Життєвий шлях художника М.С.Главчева

Життєвий шлях художника М.С.Главчева

    Народився Микола Степанович 24 серпня 1927 року в мальовничому селі Нестерівці. Справжнє прізвище Миколи Степановича – Глевич, яке він з невідомих причин змінив у студентські  роки на Главчев.

   Дитячі та юнацькі роки майбутнього митця пройшли у часи складних випробувань в Україні. Важкі роки голодомору 1932-1933р.р. Микола Степанович згадує зі сльозами на очах. Йому, шестирічному хлоп’яті, теж довелося голодувати. Мама не випускала його  самого на вулицю, боялася, щоб не з’їли, бо в селі були такі випадки.  Від голоду помер його дідусь, за ним пішла на той світ і бабуся.

   Перші кроки до малювання Микола ще зробив в дитинстві.  Певно, сама природа, яка оточувала хлопця, і спонукала його взятися за олівець, а потім за пензель. Коли став ходити до Нестеровецької неповної середньої школи, то найбільше йому подобалося нишком малювати на уроках математики, за що йому нераз перепадало. Та й батько Миколи Степановича, Степан Стратонович теж був майстром на всі руки. Працюючи ковалем, виготовляв такі «затійливі» огорожі, ворота, що любо було дивитися. Але війна забрала його в свою чорну прірву, він зник безвісти десь під Уманню. Отой страшний солдатський трикутник з жорстоким вироком довго зберігався в хаті Глевичів.

   Залишилася одинока мати Євдокія Федорівна із 14-річним сином, яка щод-

нини оплакувала свою гірку вдовину долю, побиваючись за чоловіком і вимолюючи в Бога гарної долі єдиному сину.