Доба героїчних походів козацтва. Хотинська війна.

План конспект уроку історія України 8 клас. Урок 15-16. 05/11/18

Тема: Доба героїчних походів козацтва. Хотинська війна.

Мета: Сьогодні на уроці ми вивчимо побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків.

Література: Підручник «Історія України 8 клас» Н.М. Гупан

 Прилади та матеріали: підручник, карта України в ХVІ ст., ілюстрації з даної теми, документи.

Основні дати та поняття: 1620-1621 рр – Хотинська війна, 1613 – 1620 роки героїчна доба козацьких морських походів, 1618р - Московський похід

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І Організаційна частина

ІІ Перевірка раніше засвоєних знань

• Берестейська церковна унія: причини укладення? 1596р.
• Як відбувалось укладення, результат?
• Устрій і внутрішня політика кримського ханства?
• Зовнішня політика кримського ханства?

ІІІ Актуалізація опорних знань

1. Що означає слово «козак»?

2. Яким роком датована перша згадка про козаків? Кінець ХІІІ ст.

3. Назвіть причини виникнення козацтва.   

4. Хто спорудив першу Запорозьку Січ та де вона виникла? 1556р. Д. Вишневецький, о. Мала Хортиця.

5 листопада, класна робота, тема уроку: Доба героїчних походів козацтва. Хотинська війна.

План уроку: 1. Суходільні походи запорозьких козаків у ХVІ- першій половині ХVІІ ст.

2. Морські походи козаків. 3. Гетьман Петро Сагайдачний. 4. Московський похід 1618р. 5. Хотинська війна 1621р.

ІV Вивчення нового матеріалу

1).Із розвитком Запорозької Січі боротьба проти турків та татар набувала активного характеру. Починаючи з кінця ХVІ ст., козаки здійснювали постійні напади на володіння Туреччини та Кримського ханства.

Як ви знаєте Річ Посполита не могли оборонити Україну від татарсько-турецької агресії. У них не вистачало ні коштів, ні військових засобів на це.

 Захист українського населення від ворогів ліг на плечі козацтва. З появою Війська Запорозького боротьба проти турків та татар стала більш організованою й активною. У козаків була добре налагоджена прикордонна служба, вона вчасно виявляла наближення татар і попереджала про це Запорозьке військо.  На межі запорозьких земель і по Дніпру дуло створено мережу сторожових форпостів. Так козацьке військо і перехоплювало татар і в зручний для себе момент вступали в бій. Як же козаки сповіщали про напад ворога? На кожному форпост був козацький сигнальний маяк — так звана фігура, що являла собою піраміду з просмолених бочок. Вона була обов’язковою спорудою на кожному сторожовому пості. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про біду.

Козаки здійснювали суходільні походи у двох випадках проти нападників або з метою отримання воєнної здобичі.

Наприклад у 30ті роки ХVІ ст. за допомогою козаків була відвернута загроза московської агресії. Згодом козаки розбили один із татарських загонів, який рухався в бік московського царства, також були захопили гінців кримського хана до польського короля і пограбували. Вдавалися до нападів на кримські землі, щоб без мита брати сіль.

Взагалі козаки спрямовували зусилля на швидкий стратегічний наступ і діяли на випередження. Козаки також постійно удосконалювали свою військову майстерність. Головними особливостями запорозької тактики були раптові напади, засідки, нічні рейди. Під час нападів козаки обов’язково враховували природні умови та особливості місцевості.

Позиція влади Речі Посполитої щодо козацтва була суперечливою. З одного боку вона підтримувала те що козаки захищають її кордони від ворогів, а з другого боялась зростання сили війська запорозького, до того ж своїми діями вони псували відносини Речі Посполитої з сусідніми державами. Прикладом цього можуть слугувати події, пов’язані з Іваном Підковою.

Взагалі він був досить високим і сильним чоловіком і мав рідкісну силу, міг руками зламати підкову. З цього й пішло його прізвисько. На початку 1577 р. за підтримки козацького загону на чолі з гетьманом Яковом Шахом він почав боротьбу проти Молдови. Розгромивши військо молдовське й захопивши столицю м. Ясси, Підкова був проголошений молдовським господарем, а гетьман з військом повернувся на Січ. Через рік військо Османської імперії (союзник Молдови) вдерлося до Молдови і козаки змушені були відступити в українські землі. І. Підкову підступно було схоплено поляками і за вимогою турецького султана було страчено.

2). Також козаки були вмілими і в морських походах. Вважалось, що справжній козак той хто випробував себе в морських боях. Для морських походів потрібні були такі човни, які б могли витримати морську хвилю і були легкі для маскування у плавнях і вузьких річкових протоках. Дно човна мало бути пласким для зручності тягти його суходолом. Так з’явився човен під назвою ЧАЙКА. Мал. на ст. 97

Козацька чайка – це човен, основа якого суцільна видовбана колода з липи або верби, борти обшивають дошками. Завдовжки воно 15,5-21,5 м., завширшки і заввишки до 4 м. На чайці ще ставилось вітрило, якщо був зустрічний вітер то вітрило розкривали. З кожного боку сиділо по 10-15 веслярів. Всього в чайку поміщалось до 70 чоловік. До бортів кріпились в’язки очерету для того щоб у випадку наповнення чайки водою вона не затонула, ще для маскування. Харчові запаси зберігали у бочках. До будівництва одного човна приступало 60 чоловік. Закінчували його через два тижні, оскільки вони... майстри на всі руки.

У морський похід вирушало 80-100 суден. Кожен човен був обладнаний 4-6 дрібнокаліберними гарматами. Кожен козак мав 2 рушниці і шаблю. Козаки завжди ретельно готувались до морських походів. Також брали з собою одяг і харчі. Служба на чайці була фізично виснажливою, тому козаки веслували позмінно. Перед походом проводили суворий відбір. Козаки які були не спроможні витримати таке навантаження, не брали в морський похід.

Найефективнішим способом нападу козацьких чайок на турецькі галети був абордаж. Оточивши вороже судно, козацькі кораблі розпорошували артилерійський вогонь. Доки ворожі пушкарі готували гармати для чергових пострілів,чайки швидко підходили до корабля і козаки відразу задиралися на палубу і вступали в бій.

Перші писемні згадки про козацький флот датовані 1492 роком. Ця згадка про те що козаки розбили татарський корабель, а через рік козаки зруйнували турецьку фортецю Очаків. Так вперше турки відчули міць козацького флоту. На той час флот складався з кількох сотень чайок. Взагалі козацькі походи мали на меті послабити економічну та військову могутність Османської імперії і звільнення з полону невільників.

Добою «героїчних походів козаків» вважається початок ХVІІ ст., коли в

• 1602 р. козаки на 30 чайках і кількох трофейних галетах розгромили турецький флот і взяли Кілію.
• В 1606 р. взяли Варну – неприступну з моря фортецю. Козаки, вивчивши місцевість, піднялися річкою вгору за течією, обійшли місто-фортецю з флангу й відкрили вогонь із гармат і мушкетів. Штурм Варни завершився розгромом берегових укріплень і знищенням усіх турецьких кораблів, які стояли на рейді.
• Восени 1608 року запорожці взяли Перекоп, а 1609 року на шістнадцятьох чайках пройшли в гирло Дунаю і здобули Кілію, Ізмаїл, Аккерман.

• 1613 року козаки здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер.
• Надзвичайно сміливими були дії запорожців у серпні 1614 року. На сорока чайках вони подалися до берегів Туреччини. Козаки захопили Трапезунд, узяли в облогу Синоп, оволоділи замком, вибили гарнізон і знищили весь флот галер, які стояли на рейді.
• Навесні 1616 року козаки під проводом Петра Сагайдачного знову вирушили в похід проти турків. У гирлі Дніпра на них уже чекав турецький флот. Та він не витримав атаки запорожців і був ущент розгромлений. Козаки захопили півтора десятка галер і майже сотню човнів. Турецький воєначальник Алі-паша ледь устиг утекти морем. Очистивши Дніпровський лиман від ворогів, запорожці дісталися узбережжя Криму й узяли місто Кафу. Там був тоді найбільший ринок рабів-невільників, яких звозили до Кафи з усіх країв на продаж. Козаки на чолі з Сагайдачним спалили в гавані турецькі кораблі, знищили 14 тисяч турецьких вояків й визволили кільканадцять тисяч невільників. Кафу, ринок рабів — «упир, що п'є руську кров» — було зруйновано.
  Відтак козаки взяли штурмом Синоп і Трапезунд, де спалили 25 турецьких суден. У морській битві була розгромлено ескадру адмірала флоту Ціколі-паші, потоплено три галери, забрано здобич в Ібрагім-паші, який повертався з походу на Січ.
• Звістка про зруйнування турецьких фортець Кафи, Синопа й Трапезмунда поширилася далеко за межі Османської імперії. Це стало відомо також італійцеві Отавіо Сапіенціо — письменникові першої половини XVII . За його словами, на той час у Запорожжі було 30 — 40 тисяч козаків, вони мали 200–300 чайок, ходили по Чорному морю і протягом 1616–1617 років успішно нападали на Кафу, Синоп і Трапезунд.
• У морських походах 1620 року загалом узяли участь майже 1500 чайок, а сутички з турками велися з ранньої весни до пізньої осені.

• Весняний морський похід 1621 року для запорожців був невдалим, але вже влітку заново сформована флотилія козаків розгромила турецьку ескадру, потопивши 20 галер, а решту змусила втекти. Козаки напали на Стамбул і Галац. У цей час на морі діяла 10-тисячна флотилія запорожців. Перша чверть XVII стала апогеєм слави козацького флоту. Українські історики називають 1613 – 1620 роки героїчною добою козацьких морських походів.

Найбільшої могутності козацький флот досяг влітку 1625 року – 350 «чайок». Якщо рахувати навіть по 50 козаків на кожному судні, то виходить більше 17 тисяч шабель. На ті часи це була просто величезна армада.

Головними наслідками морських походів козаків було послаблення турецько-татарської агресії щодо українських земель, а також послаблення військової могутності турків і татар та визволення з полону невільників.

 

3). Петро Конашевич-Сагайдачний (1582-1622) походив з родини дрібного українського шляхтича, отримав освіту у першій в Ук­раїні вищій Острозькій греко-слов'янській школі, заснованій князем Костянтином Острозьким. Прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» - шкіряна торба, або дерев’яний футляр для стріл. Упродовж 1616-1622 р. 4 рази обирався гетьманом Війська Запорозького.

Бувши гетьманом він:

• систематично проводив його реорганізацію
• звільняв порушників дисципліни
• дбав про озброєння козаків
• домігся, щоб кожен козак мав коня
• проводив тренування й навчання війська
• збільшив к-сть чайок до 300

Він також був відомим захисником православ’я. Разом з військом був записаний до Київського братства, якому всіляко допомагав і надавав матеріальну допомогу.

Відзначився він і дипломатичними здібностями. Задля створення могутньої анти турецької коаліції він установив дипломатичні зв’язки з Московською державою, Грузією, Іраном. Сагайдачний розумів, що не все можна вирішити силою зброї. За це його поважав польський король, адже з ним завжди можна було домовитись, але бувши вірним королю Сагайдачний завжди відстоював козацькі права. Всупереч домовленостям з польським урядом гетьман вдавався до нових і нових походів, що в свою чергу загострило відносини між Османською імперією і Польщею аж до стану війни.

Значення Сагайдачного в історії є величезне. Завдяки йому Київ відновив своє значення релігійного і духовного центру, а гучні перемоги козаків у походах та війнах сприяли зростанню міжнародного авторитету козацтва.

4).Одним з найвизначніших подій у житті Сагайдачного був Московський похід 1618р.

 У 1618 році польсь­кий король Сигизмунд III організував похід на Москву з метою захистити свої права на московсь­кий престол. Але його син Владислав, що очолив ви­праву, був кинутий військом за несплату жолду й опинився у скрутному становищі. Поляки звернули­ся за допомогою до Сагайдачного. Той погодився, але з умовою, що козацьку територію буде розшире­но, збільшено чисельність козацького “реєстрового” війська, визнано судову та адміністративну авто­номію України і свободу православної віри. Король і сейм дали згоду на всі ці вимоги й прислали до війська Сагайдачного військові клейноди (булаву, бунчук, печатку, знамено). Гетьман з 20-тисячною козацькою армією рушив у Московію. Козаки роз­били військо князів Пожарського та Волконського і врятували Владислава. Після цього Сагайдачному було доручено облогу Москви. Він підійшов до Арбатських воріт й видав наказ про облогу. Та через якийсь час Сагайдачний раптом звелів припинити облогу Москви та відступити. Деякі історики вважа­ють, що Сагайдачний не бажав повного підпорядку­вання Московії Польщі (а у ситуації, що склалася, це було цілком можливо), бо це загрожувало полонізацією України. Шанс на здобуття суверенітету України Сагайдачний бачив у рівновазі між цими державами та у власному вмілому маневруванні з метою мати користь для України з обох сторін. Та­ке трактування кроку Сагайдачного здається найбільш вірогідним.

Унаслідок невдачі московський уряд погодився на перемир’я. Мирну угоду було підписано 1 грудня 1618р. між Московією і Річчю Посполитою. Остання отримала білоруські й українські землі (Смоленську, Чернігівську, Новгород-Сіверську) від Москви.

 5).Хотинська війна — це війна Османської імперії проти Речі Посполитої, яка тривала 1620-1621 рр. Воєнні дії розпочала Туреччина з метою загарбання нових територій. У Цецорській битві 1620 року польські війська були вщент розгромлені турецькою армією. Під час битви загинув коронний гетьман Станіслав Жолкевський, частина польських воєначальників потрапила в полон. Відрубану голову Жолкевського турки доправили у Стамбул. У квітні 1621 року султан Осман II, зібравши понад 150-тисячну армію з 60 гарматами і 4 бойовими слонами, рушив на Річ Посполиту. До турецького війська приєдналася 60-тисячна кримська орда.

Опинившись у катастрофічному становищі, польський уряд звернувся до українських козаків із закликом узяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права і привілеї. Польський сейм ухвалив козацький реєстр у 20 тис. осіб. з платнею 100 тис. злотих на рік.

Розуміючи, яку небезпеку становить турецько-татарська агресія не лише для польських земель, але й для України та всієї Європи, козаки вирішили прийняти пропозицію сейму про спільну боротьбу проти турків. 15-17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва на Черкащині відбулася козацька рада, що висловилася за негайний виступ козацького війська в похід. Рада також прийняла рішення вислати до Варшави делегацію на чолі з Петром Сагайдачним, яка мала домогтися від польського уряду відновлення вищої православної ієрархії в Україні. Водночас козацьке військо (41 тис. козаків) на чолі з гетьманом Я. Бородавкою вирушило до Молдови назустріч турецько-татарській армії. Коронна армія, яка налічувала 30 тис. осіб під командуванням литовського гетьмана К. Хоткевича, розташувалася навпроти Хотина. Незабаром туди з боями підійшли козаки.

Після усунення з гетьманства Я. Бородавки, налаштованого вороже до поляків, й обрання гетьманом П. Сагайдачного, українське військо 24 серпня з’єдналося з польською армією під Хотином. Із 2 вересня 1621 року турки й татари повели запеклі атаки на козацький табір. Відбивши один із штурмів, козаки перейшли в контрнаступ і, увірвавшись до табору ворога, знищили майже всі гармати. 28 вересня турецько-татарські підрозділи розпочали генеральний наступ на позиції українсько-польських військ, але були зупинені ударами козацьких полків. Утративши близько 80 тис. воїнів і не досягнувши жодного успіху, турецьке командування було змушене піти на переговори та укладення мирного договору.

Хотинська битва, що тривала до 3 жовтня, завершилась перемогою об’єднаної українсько-польської армії. 5 жовтня 1621 року між Туреччиною і Річчю Посполитою було укладено Хотинський мир. Під час бойових дій Сагайдачного було тяжко поранено і після тривалої хвороби 20 квітня 1622 року він по­мер у Києві й був похований у Богоявленській церкві Київського братства. Своє майно Сагайдач­ний заповів братським школам Києва та Львова. Віт залишився у пам'яті нащадків як сміливий та винахідливий військовий ватажок, мудрий політик, захисник православ'я, великий син великого народу.

Вирішальну роль у воєнній поразці Туреччини в Хотинській війні відіграло українське козацьке військо. Героїчна боротьба українських козаків розвіяла міф про непереможність турецької армії, ліквідувала небезпеку іноземного поневолення українського та польського народів і зупинила експансію Османської імперії в Європу.

 

«Хотинська війна»

Період	Події	Наслідки
Вересень 1620 року	Битва під Цецорою	Польські війська були вщент розгромлені турецькою армією
Квітень1621 р.	Похід Османа II із 150-тисячною армією проти Речі Посполитої. До нього приєднується 60-тисячна кримська орда	Польський уряд звертається до українських козаків із закликом узяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права і привілеї
15-17 червня1621 р.	Козацька рада в урочищі Суха Діброва на Черкащині	Рішення про негайний виступ козацького війська в похід проти Туреччини
Червень1621 р.	Делегація до Варшави на чолі з П. Сагайдачним	Узгодження умов козацької допомоги
Період	Події	Наслідки
Серпень 1621 р.	Обрання гетьманом Петра Сагайдачного	Прийнято рішення про з’єднання козацького війська з польським
24 серпня 1621 р.	З’єднання козацького і польського військ	Початок спільних дій проти турків та татар
2 вересня — 3 жовтня 1621 р.	Хотинська битва	Перемога українсько-польських військ. Вирішальну роль у перемозі відіграло українське козацтво
5 жовтня 1621 р.	Хотинський мир	Закінчення війни

 

 

V Закріплення вивченого матеріалу

• Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний? Походами, діяльністю щодо зміцнення війська, дипломатичними здібностями, захищав православ’я.
• Чому козаки взяли участь у походах 1618, 1621 рр.?

 

• Коли відбувся Московський похід? 1618 р. Унаслідок невдачі московський уряд погодився на перемир’я. Мирну угоду було підписано 1 грудня 1618р. між Московією і Річчю Посполитою. Остання отримала білоруські й українські землі (Смоленську, Чернігівську, Новгород-Сіверську) від Москви.
• Коли відбулась Хотинська війна і який її результат? 1621р. ліквідувала небезпеку іноземного поневолення українського та польського народів і зупинила експансію Османської імперії в Європу

V Домашнє завдання

Опрацювати § 13, §14.