Випускний вечір "Прощання з рідною школою"

Випускний вечір

 

Ведучий 1: Сьогодні відлітають у життя

Маленькі пташенята з нашого подвір’я,

Ми кажемо: ніколи в забуття

Не кануть школа, вчителі, повірте.

 

Є вищий смисл у тім, що після нас

Задзвонить школярами знову школа

І для малих почнеться перший клас,

В який ми не повернимось ніколи.

 

Прощаємось… А в душах бережемо

Усіх, кому для нас не шкода серця,

З легким і незабутнім вантажем

Ми відлітаєм. Школо, ти не сердся.

 

Ведучий 2: Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні в нас найурочистіше та найвеличніше свято – ми проводжаємо в життєву дорогу наших девятикласників – випускників 2018 року.

 

Ведучий 1: Добридень, шановні батьки, гості нашого свята! Ось і настав цей незвичайний день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що це день прощання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які скільки душі, серця і знань вклали в кожного з своїх випускників. Залишилися позаду і казковий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила, але боляче лишати рідні місця, де пролетіло 9 трепетних неповторних літ.

 

Ведучий 2: Добрий день усім, хто доклав зусиль, щоб із країни під назвою  «Школа» вилетіли в доросле життя наші випускники. Вчителі передали свої знання випускникам , намагалися допомогти знайти їм своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, творчою працею, щастям. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен з випускників піде своїм власним шляхом, не оглядаючись не чекаючи підказок, і кожному доведеться шукати відповіді на безліч питань, які ставитиме їм життя. Щоб старт був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, і зібралися ми тут, в нашій школі. Ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.

 

Ведучий 1: В шкільній оселі свят завжди багато,     де музика лунає, чути спів,

                 Але у нас сьогодні надзвичайне свято –

                 Ми проводжаємо своїх випускників!

 

Ведучий 2: Тепер, належить їм майбутнє України

                І їм долати сходинки життя.

                Вони – надія наша, наша зміна,

                Вони – це наше світле майбуття!

 

Ведучий 1:  Для них останній дзвоник продзвенів завзято,

 Державна атестація здана.

                Випускників запрошуєм на свято

                Хай пролунають їхні імена.

 

Ведучий 2: До нашого гурту ми запрошуємо тих випускників, які:

• Народилися в державі,яка зветься Україною
• Захоплюються спортом
• Дикламують і співають
• Жодного разу не скористалися шпорами
• Були на всіх шкільних суботниках
• Хоч раз списували контрольну чи практичну
• Інколи тікали з уроків
• А головне – люблять свою школу!

Ведучий 1: Випускники – гарні, щасливі, не схожі,
Сповнені мрій, надій і чудес.
Давайте підтримаєм і допоможем
Зустріти їх, як принців і принцес.

Ведучий 2 .Зустрічайте тих, в чиїх очах горить бажання досягти більшого, чия душа світиться молодечим запалом, а мрії прагнуть змінити цей світ, дати йому більше світла, тепла, гармонії та простору.

Ведучий 1:Родина Васильчук Віктора Івановича та Ольги Михайлівни  виряджає сьогодні у самостійне життя свою доньку Васильчук Анастасію

Привітаймо їх!

Ведучий 2:А Богомол Алла Леонідівна радіє і хвилюється сьогодні за свою доньку Годиніну Діану. Ласкаво просимо!

Ведучий 1: Пшеничний Олександр Анатолійович та Галина Степанівна  привели сьогодні на випускний бал свою чарівну доньку Пшеничну Олександру. Зустручаймо їх.

Ведучий 2: Випускником   нашої школи Тихонцем Артемом поповнилась сьогодні родина Тихонця Юрія Васильовича та Тетяни Володимирівни. Ваші вітання!

Ведучий 1: Випускником став Тихонець Іван – син  Тихонця Івана Івановича та Світлани Петрівни. Привітаймо їх!

Ведучий 2:Криворчук Катерина Вікторівна та Петро Анатолійович ,  сьогодні поряд з ними крокує їх дорослий син Максим. Зустрічайте!

Ведучий 1:У родині Ярошук Світлани Миколаївни  також свято    школу закінчує  їхній  син Денис. Вітайте їх..

 

 Ведучий 2: Дозвольте наш урочистий вечір з нагоди вручення випускникам свідоцтв про закінчення навчального закладу вважати відкритим.

 

Ведучий 1: Ми маємо усе своє,

                 Наш гурт стальний в суворім гарті.

                 Радій, людино, що ти є

                 Й твоя держава є на карті.

 

На сцену виходять двоє молодшокласників, тримають хліб-сіль на рушникові

 

Дівчинка: Випускників ми вітаємо щиро

 

Хлопчик: Із хлібом і сіллю, любов’ю і миром!

 

( Тричі вклоняються)

Дівчинка: Я тобі, мій друже, заповім

                 Всі дороги, ріки і простори,

                 Де цвітуть на небі голубім

                 Мерехтливі, золотисті зорі.

 

Хлопчик: Щоб не був ти в горі і журбі,

                 Подружися з небом і степами,

                 Україну заповім тобі

                 З Дніпром широким,ніжними піснями.

 

Дівчинка: У житті великім трудовім,

                  Май свою надію і тривогу.

                 Я, тобі, мій друже, заповім

                Ще ніким не сходжену дорогу.

 

Хлопчик: Ти свій сніп у полі зав’яжи,

                 Отчому свому вклонися дому,

                 Рідний край люби і бережи,

                 На поталу не віддай нікому!

 

(Діти віддають випускникам хліб-сіль. Випускники передають один одному хліб, цілуючи його)

 

Ведучий 1: Настає найурочистіша хвилина  -  вручання свідоцтв  про загальну середню освіту.

 

Ведучий 2:Право вручити свідоцтва, надається директору школи Попович Валентині Петрівні

Вручення свідоцтв

 

Ведучий 1: Ось і настав цей день- день прощання зі школою. Попереду – незвідана даль, позаду  - батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина на шкільному подвір’ї і тиха мамина сльоза на щоці.

 

Ведучий 2: Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, залишатись завжди людиною – що є святішого й дорожчого у світі?!

 

 

 

Ведучий 1: В суєті не згубіть доброти,

              Силу духу черпайте з любові,

              Хоч нелегко вам буде іти,

              Не цурайтеся рідного слова.

 

Ведучий 2: Не зганьбіть своє чесне ім’я

                 Правда є у житті лиш єдина!

 Не забудьте того, що вище нема

 Від імення – Людина!

 

Ведучий 1: Ось і настав час надати слово нашим дорогим випускникам

 

Виступи випускників

 

Ну от і все.

Останній день і мить,

Остання зустріч, погляди зріднілі,

Душа болить, сльоза в очах тремтить-

Учнівські роки в вирій відлетіли.

 

Ми до батьків звертаєм своє слово

Колись до школи нас ви привели

Навчатись заставляли знову й знову

Любити школу, наших вчителів.

 

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла?

 

Здоров’я вам ми, любі, всім бажаєм

Завжди до вас ми на пораду йдем

І щастя вам у ріднім нашім краї,

Добробуту з прийдешнім кожним днем.

 

Виступ  батьків. Танець привітання батькам

 

Випускники

Минають роки й покоління,

Маленький дорослим стає,

Та крила в житті лебедині

Нам рідная школа дає.

 

Директор – батько й мати в рідній школі

Ми вдячність Вам свою несем.

В житті не так, як в чистім полі,

Та ми в життя сміливо йдем.

 

Любі вчителі!

Ми хочем пробачення в вас попросити

За те, що не завжди хотіли вчитися,

Деколи ми пустували,

Бувало ваші напутні слова забували.

 

За те, що добрі ви були і терпеливі,

Спасибі, дорогі учителі!

 

 

Ведучий 2: Дорогі випускники! Життя кожної людини починається світанком її душі – дитинством, яке залишається в пам’яті як щось потаємне і світле.

 

Ведучий 1: Країна дитинства – країна казкова,

                І часто дорослих вона вабить знову.

                І часто дорослі літають у мріях,

                Вернутись в дитинство живе в них надія.

 

До випускників підходить хлопчик з повітряною кулькою в руці. Він зупиняється перед одним із випускників.

 

Сценка « Дитинство» 

 

• Ти впізнав мене?
• Здається – так. Ти- моє дитинство…
• Сьогодні я покидаю тебе.
• Не поспішай, побудь ще трохи.
• Я буду приходити у сні, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як уперше закохався у русяву дівчинку і смикав її за кіски?
• Пам’ятаю
• А пам’ятаєш ті Новорічні свята, де ти був улюбленим героєм?
• Звичайно пам’ятаю.
• А той день, коли до тебе, змученого хворобою, прийшов весь клас?
• І це пам’ятаю
• А пам’ятаєш ти свої дні народження?
• І не тільки  пам’ятаю, а й усі подарунки до цих пір зберігаю. Дякую тобі за все.
• Прощавай…
• Прощавай, моє дитинство!..

 

 

 

 

 

Ведучий 2: Перша вчителька!  Вона залишається завжди у пам’яті кожного випускника. Перша вчителька – це людина, яка відчинила двері в чарівний захоплюючий світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї ви дивилися з надією, у неї шукали захисту, ловили кожне її слово, пильно вдивлялись у її мудрі очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. А вона впевнено вела вас по сходинках пізнання.

 

Ведучий 1: А зараз запрошуємо до слова першу вчителькуДарморос Наді Петрівну

 

Ведучий 2: Ще будуть вас тривожити дзвінки,

                 Оцінки ж вас не обминуть ніколи,

                Але не буде мрій таких легких,                                                                                                                    

  Які ви бачили за партою у школі.

 

Ведучий 1: Не стане в списках і журналах вас,

              Тривог в житті ще випаде немало,

              Та вже ніколи вас не буде захищати

              Турботлива й сувора класна мама.

Випускники

Нам  десятий вже минало,

Як ми  пішли у 5 клас,

Коли, гуляючи у школі,

Зустріли в коридорі Вас.

 

І все збулось! Ви разом з нами!

Ділили радість і журбу

Вели шкільними нас шляхами

І вчили бачити красу.

 

Ви нам і подруга, і мама,

А просто Ви для нас – Степанівна,

Саме в цей день і в цей же час

Шановна, дорога наша друга мамо, 

Ми дуже любимо всі Вас

Ваш рідний 9 клас.

 

Ведучий 2: Зі словом,порадою, побажаннями, звертається до вас, випускники, ваш класний керівник.

 

Виступ класного керівника

 

 

Випускники:                     Тож дякуєм щиро за все!

Останній день дитинства в школі,

А завтра жде доросле нас життя,

Крізь всі роки ми збережем казкові

Дитинства нашого такі дзвінкі літа.

 

Було воно щасливим й веселковим

Наповнене цікавим світом знань

Тут перша вчителька,друзі й навколо

Життя кипіло знахідок і знань.

 

В далеку путь сьогодні вирушаєм

В минуле вже не буде вороття

З піднятими вітрилами чекає

Нас корабель під назвою життя.

 

Ведучий 1: Шкільні роки – це 3000 днів, 3000 ранків, коли ви прокидались, не додивившись своїх найзвабливіших снів.це 3000 вечорів за книжками і зошитами, відмова від улюбленого   фільму.

 

Ведучий 2: Скільки лабораторних, самостійних та контрольних ви виконали за цей час! Скільки ручок і зошитів списали, скільки парт знищили, скільки штанів протерли, скільки вікон розбили, поки цей день настав!

 

Ведучий 1: Скільки разів ви думали: « Ну коли це, нарешті, все скінчиться? »

 

Ведучий 2:  І ось воно… Все… Скінчилося … Для вас настала найбільш хвилююча мить. Мить, що її ви запам’ятаєте на все життя. Мить, коли ви отримаєте документ про свою зрілість і самостійність.

 

Ведучий 1: Друзі! Сьогодні ви вступаєте у нове доросле життя, але скільки б вам не було років, де б ви не жили, при згадці про рідну школу у вас завжди сильніше битиметься серце.

 

Ведучий 2: Летять роки і час нам не вблагати,

                 Але у серці кожного минули ті роки,

                 Прийшла пора свідоцтва вручати ,

                 Вже виросли вчорашні малюки

 

Ведучий 1: Нехай у домі вашім завжди буде світло,

                 Хай люди усміхаються привітно,

                 Нехай земля квітчає шлях зі школи!

                 Здоров’я вам, надії та любові!

 

Ведучий 2: Прощальний бал, пора цвітіння,

             А ви, мов лебеді, на нім,

             Це- зрілість ваша, це- змужніння

             Вам далі йти уже самим.

 

Ведучий 1: У  цю хвилюючу мить випускники згадують минуле, живуть сучасним і мріють про майбутнє.

 

Ведучий 2: Сьогодні ви прощаєтеся зі своїм класом, але ми віримо,  ви назавжди залишитесь однією командою, бо не буде у вашому житті людей, яких би ви знали краще, яким  би ви змогли довірити більше.

 

Ведучий 1: Той, хто залишається, той, хто йде,-

               Поверніться ще раз обличчям один до одного

 

Ведучий 2: Той, хто залишається, той, хто йде,-

                 З ’єднайте ваші думки,силу своєї любові,

 

 Ведучий 1:  Той, хто залишається, той, хто йде,-

              Запам’ятайте цю хвилину на усе життя.

На життєвій неозорій ниві

Не завжди попутній вітер нам,

Та ми хочем бути всі щасливі,

Йти вперед, наперекір вітрам!

Є в нас розум, і знання, і воля,

Ми самі творці своєї долі,

Та коріння в нас одне- єдине,

Це земля, що зветься – Україна!

 

Ведучий 2: На цьому урочисту частину нашого випускного вечора завершено