Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками

  Тема:

  Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками

  Мета:

формування предметних компетентностей:

 узагальнити знання учнів про дзвінки та глухі приголосні,
удосконалювати уміння і навички правильного написання
з ними слів, правильного підбора перевірочних слів; тренувати  у  правильній вимові дзвінких та глухих приголосних звуків, показати залежність  лексичного значення слів від зміни  звуків; розвивати мовлення, фонематичний слух,  орфоепічну чіткість ; сприяти розвитку аналітико-синтетичних умінь і навичок; розши­рювати словниковий запас учнів, знання про хліб, його виникнення, виховувати любов та повагу до святині українського народу; систематизувати і закріпити знання дітей про вирощування і використання хліба.

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність переключатися з одного виду роботи на інший; самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії;

комунікативної: удосконалювати вміння висловлювати свої думки, спілкуватися під час виконання групових завдань;

інформаційної: розвивати вміння здобувати необхідну інформацію;

соціальної: удосконалювати навички роботи в парі, групі, з усіма в колективі;

загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури, правил поведінки на уроці;  виховувати любов та бережливе ставлення до хліба, почуття поваги, пошану до хліборобської праці. Ознайомити дітей із тим, що хліб ― це цінний продукт харчування, святиня народу.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, колоски з пшениці, асоціативний кущ про хліб,   завдання для роботи у групах, картка- памятка про дзвінкі та глухі приголосні,  відео про хлібзавод, плакати та написи на дошці, тлумачний словник.

 

Очікувані результати: учні розпізнають у словах і словосполученнях явище уподібнення; вимовляють приголосні звуки відповідно до орфоепічних норм; правильно пишуть й обґрунтовують написання слів із дзвінкими і глухими приголосними..

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку:

I. Організація класу.

1. Психологічне налаштування до уроку

     Думати – швидко.

     Виконувати – чітко.

     Працювати – творчо.

     Писати – каліграфічно.

2. «Очікування» - Я рада бачити ваші обличчя, ваші посмішки і думаю, що урок подарує вам радість від спілкування один з одним та зі мною.

- Сподіваюсь, що ви будете гарно працювати, уважно слухати, вчитися висловлювати свої думки, бажаю вас бачити  активними, творчими, старанними.

- Чого ви очікуєте від нашого уроку?

  ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

-Сьогодні ми повторимо вивчене про звуки української мови, їх роль у нашому мовленні. Також закріпимо правила вимови і правопису слів із дзвінкими приголосними звуками у кінці складу і в кінці слова. Будемо досліджувати залежність лексичного значення слів від зміни звуків. Продовжимо подорож по рідному місті. 

 ІІІ. Основна частина.

Актуалізація опорних знань.

1.Бліц-опитування.

- Усі звуки поділяються на які дві групи?

- Якими можуть бути приголосні звуки?

 - Які звуки називаються дзвінкими?

  - А які глухими?

  - Як потрібно вимовляти дзвінкі приголосні в кінці слова чи складу?

2. Робота з таблицею.

 

— Розгляньте і повторіть таблицю парних і непарних дзвінких і глухих приголосних звуків.

— Назвіть за таблицею парні приголосні звуки.

— Покладіть долоньку на гортань і вимовте дзвінкі звуки. Що ви відчуваєте? (Звуки утворюються за допомогою голосу).

— Спробуйте так вимовити глухі звуки. (Голосу не відчувається).

— Прочитайте в таблиці звуки, які не утворюють пар.

— Зверніть увагу! В українській мові дзвінких приголосних  більше, ніж глухих. І в словах дзвінкі звуки трапляються частіше. Цим і пояснюють милозвучність, красу нашої мови.

- Встаньте ті діти, чиї імена ( прізвище) починаються на приголосний дзвінкий звук.

- А тепер встаньте ті діти, чиї імена ( прізвище) починаються на приголосний глухий.

 

Робота в парах

3. Фонетичні загадки.

Назвати непарні дзвінкі приголосні

   Моя пара (с’).

   Приголосний, завжди м’який, дзвінкий.

   Приголосний, глухий, без пари.

   Приголосний, твердий, глухий.

   Моя пара (ж).,   (дз)

4. Орфоепічна хвилинка.

 

«Золоте правило» В українській мові в кінці слів і складів дзвінкі приголосні треба вимовляти дзвінко!

 

-Прочитайте по варіантах ( один одному) чітко вимовляти дзвінкі приголосні звуки у словах.

              Дуб                       Ложка

               Ніж                       Коробка

               Віз                         Смужка

               Гриб                      Казка

               Зуб                        Скибка

               Сад                        Стежка

5.Робота з сигнальними картками Гра  « Зворотній зв'язок»

Якщо перший звук у слові дзвінкий приголосний

Червона фішка

Зелена- глухий приголосний

Дзвін, ганок, каток, сиджу, розум, цвіт, шишка, іграшка, мир.

 

6.Робота в групах

.Вставити потрібні букви.

                               Сте…ка,  кни… ка,  зу…, сні…,   ні…ті,  ри…ка, ву..ка, бли..ький, ягі..ка, бері..ка, ле..кі, шви..ко

 

7. Зміна лексичного значення слів при зміні букви.

- В українській  мові є багато слів, у яких при зміні одного зі звуків змінюється і лексичне значення.

- Переконаємося  як зміна одного зі звуків впливає на зміну значення слова.

- Для цього у поданих словах  приголосний дзвінкий змініть на парний глухий.

 

Гриб – гри…                         бити - …ити

Злива - …лива                      дичка - …ичка

Жити - …ити                         дочка - …очка

8.Робота над загадкою (Метод  піктограм)

- Прочитайте загадку, розшифровуючи слова, представлені у картинках.

Був              він у  землі.

Став із         на             

З ним       ми   й сидимо            

І       стрічаємо.      (Хліб)

-Яка відгадка? Так, це пахучий, рум’яний хліб. Ми зустрічаємося з хлібом щодня. Без хліба не обходиться ні буденний, ні святковий стіл. Чи можете ви уявити собі світ, позбавлений хліба? Я також не можу. Хліб не знає культурних кордонів і це, мабуть, єдина їжа, яку вживають люди будь-якої раси, культури і релігії. Хліб — всесвітній знак миру.

9.Складання  «Асоціативного куща»

•          Діти, які асоціації у вас виникають, що ви уявляєте, коли чуєте слово «хліб», яким він буває? (запашний, рум’яний, борошно, білий, борошно, тісто, мука, смачний, булка)

 

 

 

(Святий, насущний, золотавий, пишний, буденний, величний, духмяний, рум’яний, гіркий, смачний, дорогоцінний …)

10.Хвилинка каліграфії.

Ми сьогодні під час уроку згадуємо про хліб.

Словник української мови дає такі тлумачення цього слова.

Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;

хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;

хліб – це рослина в полі, хлібне поле;

хліб – це харчі, прожиток;

хліб – це заробіток, як засіб існування.

Охарактеризуйте звук     х   .

-Щоб удосконалити навички каліграфічного письма, я пропоную провести каліграфічну хвилинку.

Х х хи ха хе хо хліб

-Обведіть у хмаринку букву або буквосполучення,  написання яких вам найбільше сподобалось.

-Поділіть слово на склади для переносу.

-Підібрати слова-ознаки до слова хліб.

Дібрати споріднені слова до слова хліб. (Хлібний, хлібороб, хлібниця, хлібчик, хлібинка) на дошці ззаду

•          Розібрати за будовою слово Хлібний

Скласти речення з цим словом. ( усно)

Не страшна біда, коли є хліб та вода.

11.Дослідження хлібу Словникова скарбничка

У вас хліб

•          Будова хлібу:  Зовнішня частина хліба- Скоринка ,
•          Внутрішня- м’якушка
•          Робота з тлумачним словником
•          А щоб дізнатися яку частину хліба називають ( скиба, окраєць, закрайчик,цілушка ,кусник)
•          -Який він  за формою?- Круглий
•          За кольором- Рум’яний- звуковий аналіз слова
•          За запахом- Запашний
•          На дотик – М’який
•          Якщо ми його відріжимо то цю частинку хліба називають по різному
•          З’їжте його – за смаком

 Ми продовжуємо нашу подорож по місту.

І хто вже здогадався куди  умовно ми сьогодні підемо на екскурсію ( хлібзавод)

Як називається наш хлібзавод ( Цар хліб)

•          ( Відеосюжет  Авраменка, проте як правильно говорити «ходити по хліб» чи «ходити за хлібом» )

12.Відео про бердичівський хлібзавод

То ж які булочні вироби випікають на нашому хлібзаводі?

 

13.Робота в групі ( складання тексту про хліб)

•          У розсипаних словах вставити пропущенні літери скласти речення.

 

                                                 

 

Хліб

Хлібина проходить довгий важкий  шлях.

Вона починається із зернини.  

Взимку спочиває під пухким шаром снігу.

Влітку збирають хлібний урожай.

  Люди  випікають пахучі хлібини

Пахне на столі пухка хлібина.

Ставтеся з гідністю до кожної крихти хліба.

(Бережіть кожну крихту хліба)

Пшеницю і жито, із яких виготовляють хліб, вирощують у всіх куточках України. Хліб – символ життя. А пишний коровай – це ознака гостинності, злагоди та дружби.

Треба любити і берегти хліб!

     14.Складання пам’ятки « Бережу кожну крихту хліба».

• 1. Пам’ятаю, що хліб – святий.
• 2. Бережу хліб, не викидаю.
• 3. Пильную, щоб не падав додолу.
• 4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.
• 5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок.
• 6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.
• 7. Шаную працю людей, які виростили хліб.
•  

ІV. Заключна частина.

1.Рефлексія.

-Ви сьогодні гарно попрацювали. Я задоволена вашою роботою.

-А чи задоволені своєю роботою ви? Зробити позначки  на картках.

-Чи хотіли у подальшому відкривати таємниці української мови?

2.Домашнє завдання.

Записати декілька речень про хліб, підкреслити букви , якими позначені дзвінкі  приголосні звуки.

Отож,історії про хліб досягнуті і відкриті. Скільки цікавого ви дізналися у такому на перший погляд знайомій повсякденній їжі. Нюхаючи як пахне хліб. Це неповторний запах. Хліб ніби оживає, полонить наші душі. Хліб-  це і маленьке зернятко, яке нагадує сповиту дитину. Хліб – це і натруджені руки хлібороба, які стомлено падають на коліна. Хліб – це запашна паляниця, яку виймає пекар.

Побажати хочу вам, щоб ви ніколи не забували, що хліб – це святиня. Й ставлення до нього має бути відповідним.

Урок пропоную закінчити посмішкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Зміна лексичного значення слів при зміні букви.

- В українській  мові є багато слів, у яких при зміні одного зі звуків змінюється і лексичне значення.

- Переконаємося  як зміна одного зі звуків впливає на зміну значення слова.

- Для цього у поданих словах  приголосний дзвінкий змініть на парний глухий.

 

Гриб – гри…                         бити - …ити

Злива - …лива                      дичка - …ичка

Жити - …ити                         дочка - …очка

 

- Отже, при зміні звуків змінюється і лексичне значення слова. Тому слова у реченнях потрібно правильно писати і вимовляти.

 

Вперше людина поча­ла збирати і вирощувати хлібні рослини  понад 15 тисяч років тому. Спочатку  люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Звідси й веде свій початок історія про перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.

Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжа­рювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. З цих перших ячмінних коржів  почалася  епоха  хлібопечення.

Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають Єги­пет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.

Печений хліб був і в давні часи основ­ним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії - проклали першу борозну та спекли перший хліб. Хліб настільки важливий для єгиптян, що його використовували як готівку, а Стародавні греки вміли випікати понад 80 видів хліба, ще у 2500 році до н.е.

Перегляд відеосжету «Як хліб на стіл потрапив»
 

2. Завдання «Підкресли букви,які позначають дзвінкі та глухі  звуки»

Зіна - сіно, джміль-чисто, бити – пити, гора-хор, дітки-тітки, життя-шиття.

3.Робота із підручником.

Хлібне дерево.

Батьківщина хлібного дерева - острови в Тихому океані. Серед тропічних лісів Азії, в Африці, на Мадагаскарі ростуть хлібні дерева, що відіграють велику роль у харчуванні населення. Плоди хлібного дерева їдять у сирому, вареному, печеному вигляді. З напівстиглих плодів (за своєю формою буває круглий або довгастий і може важити до 14 кг) готують різні напої, із стиглих - печуть пудинги і навіть бісквіти. Вживають у їжу і підсмажене насіння. З волокон молодих дерев виготовляють одяг, мотузки, риболовне знаряддя. Молочний сік, що виділяє дерево, використовують як клей. З листя виготовляють легкі капелюхи, а відвар застосовують для лікування щлунково - кишкових хвороб.

А зараз відкриємо підручник на с. 48 та виконаємо вправу 2.

 

 Фізкультхвилинка  під  пісню  «Смаколики».

 

 4. Завдання на картках.

- А перед тим ,як виконувати завдання ,які лежать у вас на партах ще хвилинка цікавої інформації про хліб.

 

            2. Виправте помилки в реченнях.

                                 Шив собі пес Бровко.

                                 Грип у лісі заблукав.

                                 Сашко захворів  на гриб.

            3. Змінити у слові букву, що позначає дзвінкий приголосний

                   на букву, що позначає глухий і навпаки.

                               

                                  Каска –

                                  Бити –                       

                                  Коса –

                                  Гуля –                       

                                  Кава –

          4.Робота з текстом

 

5.Робота над  Загадками

Хліб в тому чи іншому вигляді присутній в раціоні всіх народів світу. Тільки виглядає і називається по-різному. У кожного народу є свої улюблені рецепти виготовлення хлібів. У кавказців – лаваш, у євреїв – маца, у німців — брецель,  у французів — багет, в італійців — чіабата, в мексиканців — тартілья, а в індійців – чапати … роздивлятися цей хлібний калейдоскоп можна дуже довго.

Загадки записані на звороті малюнків різних видів хлібобулочних виробів світу.

З борошна, яйця й сметани
Тісто завела старанно
Й запросила друзів Натка
На смачні, пухкі ... (оладки)

Їх цінують за начинку.
В них ховають сир, родзинки,
Сливи, яблука і мак,
Різні овочі на смак.
Як же зветься цей дружок)
Відгадали? ... (пиріжок)

Як навколо об'їси -
Серединки не проси.
Ми такі гостинці -
Дірка в серединці. (Бублики)

Одне кинув - жменю зібрав (Зерно)

Як навколо об'їси -
Серединки не проси.
Ми такі гостинці -
Дірка в серединці. (Бублики)

— Назвіть у відгадках дзвінкі звуки у кінці слова і перед глухими.

6. Робота в парах

Інформація «Най Най»

З хлібом пов’язано багато незвичайних рекордів з Книги Гіннеса. Наприклад, справжнісінький гігант серед булок з’явився в 1996 році в мексиканському Акапулько. Місцеві пекарі спекли диво-виріб завдовжки понад дев’ять кілометрів.

Найшвидша булочка
Лаври приготування найшвидшої булочки належать пекарям з Wheat Montana Farms and Bakery, рекорд яких був занесений в книгу рекордів Гіннеса в 1995 році. Вони потиснули пшеницю в поле, змололи її в борошно, а потім замісили, сформували коржик і випекли його всього за 8 хвилин і 13 секунд.

Найбільший коровай в світі був зареєстрований на Софіївській площі в Києві і потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Коровай спекли спеціально для «Свята хліба та врожаю». Його вага склала 150 кг, висота 65 см, а діаметр рекордсмена виявився 160 см.

22 серпня 2017 року коровай-рекордсмен спік Салтівський хлібзавод, що знаходиться у Харкові. На Сорочинському ярмарку коровай вперше показали широкому загалу. Представники книги рекордів України зафіксували даний рекорд - вага короваю склала 614 кг 750 г. Для його випікання використали 65 кг родзинок.

Коровай складається з 14 різноманітно прикрашених тематичних частин: карти України, національного прапора і малого герба, а також містить символіку 11 міст.

Британська художниця і куратор музею Лора Хэдленд склала мозаїчний портрет своїй свекрусі зі шматочків хліба, підсмаженого в тостері.

На створення хлібного твору  у британки пішло близько шести годин. Під час роботи над картиною з тостів їй допомагали декілька десятків друзів.

На мозаїку, що зображує матір чоловіка художниці, було витрачено 9 тисяч 852 шматки підсмаженого хліба.
 

   Кожна пара отримує картки з прислів'ями. Ви повинні вставити потрібну літеру і пояснити прислів'я.

Дру...ба, як дзеркало: розіб'єш, не складеш.
Землі кланяйся ни...ько, до хліба буде бли...ько.
До доброї криниці сте...ка утоптана.
Близький сусі... кращий від далекого брата.
Сказати ле...ко, але зробити ва...ко.
Щоб ри...ку їсти, треба уводу лі...ти.

"Що означає слово хліб"

Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно — "Зібрати три мішки хліба".

Хліб — це випечений виріб із борошна. Продукт харчування — "Запашний хліб лежить на столі".

Хліб — це зернові сільськогосподарські рослини — "Достигає хліб у полі".

Хліб — це харчі, прожи­ток — "Заробляти собі на хліб", тобто забезпечувати собі добробут.

Хліб — це заробіток, засіб існування — "Жити на чужих хлібах", тобто на чиємусь утриманні.

Хліб — це всі вироби, випечені із додаванням борошна.

Хліб— найголовніше багат­ство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.