» (відгадування загадок)

● Маленький, сіренький
По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

● Біла латка, чорна латка
По дереву скаче. (Сорока)

● У блакитнім кожушку,
В рожевій сорочці.
В нас зимують у садку,
Гуляють, як гості. (Снігурі)

 

● Хто у гаї на суку
Цілий день кричить: «Ку-ку!»? (Зозуля)

 

● Вся я, ніби сажа чорна,
І зовуть мене... (ворона).
 

● Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мошок поїдає.
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)


● Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел)
*****************************************************************************

Звірі — це тварини, тіло яких укрито шерстю. Своїх малят вони вигодовують молоком, що є істотною ознакою звірів. За цими ознаками вони відрізняються від решти. Серед звірів є такі, які живуть на деревах, у норах, у лісах, у печерах, у горах, які живуть під палючим сонцем і на просторах вічної мерзлоти. Хто зі звірів господарює у наших лісах?

►► Конкурс «Хто у лісі господар?» (відгадування загадок)

● По полю, по лісу гасає,
Овечок хапає та всіх лякає. (Вовк)

● Я маленький, я пухнастий,
Попелястий,волохатий.
Я стрибаю, я тікаю,
Дуже куций хвостик маю. (Заєць)

● В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її?.. (Лисиця)

● Хоч у нього шуба є,
Та як холод настає,
Він тоді не їсть, не п'є,
І не ходить, не гуляє,
А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

● Хоч не шию я ніколи,
Та голок завжди доволі. (Їжак)

 

● Тварина рогата
І рогів багато. (Олень)

● Пухова руденька шуба
В сосни стриба та на дуба.
Хвіст у неї, як мітла,
А сама на зріст мала.
Очі сяють, як намисто,
Мов дві цяточки вогнисті.
В неї хата гарна, тиха,
Взимку повненька горіхів,
В лісі любить вони жити,
Відгадайте, хто це, діти? (Білка)
 

 

 

     Риби – це водні мешканці, тіло яких вкрите лускою. Тіло риби складається з голови, тулуба, хвоста і плавників. За допомогою плавників риби повертаються в воді і змінюють напрямок. Кермом для них служить хвіст. У більшості риб очі розташовані по обидва боки від голови, причому риба вміє бачити кожним оком окремо: вона бачить відразу і перед собою і над собою, і ззаду, і під собою.

Дихають риби за допомогою зябер.

      Взимку, коли вода замерзає, риби опускаються на дно. У цей час вони ведуть малорухливий спосіб життя, мало їдять. У воді під льодом дуже мало кисню, тому люди роблять ополонки, щоб рибам було легше дихати. Залежно від харчування риби бувають: рослиноїдні, що харчуються водоростями, мошками – потрапили в воду – це такі риби як: лящ, йорж, товстолобик, білий амур та інші. хижі риби, які всеїдні – щука, короп, сом, окунь, піранья, акула та інші. Залежно від місця проживання риб з ділять на річкових і морських.

 

Ляже й спить на глибині

З шаром мулу на спині,

Тільки вуса повертає,

Що навколо – все він знає! (сом)

 

 

Не дрімають карасі,

знають добре геть усі:

стерегтись потрібно злюки,

хижої, страшної … (щуки)

 

 

Взимку ловиться і влітку

Вудкою або у сітку.

 А коли злякається –

В мулі заховається…(карась)

 

 

Я ж не звір, а просто риба,

Хоч зубів у пащі тьма.

 В мене є єдина хиба –

Друзів з малечку нема! (Акула)

 

   Комахи – перші живі істоти, які з’явилися на Землі, більше 400 млн. років тому. З тих пір вони пережили п’ять масових катаклізмів і виявилися більш живучими, ніж динозаври. Комахи щорічно пожирають 25 – 30% світового врожаю.

 

Серед літа біля липки 
Виграють сопілки, скрипки. 
Це не скрипки, не сопілки, 
То медок збирають ...
(Бджілки)

 

Хоч не олень – роги має,
І не птиця, а літає.
Чорний-чорний, а не крук,
Це малий, моторний ...
(Жук)

 

Прилетіла цокотуха, 
Щось торочить понад вухом. 
Всім набридла байка ця 
Без початку і кінця.
(Муха)

 

Летить – пищить,
Сяде – мовчить.
Хто його вб’є, -
Свою кров проллє.
(Комар)

 

 

        

 

                

 

 

 

Інсценізація казки (в ролях) «РУКАВИЧКА»

Рукавичка

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.

От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:

— Тут я буду жити!

Коли це жабка плигає та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

— Іди!

От уже їх троє.

Коли це біжить лисичка — та до рукавички:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

— Та йди!

Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Та вже йди!

Уліз і той. Уже їх п'ятеро.

Де не взявся — біжить кабан.

— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

— Та вже влізу,— пустіть!

— Та що вже з тобою робити,— йди!

Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.

Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»

Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.

Прийшов дід та й забрав рукавичку.

 

 

 

 

IV. Підсумок заходу

У ч и т е л ь. Дайте відповіді на запитання.

● Чому тварин уважають частиною живої природи?
● Де живуть тварини?
● Чим тварини різняться між собою?
● Чим живляться тварини?
● До чого може призвести зникнення тварин у природі?
● Навіщо потрібні людям тварини?
● Як люди повинні ставитися до братів своїх менших?

У ч е н ь
 

 Довкілля ти своє вивчай,
Природу знай, люби, оберігай.