Голос за кадром.
Тихо-тихо мерцают свечи…
Чьи-то тени по залу мелькают…
Собираются гости на вечер
И кареты к крыльцу подъезжают.
Вся в цветах танцевальная зала
И паркет серебрится прохладой.
Ну, скорей бы, скорей бы начало
Выпускного, большого парада!
Век сегодняшний очень уж сложен
Но сегодня грустить не годится
Разве бал в наше время возможен?
Или нам этот бал просто снится?..
Но распахнуты настежь все двери!
И достигло предела волненье!
Так давайте мы в сказку поверим!
Начинается бал! Вне сомненья!!!
1-й ведучий.
Село живе, коли не сплять лелеки,
Із виріїв вертаються далеких,
Приносять діток до домівок тихих,
Нас захищають і відводять лихо.
2-й ведучий.
Село живе, коли сміються діти,
Коли у травах пломеніють квіти,
Коли пшениці заквітчають поле,
Коли живе, працює рідна школа.
Вчитель. Закінчилось дитинство останнім дзвінком, настав хвилюючий і незабутній день. Ми зібралися сьогодні з нагоди особливого свята. В цьому святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розставання з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім. Школа прощається зі своїми дорослими дітьми. 7 юнаків і дівчат через кілька хвилин одержать атестати про середню освіту і відтепер носитимуть горде звання випускника Тростянецької школи 2012 року.
1-й ведучий.
Травневий день в росі згасає,
Святковий чути спів.
Весь Тростянець вітає
Своїх випускників.
2-й ведучий.
Художники, поети,
Артисти, співаки,
Хай зорі променисті
Вам сяють залюбки.
1-й ведучий.
Тут на безмежній ниві,
Святій землі батьків,
Красиві і щасливі
Живіть до ста років.
2-й ведучий.
Ви – України сила,
То ж хай вас пронесуть
Надій ясних вітрила
В далеку світлу путь.
Вчитель. І ось ця мить настала. Зал притих… Неспокійно б’ються серця. Випускники 2012 року, велика Тростянецька родина чекає на вас.
( Випуск 1 №12. Виходять випускники за схемою. Класний керівник-Кобзистий В., хлопці 2 класу-дівчата (Житник О., Полікарпова Н., Попович Я., Шкода А. В цей час транслюється відео газета та читаються характеристики учнів)
1-й ведучий. (Кобзистий Вадим)
У класі він найбільш надійний,
Серйозний, добрий і спокійний,
Розумний, скромний, мовчазний.
Але як скаже, то вже скаже,
Свій стиль будь-де завжди покаже,
І до роботи беручкий.
2-й ведучий. (Житник Оксана)
Вона привітна, гарна, щира,
Бажає всім добра і миру,
Чесна й дуже справедлива,
Скромна, чемна, не спесива,
Вірна і неговірка.
1-й ведучий. (Полікарпова Наталія)
Вона розсудлива, спокійна,
Розважлива і не манірна,
Розумниця вона у нас.
Хоч зараз можна в депутати,
А може навіть в дипломати,
І буде з неї вищий клас.
2-й ведучий. (Попович Яна)
Русявка ніжна, як ромашка,
Їй посміхнутися не важко,
Гнучка, юрлива, молода.
Хоть хто на неї ненароком
Закине молодецьким оком,
То так її і вподоба.
Є в неї чарівність і кокетство є,
Від фотомоделі шарм нам подає.
Дівчина що треба, що там говорить.
Танці - її хобі, вілла – її мрія,
Мати круту тачку то її надія,
Й на Канарах десь гніздечко звить.
1-й ведучий. (Шкода Анжела)
Чути всім її здаля,
Галаслива, як маля.
А рум’яна, а весела,
Щебетуха, що й казать.
Усміхнеться, зачарує,
У розмові не мудрує,
Ви їй слово, вона – п’ять.
2-й ведучий. В цій святковій залі знаходяться ті, хто протягом 11 років вів винуватців урочистостей нелегкими стежками шкільної науки, хто вчив читати і писати, відкривав чудесні світи літератури та точних наук – ваші вчителі. То ж нехай на їх честь пролунають оплески. (Оплески).
1-й ведучий. Хвилюються, всміхаються від щастя і тривог батьки, бабусі й дідусі, братики й сестрички – всі, хто прийшов сюди привітати юних. (Оплески).
2-й ведучий. До нас на свято радо завітав почесний гість, сільський голова Супрун Олександр Григорович. (Оплески).
1-й ведучий. Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про середню освіту випускникам Тростянецької загальноосвітньої школи 2012 року оголошується відкритим.
Ми проводжаємо випускників
На радість і славу.
Рівняйтесь! Струнко всі! Звучить
Славетний Гімн держави!
(Звучить гімн України).
2-й ведучий.
Слухайте всі! Урочистий цей час,
Випускники, незабутній для вас.
Школа говорить вам: «Прощавайте,
Уроків моїх не забувайте».
1-й ведучий.
Свято прощання і свято надій,
Свято, нарешті, здійснених мрій.
Сумно і радісно зараз усім –
Школа була, ніби другий ваш дім.
2-й ведучий.
Випускникам атестати вручають
І на стежину життя проводжають
Наші, такі дорогі вчителі,
Промені сонця на рідній землі.
1-й ведучий.
Парту шкільну і підручник, і клас –
Це пам’ятатиме кожен із вас.
Ось настає ця хвилююча мить
Спогад у серці навік залишить.
2-й ведучий.
Очікуванням кожне серце б’ється,
Надії вогник ще в очах не згас,
Директорові слово надається,
Він сьогодні з радістю вітає вас.
До вітального слова та вручення атестатів про середню освіту запрошуємо директора школи Кривов’яза Павла Григоровича. (Вручення атестатів).
1-й ведучий. Слово для привітання надається сільському голові Супрун Олександру Григоровичу.
(Вітальне слово сільського голови).
Вчитель. 11 шкільних років, як швидко вони промайнули. Хто пізнає в стрункій, симпатичній дівчині ту маленьку кнопку дівча з величезними бантами і ледь-ледь зляканими оченятами, яка з таким трепетом віддала свою маленьку ручку в турботливу руку вчителя.
Або ж малесенький хлопчик-школярик, який все ховався за маму і так не хотів іти в школу. Де він? Хто у високому статечному юнакові пізнає школярика-малюка, який був трішки вищий за свого портфеля.
Росли, мужніли в школі нинішні випускники, набиралися знань і вмінь, гризли граніт науки і кожного дня йшли по своїй стежині до школи.
Всього було в школі, поразки і перемоги, гарні і не дуже оцінки, пропуски і запізнення, жарти, сміх, веселі і не дуже витівки, екскурсії, вечори і перше кохання, таке запальне, мінливе. А потім і друге, третє… І ось, нарешті, випускний бал.
2-й ведучий.
Дорогі наші випускники!
Перший бал, зашарілі і ніжні,
Як збентеження приховать,
Мов лебідоньки білосніжні
Ви збираєтесь відлітать.
1-й ведучий.
І на досвітку, як проміння
Сонця ясного забринить,
То гніздо своє неодмінно
Ви покинете, щоб летіть.
2-й ведучий.
Хай же буде вам небо високе,
Ясне сонце і світла путь.
Щастя, радість і світ широкий,
Як же роки ці швидко йдуть.
Слово – відповідь випускників.
1-й випускник.
Весняний вечір. Зірки розсипані.
Кожна кличе нас, мерехтить,
Ми летіти в життя покликані,
Нам під зорями цими жить.
2-й випускник.
Ось і відліт із рідного гнізда,
В якому ми учились і зростали,
Де нас добру і розуму навчали,
Де нас зустріла юність золота.
(Звучить пісня «Прощальный вечер»).
1. Настал наш вечер, последний вечер,
Сегодня, школа, мы прощаемся с тобой
И этой встречи, и добрый вечер
Нам не забыть с друзьями,
Так пойте вместе с нами.
Припев: Пусть говорят ничто не вечно под луной,
Пусть расстаемся мы, любимый друг, с тобой,
Школьную дружбу не сотрут в сердцах года,
Помни, милый друг, с тобой я навсегда.
2. Настал наш вечер, прощальный вечер,
Мы в школе выросли и повзрослели в ней
И пусть сегодня, и пусть скорее
Веселье будет в зале
На нашем школьном бале.
3-й випускник.
Усе було:
І мрії, і бажання,
І хтось радів,
А хтось чомусь зітхав,
Все відгуло,
Настав вже час прощання…
Згадаймо все,
Хто ще не пригадав.
4-й випускник .
Усе було
За всі ці роки в школі:
Підказки, жарти,
Спогади сумні. –
Все відійшло…
І нині в дружнім колі
Згадаймо ті щасливі
І незабутні дні.
(Звучить пісня «Згадаймо школу»).
1. Згадаймо школу й сад
І тихий листопад,
І дні, яких уже
Не повернуть назад.
Але вони були |
І ми у них жили, |
І звідали сповна |
І слави . і хвали. | 2 рази
Приспів: Люблю я школу й сад,
І пишний квіткопад,
І ті шкільні роки,
Що не вернуть назад.
5-й випускник. Дорогі вчителі! Ви створили для нас маленьку чарівну країну, що називається «Школа». Країна ця добра і прекрасна, бо зігріта теплом ваших сердець. Нам не хочеться залишати її, вона буде з нами завжди. Бо всі ми родом з дитинства, родом із нашої шкільної країни.
1-й випускник
Ми для вас дорогі вчителі,
Будем вічними учнями в школі,
Хоч підемо по рідній землі
І своєї шукатимем долі.
Хтось садитиме сад і гаї,
Хліб як золото сіяти буде,
Всі розкриють таланти свої
Але школу ніхто не забуде.
Пустували не раз і не два,
І уроки зривати уміли.
В вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.
Тож пробачте сьогодні за все,
Жарти й витівки наші невдалі,
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі…
Вам доземно вклоняємось ми
За любов, турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння.
2-й випускник. Дорогі, любі, чудові, найкращі наші вчителі. Сьогодні і ваше свято. Протягом 11 років ви дарували нам не тільки знання, а свою любов, турботу, часточку свого серця, своєї душі.
І де б ми не були, щоб не робили, ви завжди будете з нами. Спасибі вам за все, навіки наші і тільки наші вчителі.
3-й випускник Отож, усі ми – слухняні й не дуже, чемні й не зовсім, старанні й ні, цілеспрямовані, честолюбні, розбишакуваті, скромні й самовпевнені, бажаємо вам щастя без меж, добра без краю, достатку щоднини, здоров’я навіки, злагоди з усіма і всюди, посмішок веселих на кожному кроці, добрих і лагідних керівників постійно, здійснення мрій і найпотаємніших бажань хотілося б, розумних, дисциплінованих і дуже-дуже поважаючих вас учнів завжди, всіх земних благ обов’язково.
Ми низько вклоняємось вам, дорогі наші наставники.
4-й випускник.
Учителю! Вклоняюся доземно
Перед великим іменем твоїм.
Вже проростають ті маленькі зерна
Під поглядом, як сонце золотим.
Учителю, ти наче нездоланність,
Крізь все проносиш іскру доброти,
Щоб засвітити в серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.
5-й випускник.
Учителю! Невже ти не втомився
У юні душі класти щось нове?
Для цього ти на світі народився,
У ньому є покликання твоє.
1-й випускник.
Учителю! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності слова ці проказати
За все, що ти так щиро віддавав.
2-й випускник
Учителю! Прекрасного ти гідний,
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені усіх кажу: «Спасибі
За вашу працю вчительську святу».
3-й випускник.
Вам, дорогі вчителі,
Вам, добрі наставники і порадники,
Вам, сіячі розумного, доброго, вічного,
Наш доземний уклін. (Уклін)
(У виконанні випускників звучить пісня «Сумно, сумно на душі»).
1. Сумно, сумно на душі,
Розлучатись з вами, наші вчителі!
Мову рідну, мов скарби,
Берегти довічно нас навчили ви!
Приспів: Ми вам бажаєм від душі
Здоров’я, миру, хай щастить,
Нехай підуть від вас незгоди і нудьга!
Запам’ятаймо назавжди
Все те, чому навчили ви,
І нашу школу, бо в нас іншої нема!
1-й ведучий.
Вчителю! Багато в тебе учнів,
Кожен з них – кровиночка твоя.
Вічною зорею, сяють над землею
Сонце, Хліб і Вчителя ім’я.
2-й ведучий.
На сцену запрошуються перша вчителька випускників Мірошниченко Ірина Вікторівна і класний керівник Компанець Наталія Володимирівна .
4-й випускник. Непомітно, крок за кроком, переходили ми з класу в клас, росли і дорослішали на ваших очах, зігріті любов’ю своїх вчителів. Кожен крок по-своєму важкий, але перші кроки – найважчі.
Першій вчительці Мірошниченко Ірині Вікторівні присвячується.
( У виконанні випускників звучить пісня «Першій вчительці»)
1. Уперше ми прийшли до школи,
День був привітний і ясний,
Ми не забудемо ніколи
Перший дзвіночок голосний.
2. Уперше ми за парту сіли,
Це ж яка радість то була,
Перша учителька так вміло
Перший урок в нас провела.
3. Ось і одинадцять вже років
Все пролетіли, як та мить,
Прощаючись сьогодні з вами,
Серце тривожно так щемить. | 2 рази.
5-й випускник.
Тебе ми, як святу, малі сприймали,
Струмки медові лились з вуст твоїх.
Нектар цей по-краплиночці вбирали
І первоцвіти пробивали сніг.
Ти кожного уміла розуміти
І похвалити, трохи покарать,
Уміла вимагати і жаліти,
Ну як тебе святою не назвать.
Слухняно ми за партами сиділи,
А ти водила у Країну знань.
О, як тебе ми, вчителько любили
Бути як ти – найбільше із бажань.
Як швидко шкільні роки промайнули,
І сумували за тобою ми не раз.
Та ми тебе, рідненька, не забули!
У серці нашім ти – завжди, всякчас.
(Виступ першої вчительки). (Квіти вчительці)
1-й випускник. Величезне наше спасибі, безмежна, щира подяка класному керівнику Компанець Наталії Володимирівні.
Кожен з нас до того звик,
Що наш класний керівник
(А точніше – класна мама)
Завжди поруч, завжди з нами.
Як без неї далі бути?
Навіть важко всім збагнути.
Хто похвалить, хто посварить,
Хто заступиться, не зрадить.
І в поїздці, і в поході,
Чи в кіно, чи на природі.
Нерозлучна, завжди з нами,
Наче з дочками й синами.
Ви нас старанно розуму навчали,
Виховували так, як лиш могли.
Батьків частенько в школу викликали,
Й від нас самих у захваті були.
Цього ми не забудемо ніколи,
Та й вам нас, мабуть, не забуть,
Скажіть же нам своє останнє слово,
Перш ніж продовжим самостійно путь.
(Виступ класного керівника).
Класний керівник.
Шановні мої, любі мої, мої найкращі!
Для вас починається нове життя,
Тож засяйте яскраво на просторі долі,
А ваша дорога в зіркове майбуття,
Хай багатою буде і йтиме поволі.
В суєті не згубіть доброти,
Силу духу черпайте в любові.
Хоч нелегко вам буде іти,
Не цурайтеся рідного слова!
Не згубіть своє чесне ім’я,
Правда є у житті лиш єдина!
Не забудьте, що вище нема
Від імення – Людина.
Не зупиняйтеся!
Не згубіться на грішній землі!
Ви злітайте увись всім на диво,
Залишайте позаду пізні жалі,
Вмійте жити й творити красиво!
Через терни оман, помилок
Ви будуйте мости калинові,
Досягайте у всьому зірок,
Кожен день свій плекайте в любові.
Йдіть вперед, безупинно вперед
З добрим серцем і почуттями.
І тоді оксамитовим стане ваш злет,
Думки наші завжди поряд з вами!
(Квіти класному керівнику)
(Випускники виконують «Журавлину пісню»)
1. Нам вже час прощатися із вами,
Дорогий наш класний керівник,
Ви для нас були як друга мама,
А ми ваші доньки і сини.
Приспів: І не плачте, дуже вас благаєм,
Хай сльоза солона не пече,
З усмішкою вас ми зустрічаєм,
Хоч життя рікою знов тече.
2. Пам’ять залишається навіки,
А тепло сердець зігріє вас,
Ми бажаєм щастя вам без ліку,
Пам’ятайте наш маленький клас.
1-й ведучий . Які прекрасні зорі у темнім синім небі,
Вони чудові, та такі далекі.
А знаєте, що є земні ласкаві зорі,
Та часом їх розгледіти нелегко.
2-й випускник. Не чарівниця я, я—учениця,
І зараз тут при вас зібрати хочу
Зірки яскраві на орбіті сцени.
Вони горять вогнем палким, пророчим,
Дарують світ науки, виривають з ночі.
3-й випускник. Усі ці зорі — це ви — наші вчителі,
Що зійшли із небес і осяваєте наш шлях,
Щоднини, щохвилини ви заслуговуєте на найвищі нагороди.
Ми ж хочем вам подарувати Свою любов і вдячність,
і казкові нагороди.
2-й ведучий. Грамотою Золотого сонця нагороджується директор школи Кривов’яз Павло Григорович
4-й випускник Наш директор схвильований дуже,
Бо до нас він усіх небайдужий.
І протягом довгих років
Піклувався про нас, дітлахів.
(Вручення грамоти і квітів.)
1-й ведучий . Грамотою Золотого місяця нагороджується завуч школи Клочко Оксана Амросіївна
5-й випускник За труд титанічний, недоспані ночі,
За ваші таланти і звершення творчі
Нагороду казкову на щастя візьміть.
(Вручення грамоти і квітів.)
2-й ведучий .Грамотою Першої букви нагороджуються вчителі початкових
класів Мірошниченко Ірина Вікторівна, Таранько Галина Іванівна, Забарна Олена Василівна.
1-й випускник. Найперші вчителі!
Ранкові наші зорі!
Спасибі вам за те, що ви були
у нашій школі.
Ви нам дали усе: турботу, розум, мудрість,
Тепло своїх сердець, любов,
терпіння, мужність.
(Вручення грамоти і квітів.)
1-й ведучий .Грамотою Мудрої книги і чарівного пера нагороджуються вчителі-мовники Сакун Людмила Тимофіївна, Шуляк Наталія Михайлівна, Ходак Наталія Федорівна.
2-й випускник. Сердечно вдячні вам за те,
Що вчили нас життя любити
І щире слово золоте,
Що кличе з книгою дружити.
(Вручення грамот і квітів.)
2-й ведучий. Грамотою Історичної слави нагороджується вчитель історії Прачик Ніна Миколаївна.
3-й випускник . За те, що з вами ми мандрували у минуле
І дізнавалися, коли, які події були,
Які де битви і які повстання,
Від нас прийміть цю грамоту й вітання.
(Вручення грамоти і квітів.)
1-й ведучий. Грамотою Палкого серця нагороджується вчитель хімії та біології Круш Любов Миколаївна.
4-й випускник . За те, що нас навчили світ любити,
Нічого не ламати і не бити,
За добре серце, душу відкриту
Прийміть від нас вітання превеликі.
(Вручення грамоти і квітів.)
2-й ведучий. Грамотою Закордонних мрій нагороджується вчитель іноземної мови Ярошенко Галина Віталіївна.
5-й випускник . Англійську мову ми вивчали,
Не розуміючи слова.
Але ми вчили, вчили, вчили,
Хоча болів язик і голова.
(Вручення грамоти і квітів.)
1-й ведучий. Грамотою Мандрівника нагороджується вчитель географії Клочко Оксана Амвросіївна.
1-й випускник. Географія допомагає людям всім пізнати світ,
Знати її потрібно навіть в 100 і в 10 літ.
Вітаєм тих, хто має глобус, план і карту,
їм щастя й удачі побажати варто.
(Вручення грамоти.)
2-й ведучий . Грамотою Геометричної прогресії нагороджуються вчителі математики Компанець Наталія Володимирівна, Супрун Галина Григорівна.
2-й випускник. За те, що мислити навчили,
І на все це не шкодували сили,
За інтеграли, функції, рівняння
Прийміть від нас це щире привітання
(Вручення грамоти і квітів.)
1-й ведучий . Грамотою Цікавих ідей нагороджується заступник з виховної роботи Курінська Катерина Григорівна, педагог-організатор Чепіга Наталія Іванівна.
3-й випускник . Ви вміли нами керувати,
приборкувати нас і нам прощати,
Та більше всього довіряти.
Які чудові вечори завжди влаштовували ви.
(Вручення грамоти і квітів.)
2-й ведучий . Грамотою Наукових відкриттів нагороджується вчитель фізики Компанець Наталія Володимирівна.
4-й випускник . Хай цвіте, не в’яне із роками доля,
Хай щасливих літ зозуля накує,
Хай вода дасть сили, а роса – здоров’я,
А що більше треба, хай вам бог дає.
Ми Вас любимо, ваш 11-й клас.
(Вручення грамоти.)
1-й ведучий . Грамотою Веселого настрою нагороджується вчитель музики Мицик Федір Васильович.
5-й випускник . За те, що нас пісень навчили,
любов до музики плекали,
Хай радість вам життя дарує,
Щоб усміхались ви завжди.
(Вручення грамоти і квітів.)
2-й ведучий . Грамотою Олімпійської слави нагороджується вчитель фізкультури Сакун Віктор Олександрович.
1-й випускник . За те, що, не шкодуючи ви сили,
Спортсменів з нас упевнено ліпили,
Прийміть подяку щиру
І привітання від усього колективу.
(Вручення грамоти і квітів.)
1-й ведучий . Грамотою Чарівного пензля нагороджується вчитель
малювання Забарна Олена Василівна.
2-й випускник . З гумором, з душею викладали
Малювання ви у нас.
Працювали, рук не покладали,
Це були уроки – просто клас.
(Вручення грамоти.)
2-й ведучий . Грамотою Інтернет нагороджується вчитель інформатики Кривов’яз Павло Григорович.
3-й випускник. В майбуття комп'ютери ведуть,
Скромні та невтомні ці машини.
До хвилин складний процес зведуть,
Стільки справ пороблять для людини.
(Вручення грамоти.)
1-й ведучий. Грамотою Вмілої медсестри нагороджується вчитель медико-санітарної підготовки Сакун Людмила Тимофіївна.
4-й випускник. Ми час не гаяли тут марно —
Вивчали підготовку санітарну,
Як першу допомогу надавати,
Як шину треба накладати.
(Вручення грамоти.)
2-й ведучий. Грамотою Знавця дитячої душі нагороджується практичний психолог Чорна Ірина Юріївна.
5-й випускник. Ви в душі наші заглядали,
Приборкували нас й прощали,
Та більш усього довіряли,
За все ми дуже вдячні вам.
(Вручення грамоти і квітів.)
1-й ведучий Грамотою Дерев’яних справ майстер нагороджується вчитель трудового навчання, технологій, креслення Науменко Володимир Миколайович.
1-й випускник Спасибі від учнів за ваші уроки
І щирі вітання від учнів прийміть.
(Вручення грамоти і квітів.)
2-й випускник. Спасибі всім за розуміння, підтримку і веселий жарт,
За добре і ласкаве слово, за перший досвід і за гарт.
Бажаєм щастя і удачі, та ще здоров'я зичим вам,
Усім шкільним працівникам.
3-й випускник.
Далекий дотик дня, що був,
Бентежний подих дня, що є,
Чомусь в цю мить я боляче відчув,
Дитинство проводжаючи своє.
- Хто я?
- Сьогодні випускник.
- А завтра?
- Завтра невідомо.
- Відкриєш двері в незнайоме.
- До цього почуття я ще не звик.
4-й випускник. Сьогодні наш клас зібрався останній раз разом.
5-й випускник. Цілих 11 років довелося нам пройти, перш ніж ми зрозуміли, що означає закінчити школу, здати екзамени, одержати атестат.
1-й випускник. Чесно кажучи, 1 вересня 2001 року ми не ставили перед собою такої цілі – атестат.
2-й випускник. Просто нам дуже подобались шкільна форма, новенькі портфелі, олівці і ручки, підручники, що так приємно пахли типографською фарбою. І звісно ж, ми були в захваті від наших вчительок.
3-й випускник. Так, все це було, а що абсолютно точно, так це те, що ми і уявити не могли, як через декілька років ми будемо забувати вдома ручки і зошити…
4-й випускник. Розмальовувати підручники…
5-й випускник. А замість портфелів носити один єдиний зошит на всі випадки життя.
1-й випускник. Дівчата в сумочці.
2-й випускник. А хлопці в поліетиленовому пакеті. Ось він – мій дорогенький пакетик, скільки він всього пізнав, Боже збав. А сьогодні цю дорогоцінну річ я урочисто передаю в шкільний музей.
3-й випускник. Рада випускників постановила, рекомендувати адміністрації школи виділити приміщення для організації музею шкільних реліквій.
4-й випускник. В музей для школи речі ми зібрали,
Які нам вчитись помагали,
Без них ми школи нашої закінчить не змогли б.
Отож в музей ми от що принесли.
5-й випускник . Ключі від сердець усіх учителів. Ми їх тримали всі 11 років навчання і вміло ними користувались.
1-й випускник . . Ранець, з яким пішли в 1-й клас.
2-й випускник . Учнівський рюкзак, з яким ходили в середні класи.
3-й випускник . Пакет поліетиленовий – для учнів 9-10 класу.
4-й випускник . Універсальна шкільна сумка старшокласниці.
Дуже зручна, вміщує в себе косметичку, каталог Ауоп, губну помаду, мобільний і зарядне до нього, а ще навіть можна помістити один зошит.
5-й випускник . Спортивний костюм багаторазового чемпіона школи, в якому він починав свою спортивну кар'єру, та залишки спортивного взуття, в якому він закінчував школу.
1-й випускник. Здаємо в музей універсальну, найкоротшу спідницю нашого класу.
2-й випускник Морський бій на 45 хвилин, у який частенько грали на уроці.
3-й випускник Зошит загальний, універсальний – для всіх предметів в 11 класі.
4-й випускник Зброя: ріжуча, колюча, горохострільна.
5-й випускник Кнопку, яку на протязі 11 років учні намагалися підкласти на стілець вчителя.
1-й випускник Шпаргалку універсальну – найбільшого друга і ворога учнів.
2-й випускник Ручку, що винесла всі заліки і лабораторні по фізиці і хімії.
3-й випускник Особистий літачок учня, яким він грався на уроках, протягом всіх 11 років навчання.
4-й випускник Крейда, якою свої перші слова написала на дошці колишня наша відмінниця.
5-й випускник Пуста пачка з-під сигарет – викурена першим з курців.
1-й випускник Бутиль сліз, що пролилися за роки навчання в школі.
2-й випускник Колода, якою учні пробивали собі шлях до знань.
3-й випускник Мішок знань .
4-й випускник Усі ці речі нам допомагали пливти по шкільному морю, хай залишаються в шкільному музеї на згадку про нас.
5-й випускник. Що було те було, не від чого не відмовляємось.
1-й випускник. І будемо згадувати нашу школу, і хороше, і радісне, і сумне, все те, чим ми жили 11 років.
2-й випускник. А хочете дізнатися, що проходило за шкільними кулісами всі ці роки?
3-й випускник. Яким прісним і нудним було б навчання, якщо б бочка шкільного дьогтю не розбавлялась ложкою учительського і учнівського гумору.
4-й випускник. Жартували всі і всерйоз.
1. – Слухай, прикинь, я в диктанті 16 помилок зробив.
- А я одну, але головну.
- Яку?
- Списав у тебе.
2. – Народ я вчора провідала Марію Іванівну.
- І що – як вона себе почуває?
- Справа безнадійна – завтра виходить на роботу.
3. – Добрий день діти! Перевіримо домашнє завдання.
- Марія Іванівна, а можна людину покарати за те, чого вона не робила?
- Ні, безумовно.
- Оце круто, я не зробив домашнього завдання!
4. - Сашко, склади задачу про басейн з цифрами 90 і 40.
- В басейн пірнуло 90 чоловік, а виплило – 40 …
5. – Ти вже 5 днів підряд запізнюєшся на перший урок! Який висновок я, по-твоєму, повинна зробити?
- Дуже простий, що сьогодні – п’ятниця…
6. – Покажи свій щоденник.
- Марія Іванівна, а може не треба.
- Показуй, показуй…
- Так, алгебра – 2, біологія – 2, історія – 2, прекрасно, фізкультура – теж 2, трудове навчання – те саме, а це що, подяка і 12 балів за відвідування танцювального гуртка!? Так ти ще і танцюєш!
(Звучить пісня у виконанні учнів 2 класу)
1-й ведучий: 17, 18 чи 20 років тому зустрілися Він і Вона, поєднали свої долі, а сьогодні їх діти стали випускниками... Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку і батькового теплого погляду.
(У виконанні випускників звучить пісня «Таточку, татусю»)
Приспів: Таточку, татусю, найрідніший мій.
Таточку, татусю, ти мов оберіг,
Таточку. Татусю, ти один такий,
Будь же мій татусю завжди молодий. | 2 рази.
1. Щоб впевнена воля мене надихала
Щасливо прожить кожен день,
А я щоб про тебе й матусю співала
Нових задушевних пісень.
З тобою, я знаю, пройдем всі дороги,
Все ті, що до щастя вели,
І завжди ми будем на ріднім порозі
Вертатися, де б не були.
Приспів:
2. Молюся до Бога, його я благаю,
Щоб довго ти жив на землі.
2-й ведучий: Як добре, що вони так зустрілись у житейському морі, знайшовши за темними туманами берег своєї любові із хвилями тривог...
(У виконанні випускників звучить пісня «Мамо»)
1. Роки пролітають, наче хмари голубі
І життя нам біди посилає,
Мамо, мамо, хочу я подякувати тобі,
Мамо, ти у мене лиш одна є.
Приспів: Мамо, моя рідненька.
Ти наче сонце одна єдина,
Мамо, як у дитинстві,
Я знову й знову до тебе лину.
2. Ти одна пробачиш. Зрозумієш все, як є,
Мамо, ти одна у мене віриш,
Теплим поглядом розрадиш серденько моє,
Рани всі загоїти зумієш.
3. Скільки пережито, скільки пройдено доріг,
Доля то голубить, то лютує.
Та коли мені не милий цілий білий світ,
Лиш твоя любов мене рятує.
1-й ведучий
Мати йде...
Тихо йде...
У болючій своїй сивині.
Сонцем палить
Слово ніжності та доброти - “Мати”.
Світлом її усміхається поле весні.
Руки її - щоб добро голубіло в зеніті,
Губи її - щоб не згасли розрада і сміх...
Всі ми, усі материнським теплом обігріті.
Тож шануймо й возвеличуймо її.
Мама. Дорогі наші діти. Ми принесли з собою чарівний горщик.
Батько.
Ми сиплемо у цей горщик жменю жита,
Щоб вам добре було жити.
Мама.
А ще жменю проса,
Щоб заможно жилося.
Батько.
І жменю пшениці,
Щоб всі плани вдалися.
Мама.
Кладу трохи гороху,
Щоб багатіли ви потроху.
Батько.
Я вкидаю часнику,
Щоб все було вам до смаку.
Мама.
Додам я ще квасолі,
Для гарної і творчої долі.
Батько.
Та ще ось жменю вівса,
Щоб частіше збиралась
Шкільна родина вся.
Мама. І якщо ви через кілька років зустрінетесь, то в цьому горщику зваріть кашу і кожен покуштуйте її. Колись тих, хто їв кашу з одного горщика називали однокашниками. А ви ж стільки років були як одна сім’я, можна сказати, їли з одного горщика. Отже, ви теж однокашники.
Батько. Будьте, діти, щасливі! Ніколи не забувайте школу, вчителів, свій клас і своїх однокласників – однокашників.
(Мама і тато передають випускникам «чарівний горщик»)
2-й ведучий. А зараз пролунає мелодія останнього прощального вальсу. Хай пливе він над нашим селом, над рідною школою. Хай перегукується різними голосами, переливається різними кольорами. Хай він несе у ваше життя колір сонця, світла і золота. Хай буде з вами червоний колір кохання, зелений колір надії, блакитний колір — колір мрії. Мрійте, кохайте, прагніть до кращого, і все у вас буде добре. Хай цвіте у вашому житті вічна весна і приносить пишні плоди родюче літо. І школа як пам'ять про ваше дитинство хай висвітлює ваш життєвий шлях.
1-й ведучий. Дорогі випускники,
Є в кожного з вас своя мрія,
Яка поведе вас в життя,
І поки живе в вас надія,
Сміливо йдіть в майбуття.
Хай хвилі невдач і горя
Повік не зламають вас,
Хай завжди про рідну школу
Нагадують дзвоник і вальс.
(Випускники танцюють вальс.)
5-й випускник. Ну ось, здається і все. Школа закінчена. Уроків більше ніколи не буде.
1-й випускник. Дивовижне, все-таки, слово «ніколи». Все буде: інститут, сім’я, робота, а ось школи вже не буде і дитинства вже не буде.
2-й випускник. Дитинство залишило нас. Воно відходило по краплині: тихо і непомітно, з першими буквами: рівними-рівними у першої вчительки на дошці.
3-й випускник. З коротенькими платтячками, з довгоочікуваними дзвониками – які дорожчі всіх теорем на світі.
4-й випускник. Зі знайомим, звичним голосом вчительки літератури, яка вимагала довести, що Печорін – герой нашого часу.
5-й випускник. І доводили, і з Печоріним ставало все зрозуміло і з часом теж.
1-й випускник. А за вікном йшов дощ і в класі включали електрику і під освідчення Тетяни в коханні списували математику.
2-й випускник. Доводили теореми, які не доводяться, приписували Ньютону зайві закони.
3-й випускник. І все було прекрасно.
4-й випускник. А дитинство йшло від нас.
(У виконанні випускників звучить пісня «Дитинство»)
1. Дитинство, дитинство,
Спливає за роками,
Дитинство. Дитинство
Не втримати руками.
Надіями і райдужними снами
Сплива дитинство й залишає нас.
2. Далеко, далеко
Шляхами і світами.
Далеко, далеко
Під сивими зірками
Блукатимуть дитячі наші мрії,
Але нема в дитинство вороття.
5-й випускник.
Затихнуть пісні і почнеться урок.
Урок, на який не покличе дзвінок.
За парту не сядемо так, як завжди,
Учитель з журналом не зайде сюди.
Учителько наша, не будете там
Десяток і двійок ви ставити нам,
І з того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути так літо й зима.
І не сорок п’ять він триває хвилин,
А довгі роки не вгава його плин.
2-й ведучий.
Урок цей – для тебе, ти твердо затям:
І перший й останній – він зветься життям.
1-й випускник.
Чому ж, учителю, ти посмутнів,
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив.
Ти ж нас терпляче у цей день привів,
Шляхи в майбутнє зорями позначив.
Така вже доля, вчителю, твоя –
Зустрітись, аби згодом попрощатись,
Із серця в серце перелить добро,
Й учителем навіки залишатись.
2-й випускник.
Нехай наше завтра веселкою квітне,
І світла в нім буде доволі нехай.
Подай мені руку, юність крилата,
Зі мною у завтра, сміливо рушай.
Прийде світанок… Сонце, зустрічай,
Дай для польоту лелечатам неба.
Слова останні: «Школо, прощавай!
Ми будем завжди пам’ятать про тебе».
(У виконанні випускників звучить пісня «Рідний доме, школо, до побачення»)
1. Білі птахи з чорною відзнакою
Креслять коло над шкільним гніздом,
Рідний доме, школо, до побачення!
Прощавай, тополе, за вікном!
Приспів: Буде новий день. І сонце зрання
Вирушить в одвічну путь.
Нових друзів стрінем і кохання.
Тільки школу рідну не забудь!
1-й ведучий Сьогодні порт Тростянецької школи відправляє у вільне плавання екіпаж «Одинадцятикласник»
2-й ведучий Вони залишають Океан Знань і відпливають в Океан Життя.
1-й ведучий До відплиття готові 6 випускників.
2-й ведучий Веселий вітер кличе у дорогу,
В життєвий океан, бурхливий, не простий,
На серці радість і щемка тривога,
Вітрила підійма наш парусник шкільний.
(Класний керівник проводить випускників на корабель. Випускники виконують пісню)
Як уроки пролетіли роки |
І вже вкотре відцвіли сади, |
Будем брати у життя уроки, |
Бо життя – учитель назавжди. |2 рази
Класний керівник.
Що ж відпливайте у даль журавлину,
У вирій життя школа вас проводжа.
Хай ваша зірниця палає щасливо,
Від щирого серця бажаєм добра.
(У виконанні вчителів звучить напутня пісня).
1.Отправляем мы вас в путь далекий,
Стройте жизнь и шагайте смелей,
Но со временем здесь у порога
Ждем на смену мы ваших детей.
Не волнуйтесь, мы справимся с ними,
Если справиться с вами смогли,
Воспитаем их вместе такими,
Чтоб гордиться, вы ими могли.
Припев:
Расстаемся, друзья!
Остается в сердце нежность.
Будем дружбу беречь,
До свиданья, до новых встреч.
2.Все, чему научили вас в школе
Не пройдет, не исчезнет, как дым.
До свиданья, до боли знакомый
Уголок, ставший вашим родным.
И запомнится яркое лето,
Ваши чувства, тревоги, дела.
Пожелаем друг – другу успеха
И любви, и добра, и тепла.
Припев.