Вимоги до написання навчально-методичних матеріалів/методичні рекомендації: посібник

Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство освіти і науки України

Бершадський медичний коледж

Методичні рекомендації

Бершадь, 2015

Упорядник:

           Цісар Алла Михайлівна – методист Бершадського медичного коледжу

          Вимоги до написання навчально-методичних матеріалів/методичні рекомендації: посібник. –Бершадь, 2015. -  64с.

          Найбільш поширеними формами методичної роботи в будь-якому навчальному закладі є підготовка навчально-методичних матеріалів, що сприяє підвищенню педагогічної майстерності викладача, вивченню і поширенню передового педагогічного досвіду. Дані методичні рекомендації містять визначення навчально-методичних матеріалів, що допоможе педагогічним працівникам зорієнтуватися в їх широкому спектрі, основи  підготовки та вимоги до змісту і технічного оформлення методичних робіт.

         Виконання даних вимог підготовки методичних матеріалів дасть можливість викладачам поліпшити якість підготовки методичних робіт, що в свою чергу повинно позитивно вплинути на підвищення кваліфікації педагогічних працівників як у сфері змісту своєї дисципліни, так і в галузі методики її викладання і в кінцевому результаті на поліпшення якості підготовки кваліфікованих кадрів.

ПЕРЕДМОВА

          Навчально-методичні матеріали можуть створюватися відповідно до таких номінацій:

• навчальні відеофільми;
• навчально-методичні матеріали для забезпечення самостійної роботи студентів(з навчальної дисципліни, курсового проектування);
• досвід впровадження інноваційних технологій навчання (опорні конспекти, модульне навчання, ігрові технології, комп’ютерні методи контролю, візуальний супровід занять, електронні конспекти, імітаційні моделі тощо);
• організація практичної підготовки студентів у сучасних умовах;
• досвід роботи методичного (педагогічного кабінету), предметних (циклових) комісій, викладача;
• досвід організації виховної роботи в навчальному закладі по вихованню особистості, у студентській групі, гуртожитку, гуртках та клубах за інтересами тощо;
• навчально-методичний комплекс навчально-виховного процесу заочної форми;
• пошукові та науково-дослідні роботи викладачів і студентів;
• з досвіду організації і проведення профорієнтаційної роботи.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Навчально-методичні матеріали повинні відповідати таким основним вимогам, за якими проводиться оцінювання роботи:

•  Актуальність теми. Актуальність означає важливість, практичну значущість розглядуваної проблеми. Методична розробка може претендувати на той чи інший ступінь актуальності тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для організації навчально-виховної роботи.
• Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що автор повинен розкрити тему на сучасному рівні розвитку відповідної науки: достатньо повно розкрити основні поняття і терміни, що стосуються проблеми, включити у зміст матеріалу тільки об’єктивні факти і реальні практичні приклади; систематизувати та проаналізувати різні думки і підходи, сформувати власну точку зору на розглядувану проблему.
• Дослідницький характер. У роботі повинні міститись елементи дослідження: вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, статей, розробок) з даної теми.
• Зміст та практичне застосування. Матеріал роботи повинен викладатися послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі частини, повністю розкрити тему роботи. На основі аналізу та узагальнень висловити пропозиції щодо практичного застосування даної розробки, спрогнозувати результат.
• Відповідність навчальним програмам. При написанні методичної розробки необхідно керуватися такою вимогою: відповідність матеріалу навчальним програмам щодо структури, обсягу і змісту. Нові знання, уміння та навички мають базуватися на раніше засвоєних та набутих.
• Грамотність і естетичність оформлення. Це важлива вимога до методичної розробки, що підвищить її якість. Робота повинна бути написана українською мовою, без граматичних та стилістичних помилок. Необхідно дотримуватися правил цитування, оформлення списку використаної літератури.

2.             ПЛАНУВАННЯ ТА ПІДГОТОВКА МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

         Планування підготовки методичних матеріалів (доповідей, рефератів, методичних розробок, рекомендацій, опису досвіду роботи тощо) на навчальний рік здійснюється в навчальному закладі, виходячи з глибокого аналізу за минулий рік і, зокрема, аналізу якості знань, умінь і навичок.

        Тематика підготовки методичних робіт повинна відповідати основним напрямкам методичної роботи навчального закладу.

       За характером методичні розробки та рекомендації можуть бути:

•              дослідно-експериментальними;
•              узагальнюючими передовий педагогічний досвід;
•              навчально-пізнавальними з удосконалення проведення:

а) теоретичних занять;

б) лабораторних занять;

в) практичних занять;

г) виробничого навчання;

д) виховної роботи і т.д.

 Процес розробки методичних матеріалів передбачає:

1. Поетапне здійснення таких видів роботи:

•         Вивчення нормативного документу, або запитів учасників навчально-виховного процесу, якими визначено даний напрямок роботи як актуальний до розробки і впровадження; вибір теми, назва якої повинна бути короткою і давати відповідь на такі питання: «Який напрямок діяльності представлено?», «Для кого цей матеріал?», «В якій формі він представлений?».
•         Вивчення наявного досвіду роботи та наукової літератури за визначеною тематикою; підбір цитат, цифрового матеріалу, ілюстрацій тощо.
•         Складання плану роботи, визначення кількості і назв розділів, їх послідовності.
•         Накопичення фактичного матеріалу, відбір найбільш характерного, найбільш корисного, його аналіз та узагальнення.
•         Безпосереднє написання методичної розробки.
•         Апробація методичної розробки (програми).
•         Оформлення програм та статей відповідно до критеріїв .
•         Отримання відповідних рецензій.
•         Внесення змін і доповнень із урахуванням результатів апробації та зауважень рецензентів.
•         Оформлення чистового варіанту методичної розробки та представлення її комісії.
•         Занесення методичної розробки до бази кращого досвіду з метою його поширення на обласному та всеукраїнському рівнях.
•         Презентація результатів роботи колегам, у ЗМІ, фахових виданнях.

2. Визначення типологічної віднесеності матеріалів, оскільки існують різні типи навчально-методичних видань.

       Бажано,  щоб  педагогічні  працівники   вищих   навчальних  закладів готували методичні матеріали (роботи), зокрема, розробки та рекомендації практичного (прикладного) характеру, які були  б корисними в першу чергу їх авторам. Це, наприклад, складання сценаріїв навчальної (ділової) гри, розігрування ролей, аналіз виробничих ситуацій, імітаційних вправ тощо.

Слід звернути увагу, щоб тематика методичних робіт (розробки, рекомендації) була пов’язана з нетрадиційними формами і методами навчання (конференції, семінари, диспути, КВК, “за круглим столом”, гра ”Що? Де? Коли?”, аукціони та інші).

        Виходячи з того, що основними формами організації навчання у вищих навчальних закладах є лекція, лабораторне, практичне, семінарське заняття, індивідуальні заняття, консультації (“Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” наказ Міністерства Освіти України №161 від 2 червня 1993р.), необхідно надати пріоритетні напрямки підготовки розробок, рекомендацій з цих актуальних питань.

 3. Представлення результатів науково-методичної роботи у формі:

•              Проекту – як інноваційної технології навчально-виховного процессу.
•              Корекційно-розвивальної, просвітницької, навчальної, тренінгової програми.
•              Методичної розробки окремих заходів: виховна година, лекція, круглий стіл, КВК, брейн-ринг та ін.
•              Методичних рекомендацій учасникам навчально-виховного процесу щодо роботи з певною його категорією або за певним напрямком.
•              Публікацій у фахових виданнях.

           Від того, який тип методичного матеріалу представлений, залежить його змістовне наповнення, структурування й оформлення.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГІЧНОЇ ВІДНЕСЕНОСТІ МАТЕРІАЛІВ

       Існують різні типи навчально-методичних видань, які визначаються відповідно до одного з наведених нижче критеріїв:

•    За цільовим призначенням: офіційні, наукові, науково-популярні, виробничо-практичні, навчальні тощо.

• За матеріальною конструкцією: книжкове, листове, газетне, буклетне, плакат, комплектне тощо.

• · За обсягом: книга, брошура, листівка.

Книга - книжкове видання, обсяг якого понад 48 сторінок.

Брошура – книжкове видання, обсяг якого більше за 4, але не більше як 48 сторінок.

Листівка – обсяг якої від 1 до 4 сторінок.

• · За характером інформації: монографія, авторська дисертація, посібник, підручник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник.

4. ВИЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

       Всі види навчально-методичної літератури мають відповідати затвердженому навчальному плану навчального закладу, теми мають текстологічно і за змістом збігатися з робочою навчальною програмою. Література має бути оформлена відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)», винесена у кінець навчального видання, розділена на основну та додаткову. Кожна тема дисципліни має містити посилання на список основної та додаткової літератури.

       Розмаїття видів навчально-методичного викладу обумовлене різними цілями упорядкування та фіксації змісту діяльності педагога для забезпечення можливостей вивчення перспективного педагогічного досвіду, його узагальнення й роз повсюдження.

       Кожне з джерел має свою специфіку викладу, відповідний стиль, структуру, логіку побудови матеріалу та обсяг. Робота повинна бути виконаною відповідно до вимог та представлена до захисту. Розглянемо основні види навчально-методичного викладу матеріалу.

• Посібник — видання, спрямоване допомогти в практичній діяльності або в оволодінні навчальною дисципліною.
• Підручник – основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі.
• Навчальний посібник – навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його підрозділу.
• Навчально-наочний посібник – навчальне образотворче видання матеріалів, які містять ілюстративно-наочні матеріали, що сприяють вивченню і викла­данню дисципліни, засвоєнню їх змісту.
• Навчально-методичний посібник – навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни, яке, окрім викладу навчального матеріалу, містить методичні вказівки і рекомендації щодо викладання дисципліни або організації самостійної роботи студентів, розвитку і виховання особистості.
• Інформаційно-методичний збірник — це, як правило, брошуроване видання, що призначене надати інструктивно-методичну допомогу в практичній діяльності педагогічним працівникам, а також інформувати їх про новітні освітні технології.
• Методичний вісник — брошуроване видання, що містить методичні матеріали з окремих навчальних предметів, методичні рекомендації щодо планування та організації навчально-виховного процесу.
• Реферат (від латинського геfегге— доповідати, повідомляти) стислий виклад у письмовий формі змісту певного питання, навчально-виховної чи методичної проблеми, наукове, аналітичне дослідження актуальних напрямів розвитку сучасної освіти, методики викладання, інноваційних педагогічних технологій, засноване на огляді відповідної літератури та інших джерел.
• Оглядовий реферат — педагог готує на основі ґрунтовного огляду кількох літературних джерел, об’єднаних певною тематикою.
• Інформаційні реферати засновані на всебічному критичному аналізі фактів за обраною темою.
• Хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних, наукових, мистецьких чи інших творів або їх частин, які є об’єктом вивчення певної навчальної дисципліни або виховання особистості відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми (різновид – книга для читання).
• Словник для студентів – довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слова, словосполучення, фрази, терміни, поняття, знаки, імена тощо), доповнених відповідними довідковими даними.
• Енциклопедія – навчальне видання довідкового характеру, яке містить упорядкований перелік відомостей, сукупність наукових знань з широкого кола питань. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з чіткістю та логікою викладання матеріалу, без авторського тлумачення. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення явищ і фактів. Цим енциклопедії відрізняються від інших видів видань, у яких такі матеріали можуть наводитися в авторській концепції. Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень.
• Довідник – навчальне видання довідкового характеру, яке містить упорядкований предметний матеріал, узагальнені, стислі відомості з певних галузей науки, професій тощо.
• Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок, їх систематизації та узагальненню, перевірці якості їх засвоєння (різновиди – збірник задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів, інструкції до лабораторних і практичних робіт, робочі зошити, дидактичні матеріали).
• Методична розробка - це посібник для викладачів чи студентів, в якому розкривається методика тих чи інших процесів у навчанні, а також методи, прийоми, які сприяють досягненню в роботі кращих наслідків. Методрозробка – це не констатація фактів, а пропозиції, як необхідно і як краще здійснити ту чи іншу дію в навчально-виховному процесі.
• Методичні рекомендації – навчальне видання для студентів з методики засвоєння навчальної дисципліни.
• Тексти лекцій – навчальне видання, яке містить повний виклад лекційного матеріалу  до затвердженої навчальної дисципліни (всіх лекцій або змістового блоку).
• Стаття як твір передбачає детальне висвітлення педагогічної теми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу.
• Оглядова стаття — публікація, що містить вільну характеристику, аналіз й оцінку стану педагогічної науки й практики за визначений період.
• Наукова стаття — вид оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики.
• Доповідь — письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу. Доповіді повідомляються учасникам зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу.
• Рецензія є найпоширенішою формою науково-художньої критики твору, що відмінна аналітико-оціночним характером.
• Анотація — стисла характеристика змісту статті, праці, іншого видання, у якій викладено найголовніші висновки роботи, визначено їх цільове призначення.
• Альбом – книжкове або комплектне аркушеве образотворче видання
• Атлас – альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного виконання.
• Педагогічний програмний засіб–програмна продукція, яка використовується у комп’ютеризованих системах освіти як засіб навчання чи виховання студентів.
• Навчально-методичний комплекс – навчальне видання на допомогу студентам у навчанні з викладом основного змісту та завдань лекційних і практичних занять.
• Робоча навчальна програма – нормативний документ вищого навчального закладу, що містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.
• Навчальна програма – навчальне видання, яке визначає зміст, обсяг і вимоги до вивчення певного навчального предмета, курсу, дисципліни, розвитку і виховання особистості відповідно до вимог державних стандартів освіти та навчальних планів.

5.  ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

           Від того, який тип методичного матеріалу представлений, залежить його змістовне наповнення, структурування й оформлення.

Методична розробка

           Визначені Законами України "Про професійно-технічну освіту" та "Про загальну середню освіту" стратегія і тактика радикальних змін професійної освіти потребує пошуку шляхів удосконалення методичної роботи, зокрема педагогічної самоосвіти викладачів. На це націлюють і цілий ряд нормативно-правових актів прийнятих Міністерством освіти і науки України та й сучасна методична база професійно-технічної освіти дозволяє зробити вибір певної методики для навчання студентів. Саме нестандартне, нешаблонне, цікаве заняття вимагає від педагога вивчення та творчого застосування передового педагогічного досвіду в своїй роботі. Ось чому в методичній роботі педагогічних колективів навчальних закладів професійно-технічної освіти значне місце відводиться підготовці викладачами методичних розробок теоретичних і практичних занять. Проте їх аналіз дає підстави скачати, що багато з них потребують покращення, як в методичному так і в практичному плані.

      Вивчення даної проблеми свідчить, що в багатьох навчальних закладам профтехосвіти питанню складання методичних розробок взагалі не приділяється достатньої уваги. Перш за все, це пояснюється тим, що в навчальних закладах інколи не зовсім чітко уявляють собі значення цієї роботи, не бачать яку користь викладачеві приносить сам процес роботи над методичними розробками, як одній з форм підвищення фахового рівня.
         В чому полягає мета методичних розробок?
         Головна мета – підвищення педагогічної майстерності самого автора розробки. Це досягається завдяки тому, що в процесі їх створення викладачам необхідно згадувати основні положення курсу педагогіки, через призму практичного використання до даного заняття, вивчати методичну літературу тощо.

        Методична розробка-це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології про навчання та виховання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому, практичного спрямування. Методична розробка повинна містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки, завдання, зразки робіт,  розробки серії планів уроків за визначеною темою, інструкції для проведення практичних, лабораторних робіт, картки - схеми, тести, різнорівневі завдання тощо)

Перед початком роботи з написання методичної розробки необхідно чітко визначити її мету.

Будь-яке питання навчально-виховної роботи може бути темою методичної розробки й ними треба займатися. Але методичні розробки можуть бути повноцінними, якщо в них буде глибоке обґрунтування всього рекомендованого, якщо вони написані за формулою:

Що –дати, пояснити, показати тощо;

Як – дати, пояснити, показати тощо;

Чому – дати саме це, саме так, а не інакше.

Мета методичних  розробок – підвищення педагогічної майстерності самого автора розробки. Це досягається завдяки тому, що в процесі її створення педагогам  доводиться згадувати основні положення курсу педагогіки через призму практичного використання до заняття, вивчати методичну літературу, бажання автора методичної розробки поділитися своїм педагогічним досвідом з колегами.

При написанні методичної розробки автори мають керуватися такими критеріями:

•    актуальність і перспективність — наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам учасників проекту; можливість практичного використання розробки іншими психологами при організації науково-дослідницької діяльності учнів;
•    достатній теоретичний рівень та дослідницький характер — тема розробки має бути розглянута на сучасному рівні розвитку відповідної науки. У роботі мають бути представлені елементи дослідження (якщо робота над проблемою ведеться більше, ніж 2 роки), достатня кількість джерел;
•    новизна та прогресивність — внесення нових, оригінальних елементів в організацію педагогічного процесу, ефективне застосування прогресивних моделей організації навчання, виховання, розвитку особистості, застосування інноваційних методів, способів педагогічної діяльності;
•    відповідність віковим особливостям аудиторії — відповідність матеріалу програмам;
•    результативність і дієвість — стабільно високий рівень розвитку та освіченості учасників проекту, суттєві позитивні зрушення у сформованості основних компетенцій (як кінцевий результат роботи над проблемою);
•    практичне застосування — наявність аналізу та узагальнень щодо пропозицій практичного застосування даної розробки, спрогнозованості результату.

Методична розробка може являти собою:

• розробку серії занять з визначеної теми;
• розробку теми програми:
• розробку приватної (авторської) методики викладання предмета;
• розробку загальної методики викладання предметів;
• розробку нових форм, методів або засобів навчання і виховання;
• методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання предмета.

До методичної розробки пред'являються досить серйозні вимоги. Тому, перш ніж приступити до її написання необхідно:

•         Ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомою педагогу, по даній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід.
•         Визначити мету методичної розробки.
•         Уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми.
•         Скласти план і визначити структуру методичної розробки.
•         Визначити напрями майбутньої роботи.

Вимоги  до методичної розробки:

1. Зміст методичної розробки має чітко відповідати темі та меті.

2. Зміст методичної розробки має бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональну організацію навчального процесу, ефективність методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання.

3. Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників та навчальних програм, описувати досліджувані явища та технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в загальнопедагогічній літературі.

4. Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто та  чітко.

5. Мова методичної розробки повинна бути чіткою, лаконічною, грамотною, переконливою. Застосовувана термінологія повинна відповідати педагогічному тезаурусу.

6. Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні підкріплюватися посиланнями на свій педагогічний досвід.

7. Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу.

8. Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання.

9. Методична розробка повинна розкривати питання «Як навчати».

10. Повинна містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки, завдання, зразки робіт, плани уроків, інструкції для проведення практичних, лабораторних робіт, картки - схеми, тести, різнорівневі завдання тощо)

Структура методичної розробки

Загальна структура:

1. Анотація.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основна частина.

5. Висновок.

6. Список використаних джерел.

7. Додатки.

У анотації (3-4 речення) коротко вказується якій проблемі присвячується методична розробка, які питання розкриває, кому може бути корисна.

Зміст або тематичний план. (додаток 4)

У вступі (1-2 сторінки) розкривається актуальність даної роботи, тобто автор відповідає на питання, чому він вибрав цю тему і яке її місце в змісті освіти;  розкриваються тема розробки, її теоретичні основи, конкретизуються мета й основні завдання, пояснюється, на кого розрахована розробка, як вона співвідноситься з навчальним процесом тощо.

Основна частина, яка за змістом має відповідати темі, підпорядковуватися основній меті та завданням, містити опис методики викладання навчального матеріалу. В основній частині вказується специфіка використання розробки в залежності від віку студентів, умов навчального закладу, підготовки педагогів; подаються рекомендації щодо її найбільш ефективного використання в залежності від матеріалу, умов, етапу організації дослідницької діяльності. Основна частина складається з чотирьох розділів: теоретичний, дослідницький, профілактичний (корекційні проекти тощо) та рекомендації всім учасникам навчально-виховного процесу (студенти, педагоги, батьки) з розглянутого питання.

Висновки містять результати власного досвіду роботи, рекомендації щодо практичного використання методичної розробки іншими педагогами, можливостей роботи за даною методикою в різних умовах.

Список використаних джерел/літератури – це перелік усіх використаних джерел як літературних, так і електронних. Список використаних джерел повинен містити 10-15 назв. Якщо розробка носить тільки практичний характер, що не вимагає теоретичних посилань, то список використаних джерел можна опустити.     

        При використанні в тексті роботи фактів, цитат, висловлювань автор зобов’язаний вказати, звідки взяті ті чи інші дані. Посилання на джерела даються не тільки в тому випадку, коли текст приводиться в лапках, але навіть у випадку, коли переповідаються думки, запозичення фактичних даних.

Посилатись потрібно на першоджерела, цитування по інших виданнях не рекомендується.

В переліку використаної літератури вказують: прізвище автора, ініціали, місце видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок.

Якщо вказується стаття, опублікована в журналі, то після назви статті вказують назву журналу, рік видання, номер і сторінку. Коли ж посилання дається на газету, то вказують статтю, назву газети, рік, число і місяць.

В перелік літератури включаються тільки ті роботи, які цитувались чи використовувались в роботі.

У додатках наводяться довідково-інформаційний матеріал (таблиці, ілюстрації, схеми тощо), а також переліки тем дослідницьких робіт у наукових галузях, що розглядаються, орієнтовні форми вимог до проведення досліджень, приклади оформлення їх результатів, протоколів тощо.

Структура методичної розробки(теоретичне заняття).

В основній частині можна виділити наступні розділи:

•     Методичне обгрунтування теми.
•     Методичні рекомендації з проведення заняття.
•     План заняття.
•     Дидактичний матеріал до заняття (можна не виділяти у вигляді додатків).
•     Список літератури (джерел) для студентв.
•     Список літератури для педагогів.

Рекомендований план заняття:

1.     Тема програми.

2.     Тема заняття.

3.     Аудиторія.

4.     Тип заняття.

5.     Вид заняття. (додаток 5)

6.     Мета методична.

7.     Цілі освіти (навчання, виховання, розвитку).

8.     Матеріально-технічне забезпечення заняття.

9.     Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язку. (додаток 3)

10. Тривалість заняття.

Вимоги до структурних елементів методичної розробки (додаток 1)

Титульний лист

Титульний лист містить дані, що подаються у такій послідовності:

а) повна назва відділу/управління освіти, методичного кабінету/центру, навчального закладу;

б) тема/назва роботи;

в) відомості про автора;

г) населений пункт, рік оформлення матеріалу.

На другій сторінці вказуються ініціали автора, назва роботи, на яку аудиторію розрахована, кількість сторінок, коротка анотація.

На останній сторінці – повністю назва роботи, прізвище, ім’я та педагогічне звання автора. У разі використання на обкладинці малюнків та інформації третіх осіб – вказати автора або дати посилання.

Підручник

         Підручник повинен мати високий навчально-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат.

        Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Структура підручника повинна включати:

1. Зміст (назви розділів у точній відповідності до затвердженої навчальної програми).

         Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті, без скорочень. Позначення ступенів рубрикації (“частина”, “розділ”) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою. Всі заголовки у змісті починаються з прописної літери без крапки в кінці.

2. Вступ (передмова) повинен займати 2,5-4,5 сторінки (4000-8000 знаків):

•    роль та значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця;
•    місце даного курсу (його частин) серед інших дисциплін;
•    формулювання основних задач, що стоять перед студентом при вивченні навчальної дисципліни.

3. Основний текст – дидактично та методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал. Викладання матеріалу в навчальній книзі повинно відрізнятися об’єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, подання термінів, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути направлені на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, захопити його, викликати інтерес до предмета, що вивчається.

4. Питання, тести для самоконтролю та контролю засвоєння знань:

•  розміщуються наприкінці кожної структурної частини (розділу, параграфа);
•  сприяють формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.

        У ході виконання контрольних завдань бажано передбачити використання обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, забезпечити умови обов’язкового використання нормативної та довідкової літератури.

5. Обов’язкові та додаткові задачі (для самоперевірки), приклади. Під час написання навчальних книг необхідно орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння розв’язувати задачі. У кожному підручнику, посібнику мають бути приклади, питання, задачі.

6. Ілюстрації. Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор. Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам по ілюструванню навчальних книг:

•     ілюстрації мають використовуватися тільки у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмні матеріали, що викладаються;
•     вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів. Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації мають відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших курсів, які можуть вільно читати креслення та складні схеми;
•     під час підготовки ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на цьому етапі важливою є спільна робота автора та редактора. Автор повинен чітко уявляти, як буде виглядати майбутнє видання;
•     ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;
•     подані в підручниках та посібниках технічні креслення, що пояснюють устрій та принципи роботи машин, їх механізмів та вузлів, не повинні містити малозначущих подробиць;
•     однотипні ілюстрації у підручнику мають бути виконані однією технікою;
•     при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються;
•     доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.

7. Довідково-інформаційні дані для розв’язання задач – таблиці, схеми тощо.

8. Апарат для орієнтації в матеріалах книги – покажчики, списки.

        Покажчики є обов’язковим структурним елементом підручників та навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття, що зустрічаються у книзі, а до іменного – прізвища та ініціали тих осіб, відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному покажчику або прізвищем у іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються. Терміни у предметному покажчику та прізвища в іменному покажчику пишуться в один стовпчик та розташовуються строго в алфавітному порядку.  Групу термінів або прізвищ, що починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи пробілом.

9. Список літератури

        У підручниках (навчальних посібниках) мають бути приведені джерела, з яких отримано фактичний матеріал, що вказуються у відповідних посиланнях та у бібліографічному списку. У підручниках (посібниках) необхідно використовувати лише дані, допущені до опублікування у відкритому друці. У розділі “Бібліографічний список” підручника (посібника) необхідно вказати основну використану та рекомендовану літературу для поглибленого вивчення курсу. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання даного твору або зібрання творів.

10. Додатки є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися всієї книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових питань. Не допускається включати додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги.

     Обсяг визначається за формулою:

     Обсяг в авторських аркушах (1 а.а. = 40000 знаків) = 0,14 * (кількість годин у навчальному плані для аудиторних занять + кількість годин для самостійної роботи)

      Наприклад, дисципліна за начальним планом розрахована на 72 години (2 залікових кредити) – 36 аудиторних і 36 самостійної роботи. Тоді обсяг підручника = 0,14*72 = 10,08 а.а. = 403200 знаків, або 224 сторінки (60 знаків у рядку, 30 рядків на сторінку). Список літератури, апарат для орієнтації та додатки в обсяг не входять.

Посібники

         За наявності підручників з дисципліни навчальні посібники слід випускати для доповнення або заміни на основі нових методичних підходів, не допускаючи дублювання.

          Навчальний посібник повинен мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат.

         Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Структура

• Анотація
• Рецензії (внутрішня і зовнішня)
• Зміст (назви розділів у точній відповідності до затвердженої навчальної програми).
• Вступ (передмова) – яку частину навчальної дисципліни розкриває посібник, які теми повністю, які – частково.
• Основний текст
• Питання, тести для самоконтролю
• Обов’язкові та додаткові задачі, приклади
• Довідково-інформаційні дані для розв’язання задач (таблиці, схеми тощо)
• Апарат для орієнтації в матеріалах книги (покажчики, списки)
• Список літератури

       Обсяг визначається за формулою:

       Обсяг в авторських аркушах (1 а.а. = 40000 знаків) = 0,5-0,9 (частка навчальної програми, яку розкриває посібник)*0,14 * (кількість годин у навчальному плані для аудиторних занять + кількість годин для самостійної роботи).

Методичні рекомендації і практикуми

          Методичні рекомендації повинні мати високий навчально-методичний рівень, методичний матеріал має пояснювати специфіку дисципліни, особливості опрацювання теоретичного курсу і літературних джерел, виконання індивідуальних і самостійних завдань, підготовки до практичних занять, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

        Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок, їх систематизації та узагальненню, перевірці якості їх засвоєння.

       Збірник задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів – навчальні видання, які містять завдання для практичних занять і самостійної роботи. Розділи можуть відноситися до одного практичного заняття або до тематичного блоку.

      Інструкції до лабораторних і практичних робіт, робочі зошити, дидактичні матеріали.

Структура

•     Навчально-тематичний план дисципліни (теми, підтеми, кількість годин відповідно до навчального плану).
•     Вступ (1-2 сторінки) – місце курсу в навчальному процесі, мета, предмет вивчення, роль у підготовці фахівця місце дисципліни серед інших предметів, попередні знання, що є основою для вивчення курсу, особливості, основні завдання, що стоять перед студентом при вивченні дисципліни, особливості дисципліни, використані технічні засоби.
•     Основний текст – назва теми, методи опрацювання лекційного матеріалу і літератури, інструкції щодо виконання індивідуальних і самостійних завдань, підготовки до практичних занять.
•     Питання, тести для самоконтролю
•     Обов’язкові та додаткові задачі, приклади
•     Довідково-інформаційні дані для розв’язання задач (таблиці, схеми тощо)
•     Список літератури (номер, сторінка у загальному списку літератури)

Обсяг всіх тем дисципліни має бути однаковим. Структура викладення матеріалу – ідентичною.

Тексти лекцій

         Тексти лекцій повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат. Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки. Текст лекцій може мати розмовний стиль викладу; містити цікаві приклади, які повинні зацікавити студента; ілюстративний і табличний матеріал, які підвищують цінність теоретичного матеріалу тощо.

         Тексти лекцій можуть містити додатки, які допоможуть студенту самостійно опрацьовувати матеріали, які важко знайти, містяться в офіційних чи виробничих виданнях.

Структура

•     Навчально-тематичний план (теми, підтеми, кількість годин відповідно до навчального плану)
•     Назва лекції
•     План лекції
•     Текст лекцій – повний виклад матеріалу лекції з прикладами.
•     Список літератури
•     Додатки

Обсяг:

Розділи, що відповідають темам дисципліни, мають бути однаковими за обсягом: тексти лекцій – 1 година – 0,4-0,5 а.а. (16.000-20.000 знаків)

Навчально-методичний комплекс

        Навчально-методичний комплекс містить всі теми навчальної дисципліни, основні визначення і конспект лекційних тем, плани і питання практичних занять, поради щодо підготовки до них і інструкції до самостійної та індивідуальної роботи, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.

Структура

•     Навчально-тематичний план
•     Вступ (місце курсу в навчальному процесі, місце дисципліни серед інших предметів, попередні знання, що є основою для вивчення курсу, особливості, основні завдання, що стоять перед студентом при вивченні дисципліни)
•     Основні терміни та поняття.
•     Модульно-рейтингова схема (пояснення значення балів і правил складання заліку чи екзамену)
•     Основний зміст (назва теми, план теми, короткий зміст, на що звернути увагу)
•     Контрольні питання і завдання
•     Література до теми (номери і сторінки відповідно до загального списку літератури)
•     Завдання для самостійної роботи
•     Теми індивідуальної роботи
•     Питання на іспит (залік)
•     Рекомендована література до курсу

Стаття

         Мета наукової статті полягає у поданні інформації про проведену наукову, дослідницьку роботу, одержані результати та визначення напрямку подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують розв’язання. Логіка викладення матеріалів статті:

•     вступна частина, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми;
•     основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити;
•     висновки, що узагальнюють основний зміст статті.

Обов’язкові структурні елементи статті:

•     анотацію;
•     вступ;
•     огляд літератури;
•     формування позиції автора та наукових гіпотез;
•     емпіричний аналіз;
•     висновки;
•     перелік літературних посилань;
•     додатки.

Обсяг статті 6-24 сторінки, друкується у фахових виданнях, наукових збірниках за певними рубриками.

На початку кожної статті обов’язково вказується ім’я, по батькові та прізвище автора, науковий ступінь, посада, навчальний заклад, коротка анотація українською, англійською мовами та відомості про автора, фотокартка, код УДК. Графічні матеріали, таблиці подаються на окремому аркуші, мають обов’язкову нумерацію, підпис. Список літератури подається в кінці.

Доповідь

         Доповіді повідомляються учасникам зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу.

Структурними компонентами побудови доповіді є:

•     вступ, у якому визначено актуальність запропонованої проблематики;
•     основна частина у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обгрунтування та авторська інтерпретація проблеми;
•     висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

       Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15-20 хвилин виступу.

Реферат

        Реферат як вид творчої роботи можуть обирати викладачі з кваліфікаційною категорією«спеціаліст» чи «спеціаліст другої кваліфікаційної категорії».

         Підготовка реферату — важливий засіб формування у педагогів прийомів опрацювання літературних джерел, зокрема:

• вибір теми і ракурсу розгляду з урахуванням проблемності актуальності;
•  засвоєння правил послідовності і пошуку джерел, систематизації матеріалу, визначення основних положень.

Структура реферату містить такі частини:

•     титульний лист;
•     вступ, де розкривається мета, актуальність теми і поставлених завдань;
•     основна частина, де викладено стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументацію висунутих положень, що автор вважає найважливішими, позитивні сторони, спірні положення авторів джерел, що аналізуються;
•     висновки з пропозиціями щодо подальшого використання набутих знань під час практичної роботи;
•     список використаної літератури, що допомогла зорієнтуватися у виборі теми та обрати шлях наукового пошуку;
•     словник термінів, скорочень у разі потреби.

         Головне в роботі над рефератом – опрацювання літератури, аналіз джерел і формулювання правильних висновків на основі теоретичних положень.

          Реферат має повно відобразити зміст документа, передати позицію автора, однак, він має бути лаконічним, не подавати зайвої інформації, загальновідомих положень Головне завдання — чітко сформулювати й емоційно викласти суть реферату, відзначити можливості його використання в роботі, не перевантажувати «зайвими даними», а також чітко відповісти на запитання аудиторії у разі потреби.

Рецензія

       В рецензії зазначається:

• назва роботи, яка рецензується;
• її автор;
• аналіз роботи дається за такою схемою:

• чи правильно та влучно підібрана назва;
• чи відповідає назва її змісту;
• на кого розрахована робота;
• чи існують подібні роботи та в чому полягає особливість даної;
• чи правильна її будова та чи достатньо розкрита тема;
• чи враховані діючі положення з даного питання;
• чи відповідає текстовий та ілюстрований матеріал сучасному стану науки та техніки;
• чи правильна наукова термінологія;
• чи витримана однаковість літерних позначень;
• чи правильна формульна символіка;
• чи відповідає матеріал навчальній програмі та плану;
• чи використаний передовий досвід;
• в чому полягають основні позитивні якості та недоліки в роботі.

• висновки та пропозиції

          Бажано рецензенту оцінювати роботу за п’ятибальною системою і оцінку виставляти в рецензії. Рецензія завіряється підписом рецензента, печаткою навчального закладу та підписом його керівника.

Анотація

           Анотація — стисла характеристика змісту статті, праці, іншого навчально-методичного видання, у якому викладено найголовніші висновки роботи, визначено їх цільове призначення. Анотація завжди подається у кожному  виданні на звороті титульного аркуша. Вона служить для попереднього ознайомлення зі змістом книги. Іноді в анотації містяться елементи оцінки видання і короткі відомості про автора.

Анотація як узагальнений короткий виклад основного змісту роботи складається з:

•    опису бібліографічних ознак книжки ( автор, назва і т.ін.);

•    короткого переказу матеріалу;

•    вказівок, кому і для чого цю книжку адресовано.

Рекомендований середній обсяг анотації - 500 друкованих знаків.

6. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ.

          Укладач готує роботу українською мовою на актуальну тематику сьогодення, яка побудована в логічній послідовності, без повторень, з чіткими формулюваннями, без граматичних помилок, з висновками та списком використаної літератури відповідно до вимог. Цитати в тексті повинні супроводжуватись повним і точним посиланням на джерело, яке подається в списку літератури.

Вимоги до технічного оформлення матеріалів Комп’ютерний набір:

• текстовий редактор Word;
• шрифт 14 пт, Тіmеs New Roman (40 рядків на сторінці, 70 знаків у рядку);
• міжрядковий інтервал — 1,5;
• з одного боку білого паперу формату А-4;
• поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20мм;
• текстова частина має бути чорного кольору;
• таблиці повинні бути набрані в програмі Microsoft Word або MS Excel; шрифт – Times New Roman Cyr, 12 pt; ширина найбільша – 14 cm; обрамлення має тільки шапка, заголовок, виключка по центру, книжкове розташування;
• формули   -   в   програмі   Equation   Editor   3.0   (цей   редактор   є внутрішнім редактором Microsoft Word);
• малюнки потрібно виконувати в редакторі Microsoft Word ’95, версія 6.0 або вище за допомогою функції створити малюнок. Розташування по центру, ширина – не більше 14 см, без обтікання текстом;
• фотографії – кольорові (розмір 9×13см) автора та до статті;
• графіки – зроблені в програмі MS Excel як малюнки;
• всі сторінки, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1 не ставиться.

Текстовий матеріал може поділятися на частини, розділи, підрозділи, пункти і підпункти. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів потрібно розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Якщо заголовок складається із двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Обсяг основного змісту - не менше половини усього рукопису.

Обсяг додатків не лімітується, але вони повинні відповідати тексту (посилання на них у тексті обов'язкове).

Посилання на використану літературу в тексті слід давати в квадратних дужках.

Кількість і обсяг розділів не лімітується.

        Весь матеріал подається в одному примірнику роздрукований, записаний на диск.

         Ілюстрації (графіки, рисунки, фотографії, ескізи) повинні бути пронумеровані, мати назву і пояснювальний текст (при необхідності) та вміщуватись в тексті після абзацу, в якому вказується посилання на них. Назва і пояснювальний текст ілюстрації вміщується під нею. Таблиці також повинні мати наскрізну нумерацію і заголовок, які вміщуються над таблицею посередині. При перенесенні таблиці на іншу сторінку над нею заголовка не вміщують.

         Нумерація сторінок здійснюється зверху або знизу посередині сторінки. На титульній сторінці вказується назва міністерства та назва вищого навчального закладу; нижче – назва роботи, рік її написання. Назва роботи виділяється більшим шрифтом. Після назви роботи окремою стрічкою вказується тип роботи (методична розробка, рекомендації, поради, доповідь, реферат і т.д.).

        На другій сторінці приводяться дані про автора: прізвище, ім’я та по батькові, посада і кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Вказуються рецензенти: прізвище, ініціали, посада, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

7. ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

  При використанні в тексті роботи фактів, цитат, висловлювань автор зобов’язаний вказати, звідки взяті ті чи інші дані. Посилання на джерела даються не тільки в тому випадку, коли текст приводиться в лапках, але навіть у випадку, коли переповідаються думки, запозичення фактичних даних.

        Посилатись потрібно на першоджерела, цитування по інших виданнях не рекомендується.

В переліку використаної літератури вказують: прізвище автора, ініціали, місце видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок.

       Якщо вказується стаття, опублікована в журналі, то після назви статті вказують назву журналу, рік видання, номер і сторінку. Коли ж посилання дається на газету, то вказують статтю, назву газети, рік, число і місяць.

В перелік літератури включаються тільки ті роботи, які цитувались чи використовувались в роботі.

Список першоджерел складають в такому порядку:

1. Методична література – документи, закони, постанови.
2. Архівні матеріали.
3. Мемуарна література.
4. Монографії (в алфавітному порядку авторів).
5. Журнали і газетні статті.
6. Довідкова література.

   Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису. Дані для складання описів беруться безпосередньо з видання. Опис складається з обов'язкових елементів: основний заголовок, автори, повторність видання, рік видання, обсяг. На каталожній картці в лівому верхньому кутку розташовується шифр, що визначає місце книги на полиці. Чисельник дробу позначає відділ класифікації до якого книга відноситься по змісту. Знаменник - авторський знак, умовна позначка першого складу прізвища автора або першого складу назви книги. Центральною складовою бібліографічного опису є бібліографічний запис.

Правила бібліографічного опису.

•     Бібліографічний опис складається на мові документа.
•     Джерела відомостей для опису: титульний аркуш, зворотна сторона титульного аркуша, обкладинка, остання сторінка.
•     Опис складається з елементів, що об’єднані в області і наведені в певній послідовності.  Після області  назви всі області  відокремлюються одна  від одної крапкою та тире (. — ).
•     Для кожної області опису певного виду документів визначено приписане (основне) джерело інформації - одне або декілька (наприклад, для області заголовка та відомостей про відповідальність приписаними джерелами інформації є: титульний аркуш - для книг, перша та остання шпальти - для газет, титульний екран, етикетка та наклейка і т.п.). Відомості, запозичені не з приписаного джерела інформації, наводять в квадратних дужках, наприклад: /  Н. Мазняк ; за ред. Ш. Аванс ; [пер. з англ. І. І. Вікторової] / [А. Федоров, Б. Пашук, Я. Петрова]/ [укл. А. Ярошко ; редактори: В. Попов, С. Бєлова]
•     Бібліографічні відомості зазначають в описі в тому вигляді, в якому вони наведені в джерелі інформації.
•     З великої літери починають перше слово кожної області, а також перше слово наступних елементів: загального позначення матеріалу: та будь-яких заголовків в усіх областях описів. Всі інші елементи записують з малої літери. Приклад:    Вітаміни [Електронний ресурс] : підручник / за ред. О. Мишо
•     Числівники в описі наводять в тій формі, в якій вони представлені у виданні (римські, арабські, в словесній формі). Числівники, що позначають том, випуск, частину, номер, сторінки – завжди записують арабськими цифрами без нарощування відмінкового закінчення: Вип. 1; В 2 т. ; Т. 3 ; Ч. 5 ; С. 12-16 ; 241 с. Римські цифри та числівники в словесній формі заміняють на арабські цифри також при позначенні кількості класів чи курсів навчальних закладів; порядкових номерів видань; року або дат виходу, розповсюдження документу: заявл. 18.12.00; опубл. 10.03.01; введ. 2002-07-01. Порядкові числівники наводять з нарощуванням закінчень за правилами граматики мови: 2-е изд.; 3-тє вид.; 2-гий курс.
•         Скорочення слів в описі відбувається згідно з наступними стандартами:
  •         ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила;
  •         ГОСТ 7.12-93. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.
  •         ГОСТ 7.11-78 . Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании.

           Не можна скорочувати перші три слова в назві. Частина довгої назви може бути пропущена, а пропуск позначений трьома крапками (...).

Уніфіковані форми скорочень на російській та латинській мовах:

и другие et alii) – и др. (et. al.);

и так далее (et cetera) – и т. д. (etc.);

то есть (id est) – т. е. (i. e.);

без места (sine loco) – б. м. (s. l.);

без издателя (sine nomine) – б. и. (s. n.).

•         Для більш чіткого розділення областей та елементів, а також для розрізняння приписаної та граматичної пунктуаціїзастосовують пробіли в один друкований знак перед та після приписаного знаку. Виключення складають крапка та кома – пробіли ставлять тільки після них. Круглі та квадратні дужки розглядають як єдиний знак, тому пробіл ставлять тільки перед та після дужки. Приклад: Бойко, Р. Г. Петровские звоны [Ноты] : (Юность Петра) : муз. ил. к рус. истории времен Петра Первого / Ростислав Бойко. – М. : Композитор, 2001. – 96 с.

Складання списків літератури

Є такі способи групування матеріалу в списках літератури:

• алфавітний;
• систематичний;
• хронологічний;
• нумераційний;
• по розділам роботи.

Автор вибирає способи групування матеріалу враховуючи особливості своєї роботи. Не можна змішувати різні методи групування.

Найбільш поширені способи:

Нумераційний – матеріал розташований в порядку цитування та згадування літератури в тексті;

Алфавітний – в алфавіті прізвищ авторів та назв робіт. Роботи одного автора розташовані за алфавітом назв або в хронології їх написання. Алфавітні ряди розташовані в алфавіті:

• мови опису, якщо бібліографічні описи складені на одній мові;
• зведеного кирилічного, якщо описи на двох та більше мовах з кирилічною графікою (російська, українська, болгарська та ін.);
• іноземна література розташована в латинському алфавіті.

Нумерація безперервна. Список за кирилічним алфавітом можна відділити від списку за латинським алфавітом інтервалом.

Посилання

Під час написання дисертації, курсової чи дипломної роботи в тексті в посиланні на видання, що включене в список літератури, необхідно в квадратних дужках вказати номер під яким це видання значиться в списку. Наприклад:

• посилання на одне видання [18]
• посилання на декілька видань [12; 20 ; 25]
• посилання на багатотомне видання [25 ; Т. 2]
• посилання на конкретну сторінку видання [32 ; с. 11]

Якщо список не пронумерований, в посиланні проставляють перші слова бібліографічного опису та рік видання:

• [Петров В. Д., 2000]
• [Амінокислоти та білки, 2002]
• Місце посилання в тексті:

•     після прізвища автора, на якого зроблене посилання, якщо він не цитується;
•     після цитати, якщо прізвища авторів наводять перед нею, та після прізвища автора, якщо воно наведене після цитати;
•     в логічно відповідному місці, якщо автор, думки якого викладаються, не згадується та дослівно не цитується.

  Записуючи першоджерела слід дотримуватись встановлених норм та правил оформлення бібліографічного запису (додаток 6).

Скорочення

Мова бібліографічного опису, як правило, відповідає мові вихідних відомостей документів.

При складанні бібліографічного опису можна застосовувати скорочення слів і словосполучень, які мають відповідати вимогам ДСТУ 3582-2013 «Бібліографічний опис і скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила (ISO4:1984, NEQ; ISO832:1994, NEQ)», ГОСТ  7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила» та ГОСТ  7.11-78 «Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании» (чинні в Україні як міждержавні).

Скорочення назв міст:

Київ – К.

Харків – Х.

Лондон – L.

Москва – М.

Нью-Йорк – N.Y.

Париж – P.

Санкт-Петербург – СПб.

 ЛІТЕРАТУРА

1. Видавнича діяльність у методичній роботі: Навчальне видання/ Упорядник М.І.Скрипник. – К.: ЦІППО АПН України, 2000. – 27 с.
2. Готуємо навчальне видання до друку : методичні рекомендації / укладач Л. В. Кабан. – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. – 68 с. – (Серія «Бібліотека педагога-новатора». Вип.2). 
3. Єдині вимоги до написання навчально-методичних матеріалів. НМЦ, 2001.
4. Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформаційної, видавничої та бібліотечної справи: Тематична добірка: У 2 ч. Ч. 2. Правове регулювання у сфері видавничої та бібліотечної справи. - К., 200. - 234 с.
5. Організація науково-методичної експертизи інноваційних проектів / Лариса Василівна Кабан // Школа : інформаційно-методичний журнал. – 2007. - № 3 (15). – С. 20 – 31. 
6. Наукова робота і управління знаннями: Навчальний посібник/Клепко С.Ф.  - Полтава: ПОІППО, 2005. – 201с.

Інтернет ресурси:

1. http://www.osvita.com.ua
2. http://metodtar.at.ua
3. http://library.kpi.kharkov.ua/bo.html

Додаток 1

Лист 1 (титульний)

Лицьова сторона

Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство освіти і науки України

Бершадський медичний коледж

Назва методрозробки

Викладач: ПІП

Бершадь, 2015

Зворотна сторона

Укладач...........................................................

Рецензенти ........................................................

Анотація:

Використання інноваційних педагогічних технологій на заняттях з української мови та світової літератури/ методична розробка. - Бершадь, 2015. – 38с.

Система освіти України покликана забезпечити організацію навчально-виховного процесу з використанням сучасних інноваційних технологій.

У методичній розробці розглядається метод проектної діяльності як альтернативна технологія, яка протиставляється класно-урочній системі, при якій не даються готові знання, а використовується технологія захисту індивідуальних проектів.

                                                            Розглянуто та схвалено

                                                            на засіданні ЦК

                                                            Протокол № ___  від „___“ ____  20___ р.

                                                            Голова  ЦК      __________      _______                             

                       ^{(прізвище та ініціали)        (підпис)}

Додаток 2

 Орієнтовні показники для оцінювання

 методичної розробки

Додаток 3

Міждисциплінарна інтеграція

Додаток 4

План та організаційна структура теоретичного заняття

 Додаток 5

СУЧАСНЕ ЗПНЯТТЯ

(змістовні та структурні ознаки)

Види й типи занять:

• домінантні
• тематичні
• інтегровані,
• комбіновані,
• комплексні,
• сюжетні,
• сюжетно-ігрові,
• літературні,
• худож­ні

Упорядкування та характеристика основних

видів занять з різних позицій

З позиції спрямова­ності змісту:

• односпрямовані або предметні заняття, зміст яких лежить у площині однієї галузі знань, а хід переважно обмежується одним видом діяльності.

 Позитивним є те, що більшість предметних за­нять, які є, по суті, навчально-пізнавальними, дають мо­жливість формувати в дошкільнят чітку систему уявлень, знань, певні вміння й навички у межах окремих освітніх галузей (математики, розвитку мовлення, ознайомлен­ня з природою, образотворчої діяльності тощо).

Негативне -  пріоритетною лишається навчально-дисциплі­нарна модель взаємодії, домінує пояснювально-ілюст­ративний метод навчання, що часто призводить до зни­ження пізнавального інтересу, формування в дошкільнят інтелектуального споживацтва.

• Предметне заняття може бути тематич­ним, коли всі завдання, що їх педагог планує розв'язати підпорядковані розкриттю певної теми

засобами конк­ретної діяльності. Всі зусилля вихователів і дітей спрямовані на реалізацію програмових завдань, які нерідко характеризуються дуже слабкою прив'язкою до життя.

• Комбіноване заняття – складається із декількох частин ( як правило з двох). Зовсім не пов’язаних між собою. До кожної частини комбінованого заняття ставиться мета. Яка вирішується протягом всього заняття.
• Домінантні заняття -  будуються на основі комбінованого. Коли вихователь приділяє увагу одному питанню. Проблемі. Розділу. Тобто робить акцент на цьому виді діяльності з дітьми. Останні види діяльності є як додатковими. Домінантні заняття можуть мати тему  та сюжет.

Принцип інтеграції - дає змогу забезпечити системність знань дітей. Відтак паралельно з предметними проводяться різноспрямовані, або міжпредметні заняття, зміст яких об'єднує різні галузі знань та види діяльності. До цієї групи  віднесяться інтегровані та комплексні заняття.

• Інтегроване заняття – засноване на процесі обєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему, серія занять спрямована на формування у дитини цілісного світосприймання.

Оскільки в інтегрованому заняті поєднуються різні види діяльності та розширюється інформаційне поле, воно триваліше в часі за традиційне предметне заняття. Так, у старшій групі його тривалість може становити 40-45 хвилин. При цьому різноманітність способів навчання, регулярна зміна видів діяльності, емоційна насиченість заняття дають змогу зберегти високий рівень працездатності дітей і педагога. Сигналом до закінчення заняття є знижен­ня пізнавальної активності дітей, поява перших ознак втоми.

• Комплексне заняття – складається з декількох взаємопов’язаних між собою частин, які підпорядковані одній меті, доповнюючи одна одну та складаючи єдине ціле.

Інтегроване чи комплексне заняття обов'язко­во тематичне, оскільки тема в такому занятті є стриж­нем, ключовою ідеєю, віссю, навколо якої об'єднуються різні види діяльності та різні галузі знань.

За ди­дактичними цілями:

• заняття з формування нових знань
• заняття із закріплення раніше засвоєних знань 
• заняття з контролю якос­ті засвоєння знань, умінь, навичок або підсумкові.

    Види занять за дидактичними цілями

Заняття

з формування

нових знань

Заняття

із закріплення

раніше

засвоєних знань

Контрольно-оцінні заняття  (підсумкове)

        предметне                   інтегроване, комплексне          інтегроване, комплексне

   навчально-ігрове                   навчально-ігрове                             заняття-змагання

                                                                                                          вікторина,конкурс

навчально-пізнавальне              сюжетно-ігрове                          заняття-гра

•              на основі дидактичного матеріалу
•              на основу літературного тексту
•              з елементами експериментування

• Навчально-ігровим вважається заняття, в якому для реалізації навчальних завдань активно застосову­ють елементи гри. В основу такого заняття можуть бути покладені ігровий чи літературний сюжет.
• Навчально-пізнавальне заняття за характером діяль­ності наближене до урочного типу. Побудовано на основі застосування дидактичного матеріалу.
• Сюжетно-ігрове заняття - наявність єдиної сюжетної лінії, Ігорові елементи можуть бути представлені театралізацією, драматизацією, ігровими ситуаціями, рухливими, словесними іграми. Сюжет передбачає застосування різних видів завдань, водночас дії дітей і вихователя у процесі виконання завдань не регламентовані жорстко. Сюжетне заняття потребує облаштування середовища відповідно до задуму.
• Ігрове заняття - має свою специфіку - цілісність  структури — задуму, ро­лей, сюжету, правил, дій, підсумків тощо, підпорядко­вує гру розв'язанню суто навчальних завдань. І тоді іг­рове заняття стає просто заняттям з використанням ігрових елементів.
• Заняття-гру можна побудувати на ос­нові певного сюжету — ігрового. Окрім ігрового сюжету, це заняття повинно мати всі інші ознаки гри: ігрові ролі, ігрові правила, ігрові дії, підбиття підсумків гри. На від­міну від попереднього виду, заняття-гра має тренінговий характер, діти вправляються у застосуванні тих чи інших способів дії, закріплюють, уточнюють чи розши­рюють здобуті раніше знання.

Якщо в сюжетному за­нятті вихователь є ключовою фігурою, то в занятті-грі його роль — диригувати грою, допомагати дітям створювати та розгортати ігровий сюжет. Він також може бути одним із її учасників.

• Заняття-змагання не обов'язково має бути спортивного характеру. Це можуть бути інтелектуальні змагання — турнір знавців чи вікторина з будь-якої галу­зі знань; художній конкурс, виставка, учасники якої де­монструють свої художні таланти.

З огляду на психологічні особливості дошкільнят, доцільність занять-змагань очевидна лише стосовно старших дітей, причому має домінувати саме процес презентації досяг­нень, а не її порівняння.

За способом організації розподіляють­ся на:

• групові  тобто з усією групою ді­тей (традиційно такі заняття називаються фронтальни­ми),
• підгрупові (кількість дітей — від 8 до 15), у сучасних умовах це переважно з половиною групи;
• індивідуально-підгрупові (від 4 до 8 дітей)
• індивідуальні (від 1до 4 дітей)

Типи занять за способом організації

                групове                               під групове                            індивідуальне

             інтегроване                            предметне                                предметне

              комплексне                                    на основі застосування 

                                                                      дидактичного матеріалу         

Протягом дня до­сить спланувати й правильно провести одне групо­ве заняття, одне — підгрупове та одне індивідуальне.

• Найдоцільніший спосіб організації інтегрованого чи комплексного заняття — загальногруповий, оскільки вихователь застосовує різні види діяльності, що змінюють один одний, використовує різноманітні засоби, що ро­бить його результативним, та й за емоційною насиченіс­тю таке заняття майже неможливо повторити двічі
• Предметні, односпрямовані заняття - з огляду на дані психологічних, медичних і педа­гогічних досліджень, які свідчать про низький рівень розвитку психічних процесів у значного числа дошкіль­нят, несформованість з різних причин навичок навчаль­ної діяльності, характерну для багатьох дітей гіперактивність - доцільніше
• проводити навчально-пізнавальне заняття підгрупами, оскільки вихователеві легше орга­нізувати індивідуальну роботу з невеликою кількістю ді­тей: надати їм допомогу, скоригувати власні дії.
• Індивідуальні заняття - значна кіль­кість вихователів змішують поняття індивідуальна ро­бота та індивідуальне заняття. Індивідуальна робота, по суті, є реактивною дією на кожний окремий профе­сійний випадок, яких під час робочого дня трапляється без ліку і які потребують адекватного реагування (Василь­ко не вимовляє звук "К", Марійку слід навчити ініціювати свої дії, пропонувати себе як ігрового партнера, Оле­га— вправляти в стримуванні агресивних проявів тощо).

Індивідуальне заняття можна визна­чити як сплановану дію, важливий елемент системи на­вчання, що є незмінним для усіх дітей групи - індивідуальне заняття може проводитись у будь-який, зручний для вихователя і дітей час (прийом, про­гулянка, самостійна діяльність, вечірній час), що дає можливість максимально враховувати індивідуальні особ­ливості та потреби кожної дитини (для "совенят", на­приклад, індивідуальні заняття доцільніше проводити в другій половині дня).

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ

згідно з вимогами державних стандартів 

 наведено в:

Бюлетень ВАК України, №3, 2008 (Форма 23, С. 9–13).

Книги

Один автор

1.  Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики IV—V ст.; № 14).

2.  Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. — К. : Ін-т математики, 2006. — 111с. — (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України ; т. 59).

3.  Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх. — К. : Асамблея діл. кіл: Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. — 311 с. — (Ювеліри України; т. 1).

4.  Шкляр В. Елементал : [роман] / Василь Шкляр. — Львів : Кальварія, 2005. — 196, [1] с. — (Першотвір).

Два автори

1.  Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині : історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. — К. : Києво-Могилян. акад., 2005. — 397, [1] с. — (Бібліотека наукового щорічника «Україна дипломатична»; вип. 1).

2.  Ромовська 3. В. Сімейне законодавство України / 3. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. — К. : Прецедент, 2006. — 93 с. — (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ; вип. 11).

3.  Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. —Львів : Растр-7, 2007. — 375 с.

Три автори

1.  Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Зддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. —Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. —ХІЛІ, 265 с.

Чотири автори

1.  Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К. : НДІ «Украгропромпродуктивність», 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

2.  Механізація переробної галузі агропромислового комплексу : [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. — К. : Вища освіта, 2006. — 478, [1] с. — (ПТО: Професійно-технічна освіта).

П’ять і більше авторів

1.  Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.]; под ред. Г. С. Никифорова. — [3-є изд.]. — X. : Гуманитар. центр, 2007. — 510 с.

2.  Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод, посіб. для працівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія «Формування здорового способу життя молоді»: у 14 кн., кн. 13).

Без автора

1.  Воскресіння мертвих : українська барокова драма : антологія / [упорядкує., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. — К. : Грамота, 2007. — 638, [1]с.

2.  Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця XIX — початку XX століття : [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. — К. : Грані-Т, 2007. — 190, [1] с.

3.  Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб.наук.праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. — Чернівці: Рута, 2007. — 310 с.

Багатотомний документ

1.  Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007. — (Джерела з історії науки в Україні).

      Ч. 2 : Додатки — 2007. — 573, [1 ] с.

2.  Межгосударственные стандарти : каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. —Львов : НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2005.— (Серия «Нормативная база предприятия»).

     Т. 1.—2005.—277 с.

3.  Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни... : (Дочь врага народа) : трилогия / А. Дарова. — Одесса : Астропринт, 2006. — (Сочинения : в 8 кн. / А. Дарова; кн.4).

4.  Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко.— X. : Право, 2002.

      Т. 4: Косвенные налоги. — 2007. — 534 с.

5.  Реабілітовані історією. Житомирська область : [у 7 т.]. — Житомир : Полісся, 2006.— (Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією»: у 27 т. / голов. редкол.: Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл. редкол.: Синявська І. М. (голова) та ін.]. — 2006. — 721, [2] с.

6.  Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч.1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. — К. : НТУУ «КПГ, 2006. — 125 с.

Матеріали конференцій, з’їздів

1.  Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу : матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників [«Молодь України і аграрна реформа»], (Харків, 11—13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — X. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с.

2.  Кібернетика в сучасних економічних процесах : зб. текстів виступів на республік, міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. — К. : ІСОА, 2002. — 147 с.

3.  Матеріали IX з’їзду Асоціації українських банків, ЗО червня 2000 р. інформ. бюл. — К. : Асоц. укр. банків, 2000. — 117 с. — (Спецвип.: 10 років АУБ).

4.  Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій : праці конф., 6—9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. Ред. В. Т. Трощенко. — К. : НАН України, Ін-т пробл. міцності, 2000. — С. 559—956, XIII, [2] с. — (Ресурс 2000).

5.  Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій : зб. наук. праць /наук. ред. В. І. Моссаковський.—Дніпропетровськ : Навч. кн., 1999.—215с.

6.  Ризикологія в економіці та підприємництві : зб. наук, праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ. податк. адмін. України [та ін.]. — К. : КНЕУ : Акад. ДПС України, 2001. — 452 с.

Препринти

1.  Шиляев Б. А. Расчеты параметров радиационного повреждения материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ/ANL USA с подкритической сборкой, управляемой ускорителем злектронов / Шиляев Б. А., Воєводин В. Н. — X. : ННЦ ХФТИ, 2006. — 19с. — (Препринт / НАН Украины, Нац. науч. центр «Харьк. физ.-техн. ин-т» ; ХФТИ 2006-4).

2.  Панасюк М. І. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами / Панасюк М. І., Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. — Чорнобиль : Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006. — 7, [1] с. — (Препринт / НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС ; 06-1).

Депоновані наукові праці

1.  Социологическое исследование малых групп населення / В. И. Иванов [и др.] ; М-во образования Рос. Федерации, Финансовая академия. — М., 2002. — 110 с. — Деп. в ВИНИТИ 13.06.02, № 145432.

2.  Разумовский В. А. Управление маркетинговыми исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. — М., 2002. — 210 с. — Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.

Словники

1.  Географія : словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. — X. : Халімон, 2006. — 175, [1]с.

Тимошенко 3. І. Болонський процес в дії : словник-довідник основ, термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / 3. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. — К. : Європ. ун-т, 2007. — 57 с.

2.  Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

3.  Європейський Союз : словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. — 2-ге вид., оновл. — К. : К.І.С., 2006. — 138 с.

Атласи

1.  Україна : екол.-геогр. атлас : присвяч. всесвіт, дню науки в ім’я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук, редкол.: С. С. Куруленко та ін.] ; Рада по вивч. продукт, сил України НАН України [та ін.]. — / [наук, редкол.: С. С. Куруленко та ін.]. — К.: Варта, 2006. — 217, [1] с.

2.  Анатомія пам’яті : атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам’яті : посіб. для студ. та лікарів / О. Л. Дроздов, Л. А. Дзяк, В. О. Козлов, В. Д. Маковецький. — 2-ге вид., розшир, та доповн. — Дніпропетровськ: Пороги, 2005. — 218 с.

3.  Куерда X. Атлас ботаніки / Хосе Куерда ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. — X.: Ранок, 2005. — 96 с.

Законодавчі та нормативні документи

1.  Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань).

2.  Медична статистика статистика : зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В. М. Заболотько. — К.: МНІАЦ мед. статистики : Медінформ, 2006. — 459 с. — (Нормативні директивні правові документи).

3.  Експлуатація, порядок і терміни перевірки запобіжних пристроїв посудин, апаратів і трубопроводів теплових електростанцій : СОУ-Н ЕЕ 39.501:2007. — Офіц. вид. — К. : ГРІФРЕ : М-во палива та енергетики України, 2007. — VI, 74 с. — (Нормативний документ Мінпаливенерго України. Інструкція).

Стандарти

1.  Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (І5О 7000:2004, ЮТ) : ДСТУ ІЗО 7000:2004. — [Чинний від 2006-01-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2006. — IV, 231 с. — (Національний стандарт України).

2.  Якість води. Словник термінів : ДСТУ ІЗО 6107-1:2004 — ДСТУ ІЗО 6107-9:2004. — [Чинний від 2005-04-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2006. — 181 с. — (Національні стандарти України).

3.  Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устаткування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (ЕІЧ 61010-2-020:1994, ЮТ) : ДСТУ ЕІМ 61010-2-020:2005. — [Чинний від 2007-01-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — IV, 18 с. — (Національний стандарт України).

Каталоги

1.  Межгосударственные стандарти : каталог : в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Павлюкова В. А. ; ред. Иванов В. Л.]. — Львов : НТЦ «Леонорм-стандарт», 2006. — (Серия «Нормативная база предприятия»).

    Т. 5. — 2007.— 264 с.

    Т. 6. — 2007. — 277 с.

2.  Пам’ятки історії та мистецтва Львівської області : каталог-довідник / [авт.-упоряд. М. Зобків та ін.]. — Львів : Новий час, 2003. — 160 с.

3.  Університетська книга : осінь, 2003 : [каталог]. — [Суми : Унів. кн., 2003]. — 11 с.

4.  Горницкая И. П. Каталог растений для работ по фитодизайну / Горницкая И. П., Ткачук Л. П. — Донецк: Лебедь, 2005. — 228 с.

Бібліографічні показчики

1.  Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. — Львів : Укр. технології, 2007. — 74 с.

2.  Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997—2005 роки / [уклад. Кирись Б. 0., Потлань О. С]. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 11 с. — (Серія: Бібліографічні довідники ; вип. 2).

Дисертації

1.  Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис. ... доктора фіз.мат, наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. — К., 2005. — 276 с.

Автореферати дисертацій

1.  Новосад І. Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. техн. наук : спец. 05.02.08 «Технологія машинобудування» / І. Я. Новосад. — Тернопіль, 2007. — 20, [1] с.

2.  Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування макроекономічних показників в системі підтримки прийняття рішень управління державними фінансами : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. техн. наук : спец. 05.13.06 «Автоматиз. системи упр. та прогрес, інформ. технології» / Нгуен Ші Данг. — К., 2007.—20 с.

Авторські свідоцтва

1.  А. с. 1007970 СССР, МКИ³ В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В. С. Ваулин, В. Г. Кемайкин (СССР). — № 3360585/25-08 ; заявл. 23.11.81 ; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12.

Патенти

1.  Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК Н 04 В 1/38, Н 04 и 13/00. Приемопередающее устройство / Чугаева В. И.; заявитель и патентообладатель Воронеж, науч.-исслед. ин-т связи. — № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл. 20.08.02, Бюл. №23 (II ч.).

Частина книги, періодичного продовжуваного видання

1.  Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15—18, 35—38.

2.  Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах демократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник. — 2006. — № 6. — С. 14—17.

3.  Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов — основа интеллектуализации компьютерных технологий / Ю. Р. Валькман, В. С. Быков, А. Ю. Рыхальский //Системні дослідження та інформаційні технології. —2007. — № 1—С. 39—61.

4.  Ма Шуін. Проблеми психологічної підготовки в системі фізкультурної освіти / Ма Шуін // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 5. — С. 12—14.

5.  Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2007. — № 1. — С. 25—29.

6.  Валова І. Нові принципи угоди Базель II / І. Валова ; пер. з англ. Н. М. Середи // Банки та банківські системи. — 2007. — Т. 2, № 2. — С. 13—20.

7.  Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство XIX ст. Від Куліша до Винниченка : (нариси з новітнього укр. письменства) : статті / Микола Зеров. —Дрогобич, 2007. — С. 245—291.

8.  Третьяк В. В. Возможности использования баз знаний для проектирования технологии взрывной штамповки / В. В. Третьяк, С. А. Стадник, Н. В. Калайтан // Современное состояние использования импульсных источников знергии в промышленности : междунар. науч.-техн. конф., 3—5 окт. 2007 г. : тезисы докл. — X., 2007. — С. 33.

9.  Чорний Д. Міське самоврядування: тягарі проблем, принади цивілізації / Д. М. Чорний // По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України: (кінець XIX—початок XX ст./Д. М. Чорний. — X., 2007. — Розд. 3. — С. 137—202.

Електронні ресурси

1.  Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. мед. вузів III—IV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. — 80 Min / 700 MB. — Одеса : Одес. мед. ун-т, 2003. — (Бібліотека студента-медика) — 1 електрон, опт. диск (CD-ROM) ; 12 см. — Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ;Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000. — Назва з контейнера.

2.  Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України ; ред. О. Г. Осауленко. — К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2004. — 1 електрон, опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. — (Всеукр. перепис населення, 2001). — Систем, вимоги: Pentium-266 ; 32 Mb RAM ; Windows 98/2000/NT/XP. — Назва з титул. екрану.

3.  Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003») [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.ua/articles/2003/03klinko.htm.

ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………………………...…3

1. Загальні вимоги до навчально-методичних матеріалів…………………...…4
2. Планування та підготовка методичних матеріалів…………………………..6
3. Визначення типологічної віднесеності матеріалів………………………...…9
4. Визначення навчально-методичних матеріалів…………………………..…10
5. Вимоги до змісту методичних матеріалів………………………..……….…15

• Методична розробка………………………………………...…………15
• Підручник………………………………………………………………22
• Посібник………………………………………………………………..25
• Методичні рекомендації і практикуми……………………………….26
• Тексти лекцій…………………………………………………………...27
• Навчально-методичний комплекс…………………………………….28
• Стаття …………………………………………………………………..29
• Доповідь / Реферат......…………………………………………………30
• Рецензія ……………………………………………………………...…31
• Анотація ………………………………………………………………..32

6. Вимоги до технічного оформлення методичних матеріалів…………….....33
7. Оформлення переліку першоджерел………………………………………...35

Література………………………………………………………………………….…41

Додатки………………………………………………………………………….……42

ДЛЯ НОТАТОК

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

ДЛЯ НОТАТОК

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

На питання, як учням досягти успіхів, Аристотель відповів: "Доганяти тих, хто спереду, і не чекати тих, хто позаду."

Аристотель