Стаття "Робота спеціалістів загальноосвітньої школи з родинами дітей, що мають особливі освітні потреби"

Робота спеціалістів загальноосвітньої школи з родинами дітей, що мають особливі освітні потреби

В період реформування системи освіти одним із найголовніших проблем державної політики є забезпечення реалізації права на освіти дітей з особливими освітніми потребами. У Законі України «Про освіту» дитина з особливими освітніми потребами – «це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту» [3, с. 10]

Важливою ланкою в побудові виховної роботи школи є взаємодія школи з батьками учнів. Сім'я – те природне середовище життя і розвитку дитини, в якої закладаються основи особистості. Яку б сторону розвитку дитини ми не взяли, завжди виявиться, що вирішальну роль у тому чи іншому віковому етапі відіграє родина. Для дитини з особливими освітніми потребами значення правильного сімейного виховання значно зростає.

Головна мета соціально-педагогічної діяльності в роботі з сім'єю дитини з обмеженими можливостями – допомогти сім'ї впоратися з завданням виховання дитини з особливими потребами, сприяти її оптимального рішення, незважаючи на наявні об'єктивний фактор ризику; впливати на сім'ю з тим, щоб мобілізувати її можливості для вирішення завдань реабілітаційного процесу.

Завдання спеціалістів загальноосвітньої школи для родин дітей, які мають особливі освітні потреби – допомогти батькам подолати первісну реакцію пригніченості й розгубленості, а в подальшому зайняти активну позицію в реабілітації дитини, зосередивши на розвиток особистості дитини, на пошуку адекватних способів соціалізації і досягненні оптимального рівня адаптації в суспільстві.

Робота з сім'єю – одне з пріоритетних напрямків виховної роботи. У кожній з функціонуючих в школі виховних систем класів ведеться велика робота по організації ефективної взаємодії з родинами учнів. В папці психолого-педагогічного супроводу міститься блок роботи з батьками учнів, в якому розміщуються результати діагностичного дослідження сімей, паспорт їх соціального статусу, нормативні документи для батьків в сфері освіти і план роботи спеціалістів загальноосвітньої школи з сім'ями учнів, в якому реалізуються основні напрямки виховної роботи школи з сім'ями учнів:

• Підвищення психолого-педагогічної грамотності батьків;

• Оптимізація дитячо-батьківських відносин;

• Ознайомлення батьків з практичними прийомами корекції дефектів розвитку дитини з обмеженими освітніми потребами;

• Профілактика емоційного вигорання батьків, формування умінь психологічного захисту і самовідновлення.

Аналіз наукової літератури дозволив виявити основні проблеми сім'ї, яка має дитину з особливими освітніми потребами, а саме:

- медичні проблеми: отримання інформації про особливості дитини, прогноз, очікуваних соціальних труднощі; оволодіння практичними навичками виконання рекомендацій, пошук можливостей додаткового консультування дитини тощо;

- економічні проблеми: в сім'ях, які мають дитину з особливими потребами, за даними досліджень, рівень матеріальної забезпеченості виявляється не досить високим;

- проблема виховання, навчання і догляду за дитиною з особливими потребами, яка полягає в труднощах, пов'язаних з підготовкою дитини до школи і допомогою в його навчанні, особливо при навчанні на дому;

- психологічні проблеми, які пов'язані, перш за все, з тривогою за долю дитини з особливими потребами всіх членів сім'ї, напруга у взаєминах батьків через необхідність розв'язання різноманітних проблем; відходом одного з батьків з родини; негативним сприйняттям з боку оточуючих вад дитини.

Під час роботи спеціалістів загальноосвітньої школи з родинами дітей, які мають особливі освітні потреби необхідно виконувати такі завдання:

•                   допомога у формуванні добрих взаємовідносин між батьками та іншими членами родини, в яких виховується дитина з особливими освітніми процесами;
•                   допомога родині у створенні комфортної сімейної атмосфери для дитини;
•                   інформувати родину про потенційні можливості дитини та її перспективи у подальшому житті;
•                   створення відповідних умов для того, щоб родина брала активну участь у навчально-виховному процесі;
•                   показати прийоми організації навчання дитини;
•                   підвищення рівня психічного здоров’я самої родини.

Робота з сім’єю дитини з особливими освітніми потребами повинна бути побудована на таких принципах:

•                   партнерських відносинах з батьками;
•                   комплексний підхід до організації корекційно-педагогічного процесу – у роботі із сім’єю мають брати участь різні спеціалісти навчального закладу: вчитель-дефектолог, вчительлогопед, практичний психолог, соціальний педагог, лікар;
•                   єдність діагностики і корекції ;
•                   позитивна характеристика дитини;
•                   урахування стану, думки, досвіду батьків;
•                   соціальні зв’язки; приналежність до певного соціального класу; 
•                   повага до батька і матері [1, с. 70].

О. Закусило виділяє декілька етапів роботи з родинами дітей що мають особливі освітні потреби:

– діагностично-конструктивний етап – вивчення оточення дитини та виховного потенціалу родини, виділення основних проблем та визначення подальшої роботи;

– організаційний – вибір відповідної кореційно-педагогічної роботи та визначення прийомів, методів, засобів та форм роботи;

– комунікативний – створення позитивних відносин між родиною та дітьми, які мають особливі освітні потреби, визначення та нових форм взаємодії з дитиною, специфічних засобів спілкування з нею [2, с. 78–80].

Відповідно до рівня готовності батьків дітей з особливими освітніми потребами визначаються форми та зміст роботи школи з батьками. Найбільш поширенішими є:

1.               Індивідуальні консультації проводять за запитом батьків раз на тиждень у спеціально відведений день. Під час індивідуальної консультації спеціалісти загальноосвітнього навчального закладу повідомляють батьків про результати психолого-педагогічного обстеження дитини, про її особливості розвитку, демонстрації методів та прийомів колекційної роботи для виконання їх вдома, інформування батьків про проблеми та успіхи учнів.
2.               Групові форми роботи, які зазвичай проводять у спеціальних групах. До них відносять: дні відкритих дверей;анкетування; батьківські збори; тематичні консультації; інформаційно-методичні виставки; відкриті заняття; спільний перегляд відеоматеріалів з певної проблеми [1].

Робота з сім’ями дітей, які потребують особливих освітніх потреб здійснюється в тісній взаємодії з педагогом-психологом, соціальним педагогом, медичним працівником. Дані фахівці виступають на батьківських зборах, тематичних практикумах, організовують індивідуальні консультації, даючи інформацію про особливості їхньої дитини, про необхідність збереження її фізичного, психологічного здоров'я. Батьки отримують кваліфіковану психотерапевтичну та консультативну підтримку.

Отже, систематична та цілеспрямована робота спеціалістів загальноосвітньої школи з родинами дітей, що мають особливі освітні потереби полягає в організації фахової допомоги сім’ям для розв’язання психолого-педагогічних проблем, забезпечення всебічного та гармонійного розвитку дитини, розвиток психічних процесів, формування у дитини моральних норм та успішної соціалізації.

Література:

1. Будник О. Б. Інклюзивна освіта : навчальний посібник [для студентів спеціальності «Початкова освіта»] / О. Б. Будник. – ІваноФранківськ : ПП Бойчук А.Б., 2015. – 152 с.
2. Закусило О. Ю. Прикладні аспекти соціальної роботи з сім'ями, що мають дітей з особливими потребами // О. Ю. Закусило, Н. В. Вільхова-Марчук // Сучасні проблеми навчання, виховання та інклюзії людей з особливими потребами. – Розділ I. – С. 76–82.
3. Інклюзивна освіта: навчальний посібник. – Київ : ТОВ «Агентство «Україна», 2019. – 300 с.