Випускний вечір "Сьогодні незвичайне свято - ми проводжаємо своїх випускників"

 

Бірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

імені І. А. Цюпи, Зіньківської районної ради,

Полтавської області

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій випускного вечора:

«У нас сьогодні надзвичайне свято – ми проводжаємо своїх випускників!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Підготувала

                                              Манойло Світлана Іванівна

                                              вчитель музичного мистецтва

                                              спеціаліст вищої категорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Фанфари )

Ведучі

1. Село живе, коли не сплять лелеки,

Із виріїв вертаються далеких,

Приносять діток до домівок тихих,

Нас захищають і відводять лихо.

2. Село живе, коли сміються діти,

коли у травах променіють квіти,

коли пшениці заквітчають поле

Коли живе, коли працює рідна школа.

3. В шкільній оселі завжди свят багато

Де музика лунає, чути спів.

Але у нас сьогодні надзвичайне свято-

Ми проводжаємо своїх випускників.

1. Сьогодні музика у Бірках в нас лунає,

І тане в квітах урочистий зал,

Зібрались тут усі, хто забажає,

Бо зараз розпочнеться випускний,

Разом: останній бал.

1. Добрий  вечір, шановні друзі!
2. Доброго вечора усім, хто зараз знаходиться у цьому залі і чекає на зустріч з тими, кого добре знає, але очікує їх побачити, наче вперше.
3. Сьогодні ми зібралися тут, щоб привітати тих, хто крок за кроком піднімався по сходах життя, хто виріс на очах рідних, вчителів, друзів, кому вже тісно у класах за шкільними партами.

1. Сьогодні ми проводжаємо у щасливу дорогу саме тих випускників, які завжди були дзеркалом школи.
2. . Кожен із них – справжня особистість, усі разом – чудовий, дружній, талановитий клас.
   Зустрічайте – 
   Разом: Випускники 2016 року !

 

3. Родина Івана Микитовича та Любові Василівни Вовк виряджає сьогодні у самостійне життя свою доньку Яну Вовк.

1. Олександр Іванович та Людмила Володимирівна Галушка привели сьогодні на випускний бал свого сина Ігора Галушку.
2. В родині Сергія Анатолійовича та Галини Олексіївни Євченко сьогодні також свято. Закінчує школу донечка Анжела Євченко.
3. До зали заходять Олексій Володимирович та Галина Вікторівна Кармазь  разом із сином-випускником Олегом Кармазем.

1. Родина Василя Романовича та Лідії Олексіївни Лесюк весело крокують поряд зі своєю донькою Катериною Лесюк, яка сьогодні випускниця.
2. Іван Юліанович та Валентина Василівна Маргітич впевнено ведуть на випускний бал свого останнього випускника, найменшого сина Юрія Маргітича.
3. А ось Олександр Миколайович та Ліна Володимирівна Патенко  на свято привели свого первістка Максима Патенка.

1. Впевненою ходою крокує родина Леоніда Петровича та Галини Григорівни Шкури разом з донькою-випускницею Лесею Шкурою.
2. Такими їх не бачили ми зроду
3.  Вітайте цю силу! 

1.  Вітайте цю вроду!.
2. . Та перелік гостей буде неповним, коли ми не згадаємо людей, які були поряд із випускниками всі роки навчання в школі, які віддавали їм не тільки свої знання, а й частину свого життя, свою душу.
3. До зали запрошуємо першу вчительку випускників Наталію Григорівну Левченко та класного керівника Валентину Андріївну Яресько.

1. На чолі з директором школи впевнено і рішуче заходить  до святкового залу педагогічний колектив Бірківської ЗОШ ім. І. А. Цюпи.

(гості сідають )

 

2. Гляньте на них, молодих і завзятих,
   Мрії над ними витають крилаті.
3. У вирій життя ми вас проводжаєм.
   Й щасливої долі вам щиро бажаєм!

( дефіле )

1.  До нас на свято гості завітали.

Випускниками теж вони колись були:

Навчалися, знання і вміння здобували

І радістю бадьорою цвіли.

2. На свято запрошені:
   _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________

3. Отож, свято з нагоди вручення атестатів випускникам Бірківської ЗОШ

імені І. А. Цюпи оголошується відкритим. Прапор держави внести!

( внесення прапора, звучання Гімна)

 

1. Ні. Немає найщасливіших у світі

Ніж ті, кому 16 і 17 літ.

І слова, Любов’ю обігріті,

Вам директор промовляє вслід!

2. На сцену для вручення атестатів випускникам Бірківської ЗОШ ім. І. А. Цюпи запрошується Директор школи Руслан Вікторович Стребко.

(вручення атестатів )

1. Випускників усі сьогодні хочуть привітати

І слів хороших так багато їм сказати.

І побажати лиш прекрасного усього –

Добра і щастя, і благословення Бога!

• До слова запрошується сільський голова Сергій Сергійович Костенко.

( вітання гостей )

 

 

. - Ти, Дашо, заблудилася? Перший раз у перший клас? Співчуваю.

- Я вирішила прийти до них на  випускний, щоб вони запам’ятали мене назавжди.
Дитинство я ваше. Мене ви впізнали?
Згадайте, як в школі зі мною ви грали,
Як били коліна й в дитячі роки
У піжмурки гралися ви залюбки.
Усі дні народження, торт і свічки,
І як одягали у сукні ляльки,
Як мамині туфлі тихцем узували,
Як кішку варенням самі годували,
Малюнки в альбомі і квітів розмай ...
Сьогодні прийшла я сказать: “Прощавай”.
А кожен в житті достаток хай має
І школу як спонсор завжди виручає.
Щасти й прощавай, 11 клас.
Роки не спинити ніколи
І тільки у снах повернусь я до вас.

Я ваше дитинство зі школи.

• Зачекай, ось тримай листа, це їхня сповідь перед дитинством. А як ти виростеш і будеш випускатися зі школи допишеш до їх вражень і побажань свої.. Обіцяєш? Домовились?
• Так, обіцяю. 
  - Вони тебе ніколи не забудуть.

Дівчинка. Щасливої вам життєвої дороги.
(100% щастя)

 

           – Випускники зібрали урожай,

   Це є плоди розумні, добрі, вічні

              Їх успіхи буквально блискавичні,

              Емоції вирують через край.

 

           – Сьогодні їхній день,

    Сьогодні їхній бал,

              І ловить лише їх

              Сріблястий блиск дзеркал,

              І світять лише їм

              Вогні сліпучі рампи.

              Ми слово надаєм випусникам цим!

 

 

( випускники )

 

1.Бувають дні, яким нема ціни,
Коли коханий поруч чи кохана,
Коли хмелієш в пахощах весни,
Та дні такі не раз ще будуть з нами.
2.І дощ, і сніг, і щастя, і журба – 
Все буде ще не раз в житті людини.
І тільки випускний святковий бал
У кожного із нас один-єдиний.
3.Зі школою прощаємося зовсім неохоче,
Бо скільки незабутніх у ній минуло літ.
На «мокрім місці» нині в кожного з нас очі,
Вже завтра вирушаємо в широкий світ.
4.Усе повторюється: радість і печаль.
У нас в житті усе ще може бути:
Від перших «Здрастуй» до гірких «Прощай»,
І лиш дитинства світ не повернути.

- Чи любите ви школу? 
-   Я хочу запитати, чи любите ви школу так, як любимо її ми? 
-     Всією силою душі, всім серцем! 
-    Тиша кабінетів і веселий гомін перерв, важка контрольна і довгожданий дзвоник. 
-  Обличчя друзів і ласкаві посмішки вчителів, смак перемоги і перше кохання. 
-   Все це наша школа, наше шкільне життя. 
-    А життя, як казав великий класик, - це великий театр. 
- разом:   А всі ми - актори. 
-    11 років, крок за кроком, ми йшли до цієї миті, готувались до найважливішої події в нашому житті. 
-   Тож запрошуємо всіх вас завітати до найвеличнішого театру 
- Разом:  Державного академічного театру «Школа» .  

 

 

   - Озирнімося на хвилинку назад. Адже 11 років – це час. І чого в нас тільки не було. Який довгий шлях був у нашого АТЕСТАТУ.

 -  Перше вересня… Дзвінок… Ромашки…

 - Банти… Косички… Первоклашки…
- Буквар… Перша двійка… Невимита дошка…

 - Перше в класі прибирання…Нерозділене кохання…

 - Фараони…Глобус…Карта… Розмальовані всі парти…

 - Піфагор…Жири… Кислоти…Пушкін… Лермонтов … Незграбні ноти…

 - Для контрольної шпаргалка…спортмайданчик… зажигалка …

 - Танці…музика…гітара…дискотека…знову пара…

  - Вечір…сценка…фонограма…

  - А мене, як завжди не пустила мама…
 - Карантин… практична…випускне плаття…
-  Ось такий шлях до атестату...

 

-  І на початку цього шляху з теплих маминих рук у свої руки взяла нас перша вчителька, перша наставниця, перший друг і порадник у школі – Наталія Григорівна Левченко.

- Було це неначе вчора,
Прийшли ми у перший клас,
І Вас привітали хором,
І вчились любити Вас

 - Ви нас навчили чесно жити
Єднатися в нелегкий час
Ми класом почали дружити
З'явились справи спільні в нас.

- У дні народження ми з вами
Ділили ласощі на всіх
Пекли торти нам наші мами
Пісні звучали, жарти, сміх.

.
- Останнє нині в нас побачення
Нам сумно розлучатись з Вами
І просимо у Вас пробачення
Ми найщирішими словами.

-  Пробачте за те, що не вивчив урок,
- Домашнє завдання не виконав в строк,
- А я як коли  одержував двійку,
- А я вступав з товаришем в бійку,
-  Базікала  часто я безупинно.

- Та Ви прощали нам провини.
Для нас Ви були друга ненька
Жаліли щиро нас маленьких
І нашим мамам завжди радо
Давали добрі Ви поради.

- Скажіть, де маємо знайти такі слова,
Щоб побажати щастя-долі, удачі і добра?!

- Розцілувати Вас доволі
Бо ж прощання прийшла пора.

- Прийміть же ще раз привітання - найпалкіші,
-  А з ними побажання - найщиріші -
- Добра, поваги, злагоди, любові,

 - Багатої на щастя долі.
  - Тож прийміть уклін від нас земний
-  Хай дасть Вам Бог прожити ще 100 літ
Разом: І залишити у житті лиш добрий слід. 

 

  - У кожного із вас був класний керівник,

 - Найкращий із усіх і справді "класний".

 - Він зустрічав нас, як дітей своїх,

Щоб кожен день нам видававсь прекрасним!

 - Ви - класний керівник, а це вже мужність,

Адже усякого буває в школі.
- Ви - наша радість,

- Ви - висока мудрість,
Разом - Ви - світле сяйво у дитячій долі!

 - Так, ці слова безперечно адресовані нашому класному керівникові, нашій класній мамі - Валентині Андріївні Яресько.

(виходить класний керівник)

 - Кожний день були ми з вами,

 І ділили радощі й тривоги,

Ви про нас завжди все знали,

Усі наші стежки і дороги.

 

 - Ви нас старанно розуму навчали,

Виховували так, як лиш могли.

Батьків частенько в школу викликали

Й від них самих  у захваті були.

-  Було, що через нас ви потерпали,

 Гріхи від  інших наші прикривали,

- Були за нас завжди відповідальна,

І за прогули, і за все на світі,

Надійна, мудра і сучасна,

Разом: Керівник ви наша класна.

 

(діти прив’язують стрічки до корзини квітів, яку тримає вчитель і виконують танок зі стрічками)

 - Ми дякуємо за вашу доброту і людяність!

 - Ми вдячні за вашу мудрість і виваженість!

 - Ми будемо пам’ятати вашу строгість і наполегливість!

 - Ми не забудемо вашу турботу про нас!

- Ми будемо згадувати вас як надійного друга і старшого товариша!

- Тому не виразить словами

      Безмежну вдячність нашій класній мамі.

 

 - Але настала мить прощання, ми  переступаємо поріг дорослого життя.

-  Відпустіть у політ, у незвідані далі.

У широке прекрасне життя.

Ми розправимо крила, відкинем печалі -

Нас чекає уже майбуття.

(Вчителька відрізає від корзини по черзі стрічки)

 

-  Багато було у нас вчителів, різні предмети вони викладали.

 -  Але всі вони робили одну велику неоціненну  справу: плекали безтурботне дитинство, готували нас до великих звершень і натхненного щасливого життя.

 - Учителі –  мудрі порадники і  вірні друзі,   терпеливі наставники і  надійні захисники…..Сьогодні зі словами пошани і подяки та з найкращими побажаннями звертаються до вас ваші найстарші учні.

 

 

 -  Шановний директоре школи!
Привітання від нас - це раз!
- Надсилаємо добрі слова - це два!
- Бути весь час попереду -   це три!
- Жити з усіма у дружбі, мирі – це, здається нам, чотири!
-  Ніколи не сумувати - це 5!
- Примножити все, що є - це 6!
-  Посміхатися завжди всім - це 7!
-  Успіхів у творчому процесі - це 8, 9, 10.
-  А до цього на додачу -

Разом: щастя, радості, удачі!

 

"Страшний сон вчителів української мови" ( Анжела та Юра )

(Виходить дівчина, в руках тримає білети)

Хлопець: Що це ти тримаєш?

Дівчина: Для тебе настав "судний день". Саме тут, саме сьогодні вирішується твоя доля куди ти потрапиш в рай, чи в пекло?

Хлопець: За що, за які такі гріхи?

Дівчина: За твої витвори мистецтва. А судитимуть тебе вчителі української мови. Ось послухайте, ну як ти міг таке написати?

(читає з білета)

"У людини повинно бути все прекрасно: і картуз і куфайка і кирзові чоботи"

Хлопець: Та на той час у мене на вулиці було багато болота, без кирзових - ніяк!

Дівчина: "На задньому плані картини ми бачимо прикріплених до стіни класну дошку, картину і вчителя".

Хлопець: Та то випадково. Я дописував твір на уроці фізики. І одночасно намагався сфокусувати свій погляд на вчителя.

Дівчина: Ну, а це як ти поясниш? У баби був гусак і гуска." Баба гуску зарізала. Тепер гусак бігає за бабою".

Хлопець: Ну, це вже мабуть, магнітні бурі.

Дівчина: Ну, що, Валентино Іванівно та Ольго Іванівно, прощаєте свого грішного учня?

 

Сон "Піонерський" –(виходить піонерський загін під звуки барабана. 1хл. + з дівч.) (Олег, Катя, Яна, Леся)

Хлопець: Раз, два…

Дівчата: Три, четыре.

Хлопець: Три, четыре .

Дівчата: Раз, два.

Хлопець: Кто шагает дружно в ряд?

Дівчата: Математиков отряд!

Хлопець: На місці стій раз, два, по порядку номерів розрахуйсь.

Дівчата:
№ 1 Зуй!

№ 2 Маловічко

№ 3 Гужва, розрахунок закінчила.

Хлопець: Підготуватися до здачі рапорту.

Дівчина 1: Протягом здачі екзаменів учнями 11-х класів було написано 150 робіт з математики. Якісний показник успішності учнів сто відсотковий.

• Вчителі з поставленою задачею по написанню екзаменаційних робіт справилася на відмінно.

Дівчина 2: Вчителями кафедри математики випито три бутилочки "Корвалолу", з'їдено 5 пачок "Валідолу", для нормалізації тиску прийшовся "Папазол".

Хлопець: Шановні Маріє Іванівно, Наталіє Семенівно та Валентино Григорівно. Вітаємо вас,  ви достойно пройшли курс і лікування, і виживання.

 

Голос: Віртуальний сон. ( Ігор, Максим)

Дівчина: Слухайте! В журналі "Наталі" – оголошення, міжнародний конкурс "Міс всесвіту" проходитиме в районі «Берізок» нашого села.

Хлопець: А представляти Україну у журі будуть Зінаїда Іванівна та Варвара Іванівна. Вони, як істинні знавці іноземних мов, є не тільки справжніми цінителями жіночої вроди, розуму, таланту, а й  нашими надійними учителями та наставниками.

1 –й учень: Заждіть, я щось не второпаю, не пригадаю, а навіщо ж ходять до школи?

2-й учень: Щоб рости, щоб учитись, а саме головне, щоб навчитись думати.

1-й учень: А й справді! До школи за нас думають батьки. А після школи?… Бажано, звичайно, щоб вони і далі за нас думали.

2-й учень: От-от. А то в школі – справжня каторга. На уроках вчителі тільки те й роблять, що думати заставляють. А сірі клітини не відновлюються, гляди ж на все життя і не вистачить. Неймовірно, але факт!

1-й учень: Що ж тут неймовірного? Мені, наприклад, нічого напружувати свою сіру речовину. Та і вам також! Адже у нас в школі є чудовий, .світлий кабінет інформатики.

2-й учень: І що неймовірно, Вікторія Тарасівна та Людмила Сергіївна  берегли нашу сіру речовину. Навчали наші голови швидко орієнтуватися не тільки в комп'ютері, а й в житті.

 

• Коли ми вперше прийшли до школи, ми були маленькими, пухкими і нетямкими.
• Тепер ми - великі, сухорляві і знаємо більше, ніж треба.
• І як це називається?
• Що виросло - то виросло…
•    Це називається "еволюція", через яку нас провела Світлана Іванівна. Але ви були для нас не лише вчителем біології та хімії…

 

 

- Юро, ти знаєш, що означає слово «супер»?

- Ну так, це щось таке класне, краще  чого вже й бути не може.

- А «гіпер»?

- А «гіпер» ... (Юра тре лоб) О! Це те, що більше «супер»!

- Отож, а в нашій школі, дійсно, гіперрозумні і суперкласні вчителі трудового навчання Володимир Іванович та Тетяна Юріївна!

(виходить учень, читає газету, до нього підходить дівчинка)

Донька: Тату, а чому йде дощ?

Батько: Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

(Батько розгнівано складає газету)

Батько: А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він. Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати  вчителям початкових класів: Галині Іванівні, Тетяні Семенівні, Тетяні Борисівні, Галині Олексіївні.

 

Хлопець: Гав! (дівчина підстрибує з переляку)

Дівчина: Ти що здурів, так мене злякав.

Хлопець: А, що ти там видивляєшся?

Дівчина: Та не кричи ти так, тихіше. Наша Наталя Петрівна закрилася у бібліотеці і над кимось, чи над чимось експериментує, бо видає якісь незрозумілі звуки.

Хлопець: Ну й смішна ж ти. То ж вона намагається розвивати свої голосові здібності, співаючи в "Караоке", а ти, як справжній цінитель музичного таланту, можеш внести корективи в її спів.

Дівчина : Та ти що, у нас школа на наступний рік буде свою рок-групу презентувати.

Хлопець: Ага, групу ""

 

  - Добрий день діти, спасибі що прийшли на урок історії.

- Добрий день

-  Що це вас так мало сьогодні?

- Патенко?

-  Спить ще, він же вчора тут був.

-  Кармазь?

- Ну що ви ,ще ж тільки перший урок, він же на другий приходить.

- А вчора на третьому уроці він де був?

-  Він не міг прийти, в нього велосипед зламався.

- Так він же зовсім поряд зі школою живе?

- В нього стрес, він переживав.

- А ти, Лесю. вчора на  третьому уроці де була?

- У мене нога заболіла, а Ігор, Юра і Максим ходили мене до лікаря проводити. Ой, за мною брат приїхав, відпустите, добре?

- Ну от і весь урок.

- Так і складається, наша дорогаТетяно Олексіївно та Маріє Сергіївно, історія – історія шкільного життя.

 

 - Простіть нас, часто ми бували винні.

Переживань багато вам несли.

А часом були навіть грубуваті,

Образити вас інколи могли.

 

  - Бувало, навіть, ми сміялись

Над вашою працею важкою,

А ви нас завжди вибачали

І лиш хитали стиха головою.

 

 - І кожен день уперто нас навчали,

Як відрізнити де добро, де зло.

І вірили, надію в те плекали,

Що проросте в душі у нас добро

 

 

 - Любі ви наші, а чим же віддячимо?

 - Тим, що ми є.

 - І тим, що ми значимо.

- Тим, що ми будемо.

 - Тим, що ми створимо.

 - Тим, що збудуємо.

 - Тим, що засіємо.

 - Нивою тою, яку ми розоремо.

 -Тим, що в житті ми своєму зуміємо.

 

-  Простіть за все, що було неприємним,

То було не навмисне, не зі зла.

І спілкування наше було недаремним.

Разом: Вам зичимо здоров’я і добра

 

 - Здоров’я вам від Бога й від роси!

Високого польоту – думці, мрії!

І щедрої, душевної краси!

Любові щирої, і Віри, і Надії!

 

 - Сплітайте славних успіхів вінець!

Започаткуйте гарні, добрі справи!

Несіть, як факел, полум’я сердець!

Во ім’я учнів, школи і держави!

 

 - Ви наші рідні  вчителі,

Прийміть уклін наш до землі,

Як часточки наших сердець,

 Разом: З любові й квітів вам вінець!.

(пісня для вчителів,  вручення квітів вчителям)

 

• Тихо… Тихіше! Народилася дитина. Гарненька така на вид. В згортку білих пелюшок мирно спить. Спи, моє крихітко, пташечко гожа моя.

А, татко прийшли! Вітаю, у вас дівчинка.

• Яка дівчинка?
• Ну, дівчинка, донечка у вас народилася.
• А що, хлопчиків уже не було?
• Не було, за ними треба раніше приходити.
• Та я і ще вчора приїжджав!
• Чоловіче, не смішіть людей! Ви маєте доньку, помічниця вам виросте. Сорочки пратиме, обід варитиме, щебетатиме, як синичка.

Погляньте, яка гарна. ( показує)

• Так... Я знаю... А завідувача не можна побачити?
• Навіщо?
• Обміняти б...
• Та що ви кажете? Хто ж це свою дитину на чужу міняє? 
• То це вже остаточно? І тут по блату. Ну, нічого. На перший раз нехай, але наступного вам так не минеться!
  
  - 17, 18 чи 20 років тому зустрілися Він і Вона, поєднали свої долі, а сьогодні їх діти стали випускниками...
• Як добре, що вони зустрілись у життєвому морі, знайшовши за темними туманами берег своєї любові із хвилями тривог...
• Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку і батькового теплого погляду.
   

- У кожної людини на Землі
Є найдорожчі, найрідніші люди.
За все, за все, що було у житті,
Завдячуєм батькам ми любим.
- Матусю рідна, я молюсь за тебе,
Твоя любов мене обігріва.
Мені в житті нічого більш не треба,
Лиш ти була б здорова і жива.

 

  -  Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

 -  В тобі мій БОГ, в тобі моя душа,

- В тобі зерно моє, мій зародок-початок.

 - В тобі очей моїх весела гра.

- В тобі все основне моє й додаток.

 - В тобі мій день, в тобі моя краса,

 - В тобі і ніч моя, і зоряне світання.

 - В тобі мої загадки й чудеса.

 - В тобі мій світ, в тобі моє зітхання.

 - В тобі моя земля і небеса,

 - В тобі усе моє майбутнє існування.

( пісня про маму)

 -  Спасибі, татку дорогий,
За те, що всі сімнадцять років
Ти вів мене за руку в світ,
Такий незнаний і широкий,
За те, що душу віддавав,
Допомагав в тяжку хвилину,
Усі образи ти прощав
І захищав свою дитину.

 - Щире слово і батьківська ласка

Мені силу й наснагу дало.

  І дитинство моє, наче казка,

На рожевих вітрилах пливло.

-  Ми вам вклоняємось доземно,

За те, що нам життя дали.

І виховали, і зростили

І в майбуття нас провели!

( пісня про тата )

 

- А зозуля кує і рахує вам роки,

Я рахую їй теж, як стою в самоті,

Я цілую, бабусю, твої стомлені руки

Я вклоняюсь низенько твоїй доброті.

 - Сивочолий дідусь й голова нашого роду,

Ти навчив розуміти і зло, і добро

Де не буду, до тебе прийду на пораду

Знайду вірну стежину, як би там не було.

- Тож від дітей подяку шлемо нині

Й уклін земний батькам і всій родині.

І хай цей вальс, що зараз пролунає,

Випускників з батьками закружляє.

(діти виконують танок з батьками)

Ведучі:

-  Я щойно за кулісами знайшов записку і вважаю, що всі її повинні послухати

Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в тому, що ми дійсно отримуємо в 2015-му році назад своїх дітей, зданих в школу в 2001 році, на тимчасове зберігання, виховання і навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і вельми великі! Батьківський комітет з приймання дітей назад відзначає лише одну проблему: ми здавали на зберігання дітей мілкоформатних, а отримуємо назад — великогабаритних, а їх значно складніше прогодувати, взути, одягнути і дати подальшу освіту!

Але тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві і натхненні обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані в школі знання, наші діти скоро віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивись, щось виділить і батькам …

За сим дякуємо і підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 2015-го року.

«29» травня 2015 року. Батьківський комітет з приймання дітей назад.

- Я бачу, що батьки так і просяться на сцену, мабуть, хочуть ще щось додати.

 

Батьки

( слово батьків до вчителів )

 

- Промчали роки, як весняний цвіт.
Уже дорослі стали наші діти.
І тисячі доріг їх кличуть в світ
І їм майбутнє, наче сонце світить.
- Ще лише крок, всього єдиний крок
І вилетять з гніздечка пташенята.
Зайдуть всі на прощальний свій урок,
Відчують дух цього шкільного свята
- І полетять в широкий дивосвіт.
А ми за кожного з них будемо молитись.
Вже їм сьогодні по сімнадцять літ
Й ніщо в житті не може повторитись.
- У небо зринуть діти на крилі
І школа сумуватиме за ними.
Залишаться у школі вчителі,
Що стали рідними для них й близькими.
- Бо всі роки вели за руки їх,
Виховували, пестили, учили.
І щиро линув тут дитячий сміх,
А в пташеняток виростали крила.
- Спасибі вам, шановні вчителі,
За ту любов, турботу й піклування,
Що йшли від вас, як сила від землі,
За світлі роки мудрого навчання.
- Уклін доземний від усіх батьків
Й подяка найщиріша, добра, світла.
Ви заслужили щонайкращих слів,
Бо наший діток ви вели до світла.
- І дарували їм любов з маленьких літ,
Несли їм щиро серце на долоні.
Щасливі діти вилітають в світ,
В учителів шкільних сивіють скроні...

( пісня для вчителів)

 

( слова батьків до дітей )

• Спокійним будь, коли всі шаленіють

       І за шаленство ще й тебе клянуть;

       Коли ніхто тебе не розуміє −

       Звіряйсь на себе і спокійним будь;

 

• Чекаючи, не виснажись від втоми ;

       Ошуканий, не вдайся  до брехні;

       не видавайся янголом  нікому

       І не зважай на вигуки  дурні;

 

• Свої думки  завжди відстоюй тихо,

       В безодню марних мрій не поринай,

       Готовий будь зустріти Щастя й Лихо −

        Вони ж близнята, це ти добре знай;

 

• Тримайсь, коли твої слова злочинно

        Перевертають підлі брехуни;

        Коли ж усе, що ти створив, загине −

        Перепочинь і знову  розпочни;

 

• Будь здатен все найкраще, що ти маєш,

        На стіл покласти, взятися до гри,

        І не шкодуй, коли ти все програєш,−

        Докупи сили і думки  збери;

 

• Умій примусить   Серце, Нерви, М’язи,

         Позбавлені снаги , тобі служить,

         Коли душа згорає вся   одразу,

         І тільки воля каже:  „Треба жить!”

 

• У натовпі  собою залишайся,

А з королями гідність зберігай.

Ні ворогу, ні другу  не піддайся,

Надмірної поваги  не шукай;

 

• Нехай секунда кожна у хвилині

           Тебе веде до вірної  мети −

           Тоді весь світ до ніг твоїх   полине,

           І це не все – тоді  Людина ти!

(флеш-моб батьків)

 

Ведучий 

• Багато в житті ще звучатиме вальсів

Та так вже не буде ніколи для вас,

Щоб друзі і вчитель, і тиша у класі,

І перше кохання, і юність, і вальс.

 

( ВАЛЬС у виконанні випускників))

 

 - Світлий день. Вересень. Ромашки. –

-  Бант. Косички. Первоклашки. –

- Буквар. Ручка. Глобус. Карта. Розфарбована вся парта. –

- Танці. Турпохід, гітара.  –

 - Поцілунок. Знову – пара. –

 - Друг. Шпаргалка. Тексти.-

- ЗНО та  тести . 
- Бал прощальний. Разом всі. Атестат, букет в руці.

 - І чомусь так сумно на душі…

 

-  Відлунюють всім до болю знайомі останні гучні оплески,

-  Похилилися голови у випускників та їх батьків, вщухли розмови і зітхання в концертному залі,

 -   Вщухли останні тихі музичні акорди ...

-  Через кілька хвилин зал спорожніє, затихнуть гучні голоси, згасне яскраве світло і повільно опуститься скромна завіса.

-   Ми багато разів це бачили, адже так буває в театрі, але в нас все буде по-інакшому. Чому так?

- Та все тому, що театр людського життя ніколи не закінчується, а тільки приходить на новий щабель свого розвитку.

 - Дія йде за дією, за своєю суттю і за великим принципом міняється тільки загальноприйнята фабула, змінюються один за іншим життєво важливі сюжети і з'являються нові персонажі, герої.

 -    Після святкового вечора, вже завтра, ми почнемо писати нову п'єсу свого життя.

 - У нас є кардинальний вибір, який ми повинні зробити самі - кого будемо грати, і як грати -  вибирати нам, молодим і повним життєвих сил і енергії.

  -  За 11 років ми запам'ятали, що в житті ніколи не буває простих ролей, але будь-яку життєво важливу роль в будь п'єсі, які підготують для нас життя, будь-то комедія або драма, треба зіграти максимально чесно і талановито, і при цьому не потрібно перегравати і фальшивити.

1. Тільки від нас, випускників 2016 залежить, чи станемо ми справжніми людьми.

2.  Ми цього хочемо всім серцем і душею, адже тільки справжні люди можуть зробити дуже багато:

3. Наше життя можна зробити комфортним,

4. Село реально зробити красивим і ошатним,

5. Будинки величними і затишними,

6. Людей безтурботними і щасливими.

 Разом:  А це ж головне!

 - Настає наш час!

-  Давайте візьмемось за руки.

  -  Запам'ятаємо на мить тепло рук один одного, адже вже завтра вранці поряд з вами будуть зовсім інші люди.

 -  Нехай це будуть хороші люди!

-  Отже, у своєму шкільному спектаклі ми поставили останню крапку, але це зовсім не означає, що ми говоримо всім прощай, ми кажемо до побачення,

Разом:  до швидких зустрічей на довгій дорозі життя!

( фінальна пісня )

 

Ведучі    

1. Ви – два крила, що летите в майбутнє,
   Назустріч всім вітрам лише вперед.
   І поряд з вами незабутній,
   Ваш перший і прощальний злет.
2. І ви летіть собі, летіть,
   Від вітру й сонця не впадіть,
   Летіть, а падаючи, знову підіймайтесь,
   І мрії світлі ваші хай здійсняться.
3. Через терни оман, помилок
   Ви будуйте мости калинові,
   Досягайте у всьому зірок,
   Кожен день свій плекайте в любові.

1. Отож, вечір, присвячений врученню атестатів оголошується зкритим. Державний прапор винести!
2. До побачення, до нових зустрічей!