Випалювання по тканині "Гільйошування"

Матеріали підготувала вчитель технологій Комунального закладу «Вінницький технічний ліцей» Головащенко Т.В.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………3

Розділ 1. Теорична частина проекту……….3

1.                      Історія гільйошування……………3
2.                      Властивості синтетичних тканин..4

Розділ 2. Практична частина ……………….5

2.1.          Інструменти……………………….5

2.2.          Матеріали…………………………8

2.3.          Виготовлення трафаретів………...9

2.4.          Правила техніки безпеки………....9

2.5.          Прийоми роботи…………………..11

Висновок……………………………………..12

ВСТУП

 Гільйошування - це досить молодий вид рукоділля, який є не чим іншим, як технікою випалювання по тканині. Вона з'явилася тільки  у 80-х роках минулого століття, і, тим не менш вже досить популярна.

 Гільйошування являє собою техніку випалювання візерунка. Робиться вона за допомогою спеціального апарату. Найчастіше рукодільниці випалюють по шовку або по будь-яким іншим синтетичним тканинам. Вся справа в тому, що працювати з натуральними не вийде, тканина повинна плавитися, але не горіти.

Можливості, які відкриваються перед тим, хто освоїв цю техніку дуже великі. Ви зможете створювати декоративні картини, використовуючи отриману аплікацію. Можна робити своїми руками ажурні серветки, листівки, прикрашати записні книжки, одяг.

Цей вид рукоділля дозволяє використовувати тканини, які були у вжитку. Вироби, які виготовляються зі старих штор, блузок, платтів, тюлів виглядають дуже ефектно та екстравагантно.

 Можливості  гільйошування дуже широкі. За допомогою гарячої голки можна створювати чудові вироби із застосуванням аплікації: серветки, декоративні панно, закладки для книг, листівки, записні книжки, а крім того, мереживні вироби в стилі Ришельє: коміри, шарфики  тощо.

Розділ 1. Теорична частина проекту.

1.  Історія гільйошування.

 Гільйошування означає обробку виробів ажурним мереживом та виготовлення аплікацій випалюванням за допомогою спеціального апарату.

 Гільйошування (випалювання по тканині) - техніка рукоділля, за допомогою якої різні швейні вироби можна обробити ажурним мереживом, аплікацією, спеціальним приладом.

 Взагалі, гільйошування - це гравірування на спеціальній, так званій гільйошувальній машині  малюнку у вигляді  тих чи інших комбінаційних ліній.

 Автором оригінального методу обробки тканини, що отримав назву «гільйошування», стала Зінаїда Петрівна Котенкова з міста Рибінська.

У 1 990 році З.П. Котенкова отримала авторське свідоцтво на свій винахід.

Гільйошування популярне  у всьому світі.

 Оригінальність її методу було відзначено у листі від Енне Бурди, засновниці журналу «BURDA MODEN», та модельєром В’ячеславом Зайцевим.

Мистецтво гільйошування вимагає акуратності, точності виконання  малюнку, певного естетичного смаку.

У Німеччині в 70-і рр. XIX в. ручна техніка випалювання по тканині називалася піротехнікою. Завдяки оригінальності, вишуканості та неповторності художнього випалювання по тканині, їм оволоділи багато майстринь.  Вчаться основам цього мистецтва і діти, починаючи з раннього віку.

2.        Властивості  синтетичних тканин.

Виготовлення будь-яких виробів неможливе без певних матеріалів,              які називаються конструкційними.

Існують матеріали, виготовлені із сировини природного походження: деревина, метали, тканини тощо. Під впливом сонячного проміння, коливань вологи, зміни температур, під дією великого тиску чи навантаження природні можуть псуватися. Тому конструктори та технологи шукають шляхи покращення якостей таких матеріалів: деревину фарбують або лакують, метал покривають захисними плівками, для виготовлення скла, щоб зробити його міцнішим, використовують металевий сітковий каркас.

Для виготовлення одягу та різних виробів домашнього вжитку людина тривалий час використовувала тільки природні волокнисті матеріали.                      Зі збільшенням чисельності людства зростають потреби населення в тканинах              і гостро постає проблема нестачі натуральних волокнистих матеріалів. Тому виникла потреба в отриманні волокон іншим способом – хімічним.

Волокна, які отримують переробкою природних матеріалів, називають штучними, а ті, що одержують із синтезованих полімерів, - синтетичними.

Штучні і синтетичні волокна поєднують в одну групу – хімічні волокна,  тканини з яких в подальшому можна використовувати для гільйошування.

Здатність синтетичних тканин плавитися під дією високих температур рукодільниці почали використовувати в гільйошування.

Гільйошування – це вид рукоділля, техніка якого полягає  у випалюванні по тканині. Цей вид мистецтва пов'язаний з широким використанням синтетичних матеріалів у побуті.

Розділ 2. Практична частина

2.1. Інструменти.

 Основним інструментом у техніці  гільйошування є випалювач. Його призначення – забезпечити необхідну температуру на кінці голки, якою проводиться випалювання. Випалювач повинен забезпечувати регулювання температури голки, тому що для різних тканин необхідна різна температура.

Наконечник, який входить в комплект випалювача, замінюють спеціальною голкою, яку нескладно виготовити. Для цього використовують не хромовий дріт діаметром 0,6 - 1мм. Голка може кріпитися до випалювача пайкою або гвинтами. Голка повинна нагріватися до температури, достатньої для оплавлення тканини.   Регулювання температури вістрям голки здійснюється регулятором випалювача. Голку заточують напильником  і полірують дрібним наждачним папером.

Для отримання необхідної температури голки необхідно зробити кілька пробних зрізів на обраній тканині при різних положеннях регулятора випалювача.

Робочий стіл

 «Робочим столом» для даної техніки є поліроване скло товщиною 3-5 мм. Розміри скла визначаються розмірами виробу, що виготовляється. Щоб уникнути порізів рук, краї скла повинні бути гладкими, обробленими напильником.

Допоміжні інструменти  та матеріали

    До них належать металеві лінійки з отворами різних діаметрів, фігурні лінійки, трафарети, шаблони, копіювальний папір, ножиці з гострими кінцями, кусачки, калька,  пінцет, картон, фольга тощо.

 2.2.Матеріали (тканини)

 Для виготовлення виробів в техніці гільйошування підходять тільки тканини виготовлені з хімічних волокон: штучний атлас, штучний шовк, капрон, нейлон, плащові тканини, кримплен, тканини з люрексом, тонкий і щільний трикотаж, оксамит, панбархат і т.д.

Ці тканини під дією гарячої голки не горять, а плавляться і стають клейкими.

 Непридатні для гільйошування наступні тканини: бавовняні, льняні, шерстяні тканини, а також змішані тканини, тому що при випалювані вони горять, а не плавляться і не мають клейкості.

 2.3. Виготовлення трафаретів

 Для виготовлення трафаретів використовують тонку фольгу, картон, ватман. Малюнок  виробу перебивають через копіювальний папір(кальку) на матеріал, з якого буде виготовлено трафарет, гострими ножицями ( бажано манікюрними із загнутими лезами) або скальпелем вирізають трафарет.

 Круглі отвори пробиваються пробійниками(гострими, заточеними трубочками) після виготовлення трафарету  дрібною наждачною забираються усі задирки - трафарет повинен бути гладеньким, аби не пошкодити тканину виробу. Якщо виготовляється виріб вами симетрично, то можна зробити трафарет на половину виробу і під час роботи його перевертати.

 2.4. Правила техніки безпеки

Правила роботи з ножицями

● Працюйте добре заточеними і відрегульованими ножицями.

● Ножиці повинні мати тупі, заокруглені  кінці.

● Ножиці кладуть кільцями до себе.

● Слідкуйте за рухом лез під час різання.

● Не залишайте ножиці розкритими.

● Передавайте ножиці кільцями вперед.

● Не махайте ножицями, використовуйте їх за призначенням.

● Після закінчення роботи  кладіть ножиці в футляр.

Правила роботи з голкою

Для закріплення викрійок, трафаретів, окремих деталей в гільйощуванні використовуються голки і шпильки.

● Зберігайте голки та шпильки в спеціальній подушечці.

● Не залишайте голку на робочому місці без нитки.

● Не беріть голку в рот.

● Не встромляйте голку в одяг.

● Під час роботи з голкою користуйтесь наперстком.

● Зберігайте голки та шпильки завжди в одному місці.

● До і після роботи перевіряйте кількість голок.

● Не відволікайтесь під час роботи з голкою.

Правила користування випалювальним приладом

Основним приладом для гільйошування є апарат для випалювання по дереву типу «Візерунок», «В’язь»,  «Димок» та інші.

● Слідкуйте за чистотою на столі, за яким працюєте.

● Не загромаджуйте робоче місце зайвими речами.

● Слідкуйте за справністю випалювача.

● У процесі роботи не торкайтеся голки приладу, щоб уникнути опіків.

● Через кожні 30хвилин  роботи приладу випалювач необхідно вимикати на         5-10хв.

● Під час роботи зберігати випалювач на підставці.

● Працювати тільки на склі, край скла повинен бути гладеньким, зачищеним наждачним папером.

● Починайте працювати випалювачем тільки після закріплення деталей шпильками на основі.

● Нагар на голці випалювального приладу потрібно прибирати дрібним наждачним папером або бавовняною тканиною.

● Всі деталі своєї роботи тримайте під рукою, щоб не обпектися випалювальним приладом.

● Будьте уважні, не розмахуйте гарячою голкою.

● Після роботи трафарети, лекала, шматочки тканини  приберіть на свої місця.

● Правильно підбирайте температуру для випалювання різних тканин. Перед випалюванням спробуйте клейкість тканин на обрізках.

● Для того, щоб руки не втомлювалися, робіть гімнастику для рук.

● Включайте випалювальний прилад тільки тоді, коли у Вас гарний настрій.

 2.5. Прийоми роботи

 Увага! Перед початком роботи уважно вивчіть інструкцію  роботи               з випалювачем.

 У процесі   роботи дуже важливо  не торкайтеся голки, щоб уникнути опіку!

• При  роботі голка повинна бути строго перпендикулярна поверхні скла. Слід голки на тканині має бути крапкою, а не лінією.        

• Увімкнувши прилад в мережу, перевіряють працездатність голки, притуляючи     її до   бавовняної тканини.  На ній повинен  залишитися коричневий слід голки. При роботі голку необхідно витирати бавовняною тканиною  для зняття окалини, бо окалина знижує температуру голки. Після 30 хв. роботи вимкнути прилад               з мережі і акуратно почистити голку дрібним наждачним папером, не порушуючи   її цілісності.

• Оброблювальний матеріал повинен бути пропрасований, на нього зверху накладають трафарет, щільно притискаючи його до тканини і до скла.

 • Нагрітою голкою, обводять контури трафарету. Залежно від щільності                  і товщини тканини регулюють температуру голки.

 • Для з’єднання двох або трьох  шарів  тканини голкою пропалюють крапки інтервалом 1-2 мм, притискаючи пальцем місце проколу, що забезпечує точкове зварювання шарів тканини.

• При виготовленні панно , аплікацій використовують шматочки  різних тканин, вирізаючи(випалюючи) окремі елементи, які потім прикріпляють(напаюють) за допомогою випалювача на фон із синтетичної тканини.

Висновок

Корисні поради

● Приступаючи до роботи, зосередьтеся і духовно налаштуйте себе на успішне виконання. Робота не повинна вас дратувати. Якщо щось не ладиться, будьте спокійні, терплячі,уважні, і у Вас все вийде.

● Необов’язково закінчувати виріб за один раз,найкраще працювати не більше        4 год. підряд, роблячи при цьому невеликі перерви, для того щоб дати відпочити собі і апарату.

● Не слід захоплюватися тривалою роботою, особливо початківцям, так як використані при випалюванні синтетичні тканини дають запах і гар.

●  Як показала багаторічна практика, помірна робота з апаратом (не більше 8 год. за добу з перервами) шкоду здоров’ю не приносить, а досягнуті при  цьому успіхи підвищують настрій, змушують забути  про недуги, неприємності.

● Пам’ятайте, що гільйошування - це рукоділля, що приносить творчу насолоду      і натхнення.