Виникнення Запорізької Січі. Становлення козацтва.

План конспект уроку історія України 8 клас. Урок 7-8. 24/09/18

Тема: Виникнення Запорізької Січі. Становлення козацтва.

Мета: Сьогодні, в ході даного уроку ми вивчимо утворення першої Запорізької Січі. Сформуємо поняття, що таке «козак», «Запорізька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «реєстровий козак». Сформуємо судження щодо діяльності Дмитра Вишневецького. Познайомимося з найвідомішими керівниками козацьких повстань ХVІ – ХVІІ ст. Охарактеризуємо військово – політичну організації козацтва . Навчимося аналізувати діяльність Косинського та Наливайка. Вивчимо на карті території Запорізьких земель.

Література: Підручник «Історія України 8 клас» Н. М. Гупан.

Прилади та матеріали: карта, дошка, атлас, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І Організаційна частина

• Добрий день
• Мене звати Людмила Анатоліївна. Я ваш новий вчитель з історії. А з вами я познайомлюсь в ході уроку.
• Хто староста? Зам старости?
• Скажи мені хто відсутній?

ІІ Перевірка раніше засвоєного уроку

Піднімаєте руку говорите Прізвище, Ім’я і відповідь.

• Давайте згадаємо яку тему ви вивчали на минулому уроці?

(Соціальна структура суспільства В Україні ХVІ ст. Економічне життя села і міста.)

• На попередньому уроці вам було завдання – підготувати доповідь про Костянтина Острозького! Хто хоче доповісти?(Див. журнал)
• Що таке фільварки? Навіщо їх створювали та кому вони належали? Фільварок (хутір, ферми) - господарство, що базувалося на праці залежних селян. Перебували фільварки у складі Великого Князівства Литовського. Магнати і шляхта активно створювали їх у своїх маєтках.
• Поясніть хто такі шляхта, магнати, міщани? Магнати – феодали, великі землевласники, які мали значний вплив на політичне життя країн; велика шляхта. Шляхта – привілейований соціальний стан , яка за свою службу отримувала земельні володіння . Міщани – міські жителі. Патриціат, бюргерство, плебс.
• Що отримували міста за Магдебурзьким правом? Магдебурзьке право – збірник законів, що врегульовував життя міських громад міста. Згідно з Магдебурзьким правом міста отримували право на самоврядування.
• Виставлення оцінок. Мотивація.

ІІІ Активізація опорних знань.

Тема сьогоднішнього уроку: Виникнення Запорізької Січі. Становлення козацтва. Запишіть у зошити число – 24 вересня, класна робота, тему уроку.

Сьогодні, в ході даного уроку ми вивчимо утворення першої Запорізької Січі. Сформуємо поняття, що таке «козак», «Запорізька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «реєстровий козак». Сформуємо судження щодо діяльності Дмитра Вишневецького. Познайомимося з найвідомішими керівниками козацьких повстань ХVІ – ХVІІ ст. Охарактеризуємо військово – політичну організації козацтва . Навчимося аналізувати діяльність Косинського та Наливайка. Вивчимо на карті території Запорізьких земель.

• Як на вашу думку, що означає слово «козак»? Слово козак означає -  вільна людина.
• Хто може знає причини виникнення українського козацтва? Причини виникнення українського козацтва  була бідність та залежність від магнатів, шляхти.
• Як називається Запорізький човен? Чайка. Існує версія, що козаки перші придумали підводний човен. 

ІV Вивчення нового навчального матеріалу

Запишіть План уроку в зошит.

1. Головні причини виникнення козацтва.
2. Якими були перші козацькі січі.
3. Діяльність Дмитра Вишневецького.
4. Запорізька Січ прообраз козацької республіки.
5. Формування козацьких станів.
6. Реєстрове козацтво.
7. Козацькі війни та повстання.

1. Головні причини виникнення козацтва.

Уперше слово «козак», що означає вільна людина, шукач пригод,воїн, який перебуває на передовій сторожі, знаходимо в джерелах кінця ХІІІ ст. На той час уже були відомі тюркські козаки в Криму та Північному Причорномор’ї.

Запорозьке козацтво формувалось у другій половині ХV ст. Причини його виникнення полягали в тогочасному соціально-економічному становищі українських земель.

Польща і Литва дедалі більше обмежували самоврядування підпорядкованих земель. Водночас зміцнювався клас феодалів. Шляхетське землеволодіння збільшувалось за рахунок селянських земель.

Основна маса населення зосереджувалась на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся. Тут відбувалось посилення панщини. Решта території України – на південь від Києва, Запорожжя – була майже не заселена. На межі з Диким полем перебували прикордонні військові гарнізони (міста Остер, Канів, Брацлав, Вінниця). Далі простягалися незаймані землі, де було багато дичини, риби, диких коней. Ватаги так званих «ухідників» із прикордонних селищ оселялися на уходах – у гирлах річок, де рибалили, добували мед, полювали. Вже у другій половині ХV – на початку ХVІ ст. на цих територіях утворилися загони вільних озброєних людей – представників різних верств населення.

Суттєвий вплив на формування козацтва мав воєнний чинник. На півдні України зберігалась небезпека з боку Кримського Ханства і Османської імперії. Оскільки Литовський уряд недостатньо дбав про захист південних земель від нападів татар, то цей обов’язок узяла на себе місцева адміністрація.

Проте захищаючи свої землі, козаки часто нападали на турецькі й татарські обози, здійснювали походи в Туреччину. Вони оволодівали військовим мистецтвом, удосконалювали структуру власних збройних формувань, поповнювали своє майно (зброя, одяг, коні…).

Більшість козацької громади становили українці, але були й інші народи  - білоруси, поляки… У другій половині ХV – на початку ХVІ ст. виникло багато козацьких поселень – слобод, хуторів.

Поступово на нових землях, де оселялись козаки, зростала і поглиблювалась соціальна нерівність. Частина козаків вела власне господарство. Невдовзі почала виділятися заможна верхівка, що володіла хуторами, угіддями, табунами коней… Проте залишилась й козацька біднота (голота, сірома), яка заробляла найметуванням у заможних козаків.

2. Якими були перші козацькі січі.

У ХVІ ст. центром розселення козацтва стало Запорожжя, або Низ (територія Дніпровських порогів). Звідси й назва козаків – запорозькі або низові. Постійна загроза військових нападів змушувала козаків турбуватись передусім про оборону, що виявлялось у створенні Січей (сікти) – укріплень зі стовбурів дерев, якими огороджувалось поселення. Козаки заселили та освоїли Середнє Подніпров’я, Запорожжя. У середині  ХVІ ст. канівський і черкаський староста Дм. Вишневецький об’єднав козаків у першу відому нам сьогодні Січ – фортецю на острові Мала Хортиця (1556 р.)

Улітку 1557 р. козаки під натиском турків і татар були змушені залишити Хортицю. Тому Запорозьку Січ було побудовано на острові Томаківка. Цей острів на Дніпрі, поблизу сучасного міста Марганець, сьогодні залитий водами Каховського водосховища, колись мав надзвичайно вигідне розміщення. Окрім того Томаківку пронизувала мережа дрібних річок, що давало змогу козакам швидко маневрувати на воді, а ворогам перешкоджало потрапити на Січ.

Козаки облаштовували Січі на малодоступних островах чи півостровах, вибираючи на них найвищу точку. Січ добре укріплювали, оточували глибоким ровом і високим валом із дерев’яним частоколом і часовими баштами.

Саме на Томаківці відбулося становлення устрою Війська Запорозького Низового. І якщо козаки раніше гуртувалися розрізненими ватагами на Дніпровських островах без єдиного очільника, то тепер у них була власна військова організація, якою керували козацькі старшини.

Пізніше місце розташування Січі з різних причин змінювалось.

Упродовж усієї доби історії козаччини було 8 Запорозьких Січей – Хортицька (1556-1557), Томаківська Січ (1580ті - 1593), Базавлуцька (1593-1638), Микитинська (1639-1652), Чортомлицька (1652-1709), Кам’янська (1709-1711), Олешківська (1711-1728), Нова або Підпільненська (1734-1775).

У центрі січі розміщувався майдан, де відбувалась козацька рада. Тут також була церква, канцелярія, зводили стовп, де карали винних. Існували на січі й інші господарські та ремісничі будівлі. Мешкали козаки в куренях,розміщували курені довкола січового майдану. Пізніше словом курінь називали військову одиницю на чолі з отаманом.

Часто назву куреням давали за місцевістю, з якої походили козаки – Канівський, Корсунський,  Батуринський.

Основу війська становила піхота, посилена артилерією. Кіннота була менш численною. На озброєнні козаки мали мушкети, пістолі, шаблі, келепи (бойові молотки), луки, списи.

3. Діяльність Дмитра Вишневецького

Дмитро Вишневецький увійшов в історію під прізвиськом Байда (з татарської – безтурботний чоловік). Він був відомий своїми походами проти турків і татар.

Народився у м. Вишневці, що на Волині, в родині князів Вишневецьких, які вели свій родовід від великого князя литовського Ольгерда.

У 1550 р. Сигізмунд ІІ Август призначив князя старостою міст – Черкаси і Канів.

Відтоді оборона від татарських набігів стала його обов’язком.

Згодом король Сигізмунд ІІ Август призначив Вишневецького стражником на Хортиці. Звідси Байда вчиняв походи проти Османської імперії і Кримського ханства. Неодноразово відбивав турецькі напади на Січ. Однак у жовтні 1557 р. Кримській хан організував похід на січ і Вишневецький разом із козаками змушені були залишити Хортицю і відступити.

За таких обставин він перейшов на службу до московського царя Івана І V, де продовжував воювати з турками і татарами.

Невдовзі Вишневецький повернувся в підданство Сигізмунда ІІ. У 1563 р. разом з польським військом здійснив похід на Молдову. Під час цієї битви Вишневецький зазнав поразки і був взятий у полон. Молдовські бояри віддали полоненого Османській імперії, демонструючи в такий спосіб свою вірність. І  за наказом султана,  Вишневецького скинули на гаки з фортечного муру.

Героїчна постать князя знайшла відображення в народній і літературній творчості. Так всі його чесноти були оспівані в українській народній «Думі про Байду». Також про нього писав видатний український письменник Пантелеймон Куліш у драмі «Байда, князь Вишневецький». Цією постаттю захоплювався і історик М. Грушевський , називав його – «блискучим, променистим метеором».

V Закріплення нового матеріалу

Нагадую, хто знає піднімає руку, говорить Прізвище, Ім’я і відповідає.

• Що означає слово «козак»? Слово козак означає -  вільна людина, незалежна від феодала й уряду, члени самоврядованих чоловічих громад, які з ХV ст. існували на території Дикого поля.
• З кого формувались українські козаки, як стан суспільства? З яких людей? Українські козаки формувались з селян, шляхтичів, міщан, духовенства.
• Яке козацтво називалось реєстровим? Реєстровим козацтвом називались козаки які були прийняті на державну службу Речі Посполитої (5 червня 1572 р. король Сигізмунд ІІ Август)
• Причини козацьких війн? По перше деяким реєстровим козакам не виплачували гроші за службу, по друге вони домагалися розширення прав і вольностей, активно брало учать у боротьбі з турками, татарами і воювали навіть з самою Річчю Посполитою.
• Коли відбулось повстання під проводом Криштофа Косинського? Повстання під проводом Косинського почалось 1591 р. з наступу на Білу Церкву проти князя Януша Острозького. (Загинув 1593р.)
• Які події відбулись під час повстання Северина Наливайка?С. Наливайко – козак повстанець. З 1594р. очолив загін  «із охочих людей» та зайняв міста Теребовлю, Городок,  Гусятин, Сатанів та інші міста. 1595 р. здійснив  похід на Волинь (зайняв Луцьк). У травні 1596 р. Наливайка було страчено у Варшаві.

VІ Підсумок уроку

На даному уроці ми вивчили причини виникнення Запорізького козацтва, устрої першої Козацької Січі. Познайомились з поглядами Дмитра Вишневецького, Криштофа Косинського, Северина Наливайка. На карті побачили межі Запорізької Січі.

Запишіть терміни та дати.

VІІ Домашнє завдання

Опрацюйте 5 і 6 параграфи, запишіть в щоденники. Я буду вас запитувати.

Запишіть терміни. Послухайте «баладу про Байду».